Рішення

від 13.06.2024 по справі 340/1863/22

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/1863/22

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного письмового провадження заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі та стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1 (РНКОПП - НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 )

до Світловодської міської ради (код ЄДРПОУ 35825788; адреса: вул. Героїв України, 14, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27501)

про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд :

- визнати протиправним і скасувати рішення Світловодської міської ради Кіровоградської області від 22.09.2021 року №977, від 15.04.2021 року за №344 із змінами від 27.04.2021 року за №462, яким ОСОБА_1 , відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,00 га, яка розташована на території Великоскельовської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3525280700:02:000:0034;

- зобов`язати Світловодську міську раду Кіровоградської області затвердити громадянину України ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га, яка розташована на території Великоскельовської сільської ради (за межами населеного пункту) Світловодського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3525280700:02:000:0034.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року позов було задоволено повністю.

Воднораз, судові витрати на професійну правничу допомогу судом при ухваленні рішення не розподілені.

03 червня 2024 року представник позивача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача 13300,00 грн витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Згідно з частиною третьою статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Позаяк справа розглянута судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у тому самому порядку розглядається і заява позивача про розподіл судових витрат.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

У С Т А Н О В И В:

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

Сторона позивача заявляє, що витрати позивача на отримання професійної правничої допомоги склали 13300 грн.

Відповідач заперечень щодо необгрунтованості та неспівмірності заявленої позивачем суми витрат на професійну правничу допомогу не надав.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України.

Так, за змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Поряд з цим, частинами п`ятою, шостою статті 134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною сьомою статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз вищенаведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у рішенні від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Крім того, у пункті 154 рішення ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

На підтвердження понесених судових витрат представником позивача надано до суду: копію договору про надання професійної правничої допомоги № 01/03-22 від 01.03.2022 року, а також уточнений звіт про обсяг наданої професійної правничої допомоги та її вартість.

Надані докази містять деталізований розрахунок наданих адвокатом Адвокатського об?єднання «Бі енд Ем Партнер» Браташем Ю.П. позивачеві послуг; їх дійсність та достовірність судом не заперечується.

Згідно уточненого звіту про обсяг наданої професійної правничої допомоги та її вартість, Адвокатське об`єднання прийняло та виконало наступні зобов`язання:

1) збирання доказів необхідних для надання правової допомоги КЛІЄНТУ та їх подальший правовий аналіз й консультування клієнта стосовно правовідносин, які визначені у пп. 1.1 п. 1 цього Договору на підставі наявних документів та доказів:

- вивчено та проаналізовано примірник проекту землустрою та витяг з ДЗК, його відповідність земельному законодавству, перевірено наявність земельної ділянки у ДЗК, вивчений процес реалізації громадянином приватизації земельної ділянки та стадію, на якій знаходиться процес, узгодження правової позиції, вивчення судової практики та інше. Вартість показника - 4000грн.;

2) підготовка (складання) та подання за дорученням КЛІЄНТА позовної заяви:

- складена позовна заява (в необхідній кількості з необхідними додатками), підписана клієнтом, направлена до суду поштою 18.03.2022 року. Вартість показника - 4000 грн.;

3) підготовка з правом підписання та подання від імені КЛІЄНТА всіх процесуальних документів пов`язаних із обставинами зазначеними у п. 1.1. даного Договору, але не виключно: позовних заяв, клопотань, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів КЛІЄНТА, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення, обмежень правомочності адвоката:

- заяв щодо воєнного стану, щодо строку звернення до адміністративного суду, відповіді на відзив, а також заяв про інформування суду. Вартість показника 5300 грн.

Суд зазначає утім, що такі послуги як "збирання доказів, необхідних для надання правової допомоги КЛІЄНТУ та їх подальший правовий аналіз й консультування клієнта стосовно правовідносин" фактично є складовою послуги із "підготовки та складання позовної заяви", а тому окремо не підлягає врахуванню до витрат на правничу допомогу.

Разом з тим, суд також звертає увагу на те, що дана адміністративна справа є нескладною, а спірні правовідносини - не новими у судовій практиці. Адміністративний позов, відповідь на відзив, а також подані заяви про інформування суду, у більшості своїй складається із посилань на судові рішення різних інстанцій у подібних гспорах, тому підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а також не потребувала затрат значного часу та коштів, які були заявлені як витрати на правову допомогу. Крім того, розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, у зв`язку із чим адвокат не брав участі в судових засіданнях.

За таких умов, на переконання суду, заявлені до стягнення витрати позивача на професійну правничу допомогу, не є співмірними із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), витраченим адвокатом часом, об`ємом наданих послуг, ціною позову та (або) значенню справи для сторін.

Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 23.04.2019 у справі № 826/9047/16, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Зі змісту норм частин 4, 5 та 6 статті 134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).

За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

За наведених обставин суд вважає достатнім та співмірним відшкодування позивачу з бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі, що дорівнює 1,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня 2024 року) - 4542,00 грн

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 143, 242-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву позивача - ОСОБА_1 - про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу витрат на отримання професійної правничої допомоги задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Світловодської міської ради (код ЄДРПОУ 35825788) понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4542,00 грн.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК