Постанова

від 13.06.2024 по справі 904/2663/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2024 року м.Дніпро Справа № 904/2663/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії

головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідач),

суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.

розглянувши апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2023 (суддя Загинайко Т.В.)

у справі № 904/2663/23

за позовом Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі

позивача-1: Дніпропетровської обласної державної адміністрації - обласної військової адміністрації

позивача-2: Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінсайд Лайт"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: Акціонерне товариство "Українська залізниця"

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровська обласна прокуратура в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації - обласної військової адміністрації та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№2571/23 від 24.05.2023) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінсайд Лайт" про стягнення 97 275 грн 78 коп., що складає 71 936 грн 21 коп. - інфляційних втрат за період з 08.07.2022 по 31.07.2022 та 25 339 грн 57 коп. - 3% річних за період з 08.07.2022 по 31.07.2022, нарахованих внаслідок невиконання грошового зобов`язання за Договором на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання та/або пакувальних товарів для їх фасування (макаронні вироби (Туреччина) згідно з рахунками від 01.04.2022 №29 та від 23.06.2022 №29/1.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2023 у справі № 904/2663/23 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінсайд Лайт" до Державного бюджету України 71 936 грн 21 коп. - інфляційних нарахувань та 20 271 грн 65 коп. - 3% річних. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінсайд Лайт" на користь Дніпропетровської обласної прокуратури 2 035 грн. 33 коп. - витрат по сплаті судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням Дніпропетровською обласною прокуратурою подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2023 у справі № 904/2663/23 в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що 23.06.2022 сторонами погоджено зменшення кількості товару до 126 674 кг на суму 7 030 407,00 грн та визначено строк поставки - до кінця червня 2022 року. Фактичне постачання замовнику товару за рахунком №29/1 від 23.06.2022 відбулось того ж дня, тобто 23.06.2022, що підтверджено видатковою накладною №ОК-0000730 від 23.06.2022. Разом з тим, оскільки згідно із рахунком на оплату №29/1 від 23.06.2022 та видатковою накладною №ОК-0000730 від 23.06.2022 вартість поставленого товару на суму 7 030 407,00 грн менше суми перерахованого авансу (17 307 009,00 грн), у відповідача виникла заборгованість у розмірі 10 276 602,00 грн. Обов`язок щодо постачання іншої частини товару у кількості 912 786 кг на суму 50 659 623,00 грн у раніше погоджений сторонами строк, тобто до 26.06.2022 включно, ТОВ «Вінсайд Лайт» не виконало. Попередня оплата за вказаний товар у розмірі 10 276 602,00 грн з урахуванням п. 6.8. договору мала бути повернута на пізніше, ніж протягом 5 банківських днів з моменту, коли мала бути здійснена поставка, до 01.07.2022 включно. Тобто першим днем прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання щодо повернення суми попередньої оплати за договором у розмірі 10 276 602,00 грн є саме 02.07.2022, а не 08.07.2022, як помилково вважає суд першої інстанції. Внаслідок невиконання зобов`язань за договором з ТОВ «Вінсайд Лайт», підлягають стягненню в судовому порядку 3% річних за період з 02.07.2022 (перший день прострочення) по 31.07.2022 (останній день перед поверненням попередньої оплати) у сумі 25 339,57 грн. Враховуючи викладене, апелянт вважає, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2023 у справі №904/2663/23 підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позову з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог прокурора у повному обсязі.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2023 у справі № 904/2663/23 у порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що скаржник не вказує всі фактичні обставини, зокрема, що в межах укладеного договору Замовником оформлювалося дві заявки на закупівлю продовольчих товарів тривалого зберігання та/або пакувальних товарів для їх фасування (обидві від 01.04.2022) та було виставлено два рахунки, у зв`язку з чим здійснювалося два платежі на умовах передоплати в рахунок оплати товару по Договору. Заявки від 01.04.2022 були оформлені на постачання макаронних виробів в кількості 1 039 460 кг та у кількості 477 040 кг зі строками поставки - квітень-травень. ТОВ «Вінсайд Лайт» направило Замовнику рахунок № 29 від 01.04.2022 на загальну суму 57 690 030,00 грн та № 32 від 01.04.2022 на загальну суму 26 475 720,00 грн. AT «Укрзалізниця» згідно рахунку № 29 від 01.04.2022 був перерахований аванс у сумі 17 307 009,00 грн., а на підставі платіжного доручення № 685 від 04.04.2022 згідно рахунку № 32 від 01.04.2022 року - аванс у сумі 7 942 716,00 гривень. Загальна сума передоплати складала 25 249 725,00 грн. 27.05.2022 Постачальник поставив на адресу Замовника макаронних виробів на суму 26 475 720,00 грн, про що свідчать видаткові накладні, які маються в матеріалах справи, що перевищує загальну суму передоплати на 1 225 995,00 гривень. В межах узгоджених строків поставки листом від 31.05.2022 (вих. № 597/1/31-22) Замовником зменшено обсяг поставки згідно з рахунком № 29 від 01.04.2022 із 1 039 460 кг на суму 57 690 030,00 грн до обсягу 126 674 кг на загальну суму 7 030 407,00 грн та визначено строк поставки до кінця червня 2022 року. 23.06.2022 зазначений обсяг товару також був поставлений Замовнику, що підтверджується видатковою накладною № ОК-0000730 від 23.06.2022, яка підписана уповноваженою особою Замовника. Отже, на 23.06.2022 сума, на яку здійснена поставка товару на адресу Дніпропетровської ОВА складала 33 506 127,00 грн., що на 8 256 402,00 гривень більше, ніж сума загальної попередньої оплати Замовника, тобто прострочення поставки на суму передоплати з боку Постачальника на вказану дату не існувало, як на це вказує Прокурор. З метою врегулювання досягнутих домовленостей щодо зменшення обсягу поставки за рахунком № 29 від 01.04.2022, який був здійснений за ініціативою Замовника, від останнього надійшла коригуюча заявка в новій редакції від 23.06.2022 на закупівлю макаронних виробів у кількості 126 674 кг на загальну суму 7 030 407,00 грн. (строк постачання - червень). Відповідач, в свою чергу, здійснив заміну рахунку № 29 від 01.04.2022 на рахунок № 29/1 від 23.06.2022 на суму 7 030 407,00 грн. З моменту погодження сторонами зменшення обсягу поставки, яке відбулося до спливу строків поставки, зобов`язання Постачальника з поставки товару на суму 10 276 602,00 грн припинилися, а зазначена сума стала сумою майбутніх розрахунків за Договором. Але не зважаючи на вказані обставини та залишок грошових коштів, які сплачені у виконання Договору, від Платника 01.07.2022 згідно платіжного доручення № 1603 на рахунок Відповідача надійшла сума у розмірі 18 533 004,00, яка на 10 276 602,00 гривень більше, аніж платіж, який підлягав перерахуванню за Договором відповідно до його умов. У результаті з причин, що не залежали від ТОВ «Вінсайд Лайт», утворилася переплата грошових коштів, які Відповідач згодом повернув Платнику. Таким чином, вказана грошова сума (10 276 602,00 грн) по суті є не сумою неповернутої переплати за Договором, а є сумою, яка була помилково перерахована Платником без належних правових підстав (за наявності боргу у розмірі 8 256 402,00 грн. AT «Укрзалізниця» перераховано Постачальнику 18 533 004,00 грн., з яких сума 8 256 402,00 грн. є погашенням боргу, а 10 276 602,00 грн. - помилково перераховані грошові кошти понад суми заборгованості). Окрім того позиція прокурора, з якою погодився й господарський суд першої інстанції, ґрунтується на тому, що кошти попередньої оплати (авансу) є субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам і виділялися безпосередньої з резервного фонду Державного бюджету України за бюджетною програмою 3101710, КЕКВ 2620 з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, тому нараховані суми інфляційних втрат та 3 % річних підлягають стягненню з ТОВ «Вінсайд Лайт» безпосередньої до Державного бюджету України. AT «Укрзалізниця» зазначала у своїх поясненнях, що будь-які кошти за цим Договором повертаються та/або стягуються на рахунок Платника, що відкритий у державному банку відповідно до умов Договору та вимог законодавства. Кредитором щодо зобов`язання про стягнення авансового платежу за укладеним договором є Платник грошових коштів, а авансова сума, якщо вона несплачена боржником відповідно до умов Договору або закону, є боргом. Про це зазначалося Відповідачем у відзиві на позовну заяву. Звертаємо увагу, що посилаючись на платіжне доручення № 150 від 01.08.2023 про повернення передоплати по договору постачання продовольчих товарів тривалого зберігання за рахунком № 29/1 від 23.06.2022 за бюджетною програмою 3101710 у сумі 10 276 602,00 гривень, яке було долучено до позовної заяви, прокурор не заперечував, що авансовий платіж повернутий належній особі - AT «Укрзалізниця» та, що суб`єктом отримання вказаної суми (кредитором за зобов`язанням) є Платник за Договором. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. враховуючи, що Платником авансового платежу за укладеним трьохстороннім Договором виступає саме AT «Укрзалізниця», а не Дніпропетровська ОВА або Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, в інтересах яких до господарського суду звернувся Прокурор, право вимагати борг (авансовий платіж) з урахуванням сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, належить саме AT «Укрзалізниця» як кредитору по вказаному зобов`язанню. Щодо періоду нарахування заявленої до стягнення суми 3% річних відповідач зазначає, що відповідно до заявки на закупівлю продовольчих товарів тривалого зберігання та/або пакувальних товарів від 23.06.2022, якою були погоджені нові обсяги поставки товару, новий строк поставки визначений як червень, тобто останнім днем поставки є 30.06.2022. Таким чином, здійснення розрахунку прокурором з 02.07.2022 не відповідає умовам Договору. Отже, якщо б з боку Відповідача мало місце прострочення, то нарахування 3 % річних, повинно було здійснюватися саме з цієї дати. Отже господарський суд зробив правильний висновок, з яким Відповідач погоджується. З огляду на викладені обставини, відповідач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі.

Дніпропетровською обласною прокуратурою подано відповідь на відзив на апеляційну скаргу, згідно якої Прокурор заперечує проти наведених відповідачем у відзиві заперечень та зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 185 «Про деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану» (далі - Постанова № 185) уповноважено АТ «Укрзалізниця» в умовах воєнного стану виступати, зокрема, платником за тристоронніми договорами, замовником за якими є військові адміністрації та/або центральні органи виконавчої влади, із здійснення закупівель за рахунок коштів державного бюджету. Порядком та умовами надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, затвердженим постановою Уряду України від 03.05.2022 № 528 (далі - Порядок № 528), головним розпорядником субвенції визначено Міністерство інфраструктури України. Положеннями п. п. 3-5 Порядку № 528 у свою чергу передбачено, що використання субвенції здійснюється з дотриманням умов тристоронніх договорів, замовниками за якими є обласні, Київська міська військові адміністрації, а платником за грошовими зобов`язаннями замовників за договорами - АТ «Укрзалізниця». Субвенція надається шляхом її перерахування Міністерством інфраструктури України на рахунок Укрзалізниці, відкритий в державному банку, з подальшим спрямуванням Укрзалізницею на оплату грошових зобов`язань замовників перед постачальниками товарів (виконавцями робіт або надавачами послуг) відповідно до укладених договорів та рахунків постачальників товарів (виконавців робіт або надавачів послуг) за договорами. Кошти використані АТ «Укрзалізниця» для здійснення оплати за договорами, є субвенцією, що передана з державного бюджету до місцевих бюджетів у сумі такого платежу. Відповідно до ч. 1 ст. 528 ЦК України, виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. Тобто інша особа, яка виконує за боржника його зобов`язання або окремі обов`язки, не замінює боржника і не стає додатковим боржником. Зобов`язаною особою перед кредитором залишається первісний боржник. Кредитор не вступає з фактичним виконавцем у жодні правовідносини, а отже, така особа не має права вимоги зустрічного виконання і не може бути позивачем за такими вимогами. Таким чином, АТ «Укрзалізниця» є лише фактичним платником грошових коштів, який не набуває жодних прав за договором, зокрема і права вимоги будь-якого виконання на її користь, а отже, залучається до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Ураховуючи, що кошти попередньої оплати (авансу) є субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам і виділялися безпосередньо з резервного фонду Державного бюджету України за бюджетною програмою 3101710, КЕКВ 2620 з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, нараховані суми інфляційних втрат та 3 % річних у зв`язку з неповерненням відповідачем сум попередньої оплати (авансу) підлягають стягненню з ТОВ «Вінсайд Лайт» безпосередньо до Державного бюджету України. Щодо доводів відповідача з приводу неврахування фактичних обставин справи щодо того, що грошова сума (10 276 602 грн) по суті є сумою, яка була помилково перерахована платником без належних правових підстав, слід зазначити, що ці доводи є безпідставними, оскільки оплачуючи рахунок від 01.04.2022 № 29 третя особа (АТ «Укрзалізниця») у призначенні платежу зазначила, що це «передоплата», та, повертаючи кошти у розмірі 10 276 602 грн ТОВ «Вінсайд Лайт» у платіжному дорученні № 150 від 01.08.2022 вказав «повернення передоплати».

Відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, повноту їх дослідження місцевим господарським судом, перевіривши правильність висновків суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, між Дніпропетровською обласною державною (військовою) адміністрацією, як замовником, Акціонерним товариством "Українська залізниця", як платником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінсайд Лайт", як постачальником, укладено тристоронній договір шляхом приєднання сторін до договору на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання та/або пакувальних товарів для їх фасування (макаронних виробів (Туреччина) у кількості 1 039 460 кг) в редакції, оприлюдненій на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства "Українська залізниця" за посиланням https://uz.gov.ua/about/procurement/, за бюджетною програмою 3101710 КЕКВ 2620 (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору постачальник зобов`язується поставити замовнику продовольчі товари тривалого зберігання та/або пакувальні товари для їх фасування, перелік, кількість, ціни, умови оплати та поставки яких зазначаються замовником у заявках (далі заявка), замовник зобов`язується прийняти вказаний товар, а платник зобов`язується своєчасно забезпечити оплату за нього на умовах цього договору.

Обсяги поставки товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та потреб замовника (п.1.2 Договору).

Пунктом 2.1 Договору визначено, що загальна ціна (вартість) договору визначається виходячи із загальної вартості поставленого товару на підставі підписаних сторонами (постачальником та замовником) первинних бухгалтерських документів.

Згідно з пунктом 2.2 Договору оплата товару платником здійснюється з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 185 "Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану" (зі всіма чинними змінами) на таких умовах:

- попередня оплата у розмірі 30% вартості товару проводиться протягом 3 банківських днів з дати отримання платником від Міністерства аграрної політики та продовольства України сканованої копії рахунку за формою згідно з додатком 1 до цього договору, оформленого належним чином та погодженого замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України, за умови наявності бюджетних коштів на поточних рахунках платника (підпункт 2.2.1 Договору);

- остаточний розрахунок за поставлений товар проводиться платником протягом 3 банківських днів з дати отримання платником від Міністерства аграрної політики та продовольства України сканованої копії рахунку за формою згідно з додатком 1 до цього договору, оформленого належним чином та погодженого замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України, за умови наявності бюджетних коштів на поточних рахунках платника. Погодження остаточного розрахунку Міністерством аграрної політики та продовольства України здійснюється на підставі акта прийому-передачі товару та/або накладної (товаро-транспортної або залізничної), підписаних постачальником та замовником (підпункт 2.2.2 Договору).

Усі підписання та погодження відповідних документів можуть здійснюватися засобами електронної пошти/у паперовому вигляді/повідомленням через месенджери (у вигляді фотокопії)/з використанням відповідних програмних комплексів (рішень), у тому числі шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису/удосконаленого електронного підпису; належним чином оформленим вважається рахунок, який за формою відповідає додатку 1 до цього договору, підписаний постачальником, скріплений печаткою (за наявності) та погоджений замовником й Міністерством аграрної політики та продовольства України; постачальник зобов`язується погодити із замовником й Міністерством аграрної політики та продовольства України відповідні рахунки (на попередню оплату та на остаточний розрахунок), які надаються ним платнику та замовнику відповідно до умов цього договору; - оплата рахунків, виставлених постачальником, здійснюється платником за умови їх погодження замовником й Міністерством аграрної політики та продовольства України в межах наявних бюджетних коштів на поточних рахунках платника та відповідно до черговості надходження таких рахунків до платника (підпункт 2.2.3 Договору).

Відповідно до пункту 5.1 Договору поставка товару за цим договором здійснюється постачальником партіями протягом строку дії договору на умовах, визначених у заявках відповідно до пункту 1.1 цього договору, на підставі письмових заявок замовника. Заявки подаються за допомогою інтерактивного способу зв`язку (електронна пошта) та/або загальним поштовим зв`язком (поштове відправлення), та/або іншими засобами передачі електронних повідомлень, документів і вважаються дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до приймання товару.

Подання заявки за допомогою поштового відправлення (в тому числі електронного) здійснюється з обов`язковим зазначенням даних уповноваженого на надання таких заявок представника (представників) замовника та відповідного уповноваженого на прийняття таких заявок представника постачальника шляхом направлення сканованої копії підписаного уповноваженим представником документа будь-яким загальноприйнятим способом поштового або електронного зв`язку (пункт 5.2 Договору).

Згідно з пунктом 5.3 Договору постачальник зобов`язаний розглянути заявку замовника у строк не більше 24 годин з моменту її отримання та надати письмове повідомлення про прийняття заявки повністю або частково (в якій частині) шляхом направлення постачальником сканованої копії рахунку, у порядку, визначеному п. 2.2 цього договору, після чого заявка вважається узгодженою. Повідомлення постачальника про прийняття заявки замовника (сканована копія рахунку на попередню оплату) направляється на ту електронну адресу замовника, з якої надійшла заявка, визначена пунктом 1.1 цього договору, або за допомогою інших засобів передачі електронних повідомлень, що визначені заявкою. Якщо постачальник не має можливості виконати поставку на умовах, викладених у заявці, постачальник повинен письмово відмовити в заявці (із зазначенням причин такої відмови) та направити таку відмову Замовнику за допомогою інтерактивного способу зв`язку (електронна пошта) та/або загальним поштовим зв`язком (поштове відправлення) та/або іншими засобами передачі електронних повідомлень у строк, що не перевищує 24 (двадцять чотири) години з моменту отримання відповідної заявки; у разі, якщо постачальник протягом 24 (двадцяти чотирьох) годин з моменту отримання відповідної заявки замовника не вчинив або вчинив із запізненням дії визначені у цьому пункті вище, то така заявка замовника вважається не прийнятою постачальником та не узгодженою сторонами.

Пунктом 5.4 Договору визначено, що товар повинен бути поставлений замовнику протягом 2 календарних днів з моменту отримання постачальником попередньої оплати, якщо інше не узгоджено сторонами додатково.

Датою поставки товару є дата приймання замовником партії товару та підписання замовником відповідних документів. Один примірник документів, що підтверджує поставку товару негайно передається замовником платнику у визначеному цим договором порядку (пункт 5.5 Договору).

Згідно з пунктом 5.6 Договору поставка товару здійснюється постачальником за власний рахунок з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №328 "Деякі питання забезпечення населення продовольчими товарами тривалого зберігання в умовах воєнного стану". Поставка товару здійснюється постачальником у пункт призначення, визначений замовником у заявці. У разі вибору постачальником здійснення перевезення товару залізничним транспортом, постачальник зобов`язаний поставити товар на станцію навантаження власними силами, ціна за товар при цьому не змінюється. Навантаження товару відповідному перевізнику (який визначається постачальником за погодженням із замовником) здійснюється постачальником. Транспортні документи для подальшого перевезення товару готує постачальник.

Пунктом 5.8 Договору визначено, що перехід права власності на товар відбувається в момент прийняття представником замовника партії товару в пункті призначення. Доказом прийняття партії товару є акт прийому-передачі та/або накладна (товаро-транспортна або залізнична) та/або інші документи первинної звітності, що оформлені належним чином (відповідно до вимог законодавства України та умов цього договору) та підписані уповноваженими особами.

Відповідно до пункту 6.8 Договору постачальник зобов`язаний у разі не здійснення ним поставки товару з будь-яких причин повернути отриманий ним відповідно до умов цього договору авансовий платіж не пізніше, ніж протягом 5 банківських днів з моменту, коли мала бути здійснена поставка.

За умовами пункту 10.1 Договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту здійснення постачальником його акцепту і діє до 31.12.2022 включно, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до умов статті 634 Цивільного кодексу України цей договір є договором приєднання і може бути укладений лише шляхом приєднання замовника та постачальника до всіх умов договору в цілому. Доказом повного та беззаперечного прийняття замовником усіх умов цього договору (акцептом) є факт направлення замовником на адресу постачальника заявки, визначеної пунктом 1.1 цього договору. Доказом повного та беззаперечного прийняття постачальником всіх умов цього договору (акцептом) є факт направлення постачальником на адресу замовника письмового повідомлення про прийняття заявки замовника (рахунку на попередню оплату), визначеної пунктом 1.1 цього договору (пункт 11.2 Договору).

ТОВ «Вінсайд Лайт», розглянувши заявку Дніпропетровської обласної військової адміністрації від 01.04.2022 на поставку протягом квітня-травня макаронних виробів (Туреччина) у кількості 1 039 460 кг виставило рахунок на оплату №29 від 01.04.2022 на загальну суму 57 690 030,00 грн. У вказаному рахунку зазначено, що аванс складає 30% сімнадцять мільйонів триста сім тисяч гривень. Остаточна оплата 70% сорок мільйонів триста вісімдесят три тисячі двадцять одна гривня.

Згідно платіжного доручення №684 від 04.04.2022 АТ «Укрзалізниця», як платник згідно договору, було перераховано відповідачу 17 307 009,00 грн.

В подальшому ТОВ «Вінсайд Лайт» звернулося до Дніпропетровської обласної військової адміністрації з листом вих№30 від 30.05.2022, згідно якого проінформувало, що Туреччина ввела додаткові квоти і ліцензування експорту макаронних виробів, як базового та критичного продукту для забезпечення свого населення продовольством. Постачальник зазначив, що вживає всі можливі заходи на пришвидшення отриманих, згідно турецького законодавства дозволів для прискорення митних процедур та транспортування вантажу до України. У зв`язку з зазначеним відповідач просив врахувати вказані обставини, які унеможливлюють постачання товару в обумовлений строк та не застосовувати штрафні санкції.

У відповідь на вказаний лист Дніпропетровська обласна державна адміністрація листом від 31.05.2022 вих №597/4/31-22, повідомила, що не заперечує щодо поставки продукції за тристороннім договором на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання та/або пакувальних товарів для їх фасування відповідно до рахунку №29 від 01.04.2022 до 26.06.2022.

Окрім того Дніпропетровська обласна державна адміністрація листом від 31.05.2022 вих №597/1/31-22 звернулась до ТОВ «Вінсайд Лайт», згідно якого запропонувала, у зв`язку з порушенням термінів поставки продукції відповідно до договору на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання та/або пакувальних товарів для їх фасування відповідно до рахунку №29 від 01.04.2022 зменшити обсяг поставки до 126 674,0 кг та здійснити поставку вказаної продукції до кінця червня 2022 року.

Дніпропетровською обласною військовою адміністрацією було підписано заявку від 23.06.2022, згідно якої відповідач мав поставити макаронні вироби (Туреччина) у кількості 126 674 кг. Строк поставки червень.

Відповідачем було виставлено рахунок на оплату №29/1 від 23.06.2022 на оплату 126 674 кг макаронних виробів (Туреччина) на суму 7 030 407,00 грн. У вказаному рахунку зазначено, що аванс (оплачено) складає 17 307 009 грн. Переплата 10 276 602 грн.

Згідно видаткової накладної №ОК-0000730 від 23.06.2022, підписаної представниками постачальника та замовника, відповідачем було поставлено макаронні вироби на суму 7 030 407,00 грн.

24.10.2022 Дніпропетровською обласною державною адміністрацією надіслано відповідачу претензію вих №1471/0/31-22, в якій зазначала про зменшення обсягів поставки та наявність залишку сплаченого авансу в сумі 10 276 602,00 грн, які станом на 30.06.2022 останнім не повернуто. Під час ревізії в департаменті Східним офісом держаудитслужби проведено зустрічну перевірку ТОВ «Вінсайд Лайт», в ході якої встановлено, що переплату в сумі 10 276 602,00 грн. повернуто лише 01.08.2022, згідно платіжного доручення №150 від 29.07.2022. З огляду на прострочення повернення суми авансу Дніпропетровська обласна державна адміністрація вимагала перерахувати на рахунок платника суму штрафних санкцій у розмірі 564 368,93 грн., з яких 27 874,0 грн. 3%річних, 464 558,72 грн. пені, 72 936,20 грн. втрат від інфляції.

У відповідь на вказану претензію відповідачем надіслано лист в якому визнано претензію необґрунтованою та такою що не враховує фактичних обставин правовідносин, оскільки з урахуванням наявності двох заявок та загальних обсягів поставки товару по таким заявкам, а також перерахованих коштів, сума у розмірі 10 276 602,00 грн. є надмірно і помилково сплаченими коштами. Оскільки постачальник не мав інформації щодо розрахункового рахунку на який необхідно було повернути такі кошти ТОВ «Вінсайд Лайт» не змогло повернути переплату у визначений строк.

Несвоєчасне повернення залишку сплаченого авансу в сумі 10 276 602,00 грн. стало причиною звернення Дніпропетровської обласної прокуратури з позовом про стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 25 339,57 грн. та втрат від інфляції у розмірі 71 936,21 грн.

В обґрунтування підстав звернення з позовоною заявою прокурор зазначив, що відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) оборонні та публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, визначених Законами України «Про публічні закупівлі» та «Про оборонні закупівлі», водночас переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг визначаються рішеннями замовників/державних замовників, що здійснюють такі закупівлі.

Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 193 «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» (далі постанова № 193) з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави з резервного фонду Державного бюджету України виділено Міністерству інфраструктури України 6,6 млрд грн (як субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам) для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, а саме на придбання необхідних продовольчих, а також пакувальних товарів для їх фасування, пального, будівельних матеріалів для проведення першочергових аварійно-ремонтних робіт на об`єктах, які пошкоджені внаслідок бойових дій, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів (вакцин), медичних виробів, допоміжних засобів до них, медичного обладнання, оплату послуг із зберігання та/або переробки зерна. Порядком та умовами надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, затвердженими постановою Уряду України від 03.05.2022 № 528 (далі Порядок № 528), головним розпорядником субвенції визначено Міністерство інфраструктури України.

Положеннями п.п. 3 5 Порядку № 528, у свою чергу, передбачено, що використання субвенції здійснюється з дотриманням умов тристоронніх договорів, замовниками за якими є обласні, Київська міська військові адміністрації, а платником за грошовими зобов`язаннями замовників за договорами АТ «Укрзалізниця». Субвенція надається шляхом її перерахування Міністерством інфраструктури України на рахунок АТ «Укрзалізниця», відкритий в державному банку. Кошти, використані АТ «Укрзалізниця» для здійснення оплати за договорами, є субвенцією, що передана з державного бюджету до місцевих бюджетів у сумі такого платежу.

Видатками бюджету є кошти, спрямовані на виконання бюджетних програм, передбачених відповідним бюджетом (п. 13 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України).

З метою задоволення нагальних потреб функціонування держави на період дії воєнного стану ДОВА здійснено закупівлю продовольчих товарів у постачальника, включеного до Переліку підприємств для забезпечення нагальних потреб функціонування держави, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 05.03.2022 № 148.

Між ДОВА як замовником, АТ «Укрзалізниця» як платником та ТОВ «Вінсайд Лайт» як постачальником укладено тристоронній договір шляхом приєднання сторін до договору на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання та/або пакувальних товарів для їх фасування (макаронних виробів (Туреччина) у кількості 1 039 460 кг), в редакції, оприлюдненій на сайті АТ «Укрзалізниця» за посиланням - https://uz.gov.ua/about/procurement/, за бюджетною програмою 3101710 КЕКВ 2620 (далі Договір).

Укладений між ДОВА і ТОВ «Вінсайд Лайт» договір поставки фінансувалися державою за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, яка виділялася безпосередньо з резервного фонду Державного бюджету України за бюджетною програмою 3101710 (КЕКВ 2620), а отже державний інтерес у спірних правовідносинах полягає насамперед у забезпеченні належного виконання зобов`язань за договорами, які укладалися з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану та на фінансування яких державою виділялись бюджетні кошти у великому розмірі.

Відповідач всупереч умовам укладеного договору постачання придбаних товарів для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану у розмірах, обумовлених у заявці від 01.04.2022, не здійснив, отриманий аванс, який згідно з Порядком №528 є субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам, у сумі 10 276 602,00 грн своєчасно не повернув, очевидним є порушення майнових інтересів держави у бюджетній сфері.

Водночас невиконання постачальником своїх договірних зобов`язань з постачання продовольчих товарів в повному обсязі, а також несвоєчасне повернення перерахованих йому коштів у вигляді попередньої оплати (авансу) унеможливило їх витрачання на інші цілі, пов`язані з виконанням державою своїх функцій, зокрема на укріплення обороноздатності в умовах збройної агресії російської федерації проти України, що беззаперечно порушує державні інтереси у спірних правовідносинах.

Таким чином, звернення прокурора із вказаним позовом спрямоване на захист і відновлення зазначених державних інтересів, оскільки стягнення відповідних коштів із постачальника до Державного бюджету України сприятиме своєчасному фінансуванню нагальних потреб держави в умовах воєнного стану, а отже і укріпленню держави в умовах збройної відсічі агресору.

Дніпропетровська обласна військова адміністрація є органом державної влади, уповноваженим на захист державних інтересів у спірних правовідносинах.

Крім того, суб`єктом владних повноважень, наділеним компетенцією захищати інтереси держави у спірних правовідносинах, є Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, яке є співпозивачем у справі з огляду на таке.

Порядком № 528 головним розпорядником субвенції визначено Міністерство інфраструктури України.

Відповідно до вимог бюджетного законодавства Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, як головним розпорядником коштів державного бюджету, забезпечило виконання функцій в частині встановлення Кабінетом Міністрів України порядку надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, перерахування коштів субвенції на рахунок АТ «Укрзалізниця», відкритий в державному банку, та здійснено заходи щодо відображення в бухгалтерському обліку операцій у частині отриманих місцевими бюджетами доходів. Крім того, Міністерство відповідно до вимог Порядку № 528 забезпечувало отримання звітів від розпорядників субвенції за місцевими бюджетами та подання щомісяця до 25 числа Міністерству фінансів України інформацію про використання субвенції.

Дніпропетровська обласна військова адміністрація та Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України як органи, уповноважені державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, такого захисту не здійснюють або здійснюють його неналежно.

Дніпропетровська обласна військова адміністрація звернулась до Дніпропетровської обласної прокуратури з листом від 24.01.2023 за №376/0/526-23, в якому, з урахуванням того, що кошти, використані для здійснення оплати за договором, є субвенцією, що передана з державного бюджету до місцевих бюджетів, просила вжити заходів представницького характеру в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 53 ГПК України.

Дніпропетровською обласною прокуратурою листом від 09.02.2023 за №15/2-224вих-23 витребувано від Дніпропетровської обласної військової адміністрації ґрунтовну інформацію про вжиті нею заходи щодо захисту порушених інтересів держави та причини, якщо такі заходи вжито не було.

У відповіді від 28.02.2023 за №13-147/0/139-23 Дніпропетровська обласна військова адміністрація надала інформацію щодо періоду розрахунку штрафних санкцій, проте про вжиті заходи щодо захисту інтересів держави, наміри вжиття таких заходів, або про причини їх не вжиття не повідомила. Отже, з боку органу, уповноваженого державою на захист її інтересів (Дніпропетровська обласна військова адміністрація), допущено нездійснення належного захисту порушених державних інтересів.

Дніпропетровською обласною прокуратурою листом від 17.02.2023 за № 15/2-261вих-23 про існування порушення інтересів держави у зв`язку з несвоєчасним виконанням постачальником своїх договірних зобов`язань щодо повернення перерахованих йому коштів у вигляді попередньої оплати (авансу) і наявності підстав для стягнення відповідних сум в судовому порядку, повідомлено й Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України.

З відповіді міністерства від 24.03.2023 № 3101/34/10-23 вбачається, що воно не вживало заходів на захист інтересів держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом до ТОВ «Вінсайд Лайт».

Таким чином, з боку органу, уповноваженого державою на захист її порушених інтересів (Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України), допущено нездійснення відповідного захисту: не пред`явлено до суду позову на захист інтересів держави про стягнення з ТОВ «Вінсайд Лайт» до Державного бюджету України відповідних сум у зв`язку з несвоєчасним виконанням постачальником своїх договірних зобов`язань щодо повернення перерахованих йому коштів у вигляді попередньої оплати (авансу).

Унаслідок нездійснення вказаними органами належних заходів інтереси держави залишаються незахищеними. У зв`язку із викладеним у прокурора виникло не тільки право, а й обов`язок відреагувати на їх порушення шляхом пред`явлення до суду цього позову.

Згідно п. 3 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Статтею 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор, серед іншого, звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави в позовній, чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

У відповідності до п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України №3-рп/99 у справі № 1-1/99 від 08.04.1999 прокурор або його заступник самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність їх захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.

У зазначеному рішенні вказано, що оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено такі правові висновки:

"Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.".

З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №906/982/19.

При визначенні органу, в інтересах якого пред`являється позов, прокурор не повинен перелічувати усі без винятку органи, уповноважені державою на здійснення повноважень із захисту інтересів держави у відповідному спорі, оскільки згідно зі ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурору достатньо довести, що орган, в інтересах якого заявлено позов, уповноважений на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах.

Так, в обґрунтування порушення інтересів держави Прокурор вказує на те, що правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, наявним порушенням майнових інтересів держави у бюджетній сфері та необхідністю їх комплексного захисту, оскільки ТОВ «Вінсайд Лайт» не тільки не виконало взятих на себе договірних зобов`язань зі своєчасної та в повному обсязі поставки продовольчих товарів тривалого зберігання, що поставило під загрозу забезпечення належного задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, а й незаконно утримало у себе протягом тривалого часу перераховані йому бюджетні кошти у вигляді попередньої оплати (авансу) у загальній сумі понад 10,2 млн грн; органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, будучи поінформованими про існування такого порушення, не здійснюють захисту інтересів держави.

Щодо вказаних обставин колегія зазначає, що обласні військові адміністрації є тимчасовими державними органами, які утворюються на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дій Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян.

За п. 1 Постанови № 185 військові адміністрації є замовниками за тристоронніми договорами щодо здійснення закупівель за рахунок коштів державного бюджету для задоволення нагальних потреб функціонування держави (на придбання необхідних продовольчих та медичних товарів).

Разом з цим, згідно з умовами укладених договорів на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання адміністрація є їх стороною (замовником), до прав та повноважень якої належить прийняття товару, перевірка відповідності його асортименту, кількості, якості прийнятого товару, а також строків його прийняття, ініціювання вирішення спорів за договором у судовому порядку (п. п. 1.1, 6.5, 9.3 Договору).

Таким чином, Дніпропетровська обласна військова адміністрація є органом державної влади, уповноваженим на захист державних інтересів у спірних правовідносинах.

Окрім того Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, згідно Порядком № 528, є головним розпорядником коштів державного бюджету, яке забезпечило виконання функцій в частині встановлення Кабінетом Міністрів України порядку надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, перерахування коштів субвенції на рахунок АТ "Укрзалізниця", відкритий в державному банку, та здійснило заходи щодо відображення в бухгалтерському обліку операцій у частині отриманих місцевими бюджетами доходів. Крім того, Міністерство відповідно до вимог Порядку № 528 забезпечувало отримання звітів від розпорядників субвенції за місцевими бюджетами та подання щомісяця до 25 числа Міністерству фінансів України інформацію про використання субвенції.

Дніпропетровська обласна прокуратура на виконання вимог абз. 4 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", зверталась з листами до Дніпропетровської обласної військової адміністрації та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України щодо існування порушення інтересів держави у зв`язку з неналежним виконанням ТОВ "Вінсайд Лайт", щодо несвоєчасного повернення постачальником бюджетних коштів та наявності підстав для стягнення штрафних санкцій.

Зазначеними листами також витребувано відомості щодо вжитих і запланованих заходів із захисту порушених інтересів держави.

З відповідей наданих вказаними державними органами вбачається, що вони не вживали заходів на захист інтересів держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом до ТОВ "Вінсайд Лайт", що свідчить про не здійснення захисту інтересів держави.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що прокурором дотримано процедуру, передбачену статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", а саме: попередньо, до звернення до суду з позовом, повідомлено уповноважений орган про порушення інтересів держави, чим надано цьому органу можливість самостійно відреагувати на виявлені порушення інтересів держави у належний спосіб.

Надаючи оцінку обставинам справи в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статей 626 - 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина перша статті 692 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з пунктом 2.2 Договору оплата товару платником здійснюється з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 185 "Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану" (зі всіма чинними змінами) на таких умовах:

- попередня оплата у розмірі 30% вартості товару проводиться протягом 3 банківських днів з дати отримання платником від Міністерства аграрної політики та продовольства України сканованої копії рахунку за формою згідно з додатком 1 до цього договору, оформленого належним чином та погодженого замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України, за умови наявності бюджетних коштів на поточних рахунках платника (підпункт 2.2.1 Договору);

- остаточний розрахунок за поставлений товар проводиться платником протягом 3 банківських днів з дати отримання платником від Міністерства аграрної політики та продовольства України сканованої копії рахунку за формою згідно з додатком 1 до цього договору, оформленого належним чином та погодженого замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України, за умови наявності бюджетних коштів на поточних рахунках платника. Погодження остаточного розрахунку Міністерством аграрної політики та продовольства України здійснюється на підставі акта прийому-передачі товару та/або накладної (товаро-транспортної або залізничної), підписаних постачальником та замовником (підпункт 2.2.2 Договору).

На виконання умов договору на підставі виставленого ТОВ «Вінсайд Лайт» рахунку на оплату №29 від 01.04.2022 АТ «Укрзалізниця», згідно платіжного доручення №684 від 04.04.2022, було перераховано 30% авансу у розмірі 17 307 009,00 грн.

Пунктом 5.4 Договору визначено, що товар повинен бути поставлений замовнику протягом 2 календарних днів з моменту отримання постачальником попередньої оплати, якщо інше не узгоджено сторонами додатково.

Відповідно до пункту 5.1 Договору поставка товару за цим договором здійснюється постачальником партіями протягом строку дії договору на умовах, визначених у заявках відповідно до пункту 1.1 цього договору, на підставі письмових заявок замовника.

В заявці на закупівлю продовольчих товарів тривалого зберігання та/або пакування товарів для їх фасування від 01.04.2022 погоджено строк поставки макаронних виробів (Туреччина) у кількості 1 039 460 кг квітень-травень.

Згідно листа вих №30 від 30.05.2022 постачальник повідомив про неможливість постачання товарів у визначений строк з причин, що не залежать від останнього та зазначив, що планує завершити поставку до 24.06.2022.

У відповідь на вказаний лист, замовник повідомив постачальника, згідно листа вих №597/4/31-22 від 31.05.2022, що не заперечує щодо поставки продукції відповідно до рахунку №29 від 01.2022 до 26.06.2022.

Окрім того згідно листа №597/1/31-22 від 31.05.2022 замовник запропонував, у зв`язку з порушенням термінів поставки продукції згідно рахунку №29 від 01.04.2022 зменшити обсяг поставки до 126 647,0 кг та здійснити поставку вказаної продукції до кінця червня.

З урахуванням вказаних листів, Дніпропетровською обласною військовою адміністрацією було підписано уточнену заявку від 23.06.2022 на поставку 126 647 кг макаронних виробів (Туреччина) зі строком поставки червень місяць.

Постачальником було виставлено рахунок №29/1 від 23.06.2022 на оплату вартості 126 647 кг макаронних виробів (Туреччина) на суму 7 030 407,00 грн. У вказаному рахунку зазначено, що переплата складає 10 276 602,00 грн.

Згідно видаткової накладної №ОК-0000730 від 23.06.2022, підписаної представниками сторін, постачальником поставлено замовнику 126 674 кг макаронних виробів на суму 7 030 407,00 грн.

Частиною 2 статті 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2018 року у справі №910/12382/17, зазначав, що аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.

Дніпропетровською обласною державною адміністрацією 24.10.2022 було надіслано відповідачу претензію вих №1471/0/31-22, в якій зазначено, що станом на 30.06.2022 сума залишку сплаченого авансу в розмірі 10 276 602,00 грн останнім не повернута, з огляду на що, просила повернути вказану суму та сплатити штрафні санкції, нараховані у зв`язку з несвоєчасним повернення суми авансу.

Відповідно до пункту 6.8 Договору постачальник зобов`язаний у разі не здійснення ним поставки товару з будь-яких причин повернути отриманий ним відповідно до умов цього договору авансовий платіж не пізніше, ніж протягом 5 банківських днів з моменту, коли мала бути здійснена поставка.

Таким чином авансовий платіж мав був повернутий у строк до 08.07.2022 включно.

Згідно платіжного доручення №150 від 01.08.2022 відповідачем було перераховано АТ «Укрзалізниця» 10 276 602,00грн. з призначенням платежу «повернення передоплати по дог постачання продов товарів тривал зберігання зг рах №29/1 від 23.06.22 за бюджетною програмою 3101710 (КЕКВ 2620).

Несвоєчасне повернення відповідачем суми залишку авансового платежу і стало підставою звернення з позовом про стягнення з останнього суми 3% річних у розмірі 25 339,57 грн за період прострочення, згідно змісту позовної заяви, з 02.07.2022 по 31.07.2022 та 71 936,21 грн. втрат від інфляції за липень 2022.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ст. ст. 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь - яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Тобто правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі ч. 2 ст. 625 цього Кодексу.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення саме грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Рішенням господарського суду позовні вимоги були задоволені частково, стягнуто з відповідача 71 936,21 грн. інфляційних нарахувань та 20 271,65 грн. 3% річних за період прострочення з 08.07.2022 по 31.07.2022, в решті позовних вимог відмовлено. В обґрунтування часткового задоволення заявленої до стягнення суми 3% річних господарський суд зазначив, що відповідач своїх договірних зобов`язань з поставки товару замовнику в строк до 30.06.2022 не виконав, що згідно з вимогами частини другої статті 693 Цивільного кодексу України та пункту 6.8 Договору є підставою для повернення відповідачем отриманого ним авансу в сумі 10 276 602 грн. 00 коп. в строк до 07.07.2022 включно (30.06.2022 + 5 банківських днів) та визнав обґрунтованим період нарахування такої суми з 08.07.2022 по 31.07.2022.

Колегія погоджується з висновком господарського суду про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, вважає його правильним та обґрунтованим.

Щодо доводів апеляційної скарги, що першим днем прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання щодо повернення суми попередньої оплати за договором у розмірі 10 276 602,00 грн є саме 02.07.2022, а не 08.07.2022, оскільки ТОВ «Вінсайд Лайт» підтвердило згоду з умовами договору, визначеними у заявці від 23.06.2022, а фактичне постачання замовнику товару за рахунком №29/1 від 23.06.2022 у кількості 126 674 грн на суму 7 030 407,00 грн відбулось того ж дня, тобто 23.06.2022, що підтверджено видатковою накладною №ОК-0000730 від 23.06.2022 колегія зазначає наступне.

Згідно з п.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно п. 5.1 Договору поставка товару за цим договором здійснюється постачальником партіями протягом строку дії договору на умовах, визначених у заявках відповідно до пункту 1.1 цього договору, на підставі письмових заявок замовника.

Таким чином саме в заявці сторони погоджують умови поставки кожної конкретної партії товару.

З урахуванням погодження сторонами обсягів зменшення поставки, Дніпропетровською обласною військовою адміністрацією було підписано уточнену заявку від 23.06.2022 на поставку 126 647 кг макаронних виробів (Туреччина) зі строком поставки червень місяць.

Згідно статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 253 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

В заявці від 23.06.2022 погоджено строк поставки товару червень.

Відповідно до пункту 6.8 Договору постачальник зобов`язаний у разі не здійснення ним поставки товару з будь-яких причин повернути отриманий ним відповідно до умов цього договору авансовий платіж не пізніше, ніж протягом 5 банківських днів з моменту, коли мала бути здійснена поставка.

Таким чином останнім днем повернення суми залишку авансу, з урахуванням умов договору є 07.07.2022.

Щодо заперечень відповідача, викладених у відзиві, про здійснення поставки за двома заявками та перерахування платником суми у розмірі більшому, з огляду на що 10 276 602,00 грн. є помилково сплаченою сумою колегія зазначає, колегія зазначає, що предметом дослідження та підстав нарахування заявлених до стягнення сум в межах даної справи є заявка від 01.04.2022 та рахунок на оплату згідно вказаної заявки №29 від 01.04.2022, а також уточнена заявка від 23.06.2022 та рахунок №29/1 від 23.06.2022.

Будь-які інші заявки не були предметом розгляду господарським судом в межах даної справи. При цьому відповідач не спростовує та не надає докази, того що сума переплати виникла, внаслідок оплати іншого рахунка, а не №29 від 01.04.2022 згідно платіжного доручення №684 від 04.04.2022.

Окрім того згідно платіжного доручення №150 від 01.08.2022, яким відповідачем було перераховано АТ «Укрзалізниця» 10 276 602,00грн., останнім зазначено призначення платежу «повернення передоплати по дог постачання продов товарів тривал зберігання зг рах №29/1 від 23.06.22 за бюджетною програмою 3101710 (КЕКВ 2620).

Тобто саме на підставі уточненого рахунку №29/1 від 23.06.2022 відповідачем було повернуто суму передоплати у розмірі 10 276 602,00 грн., яку, у тому числі було сплачено у якості 30% передоплати по рахунку №29 від 01.04.2022. Сума 18 533 004,00 грн. була перерахована згідно платіжного доручення №1603 від 01.07.2022 на підставі рахунку №32 від 01.04.2022, який не був предметом розгляду в суді першої інстанції.

Таким чином вказані доводи відповідача не підтверджені належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами справи.

Щодо інших доводів відповідача колегія зазначає, що в силу приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 254 ГПК України передбачено право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, звернутися з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, в якій зазначають у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо).

Разом з тим відповідач не звертався з апеляційною скаргою з вимогами про скасування рішення місцевого суду з наведенням відповідних мотивів.

З огляду на вищевикладене колегія не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 вказаного кодексу обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не спростував висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення.

Враховуючи встановлені обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2023 у справі № 904/2663/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2023 у справі № 904/2663/23 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Дніпропетровську обласну прокуратуру.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддяВ.Ф. Мороз

СуддяА.Є.Чередко

СуддяЛ.А.Коваль