Постанова

від 12.06.2024 по справі 922/719/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2024 року м. Харків Справа № 922/719/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.,

за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.,

представники сторін не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.1266Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 29.04.2024 (суддя Лаврова Л.С.) у справі №922/719/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НАСІННЯ СЛОБОЖАНЩИНИ», м.Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТНИЦЯ СЛОБОЖАНЩИНИ», с.Яковлівка Харківської області,

про стягнення заборгованості, пені та інфляційних втрат

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «НАСІННЯ СЛОБОЖАНЩИНИ» (далі ТОВ «НАСІННЯ СЛОБОЖАНЩИНИ») звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТНИЦЯ СЛОБОЖАНЩИНИ» (далі ТОВ «ЖИТНИЦЯ СЛОБОЖАНЩИНИ») про стягнення боргу в сумі 632 953,28 грн., 212 492,94 грн. інфляційних, 105 758,20 грн. пені, а також витрат на правову допомогу в сумі 50 000,00 грн. та сплаченого судового збору в сумі 14 268,07 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 29.04.2024 у справі №922/719/24, ухваленим у порядку спрощеного позовного провадження, частково задоволено позовні вимоги. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 632 953,28 грн., інфляційні - 212 492,94 грн., а також витрати на правничу допомогу - 44 440,83 грн. та 12 681,69 грн. судового збору. Відмовлено в позовних вимогах у частині стягнення з відповідача пені в розмірі 105 758,20 грн.

Не погодившись із означеним рішенням у частині стягнення витрат на правничу допомогу, ТОВ «ЖИТНИЦЯ СЛОБОЖАНЩИНИ» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 29.04.2024 у справі №922/719/24 у частині стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 44 440,83 грн. та відмовити позивачу в задоволенні цих вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає наступне. При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Задовольняючи вимогу ТОВ «НАСІННЯ СЛОБОЖАНЩИНИ» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам на суму 44 440,83 грн., Господарський суд Харківської області не переконався, чи пов`язані ці витрати із розглядом справи в суді. Зокрема, заявлені позивачем витрати адвоката із супроводження виконавчого провадження в сумі 11 000,00 грн. не стосуються витрат, що пов`язані із розглядом справи в суді. Витрати з оформлення клопотань з процесуальних питань: клопотання, залучення доказів, додаткові письмові пояснення на суму 6 000,00 грн. не здійснювались. Витрати із супроводження справи в суді другої інстанції на суму 6 000,00 грн. не стосуються розгляду справи в суді першої інстанції. Витрати із супроводження справи в суді першої інстанції (заявлена сума 12 000,00 грн.), враховуючи, що справа розглядалась у письмовому провадженні, відповідь на відзив не надавалася, також не здійснювались. Це надлишкові витрати в розмірі 35 000,00 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2024 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Господарського суду Харківської області від 29.04.2024 у справі №922/719/24 та призначено розгляд означеної апеляційної скарги на 12.06.2024.

ТОВ «НАСІННЯ СЛОБОЖАНЩИНИ» правом, наданим ст.263 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), не скористалося, відзиву на апеляційну скаргу не надало. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч.3 ст.263 ГПК України).

У судове засідання 12.06.2024 сторони явку повноважних представників не забезпечили.

Позивач про наявність поважних причин неявки суд завчасно не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвали від 21.05.2024 в електронній формі до електронного кабінету. Довідка про доставку електронного листа до електронного кабінету одержувача - ТОВ «НАСІННЯ СЛОБОЖАНЩИНИ» долучена до матеріалів справи.

Від відповідача 10.06.2024 через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи, мотивоване тим, що директор та одночасно представник ТОВ «ЖИТНИЦЯ СЛОБОЖАНЩИНИ» на даний час знаходиться в м.Одеса у відрядженні; представник, який зазвичай здійснює захист підприємства, також не в Харкові.

Відповідно до ч.11 ст.270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Судова колегія враховує, що апеляційне провадження у справі №922/719/24 відкрите 21.05.2024. Відповідач був завчасно повідомлений про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду на 12.06.2024 (відповідна ухвала суду доставлена ТОВ «ЖИТНИЦЯ СЛОБОЖАНЩИНИ» та безпосередньо директору означеного підприємства Яковенко О.В. у кабінет підсистеми «Електронний суд» 22.05.2024). Отже, у період часу з 22.05.2024 по 12.06.2024 (три тижні) відповідач не був позбавлений права та можливості укласти договір про надання правової допомоги та забезпечити явку повноважного представника у судове засідання. Обставин, які б заважали відповідачу вчинити означені дії, клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи не містить. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 явка представників сторін у судове засідання не визнавалася судом обов`язковою. Позиція відповідача по справі викладена безпосередньо в апеляційній скарзі. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про відкладення (перенесення) розгляду справи.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Відповідно до положень ч.1 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як убачається зі змісту апеляційної скарги, ТОВ «ЖИТНИЦЯ СЛОБОЖАНЩИНИ» оскаржує рішення Господарського суду Харківської області від 29.04.2024 у справі №922/719/24 виключно в частині стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 44 440,83 грн. та просить відмовити позивачу в задоволенні означених вимог. Доводів щодо незгоди з судовим рішенням по суті позовних вимог апеляційна скарга не містить. Відтак Східний апеляційний господарський суд здійснює апеляційний перегляд судового рішення у цій справі відповідно до приписів ч.1 ст.269 ГПК України (у частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу).

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що договір про надання правничої допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Водночас, відповідно до ст.15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч.1). Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч.2).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст.129 ГПК України).

У ч.3 ст.123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Однак, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч.8 ст.129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).

Водночас за змістом ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч.4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 ГПК України).

Згідно з ч.6 ст.126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом положень ч.5 ст.126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Як убачається з матеріалів справи та не спростовується апелянтом, ТОВ «ЖИТНИЦЯ СЛОБОЖАНЩИНИ» не зверталося до Господарського суду Харківської області із клопотанням про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, не обґрунтовувало неспівмірність заявлених ТОВ «НАСІННЯ СЛОБОЖАНЩИНИ» витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.4 ст.129 ГПК України. Так, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Проте, у ч.5 наведеної норми Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.4 ст.129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч.6-7, 9 ст.129 цього Кодексу.

Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч.4 ст.126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.5-6 ст.126 ГПК України).

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч.5-7, 9 ст.129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч.5-7, 9 ст.129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

До того ж у постановах Верховного Суду від 02.03.2023 у справі №910/18611/21 та від 07.04.2023 у справі №910/11002/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Східний апеляційний господарський суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

ЄСПЛ у рішенні у справі "Чоліч проти Хорватії" зазначив, що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними, а також були розумними у своєму розмірі.

Тобто, ЄСПЛ підкреслює необхідність об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).

На підтвердження понесених витрат позивачем надано до матеріалів справи наступні документи: договір №04-01/24 від 04.01.2024 про надання правової (правничої) допомоги, укладений між Адвокатським об`єднанням «РАСКОСОВ ЛОЙЕС ГРУП» в особі Керуючого партнера Бєлінського Олексія Вікторовича та ТОВ «НАСІННЯ СЛОБОЖАНЩИНИ» в особі директора Синєгубова Василя Федоровича; ордер серія АХ №1176363 від 05.03.2024 на надання ТОВ «НАСІННЯ СЛОБОЖАНЩИНИ» правничої (правової) допомоги у Господарському суді Харківської області адвокатом Бєлінським Олексієм Вікторовичем; свідоцтво Бєлінського Олексія Вікторовича про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС №6724/10 від 14.06.2018.

За умовами п.1.1 договору про надання правової допомоги клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п.2.6 договору факт надання послуг сторони фіксують у відповідному акті передачі-приймання наданих послуг, який складається адвокатським об`єднанням та подається для затвердження та підписання клієнту. Адвокатське об`єднання, якщо інше не передбачено додатковою угодою, має право самостійно обрати період складання акту передачі-приймання наданих послуг (щомісячно, щоквартально, після надання послуг за додатковою угодою в повному обсязі або в частині, після надання певного етапу послуг тощо).

Гонорар, покриття фактичних витрат та порядок здійснення розрахунків погоджені сторонами в розділі 3 договору. Так, згідно з п.3.1 договору відповідно до умов договору гонорар адвокатського об`єднання та порядок його сплати узгоджується сторонами щодо справи в цілому або кожного окремого завдання клієнта.

Якщо інше не передбачено додатковою угодою до цього договору щодо окремого завдання клієнта, гонорар за надані послуги розраховується відповідно до часу, витраченого адвокатським об`єднанням на виконання завдань клієнта з урахуванням характеру виконаної роботи, а також кваліфікації та досвіду працівників адвокатського об`єднання, залучених до такої роботи, складності завдання, фінансового стану клієнта, інших істотних обставин. Погодинні ставки працівників адвокатського об`єднання та вартість послуг наведені в додатку №1 до цього договору, який є його невід`ємною частиною (п.3.3 договору).

За умовами п.4.7 договору адвокатське об`єднання зобов`язується здійснювати всі необхідні, можливі та передбачені процесуальним законодавством заходи для відшкодування сплачених клієнтом коштів за надану йому адвокатським об`єднанням професійну правничу допомогу та покриття фактичних витрат. Відмова компетентних органів у здійсненні відшкодування або присудження відшкодування в меншому розмірі не спричиняє повернення адвокатським об`єднанням сплаченого клієнтом гонорару або покриття фактичних витрат.

Згідно з п.8.1 договору останній укладений строком на один календарний рік та набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

У п.9.6 договору сторони погодили, якщо положеннями додаткової угоди з надання конкретної послуги клієнту відносини між сторонами врегульовані інакше, ніж передбачено цим договором, підлягають застосуванню положення додаткової угоди, однак виключно в частині відносин адвокатського об`єднання та клієнта з надання цієї конкретної послуги.

За змістом Додаткової угоди від 04.01.2024 до Договору №04-01/24 про надання правової (правничої) допомоги від 04.01.2024 сторони домовились, що в порядку та на виконання п.п.3.3, 3.7 основного договору клієнт сплачує за надання правової (правничої) допомоги щодо проведення претензійно-позовної роботи по стягненню заборгованості ТОВ ЖИТНИЦЯ СЛОБОЖАНЩИНИ за Субліцензійним договором №01слд/21 від 09.06.2021 у розмірі 50 000,00 грн. (п.1). Клієнт зобов`язаний сплатити гонорар у сумі 50 000,00 грн. на протязі 5 календарних днів з дня надходження стягнутої заборгованості на розрахунковий рахунок клієнта (п.2).

Відповідно до положень ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту (ч.1). Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги (ч.2). При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.3).

Суд апеляційної інстанції враховує, що у Додатковій угоді від 04.01.2024 до Договору №04-01/24 про надання правової (правничої) допомоги від 04.01.2024 сторонами погоджено фіксований розмір гонорару адвоката (50 000,00 грн.) за надання правничої допомоги «щодо проведення претензійно-позовної роботи по стягненню заборгованості ТОВ «ЖИТНИЦЯ СЛОБОЖАНЩИНИ» за Субліцензійний договір №01слд/21 від 09 червня 2021 року».

Водночас, за змістом позовної заяви ТОВ «НАСІННЯ СЛОБОЖАНЩИНИ» наведено орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн., який включає в себе наступні послуги:

- консультація позивача із адвокатом з приводу спірних правовідносин 3 000,00 грн.;

- формування пакету документів для оформлення позовної заяви, вивчення договору,

оформлення договору про надання правової допомоги, узгодження правової позиції 3 000,00 грн.;

- оформлення клопотань з процесуальних питань: клопотання, залучення доказів, додаткові письмові пояснення 6 000,00 грн.;

- складення позовної заяви, направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача, підготування квитанції про сплату судового збору, завантаження сформованого пакету документів до Електронного суду 9 000,00 грн.;

- супроводження справи в суді першої інстанції 12 000,00 грн.;

- супроводження справи в суді другої інстанції 6 000,00 грн.;

- супроводження виконавчого провадження до моменту надходження на рахунок позивача грошових коштів 11 000,00 грн.

Таким чином гонорар був встановлений між позивачем та адвокатом в твердій сумі 50000 грн., в тому числі за правничі послуги, які не передбачалося надавати клієнту в суді першої інстанції.

Судова колегія погоджується з твердженнями скаржника про те, що заявлені позивачем витрати на послуги адвоката із супроводження виконавчого провадження в розмірі 11 000,00 грн. та витрати із супроводження справи в суді другої інстанції в сумі 6 000,00 грн. не пов`язані із розглядом справи в суді першої інстанції.

Щодо послуг адвоката з оформлення клопотань з процесуальних питань: клопотання, залучення доказів, додаткові письмові пояснення на суму 6 000,00 грн. суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що матеріали справи відповідних документів (клопотань, пояснень) не місять.

За висновками судової колегії позивачем також безпідставно заявлені витрати із супроводження справи в суді першої інстанції на суму 12 000,00 грн. Так, справа №922/719/24 розглядалася Господарським судом Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Відповідь на відзив позивачем не надавалася. Матеріали справи не містять інших складених представником позивача документів, окрім позовної заяви, складання якої визначено позивачем як окремий вид послуги і за надання якої визначено окрему вартість.

Приймаючи оскаржуване рішення Господарський суд Харківської області не звернув увагу на те, що позивачем не надано акту приймання-передачі наданих адвокатських послуг, а також на те, що до фіксованої суми включено послуги, які не пов`язані із розглядом справи в суді першої інстанції (супроводження виконавчого провадження, супроводження справи в суді другої інстанції) та які представником позивача не надавалися під час розгляду справи судом першої інстанції (супроводження справи, оформлення клопотань з процесуальних питань).

З огляду на вищевикладене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 35 000,00 грн. не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача та, відповідно, не підлягають розподілу за результатами розгляду справи.

Керуючись критеріями, що визначені ч.5 ст.129 ГПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що розподілу між сторонами в порядку ст.129 ГПК України підлягають витрати позивача на правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн. На переконання суду апеляційної інстанції, означена сума відповідає критеріям реальності, фактичності, і, необхідності судових витрат, а також принципу справедливості.

Приймаючи до уваги результат вирішення спору Господарським судом Харківської області (часткове задоволення позовних вимог), з урахуванням приписів ст.129 ГПК України, витрати позивача на професійну правничу допомогу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Виходячи з вказаного вище розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу (15 000,00 грн.), стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в сумі 13 332,25 грн.

Враховуючи вищевикладене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Харківської області від 29.04.2024 у справі №922/719/24 зміні в частині витрат на правничу допомогу.

Оскільки судовий збір при оскарженні рішення в частині вирішення питання розподілу судових витрат не сплачується, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст.129 ГПК України судом апеляційної інстанції не розподіляються.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТНИЦЯ СЛОБОЖАНЩИНИ» задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 29.04.2024 у справі №922/719/24 змінити в частині витрат на правничу допомогу, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТНИЦЯ СЛОБОЖАНЩИНИ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НАСІННЯ СЛОБОЖАНЩИНИ» витрати на правничу допомогу в розмірі 13 332,25 грн.

В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 29.04.2024 у справі №922/719/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження визначені ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови складено 13.06.2024.

Головуючий суддя О.Є. Медуниця

Суддя О.А. Істоміна

Суддя О.О. Радіонова