Ухвала

від 13.06.2024 по справі 910/18327/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

м. Київ

13.06.2024Справа № 910/18327/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСО-АВТОТЕХНІКС"до Solvo Europe B.V.про стягнення 138 819,75 євро Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.Представники сторін:

від позивача: Спиридонов О.В.; від відповідача: не з`явився.ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСО-АВТОТЕХНИКС» (далі також - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Solvo Europe B.V. (далі також - відповідач) відповідно до якого просить:

- визнати арбітражну угоду, передбачену п. 11.2. Ліцензійного договору від 01.10.2021 № 01-01-10/21 такою, що не може бути виконана;

- визнати арбітражну угоду, передбачену п. 12.2. Договору надання послуг від 01.10.2021 № 01-02-10/21 такою, що не може бути виконана;

- Розірвати Ліцензійний договір від 01.10.2021 № 01-01-10/21;

- розірвати Договір про надання послуг від 01.10.2021 № 01-02-10/21;

- стягнути грошові кошти в сумі 138 819, 75 євро.

Відповідно до ухвали суду від 21.12.2023 відкрито провадження у справі № 910/18327/23, вирішено проводити розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13.06.2024.

У зв`язку із необхідністю належного повідомлення Solvo Europe B.V. про розгляд даної справи, суд 09.02.2024 звернувся із судовим дорученням про вручення документів до Центрального органу Королівства Нідерландів.

16.04.2024 та 14.05.2024 надійшли відповіді на судове доручення.

Крім того, 11.06.2024 до суду звернувся відповідач із запереченнями проти підсудності даної справи Господарському суду міста Києва.

Представник позивача безпосередньо в підготовчому засіданні 13.06.2024 надав усні пояснення та повідомив, що заперечення від відповідача не отримав.

Відповідач явку уповноваженого представника в підготовче засідання 11.06.2024 не забезпечив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд надав можливість представнику позивача ознайомитися із текстом заперечень.

Представник позивача проти доводів відповідача заперечив у повному обсязі та наголошував на положеннях, які викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Об`єднаної палати касаційного господарського суду від 16.06.2023 у справі № 926/4889/22 (зокрема п. 63 вказаної постанови).

Враховуючи заперечення відповідача та заслухавши доводи представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Як погоджено сторонами у п. 11.2. Ліцензійного договору від 01.10.2021 № 01-01-10/21 та п. 12.2. Договору надання послуг від 01.10.2021 № 01-02-10/21 - усі спірні питання мають вирішуватися в судовому порядку й розглядаються Голландським арбітражним судом м. Гаага, Нідерланди відповідно до законодавства Нідерландів, яким регулюється цей договір.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім: 1) спорів про визнання недійсними актів, спорів про державну реєстрацію або облік прав на нерухоме майно, прав інтелектуальної власності, прав на цінні папери, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі з урахуванням частини другої цієї статті; 2) спорів, передбачених пунктами 2, 3, 7 - 13 частини першої, пунктами 2, 3, 6 частини другої статті 20 цього Кодексу, з урахуванням частини другої цієї статті; 3) інших спорів, які відповідно до закону не можуть бути передані на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Положеннями ст. 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу приписів ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, підписавши договори, у яких міститься арбітражне застереження, позивач фактично погодився з передбаченим у ньому порядком вирішення спорів, що виникають з вказаних договорів.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Конституційний Суд України констатував, що "частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод" (пункт 1 резолютивної частини Рішення від 25.12.1997 № 9-зп); "Конституція України гарантує кожному судовий захист його прав у межах конституційного, цивільного, господарського, адміністративного і кримінального судочинства України" (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 07.05.2002 №8-рп/2002); "в контексті статті 55 Конституції України органи судової влади можуть здійснювати функцію захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та/або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин" (абзац четвертий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 10.01.2008 N 1-рп/2008).

Статтею 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

При цьому, гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частина 6 статті 55 Конституції України).

Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин є звернення до міжнародного комерційного арбітражу.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", "арбітраж" - будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України (додатки № 1 і № 2 до цього Закону).

Згідно з положеннями статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Частиною 5 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Гарантуючи право на звернення до господарського суду, законодавець одночасно визначає, що угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається (частина 6 статті 4 Господарського процесуального кодексу України).

Наслідки укладання сторонами такої угоди визначені у частині першій статті 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", пункті 7 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України та пункту 5 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, залишити позов без розгляду і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана. Стаття 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" застосовуються і в тих випадках, коли місце арбітражу знаходиться за кордоном (стаття 1 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж").

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

У той же час, суд наголошує, що наявність арбітражної угоди (застереження) сама по собі не виключає можливість розгляду судом спору, що підсудний судам України у випадках, передбачених законом.

Укладання угоди про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу до відкриття провадження у справі може бути підставою для залишення позову без розгляду згідно з пунктом 7 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України та частини 1 статті 8 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», але лише за наявності таких умов:

- арбітражна угода укладена до відкриття провадження у справі;

- від відповідача надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді;

- такі заперечення висловлено не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору;

- суд не встановив, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Судом прийнято до уваги посилання позивача на правову позицію, яку висловлено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Об`єднаної палати касаційного господарського суду від 16.06.2023 у справі № 926/4889/22.

Як вбачається з п. 63 вказаної постанови, відмова у відкритті провадження у справі з підстав наявності між сторонами укладеної арбітражної угоди (застереження) ґрунтується на неправильному застосуванні пункту 1 частини першої 175 Господарського процесуального кодексу України та суперечить частині 1 статті 4 цього Кодексу, яка визначає, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

У той же час, предметом оскарження у справі № 926/4889/22 була ухвала Господарського суду Чернівецької області від 12.12.2022, залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.02.2023, про відмову у відкритті провадження у справі №926/4889/22 на підставі пункту 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, господарський суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, не вправі відмовляти у відкритті провадження у справі з посиланням на те, що оскільки між сторонами у справі було укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу, то позов не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

На виконання наведених вище приписів, під час відкриття провадження у справі № 910/18327/23 судом було враховано право позивача на звернення до суду та вирішення спору господарським судом.

Проте, 11.06.2024, до початку розгляду справи № 910/18327/23 по суті, відповідачем подано письмові заперечення проти підсудності даної справи господарському суду.

Сама по собі наявність арбітражної угоди не може бути підставою відмови у відкритті провадження у справі згідно пункту 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України, а лише може бути підставою для залишення позову без розгляду у передбачених законом випадках, але після відкриття провадження у справі та за наявності сукупності умов, визначених у пункті 7 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.

Таким чином, виходячи з положень даної статті та матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що підписуючи ліцензійний договір та договір про надання послуг, сторони досягли згоди щодо розгляду спорів, пов`язаних із цим договором у Голландському арбітражному суді м. Гаага, Нідерланди.

Обставин недійсності, втрати чинності чи неможливості виконання арбітражних угод позивача та відповідача про передачу даного спору на вирішення міжнародного арбітражу Господарським судом міста Києва не встановлено.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

За приписами ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням) (п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").

З огляду на відсутність клопотання про повернення судового збору з Державного бюджету України, дане питання не вирішується судом на час постановленні цієї ухвали.

Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 226, ст.ст. 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСО-АВТОТЕХНИКС» до Solvo Europe B.V. про визнання арбітражної угоди, передбаченої п. 11.2. Ліцензійного договору від 01.10.2021 № 01-01-10/21 такою, що не може бути виконана; визнання арбітражної угоди, передбаченої п. 12.2. Договору надання послуг від 01.10.2021 № 01-02-10/21 такою, що не може бути виконана; розірвання Ліцензійного договору від 01.10.2021 № 01-01-10/21; розірвання Договору про надання послуг від 01.10.2021 № 01-02-10/21 та стягнення грошових коштів в сумі 138 819, 75 євро залишити без розгляду.

Повний текст ухвали складено та підписано - 14.06.2024.

Ухвала набирає законної сили негайно після її прийняття.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський протягом десяти днів з дня її підписання. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.О. Підченко