Постанова

від 03.06.2024 по справі 910/16004/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2024 р. Справа№ 910/16004/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Корсака В.А.

Шапрана В.В.

секретар судового засідання Сергієнко-Колодій В.В.,

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023

у справі № 910/16004/20 (суддя Борисенко І. І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка"

до Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року до Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" (далі - позивач; ТОВ "ЕО "Проект Монтаж Наладка"; Товариство) до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (надалі - відповідач; АТ "Укртрансгаз"; апелянт) про стягнення грошових коштів в сумі 1 033 763,20 грн., з яких: основний борг - 831 970,23 грн., інфляційні втрати - 134 221,48 грн. за період з 29.12.2017 по 31.07.2020 та 3% річних - 67 571,49 грн. за період з 29.12.2017 по 05.09.2020.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідач не виконав свої зобов`язання за договором № 1608000596 від 26.08.2016 в частині повної оплати виконаних робіт, у зв`язку з чим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 у справі № 910/16004/20 у задоволенні позовних вимог ТОВ "ЕО "Проект Монтаж Наладка" відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 у справі № 910/16004/20 скасовано; прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з АТ "Укртрансгаз" на користь ТОВ "ЕО "Проект Монтаж Наладка" 831 970,23 грн. основної заборгованості, 127 667,22 грн. інфляційних втрат, 67 571, 30 грн. 3% річних та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 52 031,00 грн.

Постановою Верховного Суду від 19.12.2022 у справі № 910/16004/20 постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 скасовано, а справу № 910/16004/20 передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

За результатами нового розгляду Північним апеляційним господарським судом ухвалено постанову від 09.03.2023 у справі № 910/16004/20, якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 у справі № 910/16004/20 - залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 у справі № 910/16004/20, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю - змінено, з викладенням його мотивувальної частини в редакції вказаної постанови, в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 у справі № 910/16004/20 - залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 11.07.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2023 у справі № 910/16004/20 - скасовано, справу № 910/16004/20 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/16004/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення грошових коштів задоволено частково; стягнуто з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" 831 970 грн 23 коп. основної заборгованості, 127 667 грн 22 коп. інфляційних втрат, 67 571 грн 30 коп. 3% річних та 15 408 грн 14 коп. судового збору за подачу позовної заяви та судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 23 112 грн 21 коп; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 195 грн 37 коп.

За висновками місцевого господарського суду, неоплаченими залишились роботи по договору № 1608000596 від 26.08.2016 за актом № 1 від 30.06.2017 та актами № 3 та № 4 від 10.07.2017 на загальну суму 831 970,23 грн., при цьому згідно з п. 3.8. договору оплата виконаних робіт здійснюється протягом 90 днів з дати підписання зазначених документів. Отже, строк виконання зобов`язання відповідача закінчився 28.09.2017 та 08.10.2017, а з 29.09.2017 та 09.10.2017 (відповідно) почалося прострочення зобов`язань відповідача. Стосовно нарахованих інфляційних втрат у сумі 134 221,48 грн. за період з 29.12.2017 по 31.07.2020 та 3% річних у сумі 67 571,49 грн. за період з 29.12.2017 по 05.09.2020, суд першої інстанції вказав, що здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат є арифметично не вірним, а тому за розрахунком місцевого господарського суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних у сумі 67 571,30 грн. за загальний період з 29.12.2017 по 05.09.2020 та 127 667 22 грн. інфляційних втрат за період з 29.12.2017 - 31.07.2020.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, АТ "Укртрансгаз" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/16004/20 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення в частині задоволених вимог є таким, що прийняте при неповному з`ясуванні судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених в спірному рішенні, обставинам справи, а також таким, що прийняте в цій частині з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Апелянт, серед іншого, зазначає про укладення 18.07.2018 між сторонами Угоди про припинення зобов`язань прощенням боргу № 1807000316, що вказує на те, що АТ «Укртрансгаз», приймаючи пропозицію позивача про укладення Угоди прощення боргу, було впевнено у реальності та справжності такої пропозиції, адже обставини подання документів не викликали жодних сумнівів, враховуючи усталені відносини з позивачем, які зазвичай відбувались саме у такий спосіб та однією і тією ж особою. До того ж, сплата відповідачем податкових зобов`язань за Угодою прощення боргу є фактичним виконанням АТ «Укртрансгаз» умов цієї Угоди.

Також, як вказує відповідач, матеріали справи не містять доказів, які підтверджують факт завершення виконання робіт у повному обсязі або зменшення ціни договору, що виключає відповідальність відповідача за остаточний розрахунок за договором, який проводиться замовником не пізніше 90 днів після завершення виконання робіт, визначених у п. 2.1. договору, включаючи усунення виявлених під час приймання недоліків, після підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт. Отже, відсутність в матеріалах справи доказів про виконання умов договору самим позивачем на суму 812 546,24 грн. або ж зменшення вартості виконаних робіт є обставиною, що підтверджує відсутність обов`язку у відповідача здійснити остаточні розрахунки за договором. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази проведення атестації (підтвердження відповідності) вузлів обліку територіальними органами Департаменту технічного регулювання Мінекономрозвитку України, а також відсутні докази здачі об`єкта в експлуатацію.

Також відповідач має переконання, що позивачем при поданні позову пропущено загальний трирічний строк позовної давності, тому АТ "Укртрансгаз" просив суд першої інстанції застосувати наслідки спливу строку позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог також і з цих підстав.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2023 апеляційна скарга відповідача у справі № 910/16004/20 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Корсак В.А., Євсіков О.О.

У процесі здійснення підготовчих дій відповідно до ст. 267 ГПК України суддя Євсіков О.О. заявив самовідвід від розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/16004/20, який був задоволений ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024, матеріали справи № 910/16004/20 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2024 для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О (головуючий), Корсак В.А., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 справу № 910/16004/20 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 прийнято до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: Алданова С.О. (головуючий), Корсак В.А., Шапран В.В.; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/16004/20; розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/16004/20 призначено на 25.03.2024.

26.02.2024 на адресу суду від ТОВ "ЕО "Проект Монтаж Наладка" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. ТОВ "ЕО "Проект Монтаж Наладка", серед іншого, зазначає, що про існування Угоди від 17.07.2018 про прощення зобов`язання прощенням боргу та листа вих. № 17/07 від 17.07.2018 від ТОВ «Енергетичне об`єднання» «Проект Монтаж Наладка», яким нібито було ініційовано прощення боргу позивач дізнався лише отримавши від відповідача відзив разом з копіями вказаних документів у господарській справі № 910/13871/20, яка розглядалася раніше цієї справи. Як вбачається з постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 у справі № 910/16008/20, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 було призначено судову почеркознавчу та технічну експертизу документів, проведення якої доручено Київському науково дослідному інституту судових експертиз. Експертним висновком від 11.11.2021 встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1, що містяться в п. 10 угоди від 17.07.2018 та в листі № 17/07 від 17.07.2018 про прощення боргу виконані не ОСОБА_1, а іншою особою. Крім того, експерти також встановили, що у наданих на дослідження листі № 17/07 від 17.07.2018 та в угоді прощення боргу від 17.07.2018 відбиток печатки від імені ТОВ "Енергетичне об`єднання "Проект монтаж наладка" нанесені не тією печаткою, експериментальні зразки відтисків якої надані для порівняльного дослідження, а іншою печаткою.

Позивачем також вказується, що відповідно до п. 3.8. договору остаточний розрахунок проводиться замовником не пізніше 90 днів після завершення виконання робіт, визначених у п. 2.1. цього договору, включаючи усунення виявлених під час приймання недоліків, після підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт. Так, відповідач за виконані позивачем роботи та поставлене обладнання розрахувався лише частково в сумі 11 414 486,24 грн., а тому у відповідача перед позивачем існує заборгованість за договором № 1608000596 від 26.08.2016 в сумі 831 970,23 грн.

Окремо позивач вказав, що між сторонами було підписано акт звірки взаємних розрахунків за договором № 1608000596 від 26.08.2016 станом на 01.05.2018, що свідчить про визнання боржником свого боргу, а тому перебіг позовної давності переривався та згідно із частиною 3 ст. 264 Цивільного кодексу України почався заново.

У судових засіданнях 25.03.2024 та 29.04.2024 судом оголошувалась перерва.

Представник апелянта в судовому засіданні 03.06.2024 вимоги апеляційної скарги підтримав, просив рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні 03.06.2024 проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 26.08.2016 між ТОВ "ЕО "Проект Монтаж Наладка" (підрядник) та АТ "Укртрансгаз" (замовник) укладено договір № 1608000596 (в подальшому - Договір; Договір підряду).

Згідно п. 1. Договору об`єктом є ГРС Вузлове, с. Вузлове, Радехівський р-н, Львівська область.

Відповідно до п. 2.1. Договору підряду виконавець бере на себе зобов`язання на свій ризик виконати власними матеріалами і механізмами та обладнанням замовника, згідно проектно-кошторисної документації, розробленої згідно умов договору, за технічним завданням замовника, наступні роботи:

Ремонт пунктів вимірювання витрат на ГРС УМГ "Львівтрансгаз" (об`єкт) (лот № 4), зокрема:

- розробити проектно-кошторисну документацію. Склад і об`єм робіт визначаються згідно "Технічних вимог і якісних характеристик предмета закупівлі" та Технічних умов замовника і дефектних актів, які є невід`ємною частиною Технічного завдання. При цьому, повинні бути враховані всі вимоги нормативних документів в т.ч. відомчих розпорядних документів Замовника, які регулюють предмет цього договору;

- погодити готову проектно-кошторисну документацію з замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також провести експертизу проектно-кошторисної документації у встановленому вимогами нормативних документів в т.ч. відомчими розпорядчими документами порядку і в строк встановлений цим договором;

- здійснити поставку обладнання за переліком і вимогами, зазначеними в кошторисній частині затвердженої проектно-кошторисної документації;

- виконати монтажні та пуско-налагоджувальні роботи у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації та провести атестацію (підтвердження відповідності) вузлів обліку територіальними органами Департаменту технічного регулювання Мінекономрозвитку України, та здати в експлуатацію об`єкт, який є предметом цього договору.

Пунктом 3.1. Договору передбачена загальна ціна цього договору - 13 059 002,71 грн.

Оплата за виконані за цим договором роботи, може здійснюватися поетапно у відповідності з календарним планом виконання робіт (додаток № 2 до цього Договору), та кошторисними розрахунками, виходячи з вартості фактично наданих та прийнятих робіт (в т.ч. у випадку зменшення об`ємів робіт після виконання робочої проектної документації) на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт. Оплата за поставку обладнання за цим договором здійснюється на підставі актів прийняття - передачі обладнання від Підрядника-Замовнику, за умови поставки цього обладнання в повному обсязі, згідно проектно-кошторисної документації (п. 3.3. Договору).

Згідно з п. 3.4. Договору підряду розрахунки замовник проводить шляхом перерахування коштів на банківський рахунок підрядника протягом 90 днів після підписання сторонами актів виконаних робіт та актів приймання - передачі обладнання, або іншими, не забороненими чинним законодавством способами.

Відповідно до п. 3.8. Договору остаточний розрахунок за цим договором проводиться замовником не пізніше 90 днів після завершення виконання робіт, визначених у п. 2.1 цього договору, включаючи усунення виявлених під час приймання недоліків, після підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт.

У пункті 5.1. Договору сторони передбачили, що строк здачі робіт за договором складає 240 днів після підписання сторонами цього договору.

За п. 14.1. Договору приймання-передача виконаних робіт здійснюється у відповідності з чинним порядком і оформляється актом. Порядок і черговість здачі об`єкта, обов`язки сторін визначаються календарним планом та технічним завданням.

У відповідності до додатку № 2 до Договору «Календарний план», до основних етапів виконання відносяться:

Етап 1: розроблення підрядником проектно-кошторисної документації ремонту пункту вимірювання газу на ГРС Вузлове УМГ «ЛЬВІВТРАНСГАЗ».

Погодження готової проектно-кошторисної документації у встановленому порядку із Замовником, в т.ч. УМГ «ЛЬВІВТРАНСГАЗ» та його експертиза.

Передача Замовнику готової проектно-кошторисної документації;

Етап 2: здійснення підрядником поставки замовнику обладнання за переліком і вимогами, зазначеними в кошторисній частині затвердженої замовником проектно-кошторисної документації;

Етап 3: отримання підрядником необхідних допусків до робіт на ГРС

УМГ «ЛЬВІВТРАНСГАЗ», згідно встановленого нормативними документами та відомчими розпорядчими документами замовника порядку. Виконання робіт з демонтажу та утилізації старого обладнання на об`єктах, що підлягають ремонту, згідно кошторисної частини проектної документації. Отримання, з оформленням необхідних документів, підрядником від замовника обладнання, яке підлягає монтажу в ході виконання робіт на ГРС Вузлове УМГ «ЛЬВІВТРАНСГАЗ». Виконання ремонтних та пуско-налагоджувальних робіт, які є предметом проектно-кошторисної документації. Підтвердження відповідності вузла обліку газу в територіальних органах Департаменту технічного регулювання Мінекономрозвитку України на відповідність вимогам нормативних документів. Передача підрядником виконаних робіт, згідно - проектно-кошторисної документації, замовнику.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивач поставив обладнання та виконав роботи, а відповідач прийняв обладнання та роботи на суму 12 246 456,47 грн., що підтверджується актом № 4 здачі-приймання послуг (проектної документації) від 26.12.2016 на суму 78 000,00 грн., видатковою накладною № 8 від 17.01.2017 на суму 1 025 000,38 грн., видатковою накладною № 2 від 17.01.2017 на суму 2 556 631,20 грн., видатковою накладною № 10 від 23.01.2017 на суму 3 937 724,40 грн., видатковою накладною № 11 від 23.01.2017 на суму 3 748 774,67 грн., видатковою накладною № 15 від 27.01.2017 на суму 56 943,00 грн., видатковою накладною № 21 від 14.02.2017 на суму 11 412,59 грн., актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2017 року на суму 761 710,88 грн., актами № 3 та № 4 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2017 року на загальну суму 70 259,35 грн.

В свою чергу, відповідач за виконані позивачем роботи та поставлене обладнання розрахувався в сумі 11 414 486,24 грн., що підтверджується виписками по особовим рахункам за 17.02.2017, за 28.02.2017, за 14.03.2017.

В період 2017-2018 років між сторонами складалися та підписувалися акти звірки розрахунків за період з 01.08.2016 по 30.09.2017 (станом на 01.05.2018), відповідно до яких сума несплачених відповідачем коштів за Договором перед позивачем станом на 01.05.2018 становить 831 970,23 грн.

Дані обставини сторонами не заперечуються.

17.07.2018 на адресу АТ "Укртрансгаз" надійшов лист ТОВ "ЕО "Проект Монтаж Наладка" за № 17/07 відповідно до якого було ініційовано прощення боргу на підставі ст. 605 ЦК України, який виник у зв`язку з невиконанням умов договорів від 29.08.2016 № 1608000593, № 1608000594, № 1608000595, № 1608000596, № 1608000597 на загальну суму 2 408 551,44 грн.

17.07.2018 між АТ "Укртрансгаз" в особі заступника директора УМГ "Львівтрансгаз" (боржник) та ТОВ "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" (кредитор) укладено угоду про припинення зобов`язання прощенням боргу. Дану угоду внесено до реєстру договорів УМГ "Львівтрансгаз" № 1807000316 від 18.07.2018.

Відповідно до п. 1 цієї угоди її предметом є прощення частини кредиторської заборгованості боржника перед кредитором в сумі 2 408 551,44 грн., яка виникла внаслідок належного виконання останнім умов договорів № 1608000593 від 29.08.2016 "Ремонт пункту вимірювання витрати газу на ГРС Звижень Волинського ЛВУ МГ УМГ "Львівтрансгаз"", № 1608000594 від 29.08.2016 "Ремонт пункту вимірювання витрати газу на ГРС Буськ Волинського ЛВУ МГ УМГ "Львівтрансгаз", № 1608000595 від 29.08.2016 "Ремонт пункту вимірювання витрати газу на ГРС Жовква Волинського ЛВУ МГ УМГ "Львівтрансгаз", № 1608000596 від 29.08.2016 "Ремонт пункту вимірювання витрати газу на ГРС Вузлове Волинського ЛВУ МГ УМГ "Львівтрансгаз" та № 1608000597 від 29.08.2016 "Ремонт пункту вимірювання витрати газу на ГРС Луцьк Волинського ЛВУ МГ УМГ "Львівтрансгаз". Кредиторська заборгованість боржника перед кредитором на момент підписання цієї угоди складає 2 408 551,44 грн., що підтверджується актами звірки станом на 01.05.2018 на суму 2 408 551,44 грн.

Згідно з п. 3 угоди, кредитор з моменту укладення цієї угоди набуває обов`язку простити борг в сумі 2 408 551,44 грн., а боржник - право погодитися з прощенням боргу в сумі 2 408 551,44 грн. та не виконувати зобов`язання.

Сторони беруть на себе обов`язок після укладення цієї угоди невідкладно і належно, у відповідності до вимог чинних на момент укладення цієї угоди нормативних актів України, відобразити зміст операції, яка є предметом цієї угоди в бухгалтерському та податковому обліках. При цьому відповідальність, кожна із сторін несе самостійно за допущені нею порушення ведення бухгалтерського та податкового обліків, якщо вони виникнули з цієї угоди (п. 5 угоди).

Відповідно до п. 6 угоди з моменту укладення та підписання даної угоди, сторони підтверджують відсутність претензій одна до одної з приводу форми, змісту цієї угоди та з приводу кредиторської заборгованості, зазначеної у п. 1 даної угоди.

В той же час, позивач заперечує укладення відповідної угоди про прощення боргу. Зокрема, ТОВ "ЕО "Проект Монтаж Наладка" вказує, що у реквізитах листа від 17.07.2018 вих. № 17/07 про прощення боргу та у п. 10 угоди про припинення зобов`язання прощенням боргу від 17.07.2018 в графі «Банківські реквізити» та підписи сторін підпис виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Колегія суддів вказує, що у справі № 910/16008/20 за позовом ТОВ Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" до АТ "Укртрансгаз" про стягнення 335 860,70 грн., під час апеляційного перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 30.12.2020, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 було призначено судову почеркознавчу та технічну експертизу документів, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Експертним висновком № 22101/21-32/22102/21-33 від 11.11.2021 (наявним у матеріалах справи № 910/16004/20) було встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 , що містяться в п. 10 угоди від 17.07.2018 та в листі № 17/07 від 17.07.2018 про прощення боргу виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Крім того, судові експерти також встановили, що у наданих на дослідження листі № 17/07 від 17.07.2018 та в угоді прощення боргу від 17.07.2018 відтиски печатки від імені ТОВ "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" нанесені не тією печаткою, експериментальні зразки відтисків якої надані для порівняльного дослідження, а іншою печаткою.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 цієї статті).

У ст. 203 ЦК передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Стаття 58-1 ГК України передбачає, що суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим.

Відбиток печатки не може бути обов`язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб`єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Копія документа, що подається суб`єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування, вважається засвідченою у встановленому порядку, якщо на такій копії проставлено підпис уповноваженої особи такого суб`єкта господарювання або особистий підпис фізичної особи - підприємця. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування не вправі вимагати нотаріального засвідчення вірності копії документа у разі, якщо така вимога не встановлена законом.

Наявність або відсутність відбитка печатки суб`єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.

За ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У постанові від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц Велика палата Верховного Суду зазначила, що якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не підлягає визнанню недійсним у судовому порядку, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

З огляду на наведене, оскільки експертним висновком підтверджено, що директор позивача не підписував угоду від 17.07.2018 про прощення боргу, а тим самим істотних умов цього договору не погоджував, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що у директора ТОВ Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" ОСОБА_1, як уповноваженого представника позивача, було відсутнє волевиявлення на укладення відповідної угоди.

Також апеляційний господарський суд вважає правильними висновки суду першої інстанції про необґрунтованість посилань відповідача на те, що у листі № 17/07 від 17.07.2018 (щодо прощення боргу) та на угоді про припинення зобов`язання прощенням боргу від 17.07.2018, крім підпису особи (директора ТОВ Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" ОСОБА_1) наявний відбиток печатки позивача, оскільки судовими експертами встановлено, що відбитки печатки від імені ТОВ "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" нанесені не тією печаткою, експериментальні зразки відтисків якої надані для порівняльного дослідження, а іншою печаткою.

Відповідно, на переконання судової колегії вірними є висновки місцевого господарського суду про те, що угода від 17.07.2018 про припинення зобов`язання прощенням боргу за договором № 1608000596 від 26.08.2016 є неукладеною, тобто такою, що не відбулась, а наведені в ній умови не є такими, що регулюють та впливають на спірні відносини.

Наразі суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

При цьому частиною 2 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Також згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За ч. 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 839 ЦК України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, строки виконання роботи або її окремих етапів (ст.ст. 843, 846 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).

Так, з огляду на змістовні положення умов Договору, укладений між ТОВ "ЕО "Проект Монтаж Наладка" та АТ "Укртрансгаз" договір № 1608000596 від 26.08.2016 є змішаним договором, оскільки містить в собі елементи як договору поставки, так і договору підряду.

Як вже зазначалось апеляційним господарським судом, обставини поставки позивачем відповідачу обладнання та виконання робіт за Договором підряду на загальну суму 12 246 456,47 грн., їх оплата з боку відповідача на користь позивача сумі 11 414 486,24 грн. сторонами не оспорюється.

За ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Відправляючи справу № 910/16004/20 на новий розгляд до суду першої інстанції Верховний Суд у своїй постанові від 11.07.2023, серед іншого, вказав, що зі змісту оскаржуваних рішень вбачається, що суд першої інстанції в основу оскаржуваного рішення поклав Угоду, відповідно до умов якої було прощено борг за Договором, і залишив поза увагою доводи позивача та відповідача, які стосувалися виконання Договору та настання/ненастання обов`язку з оплати вартості робіт (остаточного розрахунку). Судом першої інстанції під час первинного розгляду справи, так і судом апеляційної інстанції за результатами нового розгляду не надано належної оцінки та, у тому числі, не з`ясовано, зокрема, питання внаслідок чого відбулося зменшення фактичної вартості робіт, чи було це наслідком ощадливості підрядника (статті 845 ЦК України), чи Товариством не в повній мірі виконано обов`язок з поставки обладнання та/або виконання робіт. Суд апеляційної інстанції наголошував, що ціна за Договором є твердою, оскільки не вказано інше, однак не приділив уваги тій обставині, що фактична вартість робіт і поставленого обладнання є меншою, ніж ціна узгоджена сторонами, а приписи законодавства стосовно внесення змін до твердого кошторису (частина третя статті 844 ЦК України) має на меті захист права та законних інтересів саме замовника. Крім того, слід зазначити, що зі змісту судових рішень вбачається, що судами не було достеменно з`ясовано наявність/відсутність такого окремого документа як кошторис, не досліджено питання чи вартість фактично поставленого обладнання та виконаних робіт відповідає/не відповідає об`ємам робіт, які були узгоджені сторонами, виду та кількості обладнання, тощо. Судами попередніх інстанцій було встановлено, що пунктом 3.3 Договору передбачено, що оплата за виконані за Договором роботи може здійснюватись поетапно у відповідності з календарним планом виконання робіт (додаток № 2 до Договору), та кошторисними розрахунками, виходячи з вартості фактично наданих та прийнятих робіт (в тому числі, у випадку зменшення об`ємів робіт після виконання робочої проектної документації) на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт. Втім, зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що суди попередніх інстанцій не з`ясували чи підлягають застосуванню у даному випадку приписи вказаного пункту Договору з урахуванням того, що судами було встановлено, що акти здачі-приймання послуг, акти приймання виконаних робіт і видаткові накладні на загальну суму 12 246 456,47 грн підписані сторонами, а відповідачем оплачено 11 414 486,24 грн.

Приймаючи до уваги висновки Верховного Суду у цій справі, викладені у постанові від 11.07.2023, колегія суддів вказує, що умови п.п. 2.1., 3.3., 3.4., 3.8., 4.2., 14.1. Договору в їх сукупності вказують про необхідність підписання сторонами актів прийняття-передачі виконаних робіт, які підтверджують завершення робіт по їх певному етапу або повне завершення робіт.

В свою чергу, враховуючи п.п. 3.3., 3.4., 3.8. Договору підряду, підписання сторонами актів прийняття-передачі виконаних робіт є підставою для здійснення відповідачем оплати за виконані роботи поетапно у відповідності з календарним планом виконання робіт та кошторисними розрахунками, виходячи з вартості фактично наданих та прийнятих робіт (в т.ч. у випадку зменшення об`ємів робіт після виконання робочої проектної документації) на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт.

При цьому, остаточний розрахунок за Договором проводиться відповідачем не пізніше 90 днів після завершення виконання робіт, визначених у п. 2.1 цього договору, зокрема, виконання позивачем монтажних та пуско-налагоджувальних робіт у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації та проведення атестації (підтвердження відповідності) вузлів обліку територіальними органами Департаменту технічного регулювання Мінекономрозвитку України, та здачі в експлуатацію об`єкта, який є предметом Договору, включаючи усунення виявлених під час приймання недоліків, після підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт.

Колегія суддів констатує, що в матеріалах справи містяться надані позивачем:

- рішення Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживача» (ДП «Укрметртестстандарт») Мінекономрозвитку України № 39/3/F1/2/008-17 від 12.06.2017 на проведення робіт з оцінки відповідності «Автоматизована система система обліку газу, що містить програмний продукт «Пункт виміру витрат газу на ГРС «Вузлове-Радехів», Пункт виміру витрат тазу на ГРС «Вузлове-село», Пункт виміру витрат газу на ГРС «Вузлове - цукровий завод»;

- Акт ідентифікації;

- Акт надання зразків;

- Сертифікат відповідності Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживача» (ДП «Укрметртестстандарт») від 10.07.2017.

Водночас, матеріли справи не містять доказів здачі в експлуатацію об`єкта, який є предметом Договору, так само і підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт, який би підтверджував повне завершення виконання робіт, визначених у п. 2.1. Договору.

Відповідно, позивачем не доведено обставин виконання ним робіт за Договором згідно переліку, визначеного в п. 2.1. Договору, а тим самим і настання у відповідача обов`язку здійснити саме остаточний розрахунок за Договором, як-то передбачено в п. 3.8. Договору, посилання на умови якого, між іншим, а також про невиконання якого, наголошується позивачем під час розгляду справи.

В силу ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Отже, колегією суддів зазначається, що у відповідача на даний момент відсутні обумовлені Договором підстави для здійснення з позивачем остаточного розрахунку за Договором на суму 831 970,23 грн., адже строк виконання зобов`язань з оплати у відповідача, як замовника, з урахуванням відсутності складеного між сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт, який би свідчив, в тому числі, про здачу позивачем в експлуатацію об`єкта, який є предметом Договору, є таким, що не настав.

З цих підстав, апеляційний господарський суд не погоджується з висновками місцевого господарського суду про настання у відповідача строку оплати робіт за Договором в порядку, визначеному п. 3.8. Договору, а відповідно про передчасність висновків суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 831 970,23 грн.

Також колегія суддів, враховуючи наведені висновки про відсутність підстав для стягнення з відповідача залишку основного боргу, зазначає про необґрунтованість висновків, викладених судом першої інстанції в частині визначених до стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 67 571,30 грн. за загальний період з 29.12.2017 по 05.09.2020 та 127 667,22 грн. інфляційних втрат за період з 29.12.2017 - 31.07.2020.

З урахуванням вищенаведеного, знайшли своє підтвердження доводи апелянта щодо відсутності у матеріалах справи доказів, які підтверджують факт завершення виконання робіт у повному обсязі за Договором, у зв`язку із чим відсутніми є підстави для остаточного розрахунку відповідачем за Договором.

В свою чергу, викладені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу заперечення не спростовують зазначені апелянтом в апеляційній скарзі доводи у цій частині та критично оцінюються апеляційним господарським судом.

Окремо колегія суддів зазначає, що беручи до уваги вказані вище висновки, порушене відповідачем клопотання щодо застосування до вимог позивача строків позовної давності, а також висновків місцевого господарського суду у вказаних межах, судом апеляційної інстанції не оцінюється.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у частині 1 статті 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК).

Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.10.2020 у справі «Трофимчук проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, суди мають належним чином зазначати підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що у цій постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Частиною 1 статті 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, у зв`язку з чим оскаржене рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, а апеляційна скарга, - задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача - ТОВ "ЕО "Проект Монтаж Наладка".

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/16004/20 - скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" (адреса: 65005, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 84, оф. 205, код, ідентифікаційний код - 36920284) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (адреса: 01021, м. Київ, Кловський Узвіз, буд. 9/1, ідентифікаційний код - 30019801) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги - 18 489,76 грн. (вісімнадцять тисяч чотириста вісімдесят дев`ять гривень 76 копійок).

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду.

5. Справу № 910/16004/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 12.06.2024.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді В.А. Корсак

В.В. Шапран