Постанова

від 16.09.2024 по справі 918/376/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

16 вересня 2024 року Справа № 918/376/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Розізнана І.В. , суддя Павлюк І.Ю.

представники учасників справи не викликались,

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення господарського суду Рівненської області від 05.06.2024, повний текст якого складено 13.06.2024, у справі №918/376/24 (суддя Войтюк В.Р.)

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «РВ-Буд»

про стягнення 45 206 грн 53 коп. штрафу,-

В квітні 2024 року Акціонерне товариство «Українська залізниця» (надалі в тексті - АТ «Українська залізниця») звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «РВ-БУД» (надалі в тексті - Товариство) 45 206 грн 53 коп. штрафу за невиконання робіт згідно умов Договору про закупівлю (надання підрядних послуг) №Л/П-23849/НЮ від 21.10.2023.(арк.справи 1-3).

За наслідками розгляду справи №918/376/24 Господарський суд Рівненської області рішенням від 05.06.2024 відмовив повністю у задоволенні позову Української залізниці.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що хоча згідно укладеного договором Відповідач зобов`язався виконати роботи у відповідний термін - у даному випадку відсутні правові підстави для застосування до відповідача п.11.10 Договору, оскільки матеріа-лами справи стверджено, що на момент надходження заявки Позивача №Н-40/1950 погодні умови перешкоджали її виконанню належним чином.(арк.справи 108-114).

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Позивач - АТ «Українська залізниця» подало скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 05.06.2024 в даній справі та прийняти нове, яким повністю задоволити позовні вимоги, здійснити розподіл судових витрат.(арк.справи 129-133).

На думку Скаржника, суд першої інстанції розглянув справу з порушенням норм матері-ального та процесуального права, тому оскаржуване судове рішення є такими, що прийняте без з`ясування суттєвих обставин справи, які стосуються предмету спору, без урахувань судом дійсних обставин справи, підтверджених належними і допустимими доказами та необґрунтовані судом нормами права, що регулюють спірні правовідносини, а висновки суду є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і характеру спірних правовідносин.

Апелянт стверджує, що факт невиконання Відповідачем обов`язку щодо виконання заявки Позивача у строк, який погоджений та встановлений у договорі, надає право Позивачу вимагати стягнення з Відповідача штрафу згідно положень п.11.10 договору.

Крім того, Скаржник наголошує, що належним доказом настання форс-мажорних обставин, які б підтверджували невиконання Відповідачем своїх зобов`язань за Договором є сертифікат Торгово-промислової палати України або уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати, однак Відповідачем такий сертифікат не надано, і, як наслідок, не підтверджено існу- вання форс-мажорних обставин в контексті виконання конкретного зобов`язання як підстави для звільнення від відповідальності.

Апелянт також звертає увагу суду, що за умовами Договору, Відповідач повинен був повідомити Позивача про неможливість виконання робіт у визначений строк та про необхідність у зв`язку із існуванням вказаних обставин у пролонгації договірних відносин, однак доказів таких звернень матеріали справи не містять.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.07.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №918/376/24. Відповідачу встановлено строк для надання суду відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) Скаржнику копії відзиву, а також вирішено розглядати апеляційну скаргу без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.(арк.справи 143).

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та проце-суального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як стверджено матеріалами справи та встановлено судом першої інстанції, за результатами проведення процедури закупівлі відкритих торгів №UА-2023-09-27-013147-а в електронній системі закупівель Prozorro, АТ «Українська залізниця»-замовник та ТОВ «РВ-Буд»-підрядник 25.10.2023 уклали Договір №Л/П-23849/НЮ (надалі в тексті - Договір), за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати поточний ремонт залізничного переїзду Костопіль-Моквин 35 км ПК10 відповідно до дефектного акту (Додаток 1) та зведеного кошто-рису (Додаток 3), які є невід`ємною частиною Договору.

Як зазначено у п.4.1. Договору підрядник зобов`язався виконати роботи протягом 30 календарних днів з дати отримання заявки від замовника.

У п.4.2. Договору вказано, що виконання робіт проводиться на підставі наданої заявки замовника, яка вважається дозволом на виконання робіт та є підтвердженням готовності замов-ника до приймання робіт.

З умов п.4.3. Договору вбачається, що заявка Позивача направляється з електронної адреси замовника p-teh@railway.lviv.ua на електронну адресу підрядника tov.rv.bud@gmail.com. Датою подання заявки вважається дата відправлення її на електронну адресу підрядника.

Згідно з п.6.2. Договору виконані роботи приймаються замовником з обов`язковим складан-ням відповідного Акта приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3).

Підрядник зобов`язаний виконати визначені Договором роботи у встановлений строк у відповідності з вимогами кошторисної документації та нормативно-технічної документації, а також Підрядник виконує роботи у суху погоду за температури повітря не нижче 5°С.(п.10.1.1. Договору).

За невиконання або неналежне виконання умов Договору винна сторона несе відповідаль-ність згідно з чинним законодавством України та цим Договором.(п.11.1. Договору).

Як визначено у п.11.10. Договору за невиконання зобов`язань, передбачених п.1.1 Дого-вору, підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 20% від загальної суми Договору.(арк. справи 23-26).

Матеріалами справи стверджено та не заперечується сторонами, що 17.11.2023 Позивач надіслав Відповідачу заявку №Н-40/1950 щодо виконання поточного ремонту залізничного переїзду перегону Костопіль-Моквин 35 км 10 ПК за умовами Договору від 25.10.2023 №Л/П-23849/НЮ на суму 226 032 грн 61 коп.(арк.справи 38).

Заявка направлялась у передбачений Договором спосіб: з електронної адреси замовника p-teh@railway.lviv.ua на електронну адресу підрядника tov.rv.bud@gmail.com.

Як встановлено судом першої інстанції, за умовами Договору Підрядник зобов`язаний був здійснити ремонтні роботи до 17.12.2023, однак станом на 29.12.2023 (дату закінчення встановленого п.14.1. строку дії Договору) - передбачені умовами Договору роботи підрядник не виконав, не розпочавши їх виконання. За вказане порушення Позивач з підстав п.11.10. Договору нарахував Товариству 45 206 грн 53 коп. штрафу.

Вважаючи, що несплатою у добровільному порядку штрафу Відповідач порушив права Позивача, останній звернувся з даним позовом до суду про стягнення з Товариства на користь АТ «Українська залізниця» 45 206,53 грн штрафу згідно укладеного Договору.

Як зазначалося вище, рішенням Господарського суду Рівненської області від 05.06.2024 в задоволенні позову відмовлено. (арк.справи 108-114).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд вважає, що скарга безпідставна та не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Розглядаючи апеляційну скаргу, колегія суддів виходить з того, що у відповідності до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Предметом даного спору є стягнення штрафу за Договором.

Гарантоване ст.55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України) передба-чено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями ст.20 Госпо-дарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України), встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно вимог ч.1-2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цвільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.(ст.6, 626, ч.1 ст.627, ч.1 ст.628 ЦК України).

Господарський договір, відповідно до ст.173 ГК України, є однією з підстав виникнення господарських зобов`язань і є обов`язковим для виконання сторонами. Аналогічно врегульовано підстави виникнення господарського зобов`язання у ст.11, 629 ЦК України.

Зобов`язанням, згідно ст.509 ЦК України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, перед-бачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного Виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загально-господарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За договором підряду, згідно приписів частин 1, 2 ст.837 ЦК України, одна сторона (під-рядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замов-ника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст.846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів уста- новлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Частиною 2 ст.849 ЦК України визначено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати від-шкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.(ч.3 ст.849 ЦК України).

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (ч.4 ст.882 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що 17.11.2023 Відповідач отримав на свою ел.адресу заявку №Н-40/1950 з проханням виконати умови договору №Л/П-23849/НЮ.

Відомчи будівельні норми України (ВБН) В.2.3-218-532:2007 поширюються на виконання та приймання робіт з влаштування тонкошарових покриттів (надалі в тексті - ТШП) із сумішей асфальтобетонних гарячих, щебенево-мастикових і холодних литих на автомобільних дорогах.

Згідно п.5.1 ВБН В.2.3-218-532:2007 Роботи з влаштування ТШП виконують, якщо темпе-ратура повітря протягом 48 год була не менше ніж плюс 10°С та за прогнозом має тенденцію до підвищення. У будь-якому випадку, коли відносна вологість повітря перевищує 80% або погода є похмурою, необхідно перевірити прогноз погоди і прийняти рішення щодо виконання робіт.

Влаштування ТШП із сумішей асфальтобетонних гарячих та щебенево-мастикових у дощову погоду і по вологому покриттю заборонено.

Відповідно до Технічних правил ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів: 1.1. Ці Технічні правила є обов`язковими для суб`єктів господарювання незалежно від їх форми власності, які виконують роботи з ремонту і утримання вулиць та доріг. 1.3. зимовий період - період року, який залежить від розташування населеного пункту на території України, що характеризується низькою температурою повітря, снігопадами, хуртовинами, сніговими відкла-деннями, ожеледицею; 6.2. ремонт дорожнього покриття із застосуванням гарячої або холодної асфальтобетонної суміші, а також з щебеневих (гравійних) матеріалів, оброблених органічними в`яжучими матеріалами виконують у суху погоду навесні і влітку, коли температура повітря не нижче ніж плюс 5°С, а восени не нижче ніж плюс: 10°С. Ремонт дорожнього покриття із застосу-ванням теплої асфальтобетонної суміші і литого асфальту виконують у суху погоду, коли температура повітря не нижче мінус 10°С.; 6.103. в) асфальтобетонну суміш дозволяється укла-дати, якщо при наведених, значеннях температури повітря швидкість вітру не перевищує певних величин.

Згідно п.п. 5.3.6 ДСТУ Б В.2.7-119:2011, укладання гарячої асфальтобетонної суміші потрібно проводити весною за температури повітря не нижче 5°С, влітку або восени - не нижче 10°С.

Поруч з тим, як встановлено судом першої інстанції, заявку отримано в зимовий період та на момент отримання заявки і протягом 30 календарних днів після отримання такої, середня температура повітря трималася нижче +5°С, що підтверджується довідкою Рівненського обласного центру з гідрометеорології № 17-01-15/66 від 26.02.2024.

Апеляційний суд зауважує, що інших документів, які б спростовували інформацію, що міститься в листі №17-01-15/66 від 26.02.2024 матеріали справи не містять, а сторонами у справі не надано.

Крім того, колегія суддів враховує, що сторони у пункті 10.1.1 Договору погодили, що підрядник зобов`язаний виконати визначені Договором роботи у встановлений строк у відповідності з вимогами кошторисної документації та нормативно-технічної документації, а також Підрядник виконує роботи у суху погоду за температури повітря не нижче 5°С.

Відтак, враховуючи наявність доказів, що підтверджують неможливість виконання Відповідачем замовлених робіт з причин, що не залежали від його волі та бажання, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даних правовідносинах Відповідач діяв у відповідності до умов п.10.1.1. договору та норм чинного законодавства, чим не допустив неякісного виконання робіт, що у свою чергу призвело б до порушення п.6.1. Договору (підряд- ник виконує роботу, відповідно до будівельних норм і правил) та як наслідок, настання фінансової відповідальності перед замовником.

З огляду на зазначене, колегія суддів виснує про відсутність правових підстав для застосування до Відповідача п.11.10. Договору у вигляді штрафу, оскільки матеріалами справи підтверджується відсутність вини ТОВ «РВ_Буд».

Щодо доводів Скаржника, що належним доказом настання форс-мажорних обставин, які б підтверджували невиконання Відповідачем своїх зобов`язань згідно умов Договору є сертифікат Торгово-промислової палати України або уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати, то колегія суддів зазначає наступне.

В українському законодавстві під непереборною силою розуміють надзвичайні та невідворотні обставини за даних умов провадження діяльності (ч.1 ст.263 ЦКУ, ч.2 ст.218 ГКУ).

Положеннями ч.2 ст.141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» №671/97-ВР форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) визначено як надзвичайні та невідворотні обставини, які об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, перед-бачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків відповідно до законодавчим та інших нормативних актів. Аналогічне визначення міститься й у п. 3.1 Регламенту.

До форс-мажорних обставин зараховано такі (ч.2 ст.141 Закону № 671/97-ВР):

1) природні явища, що мають стихійний характер (епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання й зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо);

2) надзвичайні (екстремальні) ситуації в громадському житті (загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, воєнні дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові завору-шення, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух);

3) заборонні дії (акти) держави (запровадження комендантської години, карантину, установленого Кабінетом міністрів України, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень й актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо).

Згідно з ч.1 статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати України», Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Поруч з тим, матеріали справи не містять доказів перешкоджання виконанню Відповідачем робіт саме форс-мажорними обставинами, дія яких має підтверджуватись довідкою Торгово- промислової палати.

Натомість, як вже зазначалося вище, довідкою Рівненського обласного центру з гідрометео-рології №17-01-15/66 від 26.02.2024 стверджується, що протягом періоду на який припадало виконання робіт - середня температура повітря трималася нижче +5°С, що в свою чергу перешкоджало Товариству у виконанні робіт через технологічні обмеження. При цьому, невиконання Відповідачем заявки Позивача відбулось відповідно до умов п.10.1.1. Договору.

Всі доводи апеляційної скарги розглянуто, порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів Скаржника не встановлено.

Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи Скаржника про неправомірність висновків суду першої інстанції щодо відсутності порушених прав Позивача, рівно як і твердження щодо невмотивованості висновку про необґрунтованості заявленого позову, а тому рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини щодо п.1 ст.6 Конвенції, яка зобов`язує національні суди обґрунтовувати свої рішення. Це зобов`язання не можна розуміти як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, і питання дотри-мання цього зобов`язання має вирішуватись виключно з огляду на обставини справи (див. рішення від 09.12.1994 у справах «Руіз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), п.29, та «Гарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п.26). Ці принципи застосовувалися в низці справ проти України (див., наприклад, рішення від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» (Benderskiy v.Ukraine), заява №22750/02, п.42-47; від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява №63566/00, п.25; від 07.10.2010 у справі «Богатова проти України» (Bogatova v. Ukraine), заява №5231/04, п.18, 19).

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст.277, 278 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого госпо-дарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст.34,86,126,129,233,240,269,270,275,276,282,284,287 Господарського проце-суального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення господарського суду Рівненської області від 05.06.2024 у справі №918/376/24 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню до Верховного Суду за виключенням випадків, передбачених ст.287 ГПК України.

3. Матеріали справи №918/376/24 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Павлюк І.Ю.