Постанова

від 13.06.2024 по справі 947/28642/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2627/24

Справа № 947/28642/22

Головуючий у першій інстанції Петренко В.С.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2024 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Транс Логістік Південь» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, на рішення Київського районного суду м. Одеси, постановлене під головуванням судді Петренко В.С. 07 вересня 2023 року у м. Одеса, -

встановила:

У грудні 2022 року представник ТОВ «Агро Транс Логістік Південь» звернувся до Київського районного суду м. Одеси із позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просив стягнути завдані в наслідок ДТП матеріальні збитки (шкоду) в розмірі 183398,65 грн., витрати на проведення експертизи у розмірі 2500 грн., та судові витрати.

В обґрунтування заявленого позову представник позивача посилався на те, що 03.09.2022 року за адресою: АДРЕСА_1 , трапилась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля марки Toyota Corolla реєстраційний номер НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_1 , та автомобіля марки Skoda Octavia реєстраційний номер НОМЕР_2 , за кермом якого перебував ОСОБА_2 , директор ТОВ «АТЛ ПІВДЕНЬ» (транспортний засіб належить на праві власності ТОВ «АТЛ ПІВДЕНЬ».

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 05 жовтня 2022 року у справі № 947/20747/22 ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. Постанова не була оскаржена і набрала законної сили.

Позивач зазначав, що після ДТП він звернувся до судового експерта для проведення експертизи та визначення матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля. Для проведення огляду авто також був запрошений і ОСОБА_1 , проте останній не прибув, представника свого не направив про причини неявки не повідомив.

З Висновку експерта № 7434 від 29 жовтня 2022 року експертного, транспортно-товарного дослідження з визначення вартості відновлювального ремонту та матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, автомобіля Skoda Octavia реєстраційний номер НОМЕР_2 , вбачається, що вартість матеріального збитку становить 313398,65 грн.

Вартість проведення експертного дослідження автомобіля Skoda Octavia реєстраційний номер НОМЕР_2 становила 2500 грн.

Станом на дату ДТП цивільно-правова відповідальність, пов`язана з експлуатацією забезпеченого транспортного засобу марки Toyota Corolla реєстраційний номер НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_1 , була застрахована у ПрАТ «Європейський страховий альянс».

Представник ТОВ «Агро Транс Логістік Південь» звернувся до страхової компанії ПрАТ «Європейський страховий альянс» з відповідними документам для отримання відповідної страхової виплати, та отримав відповідь, що страхова, сума згідно страхового полісу серії ЕР №20844301, складає 130000,00 грн., яку було у повному обсязі виплачено позивачу.

Таким чином, позивач просив суд стягнути різницю вартості ремонту автомобіля у сумі 183398,65 грн. з ОСОБА_1 , у зв`язку з чим і звернувся до суду з даним позовом.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 07 вересня 2023 року позов ТОВ «Агро Транс Логістік Південь» було задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Агро Транс Логістік Південь» завданий в наслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальний збиток (шкоду) у розмірі 183398,65 грн., витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 2500 грн., та судовий збір у розмірі 2750,98 грн.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Згідно Експертного висновку №987\22ГШВ, складеного 14 вересня 2022 року оцінювачем на замовлення ПрАТ «Європейський страховий альянс», вартість матеріального збитку становить 206926,85 грн.

ПрАТ «Європейський страховий альянс» прийняло рішення про виплату позивачу страхового відшкодування за страховим випадком у розмірі 130000,00 грн.

На думку апелянта Висновок експерта, наданий позивачем, є сумнівним, суперечливим та необ`єктивним. В той же час, Експертний висновок №987\22ГШВ від 14 вересня 2022 року, виконаний на замовлення ПрАТ «Європейський страховий альянс», є належним та допустимим доказом, та відповідає вимогам чинного законодавства України.

Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши розгляд апеляційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України,апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що 03 вересня 2022 року за адресою: м. Одеса, вул. Авдєєва-Чорноморського буд. 83, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля марки «Toyota Corolla» реєстраційний номер НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_1 , та автомобіля марки «Skoda Octavia» реєстраційний номер НОМЕР_2 , за кермом якого перебував ОСОБА_2 , директор ТОВ «АТЛ ПІВДЕНЬ».

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 05 жовтня 2022 року у справі № 947/20747/22 ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.

Автомобіль марки Skoda Octavia реєстраційний номер НОМЕР_2 , за кермом якого перебував ОСОБА_2 , належить на праві власності ТОВ «АТЛ ПІВДЕНЬ», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

Автомобіль марки «Toyota Corolla» реєстраційний номер НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 .

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність автомобіля марки «Toyota Corolla» реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована в ПрАТ «Європейський страховий альянс» на підставі Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР №208443071.

Згідно вказаного Полісу ОСЦВВВНТЗ, розмір страхової суми на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, складає 130000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.

Позивач, в порядку Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», звернувся до ПрАТ «Європейський страховий альянс» із повідомленням про ДТП та заявою про здійснення страхового відшкодування за результатами вказаного ДТП.

Згідно Експертного висновку №987\22ГШВ, складеного 14 вересня 2022 року оцінювачем на замовлення ПрАТ «Європейський страховий альянс», вартість матеріального збитку становить 206926,85 грн.

Згідно відповіді страхової компанії № 1225/13 від 11 листопада 2022 року, страхова сума згідно страхового полісу серії ЕР №20844301 складає 130000,00 грн., яка була сплачена на користь позивача.

З Висновку експерта № 7434 від 29 жовтня 2022 року експертного, транспортно-товарного дослідження з визначення вартості відновлювального ремонту та матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Skoda Octavia реєстраційний номер НОМЕР_2 внаслідок ДТП, яка сталася 03 вересня 2022 року - вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Skoda Octavia, становить 313398,65 грн.

Вартість проведення експертного дослідження становила 2500 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1167 від 18 листопада 2022 року.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 988 ЦК України, страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV), у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Таким чином, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Статтями 28, 29 Закону № 1961-ІV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Пленум Верховного Суду України у пункті 9 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» зазначив, що якщо для відновлення попереднього стану речі, яка мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Аналогічні по суті висновки, викладено Верховним Судом у постановах від 30 жовтня 2019 року у справі № 753/4696/16-ц (провадження № 61-30908св18), від 21 лютого 2020 року у справі № 755/5374/18 (провадження № 61-14827св19) від 22 квітня 2020 року у справі № 756/2632/17 (провадження № 61-12032св19), від 15 жовтня 2020 року у справі № 755/7666/19 , та багатьох інших.

Крім того, правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі ст. 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Положення ст. 1194 ЦК України у системному зв`язку зі ст. 993 цього Кодексу та ст. 27 Закону України «Про страхування» дозволяє дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди у межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Вартість відновлювального ремонту пошкодженого у ДТП транспортного засобу більша за вартість матеріального збитку, а вартість матеріального збитку це та сума, яку за Законом № 1961-IV має сплатити страховик як страхове відшкодування.

Згідно правової позиції Верховною Суду, викладеної у постанові від 16 жовтня 2019 року по справі № 320/9174/15-ц, за змістом ст. ст. 9, 22-31, 35, 36 Закону № 1961-IV, настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Згідно абз. 2 п. 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV, страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Тлумачення зазначеної правової норми спеціального закону у взаємозв`язку із загальними нормами цивільного законодавства означає, що у контексті встановлених судом в цій справі фактичних обставин, одержавши страхову виплату, потерпілий не позбавляється права на реальне відшкодування заподіяних внаслідок ДТП збитків, в тому числі у судовому порядку.

Відповідальність винуватця у разі визнання випадку страховим настає лише тоді, коли розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, на що безпосередньо вказує зміст ст. 1194 ЦК України.

Крім того, ст. ст. 2, 22, 29, 36 Закону № 1961 -IV не містять заборони щодо доплати суми відшкодування, якщо після оцінки виявиться, що погоджена потерпілим та страховиком виплачена сума є значно меншою від оціненої майнової шкоди. Вказані статті обмежують страхову виплату лише встановленим у договорі лімітом відповідальності.»

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) вказала, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Таким чином, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст. 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

У даній справі, при визначені розміру відшкодування, судом першої інстанції правильно прийнято до уваги Висновок експерта № 7434 від 29 жовтня 2022 року експертного, транспортно-товарного дослідження з визначення вартості відновлювального ремонту та матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу автомобіля Skoda Octavia реєстраційний номер НОМЕР_2 , в наслідок ДТП, яка сталася 03 вересня 2022 року, складеного судовим експертом Федотовим Ф.В., згідно якого вартість матеріального збитку визначена у розмірі 313398,65 грн., оскільки з наданого відповідачем висновку не вбачається, ким саме проводилось дослідження, не надано ніяких експертних висновків, а лише надана калькуляція робіт.

З урахуванням того, що ПрАТ «Європейський страховий альянс» прийняло рішення про виплату позивачу страхового відшкодування за страховим випадком у розмірі 130000,00 грн., суд дійшов обґрунтованого висновку, що з ОСОБА_1 необхідно було стягнути різницю між вартістю матеріального збитку та розміром страхової виплати у розмірі 183398,65грн.

Необгрунтованими при цьому є доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_1 про те, що Висновок експерта, наданий позивачем, є сумнівним, суперечливим та необ`єктивним, а Експертний висновок №987\22ГШВ від 14 вересня 2022 року, виконаний на замовлення ПрАТ «Європейський страховий альянс», є належним та допустимим доказом, та відповідає вимогам чинного законодавства України.

Колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що чинне законодавство не містить обмежень для потерпілої у ДТП особи щодо замовлення власної експертизи або експертного дослідження для визначення збитків, понесених внаслідок ДТП

Експертний висновок №987\22ГШВ від 14 вересня 2022 року, виконаний на замовлення ПрАТ «Європейський страховий альянс», направлений на врегулювання правовідносин між страховою компанією та потерпілим щодо виплати страхової суми, однак, вказаний висновок не регулює правовідносини, що склались між позивачем та відповідачем.

Крім того, у Експертному висновок №987\22ГШВ від 14 вересня 2022 року не досліджувалось питання щодо розміру втрати товарної вартості автомобіля, яка має бути відшкодована саме відповідачем.

У той же час, у Висновку експерта № 7434 від 29 жовтня 2022 року експертного, транспортно-товарного дослідження з визначення вартості відновлювального ремонту та матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, автомобіля Skoda Octavia реєстраційний номер НОМЕР_2 , розмір матеріального збитку визначено відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням величини втрати товарної вартості.

Також колегія суддів враховує, що у випадку незгоди із сумою матеріального збитку, встановленою Висновком експерта № 7434 від 29 жовтня 2022 року, ОСОБА_1 не був позбавлений передбаченого законом права заявити у суді першої інстанції клопотання про проведення відповідної судової експертизи, що апелянтом зроблено не було.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_1 про те, що позивач нібито погодився із розміром шкоди в сумі 130000 грн., яка була виплачена йому страховиком, оскільки вказана сума є максимально можливою до сплати за страховим полісом, та не відповідає дійсному розміру шкоди, завданої ТОВ «Агро Транс Логістік Південь».

Інші доводи апеляційної скарги є аналогічними аргументам відзиву на позовну заяву, які суд першої інстанції належним чином перевірив та, ухвалюючи рішення, спростував з наведенням відповідних обґрунтованих мотивів.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.

При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 07 вересня 2023 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 367, 369, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 07 вересня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими п.2«а» - 2 «г» ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 13 червня 2024 року.

Судді Одеського

апеляційного суду С.О. Погорєлова

А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе