Рішення

від 12.06.2024 по справі 476/154/24

ЄЛАНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 476/154/24

Провадження № 2/476/112/2024

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.06.2024 року с.м.т. Єланець

Єланецький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Чернякової Н.В.

за участю секретаря Минаєвої Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ПП "Хлібороб-Агро", про конфіскацію земельної ділянки

В С Т А Н О В И В :

28.02.2024 року керівник Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області Денисенко В. звернулася в суд з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ПП "Хлібороб-Агро", про конфіскацію земельної ділянки.

Свої вимогимотивує тим,що відповідач, який є громадянином російської федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії ABM №106725 від 14.08.2000, виданого державним нотаріусом Єланецької державної нотаріальної контори Миколаївської області Волошиним В.В., набув право на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Прогрес» с. Малодворянка Єланецького району Миколаївської області, розміром 3,83 га в умовних кадастрових гектарах. Розпорядженням голови Єланецької районної державної адміністрації Миколаївської області №179-р від 17.04.2012 року відповідачу надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колективної власності, площею 3,33 умовно кадастрових гектар. У подальшому, 04.08.2013 року на підставі розпорядження голови Єланецької районної державної адміністрації Миколаївської області № 246-р від 24.07.2013 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) громадянину ОСОБА_1 », останній зареєстрував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 4732894 своє право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 4823082300:02:000:0291 площею 3.6203 га, яка знаходиться на території Єланецької селищної ради Вознесенського (Єланецького) району Миколаївської області.

Між тим, у порушення вимог ч. 4 ст. 81 ЗК України ОСОБА_1 , будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на вищевказану земельну ділянку не відчужив її.

Посилаючись на викладене, просила конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області земельну ділянку із кадастровим номером 4823082300:02:000:0291 площею 3,6203 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Єланецької селищної ради, Вознесенського (Єланецького) району Миколаївської області, належну відповідачу, та стягнути з відповідача судові витрати у справі.

Прокурор до суду надав заяву, у якій просив задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, також просив провести заочний розгляд справи у разі неявки належним чином повідомленого про час та місце розгляджу справи відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив провести заочний розгляд справи у разі неявки належним чином повідомленого про час та місце розгляджу справи відповідача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву, клопотання про відкладення розгляду справи та заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не подав.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про слухання справи.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи звикладеного,суд вбачаєза можливерозглянути справупо сутіза відсутностіналежним чиномповідомлених прочас тамісце розглядусправи учасниківсправи.

Дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до слідуючого висновку.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що відповідач, який є громадянином російської федерації (а. с. 34-35), на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії ABM №106725 від 14.08.2000, виданого державним нотаріусом Єланецької державної нотаріальної контори Миколаївської області Волошиним В.В., набув право на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Прогрес» с. Малодворянка Єланецького району Миколаївської області, розміром 3,83 га в умовних кадастрових гектарах (а. с. 33).

Розпорядженням голови Єланецької районної державної адміністрації Миколаївської області №179-р від 17.04.2012 року відповідачу надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колективної власності, площею 3,33 умовно кадастрових гектар (а. с. 38).

У подальшому, 04.08.2013 року на підставі розпорядження голови Єланецької районної державної адміністрації Миколаївської області № 246-р від 24.07.2013 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) громадянину ОСОБА_1 » (а. с. 39), останній зареєстрував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 4732894 своє право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 4823082300:02:000:0291 площею 3.6203 га, яка знаходиться на території Єланецької селищної ради Вознесенського (Єланецького) району Миколаївської області (а. с. 14-16).

Отже, відповідач ОСОБА_1 , який є громадянином російської федерації, набув право власності на вищевказану земельну ділянку.

З матеріалів справи слідує, що вказана земельна ділянка перебуває в оренді у ПП "Хлібороб-Агро"(а. с. 41-45).

Положення ст.ст. 13,14 Конституції Українивизначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

За змістом положень ст. 41 Конституції України, ст. ст. 319, 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) визначені і нормами Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право», право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з ч. 1 ст. 39 даного Закону, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ст. 378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

За змістом ч.2 ст. 373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно ч. ч. 1, 2, 4 ст. 374 ЦК України суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади. Іноземці, особи без громадянства можуть набувати право власності на землю (земельні ділянки) відповідно до закону. Права та обов`язки суб`єктів права власності на землю (земельну ділянку) встановлюються законом.

Суб`єктами права приватної власності на землю згідно зі ст.80 ЗК України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм ЗК України суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до ч.2 ст.81 ЗК України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно із ч.3 ст.81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Відповідно до ч.5 ст.22 ЗК України набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимогстатті130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.

За змістомч.4ст.81ЗК України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Частинами 2, 4 ст. 145 ЗК України визначено, що у разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Пунктом 10 ч.1 ст.346 ЦК України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Згідно із ст. 354 ЦК України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення ( конфіскація) у випадках, встановлених законом.

Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Частиною 5 ст.41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач станом на дату набуття права власності на вищевказану земельну ділянку був громадянином російської федерації і до теперішнього часу громадянства України не отримував.

Оскільки, відповідач, будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на вищевказану земельну ділянку по даний час добровільно не відчужив, тому слід припинити його право власності та конфіскувати вказану земельну ділянку на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Оскільки, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, то у відповідності до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь Миколаївської обласної прокуратури підлягають стягненню 4542 грн. (за подання позову 3028 грн., за подання заяви про забезпечення позову 1514 грн.) в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Враховуючи вищевикладене,керуючись ст.ст.12,81,141,263,264,265,280,281,282,283ЦПК України,суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ПП "Хлібороб-Агро", про конфіскацію земельної ділянки задовольнити.

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держтеокадастру у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 39825404) земельну ділянку ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина російської федерації № НОМЕР_1 , виданий УВС м. Петрозаводська 14.02.2002 року росія, республіка Карелія АДРЕСА_1 ) із кадастровим номером 4823082300:02:000:0291 площею 3,6203 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Єланецької селищної ради Вознесенського району (колишній Єланецький район) Миколаївської області.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина російської федерації № НОМЕР_1 , виданий УВС м. Петрозаводська 14.02.2002 року росія, республіка Карелія АДРЕСА_1 ) на користь Миколаївської обласної прокуратури (р/p UA748201720343150001000000340, банк ДКОУ м. Києва, МФО 820172, ЄДРПОУ 02910048) 4542(чотиритисячі п`ятсотсорок дві)грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Єланецьким районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Єланецький районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення буде виготовлено 21.06.2024 року.

Суддя Н.В. Чернякова