Ухвала

від 14.06.2024 по справі 592/8615/24

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 592/8615/24

Провадження № 2/592/1780/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху повторно

14 червня 2024 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Литовченко О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального підприємства Сумської обласної ради «Паливокомунаненерго» про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість із заробітної плати у розмірі 219375,00 грн., інфляційні збитки у розмірі 22761,94 грн., 3% річних у розмірі 11388,74 грн., моральну шкоду у розмірі 250000 грн., а у сього 503525,68 грн.

Ухвалою судді від 28.05.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

05.06.2024 від позивача надійшла заява на усунення недоліків, долучено квитанцію про сплату судового збору.

Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175 та 177 ЦПК України

Відповідно до вимог п.3, 5, 8 ч.2 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

-зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, яка визначається відповідно до вимог ст.176 ЦПК України;

-виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

-перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Подана позивачем позовна заява не відповідає зазначеним вимогам в цій частині. Зокрема, позивач не зазначає ціну позову, не зазначає докази, якими обґрунтовує позовні вимоги, не зазначає докази, які він не може подати до суду, не зазначає щодо наявності у нього чи іншої особи оригіналів письмових доказів, які подаються до суду.

До матеріалів позовної заяви не додано доказів на підтвердження заборгованості з заробітної плати відповідача перед позивачем. Відсутні будь-які довідки Підприємства про суми заборгованості по заробітній платі на момент звільнення позивача.

У позовній заяві, а саме в резолютивній частині, просить стягнути на його користь заборгованість по заробітній платі, однак у мотивувальній частині позовної заяви посилається на Постанову Сумського апеляційного суду в якій зазначено (виділено позивачем), що позивач не звертався до суду з позовною заявою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Тому позивачу необхідно викласти мотивувальну та резолютивну частину позовної заяви в редакції, в якій мотивувальна частина позову повинна відповідати заявленим позовним вимогам зазначеним у резолютивній частині позову.

Також, до матеріалів позовної заяви не додано доказів того, що з вини роботодавця позивача не було допущено до роботи. З доказів наявності спору між сторонами позивачем додано лише копію Постанови Сумського апеляційного суду, копію наказу про звільнення, та розрахунок 3% річних та інфляційних збитків.

Інших належних та допустимих доказів порушення роботодавцем прав позивача щодо недопущення до виконання своїх посадових обов`язків не додано.

Окрім іншого, згідно ч.1 ст. 222-1 КЗпПУ, трудовий спір між працівником і роботодавцем незалежно від форми трудового договору може бути врегульовано шляхом медіації відповідно до Закону України "Про медіацію" з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 232 КЗпПУ визначено, що безпосередньо в місцевих загальних судах розглядаються трудові спори за заявами: 1) працівників підприємств, установ, організацій, де комісії по трудових спорах не обираються; 2) працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижче оплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу;

З огляду на таку варіативність законодавчих норм, а також зважаючи на наявність достатніх підстав для вирішення частини заявлених до суду позовних вимог у досудовому порядку, формальне посилання про не проведення заходів досудового врегулювання спору не свідчить про дотримання позивачем вимоги, визначеної п.6 ч.3 ст. 175 ЦПК України.

З огляду на наведені положення закону та зазначені недоліки, позивачу потрібно надати до суду належним чином завірені копії додатків до позовної заяви, у відповідності до кількості сторін по справі, як це встановлено нормами ч. 1 ст. 177 ЦПК України.

Крім того, згідно ч.ч.2, 4, 5 ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Всупереч наведеному у матеріалах позову копії письмових доказів позивачем не засвідчені належним чином.

При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема,в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95).

Оскільки позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175- 177 ЦПК України, приходжу до висновку, що таку слід залишити без руху, наддавши строк для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючисьст. 185 ЦПК України,

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства Сумської обласної ради «Паливокомунаненерго» про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди, залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків десять днів з моменту отримання копії ухвали.

Попередити позивача, що в разі невиконання ухвали суду у встановлені строки позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Литовченко