Ухвала

від 13.06.2024 по справі 922/1684/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

13 червня 2024 року м. ХарківСправа № 922/1684/24

Господарський суд Харківської області у складі

судді Чистякової І.О.

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаженерго Україна" (04119, місто Київ, Шевченківський район, вулиця Білоруська, будинок 38-А, ідентифікаційний код 43117868) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ескаль" (61017, місто Харків, вулиця Пащенківська, будинок 11, ідентифікаційний код 35247596) про стягнення 45359,06 грн

ВСТАНОВИВ:

14.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтаженерго Україна" (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ескаль" (відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 45 359,06 грн, а також судових витрат.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання договору про виконання робіт №2021-0222 від 22.02.2021 позивач перерахував на рахунок відповідача суму передоплати у сумі 893 351,84 грн, проте відповідач виконав роботи з нанесення захисного покриття методом гарячого цинкування частково на суму 847 992,78 грн та у листі від 16.04.2024 №2024-16/04 повідомив позивача про неможливість погашення заборгованості у сумі 45 359,06 грн у зв`язку із повномасштабним вторгненням російської федерації в Україну та вимушеним зупиненням виробництва, що й стало підставою для подання позивачем до суду цього позову про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 45 359,06 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.05.2024 позовну заяву залишено без руху.

27.05.2024 у встановлений строк через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх.№13658).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1684/24. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Клопотання позивача про витребування доказів задоволено частково. Витребувано у відповідача засвідчені належним чином копії або оригінали рахунків №98 від 26.02.2021, №490 від 24.03.2021 та №570 від 15.04.2021, що були виставлені відповідачем позивачу в рамках виконання договору про виконання робіт №2021-0222 від 22.02.2021. Роз`яснено відповідачу, що згідно ст. 251 ГПК України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 ГПК України). Встановлено позивачу строк для подання до суду відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України - п`ять днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечення із урахуванням вимог ст. 167 ГПК України - п`ять днів з дня отримання відповіді на відзив.

07.06.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача -адвоката Безвершенка О.О. надійшла заява про відмову від позову, яку зареєстровано 10.06.2024 за вх.№14929, в якій він просить суд прийняти відмову позивача від позову в зв`язку зі сплатою відповідачем заявленої до стягнення суми боргу у розмірі 45 359,06 грн після подання позову до суду згідно платіжної інструкції №148 від 31.05.2024, закрити провадження у справі у зв`язку з відмовою позивача від позову та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн, на підтвердження понесення яких до вказаної заяви надано відповідні докази.

08.06.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача - адвоката Скринніка І.А. надійшла заява, яку зареєстровано 10.06.2024 за вх.№14953, про закриття провадження у справі № 922/1684/24 в зв`язку з відсутністю предмета спору внаслідок сплати відповідачем заявленої до стягнення суми боргу у розмірі 45 359,06 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №148 від 31.05.2024.

Крім того, 08.06.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача - адвоката Скринніка І.А. надійшло клопотання, яке зареєстровано 10.06.2024 за вх.№14955, в якому він просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката або відмовити у їх відшкодуванні повністю, наполягаючи на тому, що заявлені позивачем витрати на правничу допомогу у сумі 15000,00 грн є необґрунтованими, оскільки на думку відповідача підготовка стандартного позову, зразки яких наявні в мережі інтернет, не потребує багато часу для підготовки матеріалів до суду, адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, відповідач не ухилявся від виконання зобов`язань, а самостійно сплатив (повернув) кошти до відкриття провадження у справі, представник позивача не брав участі у судовому засіданні, ухвалою суду від 17.05.2024 позов був залишений без руху. На підставі викладеного, відповідач вважає, що аналіз актуальної судової практики, підготовка проекту позовної заяви та клопотання про витребування доказів у загальному часі 13 годин є незрозумілим та не співмірним із заявленою позивачем до стягнення суми.

Суд, розглянувши заяву позивача про відмову від позову, зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Також, відповідно до ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, заява про відмову від позову подана через підсистему "Електронний суд" повноважним представником позивача - адвокатом Безвершенко Олегом Олександровичем.

Дослідивши матеріали справи, зважаючи на відсутність в матеріалах справи даних про можливість порушення відмовою від позову чиїх не-будь прав та інтересів, суд дійшов висновку, що відмова позивача від позову не суперечить чинному законодавству і тому підлягає прийняттю судом.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Ураховуючи наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі у зв`язку з відмовою позивача від позову та прийняття цієї відмови судом.

Суд роз`яснює сторонам, що згідно з ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Суд роз`яснює сторонам, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГПК України при закритті провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частина 1 статті 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно зі ст. 161 ГПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

У позовній заяві позивачем зазначено, що попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи складає орієнтовно 18 028,00 грн, з яких: 3 028,00 грн судові витраті по сплаті судового збору, 15 000,00 грн судові витрати на професійну правничу допомогу, а також зазначено, що остаточний розрахунок судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з судовим розглядом справи разом із відповідними документами, що підтверджують зазначені витрати, в тому числі докази щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, будуть надані позивачем за підсумками фактично понесених судових витрат за результатами судового розгляду справи, у порядку передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи викладені вимоги Господарського процесуального кодексу, Верховний Суд у постанові по справі № 922/376/20 від 06.10.2020 зазначив, що оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.

Водночас, в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

В даному випадку, 07.06.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача - адвоката Безвершенка О.О. надійшла заява про відмову від позову, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн, на підтвердження понесення яких до заяви надано відповідні докази.

Так, з наданих відповідачем до заяви доказів вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Монтаженерго Україна" та адвокатом Безвершенком Олегом Олександровичем був укладений Договір №64 про надання професійної правничої допомоги від 02 липня 2021 року (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору предметом даного Договору є надання Адвокатом усіма законними методами та способами професійної правничої допомоги Клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів, а Клієнт зобов`язаний сплатити гонорар (винагороду) за надану професійну правничу допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором.

Положеннями п. 1.4. Договору в редакції Додаткової угоди №1 від 20.12.2023 до Договору визначено, що обсяг послуг, розмір винагороди та строки кожного доручення з окремих питань викладатимуться у окремому документі (заявка на надання послуг), що підписується Сторонами. Усі майбутні замовлення Клієнта повинні бути описані в окремих заявках на надання послуг, які включатимуть положення цього Договору та складатимуть невід`ємну його частину. У заявках на надання послуг Сторони узгоджують умови розрахунку та оплати винагороди Адвоката.

Згідно з п. 3 Договору після надання послуг згідно з відповідною заявкою на надання послуг виконавець направляє клієнту звіт (акт) про надані послуги. Сторони підписують акт про надані послуги, що підтверджує передачу та приймання послуг. Акт про надані послуги є підставою для остаточного розрахунку між сторонами, якщо інше не передбачено заявкою на надання послуг.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди №1 до Договору цей Договір діє до 31.12.2026.

Згідно з пп.1.1.1. п. 1.1. Заявки №17 на надання правничої допомоги №17 від 22.04.2024 до Договору (далі Заявка №17) адвокат зобов`язується надати Клієнту наступні послуги, а саме: комплексний правничий супровід та представництво інтересів Клієнта в судовому провадженні у Господарському суді Харківської області по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаженерго Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ескаль" про стягнення 45 359,06 грн.

Згідно з пп. 3.1.1. п. 3.1. Заявки №17 вартість Послуг зазначених в п. 1 Заявки складає: 15 000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) - за комплексний правничий супровід та представництво інтересів Клієнта в судовому провадженні у Господарському суді Харківської області по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаженерго Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ескаль" про стягнення 45 359,06 грн., у тому числі але не обмежуючись, за збір доказової бази, за підготовку проекту, погодження та подання позовної заяви TOB "Монтаженерго Україна" до TOB "Ескаль" про стягнення 45 359,06 грн, за підготовку проекту, погодження та подання відповіді TOB "Монтаженерго Україна" на відзив, за підготовку проекту, погодження та подання письмових пояснень, додаткових письмових пояснень Клієнта щодо предмету спору незалежно від їх кількості, за підготовку проекту, погодження та подання клопотань, заяв та інших документів щодо процесуальних питань щодо предмету спору незалежно від їх кількості, представництво інтересів Клієнта в судовому провадженні в Господарському суді Харківської області та участь у судових засіданнях не залежно від їх кількості та часу проведення.

Отже в пп. 3.1.1. п. 3.1. Заявки №17 сторони погодили, що фіксована вартість послуг, визначених в п. 1.1.1. Заявки №17, складає 15 000,00 грн.

За результатом наданих послуг, між позивачем та адвокатом Безвершенком О.О. був підписаний Акт №1 від 06.06.2024 про надані послуги до Заявки №17 від 22.04.2024, відповідно до якого адвокат Безвершенко О.О. виконав та передав, а позивач прийняв наступні послуги на загальну суму 15 000,00 грн:

збір доказової бази для захисту та представництва інтересів ТОВ "Монтаженерго Україна" та формування правової позиції ТОВ "Монтаженерго Україна" про стягнення заборгованості з ТОВ "Ескаль", дата виконання послуг 23.04.2024, 24.04.2024, витрачений час 2 год.00 хв.;

аналіз актуальної судової практики та правових позицій Верховного Суду, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин сторін, аналіз доказової бази по завданню Клієнта та консультування Клієнта щодо перспектив захисту інтересів ТОВ "Монтаженерго Україна" в суді першої інстанції, дата виконання послуг 30.04.2024, 01.05.2024, 02.05.2024, витрачений час 4 год. 00 хв.;

підготовка проекту, погодження та подання до Господарського суду Харківської області позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаженерго Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ескаль" про стягнення 45 359,06 грн з додатками, дата виконання послуг 10.05.2024, 13.05.2024, 14.05.2024, витрачений час 6 год. 00 хв.;

підготовка проекту адвокатського запиту №09/24 від 21.05.2024 адресованого ТОВ "Ескаль" про надання інформації та копій документів, його погодження та направлення адвокатського запиту адресату, дата виконання послуг 21.05.2024, витрачений час 1 год. 00 хв.;

підготовка, погодження з Клієнтом та подання до Господарського суду Харківської області заяви ТОВ "Монтаженерго Україна" про виконання ухвали суду у справі №922/1684/24, клопотання ТОВ "Монтаженерго Україна" про витребування доказів в порядку ст. 81 ГПК України у справі №922/1684/24, дата виконання послуг 27.05.2024, витрачений час 3 год. 00 хв.;

підготовка, погодження з Клієнтом та подання до Господарського суду Харківської області заяви ТОВ "Монтаженерго Україна" про відмову позивача від позову внаслідок задоволення вимог відповідачем та стягнення судових витрат у справі №922/1684/24, дата виконання послуг 04.06.2024, витрачений час 3 год. 00 хв.

Позивачем фактично не сплачено адвокату Безвершенку О.О. витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн, адже відповідно до п. 3.2. Заявки №17 від 22.04.2024 та п. 2 Акту №1 від 06.06.2024 до Заявки №17, Клієнт сплачує Адвокату вартість послуг протягом 120 (ста двадцяти) календарних днів з моменту підписання Акту приймання-виконання наданої правничої допомоги та набрання рішенням у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаженерго Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ескаль" про стягнення 45 359,06 грн.

Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у п. 6.5 постанови від 03.03.2019 у справі № 922/445/19 дійшла висновку, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).

З матеріалів справи убачається, що професійну правничу допомогу у цій справі надано позивачу адвокатом Безвершенком Олегом Олександровичем на підставі ордеру серії АІ №1610242 від 13.05.2024, виданим адвокатом, для представництва та захисту інтересів позивача у Господарському суді Харківської області на підставі договору про надання правової допомоги №64 від 02.07.2021.

Договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокат не повинен підтверджувати розмір гонорару, якщо гонорар встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі. Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.

Разом з тим, чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Так, частиною 5 статті 129 ГПК України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Згідно з частиною 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/ Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Відповідно до частини 5 статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 6 статті 126 ГПК України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представника відповідача - адвокат Скриннік І.А. у поданому клопотанні (вх.№14955 від 10.06.2024) просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката або відмовити у їх відшкодуванні повністю, наполягаючи на тому, що заявлені позивачем витрати на правничу допомогу у сумі 15000,00 грн є необґрунтованими, оскільки на думку відповідача підготовка стандартного позову, зразки яких наявні в мережі інтернет, не потребує багато часу для підготовки матеріалів до суду, адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, відповідач не ухилявся від виконання зобов`язань, а самостійно сплатив (повернув) кошти до відкриття провадження у справі, представник позивача не брав участі у судовому засіданні, ухвалою суду від 17.05.2024 позов був залишений без руху. На підставі викладеного, відповідач вважає, що аналіз актуальної судової практики, підготовка проекту позовної заяви та клопотання про витребування доказів у загальному часі 13 годин є незрозумілим та не співмірним із заявленою позивачем до стягнення суми.

Ураховуючи те, що представник позивача не брав участі у судовому засіданні, оскільки ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.06.2024 про відкриття провадження у цій справі вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) та ураховуючи, що справа є незначної складності, а тому для кваліфікованого юриста відсутня потреба у вивченні великої кількості законів, підзаконних нормативно-правових актів тощо, та те, що заявлена позивачем до стягнення заборгованість у розмірі 45359,06 грн повністю погашена відповідачем до відкриття провадження у справі, що також зазначено позивачем у його заяві про відмову від позову, суд дійшов висновку, що характер та обсяг виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критеріям співмірності, реальності таких витрат, розумності їх розміру.

3 урахуванням зазначеного, суд керуючись принципами справедливості, верховенства права, критеріями співмірності та реальності адвокатських витрат в контексті їхньої дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн на 50%, що становить 7500,00 грн, а відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 7500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Решту суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн суд покладає на позивача.

Щодо розподілу судового збору, суд зазначає наступне.

У даному випадку позов було подано в електронній формі, за подачу якого згідно вимог ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

За подання до суду цього позову позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (3 028,00 грн х 0,8%), фактично ж сплачено 3 028,00 грн згідно квитанції про сплату №6857-7591-9435-8399 від 14.05.2024, а отже позивачем зайво сплачено судовий збір у розмірі 605,60 грн (3 028 грн - 2 422,40 грн).

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже суд звертає увагу позивача, що він має право на повернення з Державного бюджету України зайво сплаченого судового збору у розмірі 605,60 грн після подання до суду відповідного клопотання.

В той же час, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно з ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про повернення позивачу з Державного бюджету 50% судового збору, що складає 1 211,20 грн на підставі ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" та ч. 1 ст. 130 ГПК України, сплаченого при поданні позову за квитанцією про сплату №6857-7591-9435-8399 від 14.05.2024, а решта сума сплаченого судового збору у розмірі 1 211,20 грн покладається на відповідача.

Керуючись 131-2 Конституції України, ч. 3 ст. 4, ч. 3 ст. 7, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. 16, 58, 123, 124, 126, 129, 130, 161, п. 4 ч. 1 ст. 231, ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти відмову позивача від позову.

Закрити провадження у справі № 922/1684/24 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ескаль" (61017, місто Харків, вулиця Пащенківська, будинок 11, ідентифікаційний код 35247596) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаженерго Україна" (04119, місто Київ, Шевченківський район, вулиця Білоруська, будинок 38-А, ідентифікаційний код 43117868) судовий збір у розмірі 1 211,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 500,00 грн.

Видати наказ.

Управлінню Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Монтаженерго Україна" (04119, місто Київ, Шевченківський район, вулиця Білоруська, будинок 38-А, ідентифікаційний код 43117868) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, сплаченого до Господарського суду Харківської області квитанцією про сплату №6857-7591-9435-8399 від 14.05.2024, на підставі ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" та ч. 1 ст. 130 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили 13.06.2024 та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-257 ГПК України та з урахуванням п.п.17.5 п.17 розділу XІ "Перехідних положень" Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу складено (підписано) 13.06.2024.

СуддяІ.О. Чистякова

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.