ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2024 року
м. Київ
справа № 120/2243/20-а
провадження № К/9901/13121/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу
за позовом Комунального закладу "Дошкільний навчальний заклад №23 Вінницької міської ради", до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Товариство з обмеженою відповідальністю "Літинський м`ясокомбінат", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ТОВ "Вінпродтрейд", про визнання протиправним та скасування висновку, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року (у складі головуючого судді - Воробйової І.А.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року (у складі колегії: головуючого судді - Залімського І.Г., суддів: Сушка О.О., Мацького Є.М.) у справі №120/2243/20,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад №23 Вінницької міської ради» (далі -позивач) звернувся до суду із позовною заявою до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі №UA-2020-01-21-002572-а.
2. В обґрунтування позову зазначалося, що висновки контролюючого органу щодо наявності порушення в частині розгляду та прийняття тендерної пропозиції ТОВ "Літинський м`ясокомбінат» є необґрунтованими, оскільки замість договорів на дезінфекцію надано довідку про дотримання вимог чинного санітарно-епідеміологічного законодавства при експлуатації складських приміщень та акт управління, що дезінфекція проводиться самостійно, відтак відсутні були підстави для укладення договору з відповідною установою; решта договорів на проведення дезінсекції та дератизації була надана. Щодо не надання копій всіх сторінок паспорту, то позивач вказував, що не надано лише не заповнені сторінки. На переконання позивача, Товариством виконано всі вимоги тендерної пропозиції, відповідно були відсутні підстави для прийняття тендерної документації у ТОВ "Літинський м`ясокомбінат». Також позивач вказував, що у висновку має бути зазначено структурну одиницю нормативно-правового акту, на підставі якого замовнику слід усунути порушення, а також відповідач у висновку не визначив спосіб усунення порушення передбачений Закону України «Про публічні закупівлі».
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12.10.2020, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2021, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про результати моніторингу закупівлі №UA-2020-01-21-002572-а щодо визначення невідповідності тендерної пропозиції учасника ТОВ "Літинський м`ясокомбінат" вимогам тендерної документації в частині ненадання копії договору на дератизацію та дезінсекцію складських приміщень з установами які мають право на проведення таких робіт. В решті позовних вимог відмовлено.
4. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що висновок №UA-2020-01-21-002572-а є необґрунтованим виключно в частині визначення невідповідності тендерної пропозиції учасника ТОВ "Літинський м`ясокомбінат" вимогам тендерної документації щодо ненадання копії договору на дератизацію та дезінсекцію складських приміщень з установами які мають право на проведення таких робіт. Суд першої інстанції не погодився із доводами відповідача стосовно відсутності договорів на дезінсекцію, дератизацію складських приміщень, оскільки такі спростовані наданими до тендерної документаці договорами. Водночас, у частині ненадання ТОВ «Літинський м`ясокомбінат» копії договору на дезінфекцію складських приміщень та копій усіх сторінок паспорту керівника учасника спірний висновок відповідача суди попередніх інстанцій вважали обґрунтованим.
5. Стосовно аргументів позивача щодо визначення способу усунення порушень не передбачених Наказом №86, суд першої інстанції зазначав, що в даному наказі не визначено перелік способів усунення порушень, а лише вказано на необхідність посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення; при цьому, у спірному висновку в пункті 3 вказано, що "керуючись ст. 2, 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" слід усунути порушення шляхом вжиття заходів в межах законодавства щодо розірвання договорів". Отже, на переконання суду першої інстанції, висновок відповідача містить посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої контролюючий орган зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку виявленні порушення, а також форму зобов`язання щодо їх усунення.
6. Судом першої інстанції також було встановлено, що позивачем вчинялись дії щодо виконання вимог висновку в частині розірвання договору з ТОВ "Літинський м"ясокмбінат" шляхом направлення відповідної письмової пропозиції останньому, проте згоду на це не було отримано.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень) на неї
7. Не погодившись із прийнятими у цій справі судовими рішеннями, Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12.10.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2021 у справі №120/2243/20 в частині задоволених позовних вимог, та в цій частині ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог; в іншій частині - залишити в силі.
8. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач, посилаючись на пункт 1 частини четвертої статі 328 КАС України, зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №820/3534/16 та постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №1440/1820/18, від 10.12.2019 у справі №808/6509/13-а, від 23.12.2019 у справі №815/4341/14, від 07.02.2020 у справі №803/634/17, від 14.02.2020 у справі №825/3661/15-а, від 28.02.2020 у справі №808/4044/17, від 28.02.2020 у справі №2040/6542/18, від 18.03.2020 у справі №826/14169/17, від 18.03.2020 у справі №П/811/140/17, від 31.03.2020 у справі №817/650/18, від 02.04.2020 у справі №820/3534/16, тощо.
9. Покликаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідач зазначав про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, якими визначено невідповідність тендерної пропозиції умовам тендерної документації. Однак, колегія суддів в ухвалі про відкриття даного касаційного провадження відхилила указані посилання, оскільки в касаційній скарзі відповідачем не було зазначено, який саме висновок та на підставі аналізу яких актів законодавства необхідно сформулювати відповідний висновок, а Верховним Судом самостійно не встановлено, що у судовій практиці, яка склалася у подібних правовідносинах, існують підстави, які б вказували на наявність проблеми, що може бути вирішена, шляхом формулювання нової правової позиції.
10. Також відповідач зазначає, що, судами попередніх інстанцій не надано оцінки тому, що позивачем в тендерній документації встановлено вимогу щодо надання договору, зокрема, на дератизацію та дезінфекцію конкретно складських приміщень; однак зі змісту вищезазначених договорів не вбачається, що саме в складських приміщеннях проводиться дератизаційні та дезінсекційні заходи; судами попередніх інстанцій не прийнято до уваги та не досліджено обставину щодо відсутності у складі тендерної пропозиції ТОВ «Літинський м`ясокомбінат» наказу №10-Адм від 15.07.2019, відповідно до якого здійснювалася дератизація та дезінсекція.
11. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу відповідача - без задоволення.
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
12. Касаційна скарга Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області до Верховного Суду надійшла 14.04.2021.
13. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2021 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
14. Ухвалою Верховного Суду від 26.04.2021 відкрито касаційне провадження за скаргою Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12.10.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2021 у справі №120/2243/20 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
15. Ухвалою Верховного Суду від 12.06.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
16. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до наказу від 08.05.2020 №23 Управлінням Північного офісу Держаудиту у Вінницькій області прийнято рішення щодо проведення моніторингу процедури закупівлі відкритих торгів по предмету «тушки курчата-бройлери», очікуваною вартістю 357 000 грн.
17. 08 травня 2020 року розпочато моніторинг закупівель Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад №23 Вінницької міської ради», за наслідком проведення якого складено висновок №UA-2020-01-21-002572-а в якому зафіксована невідповідність тендерної пропозиції учасника ТОВ «Літинський м`ясокомбінат», якого визначено переможцем торгів (лот 1), (лот 2) та (лот 3), вимога тендерної документації в частині ненадання:
- копій усіх сторінок паспорту керівника учасника (пункт 1 розділу «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції»);
- копії договору на дезінфекцію, дератизацію, дезінсекцію складських приміщень з установами, які мають право на проведення таких робіт (пункт 4 Додатку 3 «Перелік документів, які вимагаються для підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним та іншим вимогам» тендерної документації).
18. Також у висновку №UA-2020-01-21-002572-а вказано, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція учасника не відповідає вимогам умовам тендерної документації. Однак, на порушення пункту 4 частини першої статті 30 Закону замовник не відхилив тендерні пропозиції ТОВ «Літинський м`ясокомбінат» (лот 1, лот 2, лот 3) як такі, що не відповідають умовам тендерної документації та уклав з ним договори поставки від 25.02.2020 №24 (лот 1), №26 (лот 2) та №25 (лот 3).
19. За результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій установлено порушення пункту 4 частини першої статті 30 Закону. З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2, 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області зобов`язала позивача здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення у встановленому законодавством порядку, зокрема в межах законодавства вжити заходів щодо розірвання договорів та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку, оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
21. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
22. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття даного касаційного провадження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
23. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, регламентуються Законом України «Про публічні закупівлі» (далі- Закон №922-VIII; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
24. Умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг регулюються виключно цим Законом та/або Законом України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», крім випадків, передбачених цим Законом, і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно норми щодо внесення змін до цього Закону та/або до Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» (частина друга статті 2 Закону №922-VIII).
25. Згідно пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення №43) Державна аудиторська служба України (Держаудислужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
26. Відповідно до статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939-XII), головним завданням органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
27. Також відповідно до частини першої статті 10 Закону №2939-XII, органу державного фінансового контролю надається право, серед іншого, перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо).
28. Статтею 7-1 Закону №922-VIII визначено порядок здійснення моніторингу публічних закупівель, відповідно до частини першої якої моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання. Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
29. Відповідно до частини шостої, сьомої статті 7-1 Закону №922-VIII за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі. Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
30. Згідно із частиною десятою статті 7-1 Закону №922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.
31. Відповідно до частини двадцятої статті 7-1 Закону №922-VIII форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
33. В свою чергу, в розумінні пункту 29 частини першої статті 1 Закону №922-VIII тендерною документацією вважається документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.
34. Відповідно до частини першої, другої статті 22 Закону №922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу.
Тендерна документація повинна містити: 1) інструкцію з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним; 3) інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов`язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля; 4) кількість товару та місце його поставки; 5) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 6) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 7) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов; 8) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота); 9) перелік критеріїв та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв. Опис методики оцінки за критерієм "ціна" повинен містити інформацію про врахування податку на додану вартість (ПДВ); 10) строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій; 11) інформацію про валюту, у якій повинна бути розрахована і зазначена ціна тендерної пропозиції; 12) інформацію про мову (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції; 13) зазначення кінцевого строку подання тендерних пропозицій; 14) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 15) розмір, вид, строк та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати); 16) прізвище, ім`я та по батькові, посаду та адресу однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками; 17) у разі закупівлі робіт - вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю.
35. Згідно з частинами третьою, четвертою статті 22 Закону №922-VIII тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. Тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
36. Відповідно до частини першої, другої статті 16 Закону №922-VIII замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.
37. Абзацом 1 частини третьої статті 16 Закону №922-VIII передбачено, що визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в тендерній документації та вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
38. Стаття 30 Закону №922-VIII врегульовує питання відхилення тендерних пропозицій, відповідно до частини першої якої замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо:
1) учасник: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;
2) переможець: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону;
3) наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону;
4) тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
39. Отже, замовник повинен відхилити тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації чи учасник не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 Закону №922-VIII.
40. За результатом розгляду цієї справи суди попередніх інстанцій встановили, що:
- в порушення тендерної документації ТОВ «Літинський м`ясокомбінат», не надало всіх сторінок паспорту керівника.
- висновок відповідача щодо не надання копій договору на дезінфекцію, дератизацію, дезінсекцію складських приміщень з установами, які мають право на проведення таких, є обґрунтованим виключно частині не надання копії договорів на дезінфекцію складських приміщень з установою, яка має право на проведення таких робіт.
41. Із встановлених у справі обставин суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вважав, що позовні вимоги підлягають задоволенню виключно в частині визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі №UA-2020-01-21-002572-а щодо ненадання копій договорів на дератизацію та дезінсекцію складських приміщень з установами які мають право на проведення таких робіт.
42. Звертаючись із касаційною скарго у цій справі скаржник посилається на постанови Верховного Суду в контексті висновків щодо того, що, зокрема, вимога контролюючого органу є індивідуально-правовим актом і в силу закону обов`язковою до виконання підконтрольною установою, якому вона адресована; така обставина як відсутність у вимозі конкретного способу її виконання не свідчить про її протиправність та не може бути підставою для скасування, тощо.
43. Так, однією із підстав звернення до суду із цим позовом стало те, що спірний висновок відповідача, на переконання позивача, не містить чітких вимог або рекомендацій щодо способу усунення виявлених під час моніторингу порушень.
44. Надаючи оцінку указаним доводам, суд першої інстанції зазначав, що висновок відповідача містить посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої контролюючий орган зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку виявленні порушення, а також форму зобов`язання щодо їх усунення.
45. Також, зі змісту оскаржуваних судових рішень слідує, що у них відсутні висновки щодо неконкретизованості чи необґрунтованості висновку відповідача в частині обов`язкової до виконання вимоги, та суди попередніх інстанцій не ставили під сумнів правову природу спірного висновку.
46. А тому, помилковими є посилання на висновки, висловлені Верховним Судом у наведених скаржником постановах.
47. Отже, доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття даного касаційного провадження (пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України), є необґрунтованими і не знаходять свого підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції.
48. Інші доводи касаційної скарги Верховний Суд відхиляє, оскільки такі не були підставою для відкриття даного касаційного провадження та стосуються переоцінки встановлених у справі обставин.
49. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
50. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
51. Враховуючи наведене, перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття даного касаційного провадження, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень.
52. А тому, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
53. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 2, 341, 345, 349, 350, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області залишити без задоволення.
2. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року у справі №120/2243/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не оскаржується
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко
Судді Верховного Суду
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 13.06.2024 |
Оприлюднено | 14.06.2024 |
Номер документу | 119722911 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо здійснення публічних закупівель, з них |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Жук А.В.
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Воробйова Інна Анатоліївна
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Воробйова Інна Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні