Постанова

від 09.09.2024 по справі 910/16004/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/16004/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

здійснивши перегляд у порядку письмового провадження постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 (судді: Алданова С. О. - головуючий, Корсак В. А., Шапран В. В.)

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект монтаж наладка" у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект монтаж наладка"

до Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

про стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект монтаж наладка" (далі - ТОВ "Енергетичне об`єднання "Проект монтаж наладка") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз") про стягнення з відповідача 831 970,23 грн основного боргу, 134 221,48 грн інфляційних втрат за період із 29.12.2017 по 31.07.2020 та 67 571,49 грн - 3 % річних за період із 29.12.2017 по 05.09.2020.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором від 26.08.2016 № 1608000596 (далі - договір від 26.08.2016 № 1608000596, договір підряду, спірний договір) в частині повної оплати виконаних робіт.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Справа господарськими судами розглядалася неодноразово.

2.2. За результатами нового розгляду справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 (суддя Борисенко І. І.) позов задоволено частково. Стягнуто з АТ "Укртрансгаз" на користь ТОВ "Енергетичне об`єднання "Проект монтаж наладка" 831 970,23 грн основної заборгованості, 127 667,22 грн інфляційних втрат, 67 571,30 грн - 3 % річних, 15 408,14 грн судового збору за подачу позовної заяви та 23 112,21 грн судового збору за подання апеляційної скарги; стягнуто з ТОВ "Енергетичне об`єднання "Проект монтаж наладка" на користь АТ "Укртрансгаз" 195,37 грн судового збору за подання касаційної скарги.

Місцевий господарський суд установив, що спірним договором передбачена поетапна оплата робіт на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт; відповідач виконані позивачем роботи за договором на суму 12 246 456,47 грн оплатив лише частково, а отже, вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем без зауважень і заперечень за відповідними актами, проте неоплачених ним підрядних робіт становить 831 970,23 грн, що підтверджується також актами звірки розрахунків за період із 01.08.2016 по 30.09.2017 та станом на 01.05.2018. Водночас суд наголосив на тому, що за змістом наявного акта звірки взаєморозрахунків від 01.05.2018 відповідач визнав заборгованість за договором від 26.08.2016 № 1608000596, а отже, 01.05.2018 відбулось переривання строку позовної давності у спірних правовідносинах; позивач з вимогою щодо сплати основної заборгованості у сумі 831 970,23 грн звернувся в межах строку позовної давності. Таким чином, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність заборгованості у відповідача, яка підлягає стягненню за спірним договором у заявленій сумі. Водночас, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум, суд установив, що здійснений позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат є арифметично неправильним, а тому, за розрахунком місцевого господарського суду, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню, окрім основної заборгованості, 3 % річних у сумі 67 571,30 грн за загальний період із 29.12.2017 по 05.09.2020 та 127 667,22 грн інфляційних втрат за період із 29.12.2017 по 31.07.2020. Поза тим, місцевий господарський суд також установив, що угода від 17.07.2018 про припинення зобов`язання прощенням боргу за спірним договором є неукладеною, тобто такою, що не відбулась, а наведені в ній умови не є такими, що регулюють та впливають на спірні відносини.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 (Алданова С. О. - головуючий, Корсак В. А., Шапран В. В.) рішення Господарського суд міста Києва від 21.11.2023 скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю. Здійснено розподіл судових витрат.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки у матеріалах справи немає доказів здачі в експлуатацію об`єкта, який є предметом договору підряду, та підписаного сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт, який би підтверджував повне завершення виконання робіт за ним. Отже, обов`язок з оплати у відповідача не настав. Поза тим, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що угода від 17.07.2018 про припинення зобов`язання прощенням боргу за спірним договором є неукладеною.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень

3.1. Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, ТОВ "Енергетичне об`єднання "Проект монтаж наладка" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024, в якій просить її скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 залишити в силі.

Скаржник вважає оскаржену постанову суду апеляційної інстанції такою, що прийнята з порушенням норм матеріального права, а саме статей 509, 526, 610, 638, 640, 641, 642, 644, 645, 647, 837, 846, 852, 853, 854, 856, 863 Цивільного кодексу України, а також норм процесуального права, а саме статей 7, 13, 14, 15, 210, 267, 316 Господарського процесуального кодексу України; посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 05.06.2018 у справі № 338/180/17; висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 03.12.2019 у справі № 909/574/18, від 21.07.2016 у справі № 910/16376/15, від 16.03.2018 у справі № 902/734/16, від 31.10.2016 у справі № 911/211/16, від 21.09.2016 у справі № 910/31940/15, від 19.07.2016 у справі № 910/694/16, від 24.07.2019 у справі № 910/4356/18, від 23.03.2016 у справі № 905/2340/15 стосовно того, що якщо замовник прийняв виконану роботу та затвердив акти на виконану роботу без вказівки на недоліки чи відступи від умов договору, тому в силу положень статті 853 Цивільного кодексу України він позбавлений права посилатися на такі відступи чи недоліки після прийняття відповідної роботи; а також висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 03.12.2019 у справі № 909/574/18, від 21.07.2016 у справі № 910/16376/15, від 16.03.2018 у справі № 902/734/16, від 31.10.2016 у справі № 911/211/16; від 21.09.2016 у справі № 910/31940/15; від 19.07.2016 у справі № 910/694/16; від 24.07.2019 у справі № 910/4356/18; від 23.03.2016 у справі № 905/2340/15 щодо стягнення заборгованості за договорами підряду на підставі актів виконаних робіт, підписаних сторонами без зауважень стосовно обсягу виконаних робіт або їх якості; висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 02.06.2020 у справі № 909/1054/19, від 27.07.2022 у справі № 910/8662/20, від 04.09.2018 у справі № 910/20874/17 стосовно того, що відповідач не вправі заперечувати проти обставин під час розгляду справи по суті з відповідних мотивів, які були ним наведені лише в апеляційній інстанції.

Зокрема, за доводами скаржника, позивачем виконані, а відповідачем прийняті без зауважень роботи, що підтверджується відповідним актами, наявними у справі, та відповідач користується відремонтованим об`єктом із 2017 року.

3.2. Від АТ "Укртрансгаз" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить залишити без змін оскаржену постанову апеляційного господарського суду як законну та обґрунтовану; вважає, що наявні підстави для закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Енергетичне об`єднання "Проект монтаж наладка" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 з підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та підпунктів б), в) пункту 2 частини 3 статті 287 господарського процесуального кодексу України і залишення касаційної скарги в частині оскарження з підстав, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України без задоволення.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

4.1. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній вимоги і доводи, а також заперечення на неї, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з огляду на таке.

4.2. Попередні судові інстанції установили, що 26.08.2016 між ТОВ "Енергетичне об`єднання "Проект монтаж наладка" (підрядник) та АТ "Укртрансгаз" (замовник) укладено договір № 1608000596, згідно з пунктом 1.1. якого об`єктом договору є ГРС Вузлове, с. Вузлове, Радехівський р-н, Львівська обл.

Відповідно до пункту 2.1 цього договору виконавець бере на себе зобов`язання на свій ризик виконати власними матеріалами і механізмами та обладнанням замовника, згідно з проєктно-кошторисною документацією, розробленою відповідно до умов договору, за технічним завданням замовника, наступні роботи:

Ремонт пунктів вимірювання витрат на ГРС УМГ "Львівтрансгаз" (об`єкт) (лот № 4), зокрема, (1) розробити проєктно-кошторисну документацію. Склад і об`єм робіт визначаються відповідно до технічних вимог і якісних характеристик предмета закупівлі та технічних умов замовника і дефектних актів, які є невід`ємною частиною технічного завдання. При цьому, повинні бути враховані всі вимоги нормативних документів, у тому числі, відомчих розпорядних документів замовника, які регулюють предмет цього договору; (2) погодити готову проєктно-кошторисну документацію з замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також провести експертизу проєктно-кошторисної документації у встановленому вимогами нормативних документів, у тому числі, відомчими розпорядчими документами порядку і в строк встановлений цим договором; (3) здійснити поставку обладнання за переліком і вимогами, зазначеними в кошторисній частині затвердженої проєктно-кошторисної документації; (4) виконати монтажні та пуско-налагоджувальні роботи відповідно до затвердженої проєктно-кошторисної документації та провести атестацію (підтвердження відповідності) вузлів обліку територіальними органами Департаменту технічного регулювання Мінекономрозвитку України, та здати в експлуатацію об`єкт, який є предметом цього договору.

У пункті 3.1 вказаного договору передбачена загальна ціна цього договору - 13 059 002,71 грн.

Оплата за виконані за цим договором роботи може здійснюватися поетапно відповідно до календарного плану виконання робіт (додаток № 2 до цього договору) та кошторисними розрахунками, виходячи з вартості фактично наданих та прийнятих робіт (у тому числі, у випадку зменшення об`ємів робіт після виконання робочої проєктної документації) на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт. Оплата за поставку обладнання за цим договором здійснюється на підставі актів прийняття-передачі обладнання від підрядника-замовнику за умови поставки цього обладнання в повному обсязі згідно з проєктно-кошторисною документацією (пункт 3.3 договору).

За змістом пункту 3.4 спірного договору розрахунки замовник проводить шляхом перерахування коштів на банківський рахунок підрядника протягом 90 днів після підписання сторонами актів виконаних робіт та актів приймання-передачі обладнання або іншими, не забороненими чинним законодавством способами.

Відповідно до пункту 3.8 договору підряду остаточний розрахунок за цим договором проводиться замовником не пізніше 90 днів після завершення виконання робіт, визначених у пункті 2.1 цього договору, включаючи усунення виявлених під час приймання недоліків, після підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт.

У пункті 5.1 цього договору сторони погодили, що строк здачі робіт за договором складає 240 днів після підписання сторонами договору.

Приймання-передача виконаних робіт здійснюється відповідно з чинним порядком і оформляється актом. Порядок і черговість здачі об`єкта, обов`язки сторін визначаються календарним планом та технічним завданням (пункт 14.1 договору підряду).

Відповідно до додатку № 2 до договору "Календарний план" до основних етапів виконання належать, зокрема етап 1 - розроблення підрядником проєктно-кошторисної документації ремонту пункту вимірювання газу на ГРС Вузлове УМГ "Львівтрансгаз". Погодження готової проєктно-кошторисної документації у встановленому порядку із замовником, у т.ч. УМГ "Львівтрансгаз" та його експертиза. Передача замовнику готової проєктно-кошторисної документації; етап 2 - здійснення підрядником поставки замовнику обладнання за переліком і вимогами, зазначеними в кошторисній частині затвердженої замовником проєктно-кошторисної документації; етап 3 - отримання підрядником необхідних допусків до робіт на ГРС УМГ "Львівтрансгаз" згідно з встановленими нормативними документами та відомчими розпорядчими документами замовника порядку. Виконання робіт з демонтажу та утилізації старого обладнання на об`єктах, що підлягають ремонту, згідно з кошторисною частиною проєктної документації. Отримання, з оформленням необхідних документів, підрядником від замовника обладнання, яке підлягає монтажу в ході виконання робіт на ГРС Вузлове УМГ "Львівтрансгаз". Виконання ремонтних та пуско-налагоджувальних робіт, які є предметом проєктно-кошторисної документації. Підтвердження відповідності вузла обліку газу в територіальних органах Департаменту технічного регулювання Мінекономрозвитку України на відповідність вимогам нормативних документів. Передача підрядником виконаних робіт згідно з проєктно-кошторисною документацією замовнику.

