Постанова

від 12.06.2024 по справі 922/250/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2024 року м. Харків Справа № 922/250/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Мартюхіна Н.О. , суддя Пуль О.А.

за участі секретаря судового засідання Садонцевої Л.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Куп`янський хлібокомбінат "Кулиничі" (вх. № 956 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 28.03.2024 у справі №922/250/24 (прийняте у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Лавренюк Т.А., повний текст рішення складено та підписано 08.04.2024)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Куп`янський хлібокомбінат "Кулиничі", м. Куп`янськ Харківської області,

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", м.Харків,

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Куп`янський хлібокомбінат "Кулиничі" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", в якому просить визнати право Товариства з обмеженою відповідальністю "Куп`янський хлібокомбінат "Кулиничі" по типовому договору №0942127TJODP016 розподілу природного газу в період тимчасової окупації об`єктів газоспоживання у м.Куп`янську, Харківської області з лютого 2022 року по лютий 2023 року не сплачувати за об`єм (обсяг) природного газу та не підтверджувати об`єм (обсяг) природного газу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підприємство позивача припинило здійснення своєї діяльності через військову агресію рф з 24.02.2022, у зв`язку з чим він, через окупацію, не мав доступу до газорозподільної системи та не міг підтвердити обсяг споживання газу. З 17.09.2022 по теперішній час здійснення діяльності підприємством позивача неможливе через форс-мажорні обставини.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.03.2024 у справі №922/250/24 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду обґрунтовано тим, що у спірних правовідносинах врегулювання розбіжностей між споживачем та оператором ГРМ могло бути здійснено, зокрема, у разі пред`явлення споживачем вимоги про зобов`язання здійснити перерахунок розподіленого (спожитого) об`єму природного газу, під час розгляду якого будуть встановлюватись обставини щодо належного виконання сторонами умов зобов`язань за договором розподілу природного газу, і, за наслідками розгляду якого, у разі задоволення позову, у оператора ГРМ виникне примус до виконання певних дій. Натомість, як зазначено судом, обраний позивачем спосіб захисту у даній справі є неналежним, оскільки до вирішення цього питання об`єм (обсяг) спожитого (розподіленого) природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора, отже не тягне за собою відновлення прав позивача, позаяк дані відповідних облікових рахунків у відповідача (оператора) не змінюються, як і не виникає обов`язку здійснити перерахунок.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Куп`янський хлібокомбінат "Кулиничі" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 28.03.2024 у справі №922/250/24 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що відповідач не мав можливості забезпечити цілодобовий доступ споживача до газорозподільної системи, так само як і позивач не мав можливості прийняти зазначену послугу у період з лютого 2022 р. по лютий 2023 р. (включно), оскільки на території виробничих потужностей з 24.02.2022 по 09.09.2022 відбувались активні бойові дії та не функціонували державні електронні інформаційні ресурси (повна окупація). З 09.09.2022 по 17.09.2022 продовжувались активні бойові дії. З 17.09.2022 по теперішній час Куп`янська міська територіальна громада відноситься до територій, на яких ведуться активні бойові дії (наказ Мінреінтеграції від 22.12.2022 № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією"), що свідчить про те, що у спірний період підприємство знаходилось під окупацією та під постійними обстрілами, через що не мало можливості здійснювати діяльність.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Куп`янський хлібокомбінат "Кулиничі" на рішення Господарського суду Харківської області від 28.03.2024 у справі №922/250/24. Встановлено учасникам справи строк до 16.05.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу (з доказами надсилання відзиву іншим учасникам справи), а також для подання заяв, клопотань тощо.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2024 у зв`язку зі звільненням у відставку головуючого судді Шевель О.В., яка входила до складу колегії суддів, для здійснення розгляду судової справи №922/250/24 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І.В., суддя Пуль О.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Куп`янський хлібокомбінат "Кулиничі" (вх. № 956 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 28.03.2024 у справі №922/250/24. Призначено справу до розгляду на "12" червня 2024 р. о 14:00 годині. Ухвалено, що всі заяви, клопотання і заперечення подаються тільки в письмовій формі.

