ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
УХВАЛА
22.08.2024м. ДніпроСправа № 904/1394/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Курінової О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія", м. Миколаїв
про заміну боржника його правонаступником у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія", м. Миколаїв
про стягнення заборгованості у сумі 471 456 грн 11 коп.
Представники:
від стягувача (заявника): не з`явився;
від боржника: Сєдих Ю.М., адвокат, довіреність;
від зацікавленої особи: Сєдих Ю.М., адвокат, довіреність.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Комунального підприємства "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради заборгованість в сумі 471 456 грн 11 коп., з яких: 372 420 грн 30 коп. - борг за спожиту електричну енергію, 99 035 грн 81 коп. - борг за розподіл електричної енергії.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2024 позов задоволено, стягнуто з Комунального підприємства "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" 372 420 грн 30 коп. заборгованість за спожиту електричну енергію, 99 035 грн 81 коп. заборгованість за розподіл електричної енергії, 5 657 грн 47 коп. - витрат зі сплати судового збору.
11.07.2024 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2024, видано наказ.
14.08.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" через систему "Електронний суд" надійшла заява про заміну боржника його правонаступником у справі № 904/1394/24, в якій останній просить суд замінити сторону боржника з Комунального підприємства "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради на його правонаступника - Комунальне підприємство "Дніпропетровський обласний медичний центр соціально значущих хвороб" Дніпропетровської обласної ради щодо виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/1394/24 від 12.06.2024.
В обґрунтування поданої заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" посилається на лист Комунального підприємства "Дніпропетровський обласний медичний центр соціально значущих хвороб" Дніпропетровської обласної ради № 1297/24 від 17.07.2024, в якому зазначено, що на підставі рішення Дніпропетровської обласної ради № 377-19/VІІІ від 13.03.2024, затверджено передавальний акт, відповідно до якого, та згідно ст.ст. 107, 512-514, 520-521 ЦК України, усі права та обов`язки Комунального підприємства "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради перейшли до Комунального підприємства "Дніпропетровський обласний медичний центр соціально значущих хвороб" Дніпропетровської обласної ради.
Крім того, заявник вказує на те, що відповідно до відповіді Управління Державної казначейської служби України у Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області № 02-24-06/431 від 23.05.2024, рахунки Комунального підприємства "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради закрито у звязку з його реорганізацією шляхом приєднання до Комунального підприємства "Дніпропетровський обласний медичний центр соціально значущих хвороб" Дніпропетровської обласної ради.
Вказані обставини, на думку заявника, є підставою для заміни боржника у справі № 904/1394/24 на підставі статті 334 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою господарського суду від 15.08.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" прийнято до розгляду та призначити її розгляд у судовому засіданні 21.08.2024.
У призначене судове засідання представник заявника не з`явився, 22.08.2024 надіслав заяву через систему "Електронний суд" про розгляд заяви без його участі.
Господарський суд зазначає, що ухвалою суду від 15.08.2024 явка у призначене засідання учасників справи та заінтересованої особи судом обов`язковою не визнавалася.
Оскільки відповідно до ст. 334 Господарського процесуального кодексу України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, суд розглядає заяву за відсутності представника заявника.
У судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до частини 1 статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі частин 1-3, 5 статті 334 Господарського процесуального кодексу України: у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни боржника внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.
Процесуальне правонаступництво, передбачене ст. 52 Господарського процесуального кодексу України, - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.08.2020 у справі № 917/1339/16).
Відповідно до приписів статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.
Універсальне правонаступництво передбачено статтею 104 Цивільного кодексу України, згідно з положеннями якої юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації, у разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення врегульований статтею 107 Цивільного кодексу України, відповідно до положень якої після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.
Статтями 104, 107 Цивільного кодексу України не визначений момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється у зв`язку з реорганізацією, до правонаступника.
При реорганізації у формі приєднання не має значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків, оскільки правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь - яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків.
За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17, якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями. При цьому Велика Палати Верховного Суду в зазначеній постанові визнала помилковим висновок попередніх судових інстанцій про те, що правонаступництво не відбулося за відсутності в Реєстрі запису про припинення юридичної особи, яка реорганізовувалася.
Аналогічний за змістом висновок щодо застосування норм права викладений Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц.
Як зазначив Верховний Суд, чинне законодавство не містить загальної норми щодо моменту виникнення універсального правонаступництва юридичної особи, внаслідок приєднання.
Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а всієї їх сукупності. Тобто, при універсальному правонаступництві до правонаступника чи правонаступників переходить усе майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать (незалежно від їх виявлення на момент правонаступництва), на підставі передавального акта. Наведені обставини передують внесенню запису до Реєстру про припинення юридичної особи, яка припиняється в результаті реорганізації.
При цьому при відповідній реорганізації не має значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків, адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків.
При реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво. При універсальному правонаступництві все майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент. Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а усієї їх сукупності.
Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.01.2022 у справі № 922/347/21; від 13.01.2023 у справі № 909/760/17; від 01.12.2022 у справі № 917/436/21; від 04.11.2020 у справі № 922/817/18.
Таким чином, при універсальному правонаступництві майно особи, як сукупність прав та обов`язків, які їй належить, переходять до правонаступника як єдине ціле, при чому в цій сукупності єдиним актом переходять всі окремі права та обов`язки, які належали на цей момент чи ні, відображені чи ні в передавальному акті. При універсальному правонаступництві, зважаючи на відсутність повної визначеності у складі майна, правонаступник спрямовує свою волю не на набуття прав або обов`язків, а на набуття усієї їх сукупності. В результаті він вступає навіть в такі правовідносини, про існування яких міг не знати. Таким чином, внаслідок приєднання правонаступником завжди буде одна особа, будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий.
При цьому, системний аналіз норм статей 106, 107 Цивільного кодексу України, Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" дає підстави стверджувати, що передавальний акт призначений для забезпечення обліку прав та обов`язків, які передаються при реорганізації, і його затвердження як юридичний факт не має самостійного значення для виникнення універсального правонаступництва.
Так, боржником у справі № 904/1394/24 є Комунальне підприємство "Криворізький протитуберкульозний диспансер" (50037, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Кемерівська, буд. 35; ідентифікаційний код 01985989).
Рішення Дніпропетровської обласної ради від 28.04.2023 №289-16/VIII "Питання діяльності окремих обласних комунальних підприємств та закладів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області", зокрема, вирішено:
Реорганізувати комунальне підприємство, "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради" (ідентифікаційний код 01985989, місцезнаходження: вул. Кемерівська, буд. 35, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50037, Україна) шляхом приєднання до комунального підприємства "Дніпропетровський обласний медичний центр соціально значущих хвороб" Дніпропетровської обласної ради" (ідентифікаційний код 26509095, місцезнаходження: вул. Старочумацька, 9-а, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49074, Україна).
Доручити керівникові комунального підприємства "Дніпропетровський обласний центр соціально значущих хвороб" Дніпропетровської обласної ради здійснити всі необхідні заходи щодо приймання-передачі майна згідно з чинним законодавством.
Строком заяви кредиторами претензій установити 2 (два) місяці з моменту оприлюднення повідомлення про рішення стосовно реорганізації юридичної особи.
Доручити голові комісії з реорганізації комунального підприємства "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради" в установлений законодавством термін повідомити державного реєстратора про рішення щодо реорганізації комунального підприємства.
Комісії з реорганізації комунального підприємства "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради": провести інвентаризацію майна комунального підприємства; після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення їх вимог у встановленому законом порядку скласти передавальний акт, який повинен містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов`язань комунального підприємства "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради"; передавальний акт подати на затвердження обласній раді; здійснити інші заходи, передбачені чинним законодавством."
Рішенням Дніпропетровської обласної ради №377-19/VIII від 13.03.2024 "Питання діяльності окремих обласних комунальних підприємств та закладів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області", зокрема, вирішено затвердити передавальний акт (за результатами реорганізації комунального підприємства, "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради" шляхом приєднання до комунального підприємства ", Дніпропетровський обласний медичний центр соціально значущих хвороб" Дніпропетровської обласної ради")".
Господарський суд наголошує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Суд звертає увагу, що рішення про реорганізацію Комунальне підприємства "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради" шляхом приєднання до комунального підприємства "Дніпропетровський обласний медичний центр соціально значущих хвороб" Дніпропетровської обласної ради" прийняте Дніпропетровською обласною радою 28.04.2023.
01.05.2023 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено інформацію про перебування Комунального підприємства "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради" у стані припинення.
Рішенням Дніпропетровської обласної ради №377-19/VIII від 13.03.2024 затверджено передавальний акт (за результатами реорганізації комунального підприємства, "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради" шляхом приєднання до комунального підприємства", Дніпропетровський обласний медичний центр соціально значущих хвороб" Дніпропетровської обласної ради")".
Отже, з урахуванням вищевказаного стандарту доказування, враховуючи тривалість процедури приєднання, відсутність у матеріалах справи доказів що перехід прав та обов`язків у зв`язку з приєднанням ще не відбувся, необхідністю забезпечення реального виконання судового рішення, враховуючи, що правовим наслідком реорганізації шляхом приєднання є передача усіх без винятку прав та обов`язків, що виключає будь-який спір щодо розподілу прав та обов`язків між цими суб`єктами, суд вважає наявними підстави для заміни боржника у виконавчому провадженні.
З урахуванням викладеного заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" про заміну боржника його правонаступником у справі №904/1394/24 підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 234, 335, 334 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" про заміну боржника його правонаступником у справі №904/1394/24 задовольнити.
Замінити боржника у справі № 904/1394/24 Комунальне підприємство "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради (50037, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Кемерівська, буд. 35; ідентифікаційний код 01985989) на його правонаступника Комунальне підприємство "Дніпропетровський обласний медичний центр соціально значущих хвороб" Дніпропетровської обласної ради (49074, м. Дніпро, вул. Старочумацька, 9-а, ідентифікаційний код 26509095).
Ухвала набирає законної сили з дати її оголошення - 22.08.2024.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.А. Рудь
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 22.08.2024 |
Оприлюднено | 26.08.2024 |
Номер документу | 121173498 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудь Ірина Анатоліївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудь Ірина Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні