Рішення

від 03.06.2024 по справі 904/371/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2024м. ДніпроСправа № 904/371/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспромрезерв", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", м. Дніпро

про стягнення заборгованості, пені, інфляційних втрат та 3% річних

за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспромрезерв", м. Київ

про стягнення штрафних санкцій

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Бублич А.В.

Представник:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Лихолат І.С.

СУТЬ СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспромрезерв" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", в якому просить суд стягнути заборгованість за Договором про закупівлю № 23076 від 21.03.2023 в загальній сумі 1 785 944, 79 грн, з яких: основний борг у розмірі 1 740 960 грн, пеня в розмірі 12 987, 56 грн, 3% річних у розмірі 10 666, 10 грн, інфляційні втрати в розмірі 21 331, 13 грн.

Ухвалою суду від 02.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 04.03.2024.

15.02.2024 від Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху.

20.02.2024 від Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» надійшов відзив на позовну заяву.

20.02.2024 відповідачем подано зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспромрезерв" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспромрезерв" на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" штрафу в розмірі 417 830, 40 грн та пені у розмірі 44 220, 38 грн за порушення строків поставки товару та поставок товару в неповному обсязі за договором про закупівлю № 23076 від 21.03.2023.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2024 зустрічну позовну заяву залишено без руху.

27.02.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспромрезерв" надійшла відповідь на відзив та клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 28.02.2024 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспромрезерв" про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції відмовлено.

04.03.2024 від Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" надійшла заява про усунення недоліків.

04.03.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспромрезерв" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із територіальною віддаленістю місця перебування та здійснення адвокатської діяльності представником позивача та клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

04.03.2024 від Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" надійшло заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 04.03.2024 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспромрезерв" про забезпечення проведення судових засідань у справі № 904/371/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, прийнято зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом та відкладено підготовче засідання до 02.04.2024.

26.03.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспромрезерв" надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.

29.03.2024 від Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву.

01.04.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспромрезерв" надійшло клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 02.04.2024 продовжено строк підготовчого засідання на 30 дні та відкладено підготовче засідання до 16.04.2024.

03.04.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспромрезерв" надійшли заперечення на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву.

15.04.2024 від Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" надійшли заперечення на клопотання про стягнення з ПрАТ «ДТРЗ» витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 16.04.2024 закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду в засіданні на 14.05.2024.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2024 первісний позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський тепловозоремонтний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспромрезерв» основний борг у розмірі 1 740 960 грн, інфляційні втрати у розмірі 21 331, 13 грн, пеню у розмірі 12 987, 56 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 26 629, 18 грн. В іншій частині позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспромрезерв» на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпровський тепловозоремонтний завод" штраф в розмірі 208 915, 20 грн, пеню в розмірі 22 110, 19 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 544, 61 грн. В іншій частині позову відмовлено.

20.05.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспромрезерв" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" судові витрати на правничу допомогу в розмірі 7 500 грн.

Ухвалою суду від 22.05.2024 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспромрезерв" про розподіл судових витрат до розгляду та призначити судове засідання на 03.06.2024.

24.05.2024 від Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішеня.

Відповідач за первісним позовом зазначає, що позивачем за первісним позовом під час звернення із позовною заявою до суду, не заявлялись витрати на професійну правничу допомогу для цілей їх врахування та наступного ймовірного відшкодування.

Також, на думку ПрАТ «ДТРЗ», заявлений до стягнення з відповідача за первісним позовом розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 500 грн є надмірним та неспівмірним з обсягом наданих представником позивача за первісним позовом послуг, а також: є необґрунтованим та непропорційним до предмета спору, з урахуванням складності виконаної представником позивача за первісним позовом роботи, її обсягом та часом, що міг бути витраченим ним на виконання робіт.

За викладених обставин, суд розглядає заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИЛА:

26.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспромрезерв" (далі Клієнт) та Адвокатським об`єднанням "СВК ПАРТНЕРС" (далі адвокат) було укладено договір № 18 про надання правової (правничої) допомоги адвокатом (далі договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору сторони домовилися, що Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання на умовах та у порядку визначеному цим Договором здійснити захист, представництво інтересів Клієнта та/або надати інші види правової допомоги Клієнту, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Адвокатським об`єднанням умов цього Договору.

За надання правової (правничої) допомоги за цим Договором Клієнт зобов`язується сплатити Адвокатському об`єднанню витрати та гонорар згідно з тарифами визначеними у додатку № 1 до цього Договору (пункт 4.1 договору).

Відповідно до пункту 4.2 договору оплата, передбачена за цим Договором, здійснюється Клієнтом протягом трьох календарних днів з моменту отримання рахунку.

Акт про приймання-передачу правової (правничої) допомоги складається Адвокатським об`єдннням та направляється Клієнту на електронну адресу (вказану в реквізитах) або передається нарочно. У випадку не отримання Адвокатським Об`єднанням підписаного Клієнтом примірника Акту приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги або мотивованої відмови від підписання, вважається, що Клієнт послуги прийняв в повному обсязі та претензій до Адвокатського об`єднння не має, цей Акт приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги має силу Акту підписаного двома Сторонами (пункт 4.3 договору).

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками (в разі їх наявності) Сторін, та діє протягом строку зазначеного в п. 6.3 однак, в будь-якому випадку, до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором.

Цей Договір складений при повному розумінні Сторонами його умов та термінології українською мовою у двох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу, - по одному для кожної із Сторін (пункт 6.1 договору).

Представництво інтересів позивача за первісним позовом у справі здійснювалося адвокатесою Барабаш Вікторією Володимирівною на підставі ордеру серія АІ № 1561298 від 05.03.2024. Статус адвокатеси підтверджується копією Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 8268/10 від 08.10.2019.

Актами приймання-передачі наданих послуг (правової допомоги) від № 4 від 02.04.2024, № 8 від 16.04.2024, № 20 від 14.05.2024 сторони договору підтвердили надання Адвокатським об`єднанням "СВК ПАРТНЕРС" та прийняття Клієнтом Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспромрезерв" правничої (правової) допомоги за договором № 18 від 26.02.2024 на суму 7 500 грн з ПДВ.

Клієнт підписанням цих Актів підтвердив, що всі зазначені послуги буди надані Адвокатським об`єднанням у повному обсязі.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване у статті 131-2 Конституції України, статті 16 ГПК України, відповідних нормах Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

За нормативними приписами пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частин першої - третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

За обставинами справи докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подані позивачем до суду в межах передбаченого законом строку.

Аналізуючи заявлену позивачем до стягнення суму витрат на професійну правничу допомогу у контексті зазначених правових критеріїв, суд приймає до уваги також статтю 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також із критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Наданими позивачем доказами підтверджується факт отримання позивачем конкретного виду професійної правничої допомоги, що визначена в сумі 7 500 грн.

З аналізу норми статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" вбачається, що гонорар може встановлюватися у формах фіксованого розміру або погодинної оплати.

Указані форми відрізняються порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Відтак, фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених договором про надання правової (правничої) допомоги умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.01.2023 у справі № 910/8342/21, визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Щодо неподання позивачем за первісним позовом попереднього розрахунку судових витрат разом з позовною заявою, суд зазначає наступне.

Так, у ряді постанов Верховного Суду у справах № 922/676/21 від 14.12.2021, № 905/716/20 від 08.04.2021, № 916/2087/18 від 31.03.2021, № 922/3812/19 від 10.12.2020 зазначається, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Отже, подача попереднього розрахунку суми судових витрат на більш пізніх стадіях не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні таких витрат, проте залишається на розсуд суду.

Крім того, договір про надання правової допомоги від 26.02.2024 був укладений вже після звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспромрезерв" до суду з позовом.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у зв`язку з частковим задоволення позову, з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський тепловозоремонтний завод" підлягають стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспромрезерв" витрати на правову допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 7 455, 21 грн.

Керуючись статями 11, 15, 73-79, 123, 126, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспромрезерв" про розподіл судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський тепловозоремонтний завод" (49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 7, ідентифікаційний код 00659101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспромрезерв" (03057, м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, буд. 17; ідентифікаційний код 44002610) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 455, 21 грн.

В іншій частині заяви відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.І. Ярошенко