Рішення

від 12.06.2024 по справі 924/271/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"12" червня 2024 р. Справа № 924/271/24

Господарський суд Хмельницької області у складі

судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Загродській М.А., розглянувши матеріали

за позовом Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах - Міністерства оборони України, м. Київ

до:

1. Державного підприємства Міністерства оборони України "Українська дорожньо-транспортна компанія "Воєнконверс - 43", м. Хмельницький

2. Фізичної особи-підприємця Варфоломеєвої Юлії Геннадіївни, м. Хмельницький

про визнання недійсним договору та зобов`язання звільнити споруду

Представники сторін:

від позивача: Літвін С.М. - згідно довіреності від 08.11.2023 (поза межами суду (в режимі відеоконференції));

від відповідача 1: не з`явились;

від відповідача 2: не з`явились;

від прокуратури: Манзелевський Ю.В. - згідно службового посвідчення №077354 від 11.04.2023

Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.

06.03.2024 до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах Міністерства оборони України до Державного підприємства Міністерства оборони України "Українська дорожньо-транспортна компанія "Воєнконверс 43" (далі ДП МОУ "УДТК "Воєнконверс-43", Відповідач 1) та Фізичної особи-підприємця Варфоломеєвої Юлії Геннадіївни (далі ФОП Варфоломеєва Ю.Г., Відповідач 2) про визнання недійсним укладеного між Державним підприємством Міністерства оборони України "Українська дорожньо-транспортна компанія "Воєнконверс 43" та фізичною особою-підприємцем Варфоломеєвою Юлією Геннадіївною попереднього договору користування нерухомим державним майном спорудою №503 приміщення №2,3,4 площею 52 кв. м, що знаходиться за адресою: вул. Гарнізонна,16, м. Хмельницький, та зобов`язання фізичну особу-підприємця Варфоломеєву Юлію Геннадіївну звільнити споруду №503 приміщення №2,3,4 площею 52 кв. м, що знаходиться за адресою: вул. Гарнізонна, 16, м. Хмельницький.

Ухвалою господарського суду від 25.03.2024 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/271/24 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

07.05.2024 суд постановив ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання, якою відповідно до ст.216 ГПК України закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Прокурор заступник керівника Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах Міністерства оборони України (далі прокурор), наполягає на задоволенні позовних вимог, в обґрунтування яких посилається на порушення вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна" при передачі в оренду державного нерухомого майна - споруди №503 приміщення №2,3,4 площею 52 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Гарнізонна, 16, м. Хмельницький, за попереднім договором користування нерухомим державним майном №181/24 від 01.01.2024, укладеним між відповідачами, що в свою чергу свідчить про його недійсність.

Вважає, що відповідачами фактично укладено договір оренди нерухомого державного майна, а не попередній договір, оскільки оспорюваний договір №181/24 від 01.01.2024 за своїм змістом є майновим, за яким відповідачу 2 фізичній особі-підприємцю Варфоломеєвій Ю.Г. передано право користування майном, на відміну від попереднього договору, яким визначаються умови укладення основного договору в майбутньому. Також посилається на те, що Законом України "Про оренду державного та комунального майна" не передбачено можливості укладення інших договорів, згідно яких орендодавець державного нерухомого майна може передавати останнє фізичним або юридичним особам, окрім як за договором оренди, а також попередніх договорів.

Вказує, що відповідачем - ДП МОУ "УДТК "Воєнконверс-43" даний договір укладено всупереч вимогам ст.4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (далі Закон), як неуповноваженим орендодавцем державного нерухомого майна, оскільки належним орендодавцем має виступати виключно Фонд державного майна України, а також без погодження з Міністерством оборони України.

Звертає увагу на недотримання при укладенні оспорюваного договору визначеного Законом порядку щодо етапності передачі державного майна в оренду, а саме: прийняття рішення щодо наміру передачі майна в оренду, внесення інформації про потенційний об`єкт оренди до електронної торгової системи (ЕТС), прийняття рішення про включення потенційного об`єкта оренди до одного із Переліків об`єктів, передача яких в оренду здійснюватиметься з проведенням чи без проведення аукціону, опублікування інформації про потенційний об`єкт оренди в ЕТС та розміщення оголошення про передачу майна в оренду та проведення аукціону на право оренди майна або передача об`єкта в оренду без проведення аукціону, укладення та публікація в ЕТС договору оренди.

Зазначає, що попередній договір №181/24 від 01.01.2024 укладений Відповідачем 1 з допущенням порушень вимог статей 6, 8, 9, 17 Закону, оскільки вартість об`єкта оренди - споруди №503 приміщення №2,3,4 площею 52 кв. м, що знаходиться за адресою: вул.Гарнізонна,16, м. Хмельницький, для цілей визначення стартової орендної плати (його балансова вартість станом на останнє число місяця, який передує даті визначення стартової орендної плати) та, відповідно, стартова орендна плата не визначались.

Також вказує, що оспорюваний договір укладений відповідачами не на підставі примірного договору оренди, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2020 №820 "Про затвердження примірних договорів оренди державного майна", що є порушенням вимог ст.16 Закону.

Враховуючи, що попередній договір №181/24 від 01.01.2024, укладений між відповідачами, підлягає визнанню недійсним в судовому порядку, вважає, що ФОП Варфоломеєва Ю.Г. зобов`язана звільнити споруди №503 приміщення №2,3,4 площею 52 кв. м, що знаходиться за адресою: вул.Гарнізонна,16, м. Хмельницький, фактичне право користування яким виникло на підставі цього договору.

Вказуючи, що попередній договір №181/24 від 01.01.2024 укладений відповідачами без належних на те правових підстав, його укладення прямо суперечить вимогам Закону, вважає визнання його недійсним є єдиним та ефективним способом захисту порушених інтересів держави у спірних правовідносинах. В якості правових підстав посилається на вимоги ст.ст.203, 215, 635 Цивільного кодексу України, ст.182, 208, 287 Господарського кодексу України.

Позивач Міністерство оборони України наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач 1 Державне підприємство Міністерства оборони України "Українська дорожньо-транспортна компанія "Воєнконверс 43" відзив на позов не подав. 06.05.2024 до господарського суду надійшла заява представника відповідача ДП МОУ "УДТК 924/271/24 про розгляд справи за відсутності відповідача ДП МОУ "УДТК Воєнконверс-43", визнання позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач 2 фізична особа-підприємець Варфоломеєва Юлія Геннадіївна відзив на позов не подала.

Судом враховується, що згідно статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Судом також враховано, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З огляду на наведене, зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка представників сторін не призводить до неможливості вирішення спору по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке.

Державне підприємство Міністерства оборони України "Українська дорожньо-транспортна компанія "Воєнконверс 43" засноване на державній власності як державне комерційне підприємство, належить до сфери управління Міністерства оборони України (пункт 1.1 Статуту ДП МОУ "УДТК "Воєнконверс 43", затвердженого наказом Міністерства оборони України від 25.06.2020 №226 (далі - Статут).

Підприємство здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України та Статуту, який затверджується Уповноваженим органом управління (пункт 3.2 Статуту).

Відповідно до пункту 4.2 Статуту, майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Підприємство має право здавати в оренду в установленому законодавством порядку підприємствам, установам і організаціям та громадянам України, фізичним та юридичним особам іноземних держав, міжнародним організаціям та особам без громадянства державне майно, а також списувати його за попередньою згодою Уповноваженого органу управління (пункт 4.11 Статуту).

Відповідно до пункту 8.1 Статуту, функції з управління майном, що є державною власністю, здійснює Уповноважений орган управління, який відповідно до покладених на нього повноважень надає підприємству згоду на оренду державного майна і пропозиції щодо умов договору оренди, які мають забезпечувати ефективне використання орендованого майна та організовує контроль за використанням орендованого державного майна.

01.01.2024 між Державним підприємством Міністерства оборони України "Українська дорожньо-транспортна компанія "Воєнконверс 43" та фізичною особою-підприємцем Варфоломеєвою Юлією Геннадіївною укладено попередній договір користування нерухомим державним майном №181/24 (далі договір), згідно пункту 1.1 якого, ДП МОУ "УДТК "Воєнконверс-43", як виконавець (балансоутримувач), надає ФОП Варфоломеєвій Ю.Г., як замовнику, у строкове платне користування нерухоме майно споруду №503 приміщення №2,3,4 площею 52кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Гарнізонна, 16, м. Хмельницький.

Відповідно до пункту 2.1 договору сторони зобов`язались протягом 6-місячного строку з моменту укладення даного договору, укласти договір оренди (користування) нерухомим державним майном, визначеним в пункті 1.1 договору в порядку, передбаченому Законом України "Про оренду державного та комунального майна". В той же час право користування визначеним майном переходить до замовника на таких умовах та за таких обставин: замовник вступає у строкове платне користування у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна в користування. Передача майна в користування не тягне за собою виникнення в замовника права власності на майно. Власником майна залишається держава, а замовник користується ним протягом строку дії договору.

Загальна плата за користування за базовий місяць розрахунку, до моменту укладення договору оренди визначається сторонами та становить 3 390 гривень (включаючи ПДВ 20%). До складу плати за користування не входить компенсація витрат балансоутримувача на утримання майна, а також компенсація витрат за користування земельною ділянкою (пункт 3.1 договору).

Згідно пункту 8.1 договору балансоутримувач зобов`язується передати замовнику в користування майно згідно з цим договором за актом приймання передачі майна в користування, який підписується одночасно з цим договором.

Відповідно до пункту 11.1 договір укладено строком на шість місяців. Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до 30 червня 2024 включно. Цей договір є попереднім договором. Замовник зобов`язується в майбутньому укласти основний договір оренди нерухомого державного майна з ФДМУ та/або балансоутримувачем приміщення протягом строку дії договору.

Договір підписаний сторонами та скріплений печаткою ДП МОУ "УДТК "Воєнконверс-43".

Актом приймання-передачі майна в користування від 01.01.2024, як додатком №1 до попереднього договору користування нерухомим державним майном №181/24 від 01.01.2024, ДП МОУ "УДТК "Воєнконверс-43" передав ФОП Варфоломеєвій Ю.Г. у строкове платне користування нерухоме майно споруду №503 приміщення №2,3,4 площею 52 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Гарнізонна, 16, м.Хмельницький.

Акт приймання-передачі від 01.01.2024 підписаний сторонами та скріплений печаткою ДП МОУ "УДТК "Воєнконверс-43".

Протоколом узгодження цін від 01.01.2024, як додатком №2 до попереднього договору користування нерухомим державним майном №181/24 від 01.01.2024, ДП МОУ "УДТК "Воєнконверс-43" та ФОП Варфоломеєва Ю.Г. узгодили вартість оренди без ПДВ в сумі 2 825,00грн, а загальну вартість з ПДВ 3 390,00грн.

Інших доказів матеріали справи не містять.

Аналізуючи докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги таке.

У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав і обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно ст.6, ч.1 ст.627, ч.1 ст.628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч.7 ст.179 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 204 ЦК України встановлено загальне правило, за яким правомірність правочину презюмується.

Згідно статей 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Конституції та законам України, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, а також моральним засадам суспільства. До того ж, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтею 208 ГК України.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч.1 ст.216 ЦК України).

Розглядаючи позовні вимоги прокурора у цій справі, зокрема, щодо визнання недійсним попереднього договору №181/24 від 01.01.2024 та зобов`язання звільнити споруду, суд досліджує спірні правовідносини крізь призму положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оскільки у цій справі підставою недійсності договору вказано невідповідність умов договору положенням вказаного Закону.

Щодо обґрунтованості позовних вимог в частині визнання попереднього договору №181/24 від 01.01.2024 недійсним.

Прокурор в позовній заяві посилається на те, що попередній договір користування нерухомим державним майном №181/24 від 01.01.2024 укладений між ДП МОУ "УДТК "Воєнконверс-43" та ФОП Варфоломеєвою Ю.Г. без погодження з Міністерством оборони України та всупереч вимогам Закону України "Про оренду державного та комунального майна", за своїм правовим змістом фактично є договором оренди державного нерухомого майна, у зв`язку з чим просить визнати його недійсним.

Відповідно до ч.1 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

За попереднім договором суб`єкт господарювання зобов`язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором (ч.1 ст.182 ГК України).

Згідно положень цивільного законодавства, дійсна правова природа попереднього договору полягає у спрямуванні волі і волевиявлення сторін на укладення у майбутньому у визначений строк основного договору.

Таким чином, правовий аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що попередній договір укладається без права користування майном, адже правовою метою такого договору є встановлення його умов, на яких сторони зобов`язуються протягом певного строку укласти основний договір в майбутньому.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Особливості найму (оренди) державного і комунального майна встановлюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (ст.759 ЦК України).

Законом України "Про оренду державного та комунального майна" не передбачено можливості укладення інших договорів, згідно яких орендодавець державного нерухомого майна може передавати останнє фізичним або юридичним особам, окрім як за договором оренди, а також можливість укладення попередніх договорів.

Відповідно до ст.235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ЦК України в разі, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Із змісту попереднього договору користування нерухомим державним майном №181/24 від 01.01.2024, укладеного між ДП МОУ "УДТК "Воєнконверс-43" та ФОП Варфоломеєвою Ю.Г., вбачається, що цей договір за своєю правовою природою є договором оренди, оскільки пунктом 1.1 вказаного договору визначено передачу у строкове платне користування нерухоме майно споруду №503 приміщення №2,3,4 площею 52 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Гарнізонна, 16, м. Хмельницький.

Актом приймання-передачі майна в користування від 01.01.2024 ДП МОУ "УДТК "Воєнконверс-43" передав ФОП Варфоломеєвій Ю.Г. у строкове платне користування нерухоме майно споруду №503 приміщення №2,3,4 площею 52 кв.м, що знаходиться за адресою: вул.Гарнізонна,16, м. Хмельницький.

Отже, при укладенні попереднього договору користування нерухомим державним майном №181/24 від 01.01.2024 реальне волевиявлення ДП МОУ "УДТК "Воєнконверс-43" було спрямоване на виникнення у ФОП Варфоломеєвої Ю.Г строкового оплатного права володіння та користування нерухомими майном спорудою №503 приміщення №2,3,4 площею 52 кв. м, що знаходиться за адресою: вул. Гарнізонна, 16, м.Хмельницький.

На підставі викладеного, господарський суд встановив, що укладеним попереднім договором користування нерухомим державним майном №181/24 від 01.01.2024 відповідачі насправді оформили відносини оренди, у зв`язку з чим в силу ст.235 ЦК України даний договір є удаваним правочином.

Оскільки правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній власності, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній власності врегульовано Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (далі Закон), до спірного правочину слід застосовувати положення вказаного закону.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону об`єктами оренди за цим Законом є, серед іншого, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення, а також їх окремі частини).

Як вбачається з матеріалів справи, споруда №503 приміщення №2,3,4 площею 52 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , передана у користування ФОП Варфоломеєвій Ю.Г. за оспорюваним Договором, перебуває у державній власності.

Відповідно до ч.5 ст.22 ГК України, держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб`єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Згідно з пунктом 1.1 Статуту ДП МОУ "УДТК "Воєнконверс-43", підприємство засноване на державній власності, належить до сфери управління Міністерства оборони України. Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання (п.4.2 Статуту).

За приписами п.1 ч.1 ст.287 ГК України та ст.4 Закону, Фонд державного майна України, його регіональні відділення є орендодавцями щодо єдиних майнових комплексів, нерухомого майна (будівель, споруд, їх окремих частин), а також майна, що не увійшло до статутного капіталу, що є державною власністю (крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, а також майна, що належить закладам вищої освіти та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам, та інших випадків, передбачених галузевими особливостями оренди майна).

Отже, спірний договір укладено ДП МОУ "УДТК "Воєнконверс-43", як неуповноваженим суб`єктом орендних відносин, оскільки саме Фонд державного майна України, його регіональні відділення є єдиними уповноваженими суб`єктами (орендодавцем) на укладення договору оренди майна у даних правовідносинах.

Статтею 5 Закону визначено етапність передачі державного майна в оренду, а саме: прийняття рішення щодо наміру передачі майна в оренду, внесення інформації про потенційний об`єкт оренди до електронної торгової системи (ЕТС), прийняття рішення про включення потенційного об`єкта оренди до одного із Переліків об`єктів, передача яких в оренду здійснюватиметься з проведенням чи без проведення аукціону, опублікування інформації про потенційний об`єкт оренди в ЕТС та розміщення оголошення про передачу майна в оренду та проведення аукціону на право оренди майна або передача об`єкта в оренду без проведення аукціону, укладення та публікація в ЕТС договору оренди.

Механізм передачі в оренду державного та комунального майна визначається Порядком передачі в оренду державного та комунального майна (далі Порядок передачі майна в оренду), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483.

Ініціаторами оренди майна можуть бути потенційний орендар, балансоутримувач, уповноважений орган управління та/або орендодавець. Потенційний орендар, зацікавлений в одержанні в оренду нерухомого або індивідуально визначеного майна, звертається до орендодавця із заявою про включення цього майна до Переліку відповідного типу згідно з Порядком передачі майна в оренду (ч.1, 2 ст.6 Закону).

У разі, якщо відповідно до законодавства, статуту або положення балансоутримувача уповноважений орган управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, має надавати згоду на розпорядження майном балансоутримувача, балансоутримувач протягом 40 робочих днів з дати отримання заяви потенційного орендаря приймає одне з таких рішень: рішення про намір передачі майна в оренду, погоджене уповноваженим органом управління; рішення про відмову у включенні об`єкта до відповідного Переліку в разі наявності однієї з підстав, передбачених статтею 7 цього Закону (абз. 4, 5 ч.2 ст.6 Закону).

Згідно пункту 1.1 Статуту ДП МОУ "УДТК "Воєнконверс-43", Уповноваженим органом управління підприємства є Міністерство оборони України.

Функції з управління майном, що є державною власністю, здійснює Уповноважений орган управління, який відповідно до покладених на нього повноважень надає підприємству згоду на оренду державного майна і пропозиції щодо умов договору оренди, які мають забезпечувати ефективне використання орендованого майна та організовує контроль за використанням орендованого державного майна (пункт 8.1 Статуту).

Статтею 8 Закону передбачено процедуру визначення вартості об`єкта оренди для цілей визначення стартової орендної плати, що полягає у визначенні балансової вартості об`єкта станом на останнє число місяця, який передує даті визначення стартової орендної плати. Балансоутримувач потенційного об`єкта оренди обов`язково здійснює переоцінку такого об`єкта у разі, якщо: у об`єкта оренди відсутня балансова вартість, залишкова балансова вартість об`єкта оренди дорівнює нулю, залишкова балансова вартість об`єкта оренди становить менше 10 відсотків його первісної балансової вартості (балансової вартості за результатами останньої переоцінки). Вартість об`єкта оренди встановлюється на рівні його ринкової (оціночної) вартості, за умови наявності однієї з таких підстав: об`єктом оренди є єдиний майновий комплекс державного або комунального підприємства; об`єкт оренди пропонується для передачі в оренду без проведення аукціону; об`єкт оренди використовується на підставі договору оренди, укладеного без проведення аукціону або конкурсу, і орендар бажає продовжити договір оренди на новий строк. Ринкова (оціночна) вартість об`єкта оренди визначається відповідно до Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 №1891 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №224).

Стартова орендна плата за об`єкт оренди визначається згідно з Порядком передачі майна в оренду (ч.1 ст.9 Закону).

Орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата визначається за результатами аукціону. У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна (ч.1, 2 ст.17 Закону).

Методика розрахунку орендної плати за державне майно затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 № 630.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону договір оренди майна державної власності формується на підставі примірного договору оренди, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2020 №820 затверджено примірний договір оренди державного майна.

Проаналізувавши матеріали справи, господарським судом встановлено, що спірний договір, який за своєю правовою природою є договором оренди державного нерухомого майна, укладений ДП МОУ "УДТК "Воєнконверс-43" всупереч вимогам статей 4, 5, 6, 8, 9, 16, 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у зв`язку з чим суд вважає за необхідне позов прокурора в цій частині задовольнити.

Отже, попередній договір №181/24 від 01.01.2024 укладено між відповідачами, як удаваний правочин, без додержання загальних вимог щодо дійсності правочину, який сторони мали на увазі (частини 1, 2, 5 статті 203 ЦК України), що є підставою для визнання його недійсним відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання фізичної особи-підприємця Варфоломеєвої Юлії Геннадіївни звільнити споруду №503 приміщення №2,3,4 площею 52 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Гарнізонна, 16, м. Хмельницький.

Прокурор у позові та в судовому засіданні, посилаючись на те, що оспорюваний договір попередній договір №181/24 від 01.01.2024, укладений між відповідачами, підлягає визнанню недійсним в судовому порядку, вважає, що ФОП Варфоломеєва Ю.Г. зобов`язана звільнити споруду №503 приміщення №2,3,4 площею 52 кв.м, що знаходиться за адресою: вул.Гарнізонна,16, м.Хмельницький, фактичне право користування яким виникло на підставі цього договору.

Як встановлено господарським судом, державне нерухоме майно - споруда №503 приміщення №2,3,4 площею 52 кв.м, що знаходиться за адресою: вул.Гарнізонна,16, м.Хмельницький, яке перебуває на балансі ДП МОУ "УДТК "Воєнконверс-43", належить до сфери управління Міністерства оборони України передано у строкове платне користування ФОП Варфоломеєвій Ю.Г. за попереднім договором користування нерухомим державним майном №181/24 від 01.01.2024 на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі майна в користування від 01.01.2024.

Відповідно до ч.2 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Враховуючи те, що внаслідок визнання попереднього договору користування нерухомим державним майном №181/24 від 01.01.2024, укладеного між ДП МОУ "УДТК "Воєнконверс-43" та ФОП Варфоломеєвою Ю.Г., недійсним, підстава для подальшого користування спірним майном у ФОП Варфоломеєвої Ю.Г. відсутня, вимога прокурора про зобов`язання останньої звільнити та повернути балансоутримувачу (стороні спірного договору) - ДП МОУ "УДТК "Воєнконверс-43", державне нерухоме майно, а саме споруду №503 приміщення №2,3,4 площею 52 кв. м, що знаходиться за адресою: вул. Гарнізонна, 16, м. Хмельницький, є обґрунтованою.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №917/782/20.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до ст.53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Судом враховано, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Компетентним суб`єктом у даних правовідносинах є Міністерство оборони України, оскільки майно Державного підприємства Міністерства оборони України "УДТК "Воєнконверс-43" є державною власністю і закріплюється за ним Міністерством оборони України як Уповноваженим органом управління на праві господарського відання.

Відповідно до п. п. 105 п. 4 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №671, останнє здійснює в межах повноважень, передбачених законом, функції з управління об`єктами державної власності, які належать до сфери його управління.

08.02.2024 за №30.57/02-347вих-24 Хмельницькою спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону на адресу Міністерства оборони України надіслано повідомлення щодо вказаних порушень на надано можливість самостійно вжити заходів позовного характеру, який останнім залишено без реагування.

27.02.2024 за №30.57/02-522вих-24 Хмельницькою спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону на адресу Міністерства оборони України надіслано повідомлення про пред`явлення прокуратурою позову в інтересах держави.

Враховуючи викладене, дана позовна заява заявлена в особі Міністерства оборони України як органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах.

Таким чином, прокурором встановлено необхідні й достатні підстави для представництва в суді інтересів держави, оскільки заходи реагування щодо визнання укладеного ДП МОУ "УДТК "Воєнконверс-43" договору недійсним та зобов`язання звільнити споруду уповноваженим органом Міністерством оборони України, не вживаються, що вказує на нездійснення захисту інтересів держави.

Враховуючи вищевикладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду, оскільки відсутність з боку уповноваженого органу будь-яких намірів захистити порушені інтереси держави свідчила про пасивність їх дій.

Відповідно до ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Прокурором доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог про визнання недійсним укладеного між Державним підприємством Міністерства оборони України "Українська дорожньо-транспортна компанія "УДТК "Воєнконверс-43" та ОСОБА_1 попереднього договору користування нерухомим державним майном спорудою №503 приміщення №2,3,4 площею 52 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язання фізичну особу-підприємця Варфоломеєву Юлію Геннадіївну звільнити споруду №503 приміщення №2,3,4 площею 52 кв. м, що знаходиться за адресою: вул. Гарнізонна, 16, м. Хмельницький.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 частини 1 ст.129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд покладає витрати по сплаті судового збору на відповідачів в рівних частинах.

Керуючись ст.ст. 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним укладений між Державним підприємством Міністерства оборони України "Українська дорожньо-транспортна компанія "Воєнконверс-43" та Фізичною особою-підприємцем Варфоломеєвою Юлією Геннадіївною попередній договір користування нерухомим державним майном спорудою №503 приміщення №2, 3, 4 площею 52 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Фізичну особу-підприємця Варфоломеєву Юлію Геннадіївну (РНОКПП НОМЕР_1 ) звільнити споруду №503 приміщення №2,3,4 площею 52 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України "Українська дорожньо-транспортна компанія "Воєнконверс-43" (вул. Гарнізонна, буд.16, м. Хмельницький, 29006; код ЄДРПОУ 30318798) на користь Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (вул. Пилипчука, буд. 65, м. Хмельницький, 29001; код ЄДРПОУ 3832605727) 2 422,40грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Варфоломеєвої Юлії Геннадіївни ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (вул. Пилипчука, буд. 65, м.Хмельницький, 29001; код ЄДРПОУ 3832605727) 2 422,40грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ „Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 14.06.2024.

Суддя С.І. Крамар

Віддрук: 5 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу - Міністерству оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6) надісл. в ел. кабінет в системі "ЕС"

3 - Хмельницькій спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Західного регіону (29001, м. Хмельницький, вул. Пилипчука, буд.65) надісл. в ел. кабінет в системі "ЕС"

4 - відповідач 1 - ДП Міністерства оборони України "Українська дорожньо-транспортна компанія "Воєнконверс - 43"(29000, м.Хмельницький, вул. Гарнізонна, буд. 16) надісл. реком.

5- відповідач 2 - ФОП Варфоломеєва Ю.Г.( АДРЕСА_2 ) надісл. реком.