Постанова

від 10.06.2024 по справі 904/5210/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2024 року м. Дніпро Справа № 904/5210/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Коваль Л.А.

при секретарі судового засідання: Ліпинському М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Садового товариства "Трубник"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Бажанова Ю.А.) від 31.01.2024р. у справі № 904/5210/23

за позовом ОСОБА_1 , м. Нікополь Дніпропетровської області

до Садового товариства "Трубник", м. Нікополь Дніпропетровської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Виконавчий комітет Нікопольської міської ради, м. Нікополь Дніпропетровської області

про визнання недійсним рішення зборів, скасування державної реєстрації змін, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023р. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просив:

- визнати недійсним рішення загальних зборів Садового товариства "Трубник", що оформлене протоколом від 08.08.2020;

- скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - Садове товариство "Трубник" (ЄДРПОУ: 20233953), а саме: зміна керівника юридичної особи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що про загальні збори, які начебто, відбулись 08.08.2020 відповідач, в порушення вимог Статуту та законодавства, не повідомляв членів садового товариства. На момент проведення загальних зборів кількість членів товариства становила 633 особи, однак згідно з протоколом №12 від 08.08.2020 присутніми на зборах було 306 осіб, тобто був відсутній кворум. Також позивач ставить під сумнів сам факт проведення зборів оскільки адреса, яка зазначена у протоколі є юридичною адресою багатьох заводів, тому з урахуванням пропускної системи, кількості присутніх фізично неможливо провести збори за 1 год. 30 хв.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2024р. у справі № 904/5210/23:

- позов ОСОБА_1 до Садового товариства "Трубник" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Виконавчого комітету Нікопольської міської ради про визнання недійсним рішення зборів, скасування державної реєстрації змін задоволено;

- визнано недійсним рішення загальних зборів Садового товариства "Трубник" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр-т Трубників, 56, код ЄДРПОУ 20233953), що оформлене протоколом від 08.08.2020;

- скасовано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - Садове товариство "Трубник" (код ЄДРПОУ 20233953), а саме: зміна керівника юридичної особи (номер запису 1002301070010000827 від 09.09.2020);

- стягнуто з Садового товариства "Трубник" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр-т Трубників, 56, код ЄДРПОУ 20233953) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Московським МВ ХМУ УМВС України у Харківській області 14.12.2001; 10.01.1968 року народження (ідентифікаційного номеру немає) 5 368,00 грн. судового збору.

Не погодившись з даним рішенням господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Садове товариство "Трубник", в якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2024р. у справі № 904/5210/23 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник, зокрема, зазначає наступне:

-при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності з поважних причин, оскільки про існування спірного рішення позивачу стало відомо ще 12.09.2020р., а поважні причини пропуску строку відсутні;

-оскаржуване судове рішення не містить належного обгрунтування тих висновків, що були покладені в основу рішення, а судом першої інстанції не надано належної оцінки доказам поданим відповідачем в обгрунтування заперечень проти позову;

- судом першої інстанції не враховано, що позивачем в порушення встановленого ГПК України порядку, а саме в письмових поясненнях та усно в судовому засіданні були конкретизовані позовні вимоги щодо скасування номеру запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу - Садове товариство "Трубник".

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Садового товариства "Трубник" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2024р. у справі № 904/5210/23, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 10.06.2024р.

Представник скаржника в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсягу та просив її задовольнити.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу безпідставною, посилаючись при цьому на порушення вимог чинного законодавства та статуту Садового товариства "Трубник" під час скликання та проведення загальних зборів 08.08.2020р., а також на пред`явлення ним позову в межах строку позовної давності.

Третя особа не скористалася правом участі в судовому засіданні, про час та місце його проведення була повідомлена апеляційним судом належним чином.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що явка учасників справи в судове засідання апеляційним судом не визнавалася обов`язковою, а їх неявка не перешкоджає апеляційному перегляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті за відсутності представника третьої особи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника скаржника та позивача, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, Садове товариство "Трубник" зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 06.08.2003 номер запису 12301200000000827.

ОСОБА_1 є членом Садового товариства "Трубник" з 25.09.2013, що підтверджується членською книжкою № 502.

Відповідно до пункту 5.1 Статуту Садового товариства "Трубник" (в редакції від 17.09.2016) член товариства має право брати участь в діяльності Товариства і в управлінні його справами, обирати і бути обраним до органів управління і контролю, вносити пропозиції про поліпшення діяльності Товариства, усуненні недоліків в роботі його органів і посадовців.

Згідно з пунктом 1.4. Статуту Садового товариства "Трубник" загальні збори членів Товариства є вищим органом управління.

Управління Товариством здійснюється на основі самоврядування, широкої гласності, активної участі всіх членів в рішенні з питань його діяльності. Самим найвищим органом товариства є збір або збір уповноважених членів (пункт 9.1 Статуту Садового товариства "Трубник").

Згідно з приписами пунктів 9.2 Статуту Садового товариства "Трубник" загальні збори членів Товариства:

обирають строком на три роки обирає голову правління, правління, бухгалтера, ревізійну комісію (пункт 9.2.2);

за поданням правління, у разі потреби, вирішують питання про дострокове переобрання голови (пункт 9.2.12).

Згідно з пунктом 9.4. Статуту Садового товариства "Трубник" збори правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини членів товариства. Рішення приймаються простою більшістю голосів відкритим голосуванням.

Вибраними вважаються кандидати, за яких проголосувало більше половини учасників загальних зборів (пункт 9.5 Статуту Садового товариства "Трубник").

За приписами пункту 9.8 Статуту Садового товариства "Трубник" громадяни, які не є членами Товариства, а також мають судимість за розкрадання, хабарництво і інші корисливі злочини, не можуть бути вибраними головою правління, членами правління і рев. комісії.

Згідно з протоколом №12 загальних зборів членів Садівничого товариства "Трубник" (код ЄДРПОУ 20233953) 08.08.2020 відбулись загальні збори, на яких зареєстровано 306 членів СТ "Трубник" (списки знаходяться у голови правління) з таким порядком денним:

1. Обрання голови. Секретаря та лічильну комісію зборів СТ "Трубник".

2. Звільнення голови правління СТ "Трубник".

3. Обрання нового голову правління СТ "Трубник" та надання повноважень для державної реєстрації змін, що відбулись.

За результатами зборів прийняті рішення, оформлені протокол №12 загальних зборів членів Садівничого товариства "Трубник" (код ЄДРПОУ 20233953):

1) по першому питанню:

1. Обрано головою зборів ОСОБА_2 . Проголосували: за 306, проти 0, утримались 0.

2. Обрано секретарем зборів ОСОБА_3 . Проголосували: за 306, проти 0, утримались 0.

3. Обрано лічильну комісію у складі: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Проголосували: за 306, проти 0, утримались 0.

2) по другому питанню:

1. Звільнити ОСОБА_7 з займаної посади з 08.08.2020. Проголосували: за 306, проти 0, утримались 0.

3) по третьому питанню:

1. Обрати головою правління СТ "Трубник" ОСОБА_8 та включити ОСОБА_8 до складу осіб, що мають право вчиняти дії від імені юридичної особи, у т.ч. підписувати договори з 09.08.2020. Проголосували: за 306, проти 0, утримались 0.

09.09.2020 відбулась державна реєстрація змін відомостей про юридичну особу номер запису 1002301070010000827: зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особо; зміна керівника або відомості про керівника юридичної особи; зміна фізичних осіб або відомостей про фізичних осіб платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у томі числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.

ОСОБА_1 , не погоджуючись із зазначеними рішеннями звернувся до господарського суду та просив визнати їх недійсними, як таких, що ухвалені з недотриманням порядку проведення загальних зборів щодо повідомлення членів товариства, відсутністю кворуму на загальних зборах 08.08.2020, обранням головою правління особу, яку виключено зі складу членів товариства, отже ставить під сумнів факт проведення загальних зборів 08.08.2020, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.

Ухвалюючи оскаржуване рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд виходив з встановлених недотримання порядку проведення загальних зборів щодо повідомлення членів товариства та відсутніості кворуму на загальних зборах 08.08.2020, що є підставою для визнання недійсними недійсним рішень загальних зборів Садового товариства "Трубник", які оформлені протоколом від 08.08.2020 та відповідно для скасування запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу - Садове товариство "Трубник".

Також, суд першої інстанції надав оцінку поданій відповідачем заяві про застосування позовної давності до вимог позивача та дійшов висновку, що строк позовної давності за вимогами позивача на дату звернення з позовом до суду не сплинув.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Стаття 55 Господарського кодексу України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 Господарського кодексу України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.

Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (стаття 93 Господарського кодексу України).

Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 Господарського кодексу України).

Зазначені норми кореспондуються із нормами статей 83, 85, 86 Цивільного кодексу України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України "Про кооперацію".

За змістом положень статей 2, 6, 9 Закону України "Про кооперацію" кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність (ч. 1 ст. 8 Закону України "Про кооперацію").

Згідно з положеннями статті 12 Закону України "Про кооперацію", основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 509/577/18, члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про кооперацію", загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.

За умовами частини першої статті 12 Закону України "Про кооперацію", частини першої статті 99 Господарського кодексу України та пункту 5.1 Статуту Садового товариства "Трубник" одним з основних прав члена товариства є участь в управлінні товариством, обрання і можливість бути обраним до органів управління товариством.

Згідно з пунктом 9.4. Статуту Садового товариства "Трубник" збори правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини членів товариства. Рішення приймаються простою більшістю голосів відкритим голосуванням.

Згідно з Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань членами Садового товариства "Трубник" є 633 фізичні особи.

Як зазначено у протоколі № 12 загальних зборів членів Садівничого товариства "Трубник" (код ЄДРПОУ 20233953) від 08.08.2020 на зборах зареєстровано 306 членів СТ "Трубник" (списки знаходяться у голови правління).

Господарським судом Дніпропетровської області в ухвалі від 05.12.2023 запропоновано відповідачу надати до суду докази повідомлення учасників СТ Трубник про позачергові Загальні Збори з порядком денним на 08.08.2020 та список зареєстрованих на Зборах членів 08.08.2020 року з вказівкою правових підстав приймати участь у Загальних Зборах.

26.12.2023 Садовим товариством "Трубник" надано копію протоколу № 3 засідання правління із загальних питань інформування садівників СТ "Трубник" від 27.05.2023 з додатком у вигляді таблиці з підписами садоводів.

Згідно з поясненнями відповідача вказані документи зокрема підтверджують ознайомлення садоводів із датою проведення загальних зборів, а також із встановленням розміру членських внесків.

У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що про проведення загальних зборів та порядок денний члени товариства повідомлялись шляхом оголошення на дошці оголошень.

Так, в пункті 3 протоколу № 3 засідання правління із загальних питань інформування садівників СТ "Трубник" від 27.05.2023 зазначено, що садівники, що нижче підписались підтверджують, що повідомлення про проведення загальних зборів 08.08.2020 в терміни, зазначені в Статуті, було розміщене на дошці оголошень, а також повідомлено індивідуально.

Вказаний протокол підписано головою правління, секретарем, членами правління та садівником Аксьоновою Н.С. (всього 8 підписів).

Також відповідачем надані "підписи членів СТ "Трубник" за результатами опитування" на 7 арк.

Між тим, як вірно вказано судом першої інстанції, вказані "підписи членів СТ "Трубник" за результатами опитування" не містять ні дати їх складення, ні переліку питань щодо яких проведено опитування, ні рішення товариства щодо проведення такого опитування.

Отже, подані відповідачем документи не підтверджують дотримання порядку скликання та проведення загальних зборів 08.08.2020, зокрема повідомлення усіх членів товариства про їх скликання та наявність кворуму на зборах.

Верховний Суд зазначав, що при виникненні спору, має бути доведено реальність вчинення дій з направлення кооперативом кореспонденції адресату та дотримання строків повідомлення, встановлених статтею 15 Закону України "Про кооперацію" (пункт 5.31 постанови Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 916/2506/20).

Неповідомлення члена кооперативу про проведення загальних зборів членів кооперативу є достатньою підставою для визнання недійсними відповідних рішень.

Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера, члена) товариства. Також слід з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори.

Права члена кооперативу можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. При цьому позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами членів рішень, оскільки вплив члена на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 06.08.2020 у справі № 918/636/19.

Таким чином, правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах є однією зі складових корпоративних прав, отже зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Зокрема, рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання.

Саме такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладено в постанові від 28.01.2020 у справі № 924/641/17.

Особа, яка скликає загальні збори учасників, повинна вжити всіх розумних заходів для повідомлення учасників про проведення цих зборів. Обраний особою, що скликає загальні збори учасників, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 10.05.2018 у справі № 906/592/17.

У випадку заперечення учасником факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється.

Даний правовий висновок Верховного Суду викладено в постановах від 05.05.2020 у справі № 916/1996/19 та від 06.02.2020 у справі № 906/307/19.

Для юридичної особи будь-якої організаційно-правової форми безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (ст. ст. 59, 60 Закону України "Про господарські товариства", ст. ст. 41, 42 Закону України "Про акціонерні товариства", ст. 15 Закону України "Про кооперацію").

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 03.03.2020 у справі № 922/756/19, від 21.04.2020 у справі № 927/411/19, від 05.05.2020 у справі № 916/1996/19).

Кворум встановлена законом, статутом організації або регламентом найменша кількість учасників зборів (засідання), необхідна для визнання даних зборів правомочними ухвалювати рішення з питань порядку денного. Тобто кворумом є найменша кількість членів зібрання, за якої воно вважається законним і може приймати правомочні рішення. Останній визначається або кількістю, або відсотковим відношенням до загального числа членів.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судова колегія наголошує, що відповідачем ані під час розгляду справи судом першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду, не надано суду доказів належного повідомлення позивача про скликання на 08.08.2020 загальних зборів членів СТ "Трубник", а також доказів на підтвердження наявності необхідного кворуму на загальних зборах членів цього ьовариства.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову про визнання недійсними рішення загальних зборів Садового товариства "Трубник", що оформлене протоколом від 08.08.2020, як такого, що суперечить вимогам чинного законодавства та порушує права та інтереси позивача, а відповідні доводи апеляційної скарги цього висновку не спростовують.

Обгрунтованим є оскаржуване рішення і в частині скасування у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу - Садове товариство "Трубник" (код ЄДРПОУ 20233953), а саме: зміна керівника юридичної особи (номер запису 1002301070010000827 від 09.09.2020), адже вона здійснювалася на підставі спірного рішення загальних зборів.

Так, 09.09.2020 відбулась державна реєстрація змін відомостей про юридичну особу номер запису 1002301070010000827: зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особо; зміна керівника або відомості про керівника юридичної особи; зміна фізичних осіб або відомостей про фізичних осіб платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у томі числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.

За приписами пункту 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи.

При цьому, апеляційний суд відхиляє доводи скаржника щодо конкретизації позивачем позовних вимог про скасування номеру запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу - Садове товариство "Трубник" в письмових поясненнях та усно в судовому засіданні, що суперечить вимогам ГПК України, адже позивачем, у цьому випадку, не здійснювалося зміни предмету або підстав позову, а лише додатково зазначено номер запису в реєстрі державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, яку він просить скасувати, тобто уточнено вимоги, що хоча і не передбачено нормами ГПК України, втім не призвело до ухвалення неправильного рішення, тому в силу ст. 277 ГПК України не є підставою для його скасування.

Безпідставними є і доводи скаржника щодо пропуску позивачем строку позовної давності та безпідставного визнання судом першої інстанції поважним пропуску позивачем цього строку.

Так, статтею 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з приписами статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Водночас, у силу приписів частин першої та другої статті 258 Цивільного кодексу України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у постанові від 14.09.2022 у справі № 909/298/21 зауважив на тому, що частину другу статті 258 Цивільного кодексу України було доповнено вищенаведеним пунктом Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", який набрав чинності 17.06.2018 та сфера застосування якого обмежується регламентацією правовідносин щодо правового статусу товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядку їх створення, діяльності та припинення, прав та обов`язків їх учасників.

Враховуючи те, що (1) зміни до Цивільного кодексу України внесені саме Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", (2) позовна давність щодо оскарження рішень акціонерних товариств визначена окремо спеціальним законом, (3) стаття 258 Цивільного кодексу України не містить тлумачення терміну "товариство", Верховний Суд дійшов до висновку про те, що законодавцем диференційовано встановлено правила позовної давності для вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів окремих юридичних осіб (один рік - для товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю; три місяці - для акціонерних товариств; три роки (загальна позовна давність) - для інших юридичних осіб та громадських об`єднань, зокрема для творчих спілок, як неприбуткових професійних об`єднань у формі громадських організацій).

Також Верховний Суд виходив із того, що Конституційний Суд України зазначив, що строки звернення до суду як складова механізму реалізації права на судовий захист є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників правовідносин (абзац п`ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 22.02.2012 №4-рп/2012).

Застосування різних строків давності для оскарження рішень загальних зборів учасників товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (один рік), акціонерних товариств (три місяці) та інших юридичних осіб (три роки) має легітимну мету - забезпечення доступу до суду, а не навпаки - його обмеження для простих громадян - учасників громадських об`єднань (непідприємницьких товариств), як у цій справі, шляхом застосування розширювального тлумачення норми закону.

Враховуючи, що предметом оскарження у цій справі є рішення загальних зборів садового товариства, позовна давність до спірних правовідносин складає три роки. Оскаржуване рішення загальних зборів датовано 08.08.2020.

Разом з цим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020 було доповнено Розділ IX Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Так, Всесвітня організація охорони здоров`я (ВООЗ) 11.03.2020 оголосила пандемію коронавірусу. Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2).

Водночас, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" № 2120-IX від 15.03.2022 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 такого змісту: "у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".

Відповідно Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"" від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ на території України з 24.02.2022 запроваджений воєнний стан, який триває як на час звернення позивача з позовом до суду та і станом на час ухвалення рішення у справі.

Таким чином, як вірно виснував місцевий господарський суд, позивач звернувся з даним позовом до господарського суду в межах позовної давності, відтак заява відповідача про застосування позовної давності задоволенню не підлягає.

З огляду на усе вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, оскаржуване рішення відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2024р. у цій справі відсутні.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 6 441,60 грн. слід покласти на останнього.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Садового товариства "Трубник" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2024р. у справі № 904/5210/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2024р. у справі № 904/5210/23 залишити без змін.

Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на Садове товариство "Трубник".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 12.06.2024 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя Л.А. Коваль