Постанова

від 13.06.2024 по справі 947/28642/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2583/24

Справа № 947/28642/22

Головуючий у першій інстанції Петренко В.С.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2024 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги представника ОСОБА_1 та представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Транс Логістік Південь» у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Транс Логістік Південь» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, на додаткове рішення Київського районного суду м. Одеси, постановлене під головуванням судді Петренко В.С. 25 вересня 2023 року у м. Одеса, -

встановила:

У грудні 2022 року представник ТОВ «Агро Транс Логістік Південь» звернувся до Київського районного суду м. Одеси із позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просив стягнути завдані в наслідок ДТП матеріальні збитки (шкоду) в розмірі 183398,65 грн., витрати на проведення експертизи у розмірі 2500 грн, та судові витрати.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 07 вересня 2023 року позов ТОВ «Агро Транс Логістік Південь» було задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Агро Транс Логістік Південь» завданий в наслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальний збиток (шкоду) у розмірі 183398,65 грн., витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 2500 грн., та судовий збір у розмірі 2750,98 грн.

У вересні 2023 року представник ТОВ «Агро Транс Логістік Південь» звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь заявника витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 33000,00 грн.

Додатковим рішенням Київського районного суду м. Одеси від 25 вересня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Агро Транс Логістік Південь» стягнуто витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 5000 грн.

В решті вимог заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що витрати на правову допомогу не підтверджені достовірними доказами, зокрема первинними документами.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Агро Транс Логістік Південь», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем обґрунтовано і доведено витрати на правничу допомогу у даній справі у повному обсязі, при цьому судом першої інстанції неправомірно відмовлено у їх задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши розгляд апеляційних скарг в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги представника ОСОБА_1 та представника ТОВ «Агро Транс Логістік Південь» підлягають залишенню без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України,апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі залишення позову без задоволення - на позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 ст. 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 6 ст. 137 ЦПК, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 3 ст. 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У даному випадку, представник ОСОБА_1 не скористалась своїм правом на подання заперечень проти розподілу витрат на правничу допомогу, та просила суд зменшити витрати на оплату правничої допомоги адвоката до 5000 грн.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині третьої статті 141 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ст. 137 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З матеріалів справи вбачається, що згідно Договору про надання правничої допомоги від 23 вересня 2022 року, укладеного між АО «Адвокатська компанія «Альфа-Лігал» та позивачем ТОВ «Агро Транс Логістік Південь», а також докладного опису наданих робіт, оплата послуг адвоката становить 33000 грн.

Однак, проаналізувавши надані стороною позивача докази, з урахуванням принципів розумності та справедливості, на підставі положень п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що сума у розмірі 33000 грн. не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру, а тому суд правильно вважав за необхідне зменшити заявлені до стягнення з іншої сторони судові витрати на професійну правничу допомогу.

Колегія суддів, з урахуванням реальності та доведеності понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, погоджується із висновком суду про необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Агро Транс Логістік Південь» витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 5000 грн., і саме ця сума відповідає критерію розумності розміру витрат на правничу допомогу, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Докази та обставини, на які посилаються заявники в апеляційних скаргах, вищевказані висновки судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, а також були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом дотримані норми процесуального права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.

При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Додаткове рішення Київського районного суду м. Одеси від 25 вересня 2023 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 367, 369, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційні скарги представника ОСОБА_1 та представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Транс Логістік Південь» залишити без задоволення.

Додаткове рішення Київського районного суду м. Одеси від 25 вересня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими п. 2 «а» - 2 «г» ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 13 червня 2024 року.

Судді Одеського

апеляційного суду С.О. Погорєлова

А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе