Постанова

від 12.06.2024 по справі 910/14318/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2024 р. Справа№ 910/14318/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Яковлєва М.Л.

за участю секретаря судового засідання Кузьмінській О.Р.,

за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 12.06.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Котрис"

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2024(повний текст складено 04.03.2024)

у справі № 910/14318/23(суддя -Головіна К.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Інжинірінг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котрис"

про стягнення 1 062 106, 78 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МБС-Інжинірінг" (надалі - ТОВ "МБС-Інжинірінг", позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котрис" (надалі - ТОВ "Котрис", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 1 062 106,78 грн за договором підряду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Інжинірінг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котрис" про стягнення 1 062 106, 78 грн задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Котрис" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Інжинірінг" заборгованість в сумі 694 302, 36 грн, інфляційні збитки в сумі 313 548, 97 грн, 3% річних у сумі 54 255, 45 грн, та судовий збір у сумі 15 931, 61 грн

Не погоджуючись з вказаним рішенням, 20.03.2024 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") Товариство з обмеженою відповідальністю "Котрис" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 у справі № 910/14318/23, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 у справі № 910/14318/23 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що всі пункти договору свідчать про укладення виключно договору підряду. Жодних умов щодо постачання товару відповідно до положень чинного законодавства, які регулюють відносини купівлі-продажу (поставки), таких як строки поставки, порядок та умови оплати, порядок прийняття товару Замовником, вказаний договір не містить. Посилання в пунктах Договору на можливість постачання устаткування Підрядником відповідає положенням статті 839 ЦК України, згідно з якою підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором, оскільки відповідні пункти передбачають попереднє погодження із Замовником «витрат підрядника на закупівлю матеріалів».

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що посилання позивача на видаткову накладну № 3 від 16.01.2020 як доказ виконання ним зобов`язань за договором підряду є безпідставним, у зв`язку з чим його вимоги в частині стягнення боргу за поставлене обладнання мали бути відхилені судом. Натомість суд першої інстанції задовольнив ці вимоги в повному обсязі

Також скаржник зазначає, що будь-яких змін до договору щодо зміни договірної ціни та її складових, в тому числі збільшення вартості матеріальних ресурсів підрядника, сторони не погоджували. Будь-яких звернень зі сторони позивача на адресу відповідача з приводу погодження необхідності використання в роботі матеріалів підрядника не надходила, відповідач відповідних погоджень не давав. За таких обставин покладення на відповідача обов`язку сплатити вартість матеріальних ресурсів, яка значно перевищує вартість, погоджену сторонами в договорів, є незаконним. Відповідно до положень статті 844 ЦК України такі витрати покладаються саме на підрядника.

ТОВ «Котрис» в апеляційній скарзі стверджує про підроблення акту № 6 за травень 2021 року на суму 553 084,34 грн та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2021 року. Вказані документи не підписувалися зі сторони ТОВ «Котрис» уповноваженою на це особою, жодних дій зі сторони відповідача, які б свідчили про схвалення дій, що випливають з вказаних документів, ТОВ «Котрис» не здійснювалося. Позивач також не надав жодних доказів в підтвердження вказаних обставин

Скаржник вмотивовує скаргу також тим, що між позивачем та відповідачем не було підписано акту введення об`єкту в експлуатацію за Договором у відповідності до розділу 5 Договору підряду. Таким чином жодного прострочення з боку відповідача щодо оплати робіт за договором не може мати місце. А отже і вимоги про стягнення з відповідача інфляційних збитків та 3 % річних є безпідставними. Більше того, як зазначено вище, жодного боргу відповідача перед позивачем немає, а має місце переплата за Договором.

Разом з апеляційною скаргою ТОВ «Котрис» подано клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, директор ТОВ «КОТРИС» ОСОБА_1 після огляду вказаних документів виявив, що на Акті № 6 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2021 року та на Довідці про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2021 року міститься не його підпис.

Відповідач вказує, що подані позивачем копії Акту № 6 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2021 року та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2021 року, на переконання відповідача, є підробленими.

На вирішення експертів поставити наступні запитання:

Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 в «Акті № 6 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2021 року» в графі «М.П. Підрядник ОСОБА_1 « 26» травня 2021 року» ОСОБА_1 чи іншою особою?

Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 в «Довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2021 року» в графі «М.П. Замовник ОСОБА_1 « 26» травня 2021 року» ОСОБА_1. Івановичем чи іншою особою?

Проведення експертизи у справі доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (вул. Сім`ї Бродських, 6, м. Київ, 03057).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2024, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/14318/23 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Котрис" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

04.04.2024 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи 910/14318/23.

Головуючий суддя Гончаров С.А. з 31.03.2024 по 13.04.2024 перебував у відпустці та з 15.04.2024 по 26.04.2024 перебував у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Котрис" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 у справі № 910/14318/23. Запропоновано позивачу надати свої міркування щодо заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Котрис" клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі № 910/14318/23. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Котрис" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 у справі № 910/14318/23 у судовому засіданні 29.05.2024.

09.05.2024 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Інжинірінг" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відзив вмотивовано тим, що Договір не містить чіткої форми письмового погодження поставки Підрядником необхідного обладнання. В той же час, Відповідач без будь-яких зауважень прийняв поставлене Позивачем обладнання згідно з видатковою накладною № 3 від 16.01.2020, частково оплатив його вартість та в подальшому передав Позивачу для використання під час виконання робіт згідно актів приймання-передачі устаткування до монтажу (акт № 1/2020 від 14.01.2020, акт № 2/2020 від 14.01.2020, акт № 3/2020 від 15.01.2020). На вказаних письмових документах наявні підписи повноважних представників Замовника: ОСОБА_5 у видатковій накладній № 3 та ОСОБА_2 у актах приймання-передачі устаткування до монтажу. Вказані обставини об`єктивно свідчать про погодження (схвалення) Відповідачем постачання обладнання (устаткування), необхідного для виконання робіт обумовлених Договором.

Позивач у відзиві вказує, що у відповіді на претензію ТОВ «МБСІНЖИНІРИНГ» (лист № 304 від 28.09.2022), ТОВ «КОТРИС» листом вих. №94 від 30.09.3022 підтвердило отримання устаткування в повному об`ємі та жодним чином не ставило під сумнів правильність оформлення видаткової накладної № 3 від 16.01.2020 та правомочність особи, що її підписала зі сторони позивача.

Відзив вмотивовано також тим, що жодні положення Договору не передбачають необхідність укладання додаткової угоди до Договору в разі змін у структурі договірної ціни. При цьому Замовник підписав акти приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (ф.КБ-3) без будь-яких зауважень, що свідчить про його згоду з такими змінами.

Також позивач вказує, що не відповідає дійсності твердження в апеляційній скарзі, що позивачем всупереч п.6.8. Договору не було виставлено жодного рахунку на оплату Документ сформований в системі «Електронний суд» 09.05.2024 6 робіт за Договором, оскільки 11.01.2020 на електронну адресу Відповідача, зазначену в п.12.12. Договору, оскільки позивачем був направлений електронний лист з рахунком № 3 від 10.01.2020 на загальну суму 1 722 110,49 грн щодо оплати устаткування.

09.05.2024 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Інжинірінг" надійшли заперечення на клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи для підтвердження чи спростування справжності підписів від імені ОСОБА_1 в акті №6 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2021 року та довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2021 року.

Заперечення вмотивовані тим, що виказані первинні документи позивачем були передані для підписання відповідачу та пізніше отримані від нього де, окрім підпису в рядку «Замовник», наявний відтиск печатки ТОВ «Котрис».

Позивач вказує, що під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач не надав жодних належних, допустимих та достовірних доказів, які б свідчили про те, що відбулось незаконне використання печатки ТОВ «Котрис», чи вона була втрачена, чи підроблена та нею скористались якісь треті особи всупереч волі відповідача.

Також, скаржник зазначає, що оскільки відтиск печатки відповідача, наявний у спірних документах, є свідченням його участі, як юридичної особи, у здійсненні господарської операції (у даному випадку - прийнятті виконаних робіт), то будь-які сумніви відповідача у достовірності підпису особи на цих документах не спростовують факту прийняття відповідачем робіт за актом № 6 та довідкою (ф. КБ-3) за травень 2021, а отже не мають значення для правильного вирішення спору, про що було аргументовано наголошено в рішенні суду першої інстанції.

29.05.2024 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Котрис" адвоката Гурай-Рацун Олени Валентинівни до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю прибуття представника у судове засідання через погане самопочуття.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Котрис" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 у справі № 910/14318/23 на 12.06.2024.

У судове засідання, що відбулось 12.06.2024 з`явились обох сторін, надали свої пояснення щодо суті спору та просили задовольнити вимоги викладені в їх процесуальних документах.

Щодо клопотання ТОВ "Котрис" про призначення судової почеркознавчої експертизи, колегія суддів вважає, що матеріалах справи міститься достатньо доказів, на підставі яких можливо перевірити відповідні доводи ТОВ "Котрис.

Відповідно до вимог діючого законодавства відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об`єднань, суб`єктів господарської діяльності. Тобто, зазначене обумовлює презумпцію, в силу якої печатка на будь-якому документі вважається проставленою з відома її керівника або суб`єкта господарської діяльності без створення юридичної особи.

У матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про втрату, підробку чи інше незаконне використання третіми особами печаток позивача та відповідача всупереч їх волі. Суб`єкт господарської діяльності несе повну відповідальність за законність використання його печатки, у тому числі за засвідчення договорів.

Відсутні також і докази, які б свідчили про те, що відповідач звертався до правоохоронних органів з заявою про втрату печаток чи підробку документів.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи відповідача щодо необґрунтованого залишення судом першої інстанції без задоволення поданого ним клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи документів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звертаючись до суду апеляційної інстанції з клопотанням про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи обґрунтовує його тими ж підставами, що й у суді першої інстанції - документи подані позивачем викликають у нього сумніви з приводу їх достовірності або є підробленими. При цьому, належних доказів на підтвердження обставин підробки цих документів відповідач 2 не надає, тобто його доводи ґрунтуються на припущеннях.

Виходячи з приписів частини 2 статті 98 та частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України мета призначення експертизи співвідноситься із предметом висновку експерта та полягає саме у з`ясуванні/дослідженні обставин, що мають значення для справи, єдиною можливістю забезпечення чого є застосування спеціальних знань у сфері іншій, ніж право. Таким чином, відсутність потреби в застосуванні спеціальних знань або можливість встановлення відповідних обставин у іншій спосіб рівною мірою усувають обов`язок для призначення експертизи.

Згідно з частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 2 статті 73 Господарського кодексу України висновок експерта є одним із засобів доказування (видом доказів), оцінка яких згідно з статті 86 цього Кодексу віднесена до компетенції суду.

Положення частини 1 статті 100 Господарського процесуального кодексу України вимагають зазначення в ухвалі про призначення експертизи, серед іншого, підстав її проведення.

Оскільки єдині підстави для призначення у даній справі судової експертизи полягають у припущенні можливої підробки документів та сумнівів щодо їх оформлення (складання та підписання) відповідачем, при відсутності відповідних доказів на підтвердження цих обставин, то колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що в даному випадку відсутня сукупність умов, визначених частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України. Отже, відповідачем не доведено, що для з`ясування обставин, які мають значення для справи, враховуючи предмет і підстави позову, необхідні додаткові спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Виходячи з доказів, наданих у справі, як на підтвердження позовних вимог, так і на їх спростування, апеляційний господарський суд вважає, що у матеріалах справи наявні належні докази, за результатами яких суд може встановити фактичні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

На підставі наведеного та виходячи з наявних у справі доказів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у даному випадку немає необхідності у проведенні судової почеркознавчої експертизи для правильного вирішення спору.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 25.10.2019 між ТОВ «МБС-Інжинірінг» (підрядник) та ТОВ «Котрис» (замовник) був укладений договір № 24/10-2019С будівельного підряду (на виконання будівельно-монтажних робіт) по об`єкту "Облаштування Солохівського ГКР. Технічне переоснащення агрегатної та загальностанційної автоматики на Солохівській КС" (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик із матеріалів замовника виконати будівельно-монтажні, пусконалагоджувальні роботи по об`єкту «Облаштування Солохівського ГКР. Технічне переоснащення агрегатної та загальностанційної автоматики на Солохівській КС» за завданням замовника відповідно до проектно-кошторисної документації, умов договору та здати у встановлений строк роботи, а замовник зобов`язується прийняти й оплатити виконані своєчасно та в повному обсязі роботи, передбачені цим договором. Всі фінансові витрати, у т.ч. закупівлю витратних матеріалів, підрядник в обов`язковому порядку завчасно погоджує з замовником. Вид робіт - будівельно-монтажні роботи з укомплектуванням необхідним устаткуванням, наданим замовником (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 1.3 договору підрядник надає та погоджує із замовником плани виконання робіт та витратні матеріали на 1 місяць вперед.

