Постанова

від 10.06.2024 по справі 903/795/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2024 року Справа № 903/795/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Гудак А.В.

секретар судового засідання Мельников О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Підприємства "ПІК" ("ПОШУК, ІНІЦІАТИВА, КОНТАКТ") ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНВАЛІДІВ "СОЮЗ ОРГАНІЗАЦІЙ ІНВАЛІДІВ УКРАЇНИ" на рішення Господарського суду Волинської області від 16 січня 2024 року по справі №903/795/23 (суддя Шум М.С.)

час та місце ухвалення рішення: 16 січня 2024 року; м. Луцьк, пр. Волі, 54а; вступна і резолютивна частина проголошена о 10:40 год; повний текст рішення складено 31 січня 2024 року

за первісним позовом Фізичної особи - підприємця Гущика Андрія Трохимовича

до Підприємства "ПІК" ("ПОШУК, ІНІЦІАТИВА, КОНТАКТ") ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНВАЛІДІВ "СОЮЗ ОРГАНІЗАЦІЙ ІНВАЛІДІВ УКРАЇНИ"

про стягнення 356 800 грн

за зустрічним позовом Підприємства "ПІК" ("ПОШУК, ІНІЦІАТИВА, КОНТАКТ") ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНВАЛІДІВ "СОЮЗ ОРГАНІЗАЦІЙ ІНВАЛІДІВ УКРАЇНИ"

до Фізичної особи - підприємця Гущика Андрія Трохимовича

про стягнення 1 791 590 грн 60 коп.

за участю представників сторін:

від Первісного Позивача - Тимофеєва І.В.;

від Первісного Відповідача - Жуковський В.В..

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Гущик Андрій Трохимович (надалі - Позивач) звернулася в Господарський суд Волинської області з позовом до Підприємства "ПІК" ("ПОШУК, ІНІЦІАТИВА, КОНТАКТ") ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНВАЛІДІВ "СОЮЗ ОРГАНІЗАЦІЙ ІНВАЛІДІВ УКРАЇНИ") (надалі - Відповідач) про стягнення з Відповідача 356 800 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 28 березня 2023 року між Позивачем та Відповідачем укладено договір субпідряду №5 на виконання окремих видів і комплексів робіт, предметом якого є зобов`язання субпідрядника в строк та на умовах, визначених цим договором, виконати роботи, передбачені пунктом 1.2 договору та також зобов`язання підрядника прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх в порядку та на умовах визначених даним договором. За доводами Позивача, Відповідач свої зобов`язання щодо оплати за виконані роботи не виконав, що стало підставою для звернення до суду.

7 вересня 2023 року на адресу Господарського суду Волинської області від Відповідача надійшла зустрічна позовна заява, у якій Відповідач просив суд прийняти зустрічну позовну заяву про стягнення збитків із Позивача, що завдані неналежним виконанням своїх договірних зобов`язань та упущеної вигоди в сумі 1 791 590 грн 60 коп..

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 28 вересня 2023 року прийнято зустрічний позов про стягнення збитків із Позивача, що завдані неналежним виконанням своїх договірних зобов`язань та упущеної вигоди в сумі 1791590 грн 60 коп. до спільного розгляду з первісним позовом та об`єднати зустрічний позов в одне провадження з первісним позовом у справі №903/795/23.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 16 січня 2024 року первісний позов задоволено повністю. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 356800 грн заборгованості та покладено витрати по сплаті судового збору в розмірі 5352 грн. В зустрічній позовній заяві Відповідача про стягнення збитків, що завдані неналежним виконанням своїх договірних зобов`язань та упущеної вигоди в сумі 1 791 590 грн 60 коп. відмовлено.

Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що на виконання умов Договору Позивач виконав його умови на суму 356 800 грн, про що 18 травня 2023 року між Позивачем та Відповідачем підписано Акт наданих послуг №6, щодо Ремонтно - будівельних робіт : "влаштування системи утеплення піноплістирольними плитами приміщення АТ "Рівнегаз", місцезнаходження: м. Рівне, вул. Будівельників, 6". Відповідний Акт №6 від 18 травня 2023 року підписаний уповноваженими представниками сторін та додатково зазначено, що замовник Відповідач претензій по об`єму, якості та строках виконання робіт не має. .

Місцевий господарський суд вказав, що в матеріалах справи відсутні претензії/виклики Відповідачем саме Позивача для складання Дефектного Акту, як це передбачено пунктами 5.5, 6.3 Договору субпідряду №5 від 28 березня 2023 року та також констатував, що відповідно до підписаного між сторонами Акту наданих послуг, Відповідач 18 травня 2023 року отримав рахунок на оплату №7 від 18 травня 2023 року на суму 356 800 грн.

Суд першої інстанції також вказав, що з огляду на вказане, випливає, що дії Відповідача щодо не заявлення будь-яких претензій щодо обсягу та якості виконаних Позивачем робіт в період підписання акту, прийняття даних робіт, а в подальшому виставлення претензій з метою уникнення обов`язку з оплати виконаних робіт, суперечить його попередній поведінці і є недобросовісними. Тому, беручи до уваги наявні в матеріалах справи пояснення та докази сторін, господарський суд, оцінюючи вказане за своїм переконанням, дійшов висновку, що первісні позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме стягнення з Відповідача на користь Позивача 356 800 грн заборгованості.

Що ж до вимоги Відповідача за зустрічним позовом до Позивача про стягнення збитків, що ніби-то завдані неналежним виконанням своїх договірних зобов`язань та упущеної вигоди в сумі 1 791 590 грн 60 коп., то місцевий господарський суд вказав, що зустрічна позовна вимога до задоволення не підлягає.

Суд першої інстанції виснував, що Відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували неналежне проведення Позивачем за вказаним договором робіт та для застосування у даному випадку такої міри відповідальності як стягнення збитків. При цьому суд вказав, що Відповідач не підтвердив і не довів наявність хоча б одного елементу складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини.

Не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу (а.с. 139-144), в якій з підстав, висвітлених в ній, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Зокрема, мотивуючи апеляційну скаргу, Відповідач звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що Позивач свідомо у своїй позовній заяві, діючи через свого представника адвоката Тимофееву І.В. уникав посилань на Главу 61 Цивільного кодексу України, оскільки, на думку апелянта, діяв недобросовісно, взяті на себе роботи за Договором субпідряду не виконував належним чином, скориставшись юридичною необізнаністю надав для підписання акт наданих «послуг», проте від підписання акту виконаних робіт за формою КБ-2в відмовився, ніби-то знаючи та усвідомлюючи, що виконані ним роботи не відповідають вимогам кошторисної документації та стандартам ДСТУ та ДБН.

Відповідач стверджує, що з акту надання послуг № 6 від 18 травня 2023 року не можливо встановити, чи виконані були роботи (передбачені Договором субпідряду) чи ні, їх тривалість, обсяг, витрачений матеріал.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22 квітня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача на рішення Господарського суду Волинської області від 16 січня 2024 року по справі №903/795/23. Запропоновано Позивачу в строк протягом 7 днів з дня вручення даної ухвали надати до канцелярії суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його (доданих до нього документів) надсилання в порядку частини 2 статті 263 ГПК України.

29 квітня 2024 року через підсистему «Електронний суд» від Позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Позивач заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Позивач вказав, що Акт підписано уповноваженою особою директором Антипенковим Олександром Олеговичем. Відповідно Позивач вважає незрозумілими твердження Апелянта, що Субпідрядником всі роботи, що входять в перелік, не виконані. Вказав, що після підписання Акту від 18 травня 2023 року, Позивач не отримував жодних претензій чи запрошень для складання Дефектного акту, як це передбачено пунктами 5.5, 6.3 Договору субпідряду. Констатував, що про наявність претензій до нього щодо якості та об`ємів робіт Позивач дізнався з отриманого зустрічного позову. Щодо висновку Апелянта про невідповідність Акту затвердженим формам згідно ДСТУ Б.Д.1.1.-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», то Позивач вказав, що згідно Держстандарту, останній носить обов`язковий характер при визначенні вартості будівництва об`єктів що будуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, а також кредитів, наданих під державні гарантії і що застосування даного стандарту обумовлюється договором. Проте, АТ «Рівнегаз» не відноситься до вищеназваних підприємство. Позивач наголосив, що Договором субпідряду не передбачено застосування Держстандарту, а в пункті 5.4 Догоовру визначено, що передача закінчених робіт оформляється Актом приймання-передачі.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20 травня 2024 року розгляд апеляційної скарги призначено на 10 червня 2024 року об 14:30 год.

