Постанова

від 11.06.2024 по справі 924/98/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

11 червня 2024 року Справа № 924/98/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Гудак А.В. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Приступлюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Красилівської районної спілки споживчих товариств

на рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.04.2024

(ухвалене о 12:13 год. у м. Хмельницькому повний текст складено 09.04.2024)

у справі № 924/98/24 (суддя Заверуха С.В.)

за позовом Красилівської районної спілки споживчих товариств

до Красилівської міської ради

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1) ОСОБА_1 ;

2) ОСОБА_2 ;

3) Міськкоопторгу Красилівської райспоживспілки

про визнання незаконним та скасування рішення тридцять сьомої чергової сесії Красилівської міської ради восьмого скликання № 43 від 14.07.2023 "Про припинення права постійного користування земельними ділянками Красилівською районною спілкою споживчих товариств"

за участю представників:

від Красилівської районної спілки споживчих товариств - Місяць А.П.;

від Красилівської міської ради - Білоконь В.А.;

від ОСОБА_1 - не з`явився;

від ОСОБА_2 - не з`явився;

від Міськкоопторгу Красилівської райспоживспілки - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Красилівська районна спілка споживчих товариств звернулася до Господарського суду Хмельницької області із позовом до Красилівської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення тридцять сьомої чергової сесії Красилівської міської ради восьмого скликання № 43 від 14.07.2023 "Про припинення права постійного користування земельними ділянками Красилівською районною спілкою споживчих товариств", яким, зокрема, вирішено припинити право постійного користування Красилівської районної спілки споживчих товариств: земельною ділянкою, яке посвідчується Державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ №002366 від 14.10.1996; земельними ділянками, яке посвідчується Державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ № 002367 від 14.10.1996.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання рішення виконавчого комітету Красилівської міської Ради народних депутатів Красилівського району Хмельницької області №360 від 27.09.1996 (щодо затвердження матеріалів інвентаризації земель площею 22,03 га) 14.10.1996 головою Красилівської міської Ради народних депутатів Красилівській райспоживспілці як землекористувачу у постійне користування надано: земельну ділянку, площею 1,71 га для центрального базару, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ № 002366 та земельні ділянки, загальною площею 9,91 га для виробничої бази, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ № 002367.

Право користування земельними ділянками належним чином зареєстроване за позивачем як речове право, що підтверджується витягами з Державного земельного кадастру.

Позивач вважає, що припинення позивачу права постійного користування земельними ділянками, посвідченого Державними актами на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ №002366 та серії ІІ-ХМ №002367 від 14.10.1996, з причин наявних зареєстрованих прав власності третіх осіб у цій справі на частини будівель, розташованих на цих земельних ділянках, відбулось всупереч вимогам статей 12, 122 та 141 Земельного кодексу України та норм Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Також позивач вказує, що Красилівською міською радою не доведено, що позивачем (Красилівською райспоживспілкою) земельна ділянка використовується з порушенням земельного законодавства, зокрема, не за цільовим призначенням.

Господарський суд Хмельницької області рішенням від 09.04.2024 у справі № 924/98/24 в позові відмовив.

При ухваленні вказаного рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено факту виникнення у нього права постійного користування земельними ділянками, про припинення права користування якими прийнято відповідачем оспорюване рішення.

Тому, суд дійшов висновку, що визнання недійсним спірного рішення Красилівської міської ради не може призвести до відновлення права користування позивача земельними ділянками, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Розглядаючи спірні правовідносини місцевий господарський суд застосував відповідні положення ст. ст. 4, 7 10 Земельного кодексу України (у редакції, чинній станом на час видання Державних актів на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ № 002366 та серії ІІ-ХМ № 002367 від 14.10.1996) та ст. ст. 140, 152 Земельного кодексу України (у редакції, чинній станом на час розгляду спору).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням із апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду звернулася Красилівська районна спілка споживчих товариств, у якій просить рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.04.2024 у справі № 924/98/24 скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована таким.

На виконання рішення виконавчого комітету Красилівської міської Ради народних депутатів Красилівського району Хмельницької області № 360 від 27.09.1996 (щодо затвердження матеріалів інвентаризації земель площею 22,03 га) 14.10.1996 головою Красилівської міської Ради народних депутатів Красилівській райспоживспілці як землекористувачу у постійне користування надано: земельну ділянку, площею 1,71 га для центрального базару, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ № 002366; земельні ділянки, загальною площею 9,91 га для виробничої бази, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ № 002367.

Оспорюване рішення тридцять сьомої чергової сесії Красилівської міської ради восьмого скликання № 43 від 14.07.2023 "Про припинення права постійного користування земельними ділянками Красилівською районною спілкою споживчих товариств", яким, зокрема, вирішено припинити право постійного користування Красилівської районної спілки споживчих товариств: земельною ділянкою, яке посвідчується Державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ №002366 від 14.10.1996; земельними ділянками, яке посвідчується Державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ № 002367 від 14.10.1996 прийняте з перевищенням повноважень, із грубим порушенням норм права, а тому є протиправним та належить скасуванню.

Право користування земельними ділянками належним чином зареєстроване за позивачем як речове право, що підтверджується витягами з Державного земельного кадастру.

Рішеннями господарських судів у справі № 6/331-10 встановлено, що фактично в користуванні Красилівської райспоживспілки згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ № 002366 від 14.10.1996 знаходиться земельна ділянка площею 1,3627га.

Тому позивач вважає, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.04.2024 у справі № 924/98/24 ухвалено при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідач подав суду апеляційної інстанції відзив, у якому вважає апеляційну скаргу безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, з таких підстав.

В обґрунтування законності користування земельними ділянками позивач посилається на державні акти, які видані на підставі рішення виконавчого комітету Красилівської міської ради від 27.09.1996 №360 "Про затвердження матеріалів інвентаризації земель". Водночас, вказаним рішенням виконавчий комітет провів лише інвентаризацію земельних ділянок та затвердив їх матеріали та не приймав рішення щодо надання у постійне користування земельних ділянок.

Позивач не підтвердив належними та допустимими доказами про наявність у нього законного права на користування земельними ділянками, оскільки рішення органу місцевого самоврядування про надання у постійне користування земельних ділянок не приймалося. У зв`язку з цим інтереси позивача взагалі не порушуються.

При цьому судом першої інстанції вірно встановлено, що в жодному разі з таким рішенням не може бути ототожнено рішення виконавчого комітету Красилівської міської Ради народних депутатів Красилівського району Хмельницької області № 360 від 27.09.1996 (щодо затвердження матеріалів інвентаризації земель площею 22,03 га).

На підставі договорів купівлі-продажу частина нерухомого майна перейшла до інших власників, а саме на земельній ділянці, кадастровий номер 6822710100:01:002:1395, яка надана в постійне користування Красилівській райспоживспілці розташовані належні на праві часткової власності ОСОБА_1 (81/1000 частки) та Спільному підприємству "Міськоопторг" (919/1000 частки) нежитлова будівля: магазин "Техніка" у АДРЕСА_1 , що підтверджує також і позивач.

Крім того, на іншій земельній ділянці, кадастровий номер 6822710100:01:002:0775, яка також надана в постійне користування Красилівській райспоживспілці розташовані належні на праві часткової власності ОСОБА_2 (97/1000 частки) нежитлова будівля: магазину універмаг "Дитячий світ" у місті Красилів по вул. М. Грушевського, 61а, що також підтверджує позивач.

Відповідно частково перейшло право власності на окремі будівлі або їх частини, водночас не перейшло право користування земельними ділянками. Згідно принципу цілісності земельної ділянки із будівлею, яка на ній розташована, право особи на користування земельною ділянкою незалежно від її розмірів припиняється із припиненням права власності цієї особи на будівлю.

Просить залишити рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.04.2024 у справі №924/98/24 без змін, а апеляційну скаргу Красилівської районної спілки споживчих товариств без задоволення.

Інші учасники справи не скористалися правом подати відзив на апеляційну скаргу позивача, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду 11.06.2024 представник скаржника підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, стверджує, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення було порушено норми матеріального права. З огляду на вказане, вважає, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.04.2024 у справі № 924/98/24 слід скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні заявив, що з доводами скаржника не погоджується, вважає їх безпідставними, а оскаржене рішення таким, що відповідає встановленим обставинам справи та нормам закону. З огляду на зазначене, просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судове засідання 11.06.20224 представники третіх осіб не з`явилися.

Враховуючи приписи ст.ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки розгляду апеляційних скарг в апеляційній інстанції, той факт, що треті особи були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать список розсилки поштової кореспонденції, поштова кореспонденції (а. с. 205, 217-221), а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників третіх осіб.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржене рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити, виходячи з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що 27.09.1996 рішенням виконавчого комітету Красилівської міської Ради народних депутатів №360 затверджені матеріали інвентаризації земель Красилівської райспоживспілки площею 22,03 га (а. с. 20).

Красилівською міською Радою народних депутатів видано Державний акт на право постійного користування землею серія ІІ-ХМ № 002366 від 14.10.1996, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 160, як вказано в акті, на підставі рішення Красилівської міської Ради народних депутатів від 27.09.1996 за № 360; надано Красилівській райспоживспілці для центрального базару у постійне користування. Площа земельної ділянки, наданої у постійне землекористування 1, 71 га (а. с. 21-23).

Також, Красилівською міською Радою народних депутатів видано Державний акт на право постійного користування землею серія ІІ-ХМ № 002367 від 14.10.1996, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 161, як вказано в акті, на підставі рішення Красилівської міської Ради народних депутатів від 27.09.1996 за № 360; надано Красилівській райспоживспілці для виробничої бази у постійне користування. Площа земельної ділянки, наданої у постійне землекористування 9, 91 га (а. с. 24-26).

Господарський суд Хмельницької області рішенням від 19.07.2010 у справі №6/331-10 відмовив у позові Красилівської міської ради м. Красилів до Красилівської районної спілки споживчих товариств та Міськкоопторгу Красилівської райспоживспілки про припинення права постійного користування земельною ділянкою, яке належить Красилівській райспоживспілці на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ № 002366 від 14.10.1996, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 160 (39); зобов`язання Міськкоопторг Красилівської райспоживспілки розробити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 , яка використовується ним для розміщення ринку та подати його на розгляд Красилівської міської ради Хмельницької області для передачі вказаної земельної ділянки в оренду Міськкопторгу Красилівської райспоживспілки (а. с. 34-37).

Під час розгляду вказаної справи суд установив, що:

"10.09.2004 відповідно до рішення Красилівської міської ради № 4 за заявою Красилівської райспоживспілки в зв`язку із зміною власника будівлі вилучено з користування земельну ділянку площею 0,0079 га по вул. Ціолковського, 6-а.

14.02.2008 рішенням № 8 Красилівської міської ради вилучено з постійного користування земельну ділянку площею 0,600 га по вул. Ціолковського , 5 „а" у Красилівської райспоживспілки, в зв`язку з продажем будівлі магазину.

10.07.2008 рішенням № 11 Красилівської міської ради вилучено з постійного користування земельну ділянку площею 0,0120 га по вул. Ціолковського, 6 у Красилівської райспоживспілки , в зв`язку з продажем будівлі магазину.

Фактично у користуванні Красилівської райспоживспілки згідно Державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-ХМ № 002366 від 14.10.1996 року знаходиться земельна ділянка площею 1,3627 га.

03.12.2008р. між Міськкоопторгом Красилівської райспоживспілки та Красилівською райспілкою укладено договір доручення про надання послуг по обслуговуванню ринку в АДРЕСА_2 .

Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане 09.09.2004р. Красилівською міською радою, магазин „Господарські товари" м. Красилів, вул. Ціолковського загальною площею 340,2 кв.м. належить на праві власності Красилівській районній спілці споживчих товариств.

Відповідно до листа КП „Красилівське районне бюро технічної інвентаризації" від 28.04.2010р. № 64 за адресою м. Хмельницький вулиця Ціолковського, 6 за Міськкоопторгом Красилівської споживспілки зареєстровано, з видачею свідоцтва про право власності наступні об`єкти нерухомості: торговий ряд ( АДРЕСА_1 ) свідоцтво про право власності, видане 25.03.2009р. на підставі рішення Красилівської міської ради № 278-а від 24.01.2007р.; магазин „ ІНФОРМАЦІЯ_1 " ( АДРЕСА_2 ) свідоцтво на право власності видано 15.06.2004р., на підставі рішення Красилівської міської ради № 516 від 26.02.2004р., магазин „ Ветеран (вул. Ціолковського,6/2 , свідоцтво про право власності від 15.06.2004р.".