13.05.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№6601), в якому останній проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що положеннями Кодексу ГРС та Типового договору визначено, що оплата за послуги розподілу природного газу у поточному році здійснюється споживачем, що не є побутовим, рівними частинами протягом року та не залежить від обсягів споживання природного газу в поточному місяці (році). Враховуючи умови договору та норми Кодексу ГРС, було визначено плановий обсяг замовленої річної потужності споживача на 2022 рік, про що складено акт № ХА00040999 приймання-передачі природного газу від 30.09.202, річну замовлену потужність було визначено в розмірі 886 743,80 м3, величину замовленої потужності на місяць встановлено у розмірі 73 895,32 м3. Обсяг річної замовленої потужності на 2023 рік було визначено на підставі актів приймання-передачі природного газу за період жовтень 2021 р. вересень 2022 р., що зазначено в акті № ХА00053971 приймання-передачі природного газу від 30.09.2022, річну замовлену потужність було визначено в розмірі 377 432,77 м3, величину замовленої потужності на місяць встановлено у розмірі 31 452,73 м3. АТ «Харківгаз» звертає увагу суду на те, що до 01.07.2023 АТ "Харківгаз", як газорозподільне підприємство, забезпечувало комерційний облік природного газу в газорозподільній системі та визначення його об`ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи по суб`єктам ринку природного газу (у тому числі по ТОВ «КХК «Кулиничі»), об`єкти яких в установленому законодавством порядку були підключені до газорозподільної системи АТ "Харківгаз". Обставини щодо забезпечення АТ "Харківгаз" цілодобового доступу ТОВ «КХК «Кулиничі» до газорозподільної системи АТ «Харківгаз», а також можливості розподілу (переміщення) належного споживачу ТОВ «КХК «Кулиничі» природного газу газорозподільною системою у спірний період в об`ємах (обсягах), вказаних в актах наданих послуг слід вважати підтвердженими АТ «Харківгаз», який надав ТОВ «КХК «Кулиничі» як споживачу первинні документи (акти наданих послуг) за розрахункові періоди лютий-вересень 2022 року, листопад 2022 року-лютий 2023 року. АТ «Харівгаз» належним чином виконувало свої зобов`язання за договором розподілу природного газу споживачеві ТОВ «КХК «Кулиничі», розподіляло природний газ попри наявні обставини, самостійно проводило перерахунки обсягів природного газу в періоди пошкоджень газорозподільної системи та неможливості розподіляти природний газ в обсягах та об`ємах, визначених умовами договору розподілу, з об`єктивних підстав, які не залежать від споживача. З метою розірвання договірних відносин з АТ "Харківгаз" як Оператором ГРМ та припинення нарахування вартості послуги розподілу природного газу з певної (чітко визначеної) дати, ТОВ «КХК «Кулиничі» мало звернутись із відповідною письмовою заявою до АТ "Харківгаз", чого не було здійснено позивачем, всупереч вимог чинного законодавства. Таким чином, як зазначає відповідач, позивач не скористався своїм правом на розірвання договірних відносин і припинення нарахування вартості послуг розподілу природного газу.

Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2024 у зв`язку з відпусткою судді Тарасової І.В., яка входила до складу колегії суддів, для розгляду справи №922/250/24 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А., суддя Мартюхіна Н.О.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином ухвалою суду від 29.04.2024.

Представник відповідача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив суд у її задоволенні відмовити.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Акціонерне товариство "Харківгаз" є суб`єктом ринку природного газу (Оператором газорозподільної системи), який до 01.07.2023 здійснював господарську діяльність з розподілу природного газу на території Харківської області (без м. Харкова) відповідно до ліцензії, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП, Регулятор) згідно постанови № 809 від 19.09.2017 "Про видачу ліцензії на розподіл природного газу ПАТ "Харківгаз" (зі змінами). Дія ліцензії з розподілу природного газу, виданої відповідачу, була зупинена з 01.07.2023 відповідно до постанови НКРЕКП № 1132 від 28.06.2023.

Здійснюючи у 2022 році господарську діяльність з розподілу природного газу, відповідач керувався, зокрема, чинними редакціями Конституції України, Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", Закону України "Про ринок природного газу", а також Кодексу газотранспортної системи, що затверджений постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015 (далі Кодекс ГТС), Кодексу газорозподільної системи, що затверджений постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015 (далі Кодекс ГРС), Типовим договором розподілу природного газу, затвердженим постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 (далі типовий договір), що були затверджені Регулятором відповідно до положень Закону України "Про ринок природного газу".

Пунктом 1.1 типового договору визначено, що цей типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з розподільної системи.

Відповідно до п.1.2 типового договору умови цього договору однакові для усіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" та Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494.

Згідно з п.1.3 типового договору цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов договору є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчуються його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви - приєднання за формою наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

За умовами п.2.1 типового договору за цим договором Оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

У п.5.1 типового договору визначено, що облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається оператором ГРМ та споживається споживачем на межі балансової належності об`єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві - приєднання, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим договором (абз.1 п.5.2 типового договору).

Відповідно до п.5.6 типового договору після визначення загального об`єму розподіленого споживачу (спожитого ним природного газу) приведеного до стандартних умов, оператор ГРМ в установленому порядку здійснює переведення величини об`єму природного газу в обсяг розподіленої (спожитої) енергії, що має визначитись за трьома одиницями виміру в кВт-год, в-Гкал, в-МДж.

Дані про об`єм (м.куб) та обсяг (кВт, Гкал, МДж) розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за розрахунковий період (місяць) зазначаються оператором ГРМ в основному кабінеті споживача та/або в рахунках про сплату послуги за цим договором. Оператор ГРМ зобов`язується в установленому порядку передавати інформацію про загальний об`єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період оператору ГРМ для можливості його використання суб`єктами ринку природного газу, у тому числі постачальником споживача. Споживач (крім побутових) зобов`язується довести інформацію про загальний об`єм розподіленого та спожитого природного газу за відповідний період своєму постачальнику.

Визначені за умовами цього договору об`єми та обсяги природного та спожитого природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між споживачем та його постачальником.

За наявності розбіжностей у частині визначення об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об`єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Умовами п.6.1 типового договору передбачено, що оплата вартості послуги оператора природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Пунктом 7.1 типового договору визначено, що Оператор ГРМ зобов`язується забезпечити можливість цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи та передачу належних споживачу об`ємів (обсягів) природного газу з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини його тиску за умови дотримання споживачем вимог цього типового договору.

Положеннями п.7.3 типового договору передбачено, що споживач має право на отримання цілодобового доступу до газорозподільної системи та передачу належних йому об`ємів (обсягів) природного газу з належним рівнем надійності, безпеки, якості та величини його тиску за умови дотримання ним вимог цього договору та Кодексу ГРС.

Пунктом 7.4. типового договору встановлено, що споживач зобов`язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Відповідно до п.10.1 типового договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорні обставини).

Під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього договору. Строк виконання зобов`язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин (п.10.2 типового договору).

За умовами п.10.3 типового договору сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом 14-ти днів з дня їх виникнення надати підтвердні документи щодо їх настання відповідно до законодавства.

01.01.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Куп`янський хлібокомбінат "Кулиничі" приєдналось до умов Типового договору розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання № 0942127TJODP016.

Позивач в позовній заяві зазначає, що товариство припинило здійснення своєї діяльності через військову агресію рф з 24.02.2022. Через окупацію позивач не мав доступу до газорозподільної системи та не міг підтвердити обсяг споживання газу. У м. Куп`янську з 24.02.2022 по 09.09.2022 відбувались активні бойові дії та не функціонували державні електронні інформаційні ресурси. З 09.09.2022 по 17.09.2022 продовжувались активні бойові дії. З 17.09.2022 по теперішній час Куп`янська міська територіальна громада відноситься до територій, на яких ведуться бойові дії (наказ Мінреінтеграції від 22.12.2022 № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією"). З 09.08.2023 у Куп`янській міській територіальній громаді на підставі розпорядження № 52-В ТВО начальника Куп`янської районної військової адміністрації розпочато проведення обов`язкової евакуації населення у зв`язку із активізацією бойових дій. Зазначене свідчить, що у період з 24.02.2022 по 17.09.2022 підприємство знаходилось під окупацією, а з 17.09.2022 по теперішній час здійснення діяльності підприємством неможливе через форс-мажорні обставини.

Також позивач посилається на те, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) у зв`язку з надходженням до НКРЕКП звернень від споживачів природного газу та операторів газорозподільних систем щодо питань надання послуг розподілу природного газу в умовах дії воєнного стану надано лист роз`яснення № СЛ-2884-6101-0422 від 20.04.2022, в якому зазначено: "Якщо форс-мажорні обставини (військова агресія російської федерації проти України) об`єктивно унеможливили виконання зобов`язання Оператора ГРМ в частині забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи, наприклад у зв`язку із пошкодженням газорозподільної інфраструктури, вимога Оператора ГРМ щодо оплати споживачами вартості послуги з розподілу природного газу за Типовим договором на період відсутності цілодобового доступу до газорозподільної системи (кількості днів) є неправомірною. Якщо внаслідок форс-мажорних обставин (військова агресія російської федерації проти України) було пошкоджено об`єкт газоспоживання споживача та/або його внутрішньо будинкову систему газопостачання, що призвело до унеможливлення використання споживачем свого права користуватися послугами розподілу природного газу, такий споживач на підставі положень розділу X Типового договору має бути звільнений від оплати послуг розподілу природного газу". Таким чином, сама наявність окупації об`єктів газоспоживання споживача та/або його внутрішньо будинкової системи газопостачання являється підтвердженням відсутності цілодобового доступу до газорозподільної системи, що є підставою для звільнення споживача від оплати вартості послуг з розподілу природного газу за період окупації.

З 01 січня 2021 року річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, але не може бути меншою за: 314 куб.м - для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується комплексно, у тому числі для опалення, або об`єкта споживача, що не є побутовим.

Отже, як зазначає позивач, заборгованість у позивача перед відповідачем відсутня, оскільки з оператором розрахунок відбувається не за фактично отриманий обсяг газу, а за запланований, що є спірним, враховуючи наявність окупації на певних територіях.

З огляду на викладені обставини, позивач вважає за доцільне просити суд визнати його право по конкретному договору не здійснювати ті дії за конкретний період часу у визначеному місці, що передбачені умовами договору, як обов`язки позивача як споживача послуги по договору розподілу газу, а саме здійснювати оплату та підтверджувати об`єм (обсяг) розподіленого природного газу.

Наведені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, визначає Закон України "Про ринок природного газу".

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 ст.634 Цивільного кодексу України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (п.7 гл.3 р. VI Кодексу ГРС).

Отже, з моменту укладення між споживачем та оператором ГРМ договору розподілу природного газу, за наявності фізичного підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі, оператором ГРМ здійснюється надання споживачу послуг з розподілу природного газу.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що відповідач не мав можливості забезпечити цілодобовий доступ споживача до газорозподільної системи, так само як і позивач не мав можливості прийняти зазначену послугу у період з лютого 2022 р. по лютий 2023 р. (включно), оскільки на території виробничих потужностей з 24.02.2022 по 09.09.2022 відбувались активні бойові дії та не функціонували державні електронні інформаційні ресурси (повна окупація).

Як свідчать матеріали справи, предметом позову у даній справі є визнання права Товариства з обмеженою відповідальністю "Куп`янський хлібокомбінат "Кулиничі" по типовому договору № 0942127TJODP016 розподілу природного газу в період тимчасової окупації об`єктів газоспоживання у м. Куп`янську Харківської області з лютого 2022 року по лютий 2023 року не сплачувати за об`єм (обсяг) природного газу та не підтверджувати об`єм (обсяг) природного газу.

У частині першій статті 15 ЦК визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 20 Господарського кодексу України (далі - ГК) та статтею 16 ЦК визначені способи захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання.

Відповідно до частини другої статті 20 ГК кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особа, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини 1, 2 ст.5 Господарського процесуального кодексу України).

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (п.5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц).

Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту. Предметом позову не може бути встановлення обставин.

У справі, яка розглядається, позивач обрав спосіб захисту порушеного права у вигляді визнання права не сплачувати за об`єм природного газу та не підтверджувати його.

Тобто, ініціювання позивачем цього позову зводиться до того, що за результатами розгляду спору останній намагається досягти встановлення обставин відсутності у споживача обов`язку сплачувати за газ та підтверджувати його обсяги в період тимчасової окупації (здійснене позивачем формулювання вимоги лише формально відповідає способу захисту, визначеному положенням п.1 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу, адже позивач у такий спосіб намагається не підтвердити існування у нього певного позитивного права яке оспорюється відповідачем, а заборонити іншим особам реалізовувати свої права по відношенню до ТОВ Куп`янський хлібокомбінат "Кулиничі" щодо стягнення плати за газ/за розподіл газу, у спосіб встановлення господарським судом певних обставин щодо належного/неналежного виконання позивачем/відповідачем договору розподілу природного газу).

Водночас вимога про встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.

Відповідний правовий висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16.

Захист майнового чи немайнового права, чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов`язання утриматись від їх вчинення.

Звертаючись до суду з вимогою про визнання права не сплачувати за об`єм природного газу та не підтверджувати його, позивач прагне досягти правової визначеності, тобто прагне підтвердження відсутності у ТОВ Куп`янський хлібокомбінат "Кулиничі" обов`язку сплачувати за природний газ, розподілений на території м. Куп`янськ з лютого 2022 року по лютий 2023 року.

Однак, заявлена позивачем у цій справі вимога не може бути предметом спору та самостійно розглядатися в окремій справі. Встановлення таких обставин, як правомірність та правильність здійснених відповідачем нарахувань, може бути предметом доказування при вирішенні та розгляді спору про право, зокрема: про стягнення плати за розподіл природного газу чи плати за поставку цього газу; про припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення (у випадку припинення надання послуг), тощо.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.07.2022 у справі № 918/662/21.

Крім того, спори щодо перерахунку розміру плати за надання послуг вирішуються у судовому порядку. Така вимога є ефективним способом захисту інтересу боржника в юридичній визначеності у спірних правовідносинах (постанова Верховного Суду від 12.07.2022 у справі № 909/433/21).

Згідно з висновком Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеного у постанові від 03.10.2018 у справі №529/613/17-ц, у випадку порушення юридичною особою законодавства під час нарахування плати за централізоване постачання опалення споживач має право оскаржити у суді такі дії та вимагати провести відповідний перерахунок.

Відповідно до п.10 гл.2 р.ІХ Кодексу газорозподільних систем за наявності розбіжностей щодо визначених об`ємів (обсягів) природного газу вони підлягають врегулюванню відповідно до умов технічної угоди, а у разі недосягнення згоди - в судовому порядку.

До прийняття рішення судом об`єм (обсяг) надходження природного газу від ГДП (ВБМ) встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ, а на межі балансової належності між суміжними Операторами - встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ, який передає природний газ.

За наявності розбіжностей у частині визначення об`єму та/або обсягу спожитого (розподіленого) природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов договору розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. До вирішення цього питання об`єм (обсяг) спожитого (розподіленого) природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ (п.7 гл.3 р.ІХ Кодексу газорозподільних систем).

У спірних правовідносинах врегулювання розбіжностей між споживачем та оператором ГРМ могло бути здійснено, зокрема, у разі пред`явлення споживачем вимоги про зобов`язання здійснити перерахунок розподіленого (спожитого) об`єму природного газу, під час розгляду якого будуть встановлюватись обставини щодо належного виконання сторонами умов зобов`язань за договором розподілу природного газу, і, за наслідками розгляду якого, у разі задоволення позову, у оператора ГРМ виникне примус до виконання певних дій.

Натомість обраний позивачем спосіб захисту у даній справі є неналежним, оскільки до вирішення цього питання об`єм (обсяг) спожитого (розподіленого) природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора, отже не тягне за собою відновлення прав позивача, позаяк дані відповідних облікових рахунків у відповідача (оператора) не змінюються, як і не виникає обов`язку здійснити перерахунок.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09 серпня 2023 року у cправі № 922/2344/22.

Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими посилання апелянта на висновки викладені у рішенні Господарського суду Харківської області від 08.06.2023 у справі № 922/2162/22, в якому було враховано роз`яснення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № СЛ-2884-6101-0422 від 20.04. 2022 щодо питань надання послуг розподілу природного газу в умовах дії воєнного стану, з огляду на те, що, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 рішення Господарського суду Харківської області від 08.06.2023 у справі №922/2162/22 скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Верховного суду від 08.11.2023 у справі №922/2162/22 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 922/2162/22 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2023, з огляду на те, що суд касаційної інстанції дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у справі № 922/2162/22 відповідно до висновків Верховного Суду щодо застосування норм статті 16 ЦК України, статті 20 ГК України, пункту 10 глави 2 та пункту 7 глави 3 розділу ІХ Кодексу ГРМ у подібних правовідносинах, що викладені у раніше прийнятій постанові від 09.08.2023 у справі № 922/2344/22, і підстави для відступлення від цих висновків у межах цієї справи відсутні.

Правові висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.08.2023 у cправі № 922/2344/22 були враховані судом першої інстанції та апеляційним судом при прийнятті судового рішення у даній справі №922/250/24.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання права Товариства з обмеженою відповідальністю "Куп`янський хлібокомбінат "Кулиничі" по типовому договору № 0942127TJODP016 розподілу природного газу в період тимчасової окупації об`єктів газоспоживання у м. Куп`янську, Харківської області з лютого 2022 року по лютий 2023 року не сплачувати за об`єм (обсяг) природного газу та не підтверджувати об`єм (обсяг) природного газу.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів апеляційного суду вважає висновки Господарського суду Харківської області законними та обґрунтованими. При цьому, доводи скаржника в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 28.03.2024 у справі №922/250/24 без змін як такого, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 269, 270, п.1 ч.1 статті 275, статтями 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Куп`янський хлібокомбінат "Кулиничі" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 28.03.2024 у справі №922/250/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 14.06.2024

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя О.А. Пуль