В судовому засіданні від 10 червня 2023 року, представник Відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Представник Відповідача звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що Позивач взяті на себе роботи за Договором субпідряду не виконав належним чином, скориставшись юридичною необізнаністю надав для підписання акт наданих «послуг», проте від підписання акту виконаних робіт за формою КБ-2в відмовився, знаючи та усвідомлюючи, що виконані ним роботи не відповідають вимогам кошторисної документації та стандартам ДСТУ та ДБН. Також представник Відповідача стверджує, що з акту надання послуг № 6 від 18 травня 2023 року не можливо встановити, чи виконані були роботи передбачені Договором субпідряду чи ні, їх тривалість, обсяг, витрачений матеріал.

В судовому засіданні від 10 червня 2023 року, представник Позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Представник Позивача вказав, що Акт підписано уповноваженою особою директором Антипенковим Олександром Олеговичем, і що Позивачу незрозумілим є твердження Апелянта, що Субпідрядником всі роботи, що входять в перелік, не виконані. Вказав, що після підписання Акту від 18 травня 2023 року, Позивач не отримував жодних претензій чи запрошень для складання Дефектного акту, як це передбачено пунктами 5.5, 6.3 Договору субпідряду. Щодо висновку Апелянта про невідповідність Акту затвердженим формам згідно ДСТУ Б.Д.1.1.-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», то представник Позивача вказав, що згідно даного Держстандарту, останній носить обов`язків характер при визначенні вартості будівництва об`єктів що будуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, а також кредитів, наданих під державні гарантії та що застосування даного стандарту обумовлюється договором. Проте, АТ «Рівнегаз» не відноситься до вищеназваних підприємство. Представник також зазначив, що Договором субпідряду не передбачено застосування Держстандарту, а в пункті 5.4 Догоовру визначено, що передача закінчених робіт оформляється Актом приймання-передачі.

Заслухавши представників Позивача, Відповідача дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 25 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що апеляційні господарські суди переглядають в апеляційному порядку судові рішення місцевих господарських судів, які знаходяться у межах відповідного апеляційного округу (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного господарського суду).

Колегія суддів констатує, що статтею 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що: суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї; суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З урахуванням меж перегляду справи судом апеляційної інстанції, визначених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд здійснює перегляд справи за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Таким чином предметом апеляційного оскарження в даній справі та дослідженням колегією суду є оспорюване судове рішення щодо стягнення заборгованості за первісним позовом в сумі 356 800 грн..

Як вбачається з матеріалів справи, 28 березня 2023 року між Позивачем (Субпідрядник) та Відповідачем (Підрядник) укладено договір субпідряду №5 на виконання окремих видів і комплексів робіт (надалі Договір; а.с. 6-8).

Відповідно до пункту 1.2 Договору, предметом Договору є зобов`язання Позивача в строк та на умовах, визначених цим Договором, виконати роботи, передбачені пунктом 1.2 Договору, а Відповідач зобов`язався прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх в порядку та на умовах визначених даним Договором.

Пунктом 1.2 Договору сторони визначили, що Позивач виконує роботи щодо проведення ремонтно - будівельних робіт, а саме влаштування системи утеплення пінополістирольними плитами примішення АТ "Рівнегаз", що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Будівельників, 6.

Відповідно до пункту 2.1 Договору сторони погодили, що вартість робіт по даному договору становить 356 800 грн. Договірна ціна є приблизною. Перелік робіт та матеріалів, їх кількість та ціна визначається у Приблизному кошторисі відповідно до Додатку №1.

Пунктом 2.3 Договору визначено, що розрахунки за роботи здійснюються Відповідачем перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок Позивача.

Згідно пункту 5.7 Договору, прийом-передача виконаних робіт здійснюється уповноваженими представниками сторін за актом приймання-передачі виконаних робіт.

Пунктом 3.3.6 Договору сторони погодили, що Відповідач зобов`язався оплатити виконані Позивачем роботи.

Даний договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками без будь яких зауважень.

Пунктом 5.7 Договору сторони визначили, що підписання Акту приймання - передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між Сторонами.

На виконання умов Договору Позивачем складено Акт наданих послуг №6, в якому зазначено Договір; угода рахунок на оплату покупцю №7 від 18 травня 2023 року; найменування робіт (ремонтно-будівельні роботи, а саме влаштування системи утеплення пінополістиральними плитами приміщення АТ Рівнегаз, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Будівельників; щодо Ремонтно - будівельних робіт : "влаштування системи утеплення піноплістирольними плитами приміщення АТ "Рівнегаз", місцезнаходження: м. Рівне, вул. Будівельників, 6" (том 1, а.с. 9).

Відповідний Акт №6 від 18 травня 2023 року підписаний уповноваженими представниками сторін та додатково зазначено, що Відповідач претензій по об`єму, якості та строках виконання робіт не має.

Відповідно до підписаного між сторонами Акту наданих послуг, Відповідачем 18 травня 2023 року отримано рахунок на оплату №7 від 18 травня 2023 року на суму 356 800 грн (а.с.10).

Невиконання Відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині оплати виконаних робіт стало підставою звернення Позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів, з позовом про стягнення 356800 грн боргу.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

В силу дії статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Згідно статті 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Зважаючи на доводи апеляційної скарги щодо невідповідності акта наданих послуг вимогам кошторисної документації та стандартам ДСТУ та ДБН, колегія суддів зауважує таке.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що загальна вартість робіт по Договору встановлюється Договірною ціною та складає 356 800 грн. Договірна ціна є приблизною. Перелік робіт та матеріалів, їх кількість та ціна визначається у Приблизному кошторисі (Додаток №1), який є невід`ємною частиною Договору.

В матеріалах справи на аркуші справи №9 є Додаток № 1 до Договору «Кошторисні ціни договори», в якому прописані найменування послуг (а.с. 9), а саме:

·влаштування системи утеплення піноплістирольними плитами товщиною 100 мм; кількість послуг 622 кв.м.; ціна без ПДВ 248800; загальна вартість 248800;

·влаштування системи утеплення по відкосах та протипожежних поясів мінераловатними плитами товщиною 100 мм; кількість послуг 270 м/п; ціна без ПДВ 108000; загальна вартість 108000; разом 356800 грн.

Відтак, даним Додатком № 1 чітко прописано найменування послуг, їх кількість, що повністю нівелює доводи представника Відповідача щодо відсутності найменування послуг, їх кількості та вартості.

Водночас, пунктом 5.7 Договору сторони визначили, що підписання Акту приймання - передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між Сторонами.

При цьому, колегія суду звертає увагу, що Акт наданих послуг №6, щодо Ремонтно - будівельних робіт підписаний без будь-якого застереження та зауважень та додатково зазначено, що: «замовник - Підприємтсво "ПІК" претензій по об`єму, якості та строках виконання робіт не має». .

В той же час, зважаючи на заперечення Відповідача, наведені в апеляційній скарзі щодо виконання робіт із порушенням їх якісних показників, що ніби-то слугувало в подальшому підставою для виконання таких же робіт самим Відповідачем, з метою усунення недоліків, допущенних Позивачем під час виконання таких робіт, то колегія суду зауважує наступне.

В матеріалах справи відсутні претензії/виклики Відповідача ФОП Гущика А.Т. для складання Дефектного Акту, як це передбачено пунктами 5.5, 6.3 Договору.

Відповідно до підписаного між сторонами Акту наданих послуг, Відповідач 18 травня 2023 року отримав рахунок на оплату №7 від 18 травня 2023 року на суму 356 800 грн (а.с.10).

Долучені Відповідачем до матеріалів справи претензія №82 щодо неналежного виконання зобов`язань за Договором датована 17 серпня 2023 року, Дефектний акт датований 19 липня 2023 року, проте направлені Позивачу лише 18 серпня 2023 року, тобто після підписання сторонами без будь-яких зауважень акту приймання виконаних робіт від 18 травня 2023 року.

Крім того, Дефектний акт від 19 липня 2023 року складений АТ "Рівнегаз" колегією суду не приймається до уваги, оскільки згідно з абзацом 2 частиною 2 статтею 838 Цивільного кодексу України, замовник і субпідрядник не мають права пред`являти один одному вимоги, пов`язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, що ж стосується покликання Відповідача на неналежну форму підписаного Відповідачем та скріпленого відтиском його печатки Акту надання послуг № 6, то дані доводи спростовуються змістом підписаного Відповідачем Договору, а саме відсутністю пунктів котрі б чітко регламентували форму чи зміст акту приймання-передачі послуг, складеного за результатами здійсненої роботи.

Окрім того, Відповідачем не надано жодних доказів щодо ніби-то завданих Позивачем збитків (завданих неналежним виконанням своїх договірних зобов`язань) та упущеної вигоди.

При цьому, Позивач не є стороною відносин, що виникли між Відповідачем та АТ «Рівнегаз», а тому будь-які відносини, що виникають з приводу виконання договірних зобов`язань між Відповідачем та АТ «Рівнегаз» не є обов`язковими для Позивача.

Відтак, доводи апеляційної скарги Відповідача щодо неналежного виконання робіт по Договору Позивачем (що за доводами апелянта призвело до усунення таких недоліків Відповідачем) не знайшли свого підтвердження та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

З огляду на предмет та характер спірних правовідносин, колегія суду зауважує, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Аналогічний правовий висновок викладено і у постановах Верховного Суду щодо застосування частини 4 статті 882 ЦК України стосовно акта виконаних робіт за договором підряду, підписаного однією стороною, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 6 грудня 2019 року в справі № 910/7446/18, від 20 квітня 2021 року в справі № 905/411/17, від 5 лютого 2020 року в справі № 904/2082/19, від 21 вересня 2019 року в справі № 917/1489/18.

Отже, якщо замовник у порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.

При цьому, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта.

Аналогічні правові висновки викладені й у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 927/414/17, від 4 червня 2018 року в справі № 908/3519/16, від 5 червня 2018 року в справі № 910/16804/17, від 19 червня 2019 року в справі № 910/11191/18, від 18 липня 2019 року в справі № 910/6491/18, від 21 серпня 2019 року в справі № 917/1489/18.

У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

У передбачений Договором строк, остаточного розрахунку Відповідачем здійснено не було та на дату ухвалення рішення суду заборгованість у сумі 356 800 грн не була сплачена.

Відповідно до вимог статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що Відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за Договором щодо оплати виконаних робіт, Позивач обґрунтовано звернувся з позовом про стягнення несплаченої суми основного боргу.

Разом з тим, необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує (такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 5 лютого 2019 року в справі № 914/1131/18, від 26 лютого 2019 року в справі № 914/385/18, від 10 квітня 2019 року в справі № 904/6455/17, від 5 листопада 2019 року в справі № 915/641/18).

Верховний Суд, в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року в справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року в справі №902/761/18, від 4 грудня 2019 року в справі № 917/2101/17.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у рішенні від 23 серпня 2016 року в справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" зазначив, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи є вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Натомість, будь-яких інших доказів, які б підтверджували невиконання Позивачем умов Договору або належного виконання Відповідачем зобов`язання з оплати виконаних робіт за Договором Відповідачем суду не надано.

З урахуванням наведеного, колегія суду дійшла висновку, що Відповідачем не спростовано належними доказами обставин, на які посилається Позивач, як на підставу своїх вимог.

Будь-яких обгрунтованих заперечень щодо наявності заборгованості за Договором, належних доказів, що спростовують її розмір або доказів щодо повної оплати заборгованості Відповідачем не надано.

З огляду на зазначене, беручи до уваги наявність доказів того, що Позивач виконав в повному обсязі своєчасно і в строки свої зобов`язання, колегія суддів прийшла до висновку, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача коштів в сумі 356800 грн заборгованості за виконані будівельні роботи підлягає до задоволення.

Дане рішення було прийнято і місцевим господарським судом, а відтак Північно-західний апеляційний господарський суд залишає оспорюване судове рішення щодо стягнення заборгованості за виконані будівельні роботи без змін.

Відповідно до пункту 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Пунктами 1 та 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Апеляційний господарський суд з огляду на все вищевстановлене в даній постанові, констатує, що доводи Відповідача, наведені в апеляційній скарзі (щодо неналежного виконання робіт по Договору та неналежного оформлення результатів такої роботи), є безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга Відповідачем, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Відповідно колегія суду залишає без змін оспорюване рішення, а подану Відповідачем апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладається на Відповідача, згідно статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269-276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Підприємства "ПІК" ("ПОШУК, ІНІЦІАТИВА, КОНТАКТ") ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНВАЛІДІВ "СОЮЗ ОРГАНІЗАЦІЙ ІНВАЛІДІВ УКРАЇНИ" на рішення Господарського суду Волинської області від 16 січня 2024 року по справі №903/795/23 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Волинської області від 16 січня 2024 року по справі №903/795/23 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

5. Справу №903/795/23 повернути Господарському суду Волинської області.

Повний текст постанови виготовлено 14 червня 2024 року.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Гудак А.В.