Житомирський апеляційний господарський суд постановою від 26.10.2010 та Вищий господарський суд України постановою від 15.03.2011 залишили без змін рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.07.2010 у справі № 6/331-10 (а. с. 38-45).

08.01.2024 на адресу міського голови м. Красилів Островської Н.В. було направлено лист №2 за підписом голови правління Красилівської районної спілки споживчих товариств, зі змісту якого вбачалось прохання надати належним чином завірену копію рішення 37 чергової сесії міської ради 8 скликання №43 від 14.07.2023 (а. с. 28).

Відповідачем, разом із супровідним листом за № 104/08-10/2024 від 09.01.2024 копію такого рішення було надано представнику позивача (а. с. 16-17).

Рішенням тридцять сьомої чергової сесії Красилівської міської ради восьмого скликання №43 від 14.07.2023 "Про припинення права постійного користування земельними ділянками Красилівською районною спілкою споживчих товариств", зокрема, вирішено припинити право постійного користування Красилівської районної спілки споживчих товариств: земельною ділянкою, яке посвідчується Державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ №002366 від 14.10.1996; земельними ділянками, яке посвідчується Державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ № 002367 від 14.10.1996.

Крім того, учасниками справи на підтвердження своїх доводів надано суду також: копії договору купівлі - продажу від 16.05.2007 з гр. ОСОБА_2 , договору купівлі - продажу від 29.01.2008 з гр. ОСОБА_1 ; інформації про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно №361142497 від 08.01.2024, №361143219 від 08.01.2024; рішень Красилівської міської ради № 18 від 12.10.2023, № 54 від 14.12.2023 № 45 від 07.03.2024; розпорядження виконкому Красилівської районної Ради народних депутатів Хмельницької області №108-р від 15.06.1987, акту приймання - передачі колгоспного ринку від 25.06.1987, подання Генпрокуратури Президенту України від 11.08.1997, розпорядження Представника Президента України №603 від 28.12.1993.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частиною 1 ст. 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема правового акта індивідуальної дії, виданого органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає закону), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, що звернулась за їх захистом.

Як убачається із обставин справи, спірні правовідносини сторін виникли внаслідок прийняття органом місцевого самоврядування рішення про припинення права постійного користування земельними ділянками Красилівською районною спілкою споживчих товариств, на яких розміщуються будівлі позивача, частково приміщення у котрих були відчужені третім особам.

Згідно із ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Пунктом 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Положення ст. 152 ЗК України (в редакції чинній на момент звернення до суду) визначають, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням прав володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Судом апеляційної інстанції вище установлено, що 27.09.1996 рішенням виконавчого комітету Красилівської міської Ради народних депутатів №360 затверджені матеріали інвентаризації земель Красилівської райспоживспілки площею 22,03 га.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Земельного кодексу України (у редакції, чинній станом на час прийняття рішення виконавчого комітету Красилівської міської Ради народних депутатів №360) у державній власності перебували всі землі України, за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність.

Частина 5 ст. 7 Земельного кодексу України (у редакції, чинній станом на час прийняття рішення виконавчого комітету Красилівської міської Ради народних депутатів №360) встановлювала, що у постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності: громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства; сільськогосподарським підприємствам і організаціям; громадським об`єднанням; релігійним організаціям; промисловим, транспортним та іншим несільськогосподарським підприємствам, установам і організаціям; організаціям, зазначеним у статті 70 цього Кодексу, для потреб оборони; для ведення лісового господарства спеціалізованим підприємствам; житловим, житлово-будівельним, гаражно-будівельним і дачно-будівельним кооперативам; спільним підприємствам, міжнародним об`єднанням і організаціям з участю українських, іноземних юридичних і фізичних осіб, підприємствам, що повністю належать іноземним інвесторам.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 Земельного кодексу України (у редакції, чинній станом на час прийняття рішення виконавчого комітету Красилівської міської Ради народних депутатів №360) до відання міських Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить, зокрема, передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу.

При цьому, ч. 3 ст. 3 Земельного кодексу України (у редакції, чинній станом на час прийняття рішення виконавчого комітету Красилівської міської Ради народних депутатів №360) було унормовано, що повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві Ради народних депутатів можуть передавати відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування.

Тобто, законодавчо було передбачено можливість делегування повноважень Ради народних депутатів щодо надання земельних ділянок у постійне користування відповідному виконавчому органу такої ради.

Суд зважає на те, що відповідно до ч. 1 ст. 23 Земельного кодексу України (у редакції, чинній станом на час видання Державних актів на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ № 002366 та серії ІІ-ХМ № 002367 від 14.10.1996) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Як зазначено вище, Красилівською міською Радою народних депутатів видано Державний акт на право постійного користування землею серія ІІ-ХМ № 002366 від 14.10.1996, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №160, як вказано в акті, на підставі рішення Красилівської міської Ради народних депутатів від 27.09.1996 за № 360; надано Красилівській райспоживспілці для центрального базару у постійне користування. Площа земельної ділянки, наданої у постійне землекористування 1, 71 га.

Також, Красилівською міською Радою народних депутатів видано Державний акт на право постійного користування землею серія ІІ-ХМ № 002367 від 14.10.1996, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 161, як вказано в акті, на підставі рішення Красилівської міської Ради народних депутатів від 27.09.1996 за № 360; надано Красилівській райспоживспілці для виробничої бази у постійне користування. Площа земельної ділянки, наданої у постійне землекористування 9, 91 га.

Суд апеляційної інстанції відмічає, що такі Акти видані уповноваженим органом, а саме Красилівською міською Радою народних депутатів, на підставі рішення виконкому Красилівської міської Ради народних депутатів, якому у відповідності до вимог законодавства могли бути делеговані повноваження самої Ради народних депутатів.

Крім того, суд бере до уваги, що в такі Акти вносилися і зміни щодо відомостей про землекористування. Зокрема, такі зміни вносились на підставі рішень Красилівської міської ради, виданих у 1998, 2001, 2002, 2005, 2006, 2008 роках.

Більше того, суд вказує, що питання постійного користування земельною ділянкою відповідно до Державного акту серії ІІ-ХМ № 002366 від 14.10.1996 було предметом розгляду у справі № 6/331-10 і за результатом розгляду спору, суди дійшли висновку про відмову в позові.

Отже підсумовуючи викладене, апеляційний господарський суд вказує, що у позивача було право постійного землекористування земельними ділянками відповідно до Державних актів на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ № 002366 та серії ІІ-ХМ № 002367 від 14.10.1996, а протилежні висновки суду першої інстанції зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права та не відповідають встановленим обставинам цієї господарської справи.

Як вказано вище, рішенням тридцять сьомої чергової сесії Красилівської міської ради восьмого скликання №43 від 14.07.2023 "Про припинення права постійного користування земельними ділянками Красилівською районною спілкою споживчих товариств", зокрема, вирішено припинити право постійного користування Красилівської районної спілки споживчих товариств: земельною ділянкою, яке посвідчується Державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ №002366 від 14.10.1996; земельними ділянками, яке посвідчується Державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ № 002367 від 14.10.1996.

Підставою прийняття вказаного рішення було те, що на земельній ділянці, кадастровий номер 6822710100:01:002:1395, яка надана в постійне користування Красилівській райспоживспілці розташовані належні на праві часткової власності ОСОБА_1 (81/1000 частки) та Спільному підприємству "Міськоопторг" (919/1000 частки) нежитлова будівля: магазин "Техніка" у АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою №334874227 від 07.06.2023. Крім того, на іншій земельній ділянці, кадастровий номер 6822710100:01:002:0775, яка також надана в постійне користування Красилівській райспоживспілці розташовані належні на праві часткової власності ОСОБА_2 (97/1000 частки) нежитлова будівля: магазину універмаг "Дитячий світ" у місті Красилів по вул. М. Грушевського, 61а, що підтверджується інформаційною довідкою №334874074 від 07.06.2023.

Правовою підставою припинення права постійного користування позивача земельними ділянками вказано пункт "е" ч. 1 ст. 141 ЗК України.

Статтею 92 ЗК України (в редакції чинній на момент прийняття відповідачем оспорюваного рішення) визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. В цій нормі закону регламентовано перелік суб`єктів, які вправі набувати право постійного користування земельною ділянкою.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22.09.2005 №5-рп/2005 вказав, що стаття 92 Земельного кодексу України не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках. Раніше видані державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними та підлягають заміні у разі добровільного звернення осіб.

Таким чином, право постійного користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не підлягає обов`язковій заміні. Громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №923/466/17, від 05.11.2019 у справі №906/392/18, право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 цього ЗК України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 ЗК України, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою. Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140-149 ЗК України.

Згідно із ст. 141 ЗК України (в редакції чинній на момент прийняття відповідачем оспорюваного рішення) підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії; з) припинення права користування надрами у разі закінчення встановленого спеціальним дозволом на користування надрами строку користування надрами (у разі передачі земельної ділянки державної, комунальної власності користувачу надр для здійснення діяльності з користування надрами).

При цьому, як убачається із матеріалів справи, позивачем було відчужено лише певні приміщення у будівлях, котрі розташовані на земельних ділянках, право постійного користування якими посвідчено Державними актами на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ № 002366 та серії ІІ-ХМ № 002367 від 14.10.1996, а не повністю відповідні будівлі.

Відтак у позивача не могло бути припинено право постійного користування земельними ділянками, оскільки п. "е" ч. 1 ст. 141 ЗК України чітко передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, а не на приміщення (частину будинку, будівлі або споруди на такій земельній ділянці).

Тому, рішення тридцять сьомої чергової сесії Красилівської міської ради восьмого скликання № 43 від 14.07.2023 "Про припинення права постійного користування земельними ділянками Красилівською районною спілкою споживчих товариств" є незаконним та таким, що порушує права позивача на постійне землекористування.

Окрім того, суд враховує, що перехід права власності на приміщення у будівлях позивача відбувся ще у 2007-2008 роках і з того часу особи, котрі набули право власності на приміщення у будівлях позивача, не зверталися до відповідача щодо оформлення речових прав на земельні ділянки.

Статтею 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно зі ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу (ст. 396 ЦК України).

Відповідно до ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акту, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Враховуючи вищевикладене, рішення тридцять сьомої чергової сесії Красилівської міської ради восьмого скликання № 43 від 14.07.2023 "Про припинення права постійного користування земельними ділянками Красилівською районною спілкою споживчих товариств" є незаконним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника підтверджуються матеріалами справи.

В силу п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права (п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України).

Враховуючи вказане, апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги Красилівської районної спілки споживчих товариств, скасування рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.04.2024 у справі №924/98/24 та ухвалення нового про задоволення позову.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Красилівської районної спілки споживчих товариств задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.04.2024 у справі №924/98/24 скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення тридцять сьомої чергової сесії Красилівської міської ради восьмого скликання № 43 від 14.07.2023 "Про припинення права постійного користування земельними ділянками Красилівською районною спілкою споживчих товариств".

Стягнути з Красилівської міської ради (31000, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, місто Красилів, пл.Незалежності, будинок 2, код 04060737) на користь Красилівської районної спілки споживчих товариств (31000, Хмельницька обл., Красилівський р-н, місто Красилів, вул. Хотовицького, будинок 4, код 01773023) - 3 028 грн судового збору за подання позовної заяви.

3. Стягнути з Красилівської міської ради (31000, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, місто Красилів, пл.Незалежності, будинок 2, код 04060737) на користь Красилівської районної спілки споживчих товариств (31000, Хмельницька обл., Красилівський р-н, місто Красилів, вул. Хотовицького, будинок 4, код 01773023) - 4 542 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Господарському суду Хмельницької області видати накази на виконання цієї постанови.

5. Справу № 924/98/24 надіслати Господарському суду Хмельницької області.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "13" червня 2024 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Мельник О.В.