Постанова

від 11.06.2024 по справі 444/3223/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 444/3223/20 Головуючий у 1 інстанції: Зеліско Р.Й.

Провадження № 22-ц/811/169/24 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2024 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.,

секретаря Марко О.Р.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Львові цивільнусправу заапеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Автомат» на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 12 грудня 2023 року в складі судді Зеліска Р.Й. у справі за позовом ОСОБА_2 доПублічного акціонерного товариства "Автомат" про скасування реєстрації права власності та визнання права власності,-

встановив:

У грудні 2020 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом доПАТ "Автомат" про скасування реєстрації права власності та визнання права власності.

Вимоги обґрунтовував тим, що після набрання законної сили рішенням Господарського суду Львівської області та скасування заходів забезпечення позову по справі № 914/197/19, 20.11.2020 звернувся до державного реєстратора для реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, придбаний на прилюдних торгах.

При цьому, дії ПАТ «Автомат» унеможливлюють таку реєстрацію, що свідчить про невизнання відповідачем права власності ОСОБА_2 на нежитлову будівлю (термічка, порошкова дільниця), позначена в плані під літ А-1, загальною площею 1559,0 м.кв., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Вважає єдиним вирішенням спірного питання є захист у судовому порядку, шляхом скасування державної реєстрації права власності ПАТ «Автомат» на спірне майно та задоволення інших вимог.

Просив скасувати реєстрацію права власності Публічного акціонерного товариства Автомат на нерухоме майно - нежитлову будівлю (термічка, порошкова дільниця), позначена в плані під літ. А-1, загальною площею 1559,0 м2, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 14894538, проведену ДКП Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації 31.05.2006 на підставі рішення виконкому Жовківської міської ради № 241 від 25.05.2006, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №10802067 від 31.05.2006, визнати за ОСОБА_3 право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю (термічка, порошкова дільниця), позначена в плані під літ. А-1, загальною площею 1559,0 м2, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , стягнути з відповідача в користь позивача сплачені ним судові витрати.

Оскаржуваним рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 12 грудня 2023 року позов задоволено.

Скасовано реєстрацію права власності Публічного акціонерного товариства Автомат на нерухоме майно - нежитлову будівлю (термічка, порошкова дільниця), позначена в плані під літ. А-1, загальною площею 1559,0 м2; що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 14894538, проведену ДКП Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації 31.05.2006 р. на підставі рішення виконкому Жовківської міської ради № 241 від 25.05.2006 р., згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 10802067 від 31.05.2006 р.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю (термічка, порошкова дільниця), позначена в плані під літ. А-1, загальною площею 1559,0 м2, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Автомат в користь ОСОБА_2 сплачені ним судові витрати в розмірі 8942 (вісім тисяч девятсот сорок дві) грн. 13 коп.

Рішення суду оскаржив представник відповідач ПАТ «Автомат» адвокат Микита Т.В., зазначає, що ухвалюючи таке, суд не надав мотивованої оцінки тим аргументам, які наводилися представником відповідача щодо відсутності підстав для задоволення позову та не вказав у рішенні, що такі аргументи наводилися.

При цьому, суд порушив вимоги процесуального закону щодо рівності всіх учасників судового процесу.

Зокрема, в апеляційній скарзі зазначає, що стороною відповідача у продовж всього часу розгляду справи послідовно доводилося, що позивач звернувся з вимогою про визнання права власності на майно, яке станом на момент звернення до суду з відповідною вимогою перестало існувати, оскільки було знищене, тому на таке не могло бути визнане право власності в порядку ст. 392 ЦК України.

Покликається на матеріали інвентаризаційної справи на спірне майно, згідно яких встановлено факт знищення майна (об`єкта нерухомості), що також підтверджується довідкою №4346 від 17.08.2020 КП ЛОР «Червоноградське МБТІ».

Відмовляючи у задоволенні клопотання про призначення експертизи щодо встановлення існування спірного майна в натурі чи його знищення, суд першої інстанції виходив з того, що жодна із сторін не заперечувала факт знищення майна після його продажу на електронних торгах, відтак така обставина не підлягала доказуванню.

Разом з цим, про такі обставини суд першої інстанції не зазначив в оскаржуваному рішенні.

Звертає увагу на те, що виходячи із обраного позивачем способу захисту, такий пов`язаний з тим, що право власності має спиратися на певний титул, щоб бути доведеним перед іншими особами.

У зв`язку з цим, момент виникнення права не залежить від набрання рішенням законної сили, оскільки підставою для прийняття такого рішення є наявність у позивача до звернення до суду тих матеріально-правових фактів, з якими закон пов`язує виникнення права власності.

Покликаючись на судову практику зазначає, що підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності згідно із ст. 392 ЦК України є оспорення або не визнання існуючого права, а не намір набути вказане право за рішенням суду.

Стаття 392 ЦК України не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, тому позивач мав би довести існування в нього права власності на оспорюване майно станом на день звернення до суду.

Також, поза увагою суду залишилося те, що звертаючись до суду із цим позовом, право власності на спірне майно, в силу статті 346 та статті 349 ЦК Укарїни, припинилося.

Покликаючись на судову практику зазначає, що право власності на знищене майно припиняється в силу вимог закону та не повязується із внесенням відповідних змін до держаного реєстру.

Вважає, що судовим рішенням не могло бути підтверджено право власності на спірне майно за буть ким із суб`єктів такого права, оскільки наявними у справі доказами підтверджується факт припинення права власності на це майно.

Крім цього, неможливість позивача належним чином реалізувати свої правомочності щодо спірного майна, не повязується з наявністю у відповідача сумнівів або претензій відносно нього, як умови для звернення з позовом на підставі ст. 392 ЦК України, а з фактом припинення права власності на це майно.

З врахуванням наведених вище порушень, суд першої інстанції ухвалив рішення про захист неіснуючого права власності на майно, яке припинилося на підставі ч. 1 ст. 349 ЦК України.

Також вважає, що позивач не є тією особою, яка має право на звернення до суду з вимогами про скасування державної реєстрації права власності за ПАТ «Автомат».

Просить скасувати рішення Жовківського районного суду Львівської області від 12 грудня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

13.03.2024 на адресу апеляційного суду надійшов відзив представника позивача ОСОБА_1 на апеляційну скаргу, у якому просить оскаржуване рішення залишити без змін, у задоволенні скарги відмовити,

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_1 на заперечення доводів скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу необхідно задовольнити частково, виходячи із такого.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Частиною 6 цієї ж статті визначено, що в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що одним із способів набуття права власності є придбання майна з прилюдних торгів, при цьому, моментом виникнення права власності для нерухомого майна, придбаного з прилюдних торгів (аукціону), є момент реєстрації прав на нього.

Суд першої інстанції врахував, що після набранням законної сили рішенням Господарського суду Львівської області та скасуванням заходів забезпечення позову по справі № 914/197/19, позивач звертався з вимогою про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, придбаний на прилюдних торгах, однак дії ПАТ Автомат унеможливлюють таку реєстрацію, що свідчить про невизнання відповідачем права власності ОСОБА_2 на нежитлову будівлю (термічка, порошкова дільниця), позначена в плані під літ. А-1, загальною площею 1559,0 м2; що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, складання державним (приватним) виконавцем за результатами їх проведення Акту про реалізацію предмета іпотеки є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а відтак є правочином.

Оскільки прилюдні торги відбулися, однак ПАТ Автомат не визнає право власності на спірний об`єкт нерухомості за позивачем, що в свою чергу виключає можливість ОСОБА_3 реалізувати своє право в позасудовому порядку, єдиним способом захисту його права є визнання за ним права власності на нежитлову будівлю (термічка, порошкова дільниця), позначена в плані під літ. А-1, загальною площею 1559,0 м2; що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Врахувавши положення норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про доведеність позивачем правових підстав для задоволення позовних вимог та вирішив питання розподілу судових витрат.

Розглядаючи даний спір та перевіряючи законність оскаржуваного рішення згідно вимог ЦПК України, судова колегія виходить з такого.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 4 ст. 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, їх рівність перед законом. Основний Закон України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю відповідно до закону (ст. 41).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст. 321 ЦК України).

Судом встановлено, що 13 вересня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк (кредитором) та Відкритим акціонерним товариством Автомат (позичальником) укладено договір кредиту № 600/02.2-09/145, відповідно до умов якого кредитор зобов`язувався надати позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, у сумі 499 950,00 грн. зі сплатою 15 (п`ятнадцять) процентів річних та комісій, в розмірі та порядку, визначеними тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в додатку 1 до цього договору, що є невід`ємною складовою частиною цього договору та порядком повернення кредиту рівними частинами, в сумі 8 332,50 грн., не пізніше 5 числа, кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому було надано кредит, та з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 12 вересня 2012 року, на умовах, визначених цим договором. Пунктом 1.3 кредитного договору передбачено, що в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань перед кредитором за цим договором щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки (пені, штрафу), а також інших витрат щодо задоволення вимог кредитора за договором, кредитор укладає з позичальником договір іпотеки нежитлового приміщення, загальною площею 1559,0 м2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , заставною вартістю 1 500 000,00 грн.

На забезпечення виконання умов кредитного договору, 17 вересня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк (іпотекодержателем) та Відкритим акціонерним товариством Автомат укладено іпотечний договір, який зареєстрований в реєстрі за №971. Відповідно до умов цього договору, іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання позичальником зобов`язань за договором кредиту № 600/02.2-09/145 від 13.09.2007, таке нерухоме майно: нежитлову будівлю (термічка, порошкова дільниця), позначена в плані під літ. А-1, загальною площею 1559,0 м2, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Жовківської міської ради Львівської області 29.05.2006 на підставі рішення виконкому Жовківської міської ради № 241 від 25.05.2006, право власності на яку зареєстровано згідно з Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого ДКП Червоноградським міжміським бюро технічної інвентаризації 31.05.2006 за № 10802067 (реєстраційний номер 14894538).

Додатковою угодою від 05.10.2007 сторонами внесено зміни до кредитного договору щодо суми кредиту, порядку погашення та кінцевим терміном повернення кредиту, зокрема, кредитор зобов`язувався надати позичальнику грошові кошти в сумі 900 000,00 грн., кінцевий термін повернення 12 вересня 2017 року.

У подальшому, договором від 09.10.2007 внесено зміни і доповнення до договору іпотеки від 17.09.2007 зареєстрованого за № 970, зокрема, пункт 1.4.1 договору іпотеки викладено в такій редакції: повернення кредиту в сумі 900 000,00 грн. з порядком погашення основної суми заборгованості згідно основного зобов`язання, та кінцевим терміном повернення 12 вересня 2017 року, а також дострокового погашення у випадках, передбачених договором, яким обумовлене основне зобов`язання. Пунктом 4.1 іпотечного договору встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов`язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із п. 4.6.2 іпотечного договору, іпотекодержатель може звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса.

19.06.2009 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Скречко Марією Михайлівною вчинено виконавчий напис, який зареєстрований за № 731, яким звернуто стягнення на майно: нежитлову будівлю (термічка, порошкова дільниця), позначена в плані під літ. А-1, загальною площею 1559,0 м2; що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 14894538, та належить Відкритому акціонерному товариству Автомат на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Жовківської міської ради Львівської області 29.05.2006 на підставі рішення виконкому Жовківської міської ради № 241 від 25.05.2006, право власності на яку зареєстровано згідно з Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Державним комунальним підприємством Червоноградським міжміським бюро технічної інвентаризації 31.05.2006 за №10802067, за реєстраційним номером 14894538.

У виконавчому написі зазначено, що Відкрите акціонерне товариство Автомат порушило умови договору кредиту, а саме п.п. 3.3.5-3.3.7 та п. 1.4 іпотечного договору. За рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеного майна, підлягають до задоволення вимоги Акціонерного-комерційного банку соціального розвитку Укрсоцбанк в сумі 923 787,85 грн., в тому числі: заборгованості по кредиту станом на 19.06.2009 р. - 837 391,30 грн.; пеня за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту з 09.12.2008 р. до 18.06.2009 р. - 3 610,43 грн.; несплачені відсотки за користування кредитом, нараховані по 18.06.2009 р. - 57 962,33 грн.; пеня за несвоєчасну сплату відсотків з 06.10.2008 р. по 18.06.2009 р. - 3 338,02 грн.; комісія за використаний ліміт кредитної лінії, нарахована по 18.06.2009 р. - 14 674,35 грн.; пеня за несвоєчасну сплату комісії за використаний ліміт кредитної лінії 09.12.2008 р. по 18.06.2009 р. - 811,42 грн.; штрафні санкції (згідно п. 3.3.13 Договору кредиту) - 6 000,00 грн.

З 2009 по 2018 виконавчий документ перебував на виконанні в органах Державної виконавчої служби, однак виконаний не був.

У липні 2018 року AT «Укрсоцбанк» звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В. з клопотанням відкрити виконавче провадження на примусове виконання виконавчого напису № 731 від 19.06.2009 про звернення стягнення на нежитлову будівлю (термічка, порошкова дільниця), позначена в плані під літ. А-1, загальною площею 1559,0 м2; що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 14894538.

23 липня 2018 року приватним виконавцем проведено опис та арешт майна боржника, предмета іпотеки на який необхідно звернути стягнення за виконавчим документом.

25 липня 2018 року приватним виконавцем винесено постанову, якою до участі у виконавчому провадженні залучено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_4 , яким складено висновок про вартість нежитлової будівлі, що станом на 26.07.2018 становила 340 392,00 грн.

31 липня 2018 року приватним виконавцем на адресу ДП «СЕТАМ» скеровано заявку на реалізацію спірного майна.

07 грудня 2018 року ДП «СЕТАМ» проведено електронні торги з продажу нежитлової будівлі (термічка, порошкова дільниця), позначена в плані під літ. А-1, загальною площею 1559,0 м2; що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 14894538, за ціною 814 898,69 грн.

25 грудня 2018 року ДП «СЕТАМ» повторно сформовано протокол № 378175 про проведення електронних торгів, у зв`язку з тим, що переможець торгів від 07 грудня 2018 року не сплатив коштів за придбаний ним лот, відтак переможцем торгів визнано ОСОБА_3 , який придбав спірне майно за 810 133,20 грн., що підтверджується копією протоколу (т. 1 а.с.11-15).

Вказані кошти ОСОБА_2 сплатив, які зараховані в такому порядку: 1)Державному підприємству СЕТАМ - 11 913,72 грн. гарантійного внеску за участь уторгах та 28 592,94 грн. як додаткову винагороду організатору торгів, а всього - 40 506,66 грн.; 2) приватному виконавцю виконавчого округу Львівської області Маковецькому Зоряну Вікторовичу69459,78 грн.- основна винагорода приватного виконавця; 3) Акціонерному товариству Укрсоцбанк 694 597,76 грн. - в рахунок погашення боргу за виконавчим документом та 5 569,00 грн. - повернення авансового внеску, що був використаний на витрати виконавчого провадження, а всього -700166,76 грн.

На підставі протоколу № 378175 проведення електронних торгів 21 січня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Маковецьким З.В. складено акт про реалізацію предмета іпотеки, що підтверджується копією такого (т. 1 а.с. 18).

31 січня 2019 року приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Львівської області Головач Ориславою Романівною, на підставі наведеного вище акту приватного виконавця видано відповідне свідоцтво, зареєстроване в реєстрі за № 69, яким посвідчено, що позивачу належить на праві власності нежитлова будівля, яка була об`єктом електронних торгів та раніше належала відповідачу (т. 1 а.с. 19).

Звертаючись із позовними вимогами ОСОБА_2 свої доводи зводить до того, що звертався до реєстратора для реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, придбаний на прилюдних торгах, однак дії ПАТ «Автомат» унеможливлюють таку реєстрацію, тому єдиним вирішенням спірного питання є захист у судовому порядку, шляхом скасування державної реєстраці/права власності ПАТ «Автомат» на спірне майно та визнання за ним права власності на нежитлову будівлю (термічка, порошкова дільниця), позначена в плані під літ А-1, загальною площею 1559,0 м.кв., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що певні правовідносини, які дотичні до спірних, були предметом судового розгляду, відтак врегульовані відповідними судовими рішеннями.

Зокрема, ПАТ Автомат звертався до суду із адміністративним позовом до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В., з вимогами визнати незаконними дії відповідача у виконавчому провадженні № 56804664 по опису та визначення вартості нерухомого майна, передання такого на реалізацію, скасувати постанову про опис та арешт майна боржника від 23.07.2018, визнати протиправним звіт про оцінку нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , складеного ФОП ОСОБА_4 .

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.05.2019 по справі №1.380.2019.000559, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019, у задоволенні позову - відмовлено (т. 1 а.с. 20-38).

Крім цього, ПАТ «Автомат» звертався із позовом до AT «Укрсоцбанк» про визнання таким, що не підлягає до виконання виконавчий напис № 731, вчинений 19.06.2009 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Скречко Марією Михайлівною.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.02.2019 у межах справи №914/197/19 вжито заходів забезпечення позову та заборонено державним реєстраторам вчиняти будь-які дії, спрямовані на реєстрацію права власності щодо нежитлової будівлі (термічка, порошкова дільниця), позначена в плані під літ. А-1, загальною площею 1559,0 м2; що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.05.2019 по справі №914/197/19 позовні вимоги задоволено, а виконавчий напис визнаний таким, що не підлягає до виконання.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.10.2020 рішення Господарського суду Львівської області від 16.05.2019 скасовано, а у позові - відмовлено.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.02.2019. Вирішено питання судових витрат (т. 1 а.с. 44-49).

Крім цього, ПАТ "Автомат" у грудні 2019 звернувся до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_3 , АТ «Альфа Банк» (правонаступника АТ «Укрсоцбанк»), приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича, Державного підприємства «СЕТАМ»про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна на електронних торг.

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 26 травня 2022 року справа №444/3174/19, позов задоволено, визнано недійсними електронні торги, які проведені 07.12.2018 Державним підприємством «СЕТАМ» з реалізації предмета іпотеки: нежитлової будівлі, позначеної на плані літ. А-1, загальною площею 1559,0 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , протокол проведення електронних торгів № 378175 від 26.12.2018 ДП «СЕТАМ» з реалізації предмета іпотеки, Акт приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича про реалізацію предмета іпотеки від 21.01.2019 у виконавчому провадженні № 56804664 з реалізації предмета іпотеки: нежитлової будівлі, позначеної на плані літ. А-1, загальною площею 1559,0 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Натомість, постановою Львівського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року рішенняЖовківського районного суду Львівської області від 26 травня 2022 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Автомат» до ОСОБА_3 , АТ «Альфа Банк» (правонаступника АТ «Укрсоцбанк»), приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В., ДП «СЕТАМ» про визнання недійсним електронних торгів, проведених 7 грудня 2018 року ДП «СЕТАМ» з реалізації предмета іпотеки: нежитлової будівлі, позначеної на плані літерою А-1, загальною площею 1559 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнаня недійсним протоколу проведення електронних торгів № 378175 від 26 грудня 2018 року ДП «СЕТАМ» з реалізації предмета іпотеки: вказаної нежитлової будівлі; визнання недійсним акта приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В. про реалізацію предмета іпотеки від 21 січня 2019 року у виконавчому провадженні № 56804664 з реалізації вказаного предмета іпотеки.

За змістом частини другої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили.

Преюдиціальність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішення у такій справі правовідносини.

Суб`єктивними межами є те, що у двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об`єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду.

Преюдиціальні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішення; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Не потребують доказування обставини, встановлені рішенням суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиціального значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиціальне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/14 (провадження № 12-144гс18) зазначила, що преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

При цьому на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 662/397/15-ц (провадження № 14-20цс21)).

Враховуючи наведені вище обставини, а також судові рішення, які набрали законної сили, виконавчому напису № 731, вчиненому 19.06.2009 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Скречко Марією Михайлівною, діям приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В. у виконавчому провадженні № 56804664, щодо опису визначення вартості нерухомого майна та передання його на реалізацію, винесення постанови про опис та арешт майна боржника від 23.07.2018, звіту про оцінку нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , виконаного ФОП ОСОБА_4 , а також дотримання вимог закону під час проведення електронних торгів 07.12.2018 Державним підприємством «СЕТАМ» з реалізації предмета іпотеки: нежитлової будівлі, позначеної на плані літ. А-1, загальною площею 1559,0 м.кв., складання приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Маковецьким З.В. акта про реалізацію предмета іпотеки від 21.01.2019 у виконавчому провадженні № 56804664, надана правова оцінка за наслідками розгляду судових справ, відтак дії приватного виконавця визнані законними, а вчинені виконавчий напис нотаріуса, постанови та акт приватного виконавця не скасовані у судовому порядку, є чинними.

Іншими словами, усі обставини, які стосуються видачі виконавчого напису № 731, яким звернуто стягнення на майно: нежитлову будівлю (термічка, порошкова дільниця), позначена в плані під літ. А-1, загальною площею 1559,0 м2; що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а також проведені дії приватним виконавцем Маковецьким З.В. у виконавчому провадженні № 56804664 по реалізації такого майна на електронних торгах, перевірені в порядку, визначеному законом, несуть собою відповідні правові наслідки, оскільки є результатом правомірних дій відповідних суб`єктів.

20.11.2020 ОСОБА_2 звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Жовківського районного нотаріального округу Головач О.Р. із заявою для реєстрації прав на нежитлову будівлю (термічка, порошкова дільниця), позначена в плані під літ. А-1, загальною площею 1559,0 м2; що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка прийнята державним реєстратором 23.11.2020.

Рішенням державного реєстратора від 24.11.2020 про зупинення держаної реєстрації прав № 55322191, державну реєстрацію права власності на вищезгаданий об`єкт нерухомості зупинено відповідно до ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (т. 1 а.с. 50).

Дійсно,проведення реєстраційнихдій зупиняєтьсяна підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об`єкта нерухомого майна (п. 2 ч. 1 ст. 25 цього закону).

При цьому, відповідні заяви подавалися ПАТ Автомат 13.10.2020, 26.10.2020, 02.11.2020, 23.11.2020, що підтверджується відомостями із бази даних про реєстрацію заяв та запитівДержавного реєстру речових прав від 24.11.2020 (т. 1 а.с. 60-61).

Конституція Україниустатті 41гарантує право кожному володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у статті 317 ЦК України.

Набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти.

Згідно ізст. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Моментом виникнення майнових прав, а саме суб`єктивних прав учасників правовідносин, пов`язаних із володінням, користуванням і розпорядженням майном, є момент набуття права власності.

При вирішенні питання щодо правомірності набуття права власності суд повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб, позивач набув чи має намір набути право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному законом.

Статтею 1 Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VII«Про виконавчепровадження» (далі Закон №1404-VII) визначено, щовиконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далірішення)сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом статті 10 Закону №1404-VII звернення стягнення на майно (майнові права) є одним із заходів примусового виконання рішень.

Згідно зі статтею 61 Закону №1404-VII реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних аукціонів визначається Міністерством юстиції України.

У п.32постанові ВеликоїПалати ВерховногоСуду від06липня 2022року всправі №914/2618/16(провадження№ 12-25гс21)вказано,що реалізаціямайна боржникана прилюднихторгах (аукціоні)полягає упродажу цьогомайна,тобто узабезпеченні переходуправа власностіна ньогодо покупця переможцяприлюдних торгів(аукціону).Тому,враховуючи передбачені законодавством щодо прилюдних торгів (аукціону) особливості, проведення таких торгів (аукціону) є правочином. Такий висновок узгоджується з приписами статей 650, 655 і частини четвертої статті 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу купівлю-продаж на публічних торгах (аукціонах) і визначають, що до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті (див., зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (пункти 6.17-6.18) та від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (пункти 38-39)).

Так, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2831/5, який діяв на час проведення оспорюваних електронних торгів (далі Порядок).

Головною умовою, яку повинні встановити суди, при розгляді справ про недійсність електронних торгів є наявність порушень, які могли вплинути на результати торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, від 29 червня 2016 року у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16, від 29 листопада 2017 року у справі № 6-231цс17, підстав відступити від яких Верховним Судом не встановлено.

В свою чергу, підготовка до проведення електронних торгів, а саме: опис, оцінка, повідомлення сторін про результати оцінки майна, торги з реалізації спірного майна та оформлення кінцевих результатів електронних торгів (складення Протоколу проведення електронних торгів № 378175 від 26.12.2018 та Акту про реалізацію предмета іпотеки від 21.01.2019) здійснені відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» та Порядку реалізації арештованого майна, з врахуванням вимог Закону України «Про іпотеку».

Доказів порушень, які могли б вплинути на результати торгів, відповідачем не надано, а колегією суддів не встановлено.

Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Тобто вказаний акт є оформленням договірних правовідносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є правочином у розумінністатті 202 ЦК України.

Статтею 1 Закону України «Про нотаріат» №3425-ХІІ визначено, що нотаріат в Україні це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Однією з нотаріальних дій, які вчиняють нотаріуси, є видача свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) (пункт 5 частини першої статті 34 Закону №3425-ХІІ).

Відповідно до статті 46-1 Закону №3425-ХІІ (в редакції на час виникнення спірних відносин)нотаріус під час вчинення нотаріальних дій обов`язково використовує відомості єдиних та державних реєстрів шляхом безпосереднього доступу до них.Нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва обов`язково використовує також відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру.

За змістом пункту 1 частини першої статті 49 Закону №3425-ХІІ нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо вчинення такої дії суперечить законодавству України.

В силу частини першої статті 72 Закону №3425-ХІІпридбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів (аукціонів) оформлюється нотаріусом за місцезнаходженням такого майна шляхом видачі набувачу відповідного свідоцтва на підставі документів, визначених Законом України«Про виконавчепровадження».

Як передбачено підпунктом 4.2 пункту 4 глави 12 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595), свідоцтво про придбання майна на аукціоні видається нотаріусом на підставі акта про передання права власності на придбане майно, що підписується сторонами, та протоколу про проведення аукціону, складеного організатором аукціону.

Таким чином, у випадку придбання нерухомого майна на прилюдних торгах документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є саме свідоцтво про придбання нерухомого майна, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені торги.

Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20).

Як вже зазначалося вище, після набранням законної сили рішенням Господарського суду Львівської області та скасування заходів забезпечення позову по справі № 914/197/19 позивач звертався до державного реєстратора для реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, придбаний на прилюдних торгах, однак дії ПАТ Автомат унеможливили таку реєстрацію.

Натомість, беручи до уваги те, що прилюдні торги відбулися, однак ПАТ «Автомат» не визнає право власності на спірний об`єкт нерухомості за позивачем, вчиняючи активні дії шляхом звернення до державного реєстратора про зупинення проведення реєстраційних дій, що в свою чергу виключає можливість ОСОБА_3 реалізувати своє право в позасудовому порядку, колегія суддів погоджується з тим, що єдиним способом захисту його права є визнання за ним у судовому порядку права власності на нежитлову будівлю (термічка, порошкова дільниця), позначена в плані під літ. А-1, загальною площею 1559,0 м.кв., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Такий висновок суду не спростовує покликання апелянта на матеріали інвентаризаційної справи щодо спірного майна, згідно яких встановлено факт знищення такого (об`єкта нерухомості), що підтверджується довідкою №4346 від 17.08.2020 КП ЛОР «Червоноградське МБТІ».

Більше того, КП ЛОР «Червоноградське МБТІ» зазначено про знищення спірного об`єкта нерухомості станом на 12 серпня 2020 року, натомість, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року у справі №1.380.2019.000559 встановлено факт існування нерухомого майна на час проведення торгів та складання приватним виконавцем Акта про проведені електронні торги, а саме на момент виникнення права власності у позивача ОСОБА_3 на придбане майно, що спростовує відповідні доводи апелянта в частині відсутності можливості визнання права власності на майно, яке знищене, оскільки станом на момент виникнення права власності, а саме видачі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, таке майно існувало.

Завданням цивільного судочинства є належний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі Chahal v. the United Kingdom (заява №22414/93, пункт 145, рішення від 15 листопада 1996 року) вказав, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань (див. рішення у справі Vilvarajah and Others v. the United Kingdom; заяви №№13163/87, 13164/87, 13165/87, 13447/87, 13448/87 52854/99, пункт 122, від 30 жовтня 1991 року).

Також ЄСПЛ неодноразово зазначав (справа Afanasyev v. Ukraine, заява №38722/02, пункт 75, рішення від 5 квітня 2005 року), що стаття 13 Конвенції гарантує доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, у якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Таким чином, стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування, хоча держави-учасники мають певну свободу розсуду щодо способу, у який вони виконують свої зобов`язання за цим положенням Конвенції. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (див. рішення у справі Aydin v. Turkey від 25 вересня 1997 року п. 103 та рішення у справі Kaya v. Turkey від 19 лютого 1998 року, пункт 106).

Отже,застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду. Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновленнягарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію.

Колегія суддів укотре звертає увагу на те, що лише власник вправі самостійно визначати фактичну та юридичну долю своєї нерухомості, відтак маючи у власності нежитлове приміщення або іншу нерухомість, може припинити право власності на таке у зв`язку із його знищенням, тобто із настанням події, яка у подальшому припиняє існування конкретного об`єкта права власності.

Згідно із ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», за загальним правилом право власності на майно припиняється в момент його знищення, проте на майно, права на яке підлягають державній реєстрації, таке право припиняється з моменту внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за заявою власника (ст. 14 Закону № 1952-ІV).

Поряд з цим, до ухвалення оскаржуваного рішення та на стадії перегляду такого в апеляційному порядку ПАТ «Автомат» не надало суду доказів про те, що намагалося припинити право власності на відповідне майно, у зв`язку з знищенням такого.

Разом з цим, колегія суддів не може погодитися із висновком місцевого суду про необхідність скасування реєстрації права власності ПАТ Автомат на спірне нерухоме майно - нежитлову будівлю (термічка, порошкова дільниця), позначена в плані під літ. А-1, загальною площею 1559,0 м2; що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 14894538, проведену ДКП Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації 31.05.2006 на підставі рішення виконкому Жовківської міської ради № 241 від 25.05.2006, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 10802067 від 31.05.2006.

Так, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є юридичним фактом, який полягає в офіційному визнанні та підтвердженні державою набутого особою речового права на нерухомість та є елементом в юридичному складі (сукупності юридичних фактів), який призводить до виникнення речових прав. При цьому реєстрація права власності хоча і є необхідною умовою, з якою закон пов`язує виникнення речових прав на нерухоме майно, однак реєстраційні дії є похідними від юридичних фактів, на підставі яких виникають, припиняються чи переходять речові права, тобто державна реєстрація сама по собі не є способом набуття права власності. Вказаний за змістом правовий висновок неодноразово сформульований Верховним Судом, зокрема в постановах від 27.06.2018 у справі № 921/403/17-г/6, від 08.08.2019 у справі №909/472/18, від 29.04.2020 у справі № 911/1455/19.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону № 1952-ІV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставісудового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

Таким чином, рішення суду у даній справі про визнання за ОСОБА_3 права власності на спірне нерухоме майно є підставою для вчинення реєстраційних дій щодо права власності.

Відповідно до частини третьоїстатті 26 ЗаконуУкраїни «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(в редакції, чинній із 16 січня 2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цьогоЗакону.

У зв`язку з наявністю підстав для проведення відповідної державної реєстрації права власності позивача ОСОБА_3 за відповідним судовим рішенням, тобто визнання за ним речових прав на спірне майно, одночасно з державною реєстрацією буде проведено припинення речових прав на таке майно за ПАТ «Автомат», тому протилежний висновок суду першої інстанції не є обґрунтованим, що свідчить про часткову підставність доводів апеляційної скарги та необхідність скасування оскаржуваного рішення у частині задоволення вимог ОСОБА_3 про скасування реєстрації права власності ПАТ Автомат на спірне нерухоме майно.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасуватисудове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення(п. 2 ч. 1ст. 374 ЦПК України).

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про часткову підставність апеляційної скарги та необхідність скасування оскаржуваного рішення у відповідній частині та залишення без змін у частині визнання за позивачем права власності на спірне майно.

У зв`язку із частковим задоволенням апеляційної скарги, відповідно до ст. 141 ЦПК України, необхідно зменшити стягнутий судом першої інстанції в користь позивача судовий збір, відповідно стягнути такий на користь відповідача за апеляційний розгляд справи.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Автомат» - задовольнити частково.

Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 12 грудня 2023 року в частині задоволення вимог про скасування реєстрації права власності Публічного акціонерного товариства Автомат на нерухоме майно - нежитлову будівлю (термічка, порошкова дільниця), позначена в плані під літ. А-1, загальною площею 1559,0 м.к.в, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 14894538, проведену ДКП Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації 31.05.2006 на підставі рішення виконкому Жовківської міської ради № 241 від 25.05.2006, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 10802067 від 31.05.2006 скасувати, ухвалити у цій частині нове рішення, яким у задоволенні такої вимоги відмовити.

Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 12 грудня 2023 року в частині розподілу судових витрат змінити, стягнути з Публічного акціонерного товариства Автомат в користь ОСОБА_2 сплачені ним судові витрати в розмірі 8101 (вісім тисяч сто одна) гривень 33 копійок.

У решті рішення залишити без змін.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Автомат судовий збір у розмірі 1261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) гривень 20 копійок сплачений за подання апеляційної скарги.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 12 червня 2024 року.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк