Рішення

від 05.06.2024 по справі 493/1205/21

БАЛТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 493/1205/21

Провадження № 2/493/8/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

головуючої судді Мясківської І.М.

за участю секретаря Пінул І.Б.

представника позивача ОСОБА_1 адвоката Танірвердієва А.Д.,

представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Бузовського О.І.

представника відповідача ТОВ «Ольвія ЛТД» адвоката Чубко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балта в режимі відеоконференції цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Ольвія ЛТД», ОСОБА_2 , Балтської міської ради Одеської області, державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Тетяни Іванівни, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Кота Дмитра Геннадійовича про визнання незаконним та скасування рішення Балтської міської ради Одеської області, визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, визнання недійсним свідоцтва, визнання недійсним договору купівлі-продажу та припинення права власності,

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Вєлєв І.І. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з вищевказаним позовом, зазначивши, що ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 26.01.1998 року являється власником 13/25 частини житлового будинку. Відповідно до п.1 договору ОСОБА_3 подарував ОСОБА_1 13/25 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці 706 кв.м. з відповідними господарськими спорудами, який зареєстрований у районному бюро технічної інвентаризації під реєстровим № 3294, кн..22, стор. 253.

Власником іншої частини, а саме 12/25 (60.5 кв.м.) являється ОСОБА_2 , яка була продана йому Товариством з обмеженою відповідальністю «Ольвія ЛТД» (на далі ТОВ «Ольвія ЛТД»), всупереч його переважного права на купівлю цієї частини домоволодіння, що передбачено ст. 362 ЦК України.

Крім іншого представник позивача зазначив, що ні частина ОСОБА_1 , ні частина ОСОБА_2 не були виділені в натурі, хоча будинок знаходиться у спільній частковій власності, будь яких договорів між ними щодо виділення часток в натурі укладено не було, судові рішення з цього приводу відсутні, у зв`язку з чим не можливо визначити яка саме частина домоволодіння належить ОСОБА_2 .

Враховуючи, що будинок перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 продаж 60.5 кв.м. будинку ТОВ «Ольвія ЛТД» останньому порушує права ОСОБА_1 , оскільки ТОВ «Ольвія ЛТД» одноособово розпорядилося спільним майном, не узгодивши питання продажу з ОСОБА_1 .

На думку адвоката Вєлєва І.І., з вищевказаних підставі Виконавчий комітет Балтської міської ради Одеської області прийняв незаконне рішення № 292 від 22.12.2009 року «По оформлення права власності і видачу свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення аптеки, розташованої по АДРЕСА_1 , ТОВ «Ольвія ЛТД», як таке, що порушує право ОСОБА_1 як власника 13/25 частин домоволодінні, оскільки право спільної часткової власності не припинено. З цих же підстав підлягає скасуванню, на думку адвоката Вєлєва І.І., видане Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 видане Балтською міською радою 29.12.2009 року.

Крім того, представник позивача зазначив, що реєстрація права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Ольвія ЛТД», була проведена протиправно, з огляду на те, що свідоцтво видане на підставі незаконного рішення. Державний реєстратор не здійснив належним чином перевірку документів, не отримавши інформацію про те, що будинок знаходиться у спільній частковій власності його та ТОВ «Ольвія ЛТД» та без виділу в натурі визначити частку кожного неможливо, протиправно вчинив реєстраційну дію.

Адвокат Вєлєв І.І. просив припинити право власності ТОВ «Ольвія ЛТД» на нежитлові приміщення площею 60.5 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Просив також визнати недійсним договір купівлі-продажу від 24.06.2022 року, посвідченого Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округа Котом Д.Г., укладеного між ТОВ «Ольвія ЛТД» та ОСОБА_2 та припинити його право власності на нежитлові приміщення загальною площею 60,5 кв.м. які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник ТОВ «Ольвія ЛТД», адвокат Чубко І.А. не визнаючи позовних вимог зазначила, що вимоги є безпідставними, видуманими та не обґрунтованими. На момент придбання ТОВ «Ольвія ЛТД» частини нежитлового приміщення площею 60.5 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , було виділено в окремий об`єкт, при цьому права ОСОБА_1 не були порушені. з 2003 року вказане приміщення використовувалося як аптечний пункт. ОСОБА_1 про це знав, так як здійснював свою підприємницьку діяльність в іншій половині приміщення.

Адвокат Чубко І.А. вказала, що ОСОБА_1 , знаючи про діяльність ТОВ «Ольвія ЛТД» з 2003 року, до суду подав цивільний позов у вересні 2021 року, тобто по спливу строку позовної давності, що являється підставою у відмові у задоволення позову.

Представник відповідача ОСОБА_2 , адвокат Бузовський О.І. та сам відповідач не визнали позов та погодилися з позицією адвоката Чубко І.А.

Представник Балтської міської ради Одеської області подав до суду клопотання про розгляд справи у їх відсутності та надав заперечення проти позову, в якому зазначив, що 21.12.2009 року ТОВ «Ольвія ЛТД» звернулося до Балтської міської ради із заявою про надання дозволу на отримання свідоцтва про право власності на аптеку № НОМЕР_2 , а саме на реконструйовані ними нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , якими товариство володіло та використовувало та які ними були придбані у ОСОБА_4 в 2003 році.

До заяви були додані документи, що відповідно до вимог законодавства засвідчували відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, а саме: технічний висновок архітектурно-планового бюро від 11.07.2008 року № 41-а, висновок відділу регіонального розвитку, будівництва та архітектури Балтської райдержадміністрації від 24.09.2008 року № 13-13/06, висновок експертизи сектору з питань наглядово-профілактичної діяльності Балтського РВ від 20.11.2008 року № 2/545.

Відповідно до п.п. 10 п. «б» ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» в редакції чинній 22.12.2009 року до повноважень виконавчих органів сільських селищних міських рад належали повноваження щодо обліку та реєстрації відповідно до закону об`єктів нерухомості майна незалежно від форм власності.

Враховуючи вищенаведене виконкомом Балтської міської ради було прийнято рішення від 22.12.2009 року № 292, яким оформлено право власності за ТОВ «Ольвія ЛТД» на нежитлові приміщення аптеки, розташовані по АДРЕСА_1 .

Права ОСОБА_1 не порушені, оскільки він фактично володіє до теперішнього часу 13/25 частинами будинку. Будинок був фактично поділений між власниками, що підтверджується доданим до позовної заяви технічним паспортом, в якому частини будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що належали різним власникам значаться як квартира АДРЕСА_2 та квартира АДРЕСА_3 .

ТОВ «Ольвія ЛТД» та ОСОБА_1 з моменту придбання використовували свої частини будинку окремо як самостійні об`єкти.

Оскаржуване ОСОБА_1 рішення Балтської міської ради, ні оскаржуване рішення державного реєстратора, ні договір купівлі-продажу на належні ОСОБА_1 13/25 частини будинку ніяким чином не вплинули на його права як власника на 13/25 частин домоволодіння, він продовжує використовувати, володіти та розпоряджатися своїм майном.

Рішення виконкому Балтської міської ради від 22.12.2009 року № 292 є актом індивідуальної дії, що вичерпало свою дію фактом його виконання, тобто видачею Балтським бюро технічної інвентаризації свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29.12.2009 року серії САВ151250.

За існуючою практикою Верховного Суду право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт прийнятий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується (справа № 9901/284/19, № 9901/317/19).

Державний реєстратор Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Т.І. та приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Кот Д.Г. про час, місце та дату розгляду справи були повідомлені належним чином, але до суду не з`явилися, що відповідно до ст.223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши сторони, свідків та вивчивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до договору дарування 26.01.1998 року, посвідченого приватним нотаріусом Балтського районного нотаріального округу Одеської області серії ААК № 756034, ОСОБА_3 подарував ОСОБА_1 13/25 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці 706 кв.м., з відповідними господарськими побудовами (т.1 а.с.13) та зареєстровано в Балтському районному бюро технічної інвентаризації 30.01.1998 року за № 1189. Відповідно до технічного паспорту на момент укладення договору дарування домоволодіння було поділено на квартиру АДРЕСА_4 (т.1 а.с.14-16).

29.10.2002 року відбулася реєстрація договору купівлі-продажу будинку, відповідно до якого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 продали, а ОСОБА_4 придбав 12/25 частин цілого житлового будинку з господарчими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 706 кв.м., та зареєстровано в Балтському районному бюро технічної інвентаризації 28.01.2003 року за № 3486. (т.2 а.с. 33).

ОСОБА_1 , як співвласник, відмовився від першочергового права на придбання частини будинку, про що власноручно написав заяву 29.10.2002 року, яка була посвідчена приватним нотаріусом Балтського нотаріального округу Одеської області Смірновою Н.С. (т.3 а.с. 120).

В результаті укладених угод ОСОБА_4 та ОСОБА_1 стали співвласниками зазначеного домоволодіння. з яких 13/25 частин житлового будинку з господарчими спорудами належало ОСОБА_4 , а 12/25 частин житлового будинку з господарчими спорудами належало ОСОБА_1

30.01.2003 року відбулася реєстрація договору купівлі-продажу будинку, відповідно до якого ОСОБА_4 продав, а ТОВ «Ольвія ЛТД» придбало 12/25 частин цілого житлового будинку з господарчими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 706 кв.м., та зареєстровано в Балтському районному бюро технічної інвентаризації 31.01.2003 року за № 201. (т.2 а.с. 43-44).

ОСОБА_1 , як співвласник, відмовився від першочергового права на придбання частини будинку, про що власноручно написав заяву 30.01.2003 року, яка була посвідчена приватним нотаріусом Балтського нотаріального округу Одеської області Смірновою Н.С. (т.3 а.с. 121).

В подальшому, за заявою директора ТОВ «Ольвія ЛТД» про зміну статусу житлового користування житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , виконавчим комітетом Балтської міської ради проведена робота по обстеженню частини житлового будинку, в результаті чого було прийнято рішення № 87 від 17.04.2006 року «Про відміну статусу житлового користування житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 » площею 47,2 м2. Зазначеним рішенням житловий будинок по АДРЕСА_1 , загальною площею 47,2 м2 визнано непридатним до проживання та надано статус нежитлового користування. Обстеживши частину житлового будинку 14.03.2006 року комісія Балтськї міської ради Одеської області констатувала, що будівля складається з двох кімнат та має окремий вхід, що дає можливість використовувати під комерційні цілі. (т.2 а.с.51-52).

В період часу з 2007 року по 2008 рік на замовлення ТОВ «Ольвія ЛТД» була підготовлена технічна документація на приміщення по АДРЕСА_1 ( т. 2 а.с. 54-62) та на підставі технічного висновку архітектурно-планового бюро КП Одеської обласної ради від 11.07.2008 року № 41/а (т.1 а.с. 75-97), на підставі висновку відділу регіонального розвитку, будівництва та архітектури № 13-13/06 від 24.09.2008 року (т.2 а.с. 64), висновку експертизи сектору з питань наглядово-профілактичної діяльності Балтського РВ від 20.11.2008 року, виконавчий комітет Балтської міської ради своїм рішенням № 292 від 22.12.2009 року дозволив ТОВ «Ольвія ЛТД» оформити право власності на нежитлове приміщення аптеки, розташованої по АДРЕСА_1 , а начальнику Балтського РБТІ видати свідоцтво про право власності (т.1 а.с. 23).

Представник позивача оспорює вказане рішення з тих підстав, що будинок знаходився у спільній частковій власності, частки якого не були виділені в натурі, оскільки будь-яких договорів між власниками щодо виділення часток в натурі укладено не було, судові рішення з цього приводу відсутні. З чим не може погодитися суд з тих підстав, що сам факт дарування ОСОБА_1 13/25 частин домоволодіння передбачав визначення конкретних приміщень дарувальником ОСОБА_3 які передаються ОСОБА_7 в іншому випадку були би порушені права осіб які володіли на той час 12/25 частинами домоволодіння, якими являлися ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а таких даних позивачем до суду не надано.

Відповідно до технічного паспорту на момент укладення договору дарування домоволодіння було поділено на квартиру АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 (т.1 а.с.14-16).

Як зазначив ОСОБА_1 при даруванні йому частки домоволодіння дарувальник ОСОБА_3 показав йому приміщення, поділ домоволодіння був узгоджений за усної домовленості між ним, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , будь яких претензій щодо фактичного використання часток домоволодіння у нього не було, йому ніхто не чинив перешкод у використанні його частки.

Крім того, як зазначили свідки ОСОБА_8 , яка працювала провізором ТОВ «Ольвія ЛТД» та ОСОБА_9 який допомагав їй на правах завгоспа, з моменту придбання ТОВ «Ольвія ЛТД» 12/25 частин домоволодіння ОСОБА_1 здійснював свою підприємницьку діяльність в іншій частині будинку. Частини будинку були виділені в натурі ще до придбання ТОВ «Ольвія ЛТД» своєї частки, мали окремі входи, окреме опалення та електропостачання, ОСОБА_1 не виявляв інтересу до частини домоволодіння що належало ТОВ «Ольвія ЛТД» та не опікувався ним. Дану обставину не оспорює і ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_8 розказала, що при оформленні документів для переведення частки домоволодіння, якою володіло ТОВ «Ольвія ЛТД» з житлового в нежитлове, вона приходила до ОСОБА_1 та робила копії документів, пояснюючи при цьому для чого, з чого суд робить висновок, що ОСОБА_1 , знав чи міг знати про обставини надання частині приміщення статусу нежитлового.

З моменту придбання ОСОБА_1 13/25 частин домоволодіння, тобто з 26.01.1998 року він знав і прийняв такий стан речей, відповідно до якого домоволодіння було поділено на дві частини з яких 13/25 належала йому, а 12/25 переходила у власність від одного господаря до іншого за його письмової відмови від першочергового права на придбання іншої частини домоволодіння, що підтверджується заявами ОСОБА_1 від 29.10.2002 року, яка була посвідчена приватним нотаріусом Балтського нотаріального округу Одеської області Смірновою Н.С. (т.3 а.с. 120) та від 30.01.2003 року, яка була посвідчена приватним нотаріусом Балтського нотаріального округу Одеської області Смірновою Н.С. (т.3 а.с. 121). Тому твердження представника ОСОБА_1 про відсутність виділених часток домоволодіння в натурі не відповідає дійсності, як не відповідає дійсності і твердження ОСОБА_7 про те, що він мав намір придбати суміжну частину домоволодіння з огляду на те, що було викладено вище.

Натомість судзвертає увагуна те,що всудовому засіданніяке відбулося07.12.2023року ОСОБА_1 пояснив, що між ним та відповідачем ОСОБА_2 склалися недобрі відносини і без будь-якого логічного на те пояснення, за його словами, він хоче щоб відповідач ОСОБА_2 з відти пішов.

Вирішуючи спірнепитання судвиходить зтого,що відповіднодо ст.2ЦПК України,завданням цивільногосудочинства єсправедливий,неупереджений тасвоєчасний розгляді вирішенняцивільних справз метоюефективного захиступорушених,невизнаних абооспорюваних прав,свобод чиінтересів фізичнихосіб,прав таінтересів юридичнихосіб,інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За умовами ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В процесі розгляду даної цивільної справи позивач та його представник не змогли обґрунтовано пояснити в чому ж саме полягає порушення прав ОСОБА_7 . Позиції позивача висловлені в ході судового розгляду не співпадають з позицією його представника, викладеної в позовній заяві та підтримані в судовому засіданні.

Згідно ст. 13 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

П ри здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

На переконання суду звернення ОСОБА_1 з даною позовною заявою до суду має за мету завдати шкоди відповідачу ОСОБА_2 та порушити його право на володіння, користування та розпорядження майном яке перебуває у його приватній власності. При цьому ОСОБА_1 порушив строк позовної давності, оскільки з моменту реалізації частини домоволодіння власниками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , яка відбулася 29.10.2002 року, та з моменту придбання ТОВ «Ольвія ЛТД» частини домоволодіння 30.01.2003 року та переведення приміщення в рамки нежитлового про яке він мав знати, оскільки ТОВ «Ольвія ЛТД» займалося реалізацією фармацевтичних препаратів, діяльність якого підпадала під ліцензування, і як слідство для таких цілей необхідно було нежитлове приміщення, сплило більше 20 років.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15-16, 319, 321, 391 ЦК України, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Ольвія ЛТД», ОСОБА_2 , Балтської міської ради Одеської області, державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Тетяни Іванівни, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Кота Дмитра Геннадійовича про визнання незаконним та скасування рішення Балтської міської ради Одеської області, визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, визнання недійсним свідоцтва, визнання недійсним договору купівлі-продажу та припинення права власності відмовити в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду складено 12.06.2024 року.

СУДДЯ