Рішення

від 03.06.2024 по справі 908/39/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/4/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2024 Справа № 908/39/24

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Даниленко В.С., розглянувши матеріали справи № 908/39/24

за позовною заявою: першого заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області (71600, Запорізька область, м. Василівка, вул. Соборна, буд. 10, адреса для листування: 69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 118А) в інтересах держави, в особі органу уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах

позивач: Східний офіс Держаудитслужби (49101, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, буд. 22) в особі управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, 69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129

до відповідача-1: акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі філії Відокремлений підрозділ Запорізька атомна електрична станція акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом, 71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133

до відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю Запорожметалресурс, 69063, м. Запоріжжя, вул. Благовіщенська, буд. 31-В

про визнання недійсними договору поставки та стягнення 1 919 400,00 грн

За участю представників сторін:

від прокурора: Стешенко В.Є., посвідчення № 075793 від 01.03.23

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: Балацький Я. А., витяг з ЄДР від 16.01.24

від відповідача-2: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

02.01.24 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 26.12.23 № 51-3605ВИХ-23 з вимогами першого заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави, в особі органу уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах Східного офісу Держаудитслужби в особі управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області до державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (далі ДП НАЕК Енергоатом в особі ВП ЗАЕС ДП НАЕК Енергоатом, відповідач 1) та до товариства з обмеженою відповідальністю Запорожметалресурс (надалі ТОВ Запорожметалресурс, відповідач 2) про:

- визнання недійсним договору поставки товару від 03.10.17 № 590(1)17УК/53-121-01-17-05492, укладений між ВП ЗАЕС ДП НАЕК Енергоатом та ТОВ Запорожметалресурс;

- стягнення з ТОВ Запорожметалресурс на користь ВП ЗАЕС ДП НАЕК Енергоатом 1 919 400,00 грн, а з ВП ЗАЕС ДП НАЕК Енергоатом, одержані ним за рішенням суду 1 919 400,00 грн стягнути в дохід держави.

02.01.24 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/39/24 передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою суду від 08.01.24 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/39/24. Присвоєно справі номер провадження 17/4/24. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 06.02.24 о 10 год. 00 хв.

22.01.24 до суду в системі Електронний суд надійшов відзив за вих. від 22.01.24, в якому представник відповідача-1 просить суд відмовити прокурору в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

25.01.24 до суду від представника Східного офісу Держаудитслужби в особі управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області надійшли письмові пояснення за вих. № 040825-17/205-2024 від 22.01.24.

26.01.24 до суд в системі Електронний суд надійшла відповідь за вих. № 51-вих-24 від 26.01.24 на відзив (зареєстровано канцелярією суду та передано судді 29.01.24), в якому прокурор просить суд відхилити відзив, наданий відповідачем-1 у справі № 908/39/24.

29.01.24 до суду в системі Електронний суд надійшло клопотання за вих. 29.01.24, в якому представник ДП НАЕК Енергоатом просить суд про участь у судовому засіданні 06.02.24 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 05.02.24 задоволено клопотання представника ДП НАЕК Енергоатом за вих. від 29.01.24 про участь у судовому засіданні 06.02.24 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції із використанням власних технічних засобів.

05.02.24 до суду в системі Електронний суд надійшло клопотання за вих. від 05.02.24 № 51-вих-24, в якому керівник Василівської окружної прокуратури Запорізької області зазначає про листування між сторонами по справі.

06.02.24 до суду в системі Електронний суд від представника ДП НАЕК Енергоатом надійшло заперечення за вих. від 06.02.24 на відповідь на відзив, в яких просить суд застосувати позовну давність у спорі та відмовити прокурору в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

06.02.24 до суду в системі Електронний суд від представника ДП НАЕК Енергоатом надійшли додаткові пояснення за вих. 06.02.24, щодо листуванням між сторонами по справі № 908/39/24.

Представники позивача та відповідача-2 в судове засідання 06.02.24 не з`явились, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 06.02.24 судом прийнято до розгляду пояснення позивача за вих. № 040825-17/205-2024 від 22.01.24; відзив на позовну заяву за вих. від 22.01.24; відповідь на відзив на позовну заяву за вих. № 51-24 від 26.01.24; заперечення на відповідь на відзив за вих. від 06.02.24.

Ухвалою від 06.02.24 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів по 08.04.24 включно. Відкладено підготовче засідання на 27.02.24 о 12 год. 00 хв.

09.02.24 до суду від першого заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області надійшов лист за вих. № 51-283 вих-24 від 05.02.24 на виконання п. 7 ухвали суду від 08.01.24, в якому останній зазначає про листування між сторонами по справі.

13.02.24 до суду через систему Електронний суд надійшло клопотання за вих. від 13.02.24, в якому представник ДП НАЕК Енергоатом Балацький Я.А просить суд про участь в судовому засіданні, що призначено на 27.02.24 о 12 год. 00 хв. провести в режимі відеоконференції із використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 13.02.24 судом задоволено клопотання представника ДП НАЕК Енергоатом Балацького Я.А. за вих. від 13.02.24 про участь у судовому засіданні, що призначено на 27.02.24 о 12 год. 00 хв в режимі відеоконференції із використанням власних технічних засобів.

13.02.24 до суду в системі Електронний суд від першого заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області надійшли пояснення за вих. № 51-354 ВИХ-24 від 13.02.24 щодо строку позовної давності.