Суди попередніх інстанцй установили, що на виконання умов спірного договору позивач поставив відповідачеві обладнання та виконав роботи, а відповідач прийняв обладнання та роботи на суму 12 246 456,47 грн, що підтверджується актом здачі-приймання послуг (проєктної документації) від 26.12.2016 № 4 на суму 78 000,00 грн, видатковою накладною від 17.01.2017 № 8 на суму 1 025 000,38 грн, видатковою накладною від 17.01.2017 № 2 на суму 2 556 631,20 грн, видатковою накладною від 23.01.2017 № 10 на суму 3 937 724,40 грн, видатковою накладною від 23.01.2017 № 11 на суму 3 748 774,67 грн, видатковою накладною від 27.01.2017 № 15 на суму 56 943,00 грн, видатковою накладною від 14.02.2017 № 21 на суму 11 412,59 грн, актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2017 року № 1 на суму 761 710,88 грн, актами приймання виконаних будівельних робіт за липень 2017 року № 3 і № 4 на загальну суму 70 259,35 грн.

У свою чергу, відповідач за виконані позивачем роботи та поставлене обладнання розрахувався в сумі 11 414 486,24 грн, що підтверджується виписками з особових рахунків за 17.02.2017, 28.02.2017, 14.03.2017.

Також суди установили, що упродовж 2017-2018 років сторони складали та підписували акти звірки розрахунків за період із 01.08.2016 по 30.09.2017 (станом на 01.05.2018), відповідно до яких сума несплачених відповідачем коштів, зокрема, за договором підряду перед позивачем станом на 01.05.2018 становить 831 970,23 грн.

17.07.2018 на адресу АТ "Укртрансгаз" надійшов лист ТОВ "Енергетичне об`єднання "Проект монтаж наладка", відповідно до якого було ініційовано прощення боргу на підставі статті 605 Цивільного кодексу України, який виник у зв`язку з невиконанням умов договорів від 29.08.2016 № 1608000593, № 1608000594, № 1608000595, № 1608000596, № 1608000597 на загальну суму 2 408 551,44 грн.

17.07.2018 між АТ "Укртрансгаз" в особі заступника директора УМГ "Львівтрансгаз" (боржник) та ТОВ "Енергетичне об`єднання "Проект монтаж наладка" (кредитор) укладено угоду про припинення зобов`язання прощенням боргу. Цю угоду внесено до реєстру договорів УМГ "Львівтрансгаз" від 18.07.2018 № 1807000316.

Відповідно до пункту 1 цієї угоди її предметом є прощення частини кредиторської заборгованості боржника перед кредитором в сумі 2 408 551,44 грн, яка виникла внаслідок належного виконання останнім умов договорів від 29.08.2016 № 1608000593 "Ремонт пункту вимірювання витрати газу на ГРС Звижень Волинського ЛВУ МГ УМГ "Львівтрансгаз"", від 29.08.2016 № 1608000594 "Ремонт пункту вимірювання витрати газу на ГРС Буськ Волинського ЛВУ МГ УМГ "Львівтрансгаз", від 29.08.2016 № 1608000595 "Ремонт пункту вимірювання витрати газу на ГРС Жовква Волинського ЛВУ МГ УМГ "Львівтрансгаз", від 29.08.2016 № 1608000596 "Ремонт пункту вимірювання витрати газу на ГРС Вузлове Волинського ЛВУ МГ УМГ "Львівтрансгаз" та від 29.08.2016 № 1608000597 "Ремонт пункту вимірювання витрати газу на ГРС Луцьк Волинського ЛВУ МГ УМГ "Львівтрансгаз". Кредиторська заборгованість боржника перед кредитором на момент підписання цієї угоди становить 2 408 551,44 грн, що підтверджується актами звірки станом на 01.05.2018 на суму 2 408 551,44 грн.

Згідно з пунктом 3 угоди кредитор із моменту укладення цієї угоди набуває обов`язку простити борг в сумі 2 408 551,44 грн, а боржник - право погодитися з прощенням боргу в сумі 2 408 551,44 грн та не виконувати зобов`язання.

Сторони беруть на себе обов`язок після укладення цієї угоди невідкладно і належно, відповідно до вимог чинних на момент укладення цієї угоди нормативних актів України, відобразити зміст операції, яка є предметом цієї угоди в бухгалтерському та податковому обліках. При цьому відповідальність, кожна із сторін несе самостійно за допущені нею порушення ведення бухгалтерського та податкового обліків, якщо вони виникнули з цієї угоди (пункт 5 угоди).

Відповідно до пункту 6 угоди з моменту її укладення та підписання сторони підтверджують відсутність претензій одна до одної з приводу форми, змісту цієї угоди та з приводу кредиторської заборгованості, зазначеної у пункті 1 такої угоди.

В той же час, позивач заперечує укладення відповідної угоди про прощення боргу. Зокрема, ТОВ "Енергетичне об`єднання "Проект монтаж наладка" вказує, що у реквізитах листа від 17.07.2018 про прощення боргу та у пункті 10 угоди про припинення зобов`язання прощенням боргу від 17.07.2018 в графі "Банківські реквізити" та підписи сторін підпис виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Попередні судові інстанції, надавши оцінку вказаним фактичним обставинам, зазначили, що у справі № 910/16008/20 за позовом ТОВ "Енергетичне об`єднання "Проект монтаж наладка" до АТ "Укртрансгаз" про стягнення 335 860,70 грн, під час апеляційного перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 30.12.2020, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 було призначено судову почеркознавчу та технічну експертизу документів, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Експертним висновком від 11.11.2021 № 22101/21-32/22102/21-33 було встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 , що містяться в пункті 10 угоди від 17.07.2018 та в листі від 17.07.2018 про прощення боргу виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою. Крім того, судові експерти також встановили, що у наданих на дослідження листі від 17.07.2018 та в угоді прощення боргу від 17.07.2018 відтиски печатки від імені ТОВ "Енергетичне об`єднання "Проект монтаж наладка" нанесені не тією печаткою, експериментальні зразки відтисків якої надані для порівняльного дослідження, а іншою печаткою.

Отже, як констатували попередні судові інстанції, оскільки експертним висновком підтверджено, що директор позивача не підписував угоду від 17.07.2018 про прощення боргу, та, відповідно, істотних умов цього договору не погоджував, то у позивача було відсутнє волевиявлення на укладення відповідної угоди.

Зважаючи на це, господарські суди першої та апеляційної інстанцій установили, що угода від 17.07.2018 про припинення зобов`язання прощенням боргу за договором від 26.08.2016 № 1608000596 є неукладеною, тобто такою, що не відбулась, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють та впливають на спірні відносини. Місцевий господарський суд також зазначив, що здійснені на підставі цього договору про прощення боргу бухгалтерські та податкові операції наведеного не спростовують та не свідчать про відсутність боргу у відповідача перед позивачем за спірним договором у заявленій у цій справі сумі.

4.3. Предметом позову у цій справі є вимоги ТОВ "Енергетичне об`єднання "Проект монтаж наладка" про стягнення з АТ "Укртрансгаз" 831 970,23 грн основного боргу, 134 221,48 грн інфляційних втрат за період із 29.12.2017 по 31.07.2020 та 67 571,49 грн - 3 % річних за період із 29.12.2017 по 05.09.2020 за спірним договором.

4.4. Суди встановили, що укладений між сторонами у справі договір є змішаним договором, оскільки містить в собі елементи як договору поставки, так і договору підряду.

Згідно з частиною 2 статті 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За приписами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 663 названого Кодексу унормовано, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина 2 статті 693 Цивільного кодексу України).

Разом із тим, згідно зі статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини 1 статті 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

За змістом статей 843, 846 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, строки виконання роботи або її окремих етапів.

Разом із тим, згідно зі статтею 853 вказаного Кодексу замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з частиною 1 статті 530 названого Кодексу якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

4.5. Як свідчать матеріали справи, встановив місцевий господарський суд і не спростував суд апеляційної інстанції, позивач на виконання умов спірного договору поставив відповідачу обладнання та виконав роботи на загальну суму 12 246 456,47 грн, що підтверджується актом здачі-приймання послуг (проектної документації) від 26.12.2016 № 4, видатковими накладними від 17.01.2017 № 8, від 17.01.2017 № 2, від 23.01.2017 № 10, від 23.01.2017 № 11, від 27.01.2017 № 15, від 14.02.2017 № 21, актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2017 року № 1, актами приймання виконаних будівельних робіт за липень 2017 року № 3 і № 4.

Також, як наголосив суд першої інстанції, сторони у договорі підряду на власний розсуд погодили порядок виконання його умов в частині проміжних оплат за договором на підставі підписаних актів виконаних робіт та актів прийняття-передачі обладнання, відповідно до календарного плану, зазначеного в пункті 2.1 договору. При цьому, поетапна оплата робіт, визначена сторонами у пункті 3.3 договору, не залежить від виконання відповідачем робіт на загальну ціну цього договору - 13 059 002,71 грн. Така оплата (остаточна) погоджена сторонами в іншому пункті договору (пункт 3.8), відповідно до якої остаточний розрахунок за цим договором проводиться замовником не пізніше 90 днів після повного завершення виконання робіт, визначених у пункті 2.1 цього договору, включаючи усунення виявлення під час приймання недоліків, після підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт.

Водночас, господарський суд першої інстанції, виконуючи обов`язкові вказівки Верховного Суду, викладені ним у постанові від 11.07.2023, серед іншого, в частині надання належної оцінки питанню внаслідок чого відбулося зменшення фактичної вартості робіт, чи було це наслідком ощадливості підрядника (статті 845 Цивільного кодексу України), чи позивачем не в повній мірі виконано обов`язок з поставки обладнання та/або виконання робіт; з`ясування про наявність/відсутність такого окремого документу як кошторис, дослідження питання чи вартість фактично постановленого обладнання та виконаних робіт відповідає/не відповідає об`ємам робіт, які були узгоджені сторонами, виду та кількості обладнання, тощо, зазначив таке.

Відповідно до пункту 19.1 договору його умови можуть бути змінені у випадках передбачених статтею 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель".

Відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі" та Закону України "Про здійснення державних закупівель" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, окрім визначених випадків.

Суд зазначив, що умови спірного договору передбачають виконання позивачем робіт на загальну суму 13 059 002,71 грн за усіма трьома етапами. Зокрема, 3 етап робіт (останній) передбачає отримання підрядником допусків до робіт, виконання робіт з демонтажу та утилізації старого обладнання на об`єктах, отримання необхідних документів та обладнання, яке підлягає монтажу. Водночас у матеріалах справи немає доказів, які би свідчили про виконання позивачем усього обсягу робіт на загальну суму 13 059 002,71 грн.

Проте, у наведеному спірному випадку поставка позивачем обладнання та виконання ним робіт за договором стосується окремих етапів робіт на суму 12 246 456,47 грн (а не остаточної оплати у тому числі за завершальним етапом), оплата яких здійснюється відповідачем відповідно до пункту 3.3 договору на підставі підписаних сторонами без зауважень і заперечень видаткових накладних, актів здачі-приймання послуг та актів приймання виконаних будівельних робіт.

Як уже зазначалося, і це установив місцевий господарський суд та не спростував апеляційний господарський суд, договором від 26.08.2016 № 1608000596 передбачена поетапна оплата робіт на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт, зауважень до яких відповідачем у наведеному випадку не було висловлено. При цьому, позивач також послідовно вказував на те, і на це звернув увагу Верховний Суд у постанові від 11.07.2023 у цій справі, що роботи виконані та прийняті відповідачем без зауважень і відповідач користується саме відремонтованим об`єктом.

Водночас, як встановив місцевий господарський суд, відповідач виконані позивачем роботи за договором від 26.08.2016 № 1608000596 на суму 12 246 456,47 грн оплатив частково, а саме у розмірі 11 414 486,24 грн. Отже, неоплаченими залишились роботи на суму 831 970,23 грн, що підтверджується також актами звірки розрахунків за період із 01.08.2016 по 30.09.2017, та станом на 01.05.2018.

Разом із тим, надавши оцінку доводам відповідача про пропуск позовної давності та акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.05.2018, підписаному сторонами, суд першої інстанції установив, що згідно з цим актом звірки неоплаченими залишились роботи за актом від 30.06.2017 № 1 та актами від 10.07.2017 № 3 і № 4 на загальну суму 831 970,23 грн, при цьому згідно з умовами спірного договору оплата виконаних робіт здійснюється протягом 90 днів з дати підписання зазначених документів. Отже, як з`ясував суд першої інстанції, строк виконання грошового зобов`язання відповідача закінчився 28.09.2017 та 08.10.2017, а з 29.09.2017 та 09.10.2017, відповідно, почалося прострочення зобов`язань відповідача та з цього часу розпочався перебіг позовної давності. Вказаним актом звірки взаєморозрахунків від 01.05.2018 відповідач визнав заборгованість за договором від 26.08.2016 № 1608000596, тому, як зазначив суд першої інстанції, у вказану дату відбулось переривання перебігу позовної давності у спірних правовідносинах, що відповідає положенням статті 264 Цивільного кодексу України; позивач звернувся з вимогою щодо сплати основної заборгованості у сумі 831 970,23 грн у жовтні 2020 року в межах позовної давності.

Верховний Суд, зокрема у справах № 922/4097/17, № 205/2480/19, зазначав, що дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Разом із тим, у справах № 905/1198/17, № 905/3062/17, № 916/1727/17 Верховний Суд виснував, що акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Підписання акта звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, місцевий господарський суд визнав обґрунтованими позовні вимоги про стягнення заборгованості за спірним договором у сумі, заявленій позивачем до стягнення. Водночас, перевіривши розрахунок нарахованих позивачем інфляційних втрат у сумі 134 221,48 грн за період із 29.12.2017 по 31.07.2020 та 3 % річних у сумі 67 571,49 грн за період із 29.12.2017 по 05.09.2020, місцевий господарський суд визнав його арифметично неправильним та, здійснивши власний перерахунок, установив, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 67 571,30 грн - 3 % річних за загальний період із 29.12.2017 по 05.09.2020 і 127 667,22 грн інфляційних втрат за період із 29.12.2017 по 31.07.2020.

З урахуванням наведеного підтвердилася наявність підстави для касаційного оскарження постанови у справі, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (зокрема щодо оплати за виконані та прийняті за актами без зауважень роботи).

Водночас колегія суддів відхиляє посилання скаржника на постанови Вищого господарського суду України (у касаційній скарзі скаржником зазначені як постанови Верховного Суду), оскільки вони не є тими судовими рішеннями, невідповідність висновкам яких щодо застосування норми права у подібних правовідносинах є підставою касаційного оскарження за пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Наведене свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови та залишення в силі законного та обґрунтованого рішення про задоволення позову.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. За змістом статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Постанова суду апеляційної інстанції наведеним вимогам не відповідає.

5.2. Згідно зі статтею 312 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

5.3. Зважаючи на те, що висновок суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позову не відповідає положенням статей 86, 236, 269 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного, об`єктивного і безпосереднього розгляду всіх обставин справи в їх сукупності та не спростовує встановлених судом першої інстанції обставин справи, а наведені скаржником доводи отримали часткове підтвердження під час касаційного провадження, колегія суддів вбачає підстави для задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваної постанови та залишення в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню із залишенням в силі рішення місцевого господарського суду, зважаючи на положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, з АТ "Укртрансгаз" на користь ТОВ "Енергетичне об`єднання "Проект монтаж наладка" підлягає стягненню 31 012,90 грн витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ТОВ "Енергетичне об`єднання "Проект монтаж наладка" задовольнити.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 у справі № 910/16004/20 скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у цій справі залишити в силі.

Стягнути з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь ТОВ "Енергетичне об`єднання "Проект монтаж наладка" 31 012,90 грн витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак