Рішення

від 12.06.2024 по справі 640/12818/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2024 року м.Київ № 640/12818/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВНА КРАЇНА З" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АКТИВНА КРАЇНА З" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.10.2021 № 75515070803.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що скарга позивача на податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві, була розглянута з порушенням встановленого ПК України строку, тому, скарга вважається задоволеною, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - скасованим. Вказує, що розгляд заперечень на акт перевірки повинен здійснюватися комісією з розгляду заперечень, однак заперечення позивача були розглянуті відповідачем, що є також підставою для скасування оскаржуваного рішення. Крім того, нарахування пені є неправомірним у зв`язку з тим, що згідно з п. 52-1, 52- 5 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 р. по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Відповідач позов не визнав, у відзиві просив в його задоволенні відмовити, оскільки під час перевірки було встановлено порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Вважає оскаржуване рішення законним та правомірним.

У відповіді на відзив позивач повторно виклав доводи позовної заяви, просив позов задовольнити.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.10.2022 вказану позовну заяву прийнято до провадження та відкрито провадження у справі.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.

Вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа розподілена судді Лисенко В.І.

Ухвалою суду від 27.07.2023 прийнято справу до провадження та постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у даній адміністративній справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

На підставі направлення від 31.08.2021 № 15519/26-15-07-08-03 виданого ГУ ДПС у м. Києві відповідно до підпункту 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та наказу ГУ ДПС у м. Києві від 30.08.2021 № 6830-п, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Активна Країна 3» з питань дотримання вимог, валютного законодавства при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом від 12.06.2019 № 20190612, за результатами якої складено акт від 10.09.2022 № 68926/Ж5/26-15-07-08-03/40770757.

Контролюючим органом встановлено, що товариством порушено вимоги ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473- VIII при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 12.06.2019 № 20190612, а саме: ненадходження на рахунок ТОВ "АКТИВНА КРАЇНА З" валютних коштів в сумі 24 730,80 дол. США.

Так, у ході перевірки встановлено, що між нерезидентом та скаржником було укладено експортний контракт від 12.06.2019 № 20190612 про продаж комплекту металоконструкцій, на виконання умов якого ТОВ «АКТИВНА КРАЇНА 3» відвантажило компанії «LIMITED LIABILITY COMPANY «PRODUKTSIOONIGRUPP OU» товар на загальну су 58 827,00 дол. США, що засвідчено митною декларацією від 29.07.2019 №. 465754.

Відповідно до ч. 2 от. 13 Закону України № 2473-VIIL з урахуванням вимог Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01 2019 №5 граничний строк отримання валютної виручки становив 27.07.2020.

Як зазначено в акті перевірки у законодавчо встановлені строки було отримано лише 34 096.20 дол. США.

Виручка в сумі 24 730,80 дол. США на валютний рахунок ТОВ «АКТИВНА КРАЇНІ З» не надходила.

До перевірки товариством було надано Постанову Міжнародного комерційна арбітражного суду при ТПП України про прийняття справи до провадження, згідно з якою 14.08.2020 Міжнародним комерційним арбітражним судом при ТПП України було розглянуто позовну заяву ТОВ «АКТИВНА КРАЇНА 3» про стягнення з «LIMITED LIABILIT COMPANY «PRODUKTSIOONIGRUPP OU» 24 730,80 дол. США.

Як зазначено у відзиві на позовну заяву, позивач звернувся до Міжнародного комерційного арбітражна суду при ТПП України з порушенням законодавчо встановленого строку на 17 днів.

Позивачем на адресу відповідача було направлено заперечення на зазначений акт перевірки від 23.09.2021 №078/21.

18.10.2021 позивачем отримано Лист відповідача «Про розгляд заперечення» №30137/1/26-15-07-08-03-13, згідно якого повідомлено, ще висновки Акту від 10.09.2021 №68926/ж5/26-15-07-08-03/40770757 - залишено без змін, а заперечення позивача - без задоволення.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №75515070803 від 13.10.2021, яким до позивача нараховано пеню за порушення валютного законодавства у розмірі 35009,22 грн.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням, 29.10.2021 позивач оскаржив його до ДПС України, яке отримано ДПС 01.11.2021 та зареєстровано за вхідним номером №32160/6.

12 липня 2022 року рішенням №7094/6/99-00-06-01-02-06 ДПС України відмовила в задоволенні скарги на податкове повідомлення-рішення №75515070803 від 13.10.2021.

Не погоджуючись з спірним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Статтею 86 Податкового кодексу України визначено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на проведення перевірки) визначено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

За змістом підпункту 86.7.4 пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень:

встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки, порушення податкового, валютного та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до цього пункту письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини);

досліджує питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину у вчиненні правопорушення (крім правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини), пом`якшують або звільняють від відповідальності;

досліджує питання щодо необхідності проведення перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;

визначає розмір грошових зобов`язань та/або суму зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або суму зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, а також необхідність надсилання (вручення) платнику податків відповідного податкового повідомлення-рішення у випадках, передбачених цим Кодексом.

При розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються всі наявні фактичні дані, що стосуються предмета розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього, письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу.

За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Наказом ДПС України від 04.09.2020 № 470 затверджено Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби України при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків» (зі змінами, внесеними наказом ДПС від 01.06.2023 № 422).

За нормами пункту 1.6.2.1 таких Методичних рекомендацій до складу комісії з питань розгляду заперечень, яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу, повинні входити досвідчені фахівці відповідних підрозділів територіальних органів ДПС/апарату ДПС, до функціональних повноважень яких належать здійснення податкового контролю, адміністрування податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі єдиний внесок), погашення боргу, правового забезпечення, тощо.

Комісію з питань розгляду заперечень, очолює:

у ДПС - керівник або заступник керівника структурного підрозділу апарату ДПС, за якими закріплена функція організації та проведення перевірок платників податків;

у територіальних органах ДПС - керівник або заступник керівника територіального органу ДПС, який відповідно до розподілу обов`язків здійснює керівництво підрозділом податкового аудиту або іншим підрозділом, за якими закріплена функція організації організації та проведення перевірок платників податків.

За результатами розгляду заперечень (проблемних/спірних питань) на засіданні комісії приймається обґрунтований висновок щодо вирішення кожного такого питання.

За наслідками розгляду складається протокол, який підписується всіма членами комісії, в якому щодо кожного питання повинно бути чітко визначено: суть питання, перелік документів, які надано платником податків при проведенні або після перевірки, та їх зміст, інші документи та факти, встановлені в процесі проведення перевірки або після її закінчення структурними підрозділами органів ДПС, норми податкового та іншого законодавства, що регулюють це питання, результати обговорення та позицію кожного з членів комісії, які брали участь у засіданні, висновок комісії щодо сум розрахованих занижень податкових зобов`язань, єдиного внеску та виявлених перевіркою порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, достатності наявних доказів чи необхідності додаткового дослідження фінансово-господарських операцій платника податків (його контрагентів) з визначенням відповідних структурних підрозділів, відповідальних за таке дослідження, обставини та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до Кодексу, вжиття інших заходів тощо.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту (підпункт 86.7.5 пункту 86.7 статті 87 ПК України).

Як убачається з матеріалів справи, позивачем 23.09.2021 на адресу відповідача було направлено заперечення на акт перевірки від 10.09.2022 № 68926/Ж5/26-15-07-08-03/40770757.

18.10.2021 позивачем отримано Лист відповідача «Про розгляд заперечення» №30137/1/26-15-07-08-03-13, згідно якого повідомлено, ще висновки Акту від 10.09.2021 №68926/ж5/26-15-07-08-03/40770757 - залишено без змін, а заперечення позивача - без задоволення. Даний лист підписано заступником начальника ГУ ДПС у м. Києві.

Як встановлено судом розгляд заперечень на акт камеральної перевірки у спірному випадку відбувався не комісією з питань розгляду заперечень до актів камеральних перевірок як то встановлено підпунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України .

Суд зазначає, що ПК України процес прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень передбачає дотримання ним певної процедури та умов прийняття останніх.

Судом встановлено, що позивачем реалізовано своє право на подання заперечень на акт перевірки в межах строків, встановлених ПК України для їх подання та позивач правомірно очікував розгляд заперечень у визначений законом спосіб.

Між тим, в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, що підтверджують розгляд контролюючим органом заперечень на акт перевірки в порядок та спосіб, встановлений ПК України. Суд наголошує, що відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог не навів жодного спростування щодо доводів позивача в цій частині, обмежившись загальними нормами порядку призначення та проведення перевірки.

Підсумовуючи наведене суд констатує, що матеріали адміністративної справи не містять належних та достатніх доказів виконання відповідачем вимог пунктів 86.7, 86.8 статті 86 ПК України.

Так, прийнявши ППР без розгляду поданих заперечень на акт перевірки в спосіб, визначений законом, відповідач фактично нівелював право позивача на врахування його позиції при прийнятті податкового повідомлення-рішення компетентним складом комісії.

Тобто, спірне рішення прийнято відповідачем з порушенням закону, а тому лише з цих підстав є протиправним та підлягає скасуванню.

Аналогічну правову позицію щодо застосування пунктів 86.7, 86.8 статті 86 ПК України висловлено в постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №826/3576/15, від 09.04.2019 у справі №826/19830/16, від 17.02.2020 у справі №808/7101/15, від 28.09.2020 у справі №520/2305/19, від 14.01.2021 у справі №808/9011/15.

При цьому, суд не досліджує наявність/відсутність порушення як такого та інші доводи позивача, оскільки ГУ ДПС у м. Києві порушено процедуру прийняття податкового повідомлення-рішення, що, в свою чергу, є самостійною підставою для його скасування.

Разом цим, суд додатково зазначає, що надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У справі, що розглядається, слід враховувати, що прийняття рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Лише їх дотримання може бути належною підставою для прийняття правомірного рішення. Невиконання вимог вищенаведених норм призводить до визнання такого спірного рішення незаконним та відсутності правових наслідків такого.

Наведена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.10.2020 року у справі №814/4155/15, від 24.02.2022 у справі 560/8920/20.

Приймаючи до уваги те, що оскаржуване рішення прийнято контролюючим органом без дотримання процедури розгляду заперечень позивача на акт перевірки, суд вважає, що останнє є незаконним із відсутністю правових наслідків такого рішення.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Підсумовуючи вищевикладене суд дійшов до висновку про невідповідність оскаржуваних рішень критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов підлягає до задоволення, то судовий збір сплачений позивачем підлягає стягненню на його користь із відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.10.2021 № 75515070803.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) на користь ТОВ "АКТИВНА КРАЇНА З" (03151, м. Київ, вул. Очаківська/Очаківський провулок, 5/6, кабінет 1, код ЄДРПОУ 40770757) судовий збір у розмірі 2 600 (дві тисячі шістсот) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.