Постанова

від 29.05.2024 по справі 911/3284/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2024 р. Справа№ 911/3284/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Яковлєва М.Л.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Кузмінській О.Р.,

за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 29.05.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Морозівська Птахофабрика" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс Нова"

на рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2024 (повний текст складено 14.03.2024)

у справі № 911/3284/23 (суддя -Рябцева О.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс Нова"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Морозівська Птахофабрика"

про стягнення 434 384, 21 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Нова" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Морозівська Птахофабрика" про стягнення 434 384,21 грн, з яких 318 690,62 грн інфляційних втрат за період з 30.03.2022 по 16.11.2022, 35 965,50 грн 3% річних за період з 30.03.2022 по 16.11.2022, 55 709,51 грн збитків та 24 018,58 грн пені.

Рішенням господарського суду Київської області від 01.02.2024 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Морозівська Птахофабрика" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс Нова" 249 157, 21 грн інфляційних втрат, 31 411, 81 грн 3 % річних, 23 238,84 грн пені та 4 557, 12 грн судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, 19.02.2024 (згідно дати звернення до засобів поштового зв`язку) Товариство з обмеженою відповідальністю "Морозівська Птахофабрика" вперше звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2024 у справі № 911/3284/23, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2024 у справі № 911/3284/23 в частині задоволених позовних вимог, а саме: в сумі 303 827, 86 грн, з яких 23 238, 84 грн пені, 31 431, 81 3% річних та 249 157, 21 грн інфляційних втрат та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2024, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/3284/23 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Морозівська Птахофабрика" на рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2024 до надходження матеріалів справи з Господарського суду Київської області.

20.03.2024 від Господарського суду Київської області до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи 911/3284/23.

У зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В., яка входила до складу суду, у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2024, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Яковлєв М.Л., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 прийнято справу № 911/3284/23 до провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Морозівська Птахофабрика" на рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2024 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Яковлєв М.Л., Шаптала Є.Ю. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Морозівська Птахофабрика" на рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2024 у справі № 911/3284/23 залишено без руху. Роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю "Морозівська Птахофабрика", що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки надавши суду апеляційної інстанції докази, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законодавством розмірі та надати докази направлення апеляційної скарги з додатками Товариству з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс Нова". Попереджено Товариство з обмеженою відповідальністю "Морозівська Птахофабрика", що якщо відповідна заява про усунення недоліків не буде подана особою в зазначений строк, суд апеляційної інстанції не приймає таку апеляційну скаргу до розгляду та повертає скаржнику.

Також, не погоджуючись з вказаним рішенням, 03.04.2024 (згідно дати звернення системи "Електронний суд") Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс Нова" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2024 у справі № 911/3284/23, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2024 у справі № 911/3284/23 скасувати в частині відмови від стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Морозівська Птахофабрика" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс Нова" 55 709, 51 грн збитків та інфляційних втрат у розмірі 69 533, 41 грн, іншій частині залишити без змін, в цій частині ухвалити нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Морозівська Птахофабрика" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс Нова" 55 709, 51 грн збитків та інфляційних втрат у розмірі 69 533, 41 грн.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що 30.03.2022 позивачем було надіслано відповідачу вимогу на електронну пошту, яка зазначена у договорі. Отже, відповідач в будь-якому випадку отримував вимогу позивача. А отже, відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання з 05.04.2022. Відповідач у судових засіданнях не заперечував щодо отримання вимоги.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що представник відповідача у судових засіданнях та у процесуальних документах не заперечував щодо отримання вакцини від позивача та щодо утилізації саме вакцини позивача.

Скаржник зазначає, що позивачем надано первинні документи, які є належними, допустимими та достовірними доказами, що підтверджують вартість переданих ветеринарних препаратів Відповідачу у розмірі 55 709,51 грн (без ПДВ).

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (складу суду) від 29.04.2024, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Яковлєв М.Л., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Морозівська Птахофабрика" на рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2024 у справі № 911/3284/23 та додані до неї матеріали повернуто (надіслано) скаржнику.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс Нова" на рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2024 у справі № 911/3284/23 залишено без руху. Роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс Нова", що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законодавством розмірі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, 01.05.2024 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") Товариство з обмеженою відповідальністю "Морозівська Птахофабрика" повторно звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2024 у справі № 911/3284/23, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2024 у справі № 911/3284/23 в частині задоволених позовних вимог, а саме: в сумі 303 827, 86 грн, з яких 23 238, 84 грн пені, 31 431, 81 грн 3% річних та 249 157, 21 грн інфляційних втрат та прийняти нове рішення по справі № 911/3284/23, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що оскаржуване рішення ґрунтується на припущеннях щодо дати надходження листа позивача № 3003/М від 30.03.2022 на адресу відповідача 20.04.2022 та його можливого вручення відповідачу до 27.04.2022, з чим пов`язується дата початку відліку строку нарахування 3% річних, інфляційних втрат та пені вже починаючи з 28.04.2022.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що відправлення «УКРПОШТА СТАНДАРТ» зберігається протягом 30 календарних днів від дати надходження до відділення поштового зв`язку, в той час як матеріали справи не містять довідки ф. 20 щодо причин не вручення та дати повернення листа № 3003/М від 30.03.2022 позивачу за його зворотною адресою то відповідно судом першої інстанції було помилково, визначено 28.04.2022, як дату для початку відліку строку нарахування відповідачу 3% річних у розмір 31 411,81 грн, інфляційних втрат у розмір 249 157,21 грн та пені у розмір 23 238,84 грн і як наслідок помилковість проведеного розрахунку судом першої інстанції. Відтак, оскаржуване рішення ґрунтуеться на припущеннях щодо ймовірної дати надходження та вручення листа відповідачу без урахування навіть 30 (тридцяти) денного строку зберігання листа у відділенні Укрпошта, що не узгоджується з приписами ч. 1, ч. 5 ст. 236 ГПК України, оскільки доказування та, відповідно, судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (складу суду) від 01.05.2024, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2024 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Морозівська Птахофабрика" пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2024 у справі № 911/3284/23. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Морозівська Птахофабрика" на рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2024 у справі № 911/3284/23. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Морозівська Птахофабрика" на рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2024 у справі № 911/3284/23 у судовому засіданні 29.05.2024. Зупинено дію рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2024 у справі № 911/3284/23.

07.05.2024 (згідно дати звернення системи "Електронний суд") від Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс Нова" до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024, а саме докази сплати судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №3472447 від 06.07.2024 на суму 3 220, 80 грн.

08.05.2024 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс Нова" до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Морозівська Птахофабрика" на рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2024, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс Нова" просить долучити доказ до матеріалів справи, а саме знімок екрану з повідомленням про вручення поштового відправлення за трек номером №7902612567920 від 21.04.2022.

Позивач у відзиві вказує, що ним правомірно нараховано 3 % річних, інфляційні втрати за весь час прострочення грошового зобов`язання до повного його виконання та пеню з моменту прострочення зобов`язання з поставки товару до моменту надсилання вимоги про повернення попередньої оплати

Позивач обґрунтовує відзив тим, що останній платіж було здійснено приватним виконавцем 17.11.2022, отже 16.11.2022 у відповідача ще існувала заборгованість у розмірі 67 188,07 грн на яку позивачем були нараховані інфляційні втрати, 3% річних.

Також, ТОВ "Птахокомплекс Нова" вказує, що ним правомірно нараховано пеню у розмірі 24 018,58 грн в межах позовної давності.

Одночасно з клопотанням про усунення недоліків, позивачем подано новий доказ у справі, а саме знімки екрану на підтвердження отримання відповідачем листа. Позивач вказує, що на момент звернення до суду (30.10.2023) позивач не мав змоги надати докази отримання відповідачем листа. Позивач зміг тільки наразі відновити повідомлення у чат-боті АТ «Укрпошта», який знаходиться у мобільному застосунку Viber за номером телефону вказаного у накладній з номером № 7902612567920. Із знімку екрану вбачається, що поштове відправлення № 7902612567920 було отримано Відповідачем 21.04.2022, що збігається із строками, які були вказані у суді першої інстанції, проте Відповідач навмисно це приховав для уникнення Відповідальності, користуючись тим, що дані на сайті АТ «Укрпошта» зберігаються лише шість місяців.

Враховуючи викладене, позивач просить суд поновити строк на подання доказів та долучити до матеріалів справи наданий доказ і врахувати при ухваленні рішення.

Суддя Яковлєв М.Л. з 06.05.2024 по 10.05.2024 перебував у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 13.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс Нова" на рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2024 у справі № 911/3284/23. Об`єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Морозівська Птахофабрика" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс Нова" на рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2024 у справі № 911/3284/23 в одне апеляційне провадження. Призначено до розгляду апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Морозівська Птахофабрика" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс Нова" на рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2024 у справі № 911/3284/23 у судовому засіданні 29.05.2024.

14.05.2024 (згідно дати звернення системи "Електронний суд") від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс Нова" адвоката Шолтояну Анастасії В`ячеславівни до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про проведення засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 15.05.2024 pаяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс Нова" адвоката Шолтояну Анастасії В`ячеславівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Морозівська Птахофабрика" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс Нова" на рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2024 у справі № 911/3284/23 призначено в режимі відеоконференції на раніше визначену дату 29.05.2024.

У судове засідання, що відбулось 29.05.2024 з`явились представники позивача та відповідача, надали свої пояснення щодо суті спору та просили задовольнити вимоги викладені в їх процесуальних документах.

Щодо нових доказів по справі, колегія суддів зазначає, що частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Господарський процесуальний кодекс України допускає випадки подачі на стадії апеляційного розгляду нових доказів для підтвердження обставин, на які посилається сторона. Однак неприйнятною є ситуація, коли заявник апеляційної скарги просить долучити до апеляційної скарги скріншоти, які створено ним після вирішення справи судом першої інстанції.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.12.2020 року у справі №908/1908/19.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 19.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Морозівська Птахофабрика" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Нова" (покупець) укладено договір поставки № 19/04/2021.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов`язується поставляти покупцеві добові курчата бройлера кросу ROSS 308, СОВВ 500, щеплені згідно превентивної програми замовника за окрему плату, вироблені на власних виробничих потужностях на власних виробничих цехах (товар), а покупець зобов`язується приймати цей товар та своєчасно оплачувати його в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно з п. 1.2 договору поставка товару здійснюється згідно додатків до даного договору (з зазначенням графіку поставки, кількості та строки оплати курчат), які є невід`ємними частинами договору.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що вартість товару вказується з врахуванням ПДВ, включає в себе пакування, доставку та зазначається в додатках до даного договору.

Відповідно до п. 3.4 договору оплата кожної партії товару здійснюється покупцем шляхом перерахування оплати на рахунок постачальника вартості партії курчат у наступному порядку:

- 70 % від загальної вартості партії товару за 72 години до закладки яєць в інкубатор, згідно рахунку постачальника;

- 30 % від загальної вартості партії товару в день поставки товару, але не пізніше 2 календарних днів, починаючи від дня поставки товару.

Додатком № 5 від 06.10.2021 до договору № 19/04/2021 від 19.04.2021 на 2022 рік сторони узгодили графік поставки та оплати за товар, зокрема:

-дата поставки 26.02.2022 термін оплати: 70 % - 04.02.2022; 30 % - 26.02.2022;

-дата поставки 09.03.2022 термін оплати: 70 % - 14.02.2022; 30 % - 09.03.2022;

-дата поставки 15.03.2022 термін оплати: 70 % - 20.02.2022; 30 % - 15.03.2022.

Рішенням господарського суду Київської області від 01.09.2022 у справі № 911/641/22, яке набрало законної сили, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Нова" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Морозівська Птахофабрика" про повернення попередньої оплати задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Морозівська Птахофабрика" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Нова" попередню оплату в розмірі 1978684,29 грн за договором поставки №19/04/2021 від 19.04.2021.

Рішенням суду у справі № 911/641/22 було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Нова" на виконання умов договору перерахувало попередню оплату на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Морозівська Птахофабрика" у розмірі 555 647,40 грн, 877 214,52 грн та 545 822,37 грн відповідно за майбутню поставку трьох партій товару згідно з графіком, визначеним сторонами у додатку №5 до договору, що підтверджується платіжними дорученнями № 3465930 від 04.02.2022, № 3466124 від 15.02.2022 та № 3466187 від 21.02.2022

Згідно з додатком №5 до договору вказані попередні оплати відповідають поставкам товару, які мали відбутись 26.02.2022, 09.03.2022 та 15.03.2022 відповідно.

Рішенням суду встановлено, що позивач здійснив попередню оплату за товар, однак товар відповідачем поставлено не було.

Відповідно до частини 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки відповідач не здійснив поставку товару у строки, встановлені договором, то позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути 24 018,58 грн пені за несвоєчасну поставку, нараховану за загальний період з 27.02.2022 по 29.03.2022.

Відповідно до п. 7.3 договору за порушення термінів поставки товару/недопоставки товару, постачальник зобов`язаний сплатити на користь покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом всього часу затримки поставки товару, від суми партії товару, яка поставляється, за весь час затримки (в час затримки поставки враховуються всі календарні дні) із врахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3 % річних від простроченої суми.

Позовні вимоги про стягнення 318 690,62 грн інфляційних втрат та 35965,50 грн 3% річних обґрунтовані несвоєчасним виконанням відповідачем рішення господарського суду Київської області від 01.09.2022 у справі № 911/641/22, яким стягнуто з ТОВ "Морозівська Птахофабрика" на користь ТОВ "Птахокомплекс "Нова" 1 978 684,29 грн попередньої оплати за договором поставки № 19/04/2021 від 19.04.2021 У зв`язку із прострочення виконання відповідачем зобов`язання з поставки за договором № 19/04/2021 від 19.04.2021 позивачем на підставі п. 7.3. договору нараховано 24018,58 грн пені.

В обґрунтування позовної вимоги про стягнення 55709,51 грн. збитків позивач посилається на те, що згідно з інвентаризаційним описом запасів ТОВ "Птахокомплекс "Нова" від 23.02.2022 у відповідача знаходились вакцини на суму 55709,51 грн., які той утилізував без відома позивача та без пропозиції на повернення вакцин, які належали ТОВ "Птахокомплекс "Нова". ТОВ "Морозівська птахофабрика" до здійснення утилізації ветеринарних препаратів, які належать ТОВ "Птахокомплекс "Нова", не повідомило позивача про здійснення таких дій, тим самим на власний розсуд розпорядилось майном, яке належало позивачу, чим завдало збитки у розмірі залишкової вартості вакцин, внаслідок знищення останніх. У зв`язку із утилізацією ветеринарних препаратів їх повернення є неможливим, через що позивач вимушений просити суд стягнути залишкову вартість знищених вакцин. Отже внаслідок незаконних, винних дій відповідача, які полягали в утилізації вакцин без повідомлення та отримання дозволу ТОВ "Птахокомплекс "Нова", позивачу було нанесено збитки у розмірі залишкової вартості вакцин у сумі 55709,51 грн.

Розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Морозівська Птахофабрика" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс Нова", колегія суддів дійшла висновку, що вони не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 24 018,58 грн пені за несвоєчасну поставку товару, яка мала відбутись 26.02.2022, 09.03.2022 та 15.03.2022 з якої:

- 3 044,64 грн пені, нарахованої за період з 27.02.2022 по 08.03.2022 на суму 555647,40 грн;

- 4 710,78 грн пені, нарахованої за період з 09.03.2022 по 14.03.2022 на суму 1 432 861,92 грн;

- 16 263,16 грн пені, нарахованої за період з 15.03.2022 по 29.03.2022 на суму 1 978 684,29 грн.

В свою чергу судом першої інстанції вірно встановлено, що при здійсненні розрахунку позивачем неправильно визначений початок прострочки виконання зобов`язання за поставками, які мали відбутись 09.03.2022 та 15.03.2022

За розрахунком суду першої інстанції, який перевірено та з яким погоджується суд апеляційної інстанції, сума пені розраховується наступним чином:

- поставка, яка мала відбутись 26.02.2022: початок прострочки 27.02.2022, період нарахування з 27.02.2022 по 09.03.2022 на суму 555 647,40 грн; сума - пені 3 349,11 грн;

- поставка, яка мала відбутись 09.03.2022: початок прострочки 10.03.2022, період нарахування з 10.03.2022 по 15.03.2022 на суму 1432861,92 грн (555647,40+877214,52); сума пені - 4710,78 грн;

- поставка, яка мала відбутись 15.03.2022: початок прострочки 16.03.2022, період нарахування з 16.03.2022 по 29.03.2022 на суму 1978684,29 грн (555647,40+877214,52+545822,37); сума пені - 15178,95 грн.

Враховуючи викладене, обґрунтованим є нарахування пені за прострочення виконання зобов`язання з поставки товару за загальний період прострочки з 27.02.2022 по 29.03.2022 у сумі 23 238,84 грн.

Першочергово колегія суддів вважає за необхідне зазначити щодо вимоги відповідача застосувати строки позовної давності на підставі ч. 6 ст. 232 ГК України на нарахування пені у розмірі 24 018,58 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

При зверненні із заявою про застосування строків позовної давності відповідач посилається на ч. 6 ст. 232 ГК України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Суд зазначає, що даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором).

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України).

Якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов`язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову.

Позивачем позовну заяву подано до господарського суду Київської області через систему "Електронний суд" 27.10.2023 р.

Отже, з вимогою про стягнення пені щодо кожного дня заявленого позивачем періоду з 27.02.2022 по 29.03.2022 він звернувся поза межами строку в один рік.

Водночас, 02.04.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", згідно якого Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, яким передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 р. "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", установлено на всій території України карантин з 12.03.2020 р.

Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 р. "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", установлено відмінити з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (у редакції, яка була чинна станом на 27.10.2023 р.) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому законами України строк дії воєнного стану в Україні продовжувався і триває по теперішній час.

Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє доводи відповідача у відповідній частині на підставі Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, оскільки строк позовної давності до вимоги про стягнення з відповідача пені позивачем не пропущений.

Таким чином суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені, нарахованої за загальний період з 27.02.2022 по 29.03.2022, підлягає задоволенню у сумі 23 238,84 грн.

Позивач просив стягнути 35 965,50 грн 3 % річних та 318 690,62 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 30.03.2022 по 16.11.2022 за прострочення виконання грошового зобов`язання з повернення попередньої оплати у сумі 1 978 684,29 грн.

В обґрунтування початку періоду нарахування 3 % річних та інфляційних втрат з 30.03.2022 позивач посилається на лист № 3003/М від 30.03.2022 щодо повернення попередньої оплати.

Як вже зазначалось, рішенням суду у справі № 911/641/22 встановлено, відповідач не повернув позивачу попередню оплату у сумі 1978684,29 грн, у зв`язку з чим позов ТОВ "Птахокомплекс "Нова" було задоволено з посиланням на ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Листом № 3003/М від 30.03.2022 щодо попередньої оплати позивач повідомив відповідача, що не матиме можливості прийняти товар у зв`язку з обставинами непереборної сили, тому звернувся до відповідача з проханням про повернення опалаченої передоплати у сумі 1978684,29 грн за товар, який не буде поставлятися, протягом 5 банківських днів з дати отримання даного листа.

Вказаний лист направлено на адресу відповідача 13.04.2022, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 13.04.2022 № 7902612567700, фіскальним чеком від 13.04.2022 та накладною від 13.04.2022 № 7902612567700.

Згідно з п. 1 Розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 р. № 958, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку):

1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1;

2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2;

3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3;

4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4,

де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання;

1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Відповідно до п. 2 Нормативів при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

13.04.2022 позивач з поштового відділення 79026 у м. Львів направив відповідачу претензію цінним листом з описом вкладення на адресу: 07526, Київська обл., Баришівський р-н, с. Морозівка, вул. Садова, 9.

Отже, граничний строк пересилання цінного листа з описом вкладення між іншими населеними пунктами різних областей України без урахування вихідних днів об`єкту поштового зв`язку складає 6 днів (Д+5+1).

Враховуючи викладене, лист позивача № 3003/М від 30.03.2022 мав надійти на адресу відповідача 20.04.2022, а тому доводи відповідача у відповідні частині відхиляються судом апеляційної інстанції, як необґрунтовані.

У листі № 3003/М від 30.03.2022 щодо попередньої оплати позивач просив відповідача повернути передоплату у сумі 1 978 684,29 грн протягом 5 банківських днів з дати отримання даного листа.

Враховуючи вищевикладене, відповідач згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України мав повернути позивачу грошові кошти у сумі 1 978 684,29 грн у строк до 27.04.2022 включно.

Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 35 965,50 грн, нарахованих за загальний період з 30.03.2022 по 16.11.2023 з урахуванням часткових проплат.

В свою чергу, позивачем помилково визначено початок періоду виникнення прострочки виконання зобов`язання, оскільки відповідач мав повернути отримані кошти у сумі 1 978 684,29 грн у строк до 27.04.2022, таким чином суд першої інстанції вірно вказує, що відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання з 28.04.2022.

В межах виконавчого провадження № 70143875 приватним виконавцем Чучковим М.О. стягнуто з відповідача у період з 04.11.2022 по 17.11.2022 грошові кошти на погашення заборгованості перед позивачем, що підтверджується платіжною інструкцією № 14553 від 04.11.2022 на суму 1 146 698,66 грн, платіжною інструкцією № 14578 від 11.11.2022 на суму 764 797,56 грн та платіжною інструкцією № 14581 від 17.11.2022 на суму 95 627,83 грн.

Відповідно до правильного розрахунку, здійсненого судом, сума 3% річних, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 1 978 684,29 грн за загальний період з 28.04.2022 по 16.11.2022 з урахуванням проплат, становить 31 411,81 грн, яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач просить стягнути з відповідача 318 690,62 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 30.03.2022 по 16.11.2022.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання з 28.04.2022, то період нарахування інфляційних втрат починається з травня 2022

Крім того, як вже зазначалось, з 04.11.2022 в межах виконавчого провадження № 70143875 приватним виконавцем здійснювалось стягнення заборгованості з відповідача на користь позивача.

Отже, відповідно до розрахунку здійсненого судом першої інстанції та перевірного судом апеляційної інстанції, сума інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 1 978 684,29 грн за період з травня 2022 по жовтень 2022 (включно) та сума інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача, яка існувала у період з 01.11.2022 по 16.11.2022 у сумі 67 188,07 грн за листопад 2022, складає 249 157,21 грн, які і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач також просить стягнути з відповідача 55 709,51 грн збитків.

Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (частина 2 статті 224 ГК України).

Відповідно до частини 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Частиною 1 статті 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

За визначенням частини 2 статті 22 ЦК України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (частина 3 статті 22 ЦК України).

Таким чином, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.

Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Позивач вказує, що відповідач самостійно прийняв рішення про зупинення роботи інкубатора та утилізацію курчат та вакцини від 26.02.2022 та відповідно до звіту з утилізації інкубаційного яйця, добових курчат та вакцини від 21.03.2022, вакцини були утилізовані шляхом кип`ятіння на протязі 2 годин. Згідно із інвентаризаційним описом запасів позивача від 23.02.2022 у відповідача знаходились вакцини на суму 55709,51 грн, які той утилізував без відома позивача та без пропозиції на повернення вакцин, які належали позивачу. Позивач зазначає, що факт утилізації ветеринарних препаратів підтверджується рішенням Господарського суду Київської області від 01.09.2022 у справі № 911/641/22, рішенням про утилізацію від 26.02.2022 та звітом про утилізацію від 21.03.2022 Позивач вважає, що відповідач до здійснення утилізації ветеринарних препаратів, які належать позивачу, не повідомив останнього про здійснення таких дій, тим самим на власний розсуд розпорядився майном, яке належало позивачу, чим завдав збитки у розмірі залишкової вартості вакцин, внаслідок знищення останніх.

Відповідно до п. 1.1. договору поставки № 19/04/2021 від 19.04.2021 відповідач зобов`язався поставляти позивачу добові курчата бройлера кросу ROSS 308, СОВВ 500, щеплені згідно превентивної програми замовника за окрему плату, вироблені на власних виробничих потужностях на власних виробничих цехах.

Відповідно до п. 2.9 договору поставки № 19/04/2021 від 19.04.2021 товар повинен бути вакцинований проти хвороб: згідно з замовленням покупця, що оформлюється до договору окремим додатком, який є невід`ємною частиною договору.

Договором поставки № 19/04/2021 від 19.04.2021 не передбачено, що позивач має поставляти вакцину для відповідача, вказаним договором лише узгоджено, що курчата мають бути щеплені згідно превентивної програми замовника за окрему плату. Однак, позивачем не надано превентивну програму щеплення.

Позивач вказував, що взяв на себе обов`язок, як заінтересована особа, та уклав договір із ТОВ "Сева-санте анімаль Україна", здійснив закупівлю та поставку вакцин за адресою відповідача.

17.09.2018 між позивачем (покупець) та ТОВ "Сева-санте анімаль Україна" (продавець) було укладено договір поставки № 67/18.

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов`язується поставляти (передавати покупцеві у власність) товари (ветеринарні препарати, вакцини та інш.) на умовах, згідно з переліком та в кількості, визначених відповідно до умов даного договору (товар), а покупець зобов`язується прийняти товар та оплати його вартість у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у видаткових накладних, що виписуються на кожну партію товару.

Пунктом п. 1.3 договору встановлено, що товар за цим договором поставляється саме покупцю, для подальшого його продажу та/або використання для власних потреб у межах митної території України.

Умовами вказаного договору не передбачено здійснення поставки товару третім особам.

Договір поставки № 67/18 між позивачем (покупець) та ТОВ "Сева-санте анімаль Україна" укладений 17.09.2018, а договір поставки № 19/04/2021 між позивачем та відповідачем укладений 19.04.2021, тобто пізніше, що спростовує твердження позивача у відповіді на відзив, що він взяв на себе обов`язок як заінтересована особа, та уклав договір із ТОВ "Сева-санте анімаль Україна".

Відповідно до видаткової накладної № СА-0003206 від 22.11.2021 ТОВ "Сева-санте анімаль Україна" відвантажило, а позивач отримав за договором поставки № 67/18 від 17.09.2018 наступні товари: Вектормун ND 4000 доз у кількості 15 шт., стерильний розріджувач 800 мл у кількості 15 шт., Севак трансмун 4000 доз у кількості 15 шт., Севак вітаброн Л 2000 доз у кількості 30 шт. та Севак IBird 5000 доз у кількості 12 шт. на загальну суму 64171,26 грн.

Відповідно до видаткової накладної № СА-0003543 від 22.12.2021 ТОВ "Сева-санте анімаль Україна" відвантажило, а позивач отримав за договором поставки № 67/18 від 17.09.2018 р. наступні товари: Вектормун ND 4000 доз у кількості 54 шт., стерильний розріджувач 800 мл у кількості 54 шт., Севак трансмун 4000 доз у кількості 54 шт., Севак вітаброн Л 2000 доз у кількості 106 шт. та Севак IBird 5000 доз у кількості 43 шт. на загальну суму 235041,80 грн.

Вказані накладні підписані представниками ТОВ "Сева-санте анімаль Україна" і позивача та скріплені печатками товариств.

Відповідно до накладної на відвантаження № СА-0003206/1 від 22.11.2021, у якій ТОВ "Сева-санте анімаль Україна" вказане як відвантажувач, а ТОВ "Птахокомплекс "Нова" як покупець, вказано, що для ТОВ "Птахокомплекс "Нова" відвантажено наступні товари: Вектормун ND 4000 доз у кількості 15 шт., стерильний розріджувач 800 мл у кількості 15 шт., Севак трансмун 4000 доз у кількості 15 шт., Севак вітаброн Л 2000 доз у кількості 30 шт. та Севак IBird 5000 доз у кількості 12 шт.

Відповідно до накладної на відвантаження № СА-0003543/1 від 22.12.2021, у якій ТОВ "Сева-санте анімаль Україна" вказане як відвантажувач, а ТОВ "Птахокомплекс "Нова" як покупець, вказано, що для ТОВ "Птахокомплекс "Нова" відвантажено наступні товари: Вектормун ND 4000 доз у кількості 54 шт., стерильний розріджувач 800 мл у кількості 54 шт., Севак трансмун 4000 доз у кількості 54 шт., Севак вітаброн Л 2000 доз у кількості 106 шт. та Севак IBird 5000 доз у кількості 43 шт.

Відповідно до накладної на відвантаження № СА-0000259/1 від 01.02.2022, у якій ТОВ "Сева-санте анімаль Україна" вказане як відвантажувач, а ТОВ "Птахокомплекс "Нова" як покупець, вказано, що для ТОВ "Птахокомплекс "Нова" відвантажено наступні товари: Вектормун ND 4000 доз у кількості 51 шт., стерильний розріджувач 800 мл у кількості 51 шт., Севак трансмун 4000 доз у кількості 51 шт., Севак вітаброн Л 2000 доз у кількості 101 шт. та Севак IBird 5000 доз у кількості 22 шт.

В свою чергу відповідачем не заперечується факт отримання вакцин.

Також, позивачем надані акти відповідача про проведення вакцинації курчатка добового від 06.12.2021, 11.01.2022 та 06.02.2022, з яких вбачається, що курчатка добового класу для ТОВ "Птахокомплекс "Нова" були провакциновані проти ряду хвороб із зазначенням найменування та серії вакцини.

Вказані найменування та серії вакцин частково співпадають з тими, які, за твердженням позивача, поставлені ТОВ "Сева-санте анімаль Україна" відповідачу.

26.02.2022 відповідачем було прийнято рішення про зупинення роботи інкубатора та утилізацію закладеного в інкубаторій інкубаційного яйця, добових курчат та вакцини. Утилізацію вакцини вирішено проводити методом кип`ятіння на протязі 2 годин, а утилізацію яйця, добових курчат проводити методом спалювання в котлах.

Вказане рішення мотивовано тим, що 24.02.2022 було введено військовий стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації і в результаті розгортання бойових дій на більшості території України, блокування центральних доріг (логістичних), відмови контрагентів приймати товар, також ведення бойових дій безпосередньо до місця знаходження інкубатора (с. Морозівка, Броварського район, Київської обл.), на території інкубатора створилась ситуація, яка могла спричинити екологічну катастрофу у вказаному регіоні.

У звіті відповідача з утилізації інкубаційного яйця, добових курчат та вакцини від 21.03.2022 визначено, що загалом утилізовано 173 440 курчат, 1 269 359 яєць.

Крім того зазначено, що утилізація вакцини проводилась методом кип`ятіння на протязі 2 годин, а утилізація яйця, добових курчат проводилась методом спалювання в котлах.

Однак із вказаного звіту не вбачається найменування та кількість вакцин, які були утилізовані.

Як вже зазначалось, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки особи; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки.

Протиправною поведінкою є поведінка сторін, що суперечить умовам договору та не відповідає вимогам закону.

Договір поставки № 19/04/2021 від 19.04.2021 не містить положень щодо передачі відповідачу вакцин, інші договірні відносини щодо поставки вакцин між позивачем та відповідачем відсутні, домовленості щодо зобов`язань відповідача у разі необхідності утилізації вакцин сторонами зафіксовано не було, то судом не встановлено наявності зобов`язання відповідача повідомити позивача про здійснення утилізації вакцин, та відповідно протиправної поведінки відповідача.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем не доведено наявності протиправної поведінки в діях відповідача щодо прийняття рішення про утилізацію вакцин і не повідомлення позивача про здійснення утилізації вакцин.

На підтвердження розміру понесених збитків позивач посилається на бухгалтерську довідку позивача № 128 від 13.11.2023 р.

Із вказаної довідки вбачається, що позивач надав інформацію, що станом на 23.02.2022 у відповідача були у залишку ветеринарні препарати на загальну суму 66 851,41 грн, в свою чергу, довідка підписана в односторонньому порядку тільки директором позивача.

Оскільки вказана довідка складена позивачем в односторонньому порядку, вона не може бути підтвердженням того, що станом на 23.02.2022 у Товариства з обмеженою відповідальністю "Морозівська Птахофабрика" були у залишку ветеринарні препарати на загальну суму 66 851,41 грн.

У разі наявності вказаних ветеринарних препаратів у відповідача станом на 23.02.2022 або на дату утилізації, вказана обставина не свідчила б про понесення збитків позивачем.

Вакцини були придбані позивачем у ТОВ "Сева-санте анімаль Україна" на підставі договору поставки № 67/18 від 17.09.2018, укладеним між позивачем та ТОВ "Сева-санте анімаль Україна".

Позивач не вказує терміну придатності вакцин та не доводить, що навіть у разі повернення відповідачем вакцин позивачу, вказані вакцини були б використані позивачем у господарській діяльності або реалізовані ним.

Позивачем навіть не доведено, що після отримання вакцин відповідачем, вказані вакцини залишились власністю позивача.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем не доведено, що у зв`язку із утилізацією відповідачем вакцин він зазнав втрат, які є збитками позивача. Доведення факту наявності збитків та їх розміру покладено на позивача. Наявності складу цивільного правопорушення позивачем не доведено.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що вимога позивача про стягнення про стягнення з відповідача 55709,51 грн збитків задоволенню не підлягає.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Морозівська Птахофабрика" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Нова" 23 238,84 грн пені, 31 411,81 грн 3 % річних, 249 157,21 грн інфляційних втрат. В іншій частині позовних вимог правомірно відмовлено судом першої інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Морозівська Птахофабрика" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс Нова" на рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2024 у справі № 911/3284/23 є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягють.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційних скарг, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржників.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Морозівська Птахофабрика" - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс Нова" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2024 у справі № 911/3284/23 - залишити без змін.

Судові витрати, за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на скаржників.

Матеріали справи повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 12.06.2023

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді М.Л. Яковлєв

Є.Ю. Шаптала