Рішення

від 05.06.2024 по справі 918/376/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" червня 2024 р. м. Рівне Справа № 918/376/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Войтюка В.Р., при секретарі судового засідання Мамчур А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "РВ-БУД"

про стягнення в сумі 45 206 грн. 53 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Гуменюк Інна Петрівна (в залі суду);

Від відповідача: Скрипнюк Віталій Радіонович (в залі суду);

Від відповідача: Батарєв Роман Вікторович (в залі суду).

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів.

11 квітня 2024 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "РВ-БУД" (далі - відповідач) про стягнення в сумі 45 206 грн. 53 коп.

Позивач даний позов обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного з відповідачем договору про закупівлю (надання підрядних послуг) № Л/П-23849/НЮ від 21 жовтня 2023 року, позивачем згідно до умов договору направлено відповідачу заявку № Н-40/1950 з прохання виконати відповідні роботи. Однак, відповідачем послуги по договору не надано.

Позивачем відповідно до п. 11.10 договору нараховано відповідачу штраф у розмірі 20% від загальної суми договору. Однак, відповідачем у добровільному порядку вказаний вище штраф у розмірі 45 206 грн. 53 коп. позивачу не перераховано.

Зважаючи на вказані обставини, позивач просить стягнути з відповідача на його користь штраф у розмірі 45 206 грн. 53 коп.

Відповідач у свою чергу заперечує позовні вимоги та подав до суду відзив на позовну заяву, в якому останній не визнає позовних вимог з наступних обставин.

Як вбачається з заперечень відповідача, останній не заперечує факт укладення договору про закупівлю (надання підрядних послуг) № Л/П-23849/НЮ від 21 жовтня 2023 року.

Однак, відповідач заперечує обставину наявності підстав для стягнення з останнього штрафу у розмірі 45 206 грн. 53 коп.

Відповідач зазначає, що відповідно до п. 10.1.1. укладено договору, роботи мають виконуватися у суху погоду за температури повітря не нижче +5 0С. Однак, заявка позивача на виконання робіт отримана у зимовий період, та на момент отримання останньої температура повітря протягом 30 календарних днів після отримання замовлення була нижчою за +5 0С. Також, відповідач зазначає, що відповідно до Відомчих будівельних норм України, роботи які передбчані у заявці позивача при даних погодних умовах здійснювати заборонено, оскільки дана обставини вплине на подальшу якість наданих послуг, що у свою чергу може призвести до відповідальності відповідача за неякісно надані послуги вказані у п. 6.1. укладеного договору.

Зважаючи на вищевикладені обставини, відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні 05 червня 2024 року представник позивача позовні вимоги підтримав. Представник відповідача у свою чергу в судовому засіданні 05 червня 2024 року позовні вимоги заперечив.

Заяви та клопотання у справі.

01 травня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача в порядку ст. 165 ГПК України надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги заперечує.

10 травня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від позивача в порядку ст. 166 ГПК України надійшла відповідь на відзив, в якій останній спростовує аргументи відповідача викладені у відзиві.

28 травня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява свідка.

28 травня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника відповідача надійшли заяви про долучення до матеріалів справи адвокатських запитів та відповіді на них.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15 квітня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 918/376/24 за позовною заявою Акціонерного товариства "Українська залізниця" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "РВ-БУД" про стягнення в сумі 45 206 грн. 53 коп., визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у змішаній (паперовій та електронній) формі, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 08 травня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08 травня 2024 року відкладено розгляд справи по суті в межах встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на 15 травня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15 травня 2024 року відкладено розгляд справи по суті в межах встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на 03 червня 2024 року.

В судовому засіданні 03 червня 2024 року оголошено перерву до 05 червня 2024 року.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

За результатами проведення процедури закупівлі відкритих торгів № UА-2023-09-27- 013147-а в електронній системі закупівель Prozorro, між акціонерним товариством "Українська залізниця" (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РВ-БУД" (далі - Підрядник) укладений договір № Л/П-23849/НЮ від 25 жовтня 2023 року (далі - Договір), за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується виконати поточний ремонт залізничного переїзду Костопіль-Моквин 35 км ПК10 відповідно до дефектного акту (Додаток 1) та зведеного кошторису (Додаток 3), які є невід`ємною частиною цього Договору.

Як зазначено у 4.1. Договору Відповідач зобов`язався виконати роботи протягом 30 календарних днів з дати отримання заявки від Замовника.

У п. 4.2. договору вказано, що виконання робіт проводиться на підставі наданої заявки Замовника, яка вважається дозволом на виконання робіт та є підтвердженням готовності Замовника до приймання робіт.

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що заявка Замовника направляється з електронної адреси Замовника p-teh@railway.lviv.ua на електронну адресу Підрядника tov.rv.bud@gmail.com. Датою подання заявки вважається дата відправлення її на електронну адресу Підрядника.

Згідно з п. 6.2. Договору виконані роботи приймаються Замовником з обов`язковим складанням відповідного Акта приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3).

Відповідно до п. 10.1.1. Договору Підрядник зобов`язаний виконати визначені Договором роботи у встановлений строк у відповідності з вимогами кошторисної документації та нормативно-технічної документації, а також Підрядник виконує роботи у суху погоду за температури повітря не нижче 5 0С.

Відповідно до п. 11.1. Договору за невиконання або неналежне виконання умов Договору винна сторона несе відповідальність згідно з чинним законодавством України та цим Договором.

Як визначено у п.1 1.10. Договору за невиконання Підрядником своїх зобов`язань, за Договором, передбачених п.1.1 цього Договору, Підрядник сплачує Замовнику штраф у розмірі 20% від загальної суми Договору.

17 листопада 2023 року позивач надіслав відповідачу заявку №Н-40/1950 з проханням виконати поточний ремонт залізничного переїзду перегону Костопіль-Моквин 35 км 10 ПК за умовами договору від 25 жовтня 2023 року №Л/П-23849/НЮ на суму 226 032 грн. 61 коп.

Заявка направлялась у порядку, встановленому умовами Договору, у передбачений Договором спосіб: з електронної адреси Замовника p-teh@railway.lviv.ua на електронну адресу Підрядника tov.rv.bud@gmail.com.

З огляду на встановлені умовами Договору строки виконання ремонту, Підрядник зобов`язаний був їх виконати до 17 грудня 2023 року.

Однак, станом на 29 грудня 2023 року - на дату закінчення встановленого п.14.1. Договору строку дії Договору, Підрядник передбачені умовами Договору роботи, не виконав, та не розпочав їх виконання.

На переконання позивача, вказані обставини свідчать про порушення відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань, що у свою чергу надає можливість позивачу нарахувати відповідачу відповідно до п. 11.10 договору штраф у розмірі 45 206 грн. 53 коп.

Мотивована оцінка аргументів сторін, підстави їх відхилення, джерела права й акти їх застосування та висновок суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги в даній справі задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 3 ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до 901 Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 3 ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, судом встановлено, що 17 листопада 2023 року відповідач отримав на свою ел. адресу заявку № Н-40/1950 з проханням виконати умови договору № Л/П-23849/НЮ.

Заявку отримано в зимовий період та на момент отримання заявки і протягом 30 календарних днів після отримання такої, середня температура повітря трималася нижче +5 °С, що підтверджується довідкою Рівненського обласного центру з гідрометеорології № 17-01-15/66 від 26 лютого 2024 року.

У відповідності до Відомчих будівельних норм України (ВБН) В.2.3-218-532:2007, ці Норми поширюються на виконання та приймання робіт з влаштування тонкошарових покриттів (далі - ТШП) із сумішей асфальтобетонних гарячих, щебенево-мастикових і холодних литих на автомобільних дорогах.

Згідно п. 5.1 ВБН В.2.3-218-532:2007 Роботи з влаштування ТШП виконують, якщо температура повітря протягом 48 год була не менше ніж плюс 10 °С та за прогнозом має тенденцію до підвищення. У будь-якому випадку, коли відносна вологість повітря перевищує 80 % або погода є похмурою, необхідно перевірити прогноз погоди і прийняти рішення щодо виконання робіт.

Влаштування ТШП із сумішей асфальтобетонних гарячих та щебенево-мастикових у дощову погоду і по вологому покриттю заборонено.

Відповідно до Технічних правил ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів: 1.1. Ці Технічні правила є обов`язковими для суб`єктів господарювання незалежно від їх форми власності, які виконують роботи з ремонту і утримання вулиць та доріг. 1.3. зимовий період - період року, який залежить від розташування населеного пункту на. території України, що характеризується низькою температурою повітря, снігопадами, хуртовинами, сніговими відкладеннями, ожеледицею; 6.2. ремонт дорожнього покриття із застосуванням гарячої або холодної асфальтобетонної суміші, а також з щебеневих (гравійних) матеріалів, оброблених органічними в`яжучими матеріалами виконують у суху погоду навесні і влітку, коли температура повітря не нижче ніж плюс 5 град. С, а восени не нижче ніж плюс: 10 град. С. Ремонт дорожнього покриття із застосуванням теплої асфальтобетонної суміші і литого асфальту виконують у суху погоду, коли температура повітря не нижче мінус 10 град. С.; 6.103. в) асфальтобетонну суміш дозволяється укладати, якщо при наведених, значеннях температури повітря швидкість вітру не перевищує певних величин.

Згідно п.п. 5.3.6 ДСТУ Б В.2.7-119:2011 укладання гарячої асфальтобетонної суміші потрібно проводити весною за температури повітря не нижче 5 °С, влітку або восени - не нижче 10 °С.

Отже, суд зазначає, що відповідач діяв у відповідності до умов п. 10.1.1. договору та норм чинного законодавства, чим не допустив неякісного виконання робіт, що у свою чергу призвело б до порушення п. 6.1. договору (підрядник виконує роботу, відповідно до будівельних норм і правил) та як наслідок, настання фінансової відповідальності перед замовником.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

У зобов`язальних правовідносинах вина особи, яка порушила зобов`язання, презюмується, і саме на неї покладається обов`язок з доведення відсутності своєї вини у порушенні зобов`язання (постанова КГС ВС від 11 жовтня 2018 року по справі № 910/20767/17).

Так, суд зазначає, що хоча укладеним договором відповідач зобов`язався виконати його умови у відповідний термін, у даному випадку немає правових підстав для застосування до відповідача п. 11.10 договору, оскільки матеріалами справи стверджено, що на момент надходження заявки позивача № Н-40/1950 погодні умови перешкоджали належним чином виконати умови останньої.

Отже, зважаючи на вищевикладені та підтверджені належними доказами обставини справи, вбачається відсутність вини відповідача у невиконанні останнім умов договору № Л/П-23849/НЮ від 21 жовтня 2023 року.

Також, суд зазначає, що критично оцінює твердження позивача, що довідка Рівненського обласного центру з гідрометеорології № 17-01-15/66 від 26 лютого 2024 року не є належним та допустимим доказом, оскільки у вказаній довідці не вказано точну погоду на конкретній місцевості.

Згідно ч. 1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 та 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, якими б спростовувалася довідка Рівненського ЦГМ та доводилися б належні для виконання робіт погодні умови на ділянці дороги (залізничний переїзд), що підлягала ремонту згідно договору у період, з 17 листопада по 17 грудня 2023 року.

Згідно до умов договору локація виконання останнього є Костопіль-Моквин.

Слід зазначити, що відповідно до листа Рівненського обласного центру з гідрометрології від 20 травня 2024 року № 17-04/54 вбачається, що безпосередньо у м. Костопіль гідрометслужба не має пунктів спостережень, однак зазначає, що репрезентативною до цієї території визначено авіаметеостанцію Рівне, за даними якої було надано довідку № 17-01-15/66 від 26 лютого 2024 року.

Суд, за результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про відсутність порушень майнових прав позивача, тому, у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

З приводу оцінки усього обсягу заперечень відповідача та аргументів позивача, котрі наведені у процесуальних заявах по суті спору, суд зазначає, що у справі Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland", заява № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року). Водночас, статтю 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89). Таким чином, у судовому вердикті має надаватись першочергово саме правова оцінка доводів сторін. Отже, обґрунтованість рішення залежить від особливостей кожної справи, фактичних та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справах "Проніна проти України", "Серявін та інші проти України", "Ruiz Torija v. Spain" тощо).

Порушені права та інтереси позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Суд зазначає, що позивачем не доведено порушеного права, що у свою чергу обумовлено настання передбачених законом правових наслідків у вигляді стягнення заявленої суми штрафу.

Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, які передбачені ч. 3 ст. 123 ГПК України.

Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір, згідно статті 129 ГПК України, залишається за позивачем.

Керуючись ст. 123, 129, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Акціонерного товариства "Українська залізниця" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "РВ-БУД" про стягнення в сумі 45 206 грн. 53 коп. - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13 червня 2024 року.

Суддя Войтюк В.Р.