Постанова

від 05.06.2024 по справі 920/185/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2024 р. Справа№ 920/185/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Алданової С.О.

секретар судового засідання Медведєва К.І.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства «Януш»

на рішення Господарського суду Сумської області від 25.03.2024

у справі № 920/185/24 (суддя Резніченко О.Ю.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Бець Олександра Тихоновича

до Фермерського господарства «Януш»

про стягнення 616 184,78 грн

ВСТАНОВИВ:

16.02.2024 Фізична особа-підприємець Бець Олександр Тихонович звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом до Фермерського господарства «Януш» про стягнення з відповідача заборгованості по договору суборенди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем №02-2021 від 01.07.2021 та по договору суборенди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажом № 14/09-2021 від 14.09.2021 в загальному розмірі 616 184,78 грн, з яких: 425 260,00 грн основного боргу, 31 673,54 грн 3% річних та 159 251,24 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами були укладені два Договори суборенди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем. Позивач передав у користування відповідачу техніку з екіпажем, акти підписав без заперечень, проте оплату за користування (оренду) транспортних засобів не здійснив.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача 31673,54 грн 3% річних (за Договором 02-2021 від 01.07.2021 за період прострочення у виконанні грошового зобов`язання з 21.08.2021 по 15.02.2024 в розмірі 9770,04 грн; за Договором 14/09-2021 від 14.09.2021 за період прострочення з 24.10.2021 по 15.02.2024 в розмірі 21812,11 грн) та 159251,24 грн інфляційних втрат (за Договором 02-2021 від 01.07.2021 в період з 21.08.2021 по 15.02.2024 в розмірі 49617,92 грн; за Договором 14/09-2021 від 14.09.2021 в період з 24.10.2021 по 15.02.2024 в розмірі 109633,32 грн).

Рішенням Господарського суду Сумської області від 25.03.2024 у справі № 920/185/24 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Фермерського господарства «Януш» на користь Фізичної особи підприємця Бець О.Т. 425 260,00 грн основного боргу, 31 673,54 грн 3% річних, 159 251,24 грн інфляційних втрат, 9 242,77 грн витрат по сплаті судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача перед позивачем заборгованості по договору суборенди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем №02-2021 від 01.07.2021 та по договору суборенди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажом № 14/09-2021 від 14.09.2021 у розмірі 425 260,00 грн (період з 15.08.2021 по 10.08.2023), а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 425 260,00 грн боргу є правомірною та обґрунтованою.

Враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 31 673,54 грн 3% річних та 159 251,24 грн інфляційних втрат є правомірними та обґрунтованими.

Не погоджуючись із рішенням суду, Фермерське господарство «Януш» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 25.03.2024 та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовної заяви повністю.

За доводами скаржника, нарахування кредитором3% річних та інфляційних втрат має бути здійснено відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, тобто в межах шести місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Януш» на рішення Господарського суду Сумської області від 25.03.2024 у справі № 920/185/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 05.06.2024.

08.05.2024 від позивача до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача та відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

У судове засідання 05.06.2024 представники позивача та відповідача не з`явились, про розгляд даної справи повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 «Пономарьов проти України», сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Розглянувши доводи апелянта, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 Цивільного кодексу України і ст. 230 Господарського кодексу України, у зв`язку з чим обмеження нарахування шістьма місяцями відповідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України до процентів річних та інфляційних втрат не застосовується.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд звертає увагу апелянта на те, що індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Натомість ст. 232 Господарського кодексу України установлює порядок застосування штрафних санкцій.

З огляду на вимоги частин 1 та 2 статті 2, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіривши правильність розрахунку процентів річних та інфляційних втрат, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем, колегія суддів встановила, що такий здійснено арифметично вірно, відтак місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про стягнення з відповідача 31 673,54 грн 3% річних та 159251,24 грн інфляційних втрат.

Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни судового рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.

Висновок суду

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд не допустив порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного апелянтом судового рішення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин справи апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення - слід залишити без змін.

Розподіл судових витрат

В силу статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Януш» на рішення Господарського суду Сумської області від 25.03.2024 у справі № 920/185/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 25.03.2024 у справі № 920/185/24 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 920/185/24 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 13.06.2024.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Є.Ю. Пономаренко

С.О. Алданова