Рішення

від 06.06.2024 по справі 910/18048/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.06.2024Справа № 910/18048/23

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "САНТЕХБУДКОНСТРУКЦІЯ"доПівнічного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету Українипровизнання протиправним та скасування рішення Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.Представники сторін:

від позивача: Комісар С.П.;

від відповідача: Тацишина О.П.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/18048/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехбудконструкція» (далі також - позивач, ТОВ «Сантехбудконструкція») до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі також - відповідач, Відділення) про визнання протиправним та скасування рішення Адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.09.2023 № 60/120-р/к у справі № 188/60/36-рп/к.22 в частині визнання винним ТОВ «Сантехбудконструкція» у вчиненні порушень, передбачених п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та накладення штрафу в розмірі 68 000,00 грн.

Напередодні підготовчого засідання 14.03.2024 від відповідача надійшов відзив разом із заявою про поновлення строків для подання відзиву та доказів.

16.04.2024 від позивача надійшли письмові заперечення проти поновлення відповідачу строку для подання відзиву.

Відповідач, у свою чергу, 17.04.2024 надав письмові пояснення стосовно строку подання відзиву.

Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку для подання відзиву, а відзив залишив без розгляду, про що виніс відповідну ухвалу суду.

З огляду на строки розгляду справи та на те, що в підготовчому провадженні здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 06.06.2024.

Відповідач на виконання вимог суду, 02.05.2024 подав клопотання про долучення доказів - оптичного компакт-диску Axent CD-R (700 mb) на якому містяться матеріали справи № 188/60/36-рп/к.22.

Представники сторін безпосередньо в судовому засіданні надали усні пояснення стосовно клопотання відповідача про долучення.

Заслухавши доводи учасників справи, керуючись положеннями ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, суд долучив до справи надані відповідачем докази та врахував їх під час вирішення справи по суті.

Суд заслухав вступне слово, закінчив з`ясування обставин справи та перевірку їх доказами.

Суд перейшов до судових дебатів та заслухав доводи представників позивача та відповідача.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

Суд також враховує положення частини 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" 04.11.1950 року про право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Адміністративна колегія Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, розглянувши матеріали справи № 188/60/36-рп/к.22 (далі також - Справа) про порушення ТОВ «Сантехбудреконструкція» та ФОП Сук С.В. законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», та подання Відділу досліджень і розслідувань в Черкаській області від 15.08.2023 № 60-03/179п винесла рішення № 60/120-р/к від 20.09.2023 (далі також - Рішення № 60/120-р/к), яким визнано, що:

- ТОВ «Сантехбудконструкція» та ФОП Сук С.В. (далі також - Учасники) вчинили порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів конкурсів, під час участі у конкурсі з визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) в межах м. Черкаси, який проводився виконавчим комітетом Черкаської міської ради;

- за вказане порушення на ТОВ «Сантехбудреконструкція» накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн.

Доводи Відділення щодо наявності у діях позивача та іншого Учасника конкурсу антиконкурентних узгоджених дій ґрунтуються на:

1) наявність фінансової допомоги між Учасниками;

2) наявність фінансової допомоги між одним з Учасників та директором конкурента;

3) наявність фінансової допомоги між одним з Учасників та підприємством, пов`язаним з конкурентом через засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників;

4) використання Учасниками однакових ІР-адрес для керування рахунками банку;

5) наявність господарських відносин між Учасниками, між одним з Учасників та засновником ТОВ «Сантехбудреконструкція», та суб`єктом господарювання, пов`язаним з конкурентом через засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників;

6) подання ФОП Сук С.В. неповного пакету документів у складі конкурсної пропозиції;

7) синхронність дій Учасників у часі.

Позивач вважає, що Рішення № 60/120-р/к є протиправним, таким, що прийнято з неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи в частині, що стосується безпосередньо позивача, є необґрунтованим, оскільки при його прийнятті Комітетом не було з`ясовано обставини, що мають істотне значення для правильного визначення питання узгодженості дій, що стосуються спотворення результатів конкурсів та не доведено обставини, що покладені в основу висновків про вчинення позивачем узгоджених антиконкурентних дій, як підставу для накладення штрафу.

На обґрунтування заявленого позову ТОВ «Сантехбудконструкція» наголошує, що правомірні дії позивача не можуть вважатися антиконкурентними узгодженими діями, та такими, що стосуються спотворення результатів торгів, оскільки вони ніяким чином не обмежували та не могли обмежити конкуренцію при проведенні конкурсу.

Позивач вважає, що жодного доказу щодо узгодженості, зокрема, цінових пропозицій чи наявності взагалі будь-яких узгоджень щодо спірного конкурсу між позивачем та іншим учасником конкурсу в оскаржуваному рішенні не надано та не підтверджено жодним доказом. Є незрозумілим з яких критеріїв та розрахунків виходив відповідач, встановлюючи розмір штрафу для позивача, оскільки жодні розрахунки чи обґрунтування розміру штрафу у рішенні не наведені, а позивач з 19.10.2021 перебуває в стані припинення та здійснює усі необхідні, встановлені законодавством заходи, для ліквідації юридичної особи і не провадить жодної господарської діяльності.

Відповідач проти заявленого позову заперечив у повному обсязі.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши подані докази у їх сукупності, суд дійшов таких обґрунтованих висновків.

Правовідносини, пов`язані з обмеженням монополізму та захистом суб`єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України (далі - ГК України), і відтак є господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розглядаються господарськими судами.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду. Отже, спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Так, в силу ч. 1 ст. 3 Закону України "Про захист економічної конкуренції" законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Стаття 3 зазначеного Закону до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Приписами ст. 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Частиною 1 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом тощо.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про державну допомогу суб`єктам господарювання", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Частиною 1 ст.48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Як визначено статтею 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також зазначено і у п. 12 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правил розгляду справ), які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 за № 5, доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.

Пунктом 32 Правил розгляду справ встановлено, що у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення. Під час вирішення питання про накладення штрафу у резолютивній частині рішення вказується розмір штрафу. Резолютивна частина рішення, крім відповідних висновків та зобов`язань, передбачених статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у необхідних випадках має містити вказування на дії, які відповідач повинен виконати або від яких утриматися для припинення порушення та усунення його наслідків, а також строк виконання рішення.

Вчинення суб`єктами господарювання узгоджених дій утворює самостійний склад порушення законодавства про захист економічної конкуренції і не залежить від того, чи займають відповідні суб`єкти господарювання чи один з них монопольне (домінуюче) становище на ринку.

З урахуванням приписів частини третьої статті 6 названого Закону для кваліфікації дій (бездіяльності) суб`єктів господарювання на ринку товарів як антиконкурентних узгоджених дій у вигляді схожих дій (бездіяльність) на ринку товару (і які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції) не вимагається обов`язкове встановлення та доведення факту чи фактів формального узгодження зазначених дій, в тому числі укладення відповідної угоди (угод). Це порушення установлюється за результатами такого аналізу органом Антимонопольного комітету України ситуації на ринку товару, який:

- свідчить про погодженість конкурентної поведінки суб`єктів господарювання;

- спростовує наявність об`єктивних причин для вчинення зазначених дій.

Пов`язані з наведеним обставини з`ясовуються і доводяться відповідним органом Антимонопольного комітету України.

Суд має з`ясовувати, чи зазначено в рішенні органу Антимонопольного комітету України докази обмеження конкуренції внаслідок дій (бездіяльності) суб`єкта господарювання або іншого негативного впливу таких дій (бездіяльності) на стан конкуренції на визначеному відповідним органом ринку, протягом певного періоду часу, чи досліджено в такому рішенні динаміку цін, обставини і мотиви їх підвищення або зниження, обґрунтованість зміни цін, співвідношення дій (бездіяльності) суб`єкта господарювання з поведінкою інших учасників товарного ринку, в тому числі й тих, що не притягалися до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, витрати суб`єкта господарювання, які впливають на вартість товару, тощо.

При цьому, саме орган Антимонопольного комітету України має довести безпідставність посилання заінтересованої особи на інші чинники, що можуть позначатися на поведінці суб`єкта господарювання (зокрема, на специфіку відповідного товарного ринку; тривалість та вартість зберігання товару; час та вартість доставки; витрати на реалізацію товару тощо).

Крім того, у вирішенні спорів, пов`язаних з оцінкою дій чи бездіяльності суб`єктів господарювання як погодженої конкурентної поведінки (стаття 5, частини перша - четверта статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), слід з`ясовувати та перевіряти належними засобами доказування фактичні обставини, пов`язані з наявністю або відсутністю безпосереднього впливу таких дій (бездіяльності), - наприклад, укладання угоди або прийняття рішення в будь-якій формі, - на умови виробництва, придбання чи реалізації певного товару, в тому числі на такі параметри ринку, як можливі обсяги реалізації, загальний рівень цін на ринку тощо.

Стаття 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розмежовує види антиконкурентних узгоджений дій, зокрема: спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів та вчинення суб`єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

Зазначені порушення мають різний склад та потребують відмінну один від одного доказову базу.

При кваліфікації дій суб`єктів господарювання за пунктом 4 частини другої статті 6 Закону - антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, узгодженість дій (поведінки) полягає саме в обміні інформацією, заміні конкуренції між учасниками торгів на координацію, в результаті чого усувається конкуренція між ними та спотворюється основний принцип торгів - здійснення конкурентного відбору учасників.

Така правова позиція підтверджується постановами Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 924/552/19, від 04.02.2021 у справі № 910/17126/19.

Змагальність продавців - учасників конкурентних процедур, ґрунтується на непевності щодо інших учасників та їх поведінки і зумовлює необхідність кожним з учасників пропонування кращих умов за найнижчими цінами. У випадку, коли учасники торгів домовляються між собою щодо умов своїх тендерних пропозицій - усувається непевність, а відтак усувається конкуренція між ними. Оскільки замовник обмежений у ході здійснення процедури торгів лише тими пропозиціями, які подані, то у разі якщо учасники замінять конкуренцію між собою на координацію, замовник не отримує той результат, який би він мав в умовах справжньої конкуренції, тобто вибір переможця закупівлі на принципах прозорої конкурентної процедури.

Таким чином, узгодження учасниками торгів своїх тендерних пропозицій усуває конкуренцію та змагальність між учасниками, а отже спотворює результат, тобто об`єктивно кращу пропозицію, порушує тим самим право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається у зв`язку з наявністю лише справжньої конкуренції.

Сама узгоджена поведінка учасників конкурсу, торгів (тендеру) не відповідає суті конкурсу, відповідно, в даному випадку негативним наслідком є сам факт спотворення результатів тендеру (через узгодження поведінки учасниками).

Відповідно до висновку Верховного Суду викладеного у постановах від 04.02.2021 року у справі № 910/17126/19, від 06.07.2023 у справі № 910/2025/20, від 02.06.2022 у справі № 910/267/20, Закон не ставить застосування передбачених ним наслідків узгоджених антиконкурентних дій у залежність від «спільної домовленості разом брати участь у торгах з метою усунення конкуренції». Цілком зрозуміло, що така «домовленість» навряд чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів. А тому, питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв`язок, у відповідності до статті 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Як наголошував відповідач, саме сукупність обставин, які свідчать про вчинення порушення, і були підставою для прийняття Рішення № 60/120-р/к.

Під час розгляду справи суд встановив, що Виконавчим комітетом Черкаської міської ради (далі також - ВК Черкаської міської ради або Замовник) у 2019 році проведено конкурс з визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) в межах м. Черкаси на підставі рішення Черкаської міської ради від 26.02.2019 № 216 «Про проведення конкурсу на визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території м. Черкаси» (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до журналу обліку реєстрації конкурсних пропозицій на визначення виконавця послуг, для участі у конкурсі свої пропозиції надали:

- ТОВ «Сантехбудреконструкція»;

- ФОП Сук С.В.

Конкурсну пропозицію ФОП Сук С.В. відхилено Замовником відповідно до п. 24 Порядку проведення конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 № 1173 (далі також - Порядок № 1173), оскільки учасник конкурсу не відповідав кваліфікаційним вимогам та конкурсна пропозиція не відповідала конкурсній документації.

Найкращою за результатами оцінки визначена конкурсна пропозиція ТОВ «Сантехбудреконструкція». Замовник з переможцем конкурсу уклав відповідний договір про надання послуг.

Враховуючи заперечення позивача проти наявності в діях Учасників конкурсу антиконкурентних узгоджених дій, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Як встановлено в п. 4.1. оскаржуваного Рішення № 60/120-р/к, між Учасниками конкурсу була наявна фінансова допомога.

У пункті 23 Рішення наведена інформація, що була встановлена на підставі банківських виписок, наданих акціонерним товариством комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК») листом від 04.01.2022 № 20.1.0.0.0/7-211230/4302 про надання Учасниками одне одному фінансової допомоги у розмірі 713 800,00 грн. у період проведення Конкурсу Замовником.

Крім того, як вбачається з матеріалів Справи та не було спростовано позивачем, ФОП Сук С.В. після оголошення про проведення Конкурсу надавав Бортнику Юрію Зіновійовичу - кінцевому бенефіціарному власнику та директору позивача, поворотну фінансову допомогу згідно договору б/н від 19.03.2019 року на загальну суму 17 000,00 грн, відповідно, а Бортник Юрій Зіновійович повернув вказану поворотну фінансову допомогу ФОП Сук С.В. в повному обсязі 17 000,00 грн вже після проведення Конкурсу.

Між ФОП Сук С.В. та ТОВ «УК «Нова Якість», вирішальний вплив на господарську діяльність якого мали засновники (учасники), бенефіціарні власники та керівник, із часткою в статутному капіталі 75 % ТОВ «Сантехбудконструкція», неодноразово надавали/повертали фінансову допомогу одне одному, що свідчить про фінансову підтримку ФОП Сук С.В. ТОВ «УК «Нова Якість» і навпаки.

Відповідно до пункту 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Правовою основою для отримання позики або поворотної фінансової допомоги є договір позики. Відносини за договором позики регулюються статтями 1046 - 1053 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Фінансова допомога на поворотній основі не може вважатися фінансовим кредитом, тому що не передбачає ні цільового використання отриманих коштів, ні одержання їх під процент.

Враховуючи викладену вище інформацію, взаємовідносини між Учасниками конкурсу стосувались надання позики/поворотної фінансової допомоги, що свідчить про фінансову підтримку Учасниками один одного в господарській діяльності, довіру та впевненість щодо повернення коштів.

Оскільки за договором безвідсоткової позики немає отримання прибутку у вигляді процентів, немає ніякої іншої компенсації за користування коштами, Учасники позичивши один одному кошти, з огляду на інфляційні показники та інші чинники, можуть отримати замість прибутку наявний збиток.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначальною характеристикою економічної конкуренції є змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваги над іншими суб`єктами господарювання.

Враховуючи поведінку Учасників і суть терміну «конкуренція», слід було очікувати, що кожний з окремо взятих учасників буде змагатися з іншими учасниками для здобуття переваг над ними.

При цьому, означене змагання не залишає місця таким обставинам, як надання фінансової допомоги.

З огляду на зазначене, суб`єкт господарювання, який надає фінансову допомогу, крім всього переліченого, зацікавлений у фінансових результатах того, хто таку допомогу отримує, оскільки розраховує на її повернення.

Отже, така обставина як надання фінансової допомоги Учасниками конкурсу один одному, на ряду з іншими, свідчить про єдність інтересів та погодженість поведінки під час підготовки до участі у конкурсі.

Стосовно використання Учасниками конкурсу однакових ІР-адрес встановлено таке.

З матеріалів Справи вбачається, що ТОВ «Сантехбудконструкція» листом від 24.04.2023 № 2404/23-1 повідомило Відділення, що протягом 2019 року, зокрема під час проведення Конкурсу, фактичне місце знаходження Товариства збігалось з місцем його державної реєстрації: вул. Смілянська, 145, м. Черкаси, а також у Товариства відсутні договори на надання послуг інтернет-провайдерів, у зв`язку з чим відсутня IP-адреса.

ТОВ «Маклаут-Інвест», яке є власником IP-адреси 78.137.4.123 листом від 16.02.2022 № 28 повідомило, що IP-адреса 78.137.4.123 є статичною та протягом 2019 року, тобто під час входу до системи «Клієнт-Банк», а також на дату подання Учасниками своїх конкурсних пропозицій, послуги доступу до мережі Інтернет за IP-адресою 78.137.4.123 надавалась абоненту - Товариству з обмеженою відповідальністю

«Черкаське спеціалізоване управління-525» (далі - ТОВ «ЧСУ-525») за адресою: вул. Смілянська, 145, м. Черкаси.

Таким чином, у період проведення конкурсу ТОВ «Сантехбудконструкція» та ФОП Сук С.В. керували своїми банківськими рахунками зі спільної статистичної ІР-адреси, що надавалась за спільним місцем оренди площі двома Учасниками.

Відповідне не може бути формальною обставиною та прямо свідчить про спільне ведення господарської діяльності, зокрема під час проведення конкурсу, що створює умови для обміну інформацією між таким суб`єктами.

Крім того, у п.п. 52-56 Рішення № 60/120-р/к наведено доводи про наявність господарських відносин між Учасниками, між одним з Учасників та засновником ТОВ «Сантехбудреконструкція», та суб`єктом господарювання, пов`язаним з конкурентом через засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників, а саме.

Відділенням, під час аналізу руху коштів о банківських рахунках Учасників, наданих АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (лист від 04.01.2022 № 20.1.0.0.0/7-211230/4302) виявлено, що між Учасниками під час участі в конкурсі існували відносини у вигляді оплати за оренду приміщення згідно з рахунком б/н від 28.02.2019.

Крім того, у період проведення конкурсу, засновниками (учасниками), кінцевими бенефіціарними власниками як ТОВ «Сантехбудреконструкція» так і ТОВ «Сервіс 2011» були одні й ті самі особи із загальною часткою у статутному капіталі ТОВ «Сервіс 2011» - 100%, у статутному капіталі ТОВ «Сантехбудреконструкція» - 81,25%.

Факт наявності господарських відносин між ФОП Сук С.В. та ТОВ «Сантехбудреконструкція», одним із засновників (учасників), кінцевим бенефіціарним власником конкурента та ТОВ «Сервіс 2011», яке через засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників пов`язане з ТОВ «Сантехбудреконструкція», свідчить про сталу співпрацю між такими особами, а отже і виникнення умов для обміну інформацією, в тому числі під час підготовки пропозицій, що надавало можливість домовитись про результат конкурсу та свідчить про існування умов для обміну інформацією.

Сама по собі відповідність дій суб`єктів господарювання цивільному, господарському законодавству не може автоматично свідчити про дотримання ним норм та вимог антимонопольного законодавства. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 04.02.2021 у справі № 910/17126/19, від 09.02.2023 у справі № 910/16662/21.

Відповідно до висновку Верховного Суду викладеного у постановах від 04.02.2021 року у справі № 910/17126/19, від 06.07.2023 у справі № 910/2025/20, від 08.11.2022 у справі № 910/3202/20, Закон не ставить застосування передбачених ним наслідків узгоджених антиконкурентних дій у залежність від «спільної домовленості разом брати участь у торгах з метою усунення конкуренції». Цілком зрозуміло, що така «домовленість» навряд чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів. А тому питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв`язок, у відповідності до статті 86 ГПК України.

Близький за змістом висновок Верховного Суду викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 910/2988/18, від 05.08.2019 у справі № 922/2513/18, від 07.11.2019 у справі № 914/1696/18 і Верховний Суд у справі № 910/10212/19 не вбачає підстав відступати від нього.

Отже, внаслідок наявності сталих господарських відносин між суб`єктами господарювання усувається або відчутно зменшується взаємна невизначеність осіб щодо їх поведінки під час участі у процедурах закупівель (конкурсах), оскільки наявність господарських відносин зумовлює виникнення в суб`єктів, які пов`язані такими відносинами, певних прав та обов`язків.

Наявність господарських відносин зумовлює виникнення у суб`єктів певних прав та обов`язків, крім того, такі відносини свідчать про те, що Учасники були обізнані стосовно діяльності та фінансової спроможності один одного.

Стосовно заперечень позивача проти висновків Відділення про наявність узгоджених дій з огляду на подання ФОП Сук С.В. неповного пакету документів, судом встановлено таке.

Перелік відповідних вимог до складу конкурсних пропозицій (необхідних документів), передбачений пунктом 15 Порядку № 1173, пунктом 24 якого встановлено, що однією з підстав відхилення конкурсної пропозиції визначено невідповідність останньої конкурсній документації.

Отже, ФОП Сук С.В. не міг не знати про результат розгляду його пропозиції Замовником.

Окрім того, абзацом другим пункту 30 Порядку № 1173 встановлено, що у разі коли в конкурсі бере участь тільки один учасник і його пропозицію не було відхилено, строк, на який він визначається виконавцем послуг з вивезення побутових відходів на певній території населеного пункту, повинен становити 12 місяців, після чого організовується і проводиться новий конкурс. У свою чергу договір з ТОВ «Сантехбудконструкція» Замовником укладений на 20 років.

Враховуючи наведене, ФОП Сук С.В. не мав наміру отримати перемогу в конкурсі та виступав як технічний гравець, забезпечуючи участь ТОВ «Сантехбудконструкція» на вигідних для цього учасника умовах, що виключає конкуренцію між Учасниками під час участі у конкурсі.

Отже, зазначені фактичні обставини підтверджують обмін інформацією між Учасниками, а також спільну підготовку до участі та участь у конкурсі з метою створення уявлення про конкуренцію та забезпечення перемоги одному з них.

Судом прийнято до уваги доводи позивача щодо розміру нарахованого до стягнення штрафу.

Як вбачається з п. 93 Рішення № 60/120-р/к, відповідно до інформації Головного управління ДПС у Черкаській області (лист від 11.09.2023 № 6122/5/23-00-04-04-06), фінансова звітність ТОВ «Сантехбудконструкція» за 2022 не подавалася.

Згідно з п. 98 Рішення № 60/120-р/к, при визначенні розміру штрафу адміністративною колегією Відділення враховано, що:

- порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях ТОВ «Сантехбудконструкція» та ФОП Сук С.В. виявлено вперше;

- ФОП Сук С.В. припинив свою підприємницьку діяльність 18.09.2020.

У той же час, необхідно наголосити, що станом на дату прийняття оскаржуваного Рішення № 60/120-р/к діяла редакція Порядку розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженим розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 року № 5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 року за № 90/299, положення якої не встановлювали вимог до змісту рішень органів Антимонопольного комітету України в частині зазначення порядку нарахування штрафу.

Отже, з огляду на наведені вище обставини, доводи позивача про неповноту дослідження обставин Справи Відділенням мають надто загальний характер, який свідчить про незгоду позивача із висновками Комітету, а не про відсутність належного мотивування Рішення № 60/120-р/к як такого.

Водночас зміст Рішення № 60/120-р/к та матеріали справи підтверджують, що Відділення надало вичерпне обґрунтування своєї позиції та повно і об`єктивно з`ясувало обставини Справи, з урахуванням доказів зібраних під час дослідження Справи та/чи поданих сторонами.

Суд, за результатом детального аналізу матеріалів справи дійшов висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи відповідача та свідчили б про наявність підстав для визнання протиправним та скасування Рішення № 60/120-р/к від 20.09.2023.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Підсумовуючи вищенаведене, Комітетом повно та всебічно встановлено обставини, які мають значення для справи, Рішення № 60/120-р/к від 20.09.2023 прийняте з дотриманням вимог Закону України «Про захист економічної конкуренції», відтак підстави для визнання протиправним або скасування Рішення, передбачені статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції», відсутні. Позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 207, 232, 233, 237, 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "САНТЕХБУДКОНСТРУКЦІЯ" відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13.06.2024 року.

Суддя Ю.О.Підченко