Рішення

від 13.06.2024 по справі 580/11946/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2024 року справа № 580/11946/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А. В, розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

13.12.2023 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) в особі представника адвоката Радченко О. П. з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі відповідач 1) та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (відповідач 2), в якій просить:

- визнати протиправним рішення відповідача 2 про відмову в призначенні пенсії № 232730021670 від 09.11.2023;

- зобов`язати відповідача 1 зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи з 15.07.1982 по 08.11.1982, з 05.08.1987 по 25.11.1987, з 25.11.1987 по 21.01.1988, з 08.02.1988 по 08.09.1989, з 11.09.1989 по 28.11.1991, з 29.11.1991 по 25.08.1992, з 28.08.1992 по 30.11.1992, з 07.12.1992 по 25.07.1993, з 01.10.1993 по 01.09.1994, з 01.09.1994 по 22.06.1995, з 01.10.1995 по 22.05.1997, з 01.07.1997 по 20.10.1998, з 20.10.1998 по 22.04.2000, занесені до трудової книжки НОМЕР_1 від 15.07.1982;

- зобов`язати відповідача 1 призначити, нарахувати та виплатити пенсію відповідача відповідно до ст. 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 02.11.2023.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначила, що позивач має право на призначення пенсії за віком у зв`язку з наявністю відповідного стажу та досягненням відповідного віку. Проте пенсійний орган протиправно відмовив у призначенні пенсії позивачу за відсутності необхідного страхового стажу, не зарахувавши до його страхового стажу спірні періоди роботи, які підтверджуються записами трудової книжки НОМЕР_1 від 15.07.1982. Вважаючи рішення відповідача 2 про відмову в призначенні пенсії від 09.11.2023 № 232730021670 протиправним, представник за захистом прав та інтересів позивача звернулася до суду з цим позовом.

29.12.2023 від Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 просить в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши, що відповідно до ст. 26 Закону № 1058-IV право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 60 років за наявності страхового стажу не менше 30 років. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності Законом № 1058-IV, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону № 1058-IV). Відповідно до поданих документів страховий стаж позивача становить 18 років 05 місяців 15 днів. Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області прийнято рішення від 09.11.2023 № 232730021670 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу.

04.01.2024 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що Головним управлінням винесено рішення від 09.11.2023 № 232730021670 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону 1058 у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого ст. 26 зазначеного Закону. Згідно трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 15.07.1982 неможливо встановити правильність періодів роботи, у зв`язку з тим, що записи в ній є нечитабельні, тому для зарахування вказаних в ній періодів необхідно долучити уточнюючі довідки про періоди роботи позивача. Відповідно до поданих документів страховий стаж позивача складає 18 років 05 місяців 15 днів та є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 закону № 1058. У зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 18.12.2023 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.

З`ясувавши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, дослідивши подані письмові докази, суд встановив таке.

Позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними паспорта НОМЕР_3 , виданого Придніпровським РВ УМВС України в Черкаській області 20.05.1999.

Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 від 15.06.1982 позивач працював у спірні періоди:

з 15.07.1982 по 08.11.1982 в прядильному цеху № 2 слюсарем 4 розряду по ремонту апаратурного обладнання кислотної станції на Черкаському заводі хімічного волокна імені XXII з`їзду КПРС;

з 05.08.1987 по 25.11.1987 газоелектрозварювальником 5 розряду в СМУ №9 Трест Нижневартовскнєфтестрой (район Крайньої Півночі);

з 25.11.1987 по 21.01.1988 електрозварювальником 5 розряду в УПТК Трест Нижневартовскнєфтестрой (район Крайньої Півночі);

з 08.02.1988 по 08.09.1989 електрозварником ручної зварки 4 розряду в об`єднанні Черкасоблагробуд Пересувна механізована колона №1;

з 11.09.1989 по 28.11.1991 електрозварювальником 5 розряду на спецдільниці в Київському будівельно-монтажному управлінні об`єднання Союзелектронстрой;

з 29.11.1991 по 25.08.1992 грузчиком на Черкаській базі Укроптбакалея;

з 28.08.1992 по 30.11.1992 менеджером в ПКФ Глобус;

з 07.12.1992 по 25.07.1993 зварювальником 5 розряду в ПКФ ВЕНКОС;

з 01.10.1993 по 01.09.1994 слюсарем в СТО Науково-виробничої фірми Промінформатика;

з 01.09.1994 по 22.06.1995 слюсарем автомобілів в ТОВ Промислово-фінансова компанія АнВІС;

з 01.10.1995 по 22.05.1997 замісником директора по господарській частині в ПМП Альм;

з 01.07.1997 по 20.10.1998 оператором зварювання гарячим повітрям в ТОВ Аверс ЛТД;

з 22.10.1998 по 22.04.2000 електрозварювальником 5 розряду в ЧПКФ Юрмис.

Відповідно до довідки ПАТ «Черкаський шовковий комбінат» від 15.08.2023 № 372 ОСОБА_1 працював в Черкаському шовковому комбінаті з 28.01.1985 по 27.07.1987.

Позивач 02.11.2023 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.

За принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області розглянуло заяву позивача та 09.11.2023 прийняло рішення № 232730021670 про відмову у призначенні пенсії, яким відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України № 1058-IV, у зв`язку із відсутністю страхового стажу.

Рішенням від 09.11.2023 № 232730021670 відповідач 2 встановив, що страховий стаж позивача становить 18 років 05 місяців 15 днів.

Згідно з довідкою форми РС-право позивачу зараховано до страхового стажу такі періоди: з 01.09.1979 по 20.07.1982, з 13.11.1982 по 13.11.1984, з 28.01.1985 по 27.07.1987, з 01.01.1998 по 31.10.1998, з 01.05.2005 по 30.09.2012, 01.01.2013 по 30.09.2014, з 01.09.2019 по 30.09.2019, з 01.08.2020 по 31.08.2020, 30.01.2022 по 31.01.2022, 03.02.2022 по 08.04.2022, 12.04.2022 по 14.06.2022, 30.06.2022 по 27.11.2022, 17.05.2023 по 31.08.2023, з 01.09.2023 по 22.09.2023.

Таке рішення відповідача 2 позивач вважає протиправними, а тому за захистом своїх прав, свобод та інтересів звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел врегульовано Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

За приписами ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частина 1 статті 24 Закону № 1058-IV визначає, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).

Ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

Отже, страховий стаж, набутий до впровадження системи персоніфікованого обліку, обчислюється на підставі документів згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-IV.

Відповідно до статті 62 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон № 1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як встановив суд, спірним рішенням Головними управліннями Пенсійного фонду України у Львівській області від 09.11.2023 № 232730021670 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком з підстав відсутності необхідного страхового стажу.

При цьому, до такого не зараховано періоди роботи ОСОБА_1 з 15.07.1982 по 08.11.1982, з 05.08.1987 по 25.11.1987, з 25.11.1987 по 21.01.1988, з 08.02.1988 по 08.09.1989, з 11.09.1989 по 28.11.1991, з 29.11.1991 по 25.08.1992, з 28.08.1992 по 30.11.1992, з 07.12.1992 по 25.07.1993, з 01.10.1993 по 01.09.1994, з 01.09.1994 по 22.06.1995, з 01.10.1995 по 22.05.1997, з 01.07.1997 по 20.10.1998, з 22.10.1998 по 22.04.2000, оскільки записи трудової книжки позивача НОМЕР_4 від 15.07.1982 №8086045 є нечитабельними.

Щодо не зарахування до страхового стажу періодів робити позивача згідно з записами трудової книжки НОМЕР_4 від 15.07.1982 №8086045 з 15.07.1982 по 08.11.1982, з 05.08.1987 по 25.11.1987, з 25.11.1987 по 21.01.1988, з 08.02.1988 по 08.09.1989, з 11.09.1989 по 28.11.1991, з 29.11.1991 по 25.08.1992, з 28.08.1992 по 30.11.1992, з 07.12.1992 по 25.07.1993, з 01.10.1993 по 01.09.1994, з 01.09.1994 по 22.06.1995, з 01.10.1995 по 22.05.1997 суд зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Ведення трудових книжок повинно відповідати вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі Інструкція № 58).

Пунктом 1.1 зазначеної Інструкції встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 р. № 301 "Про трудові книжки працівників", цією Інструкцією та іншими актами законодавства (п. 1.5 Інструкції № 58).

Згідно з пунктом 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідно до пункту 2.13. Інструкції № 58 зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.

Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.

П. 2.6 Інструкції № 58 визначає, що у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо,виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

П. 2.8. Інструкції № 58 визначено, що якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.

У відповідності до пункту 4.1 Інструкції № 58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Відповідно до пп. 2 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Суд вважає, що відповідач 2 припустився формалізму, зазначивши, що записи трудової книжки позивача є нечитабельними, оскільки із копії трудової книжки позивача, яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що зазначена в ній інформація стосується саме ОСОБА_1 (позивача), 1963 року народження.

Як встановив суд відповідно до записів зазначеної трудової книжки ОСОБА_1 у спірні періоди працював з 15.07.1982 по 08.11.1982 в прядильному цеху № 2 слюсарем 4 розряду по ремонту апаратурного обладнання кислотної станції на Черкаському заводі хімічного волокна імені XXII з`їзду КПРС; з 05.08.1987 по 25.11.1987 газоелектрозварювальником 5 розряду в СМУ №9 Трест Нижневартовскнєфтестрой (район Крайньої Півночі); з 25.11.1987 по 21.01.1988 електрозварювальником 5 розряду в УПТК Трест Нижневартовскнєфтестрой (район Крайньої Півночі); з 08.02.1988 по 08.09.1989 електрозварником ручної зварки 4 розряду в об`єднанні Черкасоблагробуд Пересувна механізована колона №1; з 11.09.1989 по 28.11.1991 електрозварювальником 5 розряду на спецдільниці в Київському будівельно-монтажному управлінні об`єднання Союзелектронстрой; з 29.11.1991 по 25.08.1992 грузчиком на Черкаській базі Укроптбакалея; з 28.08.1992 по 30.11.1992 менеджером в ПКФ Глобус; з 07.12.1992 по 25.07.1993 зварювальником 5 розряду в ПКФ ВЕНКОС; з 01.10.1993 по 01.09.1994 слюсарем в СТО Науково-виробничої фірми Промінформатика; з 01.09.1994 по 22.06.1995 слюсарем автомобілів в ТОВ Промислово-фінансова компанія АнВІС; з 01.10.1995 по 22.05.1997 замісником директора по господарській частині в ПМП Альм.

Суд зауважує, що записи в трудовій книжці позивача НОМЕР_1 від 15.06.1982 про зазначені вище періоди його роботи є читабельними, записи про прийняття на роботу та звільнення виконані арабськими цифрами, акуратно, завірені відповідними печатками. Виправлення за вказані періоди у трудовій книжці виконані правильно. Таким чином, записи в трудовій книжці позивача відповідають вимогам Інструкції № 58.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач 2 протиправно не зарахував до страхового стажу позивача періоди його роботи з 15.07.1982 по 08.11.1982, з 05.08.1987 по 25.11.1987, з 25.11.1987 по 21.01.1988, з 08.02.1988 по 08.09.1989, з 11.09.1989 по 28.11.1991, з 29.11.1991 по 25.08.1992, з 28.08.1992 по 30.11.1992, з 07.12.1992 по 25.07.1993, з 01.10.1993 по 01.09.1994, з 01.09.1994 по 22.06.1995, з 01.10.1995 по 22.05.1997.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 09.11.2023 № 232730021670 про відмову в призначенні пенсії позивачу є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо зарахування до страхового стажу позивача періоду його роботи з 01.07.1997 по 20.10.1998, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині з огляду на таке.

Так, у трудовій книжці НОМЕР_1 від 15.06.1982 міститься запис № 31, відповідно до якого позивач прийнятий на роботу в ТОВ Аверс ЛТД оператором зварювання гарячим повітрям 01.10.1998 (закреслено) 01.10.1997 (закреслено), 01.07.1997 (наказ № 20 від 01.10.1997 (закреслено) 01.07.1997).

Згідно із записом № 32 в розділі «Відомості про роботу» позивач 20.10.1998 звільнений за власним бажанням ст. 38 КЗпП України.

Відповідно до запису № 33 20.10.1998 в записі № 31 виправленому на 01.07.1997 (2 рази) вірити та міститься печатка ТОВ «Аверс ЛТД» (а. с. 19). При цьому, запис № 31 містить три виправлення (закреслення) в датах, зазначених у ній.

