Постанова

від 08.11.2007 по справі 21/5640-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/5640-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"08" листопада 2007 р.                                                            Справа №21/5640-А

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Хекро Пет Лтд" м. Хмельницький   

до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому

до Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області м. Хмельницький

про визнання неправомірною бездіяльності 1-го відповідача стосовно повернення позивачу суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за результатами поданих податкових декларацій з ПДВ за травень-червень 2006 року в розмірі 6420625,00 грн.;

стягнення з Державного бюджету на користь позивача суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 6420625,00 грн.;

визнання неправомірною бездіяльності 1-го відповідача стосовно повернення позивачу суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за результатами поданих податкових декларацій з ПДВ за квітень-травень 2007 року в розмірі 7066242,00 грн.;

стягнення з Державного бюджету на користь позивача суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 7066242,00 грн.

Суддя                      Секретар судового засідання Козій Т.М.

Представники сторін:

від позивача - Повх Р.В. - за довіреністю від 17.08.2007 року.       

від 1 відповідача - Трасковська С.В. - за довіреністю від 14.08.2007 року,

                               Паршенко Л.М. - за довіреністю від 20.08.2007 року,

                               Карпович В.М. - за довіреністю від 14.08.2007 року (в судовому

                                                                  засіданні 05.11.2007 року).     

від 2 відповідача - Пузарецька М.В. - за довіреністю від 16.08.2007 року,

                               Заворотна О.Л. - за довіреністю від 03.09.2007 року (в судовому

                                                                 засіданні 05.11.2007 року).  

за участю прокурора відділу облпрокуратури - Параскевича О.Г.   

Постанова приймається 08.11.2007 року, оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови по справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Хекро Пет Лтд” звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом (з урахуванням поданих уточнень) про визнання неправомірною бездіяльності 1-го відповідача стосовно повернення позивачу суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за результатами поданих податкових декларацій з ПДВ за травень-червень 2006 року в розмірі 6420625,00 грн.; стягнення з Державного бюджету на користь позивача суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 6420625,00 грн.; визнання неправомірною бездіяльності 1-го відповідача стосовно повернення позивачу суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за результатами поданих податкових декларацій з ПДВ за квітень-травень 2007 року в розмірі 7066242,00 грн.; стягнення з Державного бюджету на користь позивача суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 7066242,00 грн.

Позов мотивовано порушенням ДПІ у м. Хмельницькому пп. 7.7.4-7.7.7, пп. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", ст.ст.8, 67 Конституції України.

Перший відповідач проти позову заперечив. Заперечення обґрунтовував положеннями Закону України “Про податок на додану вартість” щодо обов'язкової підстави відшкодування податку на додану вартість –надмірної сплати цих сум контрагентами позивача до Державного бюджету. Вказував на неможливість відшкодування податку на додану вартість, оскільки не можна ні спростувати, ні підтвердити фактів сплати податку на додану вартість до бюджету контрагентами позивача.

Другий відповідач проти позову заперечив. Заперечення обґрунтовував тим, що відповідно до чинного законодавства Державне казначейство здійснює відшкодування податку на додану вартість підприємствам згідно з отриманим реєстром та висновками органів податкової служби. Вказував, що жодного висновку про відшкодування податку на додану вартість на користь позивача до органів Державного казначейства не надходило.

Листом від 13.08.2007 року № 05-1317-07 заступником прокурора області повідомлено про вступ прокуратури Хмельницької області у справу згідно ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст. 60 КАС України. При  цьому представником прокуратури надані пояснення щодо суті справи.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

22.06.2006 року позивачем була подана декларація з ПДВ за травень 2006 року, в якій до бюджетного відшкодування позивачем заявлено сума в розмірі 7541184,00 грн. ДПІ у м. Хмельницькому проведена позапланова документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2006 року. За результатами проведеної перевірки складено Акт від 21.08.2006 року. На підставі Акту перевірки ДПІ у м. Хмельницькому було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001902302\0\3701 від 23.08.2006 року, яким ДПІ у м. Хмельницькому зменшила заявлену позивачем до відшкодування в декларації за травень 2006 року суму бюджетного відшкодування (у тому числі в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) в розмірі 992858,00 грн.

22.07.2006 року позивачем була подана декларація з ПДВ за червень 2006 року, в якій до бюджетного відшкодування позивачем заявлено сума в розмірі 6536899,00 грн. ДПІ у м. Хмельницькому була проведена позапланова документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2006 року. За результатами проведеної перевірки ДПІ у м. Хмельницькому було складено Акт від 28.09.2006 року. На підставі Акту перевірки від 28.09.2006 року ДПІ у м. Хмельницькому було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002082302/0/4292 від 06.10.2006 року, яким ДПІ у м. Хмельницькому зменшила заявлену позивачем до відшкодування в декларації за червень 2006 року суму бюджетного відшкодування в розмірі 5427767,00 грн.

Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовною заявою № 1333 від 30.10.2006 року, в якій просив скасувати прийняті ДПІ у м. Хмельницькому податкові повідомлення-рішення № 0001902302/0/3701 від 23.08.2006 року та № 0002082302/0/4292 від 06.10.2006 року. Постановою господарського суду Хмельницької області від 24.11.2006 року по справі 21/406-НА повністю задоволено позов про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001902302/0/3701 від 23.08.2006 року та податкового повідомлення-рішення № 0002082302/0/4292 від 06.10.2006 року. Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 22.03.2007 року по справі № 21/406-НА вищезазначену Постанову залишено без змін. Висновку до органу державного казначейства ДПІ у м. Хмельницькому не надала.

18.05.2007 року позивачем була подана декларація з ПДВ за квітень 2007 року, в якій до бюджетного відшкодування позивачем заявлена сума в розмірі 3658958,00 грн.

ДПІ у м. Хмельницькому проведена камеральна перевірка даних, заявлених у вищезазначеній податковій декларації про, що складено Акт № 3616/15-2/30960327 від 11.06.2007 року. ДПІ у м. Хмельницькому проведено виїзну позапланову перевірку позивача, з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2007 року. За результатами проведеної перевірки складено Акт № 4261/23-3/309760327 від 27.07.2007 року. В зазначеному акті ДПІ у м. Хмельницькому зроблено висновок, що зазначену суму неможливо підтвердити, оскільки це пов'язано з необхідністю дослідження ланцюга постачання. Висновку до органу державного казначейства ДПІ у м. Хмельницькому не надала.

20.06.2007 року позивачем була подана декларація з ПДВ за травень 2007 року, в якій до бюджетного відшкодування позивачем заявлена сума в розмірі 3407284,00 грн. ДПІ у м. Хмельницькому проведена камеральна перевірка даних, заявлених у вищезазначеній податковій декларації про, що складено Акт № 4051/15-2/30960327 від 09.07.2007 року.

ДПІ у м. Хмельницькому проведена виїзна позапланова перевірка позивача, з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2007 року. За результатами проведеної перевірки складено Акт № 4503/23-3/30960327 від 16.08.2007 року. Зазначеним актом ДПІ у м. Хмельницькому зроблено висновок, що дану суму неможливо підтвердити, оскільки це пов'язано з необхідністю дослідження ланцюга постачання. Висновку до органу державного казначейства ДПІ у м. Хмельницькому не надала.

У зв'язку із цим, позивачем подано позов до суду.

Досліджуючи надані докази, фактичні обставини справи, оцінюючи доводи та заперечення сторін, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

За приписами пп. 7.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, зі змінами та доповненнями, (далі –Закону) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої суми бюджетного відшкодування, яка відображається в податковій декларації.

Відповідно до пп. 7.7.5 ст. 7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених в ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач направив на адресу ДПІ, де перебуває на обліку як платник податків, декларації з ПДВ. До декларацій був доданий розрахунок сум бюджетного відшкодування.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Держбюджету України або відшкодуванню з Держбюджету України (бюджетному відшкодуванню), встановлений п. 7.7 ст. 7 Закону.

Відповідно до пп. 7.7.1 ст. 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Звітний (податковий) період, у розумінні п. 1.5 ст. 1 Закону, це період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету (в даній справі це місяць).

Відповідно до пп. 7.7.2 ст. 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Суд вважає, що зазначена норма можливість отримання платником податку бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з Держбюджету України пов'язує з фактичною сплатою податку контрагентам платника в ціні придбаних ТМЦ у податковому періоді, що передує звітному. Головна умова, щоб сплата податку на додану вартість була здійснена постачальнику в періоді, що передує звітному.

У судовому засіданні досліджені надані сторонами документи і сторонами визнається, що вказані умови позивачем дотримані.

Суд зазначає, що розбіжності у сторін виникли в результаті різного тлумачення норми п. 1.8 ст. 1 Закону, згідно якої бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Судом не приймається до уваги посилання ДПІ на необхідну умову бюджетного відшкодування –сплату сум податку на додану вартість до бюджету всіма контрагентами позивача. Дана позиція не відповідає повною мірою положенням пп. "а" пп. 7.7.2 ст. 7 Закону, оскільки даною нормою передбачено право на здійснення бюджетного відшкодування в тій його частині, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

Крім того, судом береться до уваги те, що відповідачами не спростовані доводи позивача про те, що на момент здійснення господарських операцій обґрунтованість віднесення позивачем до податкового кредиту, сум податку на додану вартість за якими не визнала податкова інспекція, продавці були в Єдиному державному реєстрі, а також мали свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість. За таких обставин, покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої. Чинним на момент розгляду справи Законом "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" було встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними (ч. 1, ч. 2 ст. 18 вказаного Закону). Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону "Про податок на додану вартість" платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право на відшкодування від'ємної різниці податку є матеріальним правом позивача, захист якого гарантовано частиною першою ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997 року і відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Неправомірне не проведення бюджетного відшкодування податку на додану вартість порушило право власності юридичної особи, зокрема на законне сподівання мати можливість користуватися своєю власністю, а саме: своєчасно, в повному обсязі і в порядку, визначеному законом, отримати це відшкодування із бюджету при відсутності з його боку порушень цих законів.

В процесі перевірки перший відповідач не встановив порушень Закону при формуванні сум податкового зобов'язання та податкового кредиту та визначенні від'ємного значення в порядку, визначеному пп. 7.7.1 даного Закону.

Законодавцем чітко визначено період перевірок та види рішень, що можуть бути прийняті за їх результатами. Так, згідно пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Згідно пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

З огляду на все вищезазначене, суд вважає, що позовні вимоги позивача відповідають вимогам закону, відповідно підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи відповідачів судом до уваги не беруться, оскільки спростовуються вищевикладеним та наявними у справі доказами.

Посилання ДПІ у м. Хмельницькому на те, що відсутнє остаточне рішення по справі № 21/406-НА, оскільки 28.04.2007 року ДПІ у м. Хмельницькому подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України на ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 22.03.2007 року та постанову господарського суду Хмельницької області від 24.11.2006 року судом до уваги не береться, з огляду на те, що вказані рішення набрали законної сили згідно п. 3 ст. 254 КАС України.

Враховуючи задоволення позову згідно ч. 3 ст. 94 КАСУ судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються на його користь. При цьому згідно ч. 1 ст. 94 цього Кодексу документально підтверджені судові витрати присуджуються з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, ст.ст. 6, 14, 71, 86, 94, 104, 105, 158-163, 167, 254-259, п.п. 3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Хекро Пет Лтд" м. Хмельницький до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому до Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області м. Хмельницький про визнання неправомірною бездіяльності 1 відповідача стосовно повернення позивачу суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за результатами поданих податкових декларацій з ПДВ за травень-червень 2006 року в розмірі 6420625,00 грн.; стягнення з Державного бюджету на користь позивача суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 6420625,00 грн.; визнання неправомірною бездіяльності 1-го відповідача стосовно повернення позивачу суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за результатами поданих податкових декларацій з ПДВ за квітень-травень 2007 року в розмірі 7066242,00 грн.; стягнення з Державного бюджету на користь позивача суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 7066242,00 грн. задоволити повністю.

Визнати неправомірною бездіяльність 1 відповідача стосовно повернення позивачу суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за результатами поданих податкових декларацій з ПДВ за травень-червень 2006 року в розмірі 6420625,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хекро Пет Лтд" (м. Хмельницький, вул. Пілотська, 20, код 30960327) суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 6420625,00 грн.

Визнати неправомірною бездіяльність 1-го відповідача стосовно повернення позивачу суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за результатами поданих податкових декларацій з ПДВ за квітень-травень 2007 року в розмірі 7066242,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хекро Пет Лтд" (м. Хмельницький, вул. Пілотська, 20, код 30960327) суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 7066242,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хекро Пет Лтд" (м. Хмельницький, вул. Пілотська, 20, код 30960327) витрати по сплаті судового збору в сумі 3406 грн. 80 коп.

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються  до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                      

Постанова оформлена в повному обсязі та підписана 12.11.2007 року.

Віддрук. 5 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

3, 4 - відповідачу,

     5 - прокуратурі області.