Постанова

від 12.12.2024 по справі 904/5693/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року

м. Київ

Справа № 904/5693/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Білоуса В. В., Картере В. І.,

за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,

учасники справи:

арбітражний керуючий Касаткін Д. М.,

представник ТОВ "РЕ КОН" - Дробот Д. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 (вх.№1193/2024)

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2024

у складі колегії суддів: Мороза В. Ф. - головуючого, Верхогляд Т. А., Чередка А. Є.

у справі № 904/5693/20

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Корт",

ВСТАНОВИВ:

Перед Верховним Судом у цій справі постало питання щодо притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів

Обставини справи

1. 24.11.2020 Господарський суд Дніпропетровської області відкрив провадження у справі № 904/5693/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Корт" (далі - ТОВ "Метал-Корт"); увів процедуру розпорядження майном, розпорядником майна боржника призначив арбітражного керуючого Касаткіна Дениса Миколайовича.

2. Провадження у справі про банкрутство ТОВ "Метал-Корт" відкрите за заявою двох ініціюючих кредиторів - ОСОБА_2 (далі - Трегуб Л. І.) та Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕ КОН" (далі - ТОВ "РЕ КОН").

3. Визнаними судом кредиторами боржника є:

- ТОВ "РЕ КОН" з грошовими вимогами у сумі 4 932 262,22 грн;

- ОСОБА_2 з грошовими вимогами у сумі 125 265,00 грн;

- ОСОБА_3 з грошовими вимогами у сумі 209 113,21 грн;

- ОСОБА_4 з грошовими вимогами у сумі 547 653,19 грн;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК "ЮГОС" з грошовими вимогами у сумі 117 223,50 грн;

- Головне управління ДПС у Дніпропетровській області 5 422 177,75 грн.

4. Суди першої та апеляційної інстанції встановили, що керівником ТОВ "Метал-Корт" з 23.08.2012 до 13.09.2021 була ОСОБА_1 .

5. У 2018 та 2019 роках керівник ТОВ "Метал-Корт" ОСОБА_1 зверталася до господарського суду із заявами про відкриття провадження у справі про банкрутство цього товариства. Суд першої інстанції в обох випадках відповідними ухвалами відкривав провадження у справі про банкрутство ТОВ "Метал-Корт", однак надалі ці ухвали були скасовані в апеляційному порядку.

6. Суд апеляційної інстанції, проаналізувавши підстави виникнення кредиторської заборгованості, її періоди та розміри, дослідивши фінансову звітність (баланси) боржника, встановив, що загроза неплатоспроможності боржника виникла ще на перший квартал 2017 року та продовжувала існувати аж до моменту відкриття провадження у цій справі - 24.11.2020.

Короткий зміст заяви про покладення солідарної відповідальності та заперечень на неї

7. У червні 2023 року розпорядник майна боржника - арбітражний керуючий Касаткін Д. М. звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою, в якій просив визнати ОСОБА_1 , яка виконувала повноваження керівника ТОВ "МЕТАЛ-КОРТ", такою, що допустила порушення приписів частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) та покласти на неї солідарну відповідальність за вимогами кредиторів у справі про банкрутство ТОВ "МЕТАЛ-КОРТ" у загальному розмірі 11 353 694,87 грн.

8. Розпорядник майна зазначив, за період з 21.10.2019 до 24.11.2020 керівник боржника ОСОБА_1 не звернулася із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, хоча сума заборгованості боржника перед ініціюючими кредиторами значно перевищувала загальний розмір активів боржника.

9. ОСОБА_1 заперечувала проти заяви розпорядника майна боржника про покладення солідарної відповідальності; вказувала, що вищим органом управління ТОВ "МЕТАЛ-КОРТ" - загальними зборами цього товариства двічі приймалось рішення про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, однак зрештою у відкритті провадження у справі про банкрутство було відмовлено. ОСОБА_1 також наголошувала на тому, що виконуючи повноваження керівника боржника, вживала усіх можливих заходів для погашення відомої заборгованості боржника перед його кредиторами.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

10. 31.07.2023 Господарський суд Дніпропетровської області постановив ухвалу про відмову у задоволенні заяви розпорядника майна про встановлення судом порушення керівником боржника вимог частини шостої статті 34 КузПБ як підстави солідарної відповідальності керівника боржника за незадоволення вимог кредиторів для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до керівника ТОВ "МЕТАЛ-КОРТ.

11. Суд першої інстанції дійшов висновку, що неодноразові звернення ОСОБА_1 до господарського суду із заявами про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Метал-Корт" свідчать про відсутність її бездіяльності як керівника товариства, у зв`язку з чим не вбачав підстав для притягнення ОСОБА_1 до солідарної відповідальності у порядку частини шостої статті 34 КузПБ.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

12. 18.01.2024 постановою Центрального апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2023 у справі № 904/5693/20 скасовано; ухвалено нове рішення про задоволення заяви розпорядника майна про встановлення судом порушення керівником боржника вимог частини шостої статті 34 КУзПБ, як підстави солідарної відповідальності керівника боржника за незадоволення вимог кредиторів для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до керівника боржника; визнано ОСОБА_1 , яка виконувала повноваження керівника ТОВ "МЕТАЛ-КОРТ" такою, що допустила порушення приписів частини шостої статті 34 КУзПБ; покладено на ОСОБА_1 , яка виконувала повноваження керівника ТОВ "МЕТАЛ-КОРТ", солідарну відповідальність за вимогами кредиторів у справі № 904/5693/20 про банкрутство ТОВ "Метал-Корт" у загальному розмірі 11 353 694,87 грн.

13. Суд апеляційної інстанції встановив, що загроза неплатоспроможності боржника виникла ще на 1-й квартал 2017 року, в період, коли керівником боржника була ОСОБА_1 , і не припинялася та продовжувала існувати протягом усього строку аж до 19.10.2020 (день звернення до Господарського суду Дніпропетровської області кредиторів із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Метал-Корт"), так і станом на 24.11.2020 (день відкриття провадження у справі № 904/5693/20 про банкрутство ТОВ "Метал-Корт"), покращення фінансового стану боржника не відбувалося.

14. Між тим, за висновком цього суду, з того часу, коли обов`язок боржника звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності був встановлений чинним в той період Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" про банкрутство (частина п`ята статті 11), ні під час чинності вказаного Закону, ні після втрати ним чинності - після введення в дію з 21.10.2019 КУзПБ, ОСОБА_1 не виконала обов`язку (у тому числі у місячний строк) щодо звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності.

15. Розмір солідарної відповідальності керівника ТОВ "Метал-Корт" суд апеляційної інстанції визначив як загальну суму усіх визнаних у справі про банкрутство грошових вимог кредиторів боржника.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

16. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2024 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2023 у справі № 904/5693/20.

17. Підставою касаційного оскарження скаржниця визначила пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України), оскільки вважає, що суд апеляційної інстанції застосував частину шосту статті 34 КУзПБ без врахування висновків щодо її застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 27.07.2022 у справі № 902/1023/19, від 09.03.2023 у справі № 904/6900/20.

18. Скаржниця вважає, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що загроза неплатоспроможності боржника виникла задовго до введення в дію КУзПБ, зокрема, частини шостої статті 34 цього Кодексу, якою запроваджено інститут солідарної відповідальності керівника боржника, а тому згідно з правилом незворотності дії законів у часі, закріпленим в статті 58 Конституції України, приписи наведеної норми КУзПБ не підлягали застосуванню до спірних правовідносин.

19. Крім того, ОСОБА_1 вважає, що суд не врахував також того, що вона як керівник боржника двічі зверталася до господарського суду із заявами про відкриття провадження у справі про банкрутство, проте суд апеляційної інстанції обидва рази скасував ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "МЕТАЛ-КОРТ" з прийняттям нових рішень про відмову у відкритті справи про банкрутство.

Б. Позиція розпорядника майна щодо касаційної скарги

20. У письмових поясненнях, що надійшли до Верховного Суду 30.05.2024, арбітражний керуючий Касаткін Д. М. процитував висновки Верховного Суду у справі №911/293/21 (911/682/22) щодо застосування частини шостої статті 34 КУзПБ, які просив врахувати, та навів перелік інших постанов Верховного Суду з аналогічними висновками.

21. 11.12.2024 до Верховного Суду надійшла заява (письмові пояснення) арбітражного керуючого Касаткіна Д. М. щодо касаційної скарги ОСОБА_1 з урахуванням правових висновків судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21. Розпорядник майна вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції повністю узгоджується із правовою позицією судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

В. Касаційне провадження

22. 08.04.2024 Верховний Суд постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2024 у справі № 904/5693/20, а 30.05.2024 - зупинив касаційне провадження до закінчення перегляду судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/3236/21 та оприлюднення повного тексту судового рішення у зазначеній справі.

23. 14.10.2024 Верховний Суд постановив ухвалу про поновлення касаційного провадження у справі та призначив справу до розгляду на 12.12.2024.

24. 11.12.2024 до Верховного Суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Кошарної С. С., мотивоване неможливістю явки у судове засідання у цій справі у зв`язку із необхідністю її участі 12.12.2024 як представника сторін в судових засіданнях у двох інших справах, які розглядаються Господарським судом Дніпропетровської області.

25. Відповідно до частини першої статті 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

26. За змістом частини другої статті 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

27. За змістом статті 56 ГПК сторона може брати участь у судовому процесі особисто або через представника. Особиста участь особи у справі не позбавляє її права мати в цій справі представника. При цьому кількість представників, яким надається право представляти особу у судовому процесі, законодавчо не обмежена.

28. Крім того, відповідно до частини першої статті 202 ГПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

29. З огляду на наведені вище приписи законодавства, а також враховуючи, що позиція ОСОБА_1 щодо спірних правовідносин викладена письмово у поданій нею касаційній скарзі, скаржниця не була позбавлена можливості із залученням іншого представника взяти участь у судовому засіданні, з огляду на те, що явка в судове засідання учасників справи не визнавалася обов`язковою, а відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, беручи до уваги суб`єктивне право представника сторони спору щодо визначення пріоритетності судових засідань, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення цього клопотання.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

30. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно з частиною першою статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

31. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина четверта статті 300 ГПК України).

32. Предметом касаційного розгляду у цій справі є питання дотримання судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви розпорядника майна про покладення солідарної відповідальності на колишнього керівника боржника за незадоволення вимог кредиторів.

33. У цій справі розпорядник майна боржника - арбітражний керуючий Касаткін Д. М. звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою, в якій просив визнати ОСОБА_1 , яка виконувала повноваження керівника ТОВ "МЕТАЛ-КОРТ" такою, що допустила порушення приписів частини шостої статті 34 КУзПБ та покласти на неї солідарну відповідальність за вимогами кредиторів у справі про банкрутство ТОВ "МЕТАЛ-КОРТ" у загальному розмірі 11 353 694,87 грн.

34. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви з підстав необґрунтованості, оскільки вважав, що неодноразові звернення ОСОБА_1 до господарського суду із заявами про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Метал-Корт" свідчать про відсутність її бездіяльності як керівника товариства, у зв`язку з чим не вбачав підстав для притягнення ОСОБА_1 до солідарної відповідальності у порядку частини шостої статті 34 КузПБ.

35. Натомість суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку; суд встановив, що загроза неплатоспроможності боржника виникла ще на 1-й квартал 2017 року і не припинялася та продовжувала існувати аж до дня відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Метал-Корт" за заявою кредиторів цього товариства. Тому, за висновком цього суду, ОСОБА_1 не виконала визначеного частиною шостою статті 34 КузПБ обов`язку звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у місячний строк з моменту виникнення загрози неплатоспроможності.

36. За приписами абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ (в редакції цього Кодексу, чинній на момент звернення арбітражного керуючого із заявою про покладення солідарної відповідальності) боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

37. Згідно з абзацом другим частини шостої статті 34 КУзПБ, якщо керівник (а згідно зі змінами, внесеними Законом України від 20.03.2023 № 2971-IX, - органи управління боржника) допустив порушення цих вимог, то він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання щодо порушення керівником боржника (згідно зі змінами, внесеними Законом України від 20.03.2023 № 2971-IX, - органами управління боржника) зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи (зазначених осіб).

38. Отже, солідарна відповідальність полягає у залученні третіх осіб - керівника боржника (органів управління боржника), який (які) не звернувся (звернулися) до господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство в місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності юридичної особи, щодо якої в подальшому відкрито та здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов`язку з виконання грошових зобов`язань боржника. Тобто солідарна відповідальність є правовим механізмом захисту та відновлення прав кредиторів (які були необізнані з вини боржника про стан його неплатоспроможності як під час вступу з ним у господарські відносини, так й після цього, під час погіршення платоспроможності боржника до стану загрози неплатоспроможності) за рахунок особистого майна керівника (органів управління) боржника, тобто майна, відмінного від майна боржника (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 910/3191/20, від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20, від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19, від 30.03.2023 у справі № 910/13909/20, від 20.07.2023 у справі № 924/408/21).

39. Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21, висновки якої згідно з частиною четвертою статті 300 ГПК України враховуються при розгляді цієї справи, зазначила, що солідарна відповідальність покладається за порушення (неподання боржником, який перебував у стані загрози неплатоспроможності, заяви про відкриття справи про банкрутство), наслідком якого є неможливість виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами у разі задоволення вимог одного або кількох кредиторів боржника. Тому солідарна відповідальність має деліктну природу, що узгоджується із частиною першою статті 1166 ЦК України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (пункт 10.15 постанови).

40. Саме у такому розумінні Велика Палата Верховного Суду витлумачила положення про інший вид відповідальності третіх осіб за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство - про субсидіарну відповідальність, а саме частину другу статті 61 КУзПБ в постанові від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункти 78-81), застосувавши підхід, відповідно до якого доведенням боржника до банкрутства боржнику завдаються збитки, які і спричиняють його неплатоспроможність, і завдані не кредиторам боржника, а самому боржнику.

41. Хоча інститути солідарної відповідальності керівника/органів управління боржника та субсидіарної відповідальності мають різну правову природу, проте мають і подібні риси, які полягають в тому, що в обох випадках негативні наслідки правопорушень настають у зв`язку із зменшенням майнової сфери боржника через дії чи бездіяльність винних осіб. За правовою природою зазначене зменшення майнової сфери боржника є збитками (частина друга статті 22 ЦК України), які завдані боржнику такими особами (див. mutatis mutandis постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21 від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21).

42. Окрім того, судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у наведеній вище постанові зазначила, що законодавець не розділяє ні в часі, ні в кількості звернень і судових проваджень вирішення питання про покладення солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство, встановлюючи лише процедуру розгляду та вирішення такого спору: 1) встановлення порушення; 2) з подальшим покладенням за таке порушення солідарної відповідальності та стягнення із суб`єкта відповідної суми.

43. Такий підхід у вирішенні спору про покладення солідарної відповідальності у справі про банкрутство узгоджується із закріпленим статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом на ефективний засіб правового захисту.

44. Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду суд може задовольнити позов саме тоді, коли спосіб захисту, про який просить позивач, є ефективним, тобто може мати наслідком захист права без необхідності повторного звернення до суду, зокрема для вжиття інших, додаткових засобів захисту (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19, пункт 63), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 98).

45. У контексті наведеного вище, судове рішення про виявлення порушення без притягнення винної особи до відповідальності вочевидь не призводить до захисту будь-чиїх прав і створює потребу в повторному зверненні до суду, що порушує статтю 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та не відповідає усталеній практиці Великої Палати Верховного Суду (пункт 10.37 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21).

46. Тож належним та ефективним способом захисту при зверненні із заявою про покладення солідарної відповідальності є пред`явлення вимог щодо встановлення порушення із покладенням за таке порушення солідарної відповідальності з одночасним стягненням із суб`єкта відповідної суми.

47. Правовий висновок подібного змісту наведений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.11.2024 у справі № 924/784/23, від 19.11.2024 у справі № 910/3070/21, який підлягає врахуванню при розгляді цієї справи згідно з приписами частини четвертої статті 300 ГПК України.

48. У справі, яка розглядається, розпорядник майна звернувся до суду у межах справи про банкрутство ТОВ "Метал-Корт" із заявою, в якій просив: визнати ОСОБА_1 , яка виконувала повноваження керівника ТОВ "МЕТАЛ-КОРТ" такою, що допустила порушення приписів частини шостої статті 34 КУзПБ та покласти на неї солідарну відповідальність за вимогами кредиторів у справі про банкрутство ТОВ "МЕТАЛ-КОРТ" у загальному розмірі 11 353 694,87 грн.

49. Отже, з урахуванням наведених вище правових позицій, оскільки арбітражний керуючий у цій справі не заявляв вимогу про стягнення із суб`єкта солідарної відповідальності збитків, обраний ним спосіб захисту права не є ефективним, оскільки не призводить до захисту порушеного права та створює потребу у повторному зверненні до суду.

50. Велика Палата Верховного Суду дотримується сталої позиції, що обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин (постанови від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 52), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155), від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 (пункт 148)), що в свою чергу виключає відмову в задоволенні позову в зв`язку з його необґрунтованістю.

51. Верховний Суд зауважує, що у цьому випадку самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні заяви є неефективний спосіб захисту, який обраний арбітражним керуючим.

52. З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції дійшов передчасних висновків щодо обґрунтованості заявлених розпорядником майна, не врахувавши, що обраний останнім спосіб захисту є неефективним. Зі свого боку, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні такої заяви, проте касаційний суд вважає правильною відмову виключно з мотивів, викладених у цій постанові.

53. Зважаючи на те, що наведене вище є самостійною підставою для відмови в позові, колегія суддів не вважає за необхідне давати відповідь на кожен аргумент касаційної скарги з огляду на висновки Європейського суду з прав людини у справах "Проніна проти України", "Руїз Торіха проти Іспанії" (хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент), оскільки в такому разі прийняття рішення про відмову у задоволенні заяви про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника з підстав неефективності обраного заявником способу захисту не залежить від інших встановлених судом обставин.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

54. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішенні у відповідній частині або змінити рішення у відповідній частині, не передаючи справу на новий розгляд.

55. Згідно зі статтею 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

56. За наведених обставин колегія суддів, виходячи з наданих процесуальним законом повноважень, вважає за необхідне постанову суду апеляційної інстанції скасувати, мотивувальну частину ухвали суду першої інстанції змінити, виклавши її в редакції цієї постанови, а в решті вказану ухвалу - залишити без змін. З цих підстав касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 300, 301, 308 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2024 у справі № 904/5693/20 скасувати.

3. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2023 змінити, виклавши її мотивувальну частину у редакції цієї постанови. В решті Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2023 у справі № 904/5693/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Білоус

В. Картере