Строк дії договору становить - з дати підписання до 2 травня 2021 року з можливістю пролонгації. Місце виконання робіт: Полтавська область, Зіньківський район, в адміністративних межах Опішнянської селищної ради за межами населених пунктів. Солохівська КС ГПУ «Полтавагазвидобування» (п. 2.1, 2.2 договору)

Згідно з п. 3.1 договору підрядні роботи виконуються засобами підрядника з матеріалів замовника (фінансові витрати підрядник погоджує з замовником, див. п. 1.1.) Передача устаткування в монтаж від замовника підряднику здійснюється на підставі акта приймання-передачі устаткування до монтажу.

Постачання матеріалів та устаткування, необхідних для виконання робіт по цьому договору, може здійснювати підрядник лише за попереднім письмовим погодженням сторін (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 3.3 договору матеріали (устаткування) передаються замовником підряднику згідно акта приймання-передачі матеріалів (устаткування) в монтаж без права їх використання в будь-якій іншій господарській діяльності, крім будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт по цьому договору. Передані матеріали (устаткування) є власністю замовника, після їх використання (монтажу) підрядником по виконанні робіт на об`єкті, повертаються замовнику згідно акта приймання-передачі використаних (змонтованих) матеріалів (устаткування). Підрядник зобов`язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що ціна договору сформована на підставі проектно-кошторисної документації і становить до 4 847 084, 14 грн в т.ч. ПДВ. Ціна договору динамічна і може уточнюватися протягом строку дії договору у визначених договором випадках.

Згідно з п. 6.5 договору розрахунки за виконані роботи замовник здійснює протягом 60 календарних днів на підставі підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (ф. КБ-3), які складаються підрядником щомісячно по мірі готовності окремих робіт та надаються замовнику на підпис. Замовник підписує акти та довідку у разі відсутності зауважень протягом 7 робочих днів з моменту їх надання підрядником.

Відповідно до пункту 6.6 договору остаточний розрахунок здійснюється після підписання акта введення об`єкта в експлуатацію на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (ф. КБ-3) протягом 60 календарних днів. Замовник має право затримати остаточні розрахунки за роботи, виконані з недоробками і дефектами, виявленими при введенні об`єкта в експлуатацію до їх усунення.

Згідно з п. 6.7 договору взаєморозрахунки проводяться на підставі виконаних обсягів робіт та в межах вартості, визначеної в договірній ціні на виконання будівельних робіт, фактичних витрат на відрядження по трудомісткості, яка не повинна перевищувати нормативну, та перевезення працівників при умові підтвердження всіх вказаних витрат відповідними розрахунками бухгалтерськими документами, при цьому вартість готельних послуг погоджується замовником. Кошти на покриття підрядником витрат на зведення та розбирання титульних тимчасових будівель і споруд з урахуванням можливості пристосування та використання для цих цілей існуючих та новозбудованих будівель і споруд сталого типу визначаються калькуляційним методом за даними ПОБ.

Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення його печатками (за наявності) сторін, і діє до повного виконання сторонами зобов`язань (п. 12.6).

Відповідно до п. 12.12 договору повноважним представником замовника за цим договором є директор ТОВ «Котрис» ОСОБА_1 , за устаткування - ОСОБА_3 , за будівельно-монтажні роботи - ОСОБА_5.

Повноваженим представником підрядника за цим договором є директор ТОВ «МБС-Інжинірінг» ОСОБА_6; за будівельно-монтажні роботи - ОСОБА_4 ; за устаткування - ОСОБА_7 (п. 12.13 договору).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив свої зобов`язання за договором будівельного підряду «Облаштування Солохівського ГКР» № 24/10-2019С від 25.10.2019 в частині повної та своєчасної сплати вартості виконаних позивачем робіт та вартості обладнання, поставленого для виконання цих робіт.

ТОВ "МБС-Інжинірінг" просить стягнути з ТОВ «Котрис» заборгованість в сумі 1 062 106,78 грн, що складається із: заборгованості за поставлене обладнання та виконані роботи в сумі 694 302,36 грн, інфляційних збитків у сумі 313 548,97 грн та 3% річних у сумі 54 255,45 грн

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Котрис", колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За змістом статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що укладений сторонами договір № 24/10-2019С від 25.10.2019 є договором змішаної форми, оскільки він містить в собі елементи як договору підряду, так і договору поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно з ч. 1 ст. 843, ст. 844 Цивільного кодексу України у договорі підряду встановлюється ціна роботи або спосіб її визначення, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлений обов`язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 663 ЦК України).

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач на виконання умов договору поставив замовнику (ТОВ «Котрис») обладнання, необхідне для комплектування будівельно-монтажних робіт (кабель, муфти, з`єднувачі, тощо), на загальну суму 1 722 110,49 грн, що підтверджується рахунком на оплату № 3 від 10.01.2020 та видатковою накладною № 3 від 16.01.2020 на вказану суму.

У подальшому відповідач передав вказане обладнання позивачу (підряднику) для використання його під час виконання робіт, як це було передбачено договором, за актами приймання-передачі устаткування до монтажу № 1/2020 від 14.01.2020, № 2/2020 від 14.01.2020, № 3/2020 від 15.01.2020, підписаними уповноваженими представниками сторін без зауважень.

Відповідач, частково сплатив вартість вказаного обладнання, що підтверджується наявними у справі банківськими виписками № 591 від 09.06.2020 на суму 800 000,00 грн та № 726 від 03.09.2021 на суму 300 000,00 грн, в яких призначенням платежу вказано: рахунок № 3 за кабель.

Отже, враховуючи часткову оплату відповідачем вартості поставленого обладнання, судом встановлено, що вартість несплаченої частини цього обладнання склала 622 110,49 грн (1 722 110,49 - 800 000,00 - 300 000,00).

Також матеріали справи свідчать, що відповідно до укладеного сторонами договору позивачем виконано, а замовником прийнято, будівельно-монтажні роботи:

- за лютий 2020 - на загальну суму 29 137,15 грн, про що свідчать акти приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) № 1 на суму 4 866,61 грн, № 2 на суму 7 053,24 грн, № 3 на суму 5 930,18 грн, № 4 на суму 11 287,09 грн;

- за серпень 2020 - на загальну суму 1 242 208,28 грн, про що свідчать акти приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) № 1 на суму 313 462,73 грн, № 2 на суму 218 858,68 грн, № 3 на суму 208 559,15 грн, № 4 на суму 251 147,99 грн, № 5 на суму 250 179,74 грн;

- за травень 2021 - на загальну суму 553 084,34 грн, про що свідчить акт приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) № 6. При цьому у вказаний акт підрядник помилково включив вартість поставлених матеріалів за видатковою накладною № 3 від 16.01.2020 на загальну суму 330 892,12 грн, що було враховано позивачем у позові. Тобто за травень позивачем виконано роботи на загальну суму 222 192,22 грн (553 084,34 - 330 892,12).

Отже судом встановлено, що позивач виконав будівельно-монтажні роботи на загальну суму 1 493 537,65 грн.

Акти приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) були підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками товариств без зауважень.

Вартість виконаних монтажно-будівельних робіт також підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2020, яка підписана сторонами 03.08.2020, та за травень 2021, яка підписана сторонами 26.05.2021.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що згідно з п. 6.5 договору розрахунок за актами приймання виконаних будівельних робіт і довідкою про вартість виконаних будівельних витрат здійснюється протягом 60 календарних днів, суд дійшов висновку, що строк виконання зобов`язання є таким, що настав.

Разом з тим встановлено, що замовник (ТОВ «Котрис») зобов`язання з оплати будівельно-монтажних робіт виконав неналежним чином, вартість виконаних робіт сплатив частково - на суму 1 421 345, 44 грн, а саме:

- 25.10.2019 здійснив передплату за будівельно-монтажні роботи у сумі 200 000,00 грн, що підтверджується випискою по особовим рахункам за 25.10.2019;

- 08.09.2020 перерахував кошти за будівельно-монтажні роботи у сумі 67 285,13 грн, що підтверджується випискою по особовим рахункам за 08.09.2020;

- 07.10.2020 перерахував кошти за будівельно-монтажні роботи в сумі 554 060,31 грн, що підтверджується випискою по особовим рахункам за 07.10.2020;

- 06.11.2020 перерахував кошти за будівельно-монтажні роботи в сумі 450 000,00 грн, що підтверджується випискою по особовим рахункам за 06.11.2020;

- 04.02.2021 перерахував кошти за будівельно-монтажні роботи в сумі 150 000,00 грн, що підтверджується випискою по особовим рахункам за 04.02.2021

За таких обставин, враховуючи часткову оплату відповідачем вартості прийнятих будівельно-монтажних робіт, залишок несплачених робіт склав 72 192,21 грн (1 493 537,65 - 1 421 345, 44).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що у відповідача виникла заборгованість за поставлене обладнання в сумі 622 110,49 грн та за виконані будівельно-монтажні роботи в сумі 72 192,21 грн, що разом становить 694 302,70 грн.

Враховуючи викладене, суд відхиляє доводи скаржника щодо невірного встановлення кваліфікації та типу договору.

26.09.2022 позивач звернувся до ТОВ «Котрис» з претензією № 304 щодо сплати наявної в нього заборгованості. Проте вказана вимога була залишена ТОВ «Котрис» без задоволення. Так, листом № 95 від 30.09.2022 відповідач повідомив ТОВ «МБС-Інжиніринг» що отримав від позивача за видатковими накладними товарно-матеріальні цінності, які надалі були використані підрядником для виконання робіт за договором. Також зазначив, що ТОВ «МБС-Інжиніринг» повторно включило у вартість виконаних робіт вартість матеріалів, що були передані ТОВ «Котрис» згідно з видатковою накладною № 3 від 16.01.2020, в результаті чого вартість робіт була завищена на суму 330 883,12 грн (вартість раніше переданих матеріалів згідно з видатковою накладною № 3 від 16.01.2020) та повідомив, що на балансі ТОВ «Котрис» залишилися невикористані матеріали, отримані за вказаною накладною на суму 329 885,64 грн, які замовник готовий повернути підряднику.

Оскаржуючи рішення суду першої інстанції, скаржник зазначав, що постачання (купівля-продаж) обладнання за договором не була передбачена; відповідач згоди на використання в роботі матеріалів підрядника не надавав; видаткову накладну № 3 від 16.01.2020 на поставку обладнання від ТОВ «МБС-Інжинірінг» підписала неуповноважена особа; сторони не погоджували змін до договору щодо договірної ціни та її складових; акт № 6 за травень 2021 на суму 553 084,34 грн та довідка про вартість виконаних будівельних робіт і витрати за травень 2021 відповідач не підписував та не схвалював, а отже, відсутні підстави для задоволення позову.

З пункту 3.2 договору вбачається, що постачання матеріалів та устаткування, необхідних для виконання робіт по цьому договору, може здійснювати підрядник лише за попереднім письмовим погодженням сторін. Всі фінансові витрати, у т.ч. закупівлю витратних матеріалів, підрядник в обов`язковому порядку завчасно погоджує з замовником (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 3.3 договору матеріали (устаткування) передаються замовником підряднику згідно акта приймання-передачі матеріалів (устаткування) в монтаж без права їх використання в будь-якій іншій господарській діяльності, крім будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт по цьому договору. Передані матеріали (устаткування) є власністю замовника, після їх використання (монтажу) підрядником по виконанні робіт на об`єкті, повертаються замовнику згідно акта приймання-передачі використаних (змонтованих) матеріалів (устаткування).

Розділ 8 договору (щодо відповідальності сторін), серед іншого, містить ряд положень щодо відповідальності підрядника, як за несвоєчасне постачання устаткування, так і постачання устаткування неналежної якості або некомплектного устаткування.

Зі змісту вказаних положень договору можна дійти висновку про беззаперечність того факту, що договір, за наявності певних умов (завчасного письмового погодження із замовником), передбачає постачання підрядником обладнання, необхідного для виконання робіт за договором. Такий висновок спростовує доводи відповідача про суто підрядний характер укладеного сторонами договору та твердження відповідача про те, що договором не передбачено постачання (купівля-продаж) обладнання і використання в роботі матеріалів підрядника.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач отримав від позивача (підрядника) за видатковою накладною № 3 від 16.01.2020 необхідне обладнання, без будь-яких зауважень прийняв це обладнання, отримав рахунок № 3 від 10.01.2020 на сплату вартості обладнання, частково оплатив його та в подальшому передав зазначене обладнання позивачу для використання його під час виконання робіт за актами приймання-передачі устаткування до монтажу (акт № 1/2020 від 14.01.2020, акт № 2/2020 від 14.01.2020, акт № 3/2020 від 15.01.2020).

Указані дії відповідача свідчать про погодження замовником поставки необхідного обладнання підрядником, враховуючи те, що договір не містить чіткої форми письмового погодження поставки підрядником необхідного обладнання.

При цьому судом встановлено, що у видатковій накладній № 3 наявний підпис уповноваженого договором представника замовника - ОСОБА_5., а в актах приймання-передачі устаткування до монтажу - уповноваженого представника Торхова І.М. Зазначені обставини об`єктивно свідчать про письмове погодження (схвалення) відповідачем постачання підрядником обладнання (устаткування), необхідного для виконання робіт, обумовлених договором.

Стосовно доводів скаржника про те, що видаткову накладну № 3 від 16.01.2020 зі сторони позивача підписав завідуючий складом Кулик О.С., який відсутній в переліку повноважних представників підрядника (п. 12.13 договору), то ця обставина не спростовує самого факту постачання обладнання замовнику, як господарської операції, та не звільняє відповідача від обов`язку сплатити вартість такого обладнання. До того ж на вказаній видатковій накладній наявний відтиск печатки ТОВ «МБС-Інжинірінг».

В свою чергу, у відповіді на претензію ТОВ «МБС-Інжинірінг» (лист № 94 від 30.09.3022) ТОВ «Котрис» підтвердило отримання від позивача устаткування за вказаною накладною № 3 в повному обсязі та жодним чином не заперечувало проти такої поставки, зокрема, в частині відсутності погоджень замовника на постачання обладнання підрядником та правомочностей особи, яка підписала накладну зі сторони позивача.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що сторони договору (і позивач, і відповідач) діяли в межах укладеного ними правочину і їх дії свідчать про наміри, спрямовані на виконання цього договору в частині поставки необхідного обладнання підрядником.

Скаржник, як в суді першої інстанції, так і в апеляційній скарзі вказува на відсутність погодження сторонами змін до договору щодо договірної ціни та її складових, зокрема, щодо збільшення вартості матеріальних ресурсів підрядника, з цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, згідно з видатковою накладною № 3 від 16.01.2020, актами приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (ф. КБ-3), підписаними сторонами, загальна вартість виконаних робіт та поставленого устаткування становить 3 546 540,26 грн, що значно менше ціни договору, яка передбачено в п. 6.1 договору.

При цьому пунктами 6.5 та 6.7 договору передбачено, що умовами настання у замовника обов`язку з оплати виконаних підрядником робіт є: підписання сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) і довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (ф. КБ-3) в межах вартості, визначеної в договірній ціні. Натомість, уточнення (зміна) договірної ціни шляхом підписання двосторонньої додаткової угоди до договору стосується лише тих обставин, що безпосередньо зазначені в п. 6.2. договору і не розповсюджуються на спірні відносини.

Щодо підроблення акту приймання виконаних робіт № 6 за травень 2021 на суму 553 084,34 грн, а також довідки про вартість виконаних робіт та витрат за травень 2021, які були підписані невідомою особою.

На вказаних документах міститься підпис ОСОБА_1 (який відповідно до п. 12.12 договору є уповноваженою особою ТОВ «Котрис») та відтиск печатки ТОВ «Котрис».

Відповідно до пункту 64 постанови Кабінету Міністрів України № 1893 від 27.11.98 "Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію", яка є обов`язковою до застосування всіма підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та підпорядкування, порядок обліку, зберігання і використання печаток, штампів і бланків суворої звітності визначається відповідними відомчими інструкціями. Контроль за їх виготовленням, зберіганням та використанням покладається на канцелярії організацій та осіб, відповідальних за діловодство. Згідно з пунктом 65 вказаної постанови особи, які персонально відповідають за облік і зберігання печаток, штампів і бланків, призначаються наказами керівників організацій.

Отже особи, які мають право зберігати та використовувати печатки підприємства, призначаються наказом керівника організації та несуть персональну відповідальність за неналежне зберігання та використання печатки. За таких обставин відповідач, як суб`єкт господарювання, несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема при засвідченні спірного акту № 6 та довідки за травень 2021.

Разом з тим, як вже зазначалось під час розгляду клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, у матеріалах справи відсутні будь-які належні, допустимі та достовірні докази, у розумінні ст. 76-79, 91 ГПК України, які б свідчили про те, що відбулось незаконне використання печатки ТОВ «Котрис», чи вона була втрачена, чи підроблена та нею скористались якісь треті особи всупереч волі відповідача.

Таким чином відтиск печатки підприємства, наявний у спірних документах, є свідченням участі такого підприємства, як юридичної особи, у здійсненні певної господарської операції (у даному випадку - прийнятті виконаних робіт), а сумніви відповідача у достовірності підпису особи на цих документах не спростовують факту прийняття відповідачем робіт за актом № 6 та довідкою (ф. КБ-3) за травень 2021 та не мають значення для правильного вирішення спору. З указаних мотивів суд також виходив при вирішенні питання про призначення у справі почеркознавчої експертизи, про яку просив представник відповідача.

Таким чином суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач не довів наявності підстав для відмови у позові.

Згідно зі ст. 73, 74, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ч. 4 ст. 74 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (ст. 86 ГПК України).

Суд першої інстанції, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, оцінивши надані сторонами докази у сукупності із встановленими у справі обставинами, дійшли висновку, що позивачем були надані більш вірогідні докази наявності підстав для стягнення заборгованості з відповідача в сумі 694 302,36 грн, у той час, як відповідач будь-яких вірогідних доказів на підтвердження своїх доводів про відсутність його обов`язку зі сплати вартості обладнання та виконаних робіт не надав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки доказів належної оплати поставленого обладнання та виконаних будівельно-монтажних робіт відповідач не надав, доводів позивача не простував, суд дійшов висновку про те, що вимога ТОВ «МБС-Інжинірінг» про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 694 302,36 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в заявленому позивачем розмірі.

Поряд з цим суд зазначає, що при здійсненні перерахунку заявлених позивачем вимог відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, судом встановлено, що позивач допустив арифметичну помилку при обрахунку вищевказаної суми заборгованості, яка становить 694 302,70 грн

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За порушення зобов`язання позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати в сумі 313 548, 97 грн та 3 % річних у сумі 54 255,45 грн за період з 05.10.2020 (60 днів з наступного дня після підписання довідки від 03.08.2020) до 15.08.2023 та з 26.07.2021 (60 днів з наступного дня після підписання довідки від 26.06.2021) до 15.08.2023.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційної складової боргу є такими, що заявлені правомірно.

Колегія суддів перевіривши розрахунки позивача щодо нарахування матеріальних втрат за прострочення зобов`язання, вважає вірним перерахунок суду першої інстанції, що інфляційна складова основного боргу складає 313 549,14 грн, а 3 % річних - 54 255,46 грн, які підлягають стягненню з відповідача.

Таким чином, за розрахунками суду, загальна сума стягнення складає 1 062 107, 32 грн, з яких: заборгованість за поставлене обладнання та виконані роботи в сумі 694 302,70 грн, інфляційні збитки в сумі 313 549,14 грн та 3% річних в сумі 54 255,46 грн, у той час, як ТОВ «МБС-Інжиніринг» заявлено позов на меншу суму - 1 062 106, 78 грн

Судом першої інстанції вірно враховано, що відповідно до частини 2 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог.

Таким чином, оскільки розмір заявленої позивачем до стягнення заборгованості є меншим, ніж встановлено судами, керуючись положеннями ч. 2 ст. 237 ГПК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку, що саме заявлена позивачем сума - 1 062 106, 78 грн підлягає стягненню з відповідача.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Інжинірінг" та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Котрис" основної заборгованості в сумі 694 302, 36 грн, інфляційних збитків в сумі 313 548, 97 грн, 3% річних у сумі 54 255, 45 грн.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга овариства з обмеженою відповідальністю "Котрис" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 у справі № 910/14318/23 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Котрис" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 у справі № 910/14318/23 - залишити без змін.

Судові витрати, за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Котрис".

Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 13.06.2024

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді Є.Ю. Шаптала

М.Л. Яковлєв