Постанова

від 04.06.2024 по справі 758/563/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 червня 2024 року місто Київ.

Справа № 758/563/24

Апеляційне провадження № 22-ц/824/8680/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

судді-доповідача Желепи О.В.,

суддів: Мазурик О.Ф., Немировська О.В.

за участю секретаря судового засідання Рябошапка М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства «Будінвестсервіс» на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 22 січня 2024 року (у складі судді Ковбасюк О.О., інформація щодо повного тексту відсутня)

у справі за позовом Дочірнього підприємства «Будінвестсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ

15 січня 2024 року до суду надійшла позовна заява ДП «БУДІНВЕСТСЕРВІС», у якій позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 19 164,25 грн., інфляційну складову - 1 148,14 грн. та 3% річних - 3 028,00 грн.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 22 січня 2024 року відмовлено у відкритті провадження.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, арбітражний керуючий Седлецький О.В., діючи в інтересах ДП «Будінвестсервіс» 22 лютого 2024 року засобами поштового зв`язку подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, якою просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Аргументуючи апеляційну скаргу, зазначає, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права.

Вказує, що у січні 2024 р. ДП «Будінвестсервіс» звернулось з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Зазначає, що Кодексом України з процедур банкрутства визначено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати: поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов`язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Справи у відповідних спорах відносяться до виключної підсудності того господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (частина дев`ята статті 16 ГПК України). Такі майнові спори розглядаються та вирішуються господарським судом за правилами позовного провадження, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом, у межах провадження у справі про банкрутство без порушення нових справ,

Норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів, де боржник виступає відповідачем розглядаються у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Вказує, що така ж правова позиція зазначена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 918/420/16, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі №908/4057/14, від 11 липня 2018 року у справі № 922/3040/17, від 29 листопада 2019 у справах №908/130/15-г, № 923/1194/17, від 05 лютого 2020 у справі № 921/557/15-г.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою.

В судове засідання учасники справи не з`явились, були належно повідомлені про дату та місце судового засідання.

Беручи до уваги викладене та зважаючи на положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в судовому засіданні за відсутності учасників справи та їхніх представників.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Судом першої інстанції встановлено, що 26 вересня 2006 року постановою Господарського суду міста Києва у справі №24/465-б ДП «БУДІНВЕСТСЕРВІС» визнано банкрутом, введено ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором підприємства арбітражного керуючого Пархацького М.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва у справі №24/465-б від 05 липня 2012 року достроково припинено повноваження ліквідатора ДП «БУДІНВЕСТСЕРВІС» арбітражного керуючого Пархацького М.Г. та призначено ліквідатором ДП «БУДІНВЕСТСЕРВІС» арбітражного керуючого Седлецького О.В.

У пунктах 1, 3 частини першої статті 15 ЦПК України (в редакції, чинній на час постановлення судом першої інстанції ухвали від 15 жовтня 2015 року про відкриття провадження у цій справі) передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

У статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге - суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

У порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Аналогічні приписи містилися у частині четвертій статті 10 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон № 2343-ХІ), який був чинним на час порушення провадження у справі про банкрутство позивача.

21 жовтня 2019 року набрав чинності КУзПБ, пунктами 2, 4 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» якого визначено, що з дня введення його в дію Закон № 2343-ХІІ втрачає чинність і подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до частин першої та другої статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною третьою статті 7 КУзПБ матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Отже, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Подібний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц, від 18 лютого 2020 року у справі № 918/335/17, у постановах Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 921/557/15-г/10, від 06 лютого 2020 року у справі № 910/1116/18, від 12 січня 2021 року у справі № 334/5073/19.

Визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може, за умови своєчасного звернення, реалізувати свої права і отримати задоволення своїх вимог та дотримання прав боржника щодо визначення обсягу кредиторської заборгованості та черговості її погашення.

ЦПК України передбачає ситуації, коли таке провадження не могло бути закінчене у цивільному порядку.

Судом встановлено, що на даний час відносно ДП «БУДІНВЕСТСЕРВІС», яке є позивачем за позовом, триває ліквідаційна процедура та справа щодо банкрутства розглядається Господарським судом міста Києва.

У постановах від 15 травня 2019 у справі № 289/2217/17, від 12 червня 2019 року у справі № 289/233/18, від 19 червня 2019 року у справах № 289/718/18 та № 289/2210/17 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог. Таким чином, зокрема, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію КУзПБ має відбуватися господарським судом у межах справи про банкрутство, яку такий суд розглядає. До того ж, вирішуючи питання про необхідність розгляду спору, стороною якого є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, суди мають виходити не тільки з того, чи підлягають такі вимоги вартісній оцінці з урахуванням положень статті 163 ГПК України, а також надати оцінку змісту заявлених вимог та порушеного права або інтересу, на захист якого такий позов подано.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 916/585/18 (916/1051/20) (провадження № 12-14гс21) вказано, що якщо наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 КУзПБ, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 905/2030/19 (905/1159/20) (провадження № 12-92гс20) зазначено, що, визначаючи юрисдикційність спорів з майновими вимогами боржника та до боржника, щодо якого здійснюється процедура банкрутства, Велика Палата Верховного Суду уже неодноразово зазначала про необхідність розгляду спорів між боржником та іншими суб`єктами (як органами, наділеними владними повноваженнями, так і суб`єктами приватно-правових відносин) щодо майна боржника в межах процедури банкрутства.

Предметом позову у цій справі є вимоги ДП «БУДІНВЕСТСЕРВІС» про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Отже, характер правовідносин між учасниками цієї справи свідчить про те, що у ДП «БУДІНВЕСТСЕРВІС» існує спір з відповідачем з приводу наявності заборгованості за житлово-комунальні послуги, за результатами розгляду якого може відбутися збільшення ліквідаційної маси боржника, а тому висновок суду першої інстанції повністю відповідає вищенаведеним висновкам Великої палати Верховного Суду, які є обов`язковими до застосування.

Згідно з частинами першою-третьою статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Тобто законодавець указав, що у Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» містяться процесуальні норми, які передбачають особливості розгляду справ указаної категорії.

Наведене дає підстави дійти висновку, що КУзПБ також передбачає особливості розгляду справ про банкрутство, що і підтверджено у статті 7 цього Кодексу.

Системний аналіз положень законодавства про банкрутство дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми КУзПБ мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Норми КУзПБ передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, з огляду на положення законодавства України, законодавець підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Отже, виходячи зі змісту та підстав позову, характеру спірних правовідносин, ураховуючи наведені положення чинного законодавства, спір між сторонами у цій справі виник з приводу заборгованості ОСОБА_1 перед ДП «БУДІНВЕСТСЕРВІС», тобто позов подано на захист майнових прав банкрута, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, згідно з наведеними вище приписами ГПК України.

Захист прав таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, після відкриття провадження в інших справах не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство позивача або відповідача.

Урегулювання процедури розгляду спорів до позивача або відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції та підсудності справ одному господарському суду, який акумулює усі майнові спори, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство.

Отже, спір, який виник між сторонами у цій справі, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до господарської юрисдикції.

Аналогічних по суті висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах від 26 лютого 2020 року у справі № 199/6577/16-ц (провадження № 61-13297св18), від 18 березня 2020 року у справі № 200/10257/14-ц (провадження № 61-9721св18), від 20 травня 2020 року у справі № 161/18582/17 (провадження № 61-26625св18), від 10 червня 2020 року у справі № 640/20224/15-ц (провадження № 61-6920св18), від 08 червня 2022 року у справі № 711/8269/17 (провадження № 61-18187св20), від 22 червня 2022 року у справі № 523/12426/16 (провадження № 61-10737св21), від 26 жовтня 2022 року у справі № 753/4673/21 (провадження № 61-6170св22), від 09 серпня 2023 року у справі № 757/32326/19-ц (провадження № 61-2897св21).

Таким чином, на думку колегії суддів, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що позови боржника, який перебуває в процедурі банкрутства, повинні розглядатись в межах справи про банкрутство тим самим складом, що і справа про банкрутство боржника, а з огляду на наявність порушеної щодо ДП «БУДІНВЕСТСЕРВІС» справи про банкрутство № 24/465-б, спір у цій справі повинен розглядатися господарським судом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу суду постановлено з додержанням вимог закону і підстави для її скасування відсутні, у зв`язку з чим, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 22 січня 2024 року залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381- 384, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Будінвестсервіс» - залишити без задоволення.

Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 22 січня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О.В. Желепа

Судді О.Ф. Мазурик

О.В. Немировська