Також, відповідно до довідки форми ОК-5 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування вбачається, що страхувальник ТОВ «Аверс ЛТД» (код 22946858) сплачував страхові внески за позивача у період з 01.01.1998 по 31.10.1998.

З урахуванням відомостей довідки форми ОК-5 відповідач зарахував до страхового стажу позивача період його роботи з 01.01.1998 по 31.10.1998.

Тому, враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для зарахування до страхового стажу періоду роботи позивача з 01.07.1997 по 20.10.1998, оскільки записи в трудовій книжці про цей період мають численні виправлення, а уточнюючої довідки про роботу за цей період позивач як до заяви про призначення пенсії, так і до суду не надав.

Щодо зарахування до страхового стажу роботи позивача періоду роботи з 22.10.1998 по 22.04.2000 суд зазначає наступне.

Згідно із записом № 34 розділу «Відомості про роботу» позивач 22.10.1998 прийнятий на роботу електрозварювальником 5 розряду в ЧПКФ Юрмис.

Відповідно до запису № 35 позивач 22.04.2000 звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України.

Водночас, відповідно до запису № 32 в розділі «Відомості про нагороди» позивач 15.08.1999 прийнятий на роботу автослесарем до ПП «Костенко А. Я. на СТО Лада сервіс.

Згідно з записом № 33 в розділі «Відомості про нагороди» позивач звільнений з роботи згідно ст. 36 КЗпП України.

Тобто, позивач у період з 22.10.1998 по 22.04.2000 працював у ЧПКФ Юрмис, а в період з 15.08.1999 по 17.12.2002 в ПП «Костенко А. Я.

Відповідно до зазначеної вище довідки форми ОК-5 відсутні відомості про сплату страхових внесків за позивача за ці періоди.

При цьому, суд звертає увагу, що робота за сумісництвом зараховується до стажу в одинарному розмірі. Разом з тим, з матеріалів справи не виявляється можливим встановити яка саме робота за вказані періоди є основним місцем роботи позивача, а яка за сумісництвом.

Тому, враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для зарахування до страхового стажу роботи позивача періоду його роботи з 22.10.1998 по 22.04.2000. Для встановлення належного періоду роботи позивача, який підлягає зарахуванню до його страхового стажу, позивачу необхідно надати пенсійному органу уточнюючу довідку.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Зважаючи на обставини справи, суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача буде визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 09.11.2023 № 232730021670 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком та зобов`язання відповідача 2 зарахувати до страхового стажу позивача період його роботи з 15.07.1982 по 08.11.1982, з 05.08.1987 по 25.11.1987, з 25.11.1987 по 21.01.1988, з 08.02.1988 по 08.09.1989, з 11.09.1989 по 28.11.1991, з 29.11.1991 по 25.08.1992, з 28.08.1992 по 30.11.1992, з 07.12.1992 по 25.07.1993, з 01.10.1993 по 01.09.1994, з 01.09.1994 по 22.06.1995, з 01.10.1995 по 22.05.1997 та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 02.11.2023.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до страхового стажу позивача спірні періоди та зобов`язати призначити, нарахувати та виплатити пенсію, то вона задоволенню не підлягає. Оскільки заява позивача від 02.11.2023 була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області та прийнято протиправне рішення про відмову у призначенні пенсії, тому повторний розгляд також повинно здійснити вказане управління.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивачки є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з частковим задоволення позову судові витрати підлягають розподілу пропорційно до задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, то частина судових витрат пропорційно частині задоволених позовних вимог, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 09.11.2023 № 232730021670 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10; код ЄДРПОУ 13814885) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) періоди його роботи 15.07.1982 по 08.11.1982, з 05.08.1987 по 25.11.1987, з 25.11.1987 по 21.01.1988, з 08.02.1988 по 08.09.1989, з 11.09.1989 по 28.11.1991, з 29.11.1991 по 25.08.1992, з 28.08.1992 по 30.11.1992, з 07.12.1992 по 25.07.1993, з 01.10.1993 по 01.09.1994, з 01.09.1994 по 22.06.1995, з 01.10.1995 по 22.05.1997 згідно з записами трудової книжки НОМЕР_1 від 15.06.1982 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.11.2023 про призначення пенсії за віком.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10; код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Суддя Алла РУДЕНКО