Рішення

від 20.08.2024 по справі 140/5498/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 року ЛуцькСправа № 140/5498/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (відповідач), відповідно до якого просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про встановлення у захищеній 25.06.2013 на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.880.1 Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління дисертації ОСОБА_1 «Управління екологічною безпекою грунтів і підземних вод в зоні впливу сміттєзвалищ (на прикладі Луцького міського полігону ТПВ с. Брище)», поданій на здобуття наукового ступеня кандидат технічних наук, фактів академічного плагіату та про звернення до Міністерства освіти і науки України щодо позбавлення ОСОБА_1 наукового ступеня кандидата технічних наук від 02.04.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, адже не відповідає принципу правової визначеності і прийняте з порушенням принципу дії нормативно-правових актів у часі, передбаченого статтею 58 Конституції України із неправильним застосуванням норм матеріального права, чинних на момент вчинення позивачем дій, щодо яких винесене оскаржуване рішення.

Вважає, що вчинення Національним агенством дій, які виходять за межі його компетенції, є порушенням його права на належну правову процедуру, а також підставою для визнання таких дій протиправними.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач стверджує про дотримання ним положень статті 58 Конституції України і тій обставині, що незалежно від періоду часу коли відбувся захист дисертації, законодавством передбачена можливість перевірки її на наявність фактів академічного плагіату із застосуванням відповідальності за законодавством, чинним на момент прийняття відповідного рішення, а розгляд питань про виявлення текстових запозичень, використання ідей, наукових результатів і матеріалів інших авторів без посилання на джерело, є нічим іншим як академічний плагіат та не обмежується часовими межами.

Відповідач посилається на положення Закону України «Про освіту» від 05.09.2017, що визначає окремий вид відповідальності за порушення академічної доброчесності для науково-педагогічних чи наукових працівників - позбавлення присудженого наукового ступеня чи присвоєного вченого звання і вказує, що факт запозичень без належного цитування є нічим іншим як академічним плагіатом у розумінні Закону України «Про вищу освіту» та Закону України «Про освіту», оскільки повністю з ним збігається. Крім того, виходячи із змісту Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 відповідач стверджує, що поняття «академічного плагіату» закріплено також у 2014 у ньому, де йде мова також про відповідальність за таке порушення.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13.06.2024 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про залучення її в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача.

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у позовній заяві та відзиві, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 25.06.2013 на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.880.01 Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління дисертації ОСОБА_1 захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук «Управління екологічною безпекою ґрунтів і підземних вод в зоні сміттєзвалищ (на прикладі Луцького міського полігона ТПВ с. Брище)».

До Національного агентства 15.08.2023 надійшла Скарга/повідомлення щодо наявності в кандидатській дисертації ОСОБА_1 та науковій монографії, в якій виставлені результати дисертації, фактів академічного плагіату.

Національне агентство в особі його уповноваженого структурного підрозділу Комітету з питань етики, винесло рішення про внесення на розгляд Національного агентства подання про наявність у дисертації кандидата технічних наук ОСОБА_1 «Управління екологічною безпекою ґрунтів і підземних вод в зоні сміттєзвалищ (на прикладі Луцького міського полігона ТПВ с. Брище)» фактів академічного плагіату, від 13.03.2024 №20 (85). У зв`язку з цим, Комітет вирішив внести на розгляд Національного агентства подання про наявність у дисертації кандидата технічних наук ОСОБА_1 «Управління екологічною безпекою ґрунтів і підземних вод в зоні сміттєзвалищ (на прикладі Луцького міського полігона ТПВ с. Брище)»фактів академічного плагіату.

За результатами розгляду скарги 02.04.2024 відповідно до рішення Комітету з питань етики №8 (58), ухвалило рішення про виявлення академічного плагіату в захищеній 25.06.2013 на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.880.01 Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління дисертації ОСОБА_1 «Управління екологічною безпекою ґрунтів і підземних вод в зоні сміттєзвалищ (на прикладі Луцького міського полігона ТПВ с. Брище)», поданій на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук.

Рішенням від 02.04.2024 Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти вирішило:

1. Встановити у захищеній 25.06.2013 на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.880.01 Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління дисертації ОСОБА_1 «Управління екологічною безпекою ґрунтів і підземних вод в зоні сміттєзвалищ (на прикладі Луцького міського полігона ТПВ с. Брище)», поданій на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук, факти академічного плагіату.

2. Звернутись до Міністерства освіти і науки України щодо позбавлення ОСОБА_1 наукового ступеня кандидата технічних наук.

3. Надіслати до Міністерства освіти і науки України разом із супровідним листом копію прийнятого рішення з результатами проведеного аналізу виявлених за допомогою відповідного програмного забезпечення, а також візуального порівняння, фрагментів збігів щодо неправомірного використання наукових текстів, ідей, розробок, наукових результатів і матеріалів інших авторів без відповідного посилання.

В подальшому Національне агентство листом від 09.04.2024 №823 направило до Міністерства освіти і науки України звернення «Про позбавлення наукового ступеня» щодо позбавлення ОСОБА_1 наукового ступеня кандидата технічних наук.

Позивач, не погодившись з рішенням від 02.04.2024, звернувся до суду з даним позовом про його оскарження.

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

При цьому, згідно з положеннями пунктів 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України на вирішення адміністративного суду може бути переданий публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

У цьому контексті, при встановленні того факту, чи носить спір позивача та відповідача ознаки публічно-правового та відповідно може розглядатися адміністративним судом необхідно враховувати наступні положення законодавства України.

Закон України «Про вищу освіту» передбачає наступне:

- частина шоста статті 6 виявлення фактів академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації у захищеній здобувачем дисертації є підставою для скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження йому ступеня доктора філософії та видачу відповідного диплома. У разі встановлення відповідно до законодавства у кваліфікаційній роботі здобувача ступеня доктора філософії фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації та/або порушення встановленої законодавством процедури захисту дисертації рішення разової спеціалізованої вченої ради про присудження ступеня доктора філософії скасовується закладом вищої освіти чи науковою установою, в якому (якій) вона була утворена, або Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

- частина друга статті 17 Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є юридичною особою публічного права, яка діє згідно з цим Законом і статутом, що затверджується Кабінетом Міністрів України;

- частина дев`ята статті 19 у складі Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти утворюються Комітет з питань етики, Комітет з питань діяльності разових спеціалізованих вчених рад, а також інші комітети, що формуються з числа членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти для попереднього розгляду питань, що належать до його компетенції. Комітет з питань етики розглядає питання порушення академічної доброчесності і вносить відповідні подання до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.

Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» передбачає:

- частина сьома статті 28-1 (діє з 18.04.2021) скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня кандидата наук, доктора наук у разі встановлення відповідно до законодавства фактів академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти здійснюються у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, та може бути оскаржено відповідно до законодавства.

Статут Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №244, передбачає:

- пункт 9 Національне агентство скасовує рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня у разі виявлення академічного плагіату за поданням Комітету з питань етики у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

- пункт 21 Комітет з питань етики розглядає питання академічного плагіату і вносить відповідні подання до Національного агентства, а також здійснює інші повноваження, покладені на нього Національним агентством.

Порядок розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, затверджений на засіданні Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти 21.06.2022 (протокол №10 (15), передбачає:

- пункт 2 Національне агентство здійснює діяльність у сфері розгляду і вирішення скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації відповідно до Законів України «Про освіту», «;Про вищу освіту», «;Про наукову і науково-технічну діяльність», затверджених Кабінетом Міністрів України Порядку присудження та позбавлення наукового ступеня доктора наук, Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії, цього Порядку, Статуту Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

Додаток «Перелік та повноваження комітетів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти» до Положення про комітети Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, затвердженого протоколом засідання №2 Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти 25.02.2019, передбачає, що Комітет з питань етики: - розглядає звернення, заяви і скарги щодо виявлення академічного плагіату, фабрикацій, фальсифікацій та інших порушень академічної доброчесності; - виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством.

Таким чином, використана у зазначених вище нормативних положеннях нормативна конструкція «академічний плагіат» свідчить про те, що встановлення наявності чи відсутності академічного плагіату є одним із повноважень Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти і здійснюючи реалізацію такого повноваження Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти реалізує покладені на нього законами України та Статутом публічно-владні управлінські функції, тобто діє у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України як суб`єкт владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого можуть бути предметом оскарження у адміністративному суді.

Відтак, незалежно від того, чи Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти вчиняє дії або приймає рішення на засіданні усім складом цього органу, чи через свої структурні підрозділи або посадових осіб, якщо такі дії чи рішення спрямовані на реалізацію повноважень цього органу, то відповідно спори, які виникають у цьому процесі є публічно-правовими за своєю суттю.

Відносини, які виникають у процесі встановлення наявності чи відсутності академічного плагіату між Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти та особою, наукова праця якої перевіряється, не є відносинами рівних суб`єктів, а такі відносини виникають саме у зв`язку із виконанням Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти своїх функцій, тобто відповідні правовідносини за своєю суттю є публічно-правовими, а не приватноправовими та реалізуються за принципом «влада-підпорядкування».

З огляду на викладене, оскільки відповідачем розпочата офіційна процедура реалізації його повноважень щодо встановлення академічного плагіату, то відповідно ним здійснюються публічно-владні управлінські функції, а тому спір, який виник у зв`язку з виконанням зазначених функцій є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відтак, реалізуючи свої функції відповідач, як суб`єкт владних повноважень, повинен дотримуватися критеріїв, передбачених у статті 2 КАС України, згідно яких рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень повинні бути прийняті (вчинені), зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного суд констатує, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, може діяти лише на виконання закону та лише за умов і обставин, визначених відповідним законом.

Зазначені вище положення Закону України «Про вищу освіту», Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», Статуту Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, Порядку розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації дають підстави для висновку, що відповідач вправі встановлювати наявність, зокрема, такого порушення академічної доброчесності як академічний плагіат.

Разом з тим, надаючи правову оцінку рішенню Національного агентства від 02.04.2024 про виявлення порушення академічної доброчесності у вигляді академічного плагіату у дисертації ОСОБА_1 , суд виходить з такого.

Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 №1556-VII (далі - Закон «Про вищу освіту») встановлює основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону «Про вищу освіту» державну політику у сфері вищої освіти визначає Верховна Рада України, а реалізують Кабінет Міністрів України та центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Положенням про Міністерство освіти і науки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №630, визначено, що МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов`язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.1993 №3792-XII (який був чинним в періоді досліджуваних правовідносин) охороняє особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов`язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва - авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення - суміжні права.

Відповідно до частин першої, другої статті 8 цього Закону об`єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва.

Охороні за цим Законом підлягають всі твори, зазначені у частині першій цієї статті, як оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені, так і не завершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо).

Стаття 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» визначає порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для захисту таких прав, у тому числі судового, є, зокрема: в) плагіат - оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору.

Закон України «Про освіту» від 5 вересня 2017 року №2145-VIII регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти.

Стаття 42 Закону України «Про освіту» в частині першій встановлює, що академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

За приписами частини другої цієї статті Закону дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками передбачає:

посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;

контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

об`єктивне оцінювання результатів навчання.

Відповідно до частини третьої статті 42 Закону України «Про освіту» дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає, зокрема: посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей; дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права; надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування (ч. 4 ст. 42 Закону України «Про освіту»).

Частиною п`ятою статті 42 Закону України «Про освіту» (в редакції на час існування спірних правовідносин) встановлено, що за порушення академічної доброчесності педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники закладів освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

відмова у присудженні ступеня освітньо-наукового чи освітньо-творчого рівня чи присвоєнні вченого звання;

позбавлення присудженого ступеня освітньо-наукового чи освітньо-творчого рівня чи присвоєного вченого звання;

відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

За визначенням, наведеним в пункті 1-1 частини першої статті 1 Закону «Про вищу освіту», академічна доброчесність - сукупність етичних принципів та визначених Законом України «Про освіту», цим Законом та іншими законами України правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Відповідно до частини шостої статті 6 Закону «Про вищу освіту» (в редакції Закону №1369-IX від 30.03.2021) до захисту допускається дисертація, виконана здобувачем ступеня доктора філософії самостійно. Виявлення в поданій до захисту дисертації фактів академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації є підставою для відмови у присудженні ступеня доктора філософії.

Виявлення фактів академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації у захищеній здобувачем дисертації є підставою для скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради про присудження йому ступеня доктора філософії та видачу відповідного диплома.

У разі встановлення відповідно до законодавства у кваліфікаційній роботі здобувача ступеня доктора філософії фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації та/або порушення встановленої законодавством процедури захисту дисертації рішення разової спеціалізованої вченої ради про присудження ступеня доктора філософії скасовується закладом вищої освіти чи науковою установою, в якому (якій) вона була утворена, або Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо у захищеній здобувачем ступеня доктора філософії дисертації встановлено відповідно до законодавства факти академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації, його науковий керівник позбавляється права участі у підготовці та атестації здобувачів ступеня доктора філософії строком на два роки, голова та члени разової спеціалізованої вченої ради, в якій відбувся захист цієї дисертації, та офіційні опоненти, які надали позитивні висновки на дисертацію, позбавляються права участі в атестації здобувачів ступеня доктора філософії строком на два роки, а заклад вищої освіти чи наукова установа позбавляється права утворювати разову спеціалізовану вчену раду за відповідною спеціальністю строком на один рік, крім випадку скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладом вищої освіти чи науковою установою.

Відповідно до підпункту 7) пункту 2 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» (в редакції Законів №2145-VIII від 05.09.2017, №676-IX від 04.06.2020, №1369-IX від 30.03.2021) Закону «Про вищу освіту» підготовка кандидатів та докторів наук, розпочата до 1 вересня 2016 року, здійснюється закладами вищої освіти та науковими установами відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом. За результатами захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук та наукового ступеня доктора наук у спеціалізованих вчених радах, утворених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері наукової і науково-технічної діяльності, відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», здобувачам наукових ступенів присуджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері наукової і науково-технічної діяльності, ступінь кандидата або доктора наук відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, та видається диплом кандидата або доктора наук.

Питання присудження наукових ступенів доктора і кандидата наук врегульовано Порядком присудження наукових ступенів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 №567 (далі - Порядок №567), який поширюється на здобувачів, які запланували виконання дисертаційного дослідження до 01.09.2016.

Пункт 6 Порядку №567 встановлює, що наукові ступені доктора і кандидата наук присуджують спеціалізовані вчені ради за результатами прилюдного захисту дисертацій.

МОН затверджує рішення спеціалізованих вчених рад про присудження наукових ступенів і видає дипломи доктора та кандидата наук.

Пунктом 7 Порядку №567 передбачено, що спеціалізована вчена рада несе відповідальність за обґрунтованість прийнятих нею рішень і забезпечує високий рівень вимогливості під час розгляду дисертацій та проведення їх захисту.

У разі порушення спеціалізованою вченою радою вимог нормативно-правових актів з питань присудження наукових ступенів доктора або кандидата наук МОН вживає відповідних заходів аж до скасування рішення ради.

Згідно з пунктом 9 Порядку №567 дисертація на здобуття наукового ступеня є кваліфікаційною науковою працею, виконаною особисто здобувачем у вигляді спеціально підготовленого рукопису або опублікованої монографії. Підготовлена до захисту дисертація повинна містити висунуті здобувачем науково обґрунтовані теоретичні або експериментальні результати, наукові положення, а також характеризуватися єдністю змісту і свідчити про особистий внесок здобувача в науку.

До дисертації, що містить науково-прикладні результати, повинні додаватися документи, що підтверджують практичне використання отриманих здобувачем результатів - впровадження у виробництво, достатню дослідно-виробничу перевірку, отримання нових кількісних і якісних показників, суттєві переваги запропонованих технологій, зразків продукції, матеріалів тощо, а до дисертації, що містить теоретичні наукові результати, - рекомендації щодо їх використання.

Дисертація виконується з галузі науки та за науковою спеціальністю відповідно до переліку, який затверджує МОН, і повинна відповідати паспорту наукової спеціальності, затвердженому МОН.

Теми дисертацій пов`язуються, як правило, з основними науково-дослідними роботами, що виконуються закладами вищої освіти або науковими установами і затверджуються вченими (науково-технічними) радами для кожного здобувача окремо з одночасним призначенням наукового консультанта в разі підготовки докторської чи наукового керівника в разі підготовки кандидатської дисертації.

Відповідно до пункту 11 Порядку №567 дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук повинна мати обсяг основного тексту 4,5-7, а для суспільних і гуманітарних наук - 6,5-9 авторських аркушів, оформлених відповідно до вимог, установлених МОН.

Кандидатська дисертація:

може бути подана до захисту у вигляді опублікованої монографії;

повинна містити нові науково обґрунтовані результати проведених здобувачем досліджень, які розв`язують конкретне наукове завдання, що має істотне значення для певної галузі науки;

подається до захисту лише за однією спеціальністю.

Пунктом 14 Порядку №567 встановлено, якщо у дисертації використано ідеї або розробки, що належать співавторам, разом з якими опубліковані наукові праці, здобувач повинен відзначити цей факт у дисертації та в авторефераті з обов`язковим зазначенням конкретного особистого внеску в такі праці або розробки.

У разі виявлення текстових запозичень, використання ідей, наукових результатів і матеріалів інших авторів без посилання на джерело дисертація знімається з розгляду незалежно від стадії проходження без права її повторного захисту.

Виявлення в дисертації, авторові якої вже видано диплом доктора чи кандидата наук, текстових запозичень без посилання на джерело, є підставою для прийняття рішення про позбавлення його наукового ступеня.

Аналіз вказаних положень вказує на обов`язок особи, яка захищає дисертацію, у разі використання нею ідей або розробок, що належать співавторам, разом з якими опубліковані наукові праці, відзначити цей факт у дисертації.

Однак, матеріалами справи підтверджено, що за наслідками здійснення перевірки, а також інформації, наданої доповідачем, виявлено факт академічного плагіату.

Так, у дисертації кандидата технічних наук ОСОБА_1 «Управління екологічною безпекою ґрунтів і підземних вод в зоні впливу сміттєзвалищ (на прикладі Луцького міського полігона ТПВ с. Брище) за допомогою програмного забезпечення, у тому числі з використанням функції автоматичного перекладу, виявлено численні текстові збіги з джерелами інших авторів без належних посилань:

1. ОСОБА_3 Забруднення агроекосистем західного полісся важкими металами техногенного походження (на прикладі законсервованого звалища твердих побутових доходів). Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук. Львів, 2004. -142 арк.

2. ОСОБА_3 . Закономірності міграції важких металів у системі «ґрунторослина» в зоні законсервованого звалища твердих побутових відходів // Вісник ДАУ. - №2. 2003. С. 212-217.

3. ОСОБА_4 , ОСОБА_2 Екологічна небезпека звалищ твердих побутових відходів // Екологічна безпека держави. - Київ, 2008. - С. 113-115.

4. ОСОБА_2 , Іванець Х.Р. Екологічна небезпека звалищ твердих побутових відходів // Екологічна безпека як основа сталого розвитку суспільства. - Львів : ЛДУ БЖД, 2012. - С. 103-105.

5. ЖомирукР.В. Обґрунтування параметрів локалізації забруднення підземних вод у зоні впливу відвалів фосфогіпсу. Дисертація ОСОБА_5 наук : спец. 21.06.01 «Екологічна безпека»/Національний ун-т водного господарства та природокористування. - Рівне, 2006. - 182 арк.

6. ОСОБА_6 Фізико-хімічні процеси в навколишньому середовищі і використання гірських порід для зниження забруднення важкими металами в умовах техногенезу. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора геологічних наук 21.06.01 Дніпропетровськ, 2004 290 арк.

7. ОСОБА_7 Конструктивно-географічні засади формування і розвитку великих урбоекосистем північно-західної України. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора географічних наук. - Луцьк, 2008.-468 арк.

Таким чином, використання наведених текстів без посилань на авторство є порушенням етичних принципів академічної спільноти.

Суд не бере до уваги доводи позивача, що поняття «академічний плагіат» з`явилось на законодавчому рівні лише у 2014 році з наступних підстав.

Відповідно до статті 42 Закону України «Про освіту» академічна доброчесність це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Пунктами 40, 41 постанови КМУ № 1197 «Деякі питання присудження (позбавлення) наукових ступенів» звернення з інформацією щодо академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації розглядає Національне агентство відповідно до законодавства. Національне агентство надсилає до МОН разом із супровідним листом копію прийнятого рішення щодо виявлення в дисертації, наукових публікаціях, зарахованих за її темою, академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації.

При цьому, у МОН розглядаються звернення, зокрема щодо порушення вимог з питань авторського права, академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації безстроково.

Також, законодавством не передбачено часових меж щодо перевірки дисертацій, за результатами захисту яких особі було присвоєно науковий ступінь доктора (кандидата) наук, на наявність порушень академічної доброчесності.

Водночас, відсутність в законодавстві чинному на час написання наукової роботи визначення терміну «академічний плагіат» не можу бути підставою для унеможливлення перевірки уповноваженим органом такої роботи на предмет дотримання академічної доброчесності автором роботи.

Таким чином, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, як уповноважений орган, за результатами розгляду подання Комітету з питань етики, правомірно реалізувало своє право на встановлення порушення академічної доброчесності.

Крім того, суд не бере до уваги твердження позивача щодо неповідомлення його про надходження скарги від 15.08.2023 №24-АД, ненадіслання її копії та неповідомлення про її розгляд, з огляду на таке.

Згідно пункту 8 Порядку розгляду скарг від 21.06.2022 у разі відповідності поданої скарги/повідомлення вимогам пункту 6 Порядку, секретаріат Національного агентства:

1) оприлюднює скаргу/повідомлення: - щодо дисертації (наукових публікацій) на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук на офіційному сайті Національного агентства;

2) надсилає електронні копії скарги/повідомлення:

- до закладу, спеціалізована вчена рада якого прийняла відповідне рішення;

- до особи, стосовно дисертації та/або наукових публікацій якої подано скаргу/повідомлення, якщо відомо про спосіб зв`язку з останньою.

Про надходження скарги та прийняття її до розгляду особу, щодо дисертації якої подано скаргу, повідомлено не було, оскільки у Національного агентства була відсутня інформація про поштову адресу, адресу електронної пошти або місце роботи ОСОБА_1 .

Крім того, скарга №24-АД від 15.08.2023 була розміщена на офіційному вебсайті Національного агентства за посиланням https://bit.ly/3JmotM5, а також було надіслано до закладу, спеціалізована вчена рада якого прийняла відповідне рішення, а саме до Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління.

Відповідно пункту 15 Порядку розгляду скарг від 24.10.2023 інформація про дату, час і місце розгляду скарги/повідомлення на засіданні Комітету, а також проєкт рішення Комітету та результати проведеного аналізу у разі виявлення за допомогою відповідного програмного забезпечення фрагментів збігів щодо неправомірного використання наукових текстів, ідей, розробок, наукових результатів і матеріалів інших авторів без відповідного посилання та/або результатами проведеного аналізу доказів, які підтверджують (у разі наявності) факт фабрикації, фальсифікації, представлені у вигляді порівняльної таблиці, не пізніше ніж за десять днів до дати проведення засідання Комітету надсилаються електронною поштою скаржнику, закладу (або його правонаступнику), спеціалізована вчена рада якого прийняла рішення про присудження наукового ступеня, та особі, стосовно дисертації та/або наукових публікацій якої розглядається скарга/повідомлення, якщо відомо про спосіб зв`язку з особою.

Інформація про дату, час і місце розгляду скарги/повідомлення на засіданні Комітету у той самий строк оприлюднюється на вебсайті Національного агентства. Участь зазначених осіб і представника закладу у засіданні Комітету не є обов`язковою. Вказані особи вважаються повідомленими про дату, час і місце засідання з дня, наступного за днем оприлюднення відповідної інформації на веб-сайті Національного агентства.

Пунктом 24 Порядку розгляду скарг від 24.10.2023 передбачено, що інформація про дату, час і місце проведення засідання Національного агентства для розгляду подання Комітету повідомляється не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати проведення засідання скаржнику, закладу та особі, стосовно дисертації та/або наукових публікацій якої розглядається скарга/повідомлення, якщо відомо про спосіб зв`язку з особою, та оприлюднюється на вебсайті Національного агентства. Участь зазначених осіб і представника закладу у засіданні Національного агентства не є обов`язковою.

05.03.2024 на вебсайті Національного агентства оприлюднено оголошення про проведення засідання Комітету з питань етики 13.03.2024 року о 10:00 щодо розгляду скарги щодо порушення академічної доброчесності у дисертації кандидата технічних наук Миколи Івановича Колядинського «Управління екологічною безпекою ґрунтів і підземних вод в зоні впливу сміттєзвалищ (на прикладі Луцького міського полігона ТПВ с. Брище)». Режим доступу: https://naqa.gov.ua/2024/03/засідання-комітету-з питань-етики-нац-5/.

25.03.2024 на вебсайті Національного агентства оприлюднено оголошення про проведення 02.04.2024 о 10:00 засідання Національного агентства у змішаному форматі. Першим питанням проєкту Порядку денного передбачений розгляд подання Комітету з питань етики про наявність у дисертації кандидата технічних наук ОСОБА_1 «Управління екологічною безпекою ґрунтів і підземних вод в зоні впливу сміттєзвалищ (на прикладі Луцького міського полігона ТПВ с. Брище)» фактів академічного плагіату. Режим доступу: https://naqa.gov.ua/2024/03/засідання національного-агентства-в-21/.

Отже, твердження позивача про порушення його права на участь у процесі розгляду скарги та порушення законного права на захист є безпідставними, оскільки скарга №24-АД від 15.08.2023 розміщена на офіційному вебсайті Національного агентства, інформація про дату, час і місце розгляду скарги на засіданні Комітету з питань етики та Національного агентства оприлюднені на вебсайті Національного агентства.

З огляду на вищевикладене, проаналізувавши аргументи учасників справи, перевіривши їх дослідженими доказами та оцінивши у сукупності на відповідність вимогам чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оскарженого рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначенийзаконом, обґрунтовано та розсудливо, а відтак втручання держави в право позивача суд вважає правомірним.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

В ході судового розгляду справи відповідач належними й допустимими доказами підтвердив факт плагіату в дисертаційному дослідженні позивача, які зумовили прийняття оскарженого рішення.

Таким чином, в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Враховуючи результати судового розгляду справи, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України судом не здійснюється.

Керуючись статтями 243-245, 246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ф.А. Волдінер

20 серпня 2024 року