Ухвала

від 13.06.2024 по справі 904/2874/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

13.06.2024 м.Дніпро Справа № 904/2874/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі головуючого судді: Іванова О.Г. доповідач,

перевіривши матеріали апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фестивальний" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2023 (суддя Мілєва І.В., м. Дніпро, повний текст якої підписаний 08.08.2023) у справі №904/2874/23

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фестивальний", Дніпропетровська область, м. Дніпро

про стягнення 279 212,92 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2023 позов задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фестивальний" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 279 212,92 грн, з яких: 168 874,99 грн основний борг, 26 867,04 грн пеня, 14 123,51 грн 3% річних, 69 347,38 грн інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 4188,19 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фестивальний", в якій, з посиланням на порушення при його ухваленні норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати в частині стягнення пені в сумі 26 867,04 грн., 14 123,51 грн 3% річних, 69 347,38 грн. інфляційних втрат, а також витрат по сплаті судового збору в сумі 4188,19 грн. В іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2023 у справі №904/2874/23 залишити без змін.

Одночасно у змісті скарги викладено клопотання про поновлення строку на його оскарження, яке обгрунтовано необізнаністю із наявним рішенням, поданням 01.11.2023 до суду апеляційної інстанції скарги, руху якої не відбулось, відповіддю суду на запит інформації стосовно відсутності відповідної реєстрації скарги.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванов О.Г. (доповідач), судді Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 05.06.2024 здійснено запит матеріалів справи №904/2874/23 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

10.06.2024 матеріали справи №904/2874/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Вирішуючи питання про відповідність апеляційної скарги нормам чинного законодавства, суд вирішив, що скаргу слід залишити без руху, враховуючи наступне.

Пунктом 3 частини 3 ст.258 ГПК України встановлено, що до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Статтею 259 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Зокрема, за положеннями ч.ч. 5-8 ст. 42 ГПК України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Відповідно до пунктів 25, 26 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС регламентовано, що процесуальні та інші документи, пов`язані з розглядом справ у суді та розглядом у Вищій раді правосуддя справ про порушення суддею (прокурором) вимог щодо несумісності, дисциплінарного проступку судді, втручання в діяльність судді, можуть подаватися до суду та Вищої ради правосуддя в електронній формі виключно з використанням підсистеми "Електронний суд".

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

За приписами п.29 Положення у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.

В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.

Так, обидві сторони у справі мають зареєстровані електронні кабінети у системі ЄСІТС «Електронний суд», а скарга направлена відповідачем через відповідну систему в електронному вигляді.

При цьому, до матеріалів скарги апелянтом не надано автоматично сформованого системою доказу квитанції, про надсилання до електронного кабінету іншого учасника апеляційної скарги.

Відтак, апелянтом жодним чином не підтверджено виконання п.3 ч.3 ст.258 ГПК України щодо направлення скарги сторонам у справі (позивачу).

Крім того, за приписами ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали (рішення) суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти (двадцяти, відповідно) днів з дня вручення йому відповідного ухвали (рішення) суду (частина 2). Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 261 цього Кодексу (частина 3).

Згідно з матеріалами справи, рішення у цій справі ухвалено без повідомлення (виклику) сторін 08.08.2023, повний текст якого виготовлено та підписано також 08.08.2023, отже, строк на апеляційне оскарження рішення суду, визначений законодавством, сплив 28.08.2023. Скаржником апеляційна скарга подана до суду апеляційної інстанції через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» з пропуском встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку 04.06.2024.

За змістом частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані неповажними.

Тобто, законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він поновленню.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

У клопотанні скаржник просить поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення суду.

В обґрунтування поважності причин пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення скаржник, зокрема, зазначив, що про наявність судового рішення відповідач дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень та 01.11.2023 подав апеляційну скаргу, втім, під час моніторингу сайту «Судова влада» відповідач не дочекався появи інформації про справу та звернувся до суду за поясненнями, з чого йому стало відомо, що скарга у суді не реєструвалась, та повідомлено про можливість подати скаргу через «Електронний суд» з метою фіксації надходження.

Розглянувши відповідне клопотання, апеляційний господарський суд визнає підстави, наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, неповажними і недоведеними належними доказами, з урахуванням наступного.

Відповідно до висновків, наведених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.12.2020 у справі № 1-7/158-09-3124: "Верховний Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. Також, до клопотання чи заяви повинні бути додані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами."

Такі ж висновки підтверджені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.11.2021 у справі №910/2475/21, від 14.12.2022 у справі №910/9211/20Є, від 27.06.2023 у справі №910/4473/21 (910/19757/21).

Як підтверджено матеріалами справи, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фестивальний" (ЄДРПОУ 41214563), є: 49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд.47.

Позивачем позов направлено саме за цією адресою, про що у справі містять докази поштова накладна від 03.06.2023 з описом вкладення у цінний лист.

Оскільки на момент подачі позову відповідач не мав зареєстрованого електронного кабінету ухвалу про відкриття провадження у справі від 06.06.2023 судом направлено йому рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Втім, із адреси відповідача зазначений процесуальний документ повернувся з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» (а.с.52-53).

Системний аналіз статті 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 99-2, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (зазначена правова позиція є сталою у господарському процесі та викладена у численних постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19 та від 01.03.2023 у справі № 910/18543/21, від 13.06.2023 у справі №911/2735/21).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 24.04.2021 у справі №910/11849/20, від 07.09.2022 у справі №910/10569/21, від 13.06.2023 у справі №911/2735/21).

Суд акцентує, що апелянт є юридичною особою, на яку відповідно до статті 4, частини першої, пункту 10 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" покладено обов`язок зазначати достовірні дані щодо власного місцезнаходження, які відповідно до статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок" та Правил надання послуг поштового зв`язку.

Отже, вказане дає підстави вважати, що така адреса відповідача є актуальною, а відтак саме на особу, місцезнаходження якої визначено конкретною адресою, покладено обов`язок перевіряти надходження поштової кореспонденції.

Відповідач, зазначеного обов`язку не дотримався, не забезпечив вчасне отримання за адресою свого місцезнаходження кореспонденції, як від позивача позову, так і від суду (процесуальних документів).

Рішення від 08.08.2024 так само повернулось до суду з адреси відповідача з позначенням «За закінченням терміну зберігання» (а.с.61-65).

Щодо зазначених підстав неотримання кореспонденції скаржник нічого не зазначив.

Наголосив, що вперше скаргу подав до суду 01.11.2023. При цьому, надав копію першого аркушу скарги нібито з проставленням печатки суду про прийняття документу.

Натомість, згідно пояснювальної записки провідного спеціаліста відділу документообігу та контролю (канцелярії) суду Великої Олени, після перевірки у комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», в якому здійснюється реєстрація документів, апеляційна скарга по справі 01.11.2023 не надходила і не реєструвалась; в той же час, згідно своїх посадових обов`язків працівник канцелярії після отримання документів має їх зареєструвати та відсканувати; після перевірки сканованих документів за 01.11.2023 по 29.12.2023 надходження відповідної скарги не встановлено. При цьому, до запиту представника відповідача на адресу суду був наданий не оригінальний примірник першого аркушу скарги, а його сканована копія.

Відтак, апелянтом жодним чином не обґрунтований пропуск строку на оскарження рішення суду з 28.08.2023 по 01.11.2023, та не доведено належними доказами (оригіналом першого аркуша скарги), що останній дійсно звертався до суду 01.11.2023.

Таким чином, суд констатує, що Апелянтом у клопотанні наведені лише доводи невчасного подання скарги, в той же час, конкретних доказів (зокрема за період з 28.02.2023 по 01.11.2023), які б свідчили про об`єктивні та непереборні обставини невчасного виконання процесуальних дій, зокрема з подачі апеляційної скарги, останнім не надано.

Частиною 2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

За змістом частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані неповажними.

Зважаючи на викладене, апелянту надається право протягом встановленого судом строку усунути недоліки апеляційної скарги та надати докази направлення скарги позивачу (зокрема квитанцію ЄСІТС про направлення через «Електронний суд») та надати заяву/клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з відповідними доказами та обґрунтуванням інших причин такого пропуску.

Слід звернути увагу, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом не поважними.

Керуючись ст. ст.174, 234-235, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фестивальний" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2023 у справі №904/2874/23 залишити без руху.

2. Апелянту протягом 5 днів з дня отримання ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме:

- надати докази направлення скарги позивачу (зокрема квитанцію ЄСІТС про направлення через «Електронний суд»);

- надати заяву/клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з відповідними доказами та обґрунтуванням інших причин такого пропуску.

3. У разі не усунення недоліків у зазначений судом строк настають наслідки, передбачені ч.4 ст. 174, ч.8 ст. 260, ст.261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Інформацію по справі учасники справи можуть отримати на сторінці Центрального апеляційного господарського суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/sud4876/ або переглянути процесуальні документи по справі на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/

Головуючий суддя О.Г. Іванов