Постанова

від 28.05.2024 по справі 916/100/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/100/20(916/2423/22)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О.В. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я.,

за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.

розглянув касаційну скаргу Уповноваженої особи акціонерів Публічного акціонерного товариства "Агропромисловий плодоовочевий комбінат "Одеса" -Погорілого Олександра Валентиновича

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду (головуючий - Богатир К.В., судді: Поліщук Л.В., Таран С.В.) від 18.12.2023

за позовом Уповноваженої особи акціонерів Публічного акціонерного товариства "Агропромисловий плодоовочевий комбінат "Одеса" - Погорілого Олександра Валентиновича

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛОРА ИМПЕКС "

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскладторг"

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіматорг 2022"

за участі третьої особи Публічного акціонерного товариства "Агропромисловий плодоовочевий комбінат "Одеса"

про витребування майна, скасування державної реєстрації та набуття права власності

у межах справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт партнер"

до боржника Публічного акціонерного товариства "Агропромисловий плодоовочевий комбінат "Одеса"

про визнання банкрутом.

Учасники справи:

представник позивача - Погорілий О.В.,

представник відповідача-1 - Захандревич О.В., адвокат,

представник відповідача-2 - Томашевський Р.М., адвокат,

представник відповідача-3 - Швець К.О., адвокат,

представник третьої особи - не з`явився.

1. Короткий зміст вимог

1.1. 18.02.2020 Господарський суд Одеської області ухвалив відкрити за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт партнер" провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Агропромисловий плодоовочевий комбінат "Одеса" (далі - Боржник) за правилами Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів, процедуру розпорядження майном та призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Музиченка Віталія Вікторовича тощо.

16.06.2020 Господарський суд Одеської області ухвалив постанову (залишену без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2021 та постановою Верховного Суду від 19.10.2021) про: припинення процедури розпорядження майном Боржника, визнання його банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури з призначенням ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Музиченка Віталія Вікторовича тощо.

1.2. 21.09.2022 Уповноважена особа акціонерів Публічного акціонерного товариства "Агропромисловий плодоовочевий комбінат "Одеса" - Погорілий Олександр Валентинович (далі - Позивач) подав позов (з урахуванням заяви від 22.12.2022 про заміну неналежного відповідача належним та збільшення позовних вимог, заяви від 28.02.2023 про зменшення позовних вимог) про:

1) витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛОРА ИМПЕКС" (далі - Відповідач-1) на користь Боржника об`єкти нерухомого майна (далі - Об`єкти), а саме:

- будівлі контори загальною площею 758,3 кв. м, яка знаходиться за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Моторна, будинок 8/6; Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 8184462151101;

- будівлі засолювального цеху загальною площею 789,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Моторна, будинок 8/7; Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 818527751101;

- рампи критої загальною площею 561,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Моторна, будинок 8/8; Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 820930451101;

- складу солі загальною площею 278,1 кв.м., який знаходиться за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Моторна, будинок 8/9, Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 818588351101;

- нежитлових будівель загальною площею 703,7 кв. м., які знаходяться за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Моторна, будинок 8/10, а саме: А - будівля, компресорний цех, загальна площа 297,5 кв.м.; Б - будівля, бондарна майстерня, загальна площа 406,2 кв.м.; І - споруда, ферментаційна площадка; ІІ - споруда, асфальтована територія; 1-2 - споруда, огорожа; Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 821332751101;

2) скасування державної реєстрації прав Відповідача-1 на об`єкт нерухомого майна: НЕЖИТЛОВІ БУДІВЛІ ТА СПОРУДИ, Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м): 9825, Адреса: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Моторна, будинок 8-Л, Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1575367351101 з набуттям (поновленням) права власності Боржника на Об`єкти;

3) витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскладторг" (далі - Відповідач-2) на користь Боржника об`єкта нерухомого майна: Гуртожиток, Загальна площа (кв.м): 231.2, житлова площа (кв.м): 133.4, Адреса: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Цвєтаєва генерала, будинок 3/5, корп. 1, Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2523977451100 (далі - Гуртожиток);

4) витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіматорг 2022" (далі - Відповідач-3) на користь Боржника об`єкт нерухомого майна: Виробничі та невиробничі будівлі, Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м): 3448.3, Адреса: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Цвєтаєва генерала, будинок 3/5б, Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2524044751100 (далі - Будівлі-1);

5) скасування державної реєстрації прав Відповідача-2 на Гуртожиток та прав Відповідача-3 на Будівлі з набуттям (поновленням) права власності Боржника на виробничі та невиробничі будівлі загальною площею 4125,97 кв.м., які знаходяться за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Цвєтаєва генерала, будинок 3/5, а саме: Б - будівля, магазин, загальна площа 50,6 кв.м.; В - будівля, підсобне, загальна площа 41,2 кв.м.; В1 - будівля, будівля складу, загальна площа 140,8 кв.м.; В2 - будівля, будівля складу, загальна площа 105,9 кв.м.; ВЗ - будівля, будівля складу, загальна площа 107,7 кв.м.; Г1 - будівля, будівля складу, загальна площа 541,8 кв.м.; Г2 - будівля, будівля складу, загальна площа 542,8 кв.м.; ГЗ - будівля, будівля складу, загальна площа 541,4 кв.м.; Г4 - будівля, будівля складу, загальна площа 450,6 кв.м.; Д - будівля, адміністративна будівля, загальна площа 232,1 кв.м.; Е - будівля туалет; Ж - будівля, підсобне; З - будівля, підсобне; И - будівля, підсобне; К - будівля, підсобне; Л - будівля, склад, загальна площа 324,97 кв.м.; М - будівля, автобокс, загальна площа 299,3 кв.м.; Н - будівля, СТО, загальна площа 108,3 кв.м.; О - будівля, автобокс, загальна площа 175,5 кв.м.; П - будівля, СТО, загальна площа 422,1 кв.м.; ТІ - будівля, будинок охорони, загальна площа 40,9 кв.м.; Пд - підвал; 1-5 - споруда, огорожа; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 821262751101 (далі - Будівлі-2).

1.3. Позов обґрунтований належністю Боржнику на праві власності об`єктів нерухомого майна, позовні вимоги щодо якого заявлені Позивачем, та відсутністю правових підстав для перебування відповідних об`єктів спірного майна у Відповідачів 1, 2, 3, оскільки вони набули це майно від особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Акерман-Консалтинг 2015", яке не мало право відчужувати таке майно, так як було скасовано у межах іншої справи про банкрутство Боржника (№ 916/2606/14) ухвалу про затвердження мирової угоди, а також скасовано правочин - мирову угоду від 15.01.2016, за якою зазначеному товариству спірне майно було передано. Позивач також зазначив, що суд, вирішуючи у справі № 916/2606/14 питання про повернення переданого за мировою угодою майна, пославшись на висновок призначеної у справі судово-будівельної експертизи, вказав на неможливість повернення цього майна, оскільки всі передані за мировою угодою об`єкти майна не відповідають фактичним об`єктам нерухомого майна, розташованим за відповідними адресами на час проведення експертизи. При цьому суд, припиняючи провадження у справі № 916/2606/14 про банкрутство Боржника, не розглядав позовних вимог про повернення спірних об`єктів нерухомого майна Боржника.

1.4. 10.01.2023 Відповідачі 1, 3 подали у справі заяву про застосування позовної давності.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2.1. 14.08.2023 Господарський суд Одеської області вирішив позов задовольнити, відхиливши заяви Відповідачів 1, 3 про застосування позовної давності:

- витребувати у Відповідача-1 на користь Боржника Об`єкти нерухомого майна, скасувати державну реєстрацію прав Відповідача-1 на Об`єкти з набуттям (поновленням) на них права власності Боржника;

- витребувати у Відповідача-2 на користь Боржника Гуртожиток, а у Відповідача-3 на користь Боржника - Будівлі, скасувати державну реєстрацію прав Відповідача-2 на Гуртожиток та державну реєстрацію прав Відповідача-3 - на Будівлі з набуттям (поновленням) права власності Боржника на Будівлі.

2.2. Судове рішення мотивоване наявністю підстав для задоволення позовних вимог та витребування спірного майна від Відповідачів 1,2,3, що набули його від Товариства з обмеженою відповідальністю "Акерман-Консалтинг 2015", оскільки спірне майно вибуло від Боржника на користь вказаного товариства як інвестора поза волею Боржника, який не мав права відчужувати спірне майно на користь зазначеного інвестора поза межами плану санації і без проведення аукціону з продажу майна, про що було зазначено в постанові касаційного суду від 29.11.2016, якою скасовано ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.02.2016 у справі № 916/2606/14 про затвердження мирової угоди від 15.01.2006 (укладеної між комітетом кредиторів Боржника в особі голови комітету кредиторів ТОВ "Експерт Партнер", Боржником в особі керуючого санацією - арбітражного керуючого Селезньова О.В. та Інвестором - Товариства з обмеженою відповідальністю "Акерман-Консалтинг 2015", далі - Інвестор), за якою було передано останньому спірне майно.

У цьому висновку суд першої інстанції врахував, що ініційоване Позивачем питання про витребування майна з чужого незаконного володіння не вирішувалось в судовому порядку згідно з судовими рішеннями в межах справи № 916/2606/14 про банкрутство Боржника.

Суд також відхилив аргументи відповідачів про набуття права власності Інвестором в процесі виконання ухвали господарського суду Одеської області від 13.06.2017 про задоволення заяви керуючого санацією про скасування правочину у межах справи про банкрутство шляхом визнання недійсною мирової угоди від 15.01.2016 та шляхом компенсації на користь Боржника ринкової вартості майна в сумі 2 404 270 грн 00 коп. у зв`язку з неможливістю його повернення, оскільки право вимоги Боржника щодо повернення майна Інвестором виникає на підставі постанови Вищого господарського суду України від 29.11.2016 про скасування ухвали про затвердження мирової угоди від 15.01.2006 у справі № 916/2606/14, як такої, що була прийнята раніше, а не на підставі ухвали господарського суду Одеської області від 13.06.2017, оскільки станом на день її прийняття судове рішення про затвердження мирової угоди було скасоване, тобто мирової угоди вже не існувало.

Щодо повноважень Позивача на звернення до суду з позовом про витребування спірного майна з чужого незаконного володіння суд зазначив про презумпцію легітимності рішення органів управління акціонерного товариства щодо уповноваженої особи акціонерів Боржника, яке не скасовано та не визнано недійсним, а єдиним ефективним способом захисту прав та законних інтересів акціонерів ОСОБА_1 і ОСОБА_3 як власників найбільших пакетів акцій Боржника є звернення з цим позовом через свого представника ОСОБА_2 , легітимність повноважень якого вже розглянута в цій справі про банкрутство, а саме постановою Верховного Суду від 22.03.2021.

Відхилення заяв про застосування позовної давності мотивовано переривом та зупиненням цього строку через: визнання Інвестором в лютому 2017 року обов`язку повернути спірне майно Боржнику; через звернення арбітражного керуючого в червні 2017 року із заявою до суду про скасування правочину та зобов`язання вказаного товариства повернути Боржнику отримане майно; та через запроваджені карантин та воєнний стан.

3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

3.1. 18.12.2023 Південно-західний апеляційний господарський суд постановив за результатами розгляду апеляційних скарг відповідачів задовольнити ці скарги, скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 14.08.2023 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, поклавши судові витрати скаржників (відповідачів) за подачу апеляційних скарг на Позивача.

3.2. Судове рішення мотивоване відсутністю порушених прав та законних інтересів Позивача, оскільки він є неналежним позивачем у спірних правовідносинах, так як у нього як уповноваженої особи акціонерів Боржника відсутнє право звертатися із позовом до третіх осіб в інтересах Боржника - на захист його права власності на спірне майно шляхом його витребування у третіх осіб. При цьому апеляційний суд вказав, що відповідним правом в силу Закону наділений ліквідатор Боржника, а судове рішення, яке у відповідному питанні послався суд першої інстанції, не є релевантною.

Висновки в частині розподілу судових витрат за подачу апеляційних скарг мотивовані задоволенням цих скарг апеляційним судом.

4. Встановлені судами обставини

4.1. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна Боржник був власником такого нерухомого майна:

Будівля контори загальною площею 758,3 кв. м., яка знаходиться за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Моторна, будинок 8/6; Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 8184462151101;

Будівля засолювального цеху загальною площею 789,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Моторна, будинок 8/7; Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:818527751101;

Рампа крита загальною площею 561,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Моторна, будинок 8/8; Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 820930451101;

Склад солі загальною площею 278,1 кв. м., який знаходиться за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Моторна, будинок 8/9, Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 818588351101;

Нежитлові будівлі загальною площею 703,7 кв. м., які знаходяться за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Моторна, будинок 8/10, а саме: -А - будівля, компресорний цех, ; загальна площа 297,5 кв.м.; Б - будівля, бондарна майстерня, загальна площа 406,2 кв.м.; І - споруда, ферментаційна площадка; II - споруда, асфальтована територія; 1-2 - споруда, огорожа. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 821332751101;

Виробничі та невиробничі будівлі загальною площею 4125,97 кв.м., які знаходяться за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Цвєтаєва генерала, будинок 3/5, а саме: Б - будівля, магазин, загальна площа 50,6 кв.м.; В - будівля, підсобне, загальна площа 41,2 кв.м.; В1 - будівля, будівля складу, загальна площа 140,8 кв.м.; В2 - будівля, будівля складу, загальна площа 105,9 кв.м.; ВЗ - будівля, будівля складу, загальна площа 107,7 кв.м.; Г1 - будівля, будівля складу, загальна площа 541,8 кв.м.; Г2 - будівля, будівля складу, загальна площа 542,8 кв.м.; ГЗ - будівля, будівля складу, загальна площа 541,4 кв.м.; Г4 - будівля, будівля складу, загальна площа 450,6 кв.м.; Д - будівля, адміністративна будівля, загальна площа 232,1 кв.м.; Е - будівля туалет; Ж - будівля, підсобне; З - будівля, підсобне; И - будівля, підсобне; К - будівля, підсобне; Л - будівля, склад, загальна площа 324,97 кв.м.; М - будівля, автобокс, загальна площа 299,3 кв.м.; Н - будівля, СТО, загальна площа 108,3 кв.м.; О - будівля, автобокс, загальна площа 175,5 кв.м.; П - будівля, СТО, загальна площа 422,1 кв.м.; ТІ - будівля, будинок охорони, загальна площа 40,9 кв.м.; Пд - підвал; 1-5 - споруда, огорожа. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:821262751101.

4.2. В провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа № 916/2606/14 про банкрутство Боржника.

15.01.2016 на зборах комітету кредиторів Боржника більшістю голосів членів комітету кредиторів, прийнято рішення про укладання мирової угоди у справі № 916/2606/14 про банкрутство Боржника та її передачу до господарського суду першої інстанції для затвердження.

15.01.2016 між Боржником та Інвестором було укладено Мирову угоду за умовами якої, Інвестор протягом 30 днів з дня затвердження мирової угоди Господарським судом Одеської області перераховує на рахунок Боржника кошти в розмірі 2 404 269 грн 30 коп., в свою чергу, Боржник зобов`язується передати у власність інвестору, відповідно до пункту 1.7 даної мирової угоди, наступне нерухоме майно:

1. Будівля контори загальною площею 758,3 кв.м., яка знаходилась за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Моторна, буд. 8/6;

2. Рампа крита загальною площею 561,2 кв.м., яка знаходилась за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Моторна, буд. 8/8;

3. Склад солі загальною площею 278,1 кв.м., який знаходилась за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Моторна, буд. 8/9, а саме А - будівля, склад солі площею 278,1 кв.м.;

4. Нежитлові будівлі загальною площею 703,7 кв., які знаходилась за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Моторна, буд. 8/10, а саме А - будівля, компресорний цех, загальною площею 297,5 кв.м.; Б - будівля, бондарна майстерня, загальна площа 406,2 кв.м.; І - споруда, ферментаційна площадка, ІІ - споруда, асфальтована територія; 1-2 - споруда, огорожа;

5. Будівля засолювального цеху загальною площею 789,2 кв., які знаходились за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Моторна, буд. 8/7;

6. Виробничі та невиробничі будівлі загальною площею 4125,97 кв.м., які знаходились за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Цвєтаєва генерала, будинок 3/5, а саме: Б - магазин, загальна площа 50,6 кв.м; В - будівля, підсобне, загальна площа 41,2 кв.м; В1 - будівля складу, загальна площа 140,8 кв.м; В2 - будівля складу, загальна площа 105,9 кв.м.; ВЗ - будівля складу, загальна площа 107,7 кв.м; Г1 - будівля складу, загальна площа 541,8 кв.м.; Г2 - будівля складу, загальна площа 542,8 кв.м; ГЗ - будівля складу, загальна площа 541,4 кв.м; Г4 - будівля складу, загальна площа 450,6 кв.м; Д - будівля, адміністративна будівля, загальна площа 232,1 кв.м, Е - будівля, туалет; Ж - будівля, підсобне; З - будівля, підсобне; И - будівля, підсобне; К - будівля, підсобне; Л - будівля, склад, загальна площа 324,97 кв.м; М - будівля, автобокс, загальна площа 299,3 кв.м; Н - будівля, СТО, загальна площа 108,3 кв.м; О - будівля, автобокс, загальна площа 175,5 кв.м.; П - будівля, СТО, загальна площа 422,1 кв.м; Т1 - будівля, будинок охорони, загальна площа 40,9 кв.м; Пд підвал; 1-5 - споруда, огорожа.

Пунктами 1.7 та 1.7.1 мирової угоди передбачено, що після перерахування на банківський рахунок Боржника коштів в сумі 2 404 269 грн 30 коп. Інвестор має право на підставі даної мирової угоди провести державну реєстрацію прав власності на дане майно на своє ім`я.

4.3. Ухвалою суду від 23.02.2016 у справі № 916/2606/14 (залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського від 22.09.2016) затверджено мирову угоду від 15.01.2016, укладену від між Комітетом Кредиторів Боржника в особі голови комітету кредиторів ТОВ "Експерт Партнер", Боржником в особі керуючого санацією - арбітражного керуючого Селезньова О.В. та Інвестором, затверджену протоколом № 2 зборів комітету кредиторів від 15.01.2016.

На виконання мирової угоди Боржник передав Інвестору вищезазначене спірне майно.

4.4. Постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2016 касаційні скарги кредитора Семашка Б.І. задоволено частково, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.09.2016 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.02.2016 у справі № 916/2606/14 скасовано, справу № 916/2606/14 направлено на новий судовий розгляд до Господарського суду Одеської області. У зазначеній постанові зазначено, що Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено можливості переходу права власності на майно боржника до інвестора за умовами мирової угоди.

4.5. Судом встановлено з реєстраційних справ, що нерухоме майно за адресою м. Одеса, вул. Цвєтаєва генерала 3/5 було відчужено, що підтверджується наступними правочинами: Договір купівлі-продажу № 281 від 13.04.2016, укладений між Інвестором та ТОВ "ПАКГАУЗ", частки; Договір купівлі-продажу № 301 від 15.04.2016, укладений між Інвестором та ТОВ "ПАКГАУЗ", частки; Акт приймання-передавання нерухомого майна до статутного фонду від 10.04.2017, укладений між ТОВ "ПАКГАУЗ" та ТОВ "БАЗА МОЛДАВАНКА"; Акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного фонду від 03.12.2018, укладений між ТОВ "БАЗА МОЛДАВАНКА" та ТОВ "БЛИЖНІ МЛИНИ"; Акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу від 24.04.2020, укладений між ТОВ "БЛИЖНІ МЛИНИ" та Відповідачем-2.

4.6. В подальшому здійснено поділ об`єкта нерухомого майна згідно із заявою про поділ № 2192 від 29.11.2021.

Згідно з довідкою з Адресного реєстру міста Одеси про резервування адреси об`єкта нерухомого майна від 21.04.2021 № 382552/1 зарезервовано наступну адресу об`єкта нерухомого майна: місто Одеса, вулиця Цвєтаєва Генерала, 3/5 корп. 1.

До вказаної адреси увійшов гуртожиток, літера Д, 231,2 кв. м.

Згідно з довідкою з Адресного реєстру міста Одеси про резервування адреси об`єкта нерухомого майна від 21.04.2021 № 38255/1 зарезервовано наступну адресу об`єкта нерухомого майна: місто Одеса, вулиця Цвєтаєва Генерала, 3/5 "б".

До вказаної адреси увійшли: Б - магазин, загальна площа 51,7 кв.м.; В1 - будівля складу, загальна площа 139,7 кв.м.; В2 - будівля складу, загальна площа 106,0 кв.м.; ВЗ - будівля складу, загальна площа 110,1 кв.м.; Г1 - будівля складу, загальна площа 522,3 кв.м.; Г2 - будівля складу, загальна площа 535,7 кв.м.; ГЗ - будівля складу, загальна площа 544,2 кв.м.; Г4 - будівля складу, загальна площа 448,6 кв.м.; Е - туалет; Ж - підсобне; З - підсобне; И - підсобне; К - підсобне; М - будівля складу, загальна площа 305,0 кв.м.; Н - будівля складу, загальна площа 108,5 кв.м.; О - будівля складу, загальна площа 178,0 кв.м.; П - виробнича будівля, загальна площа 398,5 кв.м.; Р - підсобне; Пд - підвал; 1-5 - огорожа. Загальна площа 3448,3 кв.м.

4.7. Актом приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу від 21.01.2022, укладеним між Відповідачами 2,3, передано об`єкт нерухомого майна виробничі та невиробничі будівлі, загальною площею 3448,3 кв.м., що знаходяться за адресою м. Одеса, вул. Цвєтаєва генерала, 3/5б.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 342659417 від 14.08.2023 власником нерухомого майна за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Цвєтаєва генерала, будинок 3/5б є Відповідач-3 (код ЄДРПОУ 44564738).

4.8. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 342659060 від 14.08.2023 власником нерухомого майна за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Цвєтаєва генерала, будинок 3/5, корп. 1 є Відповідач-2 (код ЄДРПОУ 43597432).

4.9. Згідно з реєстраційними справами нерухоме майно по вулиці Моторна було відчужено, що підтверджується наступними правочинами: договір купівлі-продажу № 208 від 30.03.2016, укладений між Інвестором та Відповідачем-1, за яким Інвестор передає у власність Відповідача-1 частини нерухомого майна за адресою м. Одеса, вул. Моторна, 8/6; договір купівлі-продажу № 220 від 01.04.2016, укладений між Інвестором та Відповідачем-1, за яким Інвестор передає у власність Відповідача-1 частини нерухомого майна за адресою м. Одеса, вул. Моторна, 8/6; договір купівлі-продажу № 224 від 01.04.2016, укладений між Інвестором та Відповідачем-1, за яким Інвестор передає у власність Відповідача-1 частини нерухомого майна за адресою м. Одеса, вул. Моторна, 8/7; договір купівлі-продажу №204 від 30.03.2016, укладений між Інвестором та Відповідачем-1, за яким Інвестор передає у власність Відповідача-1 частини нерухомого майна за адресою м. Одеса, вул. Моторна, 8/7; договір купівлі-продажу № 228 від 01.04.2016, укладений між Інвестором та Відповідачем-1, за яким Інвестор передає у власність Відповідача-1 частини нерухомого майна за адресою м. Одеса, вул. Моторна, 8/8; Договір купівлі-продажу № 200 від 30.03.2016, укладений між Інвестором та Відповідачем-1, за яким Інвестор передає у власність Відповідача-1 частини нерухомого майна за адресою м. Одеса, вул. Моторна, 8/8; Договір купівлі-продажу № 241 від 04.04.2016, укладений між Інвестором та Відповідачем-1, за яким Інвестор передає у власність Відповідача-1 частини нерухомого майна за адресою м. Одеса, вул. Моторна, 8/9; договір купівлі-продажу № 212 від 31.03.2016, укладений між Інвестором та Відповідачем-1, за яким Інвестор передає у власність Відповідача-1 частини нерухомого майна за адресою м. Одеса, вул. Моторна, 8/9; договір купівлі-продажу № 245 від 04.04.2016, укладений між Інвестором та Відповідачем-1, за яким Інвестор передає у власність Відповідача-1 частини нерухомого майна за адресою м. Одеса, вул. Моторна, 8/10; договір купівлі-продажу № 216 від 31.03.2016, укладений між Інвестором та Відповідачем-1, за яким Інвестор передає у власність Відповідача-1 частини нерухомого майна за адресою м. Одеса, вул. Моторна, 8/10.

4.10. Згідно з довідкою з Адресного реєстру міста Одеси про резервування адреси об`єкта нерухомого майна від 29.08.2016 № 371768/1 зарезервовано наступну адресу об`єкта нерухомого майна: місто Одеса, вулиця Моторна, 8-Л.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 342658073 від 14.08.2023 власником нерухомого майна за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Моторна, будинок 8-Л є Відповідач-1 (код ЄДРПОУ 38297173).

4.11. Матеріали справи не містять доказів проведення реконструкції, в установленому чинним законодавством порядку, створення в результаті такої реконструкції нової речі (майна), що в подальшому могло б унеможливити повернення майна.

4.12. До матеріалів справи Позивач надав інформацію з сайту smida.gov.ua щодо власників крупних пакетів акцій товариства Боржника, якими є ОСОБА_1 34,3139% та ОСОБА_3 29,6218 %.

4.13. В матеріалах справи № 916/2606/14 міститься лист вимога арбітражного керуючого Селезньова О.В. директору Інвестора, в якому просить повідомити щодо передачі (повернення переданого майна), у зв`язку із скасуванням мирової угоди.

4.14. 13.02.2017 Інвестор повідомив арбітражного керуючого, що після перерахування коштів будуть проведені дії щодо повернення отриманого на підставі мирової угоди майна (лист додано до позову).

4.15. 27.02.2017 арбітражним керуючим повідомлено Інвестора щодо незаконності перебування майна у власності Інвестора та повторно висловлено прохання повернути безпідставно отримане майно.

4.16. 08.06.2017 керуючим санацією арбітражним керуючим Колмиковою Т.О. подано заяву (вх. №3-718/17) про скасування правочину у межах справи про банкрутство шляхом визнання недійсною мирової угоди від 15.01.2016, затвердженої ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.02.2016 у справі № 916/2606/14, та зобов`язання Інвестора повернути Боржнику отримане за цією угодою майно в натурі, про зобов`язання відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.06.2017 у справі № 916/2606/14, крім іншого, повністю задоволено заяву керуючого санацією Боржника арбітражного керуючого Колмикової Т.О. від 08.06.2017 (вх. №3-718/17) про скасування правочину у межах справи про банкрутство.

4.17. 01.08.2017 керуючим санацією Боржника арбітражним керуючим Колмиковою Т.О. в межах справи № 916/2606/14 подано клопотання (вх. №943/17) про призначення судової будівельно-технічної експертизи для вирішення питання стосовно первісного стану майна банкрута.

4.18. У висновку експерта № 316/17 від 05.09.2017 експертом у порівняльній таблиці, із фотографіями та графічними зображеннями приміщень, чітко зазначається про зміну функціонального призначення приміщень, проведення ремонтно-будівельних робіт, зміну конструкцій та об`ємно-планувальних рішень, а також проведення реконструкції та демонтування об`єктів, в результаті чого було надано відповіді на поставлені в ухвалі суду запитання, а саме щодо невідповідності об`єктів, які були передані за мировою угодою, тим об`єктам, які фактично розташовані, а також щодо відсутності переданих за мировою угодою об`єктів за відповідними адресами.

4.19. У зв`язку із неможливістю повернення майна Інвестор перерахував на рахунок Боржника 2 404 270 грн 00 грн., що становило ринкову вартість майна.

4.20. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.02.2018 у справі № 916/2606/14 затверджено звіт керуючого санацією Боржника; припинено процедуру санації Боржника у зв`язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника. Провадження у справі № 916/2606/14 припинено.

Постановою від 16.08.2018 Верховний Суд залишив в силі ухвалу Господарського суду Одеської області від у справі № 916/2606/14.

5. Короткий зміст вимог касаційної скарги

5.1. 17.01.2024 Позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2023, а рішення Господарського суду Одеської області від 14.08.2023 залишити в силі.

6. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6.1. Згідно з аргументами в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі є положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки апеляційний суд неправильно застосував положення статей 15, 16, 387, 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) щодо неналежного способу захисту права у спірних правовідносинах - про витребування майна не власника (юридичної особи), а засновників цієї особи, дійшовши при цьому помилкового висновку про відсутність на стадії ліквідації боржника прав у акціонерів боржника (в особі уповноваженої особи - у спірних правовідносинах Позивача) на звернення до суду щодо захисту прав цього боржника з огляду на "корпоративну завісу", що суперечить висновкам про застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц стосовно виключних обставин для проникнення за "корпоративну завісу" у спірних правовідносинах, згідно з якими акціонери товариства, за умови виконання ліквідатором обов`язків, передбачених частиною третьою статті 12 КУзПБ, щодо встановлення обставин вибуття майна банкрута, та за відсутності відповідного рішення кредиторів, не можуть зобов`язати ліквідатора звернутись до суду із позовом про витребування цього майна.

Також скаржник вказав на неврахування також висновків у постанові Верховного Суду від 30.06.2021 у справі № 916/1914/20 з посиланням на рішення Європейський суду з прав людини від 21.12.2017 у справі "Фельдман та банк "Слов`янський" проти України", згідно з яким проникнення за "корпоративну завісу" або нехтування правосуб`єктністю компанії може буде виправданим лише за виключних обставин, зокрема, якщо точно встановлено, що компанія не може звернутися до конвенційних установ через органи, утворені згідно з її статутом, або у випадку ліквідації, через її ліквідаторів (пункт 66 рішення Європейський суду з прав людини від 21.12.2017).

Крім цього скаржник зазначив про неврахування апеляційним судом висновків в постанові Верховного Суду від 20.05.2021 у справі № 910/24368/14 щодо права уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника на оспорення аукціону з продажу майна боржника у справі про банкрутство, враховуючи, що за змістом статей 38, 41, 44, 45 Закону про банкрутство продаж майнових активів боржника є основним і підсумковим етапом у ліквідаційній процедурі, позаяк забезпечує досягнення її основної мети - якнайповнішого задоволення вимог.

6.2. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові застосував норми статей 387, 388 ЦК України без урахування висновків щодо застосування цих норм права у аналогічних правовідносинах викладених Верховним Судом у постанові від 22.11.2022 у cправі № 29/5005/6325/2011 (904/7806/21) щодо: витребування майна, придбаного за фраудаторними правочинами; щодо набуття права власності недобросовісним набувачем шляхом укладення угод із пов`язаними, заінтересованими особами; набуття прав на майно недобросовісним набувачем шляхом реконструкції, добудови, перебудови.

Також суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові не застосував норми статті 349 ЦК України, на необхідність застосування яких у подібних правовідносинах вказав Верховний Суд у зазначеній постанові 22.11.2022 щодо: припинення права власності на майно; застосування статті 256 ЦК України (позовна давність) до фраудаторних правовідносин.

Висновок апеляційного суду, стосовно того, що вже було фактично вирішено питання про повернення спірного майна у власність Боржника адже в рахунок майна банкрутом вже було прийнято його ринкову вартість в порядку статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суперечить як матеріалами справи, так і судовій практиці (висновкам) Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.04.2023 у cправі № 911/950/16 (911/3488/20) у аналогічних правовідносинах, де зазначено у пункті 25.10, що:

- у разі визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника, кредитор (інші особи) зобов`язаний повернути в ліквідаційну масу майно, отримане від боржника, а у разі неможливості повернути майно в натурі відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії;

- з метою формулювання критеріїв фраудаторності правочину зокрема важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися.

6.3. Пославшись на висновки Верховного Суду в постанові від 08.02.2022 (про залишення без змін постанови апеляційного суду від 07.12.2021 - про скасування ухвали від 15.06.2021 про затвердження звіту ліквідатора, припинення юридичної особи Боржника та закриття провадження у цій справі про банкрутство), скаржник зазначив, що касаційний суд повторно вказав на протиправну бездіяльність арбітражного керуючого Боржника, зазначивши про відсутність доказів на підтвердження вжиття арбітражним керуючим дій, спрямованих на встановлення обставин вибуття даного майна із власності Боржника, вжиття заходів з повернення його до ліквідаційної маси або вчинення дій із припинення права власності на це майно з підстав, встановлених законом.

6.4. Скаржник також зазначив про незаконне покладення на нього як уповноважену особу акціонерів Боржника судових витрат при ухваленні оскаржуваної постанови, оскільки покладення обов`язку відшкодування судових витрат (втому числі витрат на правову допомогу) однієї сторони спору на представника іншої сторони (а не на сторону) не передбачено нормами процесуального законодавства, є порушенням положень статті 58 ГПК України та суперечить висновкам Верховного Суду в постанові від 22.05.20218 у справі № Б-39/24-10 та в "постанові" від 03.02.2020 у справі № 5015/1396/11, за висновками в якій "через участь фізичної особи як уповноваженої особи учасників боржника та вчинення відповідних процесуальних дій в статусі такої особи, розподіл судових витрат за договором про надання правової допомоги, укладеного між фізичною особою та адвокатським об`єднанням, є не можливим в силу приписів статті 126 ГПК України".

6.5. Інші аргументи скаржника зводяться до незаконності відчуження спірного майна Боржника Інвестором на користь відповідачів та незаконність перебування цього майна у відповідачів, а також до незаконності відкриття та здійснення провадження у цій справі про банкрутство Боржника.

7. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7.1. Відповідачі 1, 3 у відзивах на касаційну скаргу заперечують аргументи, викладені в касаційній скарзі, з мотивів, які загалом аналогічні мотивам в оскаржуваній постанові, наголошуючи на тому, що:

- скаржник не спростував висновків апеляційного суду про відсутність у Позивача як у уповноваженої особи акціонерів Боржника права звертатись із вимогами про витребування у відповідачів майна на користь Боржника;

- судові рішення Верховного Суду, на висновки в яких послався скаржник, ухвалені не у подібних правовідносинах і відповідна судова практика не є релевантною;

- у справі № 916/2606/14 про банкрутство Боржника фактично вирішено про повернення майна, вимоги щодо якого заявлено у цій справі, шляхом перерахування Інвестором сплаченої ним вартості за це майно;

- а судові витрати за подання відповідачами апеляційних скарг правильно та законно покладено на Позивача.

8. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Щодо суб`єкта права вимоги у спорі про витребування майна боржника, відчуженого у процедурі банкрутства

8.1. Предметом спору у цій справі стало майно, право вимоги на яке у спірних правовідносинах заявив Позивач та яке, за ствердженням Позивача, було незаконно відчужено від Боржника за правочином в іншій справі про банкрутство Боржника, однак не повернуто, попри судове рішення про недійсність правочину, за яким майно Боржника було відчужено. Правовою підставою для відповідних вимог стали положення статей 387, 388 ЦК України.

8.2. Враховуючи, що заперечувані скаржником мотиви оскаржуваної постанови апеляційного суду про відмову у задоволенні позову зводяться до неналежної особи позивача у спірних правовідносинах через відсутність у Позивача права на захист та вимогу щодо предмета спору у цій справі, Суд звертається до нормативного визначення суб`єкта права звернення у правовідносинах щодо витребування майна боржника - юридичної особи, незаконно відчуженого у нього у процедурі банкрутства.

8.3. Згідно з положеннями статей 2, 4, 5 ГПК України, статей 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Тому задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

8.4. Положення статей 387, 388 ЦК України визначають такий спосіб захисту права власності на майно, як витребування майна із чужого незаконного володіння (стаття 387) та витребування майна від добросовісного набувача (стаття 388).

8.5. Правова природа такого способу захисту цивільного права як витребування майна з чужого незаконного володіння - віндикація, полягає у тому, що він застосовується лише в разі визнання договору недійсним чи нікчемності договору, як підстави позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі, тобто не стороні недійсного правочину.

Особливістю віндикаційних позовів є те, що предмет позову становить вимога неволодіючого майном власника до володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого володіння. Предметом доказування у справах за такими позовами становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як то факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін. Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.

8.6. Таким чином, власник з дотриманням вимог статей 387, 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними (висновки про застосування норм права, які викладені у постанові Верховного Суду від 10.10.2023 у справі № 924/1018/22).

8.7. За змістом наведених положень та висновків загальне правило, яке визначає умови для застосування зазначених способів захисту права власності на майно (стаття 387, 388 ЦК України), передбачає, що право на витребування майна (із чужого незаконного володіння та від добросовісного набувача) належить власнику майна, що витребовується. Тобто застосування зазначеного способу захисту порушеного права на майно належить лише носію відповідного речового права, яким у спірних правовідносинах заявлений Боржник, однак в інтересах якого та захистом права якого звернулися акціонери Боржника обравши для здійснення захисту їх інтересів у спірних правовідносинах уповноважену особу акціонерів Боржника (Позивача).

8.8. Між тим, у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 826/11262/15 (адміністративна справа) суд касаційної інстанції зазначив, що акціонерне товариство, як суб`єкт господарювання, утворюється на майновій основі, що складається з вкладів акціонерів у його статутний капітал, а відтак таке майно належить самому акціонерному товариству на праві власності. Засновники акціонерного товариства з моменту передачі товариству майнових внесків перестають бути власниками майна, що становить їх внески, здобуваючи у власність замість цього майна акції, емітовані товариством, та відповідно корпоративні права щодо цього товариства.

8.9. При цьому, Верховний Суд неодноразово вказував на те, що право власності на акції, емітовані акціонерним товариством, і право власності на майно, яке належить цьому акціонерному товариству, за своєю формою, є різними через те, що зазначені акції та майно є окремими об`єктами права власності. Поняття "власник майна" та "власник корпоративних прав" не є тотожними.

Відтак, жоден акціонер не є власником майна товариства, а розпоряджається лише належними йому акціями.

8.10. Отже, за загальним правилом акціонери (учасники) господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших акціонерів (учасників) господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших акціонерів (учасників) товариства. Легітимні інтереси господарського товариства формулюються його вищими органами і захищаються в суді виконавчими органами останнього, а не окремим акціонером (учасником). Така судова практика є сталою (зокрема висновки в пункті 52 постанови Верховного Суду від 30.06.2021 у справі № 916/1914/20).

8.11. Прим цьому, як вбачається зі змісту позовної заяви та встановлено судами попередніх інстанцій, Боржник, який заявлений у спірних правовідносинах як власник, що не є фактичним володільцем спірного майна (у розумінні статей 387, 388 ЦК України, пункт 8.5), перебуває з 16.06.2020 у цій справі про банкрутство у ліквідаційній процедурі (пункт 1.1). Водночас, ураховуючи положення частини першої статті 59 та частини першої статті 61 КУзПБ, з дня ухвали господарським судом постанови про визнання Боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора Боржника функції з управління та розпорядження майном банкрута виконує ліквідатор - арбітражний керуючий Музиченко В.В. (пункт 1.1).

Отже, в силу приписів частини першої статті 61 КУзПБ саме ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

8.12. А тому Суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що саме ліквідатор вправі і зобов`язаний вчиняти дії щодо повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб у його ліквідаційну масу, тоді як інші учасники справи про банкрутство відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства не наділені таким правом повернення майна у ліквідаційну масу банкрута.

При цьому, Суд враховує, що учасники провадження у справі про банкрутство мають право здійснювати контроль за ходом ліквідаційної процедури шляхом оскарження дій чи бездіяльності ліквідатора відповідно до частини 6 статті 61 КУзПБ, а обставини такої бездіяльності встановлюються господарським судом саме в межах основної справи про банкрутство, а не у позовному провадженні з розгляду спору щодо майна боржника.

У цих висновках Суд звертається до сталої та єдиної правової позиції палат у складі Касаційного господарського суду Верховного Суду в питанні суб`єкта права звернення та порядку і способу захисту у справі про банкрутство права на майно боржника - юридичної особи, що сформульовані в постановах від 06.10.2022 у справі № 925/593/21 та від 30.01.2024 у справі № 5015/118/11 (914/2863/22).

8.13. Враховуючи викладене, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що Позивач (уповноважена особа акціонерів Боржника) не довів порушення його права чи безпосереднього законного інтересу, у розумінні положень статей 2, 4, 5 ГПК України, статей 15, 16, 387, 388 ЦК України, а тому він є неналежним позивачем у цій справі, що є самостійною підставою для відмови в позові.

Дійшовши цього висновку, Суд погоджується з аналогічними аргументами Відповідачів 1, 3 у відзивах на касаційну скаргу у відповідній частині (пункт 7.1) та відхиляє протилежні аргументи скаржника (пункт 6.1).

8.14. При цьому Суд відхиляє аргументи скаржника (пункт 6.1) і в тій частині, в якій скаржник зазначає про наявність виняткових обставин для вимог Позивача щодо захисту права Боржника на майно у спірних правовідносинах з посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц, оскільки висновок у зазначеній постанові був сформульований не у подібних зі спірними правовідносинами, а саме, на відміну від спору у цій справі, що вирішується у межах справи про банкрутство щодо захисту права на майно боржника, відчуженого у процедурі банкрутства цього боржника, у справі № 522/22473/15-ц спір виник у корпоративному спорі: за вимогами про недійсність договорів купівлі-продажу нерухомого майна (та вилучення записів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно), що укладені з перевищенням повноважень директора відповідної юридичної особи та за відсутності згоди на це його єдиного учасника.

8.15. За висновку про не доведення Позивачем порушеного права у спірних правовідносинах, що є самостійною підставою для відмови в позові, Суд не бере до уваги та не оцінює інші аргументи скаржника (пункти 6.2, 6.3, 6.5), які зводяться до незаконності відчуження спірного майна Боржника Інвестором на користь відповідачів та незаконність перебування цього майна у відповідачів, а також до незаконності відкриття та здійснення провадження у цій справі про банкрутство Боржника.

8.16. Крім викладеного Суд відхиляє аргументи скаржника (пункт 6.4) щодо порушення апеляційним судом при ухваленні оскаржуваної постанови правил розподілу судових витрат з огляду на таке.

Судові витрати у цій справі розподілені апеляційним судом з покладенням їх на Позивача з урахуванням висновку про задоволення апеляційних скарг відповідачів, скасування апеляційним судом рішення місцевого суду про задоволення позовних вимог з прийняттям нового рішення - про відмову у задоволенні позову.

Отже, судові витрати за подачу відповідачами апеляційних скарг у цій справі з покладенням їх на Позивача - уповноважену особу акціонерів Публічного акціонерного товариства "Агропромисловий плодоовочевий комбінат "Одеса" - ОСОБА_2 , розподілені правильно, відповідно до положень статті 129, підпунктів "б", "в" пункту 4 частини першої статті 282 ГПК України, оскільки уповноважена особа акціонерів Боржника - Погорілий О.В. діє у цій справі не як фізична особа та/або адвокат/представник в інтересах відповідних акціонерів Боржника у розумінні статті 58 ГПК України (пункт 4.12), а саме як самостійний суб`єкт провадження у цій справі, учасник у справі про банкрутство Боржника - уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника (абзац двадцять третій статі 1 КУзПБ), що виступає у спірних правовідносинах як сторона - позивач у спорі, що вирішується за правилами позовного провадження згідно зі статтею 7 КУзПБ у межах справи про банкрутство. Тоді як положення статті 129, підпунктів "б", "в" пункту 4 частини першої статті 282 ГПК України не містять інших правил розподілу апеляційним судом судових витрат у разі задоволення апеляційної скарги (скарг), скасування судового рішення з прийняттям нового - про відмову в позові.

При цьому Суд зауважує на некоректному викладенні скаржником висновків ухвали Верховного Суду від 03.02.2020 у справі № 5015/1396/11, на які він послався в касаційній скарзі (пункт 6.4), оскільки підставою для відмови Верховним Судом у відшкодуванні судових витрат уповноваженої особи акціонерів (учасників) боржника у зазначеній справі стало неналежне, з метою здійснення розподілу відповідних витрат, визначення клієнта у договорі про надання правової допомоги, а не заборона розподілення таких витрат на користь уповноваженої особи акціонерів (учасників) боржника.

8.17. А тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду, висновки в якій зроблені відповідно до норм законодавства, а також відповідно до встановлених на підставі доказів у справі обставин справи, тоді як скаржник не довів порушення цим судом норм матеріального і процесуального права та не спростував відповідних висновків.

8.18. У зв`язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини першої статті 308 та статті 309 ГПК України, оскільки заявлені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшли свого підтвердження, касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає залишенню без змін як законна та обґрунтована.

8.19. Крім цього Суд, керуючись приписами статті 145 ГПК України, скасовує заходи забезпечення позову, які було вжито ухвалою Верховного Суду від 22.04.2024 до завершення розгляду касаційної скарги Уповноваженої особи акціонерів Публічного акціонерного товариства "Агропромисловий плодоовочевий комбінат "Одеса" - Погорілого Олександра Валентиновича на постанову апеляційного суду від 18.12.2023 у цій справі, що випливає із положень статей 145, 315, 317 ГПК України.

8.20. Дійшовши висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги та залишення без змін оскаржуваного судового рішення, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Уповноваженої особи акціонерів Публічного акціонерного товариства "Агропромисловий плодоовочевий комбінат "Одеса" - Погорілого Олександра Валентиновича залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 у справі № 916/100/20 (916/2423/22) залишити без змін.

3. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Верховного Суду від 22.04.2024 у справі № 916/100/20 (916/2423/22).

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Васьковський

Судді В.В. Білоус

В.Я. Погребняк