Рішення

від 12.09.2024 по справі 910/6929/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.09.2024Справа № 910/6929/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Божка Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРКАСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ" (18029, Україна, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Панченка Олексія, будинок, 15, квартира, 512)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "УКРМ`ЯСО" (04128, Україна, місто Київ, вулиця Туполєва Академіка, будинок, 18-в, офіс, 4)

про стягнення 2279074,03 грн

за участю представників:

від позивача: Пікалов Д.В.

від відповідача: не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧЕРКАСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "УКРМ`ЯСО" 2279074,03 грн, з яких: 2150929,58 грн - сума основного боргу, 11654,65 грн - інфляційні втрати, 11125,05 грн - 3% річних, 105364,75 грн - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання за договором поставки №12/03-2024 від 12.03.2024 в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 вказану позовну заяву залишено без руху.

11.06.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 04.07.2024.

27.06.2024 до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "УКРМ`ЯСО", адвоката Білана В.І., надійшла зава про відкладення розгляду підготовчого засідання та направлення позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2024 повернуто без розгляду заявнику заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "УКРМ`ЯСО", адвоката Білана В.І., про відкладення розгляду підготовчого засідання та направлення позовної заяви.

У підготовчому засіданні 04.07.2024 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 08.08.2024.

У підготовчому засіданні 08.08.2024 суд постановив протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 12.09.2024.

Представник позивача у судовому засіданні 12.09.2024 надав пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання не прибув. Про розгляд справи по суті відповідач був належним чином повідомлений ухвалою суду від 08.08.2024, направленою на адресу місцезнаходження відповідача: 04128, місто Київ, вулиця Туполєва Академіка, будинок, 18-в, офіс, 4, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Ухвала суду отримана відповідачем 28.08.2024, що підтверджується роздруківкою з сайту Укрпошта щодо відстеження поштового відправлення №0600282468996. Отже, згідно із п.3 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У відповідності до частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, враховуючи що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

У судовому засіданні 12.09.2024 відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов договору поставки № 12/03-2024 від 12.03.2024 позивач поставив відповідачу товар на суму 2580607,02 грн, на підтвердження чого надав у матеріали справи видаткові накладні №219 від 12.03.2024, №238 від 15.03.2024 та товарно-транспортні накладні №219 від 12.03.2024, №238 від 15.03.2024.

Однак, відповідач взяті на себе за договором поставки грошові зобов`язання у повному обсязі не виконав, сплативши за поставлений товар частково, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем за договором становить 2150929,58 грн.

Також позивачем нараховані: інфляційні втрати у сумі 11654,65 грн, 3% річних у сумі 11125,05 грн та пеню у сумі 105364,75 грн.

Позиція відповідача

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Згідно із матеріалів справи, 12.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЧЕРКАСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "УКРМ`ЯСО" (покупець) укладений договір поставки № 12/03-2024 (надалі - договір).

Згідно із п.2.1 договору постачальник, на умовах, передбачених даним договором, зобов`язується передати товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити переданий товар за цінами, обумовленими сторонами у видатковій накладній. Товар постачається партіями.

Асортимент та кількість кожної партії товару визначається у видатковій накладній (п.3.1. договору).

Датою отримання товару вважається фактична дата отримання товару покупцем. Прийом товару по кількості та якості здійснюється за участю водія/експедитора постачальника або перевізника, з яким постачальник діє на умовах договору перевезення, та повноважного представника покупця у відповідності з Інструкціями П-6 та П-7 (п.4.3. договору).

Згідно із п.4.9. договору постачальник товару надає наступні документи: товаро-транспортна накладна; видаткова накладна; декларація виробника; інші, надання яких є обов`язковою умовою при поставці певного виду товару, належним чином оформлені документи або їх легітимні копії.

Відповідно до п.4.8. договору поставка вважається завершеною у момент передачі партії товару покупцеві у власність і засвідчується видатковою та товарно-транспортною накладними, підписаними уповноваженими представниками сторін і необхідними товаросупровідними документами. При ненаданні постачальником відповідно до п.4.5. цього договору товаросупровідних документів на партію товару одночасно з передачею товару поставка вважається не здійсненою, а зобов`язання постачальника по поставці невиконаними.

Згідно із п.5.2. договору оплата кожної отриманої покупцем партії товару здійснюється ним в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів покупцем на розрахунковий рахунок постачальника на умовах повної передоплати, якщо інше додатково не погоджено сторонами. Сума даного договору складає суму всіх видаткових накладних за якими покупець отримає товар протягом дії даного договору. При цьому, в будь-якому разі, вартість поставленого, але не оплаченого покупцем товару (ліміт) не повинна перевищувати 100 000 грн (сто тисяч) гривень 00 копійок. При перевищенні ліміту вказаного в даному пункті постачальник має право призупинити подальшу поставку товару/партії товару до моменту повної оплати покупцем суми заборгованості за поставлений товар.

Відповідно до п.7.1. договору у випадку якщо покупець у термін, зазначений у пункті 5.2 договору, не оплатив або оплатив не в повному обсязі отриманий товар, він зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченої суми за кожен календарний день прострочення платежу.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2024 в частині поставки, а частині оплати - до повного виконання зобов`язання по даному договору (п.12.1. договору).

У пункті 12.6. договору сторони погодили, що факсимільні копії договору та інших документів, пов`язаних з його виконанням, мають повну юридичну силу до моменту отримання оригіналів цих документів.

Як встановлено судом, на виконання умов договору поставки №12/03-2024 від 12.03.2024 позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 2580607,02 грн, що підтверджується видатковими накладними №219 від 12.03.2024 на суму 679677,44 грн, №238 від 15.03.2024 на суму 1900929,58 грн, а також товарно-транспортними накладними №219 від 12.03.2024, №238 від 15.03.2024.

Відповідач оплату поставленого позивачем товару здійснив частково, а саме у сумі 429677,00 грн, що підтверджується виписками по рахунку від 15.03.2024, від 26.03.2024, від 05.04.2024.

Спір у справі виник у зв`язку із тим, що як стверджує позивач, відповідачем не здійснено повну оплату поставленого товару, у зв`язку із чим у відповідача по договору наявна заборгованість у сумі 2150929,58 грн.

Посилаючись на прострочення відповідачем грошового зобов`язання позивачем нараховані: інфляційні втрати у сумі 11654,65 грн (за період з 15.03.2024 по 25.03.2024 на суму 430000,00 грн, з 15.03.2024 по 14.05.2024 на суму 1900929,58 грн), 3% річних у сумі 11125,05 грн та пеню у сумі 105364,75 грн (нарахування пені та 3% річних позивач здійснює у такому порядку: за період з 12.03.2024 по 14.03.2024 на суму 679677,44 грн; за період з 15.03.2024 по 25.03.2024 на суму 430000,00 грн; за період з 26.03.2024 по 04.04.2024 на суму 300000,00 грн; за період з 05.05.2024 по 14.05.2024 на суму 250000,00 грн; за період з 15.03.2024 по 14.05.2024 на суму на суму 1900929,58 грн).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст.662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як підтверджено наявними у матеріалах справи видатковими накладними №219 від 12.03.2024 та №238 від 15.03.2024 позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 2580607,02 грн.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

У пункті п. 5.2. договору сторони погодили, що оплата товару здійснюється на умовах повної передоплати, якщо інше додатково не погоджено сторонами.

Однак, як підтверджено матеріалами справи сторонами фактично змінено строки оплати за поставлений товар (після прийняття товару), а відтак строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими ч.1 ст.692 ЦК України.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У розумінні наведеної норми, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

З огляду на наведене, відповідно до приписів ст. 692 ЦК України, відповідач зобов`язаний оплатити поставлений позивачем товар після його прийняття, а отже строк оплати поставленого відповідачу товару настав.

З огляду на наведене, оскільки інший строк оплати товару сторонами у видаткових накладних встановлений не був, то відповідно до приписів ст. 692 ЦК України, відповідач зобов`язаний оплатити поставлений позивачем товар після його прийняття, тобто з 13.03.2024 - за видатковою накладною №219 від 12.03.2024, з 16.03.2024 - за видатковою накладною №238 від 15.03.2024. За таких обставин, строк оплати поставленого відповідачу товару настав.

Судом встановлено, що відповідачем здійснено часткову оплату в сумі 429677,00 грн, а отже заборгованість відповідача становить 2150929,58 грн.

Невиконане зобов`язання за договором №12/03-2024 від 12.03.2024 у сумі 2150929,58 грн підтверджується матеріалами справи, доказів у спростування заборгованості відповідачем не надано.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ураховуючи викладене вище, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 2150929,58 грн належним чином доведена, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 2150929,58 грн.

Згідно із ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивач нарахував та заявив до стягнення інфляційні втрати у сумі 11654,65 грн, 3% річних у сумі 11125,05 грн та пеню у сумі 105364,75 грн.

За змістом з ч.2 ст.217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 ГК України).

За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідальність за порушення строків оплати за поставлений товар у вигляді пені встановлена в п.7.1. договору.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та процентів річних від простроченої суми.

Нарахування пені та 3% річних позивач здійснює у такому порядку: за період з 12.03.2024 по 14.03.2024 на суму 679677,44 грн; за період з 15.03.2024 по 25.03.2024 на суму 430000,00 грн; за період з 26.03.2024 по 04.04.2024 на суму 300000,00 грн; за період з 05.05.2024 по 14.05.2024 на суму 250000,00 грн; за період з 15.03.2024 по 14.05.2024 на суму на суму 1900929,58 грн).

Однак, згідно із встановлених вище строків оплати, нарахування пені та 3% річних має здійснюватися у такому порядку:

за період з 13.03.2024 по 14.03.2024 на суму 679677,44 грн; за період з 15.03.2024 по 25.03.2024 на суму 430000,00 грн; за період з 26.03.2024 по 04.04.2024 на суму 300000,00 грн; за період з 05.05.2024 по 14.05.2024 на суму 250000,00 грн; за період з 16.03.2024 по 14.05.2024 на суму на суму 1900929,58 грн.

За перерахунком суду 3% річних становлять 10913,52 грн, пеня - 103301,45 грн, а отже позовні вимоги в цій частині є частково обґрунтованими.

Щодо нарахування інфляційних втрат, то суд зазначає таке.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (пп. 3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року по справі № 910/13071/19 роз`яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

З урахуванням вище наведеного позивач неправомірно нарахував інфляційні втрати в сумі 9504,65 грн за березень 2024 року на заборгованість у сумі 1900929,58 грн (визначений позивачем період з 15.03.2024). Відтак, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у сумі 9504,65 грн задоволенню не підлягають.

Розрахунок інфляційний втрат у сумі 2150,00 грн, нараховані за березень 2024 року на заборгованість у сумі 430000,00 грн, за перевіркою суду є обґрунтованими.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вище встановлені обставини, приписи ст.74, 76, 77-79, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 2150929,58 грн, інфляційних втрат у сумі 2150,00 грн, 3% річних у сумі 10913,52 грн та пені у сумі 103301,45 грн та відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат у сумі 9504,65 грн, 3% річних у сумі 211,53 грн та пені у сумі 2063,30 грн.

ВИСНОВКИ СУДУ

З урахуванням встановлених обставин, відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРКАСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ", а саме в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "УКРМ`ЯСО" заборгованості у сумі 2150929,58 грн, інфляційних втрат у сумі 2150,00 грн, 3% річних у сумі 10913,52 грн та пені у сумі 103301,45 грн.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "УКРМ`ЯСО" (04128, місто Київ, вулиця Туполєва Академіка, будинок, 18-в, офіс, 4, ідентифікаційний код 44814860) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРКАСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ" (18029, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Панченка Олексія, будинок, 15, квартира, 512, ідентифікаційний код 44785285) заборгованість у сумі 2150929,58 грн, інфляційні втрати у сумі 2150,00 грн, 3% річних у сумі 10913,52 грн, пеня у сумі 103301,45 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 34009,42 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 17.09.2024.

Суддя С.О. Турчин