Постанова

від 12.06.2024 по справі 730/19/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

12 червня 2024 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 730/19/24

Головуючий у першій інстанції Луговець О. А.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/772/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:

головуючого-судді: Онищенко О.І.

суддів: Висоцької Н.В., Мамонової О.Є.

секретар: Шкарупа Ю.В.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрікор Холдинг»

Відповідачі: ОСОБА_1 , Фермерське господарство «Злагода-2016»

Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1

Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу на рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 05 березня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікор Холдинг» до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Злагода-2016» про визнання недійсним договору оренди землі, визнання договору оренди землі укладеним на умовах, викладених у проекті договору (суддя Луговець О.А.), ухвалене об 11 год. 44 хв. у м.Борзна, повний текст рішення складено 11 березня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2024 року ТОВ «Агрікор Холдинг» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати недійсним з моменту укладення договір оренди землі, укладений 12 серпня 2021 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Злагода-2016» (далі ФГ «Злагода-2016»), зареєстрований 27 серпня 2021 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 43656495, щодо передачі в оренду земельної ділянки під кадастровим номером 7420889600:08:001:0313, що розташована на території Ядутинської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області; визнати договір оренди землі від 09 березня 2023 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7420889600:08:001:0313 укладеним на умовах, викладених в проекті договору від 09 березня 2023 року. Позов мотивовано тим, що 19 лютого 2009 року між ТОВ «Агрікор Холдинг» і ОСОБА_2 були укладені договори оренди землі, згідно з якими в оренду передавалися земельні ділянки, розташовані на території Ядутинської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області з кадастровими номерами 7420889600:08:001:0313 (площею 1,6995 га), 7420889600:08:002:0171 (площею 1,0840 га) та 7420889600:08:003:0406 (площею 0,5487 га). Після закінчення 03 червня 2019 року строку дії договору позивач продовжував користуватися земельною ділянкою, оскільки жодних письмових заперечень не надходило. 13 лютого 2023 року до товариства звернувся ОСОБА_1 із заявою про виплату недоотриманих коштів по оренді вказаних земельних ділянок, додавши, поряд із іншим, свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 09 серпня 2021 року, згідно з яким він після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 успадкував земельні ділянки. На його картковий рахунок була перерахована орендна плата у розмірі, передбаченому договорами оренди землі. ТОВ «Агрікор Холдинг» двічі зверталося до відповідача з листами про бажання скористатися своїм переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк. 24 квітня 2023 року до позивача звернулося ФГ «Злагода-2016» з пропозицією обміну орендованими земельними ділянками, в тому числі і з кадастровим номером 7420889600:08:001:0313 (договір оренди землі від 12 серпня 2021 року). Позивач вважає, що договір оренди земельної ділянки, укладений між ФГ «Злагода-2016» та ОСОБА_1 , необхідно визнати недійсним з моменту його укладення, оскільки відповідачі порушили право позивача на володіння і користування орендованою ним за чинним договором оренди земельною ділянкою, що був укладений раніше.

Рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області від 05 березня 2024 року позов задоволено повністю; визнано недійсним договір оренди землі, укладений 12 серпня 2021 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Злагода-2016», зареєстрований 25.08.2021р. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 43656495, щодо земельної ділянки площею 1,7083 га з кадастровим номером 7420889600:08:001:0313, розташованої на території Ядутинської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області; визнано укладеним між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрікор Холдинг» договір оренди землі щодо земельної ділянки площею 1,7083 га з кадастровим номером 7420889600:08:001:0313, розташованої на території Ядутинської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області, на умовах, викладених в проекті договору від 09.03.2023р. Рішення суду мотивовано тим, що на момент звернення ТОВ «Агрікор Холдинг» з даним позовом до суду товариство продовжувало добросовісно користуватися спірною земельною ділянкою, належним чином виконуючи свої обов`язки орендаря, й переважне право позивача на продовження договору оренди земельної ділянки не припинилось, тоді як негативні наслідки несвоєчасного сповіщення ТОВ «Агрікор Холдинг» про перехід права власності на вказану земельну ділянку має нести відповідач ОСОБА_1 , яким 12 серпня 2021 року всупереч вищенаведених вимог Закону України «Про оренду землі», ЗК України укладено оспорюваний договір оренди землі з ФГ «Злагода-2016» саме у вищеокреслений період.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що, отримавши 09 лютого 2023 року від ОСОБА_1 повідомлення про перехід до нього права власності на орендовану в ОСОБА_2 земельну ділянку та дізнавшись через уповноваженого працівника товариства ОСОБА_3 позицію відповідача про небажання продовжувати орендні відносини, ТОВ «Агрікор Холдинг» несвоєчасно направило на адресу місця проживання ОСОБА_1 лист-повідомлення від 10 березня 2023 року про продовження дії договору після його закінчення, надавши проект договору. Крім того, вказане відправлення було направлено у вигляді посилки, а тому не отримане ОСОБА_1 .

