Постанова

від 23.05.2024 по справі 904/5693/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2024 року м.Дніпро Справа № 904/5693/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів: Верхогляд Т.А., Чередка А.Є.

секретар судового засідання Жолудєв А.В.

розглянувши апеляційну скаргу розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Корт" арбітражного керуючого Касаткіна Дениса Миколайовича на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2023 (суддя Мартинюк С.В.)

у справі № 904/5693/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Корт"

ВСТАНОВИВ:

19.10.2020 до Господарського суду Дніпропетровської області звернулись ОСОБА_1 та ТОВ "РЕ КОН" із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Корт".

Ухвалою Господарського суду від 24.11.2020 відкрито провадження у справі №904/5693/20 за заявою ОСОБА_1 та ТОВ "РЕ КОН" про визнання банкрутом ТОВ Метал-Корт. Введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна боржника - ТОВ Метал-Корт призначено арбітражного керуючого Касаткіна Д.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2021 припинено повноваження керівника ТОВ «Метал-Корт» Красюк Аліни Євгеніївни. Виконання обов`язків керівника ТОВ «Метал-Корт» тимчасово покладено на розпорядника майна ТОВ «Метал-Корт» - арбітражного керуючого Касаткіна Дениса Миколайовича.

19.12.2023 до суду від розпорядника майна боржника/т.в.о. керівника ТОВ "МЕТАЛ-КОРТ" Касаткіна Д.М. надійшло клопотання про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2023 у справі №904/5693/20 в задоволенні клопотання арбітражного керуючого Касаткіна Д.М. про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів відмовлено.

Не погодившись з вказаною ухвалою Розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Корт" арбітражним керуючим Касаткіним Денисом Миколайовичем подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2023 у справі № 904/5693/20 та прийняте нове рішення, яким задовольнити клопотання про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів.

В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що ухвала суду першої інстанції прийнята за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, при неправильному застосуванні норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.

Наголошує, що з боку минулого/відстороненого керівника Красюк А.Є. за сприянням невстановлених осіб, на території об`єкта нерухомого майна боржника вчиняються дії та спроби щодо демонтажу, заволодіння, вивезення чи розукомплектування майна (в т.ч. козлових кранів), що належить ТОВ «МЕТАЛ-КОРТ».

Скаржник вважає, що вказані дії щодо мийна банкрута з демонтажу металевих конструкцій, демонтажу рухомого майна, пошкодження рухомого майна Боржника (в т.ч, козлових кранів) негативно впливають на інтереси як кредиторів по справі так і боржника (незадоволеність вимог кредиторів у вказаній справі) тому, на підставі ч. 1 ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства, є необхідність вжити запропоновані в Клопотанні заходи забезпечення вимог кредиторів.

Вказує на те, що розпорядником майна Боржника арбітражним керуючим Касаткіним Д.М., до Клопотання про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів було додано фотографічні зображення демонтажу, розукомплектування майна Боржника, що були зняті безпосередньо за місцезнаходженням майна ТОВ «МЕТАЛ-КОРТ», що розташоване за адресою: м. Дніпро, КРИВОРІЗЬКЕ ШОСЕ, будинок №1. Втім, Судом першої інстанції не було взято до уваги дані обставини, щодо намагання розпорядником майна Боржника зберегти майно ТОВ «МЕТАЛ-КОРТ», з врахуванням, серед іншого інтересів кредиторів у справі №904/5693/21.

Апелянт зауважує, що судом не взято до уваги, що розпорядником майна Боржника зазначалось про НЕОДНОРАЗОВЕ звернення до органів внутрішніх справ (поліції) щодо вищевказаних фактів, що не мають позитивного ефекту, представники поліції без діють та не перешкоджають невідомим особам у посяганнях на майно Боржника. При цьому з боку невстановлених осіб, вчиняються дії та спроби щодо заволодіння, вивезення чи розукомплектування майна, що належить ТОВ «МЕТАЛ-КОРТ», а втрата майнових активів Боржника нівелює будь-який зміст процедури розпорядження майном. Незважаючи на наступне обов`язкове реагування Розпорядником майна в цій частині щодо бездіяльності представників поліції, необхідною та своєчасною реакцією на вказані події є захист прав та інтересів кредиторів шляхом накладення арешту на майно Боржника та заборони вчинення певних дій.

Процесуальний хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах Центрального апеляційного господарського суду.

Хронологія надходження інших процесуальних документів до суду.

06.02.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від кредитора ТОВ «РЕ КОН» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд задовольнити апеляційну скаргу та прийняти нове рішення, яким вжити заходи забезпечення вимог кредиторів, про які просить арбітражний керуючий розпорядник майна ТОВ "Метал-Корт".

В судове засідання 23.05.2024 учасники справи, будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, уповноважених представників не направили, про причини неявки суд не проінформували.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях від 28.10.1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").

«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G. B. проти Франції»), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Отже, при здійсненні правосуддя судом мають враховуватися не тільки процесуальні строки, визначені ГПК України, а й рішення ЄСПЛ, як джерела права, зокрема, в частині необхідності забезпечення судового розгляду впродовж розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя навіть в умовах воєнного стану.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд звертає увагу на висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", відповідно до якого заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany).

Тобто сторона повинна демонструвати зацікавленість у найшвидшому вирішенні її питання судом, брати участь на всіх етапах розгляду, що безпосередньо стосуються її, для чого має утримуватись від дій, що можуть безпідставно затягувати судовий процес, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Як відзначив Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17, від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18, від 07.07.2022 у справі № 918/539/16 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що явка сторін обов`язковою не визнавалась, враховуючи межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, а саме, що суд перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 269 ГПК України), а також скорочені строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, визначені ч. 2 ст. 273 ГПК України, колегія суддів не вбачає наявність правових та фактичних підстав для відкладення розгляду справи та продовжує розгляд справи.

Враховуючи положення ст. 7, 13, 14, 42-46 ГПК України, зокрема, щодо того, що учасники справи мають рівні права, якими вони повинні користуватися добросовісно, та несуть ризик настання тих чи інших наслідків, зумовлених невчиненням ними процесуальних дій, з урахуванням того, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, приймаючи до уваги необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, обставини сприяння судом у наданні учасникам судового процесу достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та викладення її в поданих процесуальних документах, а також в забезпеченні участі в судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференції, і цими правами вони розпоряджаються на власний розсуд, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі учасників справи та їх представників.

Розгляд справи здійснювався судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України без фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу.

Судом апеляційної інстанції було здійснено всі необхідні дії, що сприяли в реалізації сторонами принципу змагальності та диспозитивності.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин та висновки місцевого господарського суду, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 19.10.2020 до Господарського суду Дніпропетровської області звернулись ОСОБА_1 , м. Дніпро та ТОВ "РЕ КОН", м. Дніпро із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Корт".

Ухвалою Господарського суду від 24.11.2020 відкрито провадження у справі №904/5693/20 за заявою ОСОБА_1 та ТОВ "РЕ КОН" про визнання банкрутом ТОВ Метал-Корт. Введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна боржника - ТОВ Метал-Корт призначено арбітражного керуючого Касаткіна Д.М. Призначено попереднє засідання суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2021 припинено повноваження керівника ТОВ «Метал-Корт» (ідентифікаційний код 33972974) ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Виконання обов`язків керівника ТОВ «Метал-Корт» тимчасово покладено на розпорядника майна ТОВ «Метал-Корт» - арбітражного керуючого Касаткіна Дениса Миколайовича (свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1802 від 22.06.2017; адреса: 49006, м. Дніпро, вул. Шмідта, б. 21, офіс 1; РНОКПП НОМЕР_2 ) до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника

За результатами попереднього засідання постановлено ухвалу від 01.12.2021, цією ж ухвалою призначено підсумкове судове засідання.

19.12.2023 до суду від розпорядника майна боржника/т.в.о. керівника ТОВ "МЕТАЛ-КОРТ" Касаткіна Д.М. надійшло клопотання про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів.

У поданому клопотанні розпорядник майна боржника Касаткін Д.М. просить суд вжити заходи забезпечення вимог кредиторів з метою збереження майна боржника шляхом накладення арешту на все рухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Криворізька, буд. 1, зокрема козловий кран КК-12,5-25 зав.№199, 1991 р.в., СРС 68; козловий кран КК-12,5 зав.№18, 19986 р.в., СРС 69; козловий кран.

Окрім зазначеного арбітражний керуючий просить суд вжити заходи забезпечення вимог кредиторів з метою збереження майна боржника шляхом заборони будь-яким особами, без письмового дозволу розпорядника майна ТОВ "МЕТАЛ-КОРТ" Касаткіна Д.М. вчиняти будь-які дії з майном, яке знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Криворізька, буд. 1, в т.ч. але не виключно: експлуатація, будь-яке використання, вивезення, розукомплектування, тощо.

Заявлене клопотання розпорядник майна обґрунтовує тим, що станом на момент складання даного клопотання, з боку невідомих осіб вчиняються дії щодо майна боржника, а саме розукомплектування, нищення та вивезення частинами майна у невідомому напрямку.

Також ОСОБА_3 зазначає, що звернення ним до органів внутрішніх справ (поліції) не мають позитивного ефекту, представники поліції не вживають належних заходів та не перешкоджають невідомим особам посягати на майно боржника.

При зверненні з даним клопотанням розпорядник майна посилається на вимоги ст. 40 КУзПБ.

За результатом розгляду заяви суд першої інстанції не знайшов підстав для її задоволення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, оскаржуваному судовому рішенню та доводам апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 1 статті 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Згідно ч. 1 ст. 40 КУзПБ господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів. Ухвала про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню.

В свою чергу, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 13.02.2020 у справі № 50/790-43/173 сформував висновок про те, що в силу статей 136, 137 ГПК України право здійснення забезпечення вимог кредитора у справі про банкрутство та вибору тих чи інших заходів належить господарському суду, який виходить із конкретних обставин справи та пропозицій заявника.

Системний аналіз зазначених норм ГПК України та КУзПБ дозволяє зробити висновок про те, що загальні принципи застосування забезпечувальних заходів (на будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх незастосування може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав кредитора як учасника провадження), дотримання доцільності, адекватності та співмірності застосованих заходів мають застосовуватися як загальні забезпечувальні норми відповідно до статті 136 ГПК України (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 13.02.2020 у справі № 50/790-43/173).

Отже, з метою захисту прав та інтересів кредиторів, а також збереження майнових активів боржника, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в тому числі, на стадії ліквідаційної процедури вправі вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, які передбачені загальними положеннями статті 137 ГПК України, а також інших заходів, застосування яких, за переконанням суду, є необхідним у конкретному випадку, з урахуванням спеціальних норм КУзПБ (подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 925/100/15, від 13.02.2020 у справі № 50/790-43/173, від 16.09.2020 у справі № 910/13208/19, від 04.11.2021 у справі № 922/4359/19).

При цьому доказування необхідності вжиття тих чи інших заходів повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України.

Колегія суддів зауважує, що норма ст. 40 КУзПБ направлена на досягнення легітимних цілей в процедурі банкрутства якнайповнішого задоволення вимог кредиторів й не обмежує коло застосування суб`єктами, стосовно яких можуть бути вжити заходи, направлені на забезпечення вимог кредиторів.

Також, положеннями цієї статті не визначено вичерпний перелік заходів забезпечення вимог кредиторів, які можуть бути застосовані судом.

Визначення виду цих заходів визначається на підставі внутрішнього переконання суду щодо їх необхідності у кожному окремо взятому конкретному випадку.

У статті 40 КУзПБ законодавець визначив і мету задля якої такі заходи застосовуються - для збереження майна боржника, усунення перешкод для виконання розпорядником майна своїх повноважень та захисту прав і законних інтересів боржника або кредиторів.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2022 у справі №904/5693/20 (904/8936/21), яке набрало законної сили (копія наведена в додатках), в т.ч.:

- витребувано на користь ТОВ «Метал-Корт» Об`єкт нерухомого майна, а саме: склад для зберігання поковок, який знаходиться за адресою: м. Дніпро, Криворізьке шосе, будинок №1, що належить Відповідачу на підставі договору купівлі-продажу ВСО №250827 від 28.12.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Перфіловою О.А., реєстровий №2810. Опис об`єкта: на земельній ділянці розташовані Літ.А-2 адміністративно-побутовий корпус, ганки а, а; цегла, загальною площею 373,1 кв.м., Літ.Б-1 прохідна, ганки б, б; цегла, загальною площею 87,5 кв.м., Літ.В-1 ангар, метал, загальною площею 961,9 кв.м., Літ.Г-1 ангар, метал, загальною площею 962,2 кв.м., Літ.3.1 навіси, м/ст., Літ.Д вбиральна (тим час), Літ.Е майстерня (тимчас), Літ.Є побутова (тимчас), Літ.Ж побудова (тимчас), №1-6, 11, 12 споруди, №7-10 ємкості, №13-21 огорожа, I, II мостіння;

-витребувано на користь ТОВ «Метал-Корт» наступне рухоме майно:

-Бензопила STIHL MS 180 35;

-Верстат вертикально-відрізний зі станіною 1 19;

-Верстат стрічко-відрізний «Мить 1-03» 108;

-Гідроштовхач ТЭ 25 79;

-Зварювальний випрямляч ВД 306 64;

-Кишеня металева для зберігання металопрокату 115;

-Кишеня металева для зберігання трубної продукції 114

-Козловий кран КК-12,5-25 зав. № 199, 1991 р.в., СРС 68;

-Козловий кран КС-12,5, зав. № 18, 1982 р.в., СРС 69;

-Комп`ютер Intel ВХ80571Е3300 Celeron 57;

-КТП (система зовнішнього електропостачання) 62;

-Кулер LWB 1.5-5x41 63;

-Лічільник активної та реактиви, електр. 50;

-Багатотарифний лічильник LZQM 321.02.534 IOI.05S 81;

-Монітор Acer 82;

-Монітор: Philips 190S 1SS/OO 19 58;

-Мотокоса EFCO Stark 42 1,9к.с 37,7 см. куб нож 36

-МФУ Samsung СХ-4220 laserjet А4 18 ppm/pr/sc/cop 61;

-Переносна газорізальні машина "Смета-Эффект" К1-Н 109;

-Перфоратор Makita HR 2470 780Вт 65;

-Підземна кабельна мережа 113;

-Підкранові колії Ангар 107;

-Рольганг 125;

-Сейф L2.120.K 46;

-Система відеоспостереження 55;

-Система водопроводу 1;

-Система освітлення ГО 0-03В-400 60;

-Системний блок AMD Athon Х2 П 250/2Gb/250Gb 100;

-Спорудження для різання металопрокату 112;

-Верстат абразивно відрізний б/у 66;

-Стелаж металевий для зберігання металопрокату Б1 37;

-Стелаж металевий на 7 комірок 102;

-Стелаж металевий ПЗММ 8 5;

-Тепловентилятор CWH-3010LTI 86;

-Траверса г/п 10,0 т. (довжина 6 метрів) 53;

-Тривожна сигналізація 133;

-Кутова шліфмашин Makita GA9020 SF 87;

-Ячейка для зберігання металопрокату 2 стоєчна 127;

-Ячейка для зберігання металопрокату 3 стоєчна 131;

-Ячейка для зберігання металопрокату 5 стоєчна 130.

Вищевказаний об`єкт нерухомого майна (який знаходиться за адресою 49000, м. Дніпро, Криворізьке шосе, буд. 1) 30.05.2023 було зареєстровано за ТОВ «МЕТАЛ-КОРТ» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, тож належить ТОВ «МЕТАЛ-КОРТ» на праві приватної власності (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1517184512101 в ДРРП; номер об`єкта в РПВН: 7558267).

Колегія суддів зауважує, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 21.01.2019 у справі № 902/483/18, від 28.08.2019 у справі №910/4491/19, від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020 у справі №922/2163/17.

Відтак, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем (ами) дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Водночас, заявником не наведено підставних доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності вимог щодо забезпечення вимог кредиторів, адекватності запропонованих заходів, що застосовуються судом та їх співмірності із предметом клопотання, як і не доведено обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Адже, рішення суду в частині витребування нерухомого майна вже було виконано, про що зазначає сам арбітражний керуючий розпорядник майна ТОВ «Метал-Корт» та на що вказують дані з Державних реєстрів прав власності та речових прав на нерухоме майно.

Щодо рухомого майна, то в цій частині заявник не повідомляє суд про ступінь виконання судового рішення щодо його повернення у власність боржника.

При цьому судом враховується, що господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику вчиняти без згоди розпорядника майна правочини, а також зобов`язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника та забезпечення вимог кредиторів (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме чи нерухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.

Водночас, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що вказували б на можливість виведення майна ТОВ «Метал-Корт» з його власності.

Доказів існування у минулого/відстороненого керівника Красюк А.Є. наміру вчинити конкретні дії, спрямовані на демонтаж, заволодіння, вивезення чи розукомплектування майна (в т.ч. козлових кранів), що належить ТОВ «МЕТАЛ-КОРТ», заявником не надано, як і не містить клопотання відомостей про будь-які спроби вчинення таких дій. Надані фотознімки жодним чином не доводять обґрунтованість тверджень розпорядника майна, позаяк з них неможливо встановити осіб та місце, що зображені на них, подію, яка відбувається, причетність матеріальних об`єктів до майна боржника і т.п.

Слід зазначити, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2021 господарським судом вже було вжито один із заходів забезпечення вимог кредиторів ТОВ "МЕТАЛ-КОРТ" в порядку ч. 2 ст. 40 КУзПБ, а саме припинено повноваження керівника ТОВ «Метал-Корт» Красюк Аліни Євгеніївни (РНОКПП НОМЕР_1 ) та тимчасово покладено виконання обов`язків керівника ТОВ «Метал-Корт» на розпорядника майна ТОВ «Метал-Корт» - арбітражного керуючого Касаткіна Д.М. (свідоцтво №1802 від 22.06.2017) до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника.

Станом на 21.12.2023 арбітражний керуючий Касаткін Д.М. виконує обов`язки керівника ТОВ "Метал-Корт", відтак має достатній обсяг повноважень для забезпечення збереження майна ТОВ "МЕТАЛ-КОРТ", зокрема, на звернення до правоохоронних органів щодо протиправних дій щодо Товариства; укладення договору з відповідною організацією, що надає послуги з охорони та/або зберігання майна, а також вчинити інші необхідні та адекватні ситуації дії від імені боржника з метою захисту його майна та майнових прав.

Як правильно зауважив суд першої інстанції, питання, пов`язані з діями осіб, які спрямовані на привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном належить до компетенції правоохоронних органів.

При цьому посилання апелянта на те, що розпорядником майна Боржника зазначалось про неодноразове звернення до органів внутрішніх справ (поліції) щодо вищевказаних фактів, які не мали позитивного ефекту, не знаходять свого документального підтвердження.

Відтак, заявник не позбавлений права звернення до правоохоронних органів за захистом майна, а у випадку бездіяльності правоохоронних органів арбітражний керуючий має право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування в порядку, встановленому Законом.

Слід наголосити, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення або істотного ускладнення ефективного захисту, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (правові позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.01.2020 у справі № 922/2163/17, від 13.05.2022 у справі №922/4415/21, від 24.05.2022 у справі № 926/3300/21, від 09.06.2022 у справі № 924/1277/20, від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21, від 21.07.2022 у справі № 914/1351/16, від 25.07.2022 у справі № 910/8482/18, від 05.08.2022 у справі № 905/447/22, від 18.08.2022 у справі № 72з-22).

Арбітражним керуючим не наведено належного обґрунтування з посиланням на відповідні докази, яким чином арешт рухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Криворізька, буд. 1, зокрема, козловий кран КК-12,5-25 зав.№199, 1991 р.в., СРС 68; козловий кран КК-12,5 зав.№18, 19986 р.в., СРС 69; козловий кран та заборона будь-яким особами, без письмового дозволу розпорядника майна ТОВ "МЕТАЛ-КОРТ" Касаткіна Д.М. вчиняти будь-які дії з майном, яке знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Криворізька, буд. 1, в т.ч. але не виключно: експлуатація, будь-яке використання, вивезення, розукомплектування, тощо перешкоджають чи перешкоджатимуть у майбутньому виконати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2022 у справі №904/5693/20 (904/8936/21) (якщо таке ще не було виконане), як і будь-яке інше судове рішення у межах справи про банкрутство загалом.

Наведене вказує на недотримання критеріїв адекватності запропонованих заходів, їх співмірності, як і не підтверджено неможливості досягнення цілей, з якими пов`язується необхідність їх вжиття, та запобігти ризикам іншим чином, зокрема, використовуючи права розпорядника майна, якими його наділяє КУзПБ.

Апеляційний суд зазначає, що заявником не доведено, а судом не встановлено, що невжиття відповідних заходів забезпечення вимог кредиторів може мати негативний вплив на здійснення процедури розпорядження майном ТОВ «Метал-Корт», строки її проведення, порушити права та інтереси інших кредиторів у справі та самого боржника.

За таких умов, відхиляє доводи скаржника та кредитора ТОВ «РЕ КОН» про протилежне, доказів чого суду не надано.

Отже, встановлені обставини свідчать про відсутність правових та фактичних підстав для вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів у даній справі, про які просить розпорядник майна ТОВ «Метал-Корт», а тому є правильною відмова господарського суду у задоволенні поданого ним клопотання.

Таким чином, доводи апеляційної скарги, вичерпна оцінка яким була надана вище по тексту постанови, не спростовують висновків суду першої інстанції за результатом вирішення відповідного процесуального питання.

Звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не довів порушення судом норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування оскаржуваної ухвали.

Враховуючи встановлені обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені ст. 276 ГПК України, для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2023 у справі №904/5693/20 - без змін.

На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на її заявника

Керуючись статтями 129, 136-140, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Корт" арбітражного керуючого Касаткіна Дениса Миколайовича на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2023 у справі № 904/5693/20 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2023 у справі №904/5693/20 залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Метал-Корт".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 06.06.2024

Головуючий суддяВ.Ф. Мороз

Суддя Т.А.Верхогляд

Суддя А.Є. Чередко