Ухвала

від 14.06.2024 по справі 910/6929/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

14.06.2024Справа № 910/6929/24

Суддя Господарського суду міста Києва Турчин С.О., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРКАСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ"

про забезпечення позову

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРКАСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "УКРМ`ЯСО"

про стягнення 2279074,03 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧЕРКАСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "УКРМ`ЯСО" 2279074,03 грн, з яких: 2150929,58 грн - сума основного боргу, 11654,65 грн - інфляційні втрати, 11125,05 грн - 3% річних, 105364,75 грн - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання за договором поставки №12/03-2024 від 12.03.2024 в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару.

Ухвалою від 05.06.2024 Господарським судом міста Києва залишено без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРКАСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ".

Ухвалою від 05.06.2024 Господарським судом міста Києва заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "ЧЕРКАСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ" про забезпечення позову до подачі позовної заяви повернуто заявнику.

11.06.2024 ТОВ "ЧЕРКАСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ" повторно звернулося до суду із заявою про забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:

накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на всіх рахунках у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, ТОВ "ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "УКРМ`ЯСО" в межах суми позову у розмірі 2 279 074,03 грн.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову обґрунтовано наступним:

ціна позову складає 2 279 074,03 грн, що є значною сумою;

невиконання зобов`язань відповідача за договором триває, та з боку відповідача відсутні будь-які дії спрямовані на погашення заборгованості;

в порушення умов договору відповідач не здійснив відповідних дій щодо погашення заборгованості;

у власності відповідача відсутнє рухоме та нерухоме майно, на яке може бути звернено стягнення.

Відповідно до вимог ч.1 ст.136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (ч.2 ст.136 ГПК України).

Положеннями ч.1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20).

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову.

При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

При використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами (правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі №914/1570/20).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

У розумінні зазначених положень обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 14.06.2018 по справі №910/361/18.

Необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18).

Обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими вимогами, що, зрештою, дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Для забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі №754/5683/22).

Як зазначено судом вище, необхідність вжиття заходів забезпечення позову обґрунтована відсутністю у власності відповідача рухомого та нерухомого майна на яке може бути звернено стягнення, тривалим невиконанням своїх зобов`язань за договором та значною сумою заборгованості.

Надаючи оцінку наведеним заявником обставинам у сукупності, суд зазначає, що у поданій заяві про забезпечення позову позивач не обґрунтував належними та допустимими доказами в розумінні ст.76-79 Господарського процесуального кодексу України доцільність вжиття таких заходів та адекватність обраного виду забезпечення позову вимогам його позовної заяви, як і не довів належними засобами доказування, що відповідач вчиняє та/або намагається вчинити дії стосовно спірних коштів або він вчиняє будь-які інші дії, які свідчать про уникнення від виконання у майбутньому рішення суду.

Жодних доказів щодо існування обставин для накладення арешту на спірні кошти - заявником в обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову - не надано.

Заява не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких можна було б дійти висновку про доцільність та необхідність забезпечення позову у визначений заявником спосіб.

Позивач не навів обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, як і не обґрунтував того, що невжиття заявленого заходу забезпечення позову може призвести до неможливості ефективного захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду в межах даного судового провадження.

Крім того, до заяви про вжиття заходів забезпечення позову не було додано належних доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на негативне по відношенню до позивача уникнення виконання зобов`язань стосовно спірного майна.

Та обставина, що відповідач не здійснює оплату заборгованості стосується вже обґрунтованості наявності заборгованості, що не досліджується під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Посилання позивача на відсутність у власності відповідача рухомого та нерухомого майна не може слугувати безмовною підставою для вжиття заходів забезпечення позову, та окрім того, не підтверджує саме уникнення в майбутньому виконання відповідачем рішення суду саме шляхом стягнення спірних коштів.

Суд зазначає, що саме лише посилання заявника на те, що вжиття заходів забезпечення позову може забезпечити належне виконання рішення суду про задоволення позову (у разі ухвалення такого рішення) без належного обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази, а також без відповідного обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову, не може бути підставою забезпечення позову.

Наразі обґрунтовані підстави вважати, що у разі задоволення позовних вимог виконання рішення буде неможливим, у суду відсутні.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні заяви в частині вжиття заходів забезпечення шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на всіх рахунках у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, ТОВ "ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "УКРМ`ЯСО" в межах суми позову у розмірі 2279074,03 грн.

З огляду на вище наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Згідно із приписами ч.6 ст.140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. 136, 137, 138, 140, 232, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРКАСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ" про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили 14.06.2024 та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С. О. Турчин