15.02.24 до суду від першого заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області надійшли аналогічні пояснення за вих. № 51-354 вих-24 від 12.02.24.

В судовому засіданні 27.02.24 прийнято до розгляду пояснення прокурора за вих. № 51-вих-24 від 13.02.24, та додаткові пояснення представника відповідача-1 за вих. від 06.02.24.

Розглянувши клопотання прокурора, викладене в п. 2 прохальної частини позовної заяви, про залучення до участі у справі Антимонопольного комітету України як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, судом відмовлено в його задоволені з підстав, викладених в ухвалі суду від 27.02.24.

В судове засідання 27.02.24 представники позивача та відповідача-2 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином відповідно до законодавства.

Ухвалою від 27.02.24 закрито підготовче провадження у справі № 908/39/24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.03.24 о 10 год. 00 хв.

12.03.24 до суду через систему Електронний суд надійшло клопотання за вих. від 12.03.24, в якому представник АТ НАЕК Енергоатом Балацький Я.А просить суд про проведення судового засідання в режимі відеоконференції 27.03.24 о 10 год. 00 хв. поза межами приміщення суду у справі № 908/39/24.

Ухвалою від 12.03.24 задоволено клопотання представника АТ НАЕК Енергоатом за вих. від 12.03.24 проведення судового засідання в режимі відеоконференції 27.03.24 о 10 год. 00 хв. поза межами приміщення суду у справі № 908/39/24.

18.03.24 до суду в системі Електронний суд від представника відповідача-1 надійшла заява за вих. від 18.03.24, в якій останній просить суд зупинити провадження у справі № 908/39/24 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 918/1043/21.

Представники позивача, відповідачів 1 та 2 в судове засідання 27.03.24 не з`явились, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 27.03.24 розглянувши заяву представника відповідача-1 за вих. від 18.03.24 про зупинення провадження у справі № 908/39/24 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 918/1043/21 та з`ясувавши думку прокурора, який заперечив проти задоволення вказаної заяви, судом відмовлено в її задоволені, оскільки у вказаній справі № 918/1043/21 правовідносини не є подібними зі справою № 908/39/24.

Ухвалою від 27.03.24 судом оголошено перерву в розгляді справи по суті спору на 10.04.24 об 11 год. 00 хв.

28.03.24 до суду через систему Електронний суд надійшла заява представника АТ НАЕК Енергоатом за вих. від 28.03.24, в якій остання просить суд допустити до участі у судовому засіданні, що призначено на 10.04.24 об 11 год. 00 хв. по справі № 908/39/24 представника Балацького Я.А. в режимі відеоконференції із використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 03.04.24 судом задоволено заяву представника АТ НАЕК Енергоатом Левченко О.О. за вих. від 28.03.24 про участь у судовому засіданні, що призначено на 10.04.24 об 11 год. 00 хв. по справі № 908/39/24 представника Балацького Я.А. в режимі відеоконференції із використанням власних технічних засобів.

В судовому засіданні 10.04.24 судом встановлено, що в прохальній частині позовної заяви за вих. від 26.12.23 № 51-3605ВИХ-23:

- не вказано стягувача при стягненні з ТОВ Запорожметалресурс на користь ВП ЗАЕС ДП НАЕК Енергоатом 1 919 400,00 грн, а з ВП ЗАЕС ДП НАЕК Енергоатом, одержані ним за рішенням суду 1 919 400,00 грн в дохід держави;

- при стягненні судового збору зазначено адресу для листування Запорізької обласної прокуратури в особі Василівської окружної прокуратури Запорізької області, а саме: 69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 118А, замість належної юридичної адреси: 71600, Запорізька область, м. Василівка, вул. Соборна, буд. 10.

Ухвалою від 10.04.24 судом залишено позовну заяву за вих. від 26.12.23 № 51-3605ВИХ-23 у справі № 908/39/24 без руху на підставі п. п. 2 та 4 ч. 3 ст. 162, ч. 2. ст. 164, ч. 11 ст. 176 ГПК України та надано заступнику керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області 5-денний строк для усунення недоліків визначених судом у даній ухвалі, а саме зобов`язано надати письмові дані та обґрунтування щодо:

- стягувача при стягненні з ТОВ Запорожметалресурс на користь ВП ЗАЕС ДП НАЕК Енергоатом 1 919 400,00 грн, а з ВП ЗАЕС ДП НАЕК Енергоатом, одержані ним за рішенням суду 1 919 400,00 грн в дохід держави;

- вірної та повної юридичної адреси при стягненні судового збору на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Василівської окружної прокуратури Запорізької області, а саме: 69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 118А.

19.04.24 до суду в системі Електронний суд надійшла заява за вих. від 19.04.24 (зареєстровано канцелярією суду та передано судді 22.04.24), в якій заступник керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області усунув недоліки визначені в ухвалі суду від 10.04.24.

Ухвалою від 23.04.24 судом продовжено розгляд справи № 908/39/24 з 15.05.24 та призначено розгляд справи № 908/39/24 по суті на 15.05.24 о 10 год. 30 хв.

06.05.24 до суду через систему Електронний суд надійшла заява представника АТ НАЕК Енергоатом Балацького Я.А. за вих. від 06.05.24, в якій останній просить суд про участь в судовому засіданні, що призначено на 15.05.24 о 10 год. 30 хв. по справі № 908/39/24 в режимі відеоконференції із використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 06.05.24 судом задоволено заяву представника АТ НАЕК Енергоатом за вих. від 06.05.24, про участь в судовому засіданні, що призначено на 15.05.24 о 10 год. 30 хв. по справі № 908/39/24 в режимі відеоконференції із використанням власних технічних засобів.

Представники позивача та відповідача 2 в судове засідання 15.05.24 не з`явились, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 15.05.24, прокурором та представником відповідача 1 надано пояснення на запитання суду, що виникли в розгляді справи по суті спору.

Ухвалою від 15.05.24 судом оголошено перерву в розгляді справи по суті спору на 03.06.24 о 10 год. 30 хв.

22.05.24 до суду через систему Електронний суд надійшло клопотання представника АТ НАЕК Енергоатом за вих. від 22.05.24, в якій останній просить суд про участь в судовому засіданні, що призначено на 03.06.24 о 10 год. 30 хв. по справі № 908/39/24 в режимі відеоконференції із використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 24.05.24 судом задоволено клопотання представника АТ НАЕК Енергоатом за вих. від 22.05.24, про участь в судовому засіданні, що призначено на 03.06.24 о 10 год. 30 хв. по справі № 908/39/24 в режимі відеоконференції із використанням власних технічних засобів.

24.05.24 до суду надійшла заява за вих. від 24.05.24 (зареєстровано в канцелярії суду та передано судді 27.05.24), в якій перший заступник керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області просить суд:

- здійснити заміну у справі № 908/39/24 державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на акціонерне товариство Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»;

- здійснити заміну у справі № 908/39/24 відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на філію «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

Представники позивача та відповідача 2 в судове засідання 03.06.24 не з`явились, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 03.06.24, прокурор підтримав заяву за вих. від 24.05.24, в якій просить суд здійснити заміну у справі № 908/39/24 державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на акціонерне товариство Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на філію «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

Представник відповідача 1 проти вказаної заяви прокурора за вих. від 24.05.24 не заперечив.

Судом задоволено заяву прокурора за вих. від 24.05.24 про процесуальне правонаступництво, з підстав викладених в ухвалі суду від 03.06.24.

Також в судовому засіданні 03.06.24, прокурором та представником відповідача 1 надано пояснення на запитання суду, що виникли в розгляді справи по суті спору.

В засіданні 03.06.24, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Прокурору та представнику відповідача 1 повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.

Прокурор в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві за вих. від 26.12.23 № 51-3605вих-23, у відповіді за вих. від 25.01.24 № 51-182вих-24 на відзив на позовну заяву, у поясненнях за вих. від 12.02.24 № 51-354вих-24 та у заяві про усунення недоліків за вих. від 19.04.24 № 51-1014вих-24. Просить суд:

- визнати недійсним договір поставки товару від 03.10.17 № 590(1)17УК/53-121-01-17-05492, укладений між ВП ЗАЕС ДП НАЕК Енергоатом та ТОВ Запорожметалресурс;

- стягнути з ТОВ Запорожметалресурс на користь ВП ЗАЕС ДП НАЕК Енергоатом 1 919 400,00 грн, а з ВП ЗАЕС ДП НАЕК Енергоатом, одержані ним за рішенням суду 1 919 400,00 грн стягнути в дохід держави.

Позивач в судові засідання жодного разу не з`явився. При цьому, надіслав до суду пояснення за вих. від 22.01.24 № 040825-17/205-2024, в яких зазначає, що підставою для подачі позову є результат перевірок/досліджень, проведених органами прокуратури в межах наданих Законом України «Про прокуратуру» повноважень, а не результати державного фінансового контролю органів Держаудитслужби та просив суд розглянути справу без участі уповноваженого представника позивача.

Відповідач-1, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заперечив проти позову з підстав викладених у відзиві за вих. від 22.01.24 на позовну заяву та у запереченні за вих. від 06.02.24 на відповідь на відзив. Просить суд відмовити першому заступнику керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області в задоволені позову в повному обсязі.

Відповідач-2 (його представник (ки) в судові засідання жодного разу не з`явився (лись), про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином відповідно до законодавства. Про причини такої неявки суд не повідомив (ли).

З метою належного повідомлення відповідача 2 про дату, місце та час розгляду справи № 908/39/24, господарським судом на юридичну адресу вказаного відповідача, направлялись копії всіх вищенаведених ухвал Господарського суду Запорізької області.

При цьому, вказані копії ухвал повернулись до Господарського суду Запорізької області у зворотному напрямку з відміткою відповідного поштового відділення АТ «Укрпошта»: «за закінченням терміну зберігання» (вказані копії наявні в матеріалах справи).

Наявні матеріали справи за № 908/39/24 дозволяють розглянути справу по суті спору.

При цьому, судом враховано, що на підставі ч. 1 ст. 12-1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України, інформація про дату, час та місце всіх судових засідань у цій справі, розміщувалась судом на сторінці офіційного веб-порталу «Судова влада України» в мережі Інтернет у розділі «Громадянам. Оголошення про виклик» до відому ТОВ «Каритс трейд груп».

Також, судом враховано, що Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (набрав законної сили 18.10.23) внесено зміни, зокрема, до ч. 6 ст. 6 ГПК України та викладено її в наступній редакції: …Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви. ….

Крім того, вказаним Законом внесено зміни також в ч. 7 ст. 42 ГПК України та викладено її в наступній редакції: … Якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи, відповідно до ч. 6 ст. 6 цього Кодексу, зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами. ….

Частиною 2 розділу ІІ Прикінцеві положення вищезазначеного Закону унормовано, що справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються за правилами, що діють після введення в дію цього Закону.

З викладеного вбачається, що з 18.10.23, зокрема, на юридичних осіб покладено обов`язок зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), а також встановлено, що документи, які в обов`язковому порядку мають надсилатися іншій стороні, можуть надсилатися в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля).

Станом на 03.06.24 у суду відсутні відомості щодо реєстрації ТОВ Запорожметалресурс в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечувало б обмін документами між сторонами, як того вимагає ч. 6 ст. 6 ГПК України.

Більш того, неявка керівника чи уповноваженого (них) представника (ків) відповідача 2 в судові засідання у цій справі не позбавляє права і обов`язку суд прийняти законне і обґрунтоване рішення у справі № 908/39/24 по суті спору протягом розумного строку визначеного чинним ГПК України.

Крім того, на переконання суду, в межах стадій судового процесу в цій справі подальше відкладення судових засідань судом з причин чергової (вих) неявки (вок) керівника чи уповноваженого (них) представника (ків) відповідача 2 в судові засідання у справі може призвести до безпідставного затягування розгляду справи судом протягом розумного строку визначеного чинним ГПК України.

За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

З урахуванням дії режиму воєнного стану та повітряними тривогами в місті Запоріжжі в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача 1, суд

ВСТАНОВИВ:

21.08.17 в електронній системі закупівель Рrozorro відокремленим підрозділом Запорізька атомна електрична станція державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом було оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів щодо закупівлі товару «Прилади для вимірювання величин ДК 021:2015:38340000-0 Калібратори», очікуваною вартістю 2 003 635,00 грн (ідентифікатор публічної закупівлі UА-2017-08-21-000071-b).

Для участі в торгах зареєструвалось чотири учасника, а саме: ТОВ «Запорожметалресурс» з пропозицією 1 919 400,00 грн, ТОВ «ТЕК ПРОМ» з пропозицією 1 920 000,00 грн, ТОВ «НВФ ПРОМ-ПАК» з пропозицією 2 157 600,00 грн та ПП фірма «Дніпро Трейд» з пропозицією 2 400 000,00 грн.

Згідно із протоколом розкриття тендерних пропозицій від 07.09.17 визначено, що тендерна пропозиція ТОВ «Запорожметалресурс» відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації. Відсутні підстави для відмови, установлені ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі».

У відповідності до протоколу розгляду тендерних пропозицій на закупівлю товарів: код ДК 021:2015:38340000-0 Прилади для вимірювання величин (калібратори), підписаного відповідальними особами, а саме: головою та секретарем тендерного комітету, було ухвалено визначити переможцем процедури відкритих торгів щодо закупівлі товарів: код ДК 021:2015:38340000-0 Прилади для вимірювання величин (калібратори) ТОВ «Запорожметалресурс» та укласти з ним договір.

18.09.17 (03.10.17) між товариством з обмеженою відповідальністю «Запорожметалресурс» (Постачальник) та державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція (Покупець) укладено договір порставки продукції № 590(1)17УК/53-121-01-17-05492 (далі - договір), за умовами якого (п. 1.1 договору), Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти і сплатити:

- Багатофункціональний калібратор і комунікатор Beamex MC6, виконання «-R» комп.1, у кількості 1 шт., ціна без ПДВ 583 746,80 грн, код УКТ ЗЕД 9031803800;

- Багатофункціональний калібратор і комунікатор Beamex MC6, виконання «-R» комп.2, у кількості 1 шт., ціна без ПДВ 1 015 753,20 грн, код УКТ ЗЕД 9031803800.

На загальну суму з ПДВ 1 919 400,00 грн (ПДВ 20 % 319 900,00 грн).

Відповідно до п. п. 1.2 договору, строк поставки товару: жовтень-листопад 2017р.

Пунктом 3.1 договору визначено, що ціна договору 1 599 500,00 грн, крім того ПДВ 20 % 399 900,00 грн. Загальна ціна договору складає 1 919 400,00 грн

Розрахунок за товар, поставлений відповідно до п. 1.1, здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 45 календарних днів з моменту поставки товару. Оплата Покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від Постачальника електронної податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку (п. 3.2 договору).

Згідно із п. 11.1 договору, договір вважається укладеним з моменту підписання стронами і діє протягом 12 місяців з дати укладання.

У відповідності до Звіту про виконання договору про закупівлю від 01.10.19 ТОВ «Запорожметалресурс» (Постачальник) та ДП НАЕК Енергоатом в особі ВП ЗАЕС виконали умови договору порставки продукції № 590(1)17УК/53-121-01-17-05492 від 18.09.17 (03.10.17).

Тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України 15.07.21 прийнято рішення № 76-р/тк (справа № 02/20-18/54/41-20) «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».

Згідно із вказаним рішенням, відповідачами у справі вказаної адміністративної колегії є ТОВ «Запорожметалресурс» та ТОВ «НВФ ПРОМ-ПАК».

У вступній частині вказаного рішення зазначено, що ТОВ «Запорожметалресурс» та ТОВ «НВФ ПРОМ-ПАК» подали пропозиції для участі у відкритих торгах, які проводив ВП ЗАЕС ДП НАЕК Енергоатом у серпні-листопаді 2017 року на закупівлю товарі, зокрема: код ДК 021:2015:38340000-0 Прилади для вимірювання величин (Калібратори) (ідентифікатор закупівлі в системі UА-2017-08-21-000071-b) (Торги 1). При цьому ТОВ «Запорожметалресурс» і ТОВ «НВФ ПРОМ-ПАК» узгодили свою поведінку з метою усунення змагання під час підготовки та участі у вищезазначених торгах. За результатами розгляду справи № 02/20-18/54/41-20 такі дії ТОВ «Запорожметалресурс» і ТОВ «НВФ ПРОМ-ПАК» визнано порушеннями п. 1 ст. 20 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції». На порушників накладено штрафи: на ТОВ «Запорожметалресурс» у розмірі 912 648,00 грн та на ТОВ «НВФ ПРОМ-ПАК» у розмірі 87 664,00 грн.

Відповідно до п. 207 частини 7 «Остаточні висновки тимчасової адміністративної колегії» вказаного рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 15.07.21 № 76-р/тк у справі № 02/20-18/54/41-20, вказаною колегією встановлено, що доказами, зібраними у справі № 02/20-18/54/41-20, доводиться вчинення

ТОВ «Запорожметалресурс» і ТОВ «НВФ ПРОМ-ПАК» антиконкурентних узгоджених дій, які полягали у:

- представленні інтересів відповідачів у банківських установах однією і тією ж особою;

- поданні податкової звітності з однієї і тієї ж електронної поштової скриньки;

- наданні фінансової допомоги ТОВ «Запорожметалресурс» фінансовим директором ТОВ «НВФ ПРОМ-ПАК» (Діденком С. В.) та безпосередньо ТОВ «НВФ ПРОМ-ПАК»;

- використанні одних і тих же ІР-адрес, засобів зв`язку під час проведення господарських операцій, під час участі в Торгах 1-4;

- забезпеченні участі в Торгах 1 - 4 ТОВ «Запорожметалресурс» з боку ТОВ «НВФ ПРОМ-ПАК»;

- спільних діях відповідачів з отримання повноважень виробника представляти його інтереси на Торгах 3;

- синхронних діях відповідачів під час: отримання забезпечення тендерних пропозицій (гарантій) на Торги 1 - 4 в одній і тій самій страховій компанії; в оплаті за участь у Торгах 1-4; завантаженні тендерних пропозицій на Торги 1-4; отриманні в одного виробника протигазів повноважень представляти його інтереси в Торгах 3;

- схожості в порядку визначення відповідачами цінової пропозиції на Торги 3;

- схожості в оформленні документів та формуванні конкурсних пропозицій на Торги 1 -4.

Така поведінка відповідачів є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, заборонених відповідно до п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (розділ 7 рішення (п. 208).

Відповідно до п. 1 резолютивної частини вказаного рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 15.07.21 № 76-р/тк у справі № 02/20-18/54/41-20, вказаною колегією визнано, що ТОВ «Запорожметалресурс» (місцезнаходження юридичної особи: вул. Благовіщенська, буд. 31-В, м. Запоріжжя, 69063, ідентифікаційний код юридичної особи 40898748) і ТОВ «НВФ ПРОМ-ПАК» (місцезнаходження юридичної особи: пр. Соборний, буд. 158, м. Запоріжжя, 69057, ідентифікаційний код юридичної особи 40637367) вчинили порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, шляхом спотворення результатів торгів (тендеру), проведених ВП «ЗАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом», на закупівлю: код ДК 021:2015:38340000-0 Прилади для вимірювання величин (Калібратори) (оголошення про проведення процедури закупівлі розміщено на вебпорталі Уповноваженого органу з питань закупівель - https://prozorro.gov.uа/tender/UА-2017-08-21-000071-b).

Пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 15.07.21 № 76-р/тк у справі № 02/20-18/54/41-20, за порушення, зазначене в п. 1 резолютивної частини цього рішення, накласти штраф на ТОВ «Запорожметалресурс» у розмірі 228 162,00 грн.

ТОВ «Запорожметалресурс» не скористалось своїм правом на судове оскарження рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 15.07.21 № 76-р/тк у справі № 02/20-18/54/41-20.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.04.23 у справі № 908/2009/22 позовні вимоги Антимонопольного комітету України до ТОВ «Запорожметалресурс» про стягнення 1 825 296,00 грн, у т.ч. штрафу 912 648,00 грн та пені в сумі 912 648,00 грн задоволено повністю.

Перший заступник керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області звернувся до суду з вимогами:

- визнати недійсним договір поставки товару від 03.10.17 № 590(1)17УК/53-121-01-17-05492, укладений між ВП ЗАЕС ДП НАЕК Енергоатом та ТОВ Запорожметалресурс;

- стягнути з ТОВ Запорожметалресурс на користь ВП ЗАЕС ДП НАЕК Енергоатом 1 919 400,00 грн, а з ВП ЗАЕС ДП НАЕК Енергоатом, одержані ним за рішенням суду 1 919 400,00 грн стягнути в дохід держави.

При цьому, в обґрунтування позовних вимог прокурор посилається, зокрема, на те, що дії відповідача 2 спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку з метою одержання права на укладення договору не на конкурентних засадах, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, а отже, суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам оскільки порушує правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин. Не сприяє, а навпаки, обмежує розвиток конкуренції у державі. Враховуючи зазначене, прокурор стверджує, що в діях ТОВ «Запорожметалресурс» вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам. Метою вказаних дій є усунення конкуренції під час проведення зазначеного тендера та недобросовісне отримання права на укладення договору. У зв`язку з цим, договір, укладений за підсумками відкритих торгів, результати яких спотворено антиконкурентними узгодженими діями всіх його учасників, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам з умислу ТОВ «Запорожметалресурс», на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази) суд дійшов висновку про наступне.

Щодо визнання недійсним договору поставки товару від 18.09.17 (03.10.17) № 590(1)17УК/53-121-01-17-05492, укладений між ВП «ЗАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» та ТОВ «Запорожметалресурс».

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За частинами 1 та 2 ст. 20 Господарського кодексу України (надалі ГК України), держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Частинами 1 та 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) унормовано, що здійснюючи правосуддя господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є не додержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити, зокрема, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 228 ЦК України, у разі не додержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Норма аналогічного змісту міститься й у ч. 1 ст. 208 ГК України.

Частиною 1 ст. 207 ГК України передбачено, що господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

У п. 3.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.13 № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» наголошено, що необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків.

До договорів, що підпадають під ознаки відповідної норми, слід відносити ті, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави і суспільства.

Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення такого договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов`язання, а також наявність наміру у кожної із сторін.

Наявність такого наміру у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

У постанові Верховного Суду від 20.03.19 у справі № 922/1391/18 викладено правовий висновок щодо застосування ч. 3 ст. 228 ЦК України в сукупності з ч. 1 ст. 203 ЦК Кодексу: «... У ч. 3 ст. 5 ГК України врегульовано, що суб`єкти господарювання та ін. учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Таким чином, здійснивши правовий аналіз ч. 3 ст. 228 ЦК України слід дійти висновку, що ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Отже, для правильного вирішення спору у цій справі необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов`язання, а також наявність наміру (умислу) у кожної із сторін.

Наявність такого наміру (умислу) у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. …».

До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Верховний Суд у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.19 у справі № 390/34/17 вказує, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

При цьому, ч. 5 ст. 13 ЦК України, якою регламентовано цілі реалізації цивільних прав, не допускає їх використання з метою неправомірного обмеження конкуренції, а також недобросовісну конкуренцію.

Закон України «Про захист економічної конкуренції» визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

Статтями 1, 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що конкуренція - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку. Суб`єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов`язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 6 наведеного вище Закону, антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Відповідні дії становлять порушення законодавства про захист економічної конкуренції (п. 1 ст. 50 Закону).

За змістом ч. 1 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», закупівлі здійснюються за принципом добросовісної конкуренції серед учасників.

Пунктом 28 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі).

Тому, оголошуючи проведення відкритих торгів, ВП «ЗАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» мав на меті не просто задовольнити потребу в придбанні товару, а здійснити таке придбання на засадах конкурентності учасників відповідного тендера.

Розглядаючи справу № 910/114/19 про визнання недійсним договору про закупівлю як такого, що суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам Верховний Суд у п. п. 32, 33 своєї постанови від 10.06.21 вказав, що визначене положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» спеціальне законодавче регламентування процедури закупівлі товарів, робіт і послуг для потреб держави має на меті створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції і запобігання проявам корупції, що одночасно слугує захисту інтересів держави. Тому, прямий інтерес держави полягає у неухильному дотриманні учасниками процедури закупівлі та замовником встановлених Законом вимог.

Частиною 5 ст. 75 ГПК України унормовано, що обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Як вже зазначалось вище в тексті цього рішення місцевого господарського суду, обставини вчинення ТОВ «Запорожметалресурс» порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів публічної закупівлі з ідентифікатором UА-2017-08-21-000071-b, підтверджуються рішенням тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 15.07.21 № 76-р/тк у справі № 02/20-18/54/41-20. Вказане рішення набрало законної сили.

Тобто, орган Антимонопольного комітету України своїм рішенням встановив порушення вимог законодавства, яке полягало у спотворенні учасниками, зокрема, ТОВ «Запорожметалресурс», результатів торгів.

Невід`ємною умовою ефективного функціонування економічної системи в Україні є розвиток якісного конкурентного середовища - результату й сукупності умов взаємодії усіх суб`єктів ринку за відповідного рівня економічного змагання й можливості впливу окремих економічних агентів на загальноринкову ситуацію.

Вільне змагання суб`єктів господарювання забезпечує встановлення цін на рівні, що приводить до оптимального розподілу суспільних ресурсів, сприяє підвищенню рівня організації господарської діяльності та здійсненню науково-технічного прогресу.

Ефективна економіка, в свою чергу, забезпечує високу та динамічну продуктивність капіталу як інвестиційну складову та результативність праці як соціальну складову, що є запорукою зростання загального добробуту.

Проте, порушення ТОВ «Запорожметалресурс» законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів відкритих торгів, проведених ВП «ЗАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом», не сумісне з основними засадами цивільного законодавства, оскільки є проявом недобросовісної поведінки учасника цивільних відносин, призводить до порушення ним меж здійснення його цивільних прав, порушує принцип добросовісної конкуренції серед учасників, який установлено Законом України «Про публічні закупівлі», нівелює мету проведення конкурентної процедури закупівлі та загалом негативно впливає на економічні процеси у державі та суспільстві.

Дії ТОВ «Запорожметалресурс» та ТОВ «НВФ ПРОМ-ПАК», які полягали у взаємозв`язку учасників процедури закупівлі, спільної стратегії у торгах, у т.ч. щодо не зниження цінових пропозицій, наявності господарських відносин між вказаним суб`єктами господарювання, представленні інтересів відповідачів у банківських установах однією і тією ж особою; поданні податкової звітності з однієї і тієї ж електронної поштової скриньки; наданні фінансової допомоги ТОВ «Запорожметалресурс» фінансовим директором ТОВ «НВФ ПРОМ-ПАК» (Діденком С. В.) та безпосередньо ТОВ «НВФ ПРОМ-ПАК»; використанні одних і тих же ІР-адрес, засобів зв`язку під час проведення господарських операцій, під час участі в Торгах; забезпеченні участі в Торгах ТОВ «Запорожметалресурс» з боку ТОВ «НВФ ПРОМ-ПАК»; спільних діях з отримання повноважень виробника представляти його інтереси на Торгах; синхронних діях під час: отримання забезпечення тендерних пропозицій (гарантій) на Торги в одній і тій самій страховій компанії; в оплаті за участь у Торгах; завантаженні тендерних пропозицій на Торги; схожості в оформленні документів та формуванні конкурсних пропозицій на Торги, є узгодженою поведінкою, що стосується спотворення результатів торгів.

Надаючи оцінку діям ТОВ «Запорожметалресурс» у цій справі Господарський суд Запорізької області дійшов висновку, що у діях ТОВ «Запорожметалресурс» вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам, оскільки метою вказаних дій є усунення конкуренції під час проведення зазначеного тендера та недобросовісне отримання права на укладення договору.

Таким чином, завідомо суперечлива мета дій ТОВ «Запорожметалресурс» полягала в тому, щоб уникнути встановлених Законом України «Про публічні закупівлі» обмежень, протиправно усунути конкуренцію під час проведення публічної закупівлі, нівелювати ефективність її результатів, у незаконний спосіб одержати право на укладення спірного договору не на конкурентних засадах.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на момент укладення оспорюваного договору), договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, установлених цим Законом.

Норму аналогічного змісту містить ч. 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції, чинній станом на час прийняття процесуального рішення у цій справі по суті спору.

Тендер відбувся за участю в ньому чотирьох учасників, двоє з яких ТОВ «Запорожметалресурс» та ТОВ «НВФ ПРОМ-ПАК», вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених між собою дій, що стосуються спотворення результатів цього тендера.

Отже, придбання ВП «ЗАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» товару товару «Прилади для вимірювання величин ДК 021:2015:38340000-0 Калібратори», очікуваною вартістю 2 003 635,00 грн (ідентифікатор публічної закупівлі UА-2017-08-21-000071-b) проведено за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками цього тендера її видимості.

Поведінка ТОВ «Запорожметалресурс» та ТОВ «НВФ ПРОМ-ПАК» під час участі в тендері явно несумісна з добросовісністю та принципами здійснення публічних закупівель.

А тому, договір поставки товару від 18.09.17 (03.10.17) № 590(1)17УК/53-121-01-17-05492, укладений за підсумками відкритих торгів, результати яких спотворено антиконкурентними узгодженими діями всіх його учасників, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам з умислу ТОВ «Запорожметалресурс», на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Щодо стягнення з відповідачів в дохід держави коштів, отриманих за спірним договором, в сумі 1 919 400,00 грн.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.12.21 у справі № 906/1061/20 зазначила, що до правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Окрім нього, законом можуть бути встановлені особливі умови застосування наслідків, визначених у ст. 216 ЦК України, або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності правочину, визнаного таким судом, є обов`язковими та не можуть бути проігноровані його сторонами.

Частиною 3 ст. 228 ЦК України унормовано, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Як свідчать матеріали цієї справи, договір поставки товару від 18.09.17 (03.10.17) № 590(1)17УК/53-121-01-17-05492 є виконаним на суму 1 919 400,00 грн, що підтверджується Звітом про виконання договору про закупівлю від 01.10.19 та листом ВП «ЗАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» за вих. від 15.11.23 № 01-0270570.

При цьому, судом в межах цієї господарської справи встановлено відсутність умислу з боку відповідача 1, оскільки на момент проведення процедури відкритих торгів та укладенні договору відповідач-1 не міг знати (докази зворотнього в матеріалах справи відсутні і суду не надано), що ТОВ «Запорожметалресурс» та ТОВ «НВФ ПРОМ-ПАК» під час підготовки документації в процедурі закупівлі діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагались між собою.

В той же час, ТОВ «Запорожметалресурс», маючи намір щодо отримання не законного права на укладення договору з метою одержання прибутку, порушуючи інтереси держави та суспільства, а також інших учасників ринкових відносин, усвідомлюючи протиправність таких дій, їх суперечність інтересам держави і суспільства, прагнучи та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків, взяло участь у проведенні конкурентної процедури закупівлі, нівелювавши змагальність у ній, внаслідок чого отримало бюджетні кошти в сумі 1 919 400,00 грн.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19.

Статтею 5 ГПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відтак,приймаючи до уваги засади цивільного законодавства - справедливість та розумність, з метою ефективного захисту інтересів держави з урахуванням обставин даної справи та наданими учасниками справи поясненнями, суд вважає що все одержане за недійсним правочином відповідачем 2 має бути одразу стягнуто безпосередньо в дохід держави, у зв`язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню частково.

Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави суд зазначає наступне.

Статтею 1311 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з приписами ч.ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.

Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 р. № 3-рп/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або ін. інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно із ч. 3 даної статті, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Таким чином, прокурор має право здійснювати в господарському суді представництво законних інтересів держави, втому числі в особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи ін. суб`єкта владних повноважень, за виключенням державних компаній.

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Прокурор обґрунтовуючи наявність підстав для його звернення з даним позовом в інтересах позивача вказує, що таке звернення зумовлено очевидним порушенням інтересів держави в бюджетній сфері, оскільки вчинення ТОВ «Запорожметалресурс» порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які спотворили результати тендера, призвело до придбання послуг за рахунок бюджетних коштів за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками тендера її видимості. Наслідком цього стало нівелювання мети публічної закупівлі - отримання послуг з максимальною економією та ефективністю, із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів.

З матеріалів справи вбачається, що Східний офіс Держаудитслужби уповноважений державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, але такого захисту фактично не здійснював.

Перший заступник керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області листом від 25.10.23 № 52-103-10653вих-23 повідомив Східний офіс Держаудитслужби та управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області про наявність рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 15.07.21 № 76-р/тк у справі № 02/20-18/54/41-20 щодо узгодження своєї поведінки ТОВ «Запорожметалресурс» та ТОВ «НВФ ПРОМ-ПАК» під час проведення закупівлі з ідентифікатором UА-2017-08-21-000071-b. Просив зазначити про заходи до поновлення державних інтересів, які вживались або планують вживатись позивачем.

Листом від 20.11.23 № 040831-17/3782-2023 управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області повідомило в.о. керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області, що заходи реагування шляхом пред`явлення позову до суду не вживались та не плануються.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.19 у справі № 903/129/18 зроблено висновок, згідно з яким факт не звернення до суду органу, уповноваженого державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, з позовом свідчить про те, що такий орган неналежно виконує свої повноваження щодо необхідного захисту, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади населеного пункту - та звернення до суду з позовом.

Таким чином, Східним офісом Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області належних заходів щодо захисту інтересів держави з метою визнання договору недійсним та стягнення коштів до державного бюджету не вжито.

Отже, органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах - Східним офісом Держаудитслужби допущено нездійснення необхідного захисту - не пред`явлено до суду відповідний позов.

У п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.20 у справі № 912/2385/18 зроблено висновок, згідно з яким прокурору достатньо дотриматись порядку передбаченого ст. 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після одержання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

З огляду на викладене суд погоджується з доводами прокурора, що внаслідок нездійснення вказаними органами належних заходів інтереси держави залишалися незахищеними, а тому у прокурора виникло не тільки право, а й обов`язок відреагувати на їх порушення шляхом пред`явлення до суду позову у цій справі.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 04.04.19 у справі № 924/349/18, від 16.04.19 у справі № 910/3486/18 та від 26.05.20 у справі № 912/2385/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд відзначає, що у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

При цьому, позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 21 серпня 2020 року у справі № 904/2357/20, наголосив на тому, що 17.10.19 набув чинності Закон України від 20.09.19 № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву ст. 79 ГПК з «Достатність доказів» на нову «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Отже, застосовуючи вказані вимоги ст. 79 ГПК України у цій справі суд вважає за необхідне зазначити, що важливим є не скільки доказів буде надано за кількістю, а їх змістовна вага. Таким чином, вірогідність доказів означає їх домінування не у кількісному вимірі (тобто кількості наданих стороною документів, заяв свідків тощо), а у якісному вимірі (тобто впливі усіх доказів в їх сукупності та окремо на переконання суду у більшій ймовірності існування факту, ніж його відсутності).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено усі обставини даної справи та надано правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам.

Отже, враховуючи предмет та визначені позивачем (прокурором) підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є у відповідній частині обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми та такими, що підлягають задоволенню частково.

Враховуючи встановлені обставини у цій справі судом, судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача 2, оскільки спір виник саме з його вини.

Керуючись ст. ст. 11-15, 20, 24, 42, 46, 53, 73-80, 86, 91, 123, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним договір поставки товару від 18.09.17 (03.10.17) № 590(1)17УК/53-121-01-17-05492, укладений між відокремленим підрозділом Запорізька атомна електрична станція державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, код ЄДРПОУ 19355964) та товариством з обмеженою відповідальністю Запорожметалресурс (69063, м. Запоріжжя, вул. Благовіщенська, буд. 31-В, код ЄДРПОУ 40898748)

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Запорожметалресурс (69063, м. Запоріжжя, вул. Благовіщенська, буд. 31-В, код ЄДРПОУ 40898748) в дохід держави (стягувач Східний офіс Держаудитслужби) 1 919 400 (один мільйон дев`ятсот дев`ятнадцять тисяч чотириста) грн 00 коп. одержані ним кошти за недійсним договором поставки товару від 18.09.17 (03.10.17) № 590(1)17УК/53-121-01-17-05492 . Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Запорожметалресурс (69063, м. Запоріжжя, вул. Благовіщенська, буд. 31-В, код ЄДРПОУ 40898748) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Василівської окружної прокуратури Запорізької області (вул. Космічна, 118А, м. Запоріжжя, 69050, розрахунковий рахунок UА438201720343180001000000271, відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) - кошти витрачені у 2023 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в суді, в сумі 31 475 (тридцять одну тисячу чотириста сімдесят п`ять) грн 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

Повний текст рішення складено 13.06.2024.

Суддя В.Л. Корсун