Рішення

від 04.06.2024 по справі 904/956/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2024м. ДніпроСправа № 904/956/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі:

судді Колісника І.І.

за участю секретаря судового засідання Серостанова В.О.

та представників:

прокурор: Мусієнко А.О.;

від позивача-1: не з`явився;

від позивача-2: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом виконувача обов`язків керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі:

позивача-1: Східного офісу Державної аудиторської служби, м. Дніпро в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області, м.Кропивницький Кіровоградської області;

позивача-2: Новгородківської селищної ради Кіровоградської області, смт Новгородка Кропивницького району Кіровоградської області

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12", м.Дніпро;

відповідача-2: Комунального некомерційного підприємства "Новгородківська лікарня" Новгородківської селищної ради Кіровоградської області, смт Новгородка Кропивницького району Кіровоградської області

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів у сумі 47 961,28 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Виконувач обов`язків керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області та Новгородківської селищної ради Кіровоградської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12" та Комунального некомерційного підприємства "Новгородківська лікарня" Новгородківської селищної ради Кіровоградської області, в якому просить:

- визнати недійсними додаткові угоди № 1 від 01.03.2021, № 3 від 23.03.2021, № 5 від 11.08.2021, № 6 від 11.08.2021 до договору № 1 від 22.02.2021 про постачання електричної енергії споживачу (далі спірні додаткові угоди);

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12" на користь бюджету безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 47961,28 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 15140,00 грн прокурор просить стягнути з відповідачів на користь його платника - Кіровоградської обласної прокуратури.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що спірними додатковими угодами порушено вимоги пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки сторонами договору № 1 від 22.02.2021 про постачання електричної енергії споживачу не визначено окремо кожну складову ціни, а внаслідок збільшення останньої спірними додатковими угодами відбулося збільшення сталих тарифів, передбачених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 2353 від 09.12.2020, що суперечить вимогам чинного законодавства та призвело до безпідставної витрати бюджетних коштів.

Тож, на думку прокурора, спірні додаткові угоди укладені з порушенням вимог частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", є недійсними та існують усі підстави вважати, що кошти, які отримані Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" на підставі недійсних угод, є безпідставно отриманими й підлягають стягненню з відповідача-1.

Заявляючи про своє процесуальне право на звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної ради, прокурор посилається на статтю 23 Закону України "Про прокуратуру", а також зауважує, що вже самого факту бездіяльності Новгородківської селищної ради Кіровоградської області, уповноваженої на виконання функцій контролю за ефективністю використання фінансових ресурсів місцевого бюджету, та Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області, який уповноважений вживати в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства, для втручання прокурора є достатньо. Прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивачі не здійснюють захист своїх інтересів.

При цьому прокурор звертає увагу суду на відповідні висновки з цього питання Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Правовими підставами позову прокурор зазначає, серед іншого, статті 203, 216, 1212 Цивільного кодексу України.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

За змістом частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

На виконання частин третьої, четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України та частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" Знам`янською окружною прокуратурою Кіровоградської області на адреси Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області та Новгородківської селищної ради надіслані повідомлення № 12.52-70-3728вих-22 від 31.08.2022 і № 52-6403вих-23 від 29.08.2023 відповідно, в яких викладені обставини укладення спірних додаткових угод до договору та запропоновано звернутися до суду за захистом порушених інтересів держави (а.с. 124 - 137 т. 1).

Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області за результатами розгляду повідомлення прокурора № 12.52-70-3728вих-22 від 31.08.2022 зазначило, що державний фінансовий аудит, інспектування, перевірки закупівель та моніторинг закупівель у КНП "Новгородківська ЦЛ" не проводилися, тому у Східного офісу Держаудитслужби відсутні підстави для звернення до суду з відповідним позовом (а.с. 138-139 т. 1). Листом № 03-27/1769/1 від 03.08.2023 Новгородківська селищна рада Кіровоградської області повідомила прокурора про те, що здійснення додаткових заходів реагування на даний час не планується, оскільки додатковою угодою № 7 від 01.11.2021 договір про постачання електричної енергії було приведено у відповідність до кошторисних призначень в межах оплати поставленої електричної енергії (а.с. 123 т. 1).

Листами №№ 52-332вих24, 52-333вих-24 від 12.01.2024 прокурор повідомив позивачів про звернення до суду в інтересах держави в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області та Новгородківської селищної ради Кіровоградської області з позовом до відповідачів про визнання недійсними спірних додаткових угод до договору № 1 від 22.02.2021 про постачання електричної енергії споживачу та стягнення безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів у сумі 47961,28 грн (а.с. 185 - 192 т. 1).

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43).

Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.

Ухвалою суду від 08.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 04.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 30.04.2024, за результатом якого оголошувалася перерва до 04.06.2024.

Представники позивачів та відповідачів у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи всі учасники справи були повідомлені належним чином відповідно до вимог статей 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.

Новгородківська селищна рада Кіровоградської області 08.04.2024 подала клопотання про розгляд справи за відсутності її представника.

За змістом частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За таких обставин суд розглядає справу за відсутності представників позивачів і відповідачів за наявними у справі матеріалами.

Позивачі та відповідачі своїм правом на подання до суду заяв по суті справи не скористались.

Відповідно до частини дев`ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Під час розгляду справи по суті прокурор надав пояснення по суті спору.

За наслідком судового засідання 04.06.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Комунальним некомерційним підприємством "Новгородківська центральна районна лікарня" на вебпорталі публічних закупівель Prozorro як замовником було оприлюднено оголошення № UA-2021-01-20-002530-b про проведення відкритих торгів за предметом: ДК 021:2015:09310000-5 Електрична енергія з терміном постачання до 31.12.2021 з очікуваною вартістю 336600,00 грн та розміщено тендерну документацію з вимогами до учасників та предмету закупівлі. Відповідно до вказаного оголошення обсяг електричної енергії становить 132000 кіловат-годин. Джерелом фінансування визначено місцевий бюджет.

З реєстру отриманих тендерних пропозицій та звіту про результати проведення процедури закупівлі вбачається, що замовником закупівлі отримано тендерні пропозиції від двох суб`єктів господарювання, а саме: від ТОВ "Екотехноінвест" з остаточною ціновою пропозицією 269999,99 грн з ПДВ та від ТОВ "Хмельницькенергозбут" з остаточною ціновою пропозицією 270000,00 грн з ПДВ (а.с. 44 - 47 т. 1).

Відповідно до протоколу про намір укласти договір про закупівлю переможцем закупівлі визначено ТОВ "Екотехноінвест" з остаточною тендерною пропозицією 269999,99 грн з ПДВ, тобто з ціною 2,0454544696969 грн з ПДВ за 1 кіловат-годину електроенергії (а.с. 50 - 52 т. 1).

За результатом тендерної закупівлі з переможцем торгів Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" (далі відповідач, постачальник) Комунальним некомерційним підприємством "Новгородківська центральна районна лікарня" Новгородківської селищної ради Кіровоградської області (далі позивач-2, споживач, КНП "Новгородківська центральна районна лікарня") укладено договір № 1 про постачання електричної енергії споживачу від 22.02.2021 (далі договір) (а.с. 53 - 62 т. 1).

Відповідно до пункту 2.1 договору постачальник продає електричну енергію "код ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" 09310000-5 електрична енергія (Електрична енергія)" споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, включно з тарифом на послуги з передачі електричної енергії, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Постачання електричної енергії споживачу здійснюється у строк з 01.03.2021 до 31.12.2021 включно (п. 3.1 договору).

Пунктом 3.2 договору передбачено, що споживач має право вільно змінювати постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ, та умов цього договору.

Постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору (п. 3.3 договору).

Згідно з пунктом 3.4 договору місце поставки та обсяг постачання електричної енергії споживачу: 28200, Україна, Кіровоградська область, Новгородківський р-н, межа балансової належності електроустановок замовника; кількість 132000 кВт/год.

За умовами пункту 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору. Загальна вартість цього договору на моменту його укладення становить 269999,99 грн з ПДВ. З урахуванням ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов`язання споживача за цим договором у частині оплати поставленої електричної енергії виникають у 2021 році та в межах асигнувань, встановлених кошторисом. Реєстрація бюджетного зобов`язання здійснюється з урахуванням абз. 2 ч.2.2 наказу Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 "Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України".

Спосіб визначення ціни електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника (п. 5.2 договору).

Зі змісту комерційної пропозиції (Додаток № 1 до договору) вбачається, що сторонами договору окремо вартість кожної складової ціни не визначено, а зазначено лише загальну ціну (тариф) електричної енергії для споживача 2,0454544696969 грн/кВт*год з ПДВ, з яких тариф на передачу електроенергії 0,352716 грн/кВт*год з ПДВ (а.с. 61-62 т. 1).

Пунктом 13.1 договору визначено, що він набирає чинності з дня його підписання, діє в частині постачання електричної енергії з дати вказаної у договорі та в цілому до 31.12.2021, а в частині взятих на себе зобов`язань сторонами до їх повного виконання.

Відповідно до пункту 13.2 договору постачальник зобов`язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає нові умови.

Згідно з пунктом 13.5 договору усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур`єром або особисто за зазначеними у договорі адресами сторін.

За змістом пункту 13.6 договору у випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, постачальник має право письмово звернутися до споживача з відповідною пропозицією. При цьому така пропозиція в кожному конкретному випадку, коли на ринку відбувається об`єктивне підвищення коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ (або документи), що підтверджує збільшення середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару в тих межах/розмірах, на які постачальник пропонує змінити ціну товару. Споживач має право відмовитися від зміни ціни за одиницю товару у випадках, якщо постачальником не надано належне документальне підтвердження підвищення ціни, передбачене цим пунктом.

Упродовж 2021 року між постачальником та КНП "Новгородківська центральна районна лікарня" укладено додаткові угоди до договору про збільшення первісної ціни електричної енергії, яка була визначена за результатами відкритих торгів, з одночасним зменшенням кількості одиниць товару, що підлягає поставці.

Так, 01.03.2021 між споживачем та постачальником укладено додаткову угоду № 1 до договору, дія якої поширювалася на відносини, що склалися з 01.03.2021 (а.с. 64 т. 1).

Додатковою угодою № 1 від 01.03.2021 ціну за 1 кВт/год електричної енергії збільшено з 2,0454544696969 грн/кВт*год (з ПДВ) до 2,2497948 грн/кВт*год (з ПДВ), тобто на 12%, а плановий обсяг зменшено із 132000 до 120010,9405 кВт/год.

18.03.2021 між споживачем та постачальником укладено додаткову угоду № 2 до договору, дія якої поширювалася на відносини, що склалися до її укладення, а саме з 04.03.2021 (а.с. 65-66 т. 1).

Додатковою угодою № 2 від 18.03.2021 змінено редакцію пункту 13.6 договору, згідно з якою істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, у випадку, зокрема, збільшення ціни закупівлі одиниці товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню такої ціни на ринку електроенергії у разі коливання ціни закупівлі одиниці товару на ринку або ринках електроенергії за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми договору.

Заінтересована сторона, у разі коливання ціни закупівлі одиниці товару на ринку електроенергії, письмово звертається до іншої сторони з листом, в якому пропонує нову ціну закупівлі одиниці товару з урахуванням коливання такої ціни на ринку електроенергії, але в межах передбачених п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Разом з листом сторона повинна надати інформацію, що підтверджує коливання ціни товару на ринку та обґрунтовує зміну ціни закупівлі одиниці товару. Коливання ціни товару, а саме середньозважена ціна електричної енергії на ринку "на добу наперед" та/або внутрішньодобового ринку порівнюється в періодах на день та/або декаду, та/або місяць, та/або календарний місяць, що слідує після дати публікації повідомлення про намір укласти договір про закупівлю з періодом день та/або декаду, та/або місяць, та/або календарний місяць, в якому відбувалося коливання ціни товару в бік збільшення.

Враховуючи лист Мінекономрозвитку України від 14.08.2019 р. № 3304-04/33869-06 та статтю 67 Закону України "Про ринок електричної енергії", одним із документальних підтверджень коливання ціни сторонами буде прийматися інформація щодо коливання ціни закупівлі одиниці товару на ринку електроенергії, яка надається у вигляді завірених підписом уповноваженої особи сторони роздрукованих матеріалів (результатів торгів) з електронних сторінок у мережі Інтернет Державного підприємства "Оператор ринку" (https://www.oree.com.ua), в тому числі, але не обмежуючись: https://www.oree.com.ua/index.php/control/results_mo/DAM; https://www.oree.com.ua/index.php/control/results_mo/IDM;

https://www.oree.com.ua/index.php/pricectr.

23.03.2021 між споживачем та постачальником укладено додаткову угоду № 3 до договору, дія якої поширювалася на відносини, що склалися до дати її укладення, а саме з 10.03.2021 (а.с.69 т. 1).

Додатковою угодою № 3 від 23.03.2021 ціну за 1 кВт/год електричної енергії збільшено з 2,2497948 грн/кВт*год (з ПДВ) до 2,448 грн грн/кВт*год (з ПДВ), тобто на 10,4%, а плановий обсяг постачання зменшено із 120010,9405 до 110294,1135 кВт/год.

23.05.2021 у зв`язку зі зміною найменування споживача сторонами укладено додаткову угоду № 4 до договору, якою погоджено змінити в тексті договору та всіх додатках до нього назву "Комунальне некомерційне підприємство "Новгородківська центральна районна лікарня" на "Новгородківська лікарня" Новгородківської селищної ради Кіровоградської області" у відповідних відмінках (а.с. 70 т. 1).

11.08.2021 між споживачем та постачальником укладено додаткову угоду № 5 до договору, дія якої поширювалася на відносини, що склалися до її укладення, а саме з 01.08.2021 (а.с. 73 т.1).

Додатковою угодою № 5 від 11.08.2021 ціну за 1 кВт/год електричної енергії збільшено з 2,448 грн/кВт*год (з ПДВ) до 2,688 грн/кВт*год (з ПДВ), тобто на 11,45%, а плановий обсяг постачання зменшено із 110294,1135 до 108719,7953 кВт/год.

11.08.2021 споживачем та постачальником укладено додаткову угоду № 6 до договору, дія якої поширювалася на відносини, що склалися до її укладення, а саме з 10.08.2021 (а.с. 76 т. 1).

Додатковою угодою № 6 від 11.08.2021 ціну за 1 кВт/год електричної енергії збільшено з 2,688 грн/кВт*год (з ПДВ) до 2,952 грн/кВт*год (з ПДВ), тобто на 11,8%, а плановий обсяг постачання електричної енергії зменшено з 108719,7953 до 106764,6697 кВт/год.

01.11.2021 між споживачем та постачальником укладено додаткову угоду № 7 до договору, яка набрала чинності з моменту її підписання (а.с. 77 т. 1).

Додатковою угодою № 7 від 01.11.2021 сторони погодили зменшити суму договору на 12948,26 грн, а плановий обсяг постачання електричної енергії до 102222 кВт/год.

Отже, внаслідок укладення між споживачем та постачальником додаткових угод №1 від 01.03.2021, № 3 від 23.03.2021, № 5 та № 6 від 11.08.2022 збільшено ціну за одиницю товару з 2,0454544696969 грн/кВт*год з ПДВ до 2,952 грн/кВт*год з ПДВ за 1 кВт/год, тобто на 0,9065455304 грн, що на 44,32% більше від первинної ціни. При цьому кількість кВт/год електричної енергії суттєво зменшено, а саме з 132000 до 102222 кВт/год, тобто на 29778 кВт/год.

Підставами для укладення спірних додаткових угод стали листи-повідомлення ТОВ "Екотехноінвест" про зростання середньозваженої ціни купівлі-продажу електричної енергії на майданчику РДН (ринок "на добу наперед") у торговій зоні ОЕС України (об`єднана енергетична система України) і пропозиції підвищення ціни електричної енергії за договором №1 про постачання електричної енергії споживачу від 22.02.2021 (№ 20012021/152 від 27.02.2021, № 20012021/152 від 16.03.2021, № 152 від 03.08.2021, №152 від 04.08.2021 а.с. 63, 67, 71, 74 т. 1).

Необхідність укладення вказаних додаткових угод до договору, як убачається зі змісту пропозицій ТОВ "Екотехноінвест", обґрунтовано коливанням ціни на ринку електричної енергії, на підтвердження чого постачальник посилається на експертні висновки Харківської торгово-промислової палати, а саме:

- експертний висновок Харківської торгово-промислової палати № 499/21 від 25.02.2021, копії якого споживачу разом із листом-повідомленням № 20012021/152 від 27.02.2021 надано не було (укладено додаткову угоду № 1 від 01.03.2021);

- експертний висновок Харківської торгово-промислової палати № 653/21 від 16.03.2021 щодо середньозважених цін на електричну енергію на майданчику ринку "на добу наперед" у торговій зоні об`єднаної енергетичної системи України, які склалися за періоди 05.03-07.03.2021 та 08.03-10.03.2021 (укладено додаткову угоду № 3 від 23.03.2021) (а.с. 68 т. 1);

- експертний висновок Харківської торгово-промислової палати № 1759-1/21 від 03.08.2021 щодо середньозважених цін на електричну енергію на майданчику ринку "на добу наперед" у торговій зоні об`єднаної енергетичної системи України, які склалися за третю декаду липня (21.07 - 31.07) 2021 року та 01 серпня 2021 року (укладено додаткову угоду № 5 від 11.08.2021) (а.с. 72 т. 1);

- експертний висновок Харківської торгово-промислової палати № 1759/21 від 03.08.2021 щодо середньозважених цін на електричну енергію на майданчику ринку "на добу наперед" у торговій зоні об`єднаної енергетичної системи України, які склалися за 01.08.2021 та 03.08.2021 (укладено додаткову угоду № 6 від 11.08.2021) (а.с. 75 т. 1).

На виконання умов договору та додаткових угод до нього постачальник здійснив поставку, а споживач прийняв електричну енергію в обсязі 102222 кВт/год на загальну суму 257051,73 грн, що підтверджується актами приймання-передачі електричної енергії № Б0015221031 від 14.04.2021 на суму 92541,79 грн, № Б0015221041 від 12.05.2021 на суму 39028,46 грн, №Б0015221051 від 10.06.2021 на суму 32049,22 грн, № Б0015221061 від 12.07.2021 на суму 22905,94 грн, № Б0015221071 від 11.08.2021 на суму 15361,20 грн, № Б0015221081 від 10.09.2021 на суму 17122,70 грн, № Б0015221091 від 11.10.2021 на суму 38042,42 грн, копії яких містяться у матеріалах справи (а.с. 107, 109, 111, 113, 115, 117, 119 т. 1).

Відповідно до платіжних доручень № 70 від 14.04.2021 на суму 92541,79 грн, №120 від 27.05.2021 на суму 39028,46 грн, № 175 від 10.06.2021 на суму 32049,22 грн, № 215 від 12.07.2021 на суму 22905,94 грн, № 261 від 11.08.2021 на суму 15361,20 грн, № 299 від 10.09.2021 на суму 17122,70 грн та № 365 від 11.10.2021 суму 38042,42 грн відповідач-2 у повному обсязі оплатив вартість поставленої йому відповідачем-1 електричної енергії (а.с. 106, 108, 110, 112, 114, 116, 118 т. 1).

Отже, відповідно до договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" зобов`язалося поставити відповідачу-2 132000 кВт/год електричної енергії за ціною 2,045454469696969 грн з ПДВ, однак згідно з актами прийому-передачі електричної енергії поставило лише 102222 кВт/год на суму 257051,73 грн.

При цьому за первісною ціною така ж кількість електричної енергії мала б коштувати 209090,45 грн (102222х2,045454469696969 = 209090,45), що на 47961,28 грн менше від ціни договору з урахування внесених змін (257051,73 209090,45 = 47961,28).

Відтак, за результатами виконання додаткових угод № 1 від 01.03.2021, № 3 від 23.03.2021, № 5 та № 6 від 11.08.2022 до договору відповідачем-2 (споживачем) сплачено 47961,28 грн за товар, який не був поставлений йому відповідачем-1 (постачальником), що і є причиною виникнення спору.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" 25.11.2022 змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12".

Предметом доказування у цій справі є обставини щодо правомірності укладення відповідачами додаткових угод № 1 від 01.03.2021, № 3 від 23.03.2021, № 5 та № 6 від 11.08.2022 до договору № 1 про постачання електричної енергії споживачу від 22.02.2021, що потребує з`ясування наявності/відсутності коливання цін на ринку на предмет закупівлі за спірним договором.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, юридичні факти.

Відповідно до частини першої статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Згідно з частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 ст. 202 ЦК України).

За змістом частин першої - третьої статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідачі уклали договір № 1 про постачання електричної енергії споживачу від 22.02.2021 за результатом процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" (далі також Закон № 922-VIII), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями статті 5 цього Закону (тут і надалі в редакції, чинній на момент укладення договору) визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/ спрощено закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Частиною першою статті 41 Закону № 922-VIII передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону № 922-VIII умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

За приписом пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

При цьому Велика Палата Верховного Суду в пункті 56 постанови від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 дійшла висновку, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 Цивільного кодексу України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Пропонуючи збільшення ціни предмету закупівлі, відповідач-1 обґрунтовував це суттєвим підвищенням закупівельних цін на ринку, на підтвердження чого надавав експертні висновки Харківської торгово-промислової палати щодо середньозважених цін на електричну енергію на майданчику ринку "на добу наперед" у торговій зоні об`єднаної енергетичної системи України, які склалися за періоди з 05.03.2021 по 07.03.2021, з 08.03.2021 по 10.03.2021, з 21.07.2021 по 31.07.2021, з 01.08.2021 по 03.08.2021 (а.с. 68, 72, 75 т. 1).

Як убачається, експертний висновок № 499/21 від 25.02.2021 споживачу не надсилався; а решта експертних висновків були надіслані йому з порушенням пункту 13.2 договору та статті 57 Закону № 922-VIII.

Так, експертний висновок № 653/21 від 16.03.2021 надісланий споживачу листом №20012021/152 від 16.03.2021, тому застосування зміненої ціни могло відбутися не раніше 05.04.2021. Проте, зі змісту додаткової угоди № 3 від 23.03.2021 убачається, що вона набуває чинності з 10.03.2021, тобто раніше надісланого постачальником повідомлення про зміну ціни в бік збільшення.

Експертний висновок № 1759-1/21 від 03.08.2021 надісланий споживачу листом №152 від 03.08.2021, тому застосування зміненої ціни могло відбутися не раніше 23.08.2021. Проте, зі змісту додаткової угоди № 5 від 11.08.2021 убачається, що вона набуває чинності з 01.08.2021, тобто раніше надісланого постачальником повідомлення про зміну ціни в бік збільшення.

Експертний висновок № 1759/21 від 03.08.2021 надісланий споживачу листом №152 від 04.08.2021, тому застосування зміненої ціни могло відбутися не раніше 24.08.2021. Проте, зі змісту додаткової угоди № 6 від 11.08.2021 убачається, що вона набуває чинності з 10.08.2021.

Також надані постачальником експертні висновки містять інформацію про коливання ціни товару за такі часові інтервали: експертний висновок № 653/21 від 16.03.2021 за період з 05.03.2021 по 07.03.2021 та за період з 08.03.2021 по 10.03.2021; експертний висновок № 1759-1/21 від 03.08.2021 за період з 21.07.2021 по 31.07.2021 та станом на 01.08.2021; експертний висновок № 1759/21 від 03.08.2021 станом на 01.08.2021 та на 03.08.2021, а також порівняння їх з відображенням у відсотковому значенні.

Тож, указані експертні висновки не містять ані належної інформації щодо середньозваженої ціни на електричну енергію на майданчику ринку "на добу наперед" у торговій зоні об`єднаної енергетичної системи України, ані інформації, що підтверджує саме коливання ціни на ринку. При цьому в примітках до цих висновків зазначено, що вони носять фактографічно-інформаційний характер.

Надаючи оцінку вказаним експертним висновкам, суд зазначає, що вони не можуть бути належними доказами ринкового коливання ціни на предмет закупівлі за спірним договором, оскільки ці документи лише констатують рівень середньозважених цін на електричну енергію на майданчику ринку "на добу наперед" у торговій зоні об`єднаної енергетичної системи України у певні часові проміжки або на певну дату та не доводять їх коливання.

Зокрема, у зазначених експертних висновках міститься інформація про збільшення ціни на електричну енергію у певні періоди, але не з моменту укладення договору, що не підтверджує коливання ціни на ринку. Однак, вони не містять інформацію про динаміку коливання ціни на електричну енергію з моменту укладення договору.

Разом з тим у документі, який видає компетентна організація, має бути вказана чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 924/1240/18.

За таких обставин сторонами договору документально не підтверджено та жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для підвищення ціни за одиницю товару з моменту його укладення й до моменту виникнення необхідності внесення змін (укладення додаткових угод).

Наведене свідчить про порушення відповідачами вимог пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", якою передбачено, що збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків повинно відбуватись пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Поряд з цим відповідачем-2 (споживачем), який мав беззаперечне право на отримання електричної енергії за ціною, передбаченою в укладеному сторонами договорі, укладено оспорювані додаткові угоди до договору щодо зміни ціни за відсутності визначених для цього законом підстав, внаслідок чого вартість предмета закупівлі (електричної енергії) збільшилась на 44,32% від первинної ціни, а його обсяг істотно зменшився, чим спотворено результати відкритих торгів, адже цінові пропозиції переможця та інших учасників торгів відрізнялися між собою несуттєво, а також порушено встановлені законом принципи здійснення публічних закупівель, зокрема максимальну економію.

Отже, укладаючи спірні додаткові угоди відповідачі порушили пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положення частини другої статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

За приписами статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5).

Відповідно до частин 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. Для такого визнання з огляду на приписи статті 5 Цивільного кодексу України суд має застосувати акт цивільного законодавства, чинний на момент укладення договору (такі висновки сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17 і від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17).

При цьому підставою визнання недійсним договору, укладеного за результатами проведення відкритих торгів, та додаткових угод до нього є порушення передбачених законодавством правил проведення таких торгів, визначених, зокрема, Законом України "Про публічні закупівлі".

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт порушення відповідачами пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" під час укладення спірних додаткових угод, що є підставою для визнання їх недійсними в судовому порядку.

Частинами першою, другою статті 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину (аналогічний висновок викладено в пунктах 64 і 65 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15).

Проте, згідно з частиною п`ятою статті 216 Цивільного кодексу України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України вимога про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, як і про визнання його недійсним, може бути заявлена однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Така вимога може бути об`єднана з вимогою про визнання правочину недійсним, що в цілому сприяє швидкому та ефективному відновленню правового становища сторін, яке існувало до вчинення правочину, або заявлена як самостійна вимога у вигляді окремого позову. Якщо позов щодо застосування наслідків недійсності правочину не подано, суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи, оскільки згідно з абзацом 2 частини 5 статті 216 Цивільного кодексу України зазначене право є у суду лише щодо нікчемних правочинів (такий правовий висновок викладено в пунктах 80 - 82 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2021 у справі №925/1276/19).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 Господарського процесуального кодексу України).

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24)). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63)).

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суди повинні зважати й на його ефективність з погляду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція). У § 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Сполученого Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, заява №22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

У статті 13 Конвенції гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, в якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції залежить, зокрема, від характеру скарг заявника. Однак засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (§ 75 рішення ЄСПЛ від 05.05.2005 у справі "Афанасьєв проти України" (заява № 38722/02)).

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині 2 статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини 2 вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі №469/1044/17).

Об`єднана палата зазначає, що визнання правочину недійсним не з метою домогтися відновлення власного порушеного права (та/або інтересу) у спосіб реституції, що застосовується між сторонами такого правочину, а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження суперечать завданням господарського (цивільного) судочинства, наведеним у частині першій статті 2 ГПК України (частині 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).

Аналогічні висновки сформульовано в пунктах 5.5 - 5.8, 5.12, 5.29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19.

Велика Палата Верховного Суду в пункті 154 постанови від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц, фактично уточнюючи висновок, викладений у пункті 5.29 постанови від 21.09.2022 у справі № 908/976/19, зауважила на тому, що у разі, якщо на виконання оспорюваного правочину товариством сплачено кошти або передано інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не призводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі частини 1 статті 216, статті 387, частин 1, 3 статті 1212 ЦК України).

Звертаючись з позовом до суду про визнання недійсними спірних додаткових угод до договору, прокурор також заявив вимогу про стягнення з відповідача-1 на користь бюджету безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів у сумі 47961,28 грн, що відповідає наведеній правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц.

Правовою підставою для задоволення вимог про стягнення надмірно сплачених бюджетних коштів прокурором визначено статтю 1212 Цивільного кодексу України, що регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України ("Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави") застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина друга статті 1212 Цивільного кодексу України).

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Оскільки додаткові угоди № 1 від 01.03.2021, № 3 від 23.03.2021, № 5 та № 6 від 11.08.2022 є недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між відповідачами щодо ціни електричної енергії, поставленої за договором № 1 про постачання електричної енергії споживачу від 22.02.2021, мали регулюватися Додатком № 1 "Комерційна пропозиція", підписаним ними при укладенні зазначеного договору, згідно з яким ціна за одиницю електричної енергії становить 2,0454544696969 грн за 1 кВт/год з ПДВ.

За договором відповідачем-1 було поставлено 102222 кВт/год електричної енергії на суму 257051,73 грн з ПДВ. За первісною ціною така ж кількість електричної енергії мала б коштувати 209090,45 грн (102222х2,045454469696969 = 209090,45), що на 47961,28 грн менше від ціни договору з урахування внесених спірними додатковими угодами змін (257051,73 209090,45 = 47961,28).

Отже, грошові кошти в сумі 47961,28 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем-1, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач-1 зобов`язаний їх повернути до загального фонду місцевого бюджету смт Новгородка, з якого вони були фактично витрачені.

Наведене відповідає приписам статей 216, 1212 Цивільного кодексу України та узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору за подання позову в сумі 15140,00 грн покладаються на відповідачів-1,-2 у рівних частинах по 7570,00 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 202, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов виконувача обов`язків керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області та Новгородківської селищної ради Кіровоградської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12" та Комунального некомерційного підприємства "Новгородківська лікарня" Новгородківської селищної ради Кіровоградської області про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів у сумі 47961,28 грн задовольнити повністю.

Визнати недійсними додаткові угоди № 1 від 01.03.2021, № 3 від 23.03.2021, № 5 від 11.08.2021, № 6 від 11.08.2021 до договору № 1 від 22.02.2021 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" (ідентифікаційний код 34933742) та Комунальним некомерційним підприємством "Новгородківська центральна лікарня" Новгородківської селищної ради Кіровоградської області (ідентифікаційний код 01995219).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12" (49031, м.Дніпро, пр. Олександра Поля, буд. 59; ідентифікаційний код 34933742) на користь бюджету безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 47961,28 грн на розрахунковий рахунок UA118201720344330008000041370, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172 (отримувач КНП "Новгородківська лікарня"; ЄДРПОУ 01995219).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12" (49031, м.Дніпро, пр. Олександра Поля, буд. 59; ідентифікаційний код 34933742) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (25006, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, пр. Європейський, буд. 4; ідентифікаційний код 02910025; розрахунковий рахунок UA848201720343100001000004600 в банку Державна Казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету 2800, отримувач Кіровоградська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910025) судовий збір у сумі 7570,00 грн.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Новгородківська лікарня" Новгородківської селищної ради Кіровоградської області (28200, Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, смт Новгородка, вул. Криворізька, буд. 37; ідентифікаційний код 01995219) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (25006, Кіровоградська обл., м.Кропивницький, пр. Європейський, буд. 4; ідентифікаційний код 02910025; розрахунковий рахунок UA848201720343100001000004600 в банку Державна Казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету 2800, отримувач Кіровоградська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910025)) судовий збір у сумі 7570,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 13.06.2024.

Суддя І.І. Колісник