Постанова

від 23.05.2024 по справі 301/2483/22

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 301/2483/22

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 травня 2024 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Собослой Г.Г.,

суддів: Кожух О.А., Джуга С.Д.,

з участю секретаря: Терпай С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Керівника Хустської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України в особі Управління Державної інспекції архітектури та містобудування у Закарпатській області та Довжанської сільської ради на рішення Іршавського районного суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 301/2483/22 (Головуючий: Золотар М.М.)

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Довжанського споживчого товариствапро визнання права власності, мотивуючи тим, що згідно договору № 35 оперативної оренди об`єктів нерухомості, який був укладений 01 березня 2014 року між позивачкою та Довжанським споживчим товариством Іршавської районної спілки споживчих товариств в особі голови правління Вакар Г.М. позивачці передано в оренду відповідно до постанови правління райспоживспілки № 10 від 02.01.2010 року в тимчасове платне користування частину підвалу ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який розташований в АДРЕСА_1 . Відповідно до акту приймання-передачі основних засобів у оперативну оренду від 01.03.2014 року, зазначені основні засоби передані позивачці згідно умов договору № 35 оперативної оренди.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, яке видане 28.08.2015 року, відповідач Довжанське споживче товариство є власником ресторану, що розташований в АДРЕСА_1 .

20 травня 2019 року правлінням Довжанського споживчого товариства була прийнята постанова № 97 про надання ОСОБА_1 дозволу на добудову власними силами вбудованого приміщення над входом в підвальне приміщення ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в АДРЕСА_1 .

У відповідності до умов зазначеного договору оренди та постанови правління Довжанського споживчого товариства, позивачка власними силами та за власні кошти здійснила добудову вбудованого приміщення над входом в підвальне приміщення ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в АДРЕСА_1 , загальною площею 36,3 кв. м. та відновлювані роботи фасаду приміщення ресторану. Вищевказані будівельні роботи проведені ОСОБА_1 у відповідності до державних будівельних норм та правил, а також містобудівних вимог та вимог санітарної і протипожежної безпеки, зазначене вбудоване підвальне приміщення придатне до безпечної експлуатації і може використовуватись за призначенням. Для узаконення вбудованого підвального приміщення ресторану «Полонина», на замовлення позивачки був виготовлений технічний паспорт, відповідно до технічної документації загальна площа вбудованого приміщення над входом в підвальне приміщення становить - 36,3 кв. м.

Всі конструкції вбудованого підвального приміщення, що розташоване в АДРЕСА_1 , знаходяться в належному стані, що стверджує можливість його надійної та безпечної експлуатації. Жодних прав або інтересів третіх осіб будівництвом зазначеного нерухомого майна не порушено.

Враховуючи те, що документація на добудований об`єкт нерухомого майна у ОСОБА_1 відсутня, вона вимушена звернутись до суду з позовом про визнання права власності на вказане збудоване майно.

Рішенням Іршавського районного суду від 19 жовтня 2022 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на вбудоване торгове приміщення ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_1 » над входом у підвальне приміщення, що розташоване в АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись із даним рішенням суду Хустська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ), в особі Управління Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ) у Закарпатській області, Довжанської сільської ради Хустського району подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для задоволення позовних вимог відсутні, так як суд у рішенні не обумовив наявність здійснення будівництва ОСОБА_1 на земельній ділянці, яку надано в оренду іншому земелекористувачу Довжанському споживчому товариству, без будь-яких дозвільних документів, побудувавши об`єкт нерухомості, який може становити загрозу для життя і здоров`я жителів с. Довге, відвідувачів вказаної нежитлової будівлі, яка побудована з порушенням будівельних норм та містобудівного законодавства. Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України судом не враховано, що судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його. Безпідставне визнання права власності на майно за ОСОБА_2 . судом зневільовано той факт, що ОСОБА_2 , не зверталась до органу державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ) щодо надання дозвільних документів на будівництво, відповідно декларація про готовність спірного об`єкта до експлуатації органом контролю не розглядалась та рішення про її реєстрацію або повернення не приймалось. Вказане свідчить про відсутність позасудового вирішення позивачем, у відповідності до вимог чинного законодавства питання введення в експлуатацію об`єкта самочинного будівництва, а відтак про відсутність судового спору. Крім того, визнання судом права власності на самочинне будівництво можливе у тому разі, якщо в прийнятті такого об`єкта в експлуатацію було незаконно відмовлено та за умов дотримання визначених законом вимог, які необхідні для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта. Отже, враховуючи всі обставини справи, суд взяв на себе повноваження притаманні в даному випадку органу контролю.

Заслухавши пояснення представника Закарпатської обласної прокуратури Роман М.М., який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

На неодноразові виклики до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явилася, про дату час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена, про що свідчить довідка про відсутність адресата за адресою свого місця проживання в АДРЕСА_2 і її неявка не перешкоджає розгляду справи у її відсутності, відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Встановлено, щозгідно договору № 35 оперативної оренди об`єктів нерухомості, який був укладений 01 березня 2014 року між ОСОБА_1 та Довжанським споживчим товариством Іршавської районної спілки споживчих товариств в особі голови правління ОСОБА_3 , позивачці передано в оренду відповідно до постанови правління райспоживспілки № 10 від 02.01.2010 року в тимчасове платне користування частину підвалу ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який розташований в АДРЕСА_1 .

Відповідно до акту приймання-передачі основних засобів у оперативну оренду від 01.03.2014 року, зазначені основні засоби передані позивачці згідно умов договору № 35 оперативної оренди.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, яке видане 28.08.2015 року, Довжанське споживче товариство є власником ресторану, що розташований в АДРЕСА_1 .

20 травня 2019 року правлінням Довжанського споживчого товариства була прийнята постанова № 97 про надання ОСОБА_1 дозволу на добудову власними силами вбудованого приміщення над входом в підвальне приміщення ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в АДРЕСА_1 .

Позивачка власними силами та за власні кошти здійснила добудову вбудованого приміщення над входом в підвальне приміщення ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в АДРЕСА_1 , загальною площею 36,3 кв. м та відновлювані роботи фасаду приміщення ресторану. Будівельні роботи проведені ОСОБА_1 у відповідності до державних будівельних норм та правил, а також містобудівних вимог та вимог санітарної і протипожежної безпеки, зазначене вбудоване підвальне приміщення придатне до безпечної експлуатації і може використовуватись за призначенням.

Для узаконення вбудованого підвального приміщення ресторану «Полонина», на замовлення позивачки КП «Іршавське бюро технічної інвентаризації» був виготовлений технічний паспорт, відповідно до технічної документації загальна площа вбудованого приміщення над входом в підвальне приміщення становить - 36,3 кв. м.

Всі конструкції вбудованого підвального приміщення, що розташоване в АДРЕСА_1 , знаходяться в належному стані, що стверджує можливість його надійної та безпечної експлуатації. Жодних прав або інтересів третіх осіб будівництвом зазначеного нерухомого майна не порушено.

Разом з тим, судова колегія не може погодитися із висновком суду першої інстанції із таких підстав.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зіст.328ЦК Україниправо власностінабувається напідставах,що незаборонені законом,зокрема ізправочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Статтею 331ЦК Українивстановлено,що правовласності нанову річ,яка виготовлена(створена)особою,набувається нею,якщо іншене встановленодоговором абозаконом. Особа,яка виготовила(створила)річ зісвоїх матеріалівна підставідоговору,є власникомцієї речі. Правовласності нановостворене нерухомемайно (житловібудинки,будівлі,споруди тощо)виникає змоменту завершеннябудівництва (створеннямайна). Якщодоговором абозаконом передбаченоприйняття нерухомогомайна доексплуатації,право власностівиникає змоменту йогоприйняття доексплуатації. Якщоправо власностіна нерухомемайно відповіднодо законупідлягає державнійреєстрації,право власностівиникає змоменту державноїреєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (ч. 2 ст. 376 ЦК України).

Частиною третьою, п`ятою, сьомою статті 376 ЦК України передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно з ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У зв`язку із зверненням до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Із матеріалів справи вбачається, що спірний об`єкт є самочинно збудованим нерухомим майном комерційного призначення, будівництво якого розпочато без належного договору, без затвердженого проекту, без отримання сертифікату (декларації) про введення його в експлуатацію.

Разом з тим, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває право власності на нього.

При вирішенні спору про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно суд має виходити з того, що право на виконання будівельних робіт виникає у забудовника лише за наявності документів, які надають право виконувати будівельні роботи та перекдбачених статтями 27, 29-31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також у передбачених законом випадках отримання дозволу на виконання будівельних робіт (статті 34, 37 цього Закону).

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів належить до одного з етапів проектування та будівництва об`єктів здійснюється власниками або землекористувачами земельних ділянок(п.5 ч.5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»)

Частиною 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Суд першої інстанції рішенням про визнання права власності порушив прямі норми закону, щодо заборони експлуатації закінчених об`єктів будівництва неприйнятих в експлуатацію, так як позивач без жодного дозвільного документа розпочав будівництво об`єкту, призначеного для масового відвідування людей, здійснив та завершив таке будівництво без контролю з боку уповноваженого державного органу, його оцінки відповідності безпеки та розпорядження на будівництво та експлуатацію.

Технічний паспорт, який міститься в матеріалах справи не є документом дозвільного характеру. На підставі якого розпочинається будівництво чи вводиться об`єкт в експлуатацію, а такий є лише результатом комплексу робіт щодо обмірювання уже збудованого об`єкта нерухомого майна з визначення його складу.

Судова колегіязазначає,що питанняпредставництва інтересівдержави прокуророму судіврегульовані устатті 23Закону Українивід 14жовтня 2014року №1697-VІІ«Про прокуратуру»,який набравчинності 15липня 2015року,яка визначає,що представництвопрокурором державиу судіполягає уздійсненні процесуальнихта іншихдій,спрямованих назахист інтересівдержави,у випадкахта порядку,встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів державиу разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтовано прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави у судівиключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзац перший-третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

У даному випадку, порушення інтересів держави полягає у тому, що визнання за відсутності законних підстав у судову порядку за ОСОБА_1 право власності на вбудоване торгове приміщення ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_1 » над входом у підвальне приміщення, що розташоване в АДРЕСА_1 порушує встановлений законодавством порядок набуття права власності на майно, оскільки прийняття рішення про прийняття/неприйняття об`єкта в експлуатацію відноситься до компетенції Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ). Порушення інтересів держави також полягає у тому, що незважаючи на відсутність належних документів, що підтверджують безпечність експлуатації приміщення, всупереч нормам закону, суд безпідставно визнав за позивачкою право власності на вказаний об`єкт, що може мати наслідком експлуатацію спірного нерухомого майна та створює небезпеку для населення і в свою чергу порушує права компетентних органів щодо контролювання та проведення перевірок відповідності виконання підготовчих та будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним вимогам рішенням.

Оскарження Хустською окружною прокуратурою переглядаємого апеляційним судом рішення суду, спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання, такого як безпечність існування самочинного збудованого комерційного об`єкта і несе потенційну загрозу життю, здоров`ю громадян, які будуть відвідувати дане приміщення з врахуванням принципу справедливості рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання права власності.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення у відповідності до п.п.1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, яким у позові ОСОБА_1 слід відмовити із вищезазначених підстав.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, судова колегія,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Керівника Хустської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України в особі Управління Державної інспекції архітектури та містобудування у Закарпатській області та Довжанської сільської ради задовольнити.

Рішення Іршавського районного суду від 19 жовтня 2022 року скасувати.

У позові ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 03 червня 2024 року.

Головуючий:

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя Закарпатського

апеляційного суду Г.Г. Собослой