Рішення

від 12.06.2024 по справі 904/1394/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2024м. ДніпроСправа № 904/1394/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія", м. Миколаїв

до Комунального підприємства "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.

про стягнення заборгованості у сумі 471 456 грн 11 коп.

Суддя Рудь І.А.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Комунального підприємства "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради заборгованість в сумі 471 456 грн 11 коп., з яких: 372 420 грн 30 коп. - борг за спожиту електричну енергію, 99 035 грн 81 коп. - борг за розподіл електричної енергії.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань щодо оплати електричної енергії на загальну суму 471 456 грн 11 коп., спожитої у грудні 2023 року, за укладеним між сторонами договором № 100/322 від 30.01.2023 з урахуванням Комерційної пропозиції, що є Додатком 2 до договору.

Ухвалою суду від 03.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визнано справу малозначною та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.

18.04.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява, в якій останні просить суд продовжити на 10 календарних днів строк для подання відзиву на позовну заяву по справі № 904/1394/24.

Ухвалою суду від 23.04.2024 заяву представника відповідача про продовження строку на подання відзиву задоволено; продовжено строк на подачу відзиву на позов до 29.04.2024 включно.

29.04.2024 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позов, в якому останній вказує про те, що відповідно до Комерційної пропозиції, споживач здійснює оплату протягом 10 календарних днів з дня отримання акту прийняття товарної продукції.

Відповідач зазначає про те, що матеріали справи не містять доказів направлення позивачем у визначеному договором № 100/322 порядку та строки рахунку за грудень 2023 року та акту приймання-передавання товарної продукції за грудень 2023 року, що є наслідком не виникнення у КП «КПТД» ДОР» обов`язку з оплати товарної продукції за спірним договором, та спростовує доводи позивача про існування заборгованості відповідача.

02.05.2024 від позивача через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив на позов, в якому останній вказує про те, що оскільки відповідач не скористався своїм правом отримання рахунку у структурному підрозділі позивача або через персональну сторінку, позивач направив рахунки на поштову адресу відповідача, які зазначені в спірному договорі. Такі дії позивача повістю узгоджуються з положеннями чинного законодавства.

Позивач звертає увагу суду, що така правова позиція, щодо належного направлення рахунків на електронну адресу споживача, викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2024 у справі № 904/644/22.

Крім того, позивач вказує про те, що у відзиві на позов, відповідач ставить під сумнів зміст поштового та електронного відправлення, вказуючи про те, що неможливо достеменно встановити, які саме документи містились у повідомленнях.

Проте відповідачем не надано доказів на спростування тієї обставини, що в зазначених повідомленнях були саме рахунки, а не інші за змістом документи.

При цьому, на протязі дії спірного договору, позивач направляв рахунки та акти прийняття-передання товарної продукції саме в такий спосіб-поштовим зв`язком та електронною поштою, при цьому відповідач своєчасно сплачував за рахунками до періоду грудень 2023 року. Отже, на думку позивача, відповідач вважав такий спосіб направлення рахунків на електронну та поштову адресу, достатніми для здійснення ним оплат за спірним договором.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з виконанням сторонами зобов`язань щодо поставки й оплати електричної енергії за договором про постачання (закупівлю) електричної енергії № 100/322 від 30.01.2023 у грудні 2023 року.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" (далі постачальник, позивач) та Комунальним підприємством "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради (далі споживач, відповідач) укладено договір про постачання (закупівлю) електричної енергії № 100/322 від 30.01.2023 (далі договір) (а.с. 10-14).

За цим договором постачальник передає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 1.1 договору).

Найменування товару: Електрична енергія (включаючи послуги з розподілу та передачі електричної енергії) відповідно до коду ДК 021:09310000-5 Електрична енергія. Постачання товару за цим договором передбачає поставку електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача за допомогою технічних засобів розподілу електричної енергії (п. 1.2 договору).

Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період з 01.02.2023 до 31.12.2023 року включно становить 754395,375 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи (п. 1.3 договору в редакції додаткової угоди № 5 від 04.10.2023).

Строк (термін) поставки товару: 3 01.02.2023 року до 31.12.2023 року включно (п. 2.1 договору).

Місце поставки (передачі) товару: м. Дніпро, вул. Бехтерева, 12, м. Дніпро, вул. Батумська, 13.

На межі балансової належності між оператором системи розподілу та споживачем (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору в редакції додаткової угоди № 5 від 04.10.2023, вартість електричної енергії за цим договором визначається з урахуванням суми очікуваної вартості обсягів постачання електричної енергії протягом періоду, вказаного в п. 1.3 цього договору, та становить: 3 951 650 000,00 грн., крім того ПДВ 790 330,00 грн., всього з ПДВ 4 741 980 грн 00 коп., у тому числі:

- загальний фонд: 3 951 650 000,00 грн., крім того ПДВ 790 330,00 грн., всього з ПДВ 4 741 980 грн 00 коп.;

- спеціальний фонд ___грн., враховуючи ПДВ _____ грн.;

- за рахунок відшкодованих коштів ____грн., враховуючи ПДВ ___ грн.,

- за рахунок власних коштів підприємства___ грн., враховуючи ПДВ ___ грн.

Ціна за 1 кВт*год електричної енергії за цим договором становить: з 01.09.2023 по 31.12.2023 становить 5,99204 грн. без ПДВ, ПДВ 1,19841 грн., разом з ПДВ 7,19045 грн. та складається з: закупівельної ціни на ринку електричної енергії, витрат постачальника та його дохідність, регульованого тарифу на послуги передачі електричної енергії та регульованого тарифу на послуги з розподілу у випадках, передбачених умовами комерційної пропозиції.

Постачальник є стороною, відповідальною за баланс своїх споживачів відповідно до положень «Правил ринку», витрати на врегулювання небалансів на балансуючому ринку електричної енергії покладаються на постачальника і включені до вартості електричної енергії та окремо споживачем не оплачуються.

Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії (актах прийняття-передавання товарної продукції чи актах прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг) за цим договором (п. 4.2 договору).

Розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць (п. 4.3 договору).

Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або в строк, визначений у комерційній пропозиції, прийнятій споживачем (п. 4.5 договору).

Споживач здійснює плату за послуги з розподілу електричної енергії у відповідності до умов комерційної пропозиції.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2023, а в частині проведення розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п. 12.1 договору).

За змістом заяви-приєднання (Додаток № 1 до договору) початком постачання електричної енергії є 01.02.2023. Оператор системи, з яким споживач уклав договір розподілу електричної енергії АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» (а.с. 14).

Відповідно до змісту Комерційної пропозиції (Додаток № 2 до договору) ціна 01.09.2023-31.12.2023 становить 7,19045 грн. за 1 кВт/год, з ПДВ.

Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему та в інший час, не заборонений чинним законодавством, спосіб.

Постачальник до 6 числа наступного за розрахунковим місяця надає споживачу рахунок на оплату за фактично спожиту електроенергію у попередньому місяці.

Споживач здійснює оплату протягом 10 календарних днів з дня отримання акту прийняття товарної продукції.

Строк дії договору та умови пролонгації: з 01.02.2023 та діє до 31.12.2023 включно, а в частині проведення розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

27.12.2023 між сторонами укладено додаткову угоду № 6 до спірного договору, відповідно до п. 1 якої сторони погодили зменшити суму договору на 657 699,13 грн., у т.ч. ПДВ 109 616,52 грн. Загальна сума договору складає 4 084 280 грн 87 коп., в т.ч. ПДВ 680 713, 48 грн.

Згідно даних комерційного обліку, наданих ОСР - АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», споживачем спожита/розподілена електрична енергія, за точками комерційного обліку зазначених в заяві-приєднання за період грудень 2023 року в кількості 65567 кВт*год. (а.с. 22).

На підставі зазначених даних комерційного обліку позивачем сформований рахунок № 100/322/12/1 від 08.01.2024 за спожиту електричну енергію в сумі 372 420 грн 30 коп. та розподіл електричної енергії в сумі 99 035 грн 81 коп., який разом з актом приймання-передавання товарної продукції був направлений на електронну та поштову адресу відповідача (а.с. 8-9, 28-31,34).

Споживач оплату електричної енергії у загальній сумі 471 456 грн 11 коп. за спірний період не здійснив, що й стало причиною виникнення спору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Згідно з положеннями статті 72 Закону України "Про ринок електричної енергії" роздрібний ринок функціонує для задоволення потреб споживачів у електричній енергії та пов`язаних з цим послуг.

Учасниками роздрібного ринку електричної енергії є споживачі, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачам (ч. 1).

Постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за відповідним договором постачання електричної енергії споживачу, укладеним відповідно до правил роздрібного ринку.

Оператор системи передачі та оператори систем розподілу забезпечують приєднання електроустановок споживачів до електричних мереж у порядку, встановленому статтею 21 цього Закону (ч. 2).

Передачу та розподіл електричної енергії, що постачається споживачам, здійснюють оператор системи передачі та оператори систем розподілу відповідно до договорів, що укладаються із споживачем та/або постачальником електричної енергії відповідно до кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу та правил роздрібного ринку.

Облік спожитої споживачем електричної енергії здійснюється постачальником послуг комерційного обліку (ч. 3).

Відносини між учасниками роздрібного ринку регулюються правилами роздрібного ринку та договорами між його учасниками. Правила роздрібного ринку оприлюднюються на офіційних веб-сайтах Регулятора та електропостачальників (ч. 4).

Споживачі мають право вільно обирати електропостачальників.

Споживачі одночасно можуть мати більше одного укладеного договору про постачання електричної енергії, за умови дотримання правил роздрібного ринку, кодексу комерційного обліку.

Постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам здійснюється постачальниками універсальної послуги відповідно до статті 63 цього Закону або іншими електропостачальниками (ч. 5).

Споживач сплачує за поставлену йому електричну енергію та надані послуги згідно з умовами договорів, укладених відповідно до правил роздрібного ринку (ч. 9).

За змістом пункту 3.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП), від 14.03.2018 № 312 (далі Правила, ПРРЕЕ), постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами.

Електропостачальники, які постачають електричну енергію споживачам на роздрібному ринку, мають самостійно розробити форму відповідного договору на основі примірного чи типового договору, який є додатком до цих Правил. Розроблені форми договорів електропостачальники мають оприлюднювати на своїх офіційних вебсайтах (п.3.2.1 ПРРЕЕ).

Відповідно до пункту 4.1 ПРРЕЕ розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.

Послуги з розподілу або передачі електричної енергії оплачуються відповідно до умов договору споживача з електропостачальником або споживачем, або електропостачальником на зазначений у відповідних договорах поточний рахунок оператора системи (п. 4.2 ПРРЕЕ).

Пунктом 4.3 ПРРЕЕ передбачено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду (п. 4.12 ПРРЕЕ).

Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку (п. 4.13 ПРРЕЕ).

Пунктом 5.1.2 ПРРЕЕ оператора системи зобов`язано, серед іншого, надавати послуги комерційного обліку у випадках та обсягах, визначених Кодексом комерційного обліку.

У підпункті 15 пункту 1.2.1 глави 1.2 Кодексу комерційного обліку, затвердженого постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018 (у редакції постанови НКРЕКП від 20.03.2020 № 716), визначено, що дані комерційного обліку електричної енергії (дані комерційного обліку) дані, отримані на основі вимірювання або розрахунковим шляхом під час здійснення комерційного обліку електричної енергії, а також дані про стан засобів комерційного обліку, що використовуються для здійснення розрахунків та проведення аналізу на ринку електричної енергії.

Згідно з отриманими оператором системи розподілу даними комерційного обліку (ЕІС-код 62Х5681300052939) на об`єкті відповідача останнім фактично спожито електричну енергію в грудні 2023 року в обсязі 65567 кВт*г, вартість якої, виходячи із вказаного у рахунку № 100/322/12/1 від 08.01.2024 за грудень 2023 року тарифу 4,7333300 грн/кВт*год (без ПДВ) становить 392 880 грн 09 коп. з ПДВ 20% (471 456 грн 11 коп.).

З огляду на умови пункту 4.5 договору та Комерційної пропозиції строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати спожитої ним у грудні 2023 року електричної енергії є таким, що настав.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Докази оплати відповідачем спожитої у лютому 2022 року електричної енергії у сумі 471 456 грн 11 коп. у матеріалах справи відсутні.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, стосовно того, що матеріали справи не містять доказів направлення позивачем у визначеному договором № 100/322 порядку та строки рахунку за грудень 2023 року та акту приймання-передавання товарної продукції за грудень 2023 року, господарським судом оцінюються критично, з огляду на таке.

Порядок надіслання актів та рахунків за спожиту електричну енергію, зокрема за допомогою електронної пошти та поштовим зв`язком, визначено положеннями пункту 4.14 ПРРЕЕ, а саме: платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу.

Платіжні документи (рахунки) надаються електропостачальниками споживачам безкоштовно.

Платіжні документи (рахунки) на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на вебсайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу.

Платіжний документ (рахунок) має надаватися споживачу в терміни та спосіб, визначені відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції або умов договору.

Датою отримання платіжного документа вважається:

1) дата вручення, що підтверджується підписом одержувача (споживача або його уповноваженої особи);

2) дата його отримання від кур`єра;

3) відмітка про реєстрацію вхідної кореспонденції;

4) дата його відкриття споживачем на персональній сторінці (особовому кабінеті) споживача на офіційному вебсайті електропостачальника, оператора системи, що може бути підтверджено програмною платформою, яка забезпечує роботу персональної сторінки з визначенням дати та часу його відкриття;

5) дата отримання іншими засобами комунікації (електронною поштою, факсимільним зв`язком тощо) чи в інший спосіб з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу та комерційною пропозицією та/або договором споживача на розподіл (передачу) електричної енергії;

6) третій календарний день з дати його отримання поштовим відділенням зв`язку, на території обслуговування якого розташований об`єкт споживача (у разі направлення засобами поштового зв`язку рекомендованим або цінним листом).

Оскільки відповідач не скористувався своїм правом отримання рахунку у структурному підрозділі позивача або через персональну сторінку, позивач направив рахунок та акт на поштову та електронну адресу відповідача, що були узгоджені сторонами в спірному договорі.

Крім того, господарський суд відзначає, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу (частина третя статті 2 ГПК України).

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частин першої та другої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.

Згідно з приписами частини першої статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до вимог статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 зі справи №910/4055/18, від 16.04.2019 зі справи № 925/2301/14).

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

До того ж, Верховний Суд наголошував, що стандарт доказування "вірогідність доказів", на відмінну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зміст цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що більш вірогідною обставиною є те, що позивачем були надіслані на поштову та електронну адресу відповідача спірний рахунок на оплату та акт приймання-передавання товарної продукції, що в свою чергу, не спростовано відповідачем належними та допустимими доказами.

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, стягненню з відповідача підлягає заборгованість за поставлену електричну енергію у розмірі 372 420 грн 30 коп. та заборгованість за розподіл електричної енергії у сумі 99 035 грн 81 коп., що разом складають 471 456 грн 11 коп.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З урахуванням вказаного, господарський суд зазначає, що інші доводи та міркування, викладені відповідачем у відзиві на позов, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради (50037, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Кемерівська, 35, код ЄДРПОУ 01985989) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" (54017, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Погранична, буд. 39/1, код ЄДРПОУ 42129888) 372 420 грн 30 коп. заборгованість за спожиту електричну енергію, 99 035 грн 81 коп. заборгованість за розподіл електричної енергії, 5 657 грн 47 коп. - витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 12.06.2024.

Суддя І.А. Рудь