Рішення

від 05.06.2024 по справі 214/1885/24

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/1885/24

2/214/2342/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05 червня 2024 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Ткаченка А.В.,

за участю секретаря судового засідання Попкової Ю.В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Січкар Богдана Валеріївна, Металургійний відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про звільнення майна з-під арешту,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Саксаганський ВДВС та просить суд скасувати арешт з квартири по АДРЕСА_1 , накладений 27.12.2007 Третьою криворізької державної нотаріальної контори на підставі постанови Дзержинського ВДВС від 27.12.2007, яка була належна за життя її батьку ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на неможливість оформлення належним чином спадщини після смерті батька. В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . При оформленні спадкових прав було виявлено наявність арешту на зазначену квартиру на підставі постанови про арешт майна боржника від 27.12.2007 Дзержинського ВДВС, а тому їй постановою від 25 жовтня 2023 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. Відомості про наявність виконавчого провадження, як і щодо помилки у прізвищі батька, як боржника у виконавчому провадженні, встановити не вдалося у зв`язку із знищенням матеріалів виконавчого провадження та нотаріальної таємниці. Тому з метою захисту прав спадкоємця та необхідності оформлення спадщини після смерті батька, просить вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 06 березня 2024 року прийнято позовнузаяву дорозгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 30 квітня 2024 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті. Встановлено загальний порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та загальний порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються.

У судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були в порядку, встановленому ст. 128 ЦПК України.

Представник позивача адвокат Горбачевська І.П. звернулася до суду із заявою про розгляд справи за її та позивача відсутності, на вимогах наполягає.

Представник відповідача Саксаганського ВДВС відзиву на позов до суду не подав.

Треті особи приватний нотаріус Січкар Б.В. та представник Металургійного ВДВС письмових пояснень до суду не подали.

Ураховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК України та частини другої статті 247 ЦПК України, відсутність заяви позивача про розгляд справи у заочному порядку з винесенням по справі заочного рішення, що є обов`язковою підставою для розгляду справи у такому порядку (пункт 4 частини 1 статті 280 ЦПК України), суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників процесу на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Як установлено судом та підтверджується письмовими доказами, ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 20 липня 1995 року був власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10-11, 12 копії договору, довідки).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер (а.с. 8 копія свідоцтва).

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.10.2023, постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА 943884 від 27.12.2007 винесеної Дзержинським відділом державної виконавчої служби м. Кривого Рогу, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 , де власником зазначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 13 копія інформації).

Приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Січкар Б.В. повідомлено заявника ОСОБА_1 про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 у зв`язку з наявністю арешту на нерухоме майно, належне померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с. 14 копія повідомлення).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Згідно із частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).

Відповідно до частин першої, другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

У частині першій статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85 гс 19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Аналогічний за змістом висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року (провадження № 11-680апп19) та у постановах Верховного Суду від 06 грудня 2021 року у справі № 554/5912/19-ц (провадження № 61-12594 св 21), від 08 грудня 2022 року у справі № 331/1383/20 (провадження № 61-7109 св 22).

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження» (абзац 1 пункту 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна»).

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19).

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ураховуючи викладене, суд, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, належним чином оцінивши докази, подані сторонами, дійшов висновку про те, що законом у спірних правовідносинах передбачений інший спосібсудового захиступорушеного права позивачки, яке може бути захищене в порядку позовного провадження шляхом подання позову про визнання права власності на спадкове майно і зняття із нього арешту, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 06 травня 2024 року у справі № 725/3352/23 (провадження № 61-292 св 24).

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що порушене право спадкоємця може бути захищене в порядку позовного провадження шляхом подання позову про визнання права власності на спадкове майно і зняття із нього арешту, а позивачкою заявлено лише позовнувимогу прозняття арешту, а отже обрано неефективний спосіб захисту порушених прав, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи відмову у задоволенні вимог, судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 317, 319, 391 ЦК України, ст..ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265 ЦПК України,суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 про звільнення майна з-під арешту повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників процесу:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), код ЄДРПОУ 34545897, місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, м. Кривий Ріг, вул. Віталія Матусевича, 41.

Третя особа приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Січкар Богдана Валеріївна, робочу місце за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, м. Кривий Ріг, пр. Героїв-підпільників, буд. 1.

Третя особа Металургійний відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), код ЄДРПОУ 34545855,місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, м. Кривий Ріг, вул. Віталія Матусевича, 41.

Повний текст рішення складено 14 червня 2024 р.

Суддя А.В. Ткаченко