Постанова

від 22.08.2024 по справі 640/12818/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/12818/22 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Василенка Я.М.,

Кузьменка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Активна країна 3» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Активна країна 3» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у місті Києві, в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.10.2021 № 75515070803.

Позов обґрунтовано тим, що розгляд заперечень на акт перевірки повинен здійснюватися комісією з розгляду заперечень, однак заперечення позивача були розглянуті відповідачем, що є також підставою для скасування оскаржуваного рішення. Крім того, нарахування пені є неправомірним у зв`язку з тим, що згідно з п. 52-1, 52- 5 підрозд. 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року позовні вимоги - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13.10.2021 № 75515070803.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскільки під час перевірки було встановлено порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, тому оскаржуване рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.

При цьому, податковим органом не було порушено процедуру розгляду заперечень позивача, що вказує на безпідставність висновків суду першої інстанції у цій частині.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлення від 31.08.2021 №15519/26-15-07-08-03 виданого ГУ ДПС у м. Києві відповідно до підпункту 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та наказу ГУ ДПС у м. Києві від 30.08.2021 №6830-п, була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Активна країна 3» з питань дотримання вимог, валютного законодавства при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом від 12.06.2019 № 20190612, за результатами якої складено акт від 10.09.2021 №68926/Ж5/26-15-07-08-03/40770757.

Під час проведення вказаної перевірки контролюючим органом було встановлено, що товариством порушено вимоги частиною другої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 12.06.2019 № 20190612, а саме: ненадходження на рахунок ТОВ «Активна країна 3» валютних коштів в сумі 24 730,80 дол. США.

Так, у ході перевірки встановлено, що між нерезидентом та скаржником було укладено експортний контракт від 12.06.2019 № 20190612 про продаж комплекту металоконструкцій, на виконання умов якого ТОВ «Активна країна 3» відвантажило компанії «Limited Liability Company «Produktsioonigrupp OU» товар на загальну су 58 827,00 дол. США, що засвідчено митною декларацією від 29.07.2019 №. 465754.

Відповідно, граничний строк отримання валютної виручки становив 27.07.2020, втім частина Виручка в сумі 24 730,80 дол. США на валютний рахунок ТОВ «Активна країна 3» не надходила.

До перевірки позивачем було надано постанову Міжнародного комерційна арбітражного суду при ТПП України, згідно з якою 14.08.2020 Міжнародним комерційним арбітражним судом при ТПП України було розглянуто позовну заяву ТОВ «Активна країна 3» про стягнення з «Limited Liability Company «Produktsioonigrupp OU» 24 730,80 дол. США.

У подальшому, позивачем на адресу відповідача було направлено заперечення на зазначений акт перевірки від 23.09.2021 №078/21.

18 жовтня 2021 року позивачем отримано лист відповідача «Про розгляд заперечення» №30137/1/26-15-07-08-03-13, згідно якого повідомлено, що висновки Акту від 10.09.2021 №68926/ж5/26-15-07-08-03/40770757 - залишено без змін, а заперечення позивача - без задоволення.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №75515070803 від 13.10.2021, яким до позивача нараховано пеню за порушення валютного законодавства у розмірі 35009,22 грн.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним з огляду на порушення своїх прав, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки оскаржуване рішення прийнято контролюючим органом без дотримання процедури розгляду заперечень позивача на акт перевірки, суд вважає, що останнє є незаконним із відсутністю правових наслідків такого рішення.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За правилами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі - Кодекс або ПК України або повністю назва), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

У силу вимог п.п. 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Відтак, податковий орган наділений правом проводити перевірки, одним із різновидів яких є документальні позапланові перевірки.

У відповідності п. 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Активна Країна 3» слугував саме пп. 78.1.1 п. 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

За змістом пп. 78.1.1 п. 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Отже, зазначена правова норма чітко визначає, що перевірка може бути призначена за наявності одночасно таких умов:

- отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства;

- направлення контролюючим органом платнику податків письмового запиту із зазначенням в ньому виявленої недостовірністі даних та відповідної декларації;

- ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

При цьому, статтею 86 Податкового кодексу України визначено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на проведення перевірки) визначено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

З аналізу вищевикладених норм вбачається чіткий порядок проведення перевірки, за наслідками якої складається акт, заперечення до якого, розглянуті комісією є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Як свідчать матеріали справи, позивачем 23.09.2021 на адресу відповідача було направлено заперечення на акт перевірки від 10.09.2022 № 68926/Ж5/26-15-07-08-03/40770757.

У подальшому, 18.10.2021 позивачем отримано лист відповідача «Про розгляд заперечення» №30137/1/26-15-07-08-03-13, згідно якого повідомлено, що висновки Акту від 10.09.2021 №68926/ж5/26-15-07-08-03/40770757 - залишено без змін, а заперечення позивача - без задоволення.

Даний лист підписано заступником начальника ГУ ДПС у м. Києві.

У той же час, колегія суддів звертає увагу на те, що Наказом ДПС України від 04.09.2020 № 470 затверджено Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби України при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків».

За нормами пункту 1.6.2.1 таких Методичних рекомендацій до складу комісії з питань розгляду заперечень, яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу, повинні входити досвідчені фахівці відповідних підрозділів територіальних органів ДПС/апарату ДПС, до функціональних повноважень яких належать здійснення податкового контролю, адміністрування податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі єдиний внесок), погашення боргу, правового забезпечення, тощо.

Комісію з питань розгляду заперечень, очолює: у ДПС - керівник або заступник керівника структурного підрозділу апарату ДПС, за якими закріплена функція організації та проведення перевірок платників податків; у територіальних органах ДПС - керівник або заступник керівника територіального органу ДПС, який відповідно до розподілу обов`язків здійснює керівництво підрозділом податкового аудиту або іншим підрозділом, за якими закріплена функція організації організації та проведення перевірок платників податків.

За результатами розгляду заперечень (проблемних/спірних питань) на засіданні комісії приймається обґрунтований висновок щодо вирішення кожного такого питання.

За наслідками розгляду складається протокол, який підписується всіма членами комісії, в якому щодо кожного питання повинно бути чітко визначено: суть питання, перелік документів, які надано платником податків при проведенні або після перевірки, та їх зміст, інші документи та факти, встановлені в процесі проведення перевірки або після її закінчення структурними підрозділами органів ДПС, норми податкового та іншого законодавства, що регулюють це питання, результати обговорення та позицію кожного з членів комісії, які брали участь у засіданні, висновок комісії щодо сум розрахованих занижень податкових зобов`язань, єдиного внеску та виявлених перевіркою порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, достатності наявних доказів чи необхідності додаткового дослідження фінансово-господарських операцій платника податків (його контрагентів) з визначенням відповідних структурних підрозділів, відповідальних за таке дослідження, обставини та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до Кодексу, вжиття інших заходів тощо.

Всупереч вказаним нормам, розгляд заперечень позивача на акт документальної позапланової виїзної перевірки у спірному випадку відбувався не комісією з питань розгляду заперечень до актів таких перевірок, а лише заступником начальника ГУ ДПС у м. Києві.

Враховуючи, що позивачем реалізовано своє право на подання заперечень на акт перевірки в межах строків, встановлених ПК України для їх подання, відтак останній правомірно очікував розгляд заперечень у визначений законом спосіб.

Між тим, в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, що підтверджують розгляд контролюючим органом заперечень на акт перевірки у порядок та спосіб, встановлений ПК України.

Наданий до суду апеляційної інстанції протокол засідання Комісії від 08.10.2021 та висновок про розгляд заперечення від 08.10.2021 колегія суддів оцінює критично, враховуючи положення частини четвертої статті 308 КАС України згідно якої докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У свою чергу, відповідач, заперечуючи проти скасування спірного податкового повідомлення-рішення не навів жодного спростування щодо доводів позивача в цій частині, обмежившись загальними нормами порядку призначення та проведення перевірки.

Таким чином, відповідач, прийнявши податкове-повідомлення рішення без розгляду поданих заперечень на акт перевірки в спосіб, визначений законом, відповідач фактично нівелював право позивача на врахування його позиції при прийнятті податкового повідомлення-рішення компетентним складом комісії.

До того ж, колегія суддів враховує, що у зв`язку з набранням чинності Закону № 533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» та Законом України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділу XX ПК України був доповнений пунктом 52-1 такого змісту:

«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: - обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; - цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; - обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; - здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; - порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».

Отже, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування пені у період з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Верховний Суд у постанові від 15.02.2023 у справі №420/1538/23 сформулював висновок, відповідно до якого пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, з 01.01.2021 (дата набрання чинності Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX) є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162. пункту 14.1. ст. 14 ПК України, та, відповідно, на неї розповсюджується дія положень абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, який передбачає, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Як свідчать матеріали справи, за наслідками проведеної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №75515070803 від 13.10.2021, яким до позивача нараховано пеню за порушення валютного законодавства у розмірі 35009,22 грн.

З огляду на зазначене, колегія суддів указує на відсутність у контролюючого органу підстав для нарахування позивачеві у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.05.2024 у справі № 420/11208/23.

Отже, колегія суддів вважає вірним висновок суду про скасування такого податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді Я.М. Василенко

В.В. Кузьменко