Рішення

від 13.06.2024 по справі 910/2216/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.06.2024Справа № 910/2216/24Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Осмо"

до товариства з обмеженою відповідальністю Аудитирська компанія "Кроу Україна"

про стягнення 1 149 026,41 грн.

Представники сторін: не викликалися.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Осмо" до товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська компанія "Кроу Україна" про стягнення 1 149 026,41 грн.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2024 в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Осмо" про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.

18.03.2024 до канцелярії суду позивач подав (через систему "Електронний суд") надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Вищезазначена ухвала суду від 25.03.2024 доставлена до електронного кабінету відповідача 25.03.2024 о 18 год. 55 хв.

28.03.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та з повідомленням (викликом сторін).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2024 відмовлено у задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Осмо" про розгляд в порядку загального позовного провадження справи № 910/2216/24.

16.04.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив.

19.04.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про долучення доказів.

19.04.2024 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

25.04.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

08.05.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про стягнення судових витрат.

08.04.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 відмовлено у задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Осмо" про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 ст. 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

01.09.2020 між товариством з обмеженою відповідальністю "Осмо" (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю Аудиторська компанія "Кроу Україна" (орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна №01/09-20 (далі - Договір).

За вказаним Договором орендодавець зобов`язується передати орендарю в строкове платне користування окремо розташований нежилий триповерховий будинок (з підвалом і мансардою), який знаходиться за адресою: м. Київ, провулок Задорожний, 1А загальною площею 1 547, кв.м. Орендар зобов`язується прийняти дане майно, своєчасно сплачувати орендну плату та повернути майно орендодавцю по закінченню строку оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 ст. 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 1.3 Договору вступ орендаря у строкове платне користування об`єктом оренди за цим Договором відбувається з моменту підписання сторонами відповідного Акту приймання-передачі, який є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток №2). Акт підписується уповноваженими представниками сторін цього Договору та скріплюється печатками, в двох оригінальних примірниках, по одному примірнику для кожної сторони. Орендодавець гарантує, що об`єкт оренди, який передається в оренду за цим Договором є технічно справним, придатним для його використання за цільовим призначенням та немає недоліків. Детальний технічний стан майна, покази лічильників зазначаються сторонами у Акті. Майно передається орендарю з усіма внутрішніми комунікаціями та системами, конструктивно пов`язаними з об`єктом оренди.

Згідно з п. 1.5 Договору об`єкт оренди вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання Акту приймання-передачі (повернення) сторонами (Додаток №2).

Відповідно до Акта приймання-передачі об`єкта оренди від 01.11.2020 (Додаток №2 до Договору) орендодавець передав, а орендар прийняв окремо розташований нежилий двоповерховий будинок (з підвалом із 2ма мансардами), який знаходиться за адресою: м. Київ, провулок Задорожний, 1А загальною площею 1 547,6 кв.м.

Зазначеним актом орендодавець та орендар під час огляду встановили недоліки об`єкта оренди: протікання під час опадів тощо. Про порядок усунення недоліків, сторони вирішили скласти додаткову угоду до Договору, не пізніше 3 робочих днів з дати підписання цього акту приймання-передачі об`єкта оренди.

02.11.2020 між товариством з обмеженою відповідальністю "Осмо" та товариством з обмеженою відповідальністю Аудиторська компанія "Кроу Україна" укладено додаткову угоду №1 до Договору.

Зазначаю вище додатковою угодою сторони погодили наступний порядок усунення недоліків об`єкта оренди:

1 для усунення недоліків об`єкта оренди, орендодавець зобов`язується за власний рахунок до 31.12.2020 виконати наступні дії:

1.1 провести ремонті роботи даху об`єкта оренди, для усунення протікання під час опадів;

1.2 провести ремонтні роботи для усунення протікання по стіні на першому поверху об`єкта оренди під час опадів (Додаток №1 до цієї додаткової угоди №1);

1.3 провести діагностику вікон по всьому приміщенню об`єкта оренди зі складання відповідного акту спеціалістом. У випадку встановлення у Акті необхідності проведення ремонтних робіт, провести необхідні ремонтні роботи та усунути несправності;

2) у випадку несвоєчасного виконання або невиконання зобов`язань орендодавцем у строк, погоджений сторонами у пункті 1 цієї Додаткової угоди, орендар має право усунути недоліки за свій рахунок, орендодавець зобов`язується компенсувати орендарю документально підтверджені витрати. У такому випадку, орендодавець зобов`язаний попередньо до фактичного виконання ремонтних робіт згідно п.п. 1.1-1.3 цієї додаткової угоди погодили витрати орендаря не пізніше 3 робочих днів з дня отримання відповідного повідомлення. У випадку не надання відповіді орендодавцем протягом 3 робочих днів, витрати вважаються схваленими орендодавцем та він зобов`язується компенсувати витрати орендарю.

19.10.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю "Осмо" та товариством з обмеженою відповідальністю Аудиторська компанія "Кроу Україна" укладено додаткову угоду №4 до Договору, якою сторони вирішили достроково припинити дію Договору оренди нерухомого майна №01/09-20 від 01.09.2020 з 19.10.2021.

Відповідно до Акту приймання-передачі (повернення) від 19.10.2021 до Договору оренди нерухомого майна №01/09-20 від 01.09.2020 орендар здав, а орендодавець прийняв у належному стані окремо розташований нежилий двоповерховий будинок (з підвалом і 2-ма мансардами), який знаходиться за адресою: м. Київ, провулок Задорожний, 1А загальною площею 1 547,6 кв.м.

Відповідно до п. 5 зазначеного вище Акта сторони погодили, що об`єкт оренди знаходиться в стані, придатному для експлуатації та повертається орендодавцю разом з усіма внутрішніми комунікаціями та системами, що конструктивно з ним пов`язаними. Справність зазначених систем перевірена орендодавцем.

Також сторонами додатково у Акті приймання-передачі (повернення) від 19.10.2021 погоджено те, що орендар зобов`язаний усунути недоліки по 1-2 поверху та фасаду протягом 10 робочих днів з дня підписання акта.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що в період дії договору оренди, враховуючи зобов`язання по оплаті орендної плати, компенсації витрат комунальних послуг та витрат на обслуговування об`єкту оренди, відповідач був зобов`язаний оплатити загальну суму в розмірі 5 950 678,82 грн., проте фактично було сплачено 5 186 982,67 грн.

Відповідач не сплатив орендну плату в розмірі 416 106,31 грн. за серпень 2021 року, 416 180,59 грн. за вересень 2021 року та 252 469,46 за частину жовтня 2021 року.

Враховуючи, що відповідачем сплачено гарантійний платіж в розмірі 440 286,01 грн., позивач зменшує фактичну суму заборгованості по орендній платі до 644 470,35 грн. Також позивач заявляє про заборгованість по витратам на отримання об`єкту оренди в розмірі 119 225,80 грн.

Отже, позивачем, враховуючи вказані вище мотиви, заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу за Договором оренди нерухомого майна №01/09-20 від 01.09.2020 в розмірі 763 696,15 грн.

Заперечуючи щодо позову відповідач зазначає, що позивачем не виконано свого зобов`язання в частині гарантування передання об`єкту оренди в технічно справному стані, придатному для його використання за цільовим призначенням та без недоліків. Зокрема, відповідач зазначає, що з 08.07.2021 по 19.08.2021 на першому та другому поверхах об`єкту оренди не функціонувала система кондиціонування (частково систему кондиціонування було відремонтовано 30.07.2021), 14.07.2021 та 15.07.2021 на об`єкті оренди відбулося вимкнення мережі електропостачання, 30.08.2021 в орендованому приміщенні відбулося протікання даху з відповідними наслідками, за результатами експертизи складено висновок протипожежного стану об`єкта - негативний.

Враховуючи наведене, відповідач робить висновок, що у позивача відсутні підстави для нарахування орендної плати за спірний період, оскільки у відповідача була відсутня повноцінна можливість використання об`єкта оренди за цільовим призначенням.

Для підтвердження обставин відсутності повноцінного користуватися об`єктом оренди у спірний період відповідачем надано: лист №75-04 від 05.04.2024 щодо кількості співробітників на підприємстві за період з 09.07.2021 по 19.08.2021; Наказ №08/07-1 від 08.07.2021 про призначення комісії з метою фіксації поломок в орендованому приміщенні; Наказ №09/07-1 від 09.07.2021 про дистанційну роботу; лист №99-07 від 12.07.2021 щодо ремонту системи кондиціювання; Акт фіксації відключення мережі електропостачання від 14.07.2021 та від 15.07.2021; лист звернення від 15.07.2021; лист №19/07-21 від 19.07.2021; Акт перевірки функціонування системи кондиціонування та замірів температури повітря від 20.07.2021; Акт замірів температури повітря від 29.07.2021; Наказ №20/08-1 від 20.08.2021 про припинення дистанційної роботи; лист №105-07 від 30.07.2021; лист №02/08-21 від 02.08.2021; Акт фіксації наслідків затікання після дощу від 31.08.2021; лист №114-08 від 31.08.2021 щодо протікання даху під час дощу 30.08.2021; лист №113-08 від 31.08.2021 про надання роз`яснень; лист №59-09 від 20.09.2021; лист №01-18/1181 від 03.09.2021; Договір №124 про надання послуг від 16.09.2021.

Також відповідачем надано докази для підтвердження обставини припинення користування об`єктом оренди з 17.09.2021, а саме: Експертний висновок протипожежного стану об`єкту №40 від 16.09.2021; лист №107-08 від 20.08.2021; лист №1-15/10 від 15.10.2021; лист №107-08 від 20.08.2021; лист №158-10 від 12.10.2021; лист 159-10 від 13.10.2021; Договір оренди №16-08/2021 нежитлового приміщення від 16.08.2021.

Згідно з ч. 4 ст. 762 ЦК України наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

Відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 (справа №910/7495/16) зазначено, що відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що відповідач мав можливість та здійснював користування об`єктом оренди у спірний період.

Також відповідачем повідомлено, що частина об`єкта оренди здавалася ним у суборенду товариству з обмеженою відповідальністю "АЙ БІС І ЛІГАЛ СЕРВІСЕС", товариству з обмеженою відповідальністю "АДВАЙЗОРІ ТА РЕСЬОРЧ", приватному підприємству "ЕЛІТКОНСАЛТИНГ".

Щодо посилання відповідача на часткову неможливість використання об`єкта оренди за цільовим призначенням суд зазначає, що часткове використання об`єкта пропорційно до площі, часу або інших показників не може бути підставою для повної відмови від виконання обов`язку з оплати орендних платежів. Здійснення часткової оплати орендних платежів, у зв`язку з частковим використанням об`єкту оренди, повинно бути узгоджене між сторонами та передбачене відповідним договором оренди та/або додатковими угодами до нього.

Відповідачем листом №141-09 від 14.09.2021 виставлено позивачу вимогу щодо зменшення орендної плати за липень та серпень 2021 року, однак відповідачем не вчинено заходів щодо укладення відповідної додаткової угоди, якою сторони могли б здійснити своє волевиявлення.

Щодо повідомлення відповідачем про наявність обставини припинення експлуатації (користування) об`єкта оренди з 17.09.2021 суд дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено належними доказами обставину припинення фактичного користування об`єктом оренди з 17.09.2021 по 19.10.2021.

Відповідно до п. 2.1.2 Договору орендар зобов`язується утримувати об`єкт оренди в справності і відповідно до вимог норм санітарії, у зв`язку з чим при необхідності й у терміни, та об`єми погоджені з орендодавцем, робити поточний ремонт приміщення за свій рахунок.

Згідно з п. 2.1.10 Договору орендар зобов`язується дотримуватися норм та правил протипожежної та санітарної безпеки, а також норм та правил користування теплової та електричної енергією. Забезпечувати дотримання протипожежних вимог, стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду. Утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту, пожежну техніку, устаткування й інвентар, не допускати їхнє використання не по призначенню. Проводити службове розслідування випадків пожежі, документи розслідування надавати орендодавцю за його вимогою.

Відповідно до п. 2.1.13 Договору орендар зобов`язується терміново усувати поломки, наслідки аварій і ушкоджень об`єкта оренди, якщо такі сталися з вини (дій або бездіяльності) орендаря та якщо причиною аварії або будь-яких інших ушкоджень стала несправність, вихід з ладу тощо кінцевих приладів (пристрої) будь-яких інженерних мереж (кран, унітаз, розетка, лампочка тощо).

Пунктом 2.2.8 Договору передбачено, що у разі виявлення орендарем після підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі недоліків об`єкта оренди, про які знав або повинен був знати орендодавець, та які неможливо було виявити орендарю під час підписання акту приймання-передачі, які унеможливлюють використання об`єкту оренди відповідно до умов цього Договору, орендар має право на усунення недоліків за рахунок орендодавця або на відшкодування витрат на їх усунення.

Відповідно до п. 2.3.16 Договору орендодавець зобов`язується усувати несправності, поломки та наслідки аварій комунікацій на об`єкті оренди, які відбулися не з вини (дій або бездіяльності) орендаря та якщо вони виникли у зв`язку з пошкодженням інженерних мереж (трубопроводів водо та газо забезпечення, кабелів електромереж тощо). Забезпечити обслуговування діючих внутрішніх мереж, які мають відношення до об`єкта оренди.

Отже, Договором оренди нерухомого майна №01/09-20 від 01.09.2020 передбачено права та обов`язки сторін у ситуаціях виходу з ладу інженерних мереж та наявності інших недоліків на об`єкті оренди.

Позивачем на виконання своїх зобов`язань по Договору здійснювалися заходи щодо поновлення повноцінного функціонування роботи системи кондиціонування на об`єкті оренди.

Для фіксації належного виконання зобов`язань з боку орендодавця пунктом 3.4 Договору передбачено, що кожного календарного місяця в останній день звітного місяця, сторони підписують акт наданих послуг. В акті вказується: об`єкт оренди, період оренди, розмір плати за користування об`єктом оренди, розмір компенсації витрат на комунальні послуги та послуги по обслуговуванню систем.

Вказаний акт складається орендодавцем та надсилається орендарю на підписання. Орендар зобов`язаний протягом 7 робочих днів з моменту надання орендарем акту повернути орендодавцю підписаний акт або мотивованої відмови в його підписанні, зобов`язання орендодавця з надання послуг, зазначених у акті, сторони вважають виконаними належним чином та прийнятими орендарем у повному обсязі, а акт підписаним.

Для підтвердження обставини надання послуг з оренди майна складено акти: №50 від 31.08.2021 на суму 416 106,31 грн.; №53 від 30.09.2021 на суму 416 180,59 грн.; №61 від 19.10.2021 на суму 252 469,46 грн.

Матеріали справи містять докази направлення відповідачу вищезазначених актів.

Відповідачем надано лист №159-10 від 13.10.2021, який містить відмову від підписання Акта надання послуг №53 від 30.09.2021 у зв`язку наявністю перешкод в експлуатації орендованого приміщення відповідно до цільового призначення

Також відповідач у листі №164-10 від 22.10.2021 відмовився від підписання Акта надання послуг №61 від 19.10.2021 у зв`язку з припиненням експлуатації об`єкту оренди з 17.09.2021 по 19.10.2021.

Матеріали справи не містять доказів наявності вмотивованої відмови від підписання Акта №50 від 31.08.2021 на суму 416 106,31 грн.

Щодо відмови від підписання Акта надання послуг №53 від 30.09.2021 суд, враховуючи обставину користування відповідачем об`єктом оренди, зазначає, що така відмова є необґрунтованою.

Щодо відмови від підписання Акта надання послуг №61 від 19.10.2021 суд зазначає, що відповідач повідомив позивача про припинення експлуатації об`єкта у зв`язку з отриманням експертного висновку протипожежного стану, однак така відмова не може вважатися правомірною підставою нездійснення оплати наданих послуг, оскільки відповідачем не доведено обставину припинення користування об`єктом оренди у відповідний період.

Відповідачем надано докази обставини часткової неможливості використання об`єкта оренди, однак надані документи (Акт фіксації відключення мережі електропостачання від 14.07.2021 та від 15.07.2021; Акт перевірки функціонування системи кондиціонування та замірів температури повітря від 20.07.2021; Акт замірів температури повітря від 29.07.2021) складені без участі представника орендодавця та за своїм змістом не дають об`єктивної можливості встановити, яка частина орендованого приміщення зазнала впливу не функціонування системи кондиціонування.

Отже, хоча сторонами визнається обставина не функціонування системи кондиціонування на об`єкті оренди, суд, враховуючи надані докази, не має можливості об`єктивно встановити площу об`єкта оренди, яка зазнала впливу такої обставини, часовий інтервал наявності такої обставини, а також вплив вказаної обставини на можливість використання об`єкта оренди.

Враховуючи наведене, користування орендарем об`єктом оренди, недоведеність фактичного розміру частини об`єкта оренди, яка не могла використовуватися орендарем, недоведеність обставини припинення фактичного користування об`єктом оренди до підписання акту приймання-передачі (повернення), суд дійшов висновку про те, що у відповідача відсутні підстави для відмови у здійсненні оплати орендних платежів у розмірі, який зафіксований у зазначених вище актах надання послуг.

Відповідно до п. 3.1.1 Договору плата за користування об`єктом оренди за використання 1 одного квадратного метра загальної площі об`єкта оренди за 1 календарний місяць становить суму в гривнях еквівалентну 10,00 доларам США за офіційним курсом гривні до долара США, встановленого Національним банком України, в тому числі ПДВ.

Орендодавець щомісяця, першого числа поточного місяця оренди, направляє орендарю рахунок на сплату орендної плати (п. 3.1.5 Договору).

Орендна плата сплачується орендарем щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця оренди (п. 3.1.6 Договору).

Позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату послуг з оренди нерухомого майна: №39 від 01.08.2021 на суму 416 106,31 грн.; №44 від 01.09.2021 на суму 416 180,59 грн.; №51 від 01.10.2021 на суму 252 469,46 грн.

Матеріали справи містять докази направлення відповідачу вищезазначених рахунків.

Відповідно до п.3.2.2 Договору гарантійний платіж підлягає поверненню орендарю протягом 5 банківських днів після повернення орендарем об`єкту оренди або за погодженням з орендарем може бути зарахований в якості орендної плати за останній місяць користування об`єктом оренди.

У листі №107-08 від 20.08.2021 відповідачем погоджено зарахування гарантійного платежу за останній місяць оренди, а саме за серпень 2021 року, однак враховуючи припинення дії Договору у жовтні 2021 року, зазначений гарантійний платіж підлягає зарахуванню за жовтень 2021 року (включно за заборгованість за попередні періоди).

На підтвердження надання послуг з обслуговування орендованого майна позивачем долучено до матеріалів справи акти надання послуг: №44 від 31.07.2021 на суму 33 000,00 грн.; №47 від 31.08.2021 на суму 33 000,00 грн.; № 55 від 30.09.2021 на суму 33 000,00 грн.; №63 від 19.10.2021 на суму 20 225,80 грн.

Позивачем надано докази направлення відповідачу актів: №47 від 31.08.2021; № 55 від 30.09.2021; №63 від 19.10.2021.

Щодо отримання відповідачем акту №44 від 31.07.2021 суд зазначає, що у листі №141-09 від 14.09.2021 відповідач повідомив про направлення позивачеві листа №109-08 від 31.08.2021 "Щодо відмови від підписання Акту №44 від 31.07.2021", отже відповідачем було отримано вказаний вище акт, однак матеріали справи не містять зазначеної відмови, а тому суд не має можливості встановити її зміст.

Відповідачем надано лист №141-09 від 14.09.2021, який містить відмову від підписання Акта надання послуг №47 від 31.08.2021 на суму 33 000,00 грн. з підстави не зазначення чіткого переліку послуг, які були надані позивачем.

Також відповідачем надано лист №159-10 від 13.10.2021, який містить відмову від підписання Акта надання послуг №55 від 30.09.2021 на суму 33 000,00 грн. у зв`язку з відсутністю конкретної вказівки того, які саме послуги по обслуговуванню орендованого майна було надано.

Щодо відмови від підписання Акта надання послуг №47 від 31.08.2021 та Акта надання послуг №55 від 30.09.2021 суд зазначає, що п. 3.3.3 Договору встановлена фіксована плата за послуги по обслуговуванню систем кондиціонування, вентиляції, газопостачання та водовідведення, та мереж електропостачання у розмірі 33 000,00 грн., а тому посилання на відсутність конкретизації предмета акта є необґрунтованим.

Відповідно до п. 3.3.3 Договору орендар щомісячно не пізніше 5 банківських днів з дня отримання встановленого рахунку, сплачує орендодавцю 33 000,00 грн. з ПДВ, на послуги по обслуговуванню систем кондиціювання, вентиляції, газопостачання, водопостачання та водовідведення та мереж електропостачання.

Позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату: №38 від 31.07.2021 на суму 33 000,00 грн.; №41 від 31.08.2021 на суму 33 000,00 грн.; №46 від 30.09.2021 на суму 33 000,00 грн.; №53 від 19.10.2021 на суму 20 225,80 грн.

Отже, враховуючи надання позивачем послуг з обслуговування орендованого майна, недоведеність відповідачем в якому об`ємі зазначенні послуги не були надані позивачем, погодження у Договорі суми оплати, суд дійшов висновку про те, що у відповідача відсутні підстави від відмови у виконанні свого зобов`язання.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі положенням ст. 526 ЦК України, відповідно до якого зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що у відповідача наявний обов`язок, строк виконання якого настав, щодо оплати орендних платежів за Договором оренди нерухомого майна №01/09-20 від 01.09.2020 у розмірі 644 470,35 грн. (з вирахуванням гарантованого платежу) та оплати послуг з обслуговування орендованого майна у розмірі 119 225,80 грн., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 56 588,37 грн. та інфляційних втрат у розмірі 246 355,40 грн.

Частиною 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, ураховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, зміст яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем надано розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за боргом по орендній платі та платі за обслуговування об`єкту оренди, який відповідає чинному законодавству, однак при розрахунку 3% річних позивачем допущено арифметичні помилки.

Судом здійснено перерахунок 3% річних.

БоргПеріодДнів в роціДні прострочення3% річних416 106,3106.08.2021-05.09.2021365311 060,22832 286,9006.09.2021-05.10.2021365302 052,21644 470,3506.10.2021-31.12.202336581743 276,63644 470,3501.01.2024-08.02.2024366392 060,19119 225,8001.11.2021-31/12/20233657917 751,31119 225,8001.01.2024-08.02.202436639381,13

За перерахунком суду 3% річних становлять 56 581,69 грн.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що інфляційні втрати підлягають задоволенню у розмірі 246 335,40 грн., а 3% річних у розмірі 56 581,69 грн.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення штрафу у розмірі 82 386,49 за невчасне повернення об`єкту оренди.

Відповідно до п. 5.2.2 Договору у випадку несвоєчасного повернення об`єкта оренди (прострочення в поверненні складає понад 5 календарних днів) після припинення дії даного Договору, орендодавець може застосувати до орендаря штрафні санкції у розмірі стягнення 20% від суми орендної плати за місяць, яка зазначена у п. 3.1.1 цього Договору.

Враховуючи наведене та повернення об`єкту оренди відповідно до Акту приймання-передачі (повернення) від 19.10.2021, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані для підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір згідно зі ст. 129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 151 100,00 грн.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до частин 1-4 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді, та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано: Договір про надання правничої (правової) допомоги від 06.02.2024; Додаткову угоду №1 від 06.02.2024 до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 06.02.2024; Акт надання послуг №18/04 від 18.04.2024, ордер на надання правничої (правової) допомоги №1284178 від 07.05.2024.

Акт надання послуг №18/04 від 18.04.2024 містить опис робіт, які були проведенні адвокатом для надання професійної правничої допомоги на загальну суму 71 000,00 грн.

Також зазначеним актом передбачено гонорар адвоката у розмірі 80 000,00 грн.

Додатковою угодою №1 від 06.02.2024 викладено п. 4.1 Договору про надання правничої (правової) допомоги від 06.02.2024 у новій редакції, яка передбачає, що гонорар адвоката, при винесенні судом рішення про стягнення суми заборгованості із ТОВ "Аудиторська компанія "Кроу Україна" в розмірі 80 000,00 грн.

Постановою Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 встановлено, що витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За своєю суттю "гонорар успіху" є формою матеріального заохочення адвоката з метою посилення його зацікавленості в результаті розгляду справи та включається до винагороди адвоката за відповідним договором надання правової допомоги як відкладальна обставина.

Враховуючи приписи ст. 126 ГПК України та ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", суд повинен досліджувати заявлену суму "гонорару успіху" з урахуванням, зокрема, складності справи, витраченим адвокатом часом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, однак сума "гонорару успіху" не має прив`язки до об`єктивних критеріїв, а є лише фіксованою додатковою винагородою адвоката, розмір якої визначається в межах інтересів сторін за договором. Отже, сторона по справі, укладаючи договір з адвокатом про надання професійної правничої допомоги, не зобов`язана брати на себе обов`язок щодо додаткових витрат, які непов`язані з фактичним об`ємом послуг, необхідним для представлення її інтересів в суді, а тому у свою чергу сторона на яку покладаються судові витрати не зобов`язана відшкодовувати іншій стороні витрати, які непов`язані з необхідними та фактичними витратами для надання професійної правничої допомоги.

Також суд враховує додаткову постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.09.2022 у справі №910/3547/21, якою встановлено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У відзиві на позовну заяву позивач просив суд про зменшення розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 5-6 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що заявлена сума судових витрат у розмірі 80 000,00 грн. (в частині "гонорару успіху") є необґрунтованою у розумінні ст. 126 ГПК України, а тому заява позивача в цій частині не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене та надані докази, суд встановив, що витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 71 100,00 грн., а тому відповідно до ст. 129 ГПК України підлягають стягненню з відповідача у розмірі 66 000,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 118-119, 129, 231, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Аудитирська компанія "Кроу Україна" (04210, місто Київ, Оболонська набережна, будинок 33; ідентифікаційний код 33833362) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Осмо" (04205, місто Київ, проспект Оболонський, будинок 23-А; ідентифікаційний код 25388353) основний борг у розмірі 763 696 (сімсот шістдесят три тисячі шістсот дев`яносто шість) грн. 15 коп., інфляційні втрати у розмірі 246 335 (двісті сорок шість тисяч триста тридцять п`ять) грн. 40 коп., 3% річних у розмірі 56 581 (п`ятдесят шість тисяч п`ятсот вісімдесят один) грн. 69 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 66 000 (шістдесят шість тисяч) грн. 40 коп. та судовий збір у розмірі 15 999 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн. 20 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Сергій МУДРИЙ