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Агрікор Холдинг» просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Позивач вказує, що підтверджуючі документи не було додано до заяви, а про перехід права власності на земельні ділянки до ОСОБА_1 товариству стало відомо лише 13 лютого 2023 року зі змісту його заяви від 09 лютого 2023 року, яка була зареєстрована 13 лютого 2023 року. На виконання умов ст.33 Закону України «Про оренду землі» ТОВ «Агрікор Холдинг» в передбачені чинним законодавством строки направило ОСОБА_1 лист-повідомлення про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди землі, до якого додано проекти договорів оренди землі. За доводами позивача, відповідач у своїй заяві просив лише виплатити орендну плату за час користування земельною ділянкою, що було виконано товариством за період з 2013 по 2023 рік. Відповідно він погодився, що саме позивач має право використовувати земельну ділянку за її цільовим призначенням.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.

Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону судове рішення суду першої інстанції не відповідає.

По справі встановлено, що 19 лютого 2009 року між ОСОБА_2 (орендодавець) і ТОВ «Агрікор Холдинг» (орендар) укладено Договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, посвідчену державним актом на право власності на земельну ділянку, яка знаходиться на території Ядутинської сільської ради Борзнянського району, с.Ядути, площею 1,71 га, у тому числі рілля 1,71 га, кадастровий номер 7420889600:08:001:0313 (а.с.39-41 зворот).

Вказаний договір зареєстрований у Борзнянському райвідділі Чернігівської регіональної філії Центру ДЗК, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 03 червня 2009 року за №0110984200647.

Із урахуванням відповідних статті 20 Закону України «Про оренду землі», норм ЦК України та ЗК України, зокрема у редакції, чинній на час укладення договору оренди, договір оренди землі набуває чинності після його державної реєстрації.

Тобто строк дія договору оренди землі укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ « Агрікор Холдинг» розпочалась з 3 червня 2009 року.

Пунктом 8 вищевказаного договору оренди землі встановлено, що договір укладено на 10 років з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину після смерті якої отримав її внук - ОСОБА_1 , зокрема на земельну ділянку площею 1,7083 га, кадастровий номер 7420889600:08:001:0313, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 09 серпня 2021 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.36, 36 зворот).

12 серпня 2021 року ОСОБА_1 уклав з ФГ «Злагода-2016» Договір оренди землі, за умовами якого фермерському господарству передано в оренду земельну ділянку загальною площею 1,7083 га з кадастровим номером 7420889600:08:001:0313 строком на 10 років (а.с.62-66).

09 лютого 2023 року ОСОБА_1 направив на адресу ТОВ «Агрікор Холдинг» заяву, в якій просив у зв`язку з оформленням в порядку спадкування права власності на земельні ділянки, зокрема з кадастровим номером 7420889600:08:001:0313 виплатити недоотримані кошти по їх оренді (а.с.12 зворот).

09 березня 2023 року позивач направив ОСОБА_1 лист-повідомлення, згідно з яким, користуючись своїм переважним правом, направив примірники проектів договорів оренди землі для ознайомлення та підписання (а.с.25).

19 квітня 2023 року ФГ «Злагода-2016» направило на адресу ТОВ «Агрікор Холдинг» лист, в якому просило з метою оптимізації витрат по агрообробітку розглянути можливість обміну земельними ділянками, які господарство отримало в оренду одним масивом, в тому числі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7420889600:08:001:0313 (а.с.27).

У відповідь на цей лист позивач повідомив, що, зокрема на спірну земельну ділянку в ТОВ «Агрікор Холдинг» діють орендні відносини на підставі договору оренди землі, укладеного з власником у 2009 році (оренда у відповідності з чинним законодавством України не припинена) (а.с.14).

Звертаючись до суду з позовом ТОВ « Агрікор Холдинг» просило суд визнати недійсним договір оренди землі від 12.08.2021 року укладений між ОСОБА_1 та ФК «Злагода-2016» та визнати договір оренди землі укладеним на умовах, викладених у проекті договору.

Позивач, зазначав як підставу для визнання договору оренди від 12.08.2021 року порушення права позивача на володіння та користування орендованою земельною ділянкою та захист права оренди попереднього орендаря.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги про визнання договору оренди недійсним виходив з того, що на момент звернення ТОВ « Агрікор Холдинг» з даним позовом до суду товариство продовжувало добросовісно користуватись спірною земельною ділянкою, належним чином виконуючи свої обов`язки орендаря та має переважне право на продовження договору оренди земельної ділянки яке не припинилось, тоді як негативні наслідки несвоєчасного сповіщення ТОВ « Агрікор Холдинг» про перехід права власності на вказану земельну ділянку має нести відповідач ОСОБА_4 , яким 12.08.2021 року всупереч вимог Закону України « Про оренду землі» укладено оспорюваних договір з ФК «Злагода-2016».

Колегія суддів апеляційного суду не може погодитись з даним висновком виходячи з того, що визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням переважного права, не поновлює порушеного переважного права, тому що таке визнання само по собі не має наслідком обов`язок власника земельної ділянки (орендодавця) укласти договір оренди із суб`єктом переважного права (орендарем). За цих підстав, закономірною є неприйнятність та неефективність такого способу для захисту переважного права. Визнання недійсним договору оренди, який порушує переважне право, не є ефективним способом захисту, адже задоволення цієї позовної вимоги не здатне поновити майнову сферу позивача, а тому вимога не відповідає ефективному способу захисту. Сам по собі факт визнання недійсним договору оренди, укладеного з новим орендарем, не зумовлює автоматичного поновлення переважного права попереднього орендаря, яке підлягає захисту у спосіб, установлений законом, а саме шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди. Якщо первинний орендар має право на укладення договору оренди (додаткової угоди до неї), то наявні два різні порушення прав первинного орендаря: з боку орендодавця (який відмовляється укладати додаткову угоду до договору оренди) та з боку наступного орендаря (який незаконно заволодів майном - правом оренди - шляхом реєстрації цього права). Тому належним способам захисту прав первинного орендаря відповідають дві позовні вимоги - про спонукання до укладення додаткової угоди (тобто про визнання такої угоди укладеної) та про визнання відсутнім права оренди наступного орендаря.

Зазначене узгоджується з правовим висновком викладеним у постанові ВП ВС від 25.01.2022 у справі № 143/591/20.

Вирішуючи позовні вимоги про визнати договору оренди землі укладеним на умовах, викладених у проекті договору, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного:

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

У частині першій статті 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, Законом № 161-XIV, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1, 2 Закону № 161-XIV).

У частині третій статті 792 ЦК України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

ЗК України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте саме Законом України « Про оренду землі» врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами в зв`язку з передачею її у користування та володіння, в тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

У частині четвертій статті 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до статті 15 Закону № 161-XIV (у редакції, чинній на момент укладення договорів) істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

У частині першій статті 777 ЦК України закріплено переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачено певну процедуру здійснення цього права.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються ст. 33 Закону № 340-IX

Відповідно до статті 33 «Поновлення договору оренди землі» Закону № 161-XIV у редакції станом на 3 червня 2009 року після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом дного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Пунктом 8 договору оренди від 19.02.2009 року передбачено, що договір укладено на 10 років. По закінченню строку, на який укладено договір, орендар має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до перехідних положень Закону України « Про оренду землі» в редакції, яка діяла на час закінчення договору оренди землі, тобто на 3 червня 2019 року - після виділення в натурі ( на місцевосці) земельних ділянок власникам земельних часток ( паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін.

Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

У справі, яка є предметом перегляду, судом встановлено, що орендодавець ОСОБА_2 померла до закінчення дії договору оренди, її спадкоємець 9 серпня 2021 року оформив право власності на земельну ділянку кадастровий номер 7420889600:08:001:0313.

Представник позивача в судовому засіданні підтвердив обізнаність товариства про смерть ОСОБА_2 та несплату орендної плати починаючи з 2013 року, яка була виплачена спадкоємцю померлої ОСОБА_2 на його вимогу в 2023 році. Орендна плата за даним договором нараховувалась, але податки та інші обов`язкові платежі до державного бюджету починаючи з 2013 року не сплачувались та були фактично перераховані товариством до бюджету в 2023 році.

Пунктом 39 договору оренди землі від 19.02.2009 року передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору. Право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи орендаря, засудження або обмеження його дієздатності за рішенням суду переходить до спадкоємців або інших осіб.

Враховуючи перехідні положення Закону України « Про оренду землі» вимоги ст.33 цього Закону в редакції що діяла на момент укладення договору, а також враховуючи умови договору оренди від 19.02.2009 року, після закінчення дії договору він підлягав поновленню на умовах викладених в договорі , але враховуючи що орендодавець ОСОБА_2 померла до закінчення дії договору, то виходячи з п.39 договору оренди землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку був підставою для зміни умов договору та укладення договору з новим власником чи його розірвання .

Отже, на момент закінчення строку дії договору оренди землі від 19.02.2009 року відповідач ОСОБА_4 ще не набув права власності на земельну ділянку кадастровий номер 7420889600:08:001:0313, тому і не вчиняв дій передбачених п. 8 договору та ст.33 Закону України « Про оренду землі»( в редакції що діяла на момент укладення договору оренди), позивач же будучи обізнаним про смерть орендодавця також не вчиняв дій щодо свого бажання укласти договір і продовжував користуватись переданою в оренду земельною ділянкою.

Посилання представника позивача на вимоги ст. 33 Закону України « Про оренду землі» в редакції, що діяла на момент звернення ОСОБА_4 з заявою про виплату орендної плати не узгоджується з умовами укладеного сторонами договору оренди землі та редакцією ст. 33 Закону України « Про оренду землі», яка діяла на час укдення договору.

Отже, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін. Водночас поновлення договору передбачає іншу ситуацію між сторонами договору, коли проти фактичного подальшого користування орендованою земельною ділянкою орендарем після закінчення строку дії договору не заперечує орендодавець, земля продовжує перебувати в користуванні орендаря та сторони уклали додаткову угоду про подальші орендні відносини, яка укладається на той же строк і на тих же самих умовах.

Зміна умов договору у будь-якій частині виключає продовження договору з підстав, передбачених частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі».

Згідно з положеннями, викладеними в абзаці 1 частини першої статті 31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Тому, якщо одна із сторін договору не має наміру досягнути домовленості щодо змін істотних умов договору, переважне право припиняється як це визначено частиною четвертою статті 33 Закону України «Про оренду землі». Отже, зі спливом строку дії договору припиняються і правовідносини сторін, обумовлені ним.

Вищенаведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 312/344/17, від 16 січня 2019 року у справі № 312/337/17, від 23 січня 2019 року у справі № 312/265/17, від 06 березня 2019 року у справі № 312/333/17, від 06 березня 2019 року у справі № 312/246/17.

Згідно з частинами дев`ятою, десятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених частинами другою, п`ятою, шостою, восьмою цієї статті, зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку. З дня, коли орендарю стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця або територіальної громади, перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням строку, що минув до їх зупинення.

Відповідно до частин першої, третьої статті 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Встановивши, що ТОВ « Агрікор Холдинг» звернулося до ОСОБА_1 з повідомлення про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк лише 09.03.2023 року, тобто після закінчення строку його дії, і проект додаткової угоди містив умови, які відрізнялися від умов попереднього договору оренди землі щодо строку дії договору оренди та розміру орендної плати, апеляційний суд, доходить висновку про відмову в задоволенні позову у зв`язку зі спливом строку дії договору оренди землі та відсутністю домовленості про його продовження на змінених умовах.

Позиція ТОВ « Агрікор Холдинг» про те, що перебіг строків, визначених частинами другою, п`ятою, шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» зупинився і воно вчасно надіслано на адресу відповідачача пропозицію про укладення договору оренди на новий строк, не заслуговують на увагу, так як положення про зупинення перебігу строків стосується виключно випадків, передбачених зазначеною статтею, а в цій справі встановлено, що строк дії договору оренди закінчився ще до набуття відповідачем права власності на земельну ділянку кадастровий номер 7420889600:08:001:0313.

З огляду на те, що строк дії договору оренди землі від 19.02.2009 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ « Агрікор Холдинг» , сплив до набуття ОСОБА_1 спірної земельної ділянки у власність в порядку спадкування, то безпідставними є також посилання заявника на те, що відповідачі не виконали вимог статті 31 Закону України «Про оренду землі», тобто не повідомили протягом одного місяця орендаря про реєстрацію їх права власності на земельну ділянку.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції не вірно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, не повно та не всебічно дослідив наявні у справі докази і не надав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-78, 81, 89, 367, 368 ЦПК України, не вірно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалили рішення, яке підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Як вбачається відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за апеляційний розгляд справи.

Керуючись ст.ст. 258, 263, 374, 376 ч.1 п.4, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 05 березня 2024 року скасувати.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікор Холдинг» до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Злагода-2016» про визнання недійсним договору оренди землі, визнання договору оренди землі укладеним на умовах, викладених у проекті договору, відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікор Холдинг» (місцезнаходження: 17592, Чернігівська область, Прилуцький район, с.Сергіївка, вул.Шейгусівка, 1а, код ЄДРПОУ 36279482) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 8052 грн за апеляційний розгляд справи.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлено 13.06.2024 року.

Головуючий: Судді: