Ухвала

від 12.06.2024 по справі 369/8876/24

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/8876/24

Провадження №2/369/5783/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2024 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Н.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонатан Інвестмент» треті особи Борщагівська сільська рада Бучанського району Київської області, Державна інспекція архітектури та містобудування України про знесення незаконного збутового об`єкта будівництва, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з вищевказаним позовом.

Разом з позовною заявою на адресу суду надійшла заява про забезпечення позову. Просив суд заборонити ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонатан Інвестмент» та будь-яким іншим фізичним та юридичним особам здійснювати будь-які будівельні роботи та ремонтні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486200:03:007:0304, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Накласти арешт та заборонити ТОВ «Джонатан Інвестмент» відчужувати наступні об`єкти нерухомості, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_24 , АДРЕСА_25 , АДРЕСА_26 , АДРЕСА_27 . Свою заяву мотивував тим, що навпроти будинку, що належить ОСОБА_1 через дорогу, розташована земельна ділянка з кадастровим номером 3222486200:03:007:0304, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , дана земельна ділянка належить ОСОБА_5 , який начебто збудував у 2019 році садовий будинок класом СС1, однак це не відповідає дійсності та наразі на вищевказаній земельній ділянці здійснюється будівництво 4 поверхового багатоквартирного будинку, будівництво здійснює ТОВ «Джонатан Інвестмент». Також вказав, що жодні комунікації, а це водопостачання та водовідведення, електрична енергія, в даній місцевості не здатні забезпечити потреби багатоквартирного будинку, а отже зведення такого будинку призведе до порушення/перебоїв з надання комунальних послуг сусіднім приватним будинком, що перебувають у власності підписантів цього звернення.

Будівництво чотирьохповерхового будинку на земельній ділянці за кадастровим номером 3222486200:03:007:0304 є незаконним та порушує права та інтереси держави та мешканців будинків, що знаходяться по АДРЕСА_1 .

Продовження будівництва та відчуження квартир у незаконно збудованому будинку, утруднить, або навіть унеможливить реалізацію судового рішення у разі задоволення позову про знесення за власний рахунок незаконно збудованого об`єкту будівництва.

Враховуючи викладені обставини в заяві про забезпечення позову просив суд задовольнити заяву.

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, а тому вирішення питання забезпечення позову здійснюється без присутності осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК Українидатою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву позивача про забезпечення позову слід задовольнити частково, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

З огляду на ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст.150ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь нього, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 році у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Зазначена правова позиція була багаторазово підтверджена Верховним Судом у справах, де суди дійшли висновку про доцільність вжиття заходів забезпечення позову (постанови від 15.07.2021 року, провадження № 61-8468ав21 та від 30.06.2021 року у справі № 523/11320/19).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Крім того, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у своїх постановах від 03.07.2019 року у справі № 331/1255/17 та від 30.06.2021 року у справі № 204/8994/19 вказав, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує під час розгляду питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, за якої може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову, зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.08.2021 року у справі № 724/561/20 та від 07.07.2021 року у справі № 308/7086/20.

В останній постанові Верховний Суд також наголосив на тому, що при вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Заява містить достатньо обґрунтовані припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до сформованих довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна вбачається, що відносно квартир на які позивач хоче накласти арешт вчиняються дії щодо зміни реєстраційних номер об`єктів нерухомого майна.

Отже забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартири є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Будь-яких доказів, що у зв`язку із застосуванням заходів забезпечення позову, будуть порушені права відповідача або інших осіб, суду не представлено.

Разом з тим в частині накладення арешту на квартири АДРЕСА_28 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_25 , АДРЕСА_26 , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 суд відмовить, оскільки відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на вказані квартири зареєстрована за третіми особами, які не є учасниками даної цивільної справи.

Також суд відмовить в частині накладення заборони ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонатан Інвестмент» та будь-яким іншим фізичним та юридичним особам здійснювати будь-які будівельні роботи та ремонтні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486200:03:007:0304, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки дана вимога не є конкретизовано, заявником не вказано, яким саме особам необхідно заборонити здійснювати будівельні чи ремонтні роботи. Також заявником не надано будь-яких доказів, що на даній земельній ділянці проводяться будівельні чи ремонті роботи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач має обґрунтоване припущення про існування реальної загрози того, що відповідач може відчужити на користь третіх осіб квартири, оскільки ним вже вчинялися дії щодо продажу, зміни реєстраційний номерів квартир. Отже, припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, є обґрунтованим.

Тобто, має місце існування обставин, відповідно до яких, здійснення відповідачем за час вирішення даного спору дій з квартирами фактично порушить принцип ефективного судового захисту прав і інтересів позивачів в обраний ними спосіб в межах даного спору.

Враховуючи викладене, наведені у заяві про забезпечення позову факти та обґрунтування, предмет цього позову, наявність зв`язку між заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог, суд дійшов до висновку про необхідність та доцільність вжиття заходів забезпечення позову у цій справі у спосіб, про який просить позивач, так як застосування таких заходів забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист прав та інтересів позивачів, та вважає за можливе заяву про забезпечення позову задовольнити частково та накласти арешт на квартири АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_24 , АДРЕСА_29 , оскільки зазначений захід забезпечення позову є адекватним та ефективним способом забезпечення позову, не суперечить вище наведеним положенням процесуального закону, узгоджується з предметом спору та відповідає меті вжиття заходів щодо забезпечення позову.

При вирішенні питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення слід зазначити наступне.

Регламентація питання про зустрічне забезпечення позову здійснюється положеннями ст. 154 ЦПК України. Зокрема, вказаною нормою передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

З аналізу наведеної норми вбачається, що єдиним критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. При цьому можливість таких збитків має бути ретельно досліджена судом, визначено їх потенційний розмір, оцінено співмірність застосованих заходів забезпечення позову розміру таких можливих збитків та розміру зустрічного забезпечення.

Суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки матеріали справи не містять доводів та аргументів, яким чином накладений арешт може завдати збитків відповідачу, а також в чому саме можуть полягати такі збитки. Окрім того, не містять матеріали справи й доказів наявності передбачених ст. 154 ЦПК України випадків обов`язкового застосування зустрічного забезпечення.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 149-159, 260, 353, 354 ЦПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву задовольнити частково.

Накласти арешт на наступні об`єкти нерухомого майна, а саме:

-квартиру АДРЕСА_30 , яка на праві власності належить Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонатан Інвестмент»;

-квартиру АДРЕСА_31 , яка на праві власності належить Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонатан Інвестмент»;

-квартиру АДРЕСА_32 , яка на праві власності належить Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонатан Інвестмент»;

-квартиру АДРЕСА_33 , яка на праві власності належить Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонатан Інвестмент»;

-квартиру АДРЕСА_34 , яка на праві власності належить Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонатан Інвестмент»;

-квартиру АДРЕСА_35 , яка на праві власності належить Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонатан Інвестмент»;

-квартиру АДРЕСА_36 , яка на праві власності належить Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонатан Інвестмент»;

-квартиру АДРЕСА_37 , яка на праві власності належить Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонатан Інвестмент»;

-квартиру АДРЕСА_38 , яка на праві власності належить Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонатан Інвестмент»;

-квартиру АДРЕСА_39 , яка на праві власності належить Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонатан Інвестмент»;

-квартиру АДРЕСА_40 , яка на праві власності належить Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонатан Інвестмент»;

-квартиру АДРЕСА_41 , яка на праві власності належить Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонатан Інвестмент»;

-квартиру АДРЕСА_42 , яка на праві власності належить Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонатан Інвестмент»;

-квартиру АДРЕСА_43 , яка на праві власності належить Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонатан Інвестмент»;

-квартиру АДРЕСА_44 , яка на праві власності належить Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонатан Інвестмент»;

-квартиру АДРЕСА_45 , яка на праві власності належить Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонатан Інвестмент»;

-квартиру АДРЕСА_46 , яка на праві власності належить Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонатан Інвестмент»;

-квартиру АДРЕСА_47 , яка на праві власності належить Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонатан Інвестмент»;

-квартиру АДРЕСА_29 , яка на праві власності належить Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонатан Інвестмент».

В іншій частині відмовити.

Копію даної ухвали надіслати сторонам.

Ця ухвала відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, проте її оскарження не Закону України припиняє її виконання.

Стягувач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Боржник: Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонатан Інвестмент», ЄДРПОУ 45296519, адреса: 01135, м. Київ, пр. Берестейський, 11 корпус 1, приміщення, 7.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