Рішення
від 13.06.2024 по справі 460/4609/24
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 червня 2024 року м. Рівне№460/4609/24Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. Щербакова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення:

- №0003871-2409-1715-UA56040130000011543 від 29.02.24

- №0003872-2409-1715-UA56040130000011543 від 29.02.24

- №0003873-2409-1715-UA56040130000011543 від 29.02.24

- №0003874-2409-1715-UA56040130000011543 від 29.02.24

В обґрунтування позову вказує, що як сільськогосподарський товаровиробник для ведення особистого селянського господарства використовує належні на праві власності нежитлові приміщення, зокрема:

-цегляні автоваги за адресою АДРЕСА_1 ,

-цегляний зерносклад за адресою АДРЕСА_1 ,

-цегляний зерносушильний комплекс за адресою АДРЕСА_1 ,

-майстерня тракторної бригади за адресою АДРЕСА_1 ,

Вказані нежитлові будівлі є будівлями сільськогосподарського призначення (код 1271) державного класифікатора будівель та споруд ДК 018- 2000 та позивачем в оренду, лізинг та позичку не передавались і не передані. Тому будівлі не є об`єктом оподаткування. Вважає вказані податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 06.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав та зазначив, що застосування пункту ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України можливе у разі дотримання двох обов`язкових умов: використання споруди безпосередньо у сільськогосподарській діяльності та особа є сільськогосподарським товаровиробником (яким позивач не являється). Відтак, фактично нерухоме майно, яке перебуває у власності позивача, не підпадає під дію пункту ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, яким встановлено, що не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських виробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Тому, враховуючи вимоги пункту ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, позивач повинен сплачувати даний вид податку на загальних підставах. Вважає, що відповідачем у відповідності до норм ПК України нараховано даний податок, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними.

До суду надійшло клопотання представника відповідача про розгляд справи з викликом учасників справи.

Ухвалою від 12.06.2024 постановлено залишити без задоволення клопотання представника Головного управління ДПС у Рівненській області.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за позивачем обліковуються наступні об`єкти нерухомого майна:

-автовага тік бригади №1, загальною площею 84,2 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 ,

-зерносклад, загальною площею 791,8 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 ,

-КЗС-10 бригади №1, загальною площею 90,7 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 ,

-майстерня тракторної бригади з огорожею, загальною площею 378,3 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 ,

Головним управлінням ДПС у РІвненській області сформувало податкові повідомлення-рішення від 29.02.2024:

- №0003871-2409-1715-UA56040130000011543 від 29.02.24, яким визначено суму податкового зобов`язання 15915,18 грн по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування є нежитлова будівля площею 791,80 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 ,

- №0003872-2409-1715-UA56040130000011543 від 29.02.24, яким визначено суму податкового зобов`язання 1692,42 грн по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування є нежитлова будівля площею 84,20 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 ,

- №0003873-2409-1715-UA56040130000011543 від 29.02.24, яким визначено суму податкового зобов`язання 7603,83 грн по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування є нежитлова будівля площею 378,30 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 ,

- №0003874-2409-1715-UA56040130000011543 від 29.02.24 яким визначено суму податкового зобов`язання 1823,07 грн по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування є нежитлова будівля площею 90,7 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернулась до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спірним у цій справі є питання правомірності визначення податковим органом грошових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, власнику нежитлових приміщень, та можливість застосування положень пп. 266.2.2 ж п.266.2 ст.266 ПК України за обставин, що склалися.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 року (далі ПК України).

Згідно з пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України, платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, встановленим цим Кодексом та законами з питань митної справи, що повністю узгоджується з приписами ст. 67 Конституції України щодо обов`язку кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.157 п.14.1 ст.14 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до вимог пункту 4.4 статті 4 ПК України, установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами та радами об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

У відповідності з вимогами пункту 8.3 статті 8 ПК України, до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Приписами пункту 10.3 статті 10 ПК України визначено, що місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору та земельного податку за лісові землі.

Згідно з пунктом 12.3 статті 12 ПК України, сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Також повноваження органів місцевого самоврядування щодо встановлення місцевих податків виключно відповідними рішеннями місцевих рад закріплені і у статті 143 Конституції України та п.24 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, врегульовано приписами статті 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Згідно із підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктами 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Отже, за загальним правилом, об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно із статтею 10 ПК України податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є місцевим податком.

Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Підпунктом 266.6.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України передбачено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Водночас у підпункті 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України наведені об`єкти, які не є об`єктом оподаткування за вказаної нормою закону ( в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, відповідно до підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) цього Кодексу не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Умовою звільнення таких об`єктів від оподаткування законодавець визначив цільове призначення їх фактичного використання та встановив вичерпний перелік підстав, коли податкова пільга не надається, а саме: у випадках, коли нерухомість здається власниками в оренду, лізинг, позичку.

Також слід зазначити, що встановлена підпунктом «ж» пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України пільга стосується діяльності сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для її ведення, зокрема стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.

Аналізуючи наведені приписи норми підпункту «ж» пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України, суд приходить до висновку про те, що її застосування передбачає наявність двох умов, перша з яких - власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником, а друга - об`єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Залежно від періоду (до і після 01.01.2019) застосовувалася додаткова умова - безпосереднє використання власником (без здачі в оренду лізинг, позичку).

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України № 507 від 17.08.2000р., клас Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства (1271) включає: будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та ін. Цей клас не включає: споруди зоологічних та ботанічних садів.

Відтак перелік будівель сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства, визначений наведеною нормою, не є вичерпним та містить лише одне виключення.

Суд погоджується із позивачем, що належні йому на праві власності об`єкти нерухомості приміщення автовага, зерносклад, КЗС та майстерня, та по яким відповідачем визначені грошові зобов`язання, є будівлями, що можуть використовуватися у сільськогосподарській діяльності.

Однак, така обставина повинна бути доведена належними та допустимими доказами, які б підтверджували їх фактичне використання позивачем протягом 2023 року у сільськогосподарській діяльності.

Пільга, встановлена абз.«ж» пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України, стосується сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської діяльності, стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.

За визначенням підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа- підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Визначення «сільськогосподарський товаровиробник» також міститься у статті 1 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років» від 18 січня 2001 року №2238-ІІІ, сільськогосподарський товаровиробник - фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Крім того, законодавцем, з метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, вживається також поняття «виробники сільськогосподарської продукції».

Згідно з абзацом другим статті 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис» від 23 вересня 2008 року № 575^1 виробники сільськогосподарської продукції - юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 24 лютого 2020 року у справі №500/2407/18.

Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 - 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (пп. 14.1.234 п.14.1 ст.14 ПК України).

Враховуючи вище зазначене, сільськогосподарський товаровиробник це особа (юридична чи фізична), яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та здійснює операції з її постачання.

Суб`єкти господарської діяльності підлягають обов`язковій реєстрації із зазначенням основного виду економічної діяльності.

Згідно з Класифікацією видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженою наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 №45, економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів і послуг), який здійснюють з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічну діяльність характеризують витрати на виробництво, процес виробництва та випуск продукції.

Основний вид економічної діяльності - це вид діяльності суб`єкта, на який припадає найбільший внесок у валову додану вартість (або інший визначений критерій).

Таким чином, за умови, що результат господарської діяльності відповідає критеріям сільськогосподарського товаровиробника, визначеного чинним законодавством і відповідатиме основному виду економічної діяльності, то саме тоді Позивач матиме підстави для застосування норм п. «ж» пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України до приналежних йому об`єктів нерухомості, які класифікуються у класі 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства» Класифікатора.

Вирішуючи питання щодо наявності у позивача права на пільгу, передбачену підпунктом «ж» пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України, підлягає встановленню чи наділений позивач статусом сільськогосподарського товаровиробника у розумінні наведених вище норм права у 2023 році.

Згідно інформаційних баз ДПС України позивач не є суб`єктом підприємницької діяльності, зокрема, у 2023 році (податковий період, за який нараховане податкове зобов`язання), у позивача не був зареєстрований необхідний вид діяльності (КВЕД) сільськогосподарського товаровиробника.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХГУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Однак, як свідчать матеріали справи, позивач не надав суду жодних первинних документів, які б могли підтвердити його сільськогосподарську діяльність.

Таким чином, позивачем не підтверджено одну з умов для звільнення об`єктів нерухомості від оподаткування податком на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, а тому дані об`єкти нерухомого майна не відносяться до об`єктів, визначених пп. «ж» пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 Кодексу як об`єкти нерухомості, що не є об`єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

При цьому, судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено той факт, що позивач є єдиним засновником та власником СФГ «Джерело» згідно з його статутом.

Основним видом діяльності СФГ «Джерело» є: код КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Другорядними видами діяльності є :

код КВЕД 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів;

код КВЕД 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві;

код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин;

код КВЕД 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами.

Разом з тим, суд зважає на самостійно надані позивачем докази, з яких вбачається спільне використання належних позивачеві об`єктів нерухомості разом з СФГ «Джерело».

Зокрема, відповідно до акту обстеження нежитлових приміщень №07-11/34/23 складеного 10.04.2023 комісією у складі старости Пустоіваннівського страростинського округу, депутата Козиснької сільської ради та інспектора з питань землекористування та екології відділу земельних відносин, екології та благоустрою, екологічного розвитку, інвестиції, транспорту та регуляторної діяльності і сільської ради, позивач використовує спірні об`єкти у сільськогосподарській діяльності СФГ «Джерело», власником та засновником якого є.

При цьому, суд наголошує, що позивачем не надано доказів, що його майновий внесок в СФГ «Джерело» складається з будівель автоваги, зерноскладу, КЗС та майстерні.

Водночас, сам факт створення позивачем юридичної особи, яка використовує спірні об`єкти нерухомості у межах провадження сільськогосподарської діяльності, за діючого правового регулювання, не впливає на можливість застосування пільги, визначеної підпунктом ж пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України.

Разом із тим, при вирішенні питання щодо наявності у позивача пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, суд враховує, що позивачем не надано жодних доказів безпосереднього ним використання у сільськогосподарській діяльності вищезазначених об`єктів нерухомості.

Не надано також і доказів передачі таких об`єктів до складу майна СФГ «Ддерело» позивачем як засновником (власником) означеного фермерського господарства.

Виходячи із встановлених під час розгляду справи обставин та правового регулювання спірних правовідносин суд вважає не доведеним те, що позивач підпадає під статус сільськогосподарського товаровиробника, а належні йому на праві власності нежитлові приміщення не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

З огляду на викладене, спірні податкові повідомлення-рішення, якими позивачу визначено суми податкових зобов`язань за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період 2023 року, прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та ПК України, а тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.77, ч.2 ст.79 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших

За обставин цієї справи та на підставі положень законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов переконання, що відповідач при прийнятті податкових повідомлень-рішень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, а відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивачу відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішень відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 13 червня 2024 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, код ЄДРПОУ 44070166)

Суддя В.В. Щербаков

СудРівненський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення13.06.2024
Оприлюднено17.06.2024
Номер документу119718485
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на майно, з них податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Судовий реєстр по справі —460/4609/24

Ухвала від 07.11.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Постанова від 01.10.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Бруновська Надія Володимирівна

Ухвала від 28.08.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Бруновська Надія Володимирівна

Ухвала від 28.08.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Бруновська Надія Володимирівна

Ухвала від 02.08.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Бруновська Надія Володимирівна

Ухвала від 18.07.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Бруновська Надія Володимирівна

Рішення від 13.06.2024

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

В.В. Щербаков

Ухвала від 12.06.2024

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

В.В. Щербаков

Ухвала від 06.05.2024

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

В.В. Щербаков

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні