Рішення

від 03.06.2024 по справі 740/190/24

НІЖИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 740/190/24

Провадження № 2/740/470/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2024 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Гагаріної Т.О.,

за участі секретаря судових засідань Філоненко О.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи ОСОБА_3 ,

неповнолітньої ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

представника служби у справах дітей виконавчого комітету Холминської селищної ради Таран Л.О. (в режимі відеоконференції),

представника органу опіки та піклування Холминської селищної ради Василенка О.Г. (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в місті Ніжині цивільну справу за позовом виконавчого комітету Ніжинської міської ради в інтересах малолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача - служба у справах дітей Виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області, про позбавлення батьківських прав,-

встановив:

28.09.2022 позивач звернувся з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив позбавити її батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову посилається на наступні обставини.

Згідно зі свідоцтвом про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками дитини є ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , відомості про батька записано за вказівкою матері, відповідно до ч.1 ст.135 СК України.

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 06.07.2021 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відібрано від матері - ОСОБА_2 , без позбавлення її батьківських прав. Рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 12.08.2021 №291 малолітній дитині ОСОБА_4 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

Розпорядженням голови Корюківської районної державної адміністрації від 21.09.2021 №284 малолітню дитину влаштовано до прийомної сім`ї в смт. Холми Корюківського району Чернігівської області.

За час перебування дитини у прийомній сім`ї, ОСОБА_2 відвідала дочку в 1 раз. В телефонних розмовах з прийомною матір`ю відповідач ображає її, навчає дитину брехати, не цікавиться її життям, друзями, успіхами в школі.

Заочним рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 14.05.2021 ОСОБА_2 позбавлена батьківських прав стосовно сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на даний час перебуває в патронатній родині.

Станом на 10.11.2023 ОСОБА_2 не зверталася із заявою до служби у справах дітей виконавчого комітету Ніжинської міської ради щодо повернення їй на виховання та спільне проживання малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та не усунула причини, які перешкоджали належному вихованню нею дитини.

16.11.2023 прийнято рішення про надання висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_2 зазначила, що позовні вимоги не визнає у зв`язку з тим, що вона намагається приймати участь у вихованні та утриманні дочки ОСОБА_7 . Вона офіційно працевлаштована, щомісячно з неї утримуються аліменти на дочку. У телефонному режимі вона щодня спілкується з дитиною та цікавиться її життям. Крім того, вона надсилає дитині через Нову Пошту посилки з подарунками та продуктами харчування. Приїжджала до дочки один раз тому що прийомна сім`я, де проживає її дитина, забороняє їй навідувати дочку, та забороняють спілкуватися з нею по телефону.

На даний час вона займається питанням поновлення її батьківських прав відносно сина ОСОБА_8 . Крім того, вона неодноразово зверталася до органу опіки та піклування з приводу допомоги у поверненні їй дочки проте їй відмовляли. З висновком про доцільність позбавлення її батьківських прав вона не згодна, вважає його необґрунтованим, таким що не відповідає інтересам дитини, так як в ньому відсутні посилання на обставини із яких комісія дійшла такого висновку. Відповідно до акту обстеження умов проживання від 27.05.2022 за місцем її проживання то умови проживання задовільні, житло умебльоване, наявні речі загального вжитку та побутова техніка. Просить суд відмовити повністю в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 18.01.2024 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 21.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні поданий позов підтримала, просила його задовольнити із зазначених у ньому підстав.

Представник служби у справах дітей Виконавчого комітету Ніжинської міської ради Єрофєєва Г.Г. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судовомузасіданні пояснила,що має намірі бажаннявиховувати тапіклуватися продочку. ОСОБА_7 маємобільний телефоні вонидосить частоспілкуються потелефону,зазвичай вонателефонує їйсама.Вона офіційнопрацює,сплачує аліменти,окрім тогокупує їйіграшки,які надсилаєпоштою.На данийчас вонапроживає зісвоїм співмешканцем,якій євійськовим,у м.Києві,де орендуютькімнату угуртожитку ікуди хотілиб забратидо себежити ОСОБА_7 . Просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Неповнолітня ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що останній раз мати приїжджала до неї минулого літа, коли у неї є гроші, присилає їй подарунки. Вона навчається у школі, має телефон та ноутбук, який використовує під час дистанційного навчання. Також вона має подругу з якою проводить дозвілля. Їй подобається жити у сім`ї тьоті ОСОБА_9 .

ОСОБА_10 суду пояснила, що малолітня ОСОБА_7 проживає у прийомній сім`ї з 21.09.2021. Дівчинка вчилася доглядати за собою, не знала про існування засобів гігієни. ОСОБА_7 була повторно влаштована до 1 класу, оскільки не вміла читати, за час перебування у прийомній сім`ї вона дуже змінилася та багато чому навчилася. Матері не заборонено телефонувати до дівчинки і вони спілкуються, але ОСОБА_2 телефонує у період навчання, хоча вона обізнана про розклад занять, що порушує порядок дитини. ОСОБА_2 приїжджала до дочки минулого літа 1 раз, вони добре поспілкувалися і ОСОБА_11 хотіла залишитися з нею. Одного разу ОСОБА_2 зателефонувала та попросила привезти ОСОБА_7 у м.Чернігів, щоб вони могли сходити до ТЦ «Голлівуд», але вона відмовила їй, пояснюючи, що за бажання вона має сама приїхати до дочки. Вона не забороняє приїжджати до дочки та не налаштовує її проти матері ОСОБА_2 . Після телефонних розмов ОСОБА_7 з матір`ю її поведінка змінюється на гірше. За весь час проживання ОСОБА_7 у її сім`ї вона не чула від неї, що дівчинка хотіла б жити з мамою. Вона виховує трьох дівчаток, вони називають одна одну сестри, буває, що інколи сваряться.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши усі докази по справі, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками дитини є ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . Відомості про батька записано за вказівкою матері, відповідно до ч.1 ст.135 СК України (а.с.4, 8).

Заочним рішенням Ніжинського міськрайонногосуду Чернігівськоїобласті від06.07.2021 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відібрано від матері - ОСОБА_2 , без позбавлення її батьківських прав. Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки заробітку (доходу) (а.с.10-12).

Рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 12.08.2021 №291 малолітній дитині ОСОБА_4 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування (а.с.9).

Розпорядженням голови Корюківської районної державної адміністрації від 21.09.2021 №284 малолітню дитину влаштовано до прийомної сім`ї в смт. Холми Корюківського району Чернігівської області.

З листа служби у справах дітей виконавчого комітету Холминської селищної ради №01-18/77 від 01.09.2022 вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на вихованні у прийомній сім`ї ОСОБА_10 , де виховується ще одна дитина ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_3 , з якою вони проводять дозвілля та навчаються. ОСОБА_7 забезпечена всім необхідним для навчання. Стосовно матері повідомила, що від неї отримує багато дзвінків, за рік не отримала жадного подарунку та гостинця, на запитання про матір від відповіді утримується та переводить розмову на інші теми (а.с.16).

В матеріалах справи наявна заява ОСОБА_10 адресована начальнику служби у справах дітей Ніжинської міської ради від 06.02.2023 в якій остання просить вжити заходів щодо обмеження дзвінків ОСОБА_2 до малолітньої ОСОБА_4 (а.с.15).

З довідки-характеристики Холминської ЗОШ І-ІІІ ступенів вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у 2 класі, прокусків з неповажних причин немає. Читає та пише на достатньому рівні, проявляє інтерес до навчання, старанна, чемна, відверта, чесна, добра, має друзів у колективі. Відвідує гурток «Основи хореографічного мистецтва». Дитина забезпечена всім необхідним. Прийомна мати ставиться відповідально до виховання дитини, постійно допомагає у навчанні, цікавиться справами, успіхами та невдачами (а.с.17).

З листа Ніжинського РВП ГУНП від 09.02.2023 вбачається, що в період часу з серпня 2021 по грудень 2022 відносно ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.183 КУпАП (а.с.14).

Рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 16.11.2023 №518 затверджено висновок виконавчого комітету про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.20-21).

Даючи оцінку зазначеному письмовому висновку органу опіки та піклування, суд погоджується з ним, оскільки він є достатньо обґрунтованим. Орган опіки та піклування резонно зазначив, що причини, які призвели до відібрання дитини, так і не усунені. Станом на 10.11.2023 ОСОБА_2 не зверталася із заявою до служби у справах дітей щодо повернення їй на виховання та проживання дочки ОСОБА_4 та не усунула причини, які перешкоджали належному вихованню дитини. ОСОБА_2 жодного разу за 2022 рік не провідала дочку у прийомній сім`ї, в телефонних розмовах з прийомною матір`ю ображає її, навчає дитину брехати, не цікавиться її життям, друзями, успіхами у школі.

З листа служби у справах дітей Корюківської районної державної адміністрації №11-18/66 від 25.04.2024 вбачається, що у ході бесіди з ОСОБА_10 було з`ясовано, що ОСОБА_2 спілкується з дитиною в телефонному режимі, а починаючи з 21 березня 2024 року і по теперішній час дане спілкування відбувається майже щодня. ОСОБА_2 може телефонувати дитині в будь який час, навіть під час навчального процесу, чим відволікає дитину. Після прохання прийомної матері не телефонувати дитині під час уроків, ОСОБА_2 почала спілкуватись з ОСОБА_7 у позаурочний час. Зі слів ОСОБА_10 , останнім часом після телефонних розмов ОСОБА_2 з ОСОБА_7 , дівчинка починає грубити прийомній матері, не реагує на зауваження, сперечається з нею та іншою прийомною дитиною, яка виховується в цій сім`ї. ОСОБА_10 вважає, що саме спілкування матері з дитиною має такий негативний вплив на ОСОБА_7 . ОСОБА_13 раніше не виявляла бажання спілкуватися зі своєю біологічною матір`ю, на теперішній час вона не відмовляється спілкуватися, але у разі якщо та телефонує їй. Сама дитина ініціативи не проявляє. В сім`ю рідної матері ОСОБА_13 за слів прийомної матері ОСОБА_10 , для спільного проживання та виховання не бажає повертатися. Вона хоче і далі проживати з ОСОБА_10 , яку називає мамою. У зв`язку з тим, що спілкування ОСОБА_2 , негативно впливає на поведінку ОСОБА_4 , ОСОБА_10 вважає необхідним, провести бесіду з біологічною матір`ю щодо обмеження телефонних дзвінків дитині (а.с.51).

Згідно листа служби у справах дітей Холминської селищної ради Корюківського району №01-18/60 від 15.03.2024 вбачається, що за період 2024 року ОСОБА_2 на день народження дитини ОСОБА_7 висилала подарунок (годинник, солодощі та подарункові дрібниці). ОСОБА_2 відвідала дитину 1 раз за весь період перебування у прийомній сім`ї. З початку 2024 року спілкування між ОСОБА_2 та ОСОБА_10 не відбувалося, через постійні претензії ОСОБА_2 , але з дитиною спілкується по телефону (а.с.52).

Одночасно слід зважити на ту обставину, що відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначила про вжиття заходів щодо свого виправлення, про що свідчить і її процесуальна поведінка (подання відзиву на позов, активне відстоювання своїх материнських прав у судовому засіданні). У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 отримує одноразові послуги інформування, консультування та юридичні консультації з питання повернення дочки ОСОБА_4 в біологічну родину, що підтверджується довідкою Ніжинського міського центру соціальних служб (а.с.13).

ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Управління «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Ніжинської міської ради (а.с.24).

Відповідач надала акт обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 від 27.05.2022, згідно якого умови проживання задовільні, житло умебльоване, наявні речі загального вжитку, побутова техніка. Члени комісії вважають, що житлове приміщення зберігається в належному стані (а.с.30).

Між тим, у судовому засіданні відповідач пояснила, що проживає не за зареєстрованим місцем свого проживання, а у м.Києві, у квартирі, яку орендує разом зі своїм співмешканцем, куди планує забрати дитину, при цьому не надала акту обстеження умов проживання за її фактичним місцем проживання.

ОСОБА_2 працює у виробничому підрозділі вокзал станції Київ-Пасажирський з 13.09.2021 по теперішній час, що підтверджується довідкою №12 від 21.02.2023 та отримує доходи з яких здійснюються відрахування у вигляді аліментів (а.с.31-32).

Відповідно до копій квитанцій «Нова Пошта» від 20.01.2024, 21.12.2023, 04.01.2024, 21.01.2023, 09.05.2023, 27.04.2023 ОСОБА_2 надсилала посилки на ім`я ОСОБА_10 в смт.Холми Корюківського району (а.с.35-36).

З вищевикладених та досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що зокрема відповідач своїх обов`язків по вихованню дитини належним чином не виконувала, у зв`язку з чим рішенням суду від 06.07.2021 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відібрано від матері - ОСОБА_2 , без позбавлення її батьківських прав та стягнуто аліменти на дитину.

Згідно з ч.3 ст.51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною 1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною 7 ст.7 Сімейого Кодексу України (далі СК України) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з частинами 1-4 ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до ч.1 ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч.1 ст.164 СК України.

Зокрема, п.2 ч.1 ст.164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони, він ухиляються від виконання своїх обовязків по вихованню дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Ухвалюючи таке рішення, суд має право вирішити питання про відібрання дитини у відповідача і передачу органам опіки та піклування (якщо цього потребують її інтереси), але не повинен визначати при цьому конкретний заклад.

Згідно ст.171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Отже, із досягненням віку десяти років у дитини з`являється право не тільки бути вислуханою і почутою, але й право брати активну участь у вирішенні своєї долі.

Аналогічні положення закріплені у ст.12 Конвенції про права дитини, згідно з якою держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.

Як кореспондує ст.6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.

З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою під час будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватись, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що рівність прав батьків витікає з прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначенні інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.

Суд, бере до уваги безпосереднє висловлювання в судовому засіданні під час розгляду справи дитиною ОСОБА_4 , своєї думки щодо спору, виходячи першочергово з якнайкращих інтересів самої дитини, а потім уже інтересів батьків, судом з`ясовано, що у дитини наявне спілкування з матір`ю проти чого вона не заперечує та бажає у подальшому спілкуватися з нею.

Судом враховані і інші обставини, що мають істотне значення, зокрема, що після вилучення дитини мати намагається повернути дочку, навідувала в прийомній сім`ї, спілкується з нею у телефонному режимі, сплачує аліменти, надсилає їй посилки, працевлаштована та має позитивні характеристики за місцем роботи.

З огляду на встановлені обставини справи щодо поведінки матері дитини, суд вважає, що відсутні підстави для застосування до відповідача крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення її батьківських прав.

У зв`язку з чим треба зауважити, що демократичне суспільство характеризується плюралізмом, терпимістю, широтою поглядів. Таким чином, держави мають позитивне зобов`язання із забезпечення процедурних гарантій від свавілля як умову обґрунтованості втручання в права, що захищаються ст.8 Конвенції. Щоб втручання було визнано «необхідним у демократичному суспільстві», воно повинно бути обґрунтовано «гострою соціальною необхідністю». Причини, що наводяться внутрішніми судами для обґрунтування оскаржених заходів, повинні бути достатніми і стосуватися справи.

Суд небере доуваги висновокоргану опікита піклуванняпро доцільністьпозбавлення батьківськихправ відповідачастосовно їїмалолітньої дочки,оскільки такийвисновок маєрекомендаційний характерта неє обов`язковимдля суду(ч.5,6ст.19СК України), від його висновку суд має право мотивовано відступити, такий висновок є доказом у справі, який підлягає дослідженню та оцінці судом - таких висновків дійшов Верховний Суд у справі № 753/2025/19. У наданому суду висновку доцільність позбавлення батьківських прав органом опіки та піклування належно не аргументовано, оскільки засідання комісії з вирішення вказаного питання відбувалося без урахування думки відповідача та її ставлення до вирішення спору.

Отже не є достатнім доказом у цій справі, який беззаперечно підтверджує наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав за відсутності інших належних доказів.

Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків.

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суд зважує на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та може застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах: від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18 (провадження № 61-4014св20), від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18 (провадження № 61-8883св19), від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17 (провадження №61-13752св19), від 23 грудня 2020 року у справі № 522/21914/14 (провадження №61-8179св19).

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані ст.8 Конвенції.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16.07.2015 (заява № 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин (рішення ЄСПЛ від 18.12.2008 у справі «Савіни проти України»).

Відповідно до статей 79, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За правилами ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останньої батьківських прав, покладено на позивача.

З огляду на встановлені фактичні обставини справи щодо поведінки матері дитини, суд дійшов висновку про не достатність наданих позивачем доказів для застосування до відповідача крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення її батьківських прав щодо малолітньої дитини.

Із врахуванням відмови у задоволенні позову, судові витрати у справі слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 164, 165,180-181 Сімейного кодексу України, ст. ст. 141, 263-265, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

у задоволенніпозову виконавчого комітетуНіжинської міськоїради вінтересах малолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_2 ,третя особана стороніпозивача -служба усправах дітейВиконавчого комітетуНіжинської міськоїради Чернігівськоїобласті,про позбавленнябатьківських прав, - відмовити.

Попередити відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про необхідність змінити ставлення до виховання своєї дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Покласти на орган опіки та піклування виконавчого комітету Ніжинської міськоїради Чернігівської області обов`язок контролю стосовно виконання ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Позивач: виконавчий комітет Ніжинської міської ради, ЄДРПОУ 04061783, місце знаходження: Чернігівська область, м.Ніжин, пл. імені Івана Франка, 1.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складений 13 червня 2024 року .

Суддя Т.О. Гагаріна