Ухвала

від 13.06.2024 по справі 140/5498/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у задоволенні клопотання

13 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/5498/24 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши у письмовому провадженні клопотання відповідача про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти відповідно до якого просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про встановлення у захищеній 25.06.2013 на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.880.1 Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління дисертації ОСОБА_1 «Управління екологічною безпекою грунтів і підземних вод в зоні впливу сміттєзвалищ (на прикладі Луцького міського полігону ТПВ с. Брище)», поданій на здобуття наукового ступеня кандидат технічних наук, фактів академічного плагіату та про звернення до Міністерства освіти і науки України щодо позбавлення ОСОБА_1 наукового ступеня кандидата технічних наук від 02.04.2024.

Ухвалою від 27.05.2024 було відкрито провадження та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

11.06.2024 шляхом формування в системі «Електронний суд» представником відповідача подано клопотання про закриття провадження у справі, оскільки дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Вказує, що Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти не є суб`єктом владних повноважень, оскільки не є органом державної влади, не здійснює публічно-владних управлінських функцій та не надає адміністративних послуг. Разом з цим, представник відповідача зазначає, що чинне законодавство України не містить жодної норми, яка б визначала право відповідача здійснювати від імені держави владні управлінські функції. Так, владних функцій Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти не здійснює, оскільки це орган із забезпечення якості вищої освіти, який формується із представників закладів вищої освіти, наукових установ, об`єднань роботодавців та здобувачів вищої освіти, які відповідно до частини другої статті 20 Закону України «Про вищу освіту» виконують покладені на них функції на підставі укладених з ними цивільно-правових договорів, що у свою чергу не корелюється із статтями 1, 2 Закону України «Про державну службу».

Відповідач звертає увагу, що рішення Національного агентства, прийняті за наслідками розгляду скарги/повідомлення встановлюють лише сам факт наявності/ відсутності академічного плагіату, а отже не є юридично значимим, оскільки зазначене рішення не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, отже саме по собі не породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права та обов`язки. Рішення Національного агентства щодо наявності чи відсутності академічного плагіату в дисертаційному дослідженні, яке приймається за результатами розгляду подання Комітету з питань етики ніяким чином не позбавляє Позивача присвоєного наукового ступеня, адже у даному випадку рішення про позбавлення наукового ступеня приймає Міністерство освіти і науки України.

Розглянувши клопотання про закриття провадження по справі, суд зазначає наступне.

Підстави та порядок закриття провадження у справі врегульовано статтею 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За визначеннями, наведеними у частині першій статті 4 КАС України:

- адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

- публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій, або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг;

- суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено право кожної особи звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Як слідує з матеріалів справи, позивач звернувся із цим позовом до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти як до суб`єкта владних повноважень, який здійснює владні функції у правовідносинах із позивачем щодо вчинення дій по перевірці скарги про наявність в кандидатській дисертації та науковій монографії позивача фактів академічного плагіату.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, регулює Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII «Про освіту», який також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти.

За змістом частини першої статті 6 вищеназваного Закону засадами державної політики у сфері освіти та принципами освітньої діяльності є, зокрема, академічна доброчесність.

Пунктом 8 та абзацом другим пункту 9 частини другої статті 16 Закону України «Про вищу освіту» встановлено, що система забезпечення закладами вищої освіти якості освітньої діяльності та якості вищої освіти (система внутрішнього забезпечення якості) передбачає здійснення таких процедур і заходів, зокрема, забезпечення дотримання академічної доброчесності працівниками закладів вищої освіти та здобувачами вищої освіти, у тому числі створення і забезпечення функціонування ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату.

Система забезпечення закладом вищої освіти якості освітньої діяльності та якості вищої освіти (система внутрішнього забезпечення якості) за його поданням оцінюється Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти або акредитованими ним незалежними установами оцінювання та забезпечення якості вищої освіти на предмет її відповідності вимогам до системи забезпечення якості вищої освіти, що затверджуються Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.

Пунктом 8 частини першої статті 12 Закону України «Про вищу освіту» встановлено, що управління у сфері вищої освіти у межах своїх повноважень здійснюється, зокрема, Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.

Статус Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти визначає стаття 17 Закону України «Про вищу освіту» відповідно до частин першої, другої якої Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є постійно діючим колегіальним органом, уповноваженим цим Законом на реалізацію державної політики у сфері забезпечення якості вищої освіти. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є юридичною особою публічного права, яка діє згідно з цим Законом і статутом, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

15.04.2015 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 244 «Про утворення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти», на підставі якої утворено Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти як постійно діючий колегіальний орган з питань реалізації державної політики у сфері забезпечення якості вищої освіти та якою затверджено його Статут.

Пунктом 1 Статуту Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 244 передбачено, що Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є постійно діючим колегіальним органом, уповноваженим Законом України «Про вищу освіту» на реалізацію державної політики у сфері забезпечення якості вищої освіти.

Статтею 18 Закону «Про вищу освіту» регламентовано повноваження Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та у пункті 11 частини першої цієї норми зазначено, що Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти здійснює інші повноваження, передбачені законом.

У пункті 9 Статуту Національного агентства визначено, що Національне агентство скасовує рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня у разі виявлення академічного плагіату за поданням Комітету з питань етики у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 12 Закону № 1556-VII управління у сфері вищої освіти у межах своїх повноважень здійснюється, зокрема, і Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.

З системного аналізу наведеного нормативного регулювання, слід дійти висновку, що Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти у спірних правовідносинах, наділене владними управлінськими функціями, оскільки має повноваження щодо здійснення перевірки дисертаційних досліджень на предмет плагіату та складання за її результатами відповідного подання, та виступає колегіальним органом, уповноваженим згідно з Статутом Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, на реалізацію державної політики у сфері забезпечення якості вищої освіти, а отже є суб`єктом владних повноважень і зобов`язаний діяти відповідно до приписів статті 19 Конституції України.

Відтак, відповідачем у цій справі є колегіальний орган, який наділений певними владно-розпорядчими повноваженнями, що у межах досліджуваних у цій справі спірних правовідносин були реалізовані по відношенню до позивача шляхом вчинення спірних дій та призвели, на думку позивача, до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів.

Тобто, між сторонами в цій справі виникли саме публічно-правові відносини, засновані на принципі влади та підпорядкування.

Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило, майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 806/2421/16.

Водночас, з матеріалів справи не вбачається наявності між учасниками спірних правовідносин ознак юридичної рівності, яка є одним з основних визначальних критеріїв приватно-правових відносин.

Таким чином, враховуючи те, що спірні правовідносини виникли та продовжують існувати як публічно-правові, суд дійшов висновку, що даний спір підсудний адміністративному суду, а тому подане представником відповідача клопотання про закриття провадження у справі задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 238, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

СуддяФ.А. Волдінер